Літературна вікторина З якої ми казки?

                                                    Підготувала Мельничук Лариса Кирилівна,

бібліотекар Здолбунівської ЗОШ І-ІІІ ст. №5

 

З якої ми казки?

Літературна вікторина

1. ... Коли це дід оглянувся, – нема рукавички. Він тоді назад – шукати її, бачить – лежить рукавичка і ворушиться. Собачка тоді: "Гав-гав-гав!" Вони як злякаються; як вирвуться з рукавички, –так усі й розбіглися лісом.

(Рукавичка).

2. ... Я по коробу метений,

На яйцях спечений, –

Я од баби та од діда втік,

Так і от тебе втечу!

(Колобок).

 

3. ... От мати наварила йому снідати,

Принесла до берега та й кличе:

"Івасику–Телесику!
Приплинь, приплинь до бережка!

Дам я тобі їсти і пити."

(Івасик–Телесик).

 

4. ... А рак усе лізе та лізе, виліз на піч, та:

А я рак–неборак,

Як ущипну – буде знак!

Та як ущипне козу клешнями.

Коза як замекає, та й з печі та з хати –

Побігла, тільки її й видно.

(Коза–Дереза).

 

5. ...От уже лисичка йде до журавля в гості. А журавель наварив такої смачної страви: узяв і м'яса, і картопельки, й бурячків: усього–всього, покришив дрібненько, склав у глечик з вузькою шийкою та й каже:

– Пригощайся, люба приятелько, не соромся! От лисичка до                             глечика – голова не влазить.

(Лисичка і журавель).

 

6. ... Пішли вони в город: гуп–гуп! Узяв дід ріпку за чуб, баба діда за
сорочку, дочка бабу за торочку, Жучка дочку за спідничку, киця
Жучку за хвостик, мишка кицю за лапку – як потягли, як потягли та й
витягли.

(Ріпка).

7.    .... Побіг вовк мерщій на річку та й до ополонки, та хвіст в ополонку...
–    Ловись, каже, – рибо велика та все велика! Ловись, рибо, велика та все велика!

Не хочеться йому малої. А мороз надворі такий, що аж шкварчить! Лисичка ж бігає по березі та все: Мерзни, мерзни, вовчий хвосте.

(Лисичка-сестричка і вовк-панібрат).

 

8. ... Ведмідь, як побачив, що кіт лізе на нього, почав лізти вище по
дереву та до того доліз, що дерево не здержало, – так він додолу впав -
гуп! - та просто на вовка, – мало не роздавив сердешного. Як
схопляться вони, як дременуть, то тільки їх і видно, а заєць і собі за
ними – забіг не знать куди.

(Пан Коцький).

 

9. ... Іде шляхом бідна стара мати та плаче! Коли дивиться – вітром
горошину котить. Вона взяла ту горошину і з'їла. І вродився у неї з тієї
горошини син і назвали його... Котигорошком.

(Котигорошко).

10. ... – Кричить півник щосили : Котику-братику! Несе мене лиска за зелені ліски, за жовтії піски, за бистрії води, за високі гори! Котику-братику! Виручай мене!

(Котик і півник).

 

11. ... Приходиться третьому стрілять. Іван-царевич як стрельне – загула стріла ні високо, ні низько – вище хат, та й упала ні далеко, ні близько – коло села в болоті. На купині сиділа жаба і взяла ту стрілу.

(Царівна-жаба).

 

12. Якось раз спекла мати пиріжків і сказала дочці: "Піди но ти, Червона Шапочко, до бабусі, занеси їй пиріжки і дізнайся, чи здорова вона.

(Червона Шапочка).

 

13. ... Ото якось підмітав у дворі та й знайшов пшеничний колосок. – Круть, Верть – став гукати Півник, – а гляньте-но, що я знайшов! Поприбігали мишенята...

(Круть, Верть).