Тема: Літературна сторінка
«Тарас Григорович Шевченко – великий український поет»
Мета: - глибше познайомити дітей з життям і творчістю видатного українського поета Т. Г. Шевченка;
- удосконалювати навички виразного читання;
- розвивати пізнавальну діяльність дітей, вміння прислухатися до звучання рідного слова;
- розширювати кругозір і словниковий запас учнів;
- виховувати любов до української мови;
- коригувати пам’ять, увагу, вимову звуків.
Хід уроку.
Ну що б, здавалося, слова…
Слова та голос – більш нічого.
А серце б’ється – ожива,
як їх почує!.. Знать, од Бога
і голос той, і ті слова
ідуть меж люди!
Тарас Шевченко
-Доброго дня хлопчики і дівчатка. Сьогодні ми з вами відправляємось у літературну мандрівку. На стіні ви бачите портрет великого Кобзаря. Він немов дивиться на нас, завжди уважно, лагідно і сумно. Це він написав «Заповіт», «Реве та стогне Дніпр широкий…», «Садок вишневий коло хати…», багато пісень і віршів. Їх дуже любить український народ, поет ними закликав людей боротись за волю, щоб не було багатих і бідних, а щоб усі люди жили в мирі та дружбі, спільно працювали.
Тарас Григорович Шевченко народився 9 березня 1814 року в с.Моринці на Черкащині. Батько його – Григорій Іванович і мати – Катерина Якимівна були кріпаками. Коли маленькому Тарасику було 2 роки, сім’я переїжджає у сусіднє с.Кирилівку, де і пройшло дитинство Тараса. Дитинство хлопчика було тяжким, безрадісним, сирітським. У 9 років Тарас залишився без матері, а коли йому було 11 років – помер батько. На долю хлопчика випали тяжкі поневіряння. Однак ніякі біди не зламали світлу душу майбутнього поета. Хлопчик рано навчився читати, усім серцем тягнувся до знань, до науки, до правди. Понад усе він був залюблений у рідне слово, в народну пісню, у красу своєї Батьківщини – України.
Саме з цієї любові і народився наш великий поет – Тарас Шевченко.
- Мені б хотілося , дорогі діти, щоб ви вчилися говорити українською мовою за допомогою чудової поезії Тараса Григоровича Шевченка.
(Діти читають вірші Т. Г. Шевченка.)
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають, ідучи, дівчата,
А матері вечерять ждуть…
Яром на долину.
Пишається над водою
Червона калина…
Сонну розбудила,
уквітчала ЇЇ рястом,
барвінком укрила…
Шепче з осокою,
Пливе човен по Дунаю
Один за водою…
тії хатиночки у гаї
над чистим ставом край села…
Пожовкле листя по діброві,
Гуляють хмари, сонце спить…
Червона калина,
Ніби засміялась
Дівчина-дитина…
В сім’ї вольній, новій
Не забудьте пом’янути
Незлим, тихим словом.
-Правда ж, гарні вірші, приємні, ніжні? Ось яка мелодійна, красива та багата наша мова. Ось як чудово писав Тарас Шевченко.
Восени 1860 року він захворів, стан здоров’я погіршувався. 10 березня 1861 року не стало великого художника, геніального Кобзаря.
Ми всі бережемо пам’ятьпро видатного поета. Йому збудовані пам’ятники, його ім’ям названі вулиці, парки, театри, його вірші знають і дорослі, і діти.
І закінчити нашу літературну мандрівку я хочу словами українського поета В. Сосюри:
Спи спокійно, поет!
Ми, нащадки твої,
Пронесем крізь віки твоє ім’я.
Крізь колючі вітри,
Крізь жорстокі бої –
Батьківщини сини незборимі.
КРОСВОРД «Чи знаєш ти вірші Т.Г.Шевченка?».
Відповіді:
1. Вишневий
2. Тече
3. Вечірняя
4. Червона
5. Сонце
6. Хатиночки
7. Великій
8. Попрощалось
Додаток 1.
|
1. |
|
ш |
|
|
|
|
|
|
||
|
2. |
е |
|
|
|
||||||
|
3 в |
|
|
|
|
|
|
|
|||
4. ч |
|
|
|
|
|
|
|||||
5. |
|
|
|
е |
|||||||
6. |
|
|
|
н |
|
|
|
|
|
|
|
7. |
|
|
|
к |
|
|
|
||||
8. |
|
|
|
о |
|
|
|
|
|
|
|