Літературно - музичний вечір «З любов’ю до України»

Про матеріал

Даний виховний захід має на мені виховувати любов до Батьківщини. Україна здавна приваблювала до себе митців світового письменництва. Нашій Вітчизні присвя­чували найкращі свої рядки поети різних країн та епох. І всі вони зливаються у дзвінку пісню — пісню любові до нашої землі.

Перегляд файлу

               Літературно - музичний вечір «З любов’ю до України»

( Україна у творчості зарубіжних письменників)

 

Ведуча:  Дивися, безкрайнєє, синєє небо,

Стоїть над землею, неначе шатро.

Воно посилає любов нескінченну

 І щиро дарує надію й добро.

 

Ведучий:  Хай знає весь світ про казкову країну,

Де синєє небо та жовті поля.

Хай квітне щаслива моя  Україна-

Найкраща , безцінна, кохана  земля.

 

Ведучий: Чи є десь на землі  такий край, де тихі травневі ночі пливуть на крилах  солов’їних пісень, де вранці джерельною водою вмивається латаття, де у вільному степу п’янієш від пахощів трав. Де все грає силою,наче чарами манить до себе художник.

 

Ведуча: Україна!Це вона несе на крилах любові душу народу через віки і не меркне у вічності,бо тримає її на землі наша любов.

 

Ведучий: Ми українці, Україна –наша рідна земля, яку ми любимо, плекаємо, прославляємо у віршах. Її краса не залишала байдужими митців інших країн. І хто побував тут, обов’язково мріє повернутися знову.

 

 Ведуча:  Благословенна, овіяна легендами українська земля, оспівана в прекрасних ліричних рядках зарубіжних письменників, вона стала для них натхненням, творчою Музою.

 

Ведучий: Україна здавна приваблювала до себе митців світового письменництва. Нашій батьківщині присвя­чували найкращі свої рядки поети різних країн та епох. І всі вони зливаються у дзвінку пісню — пісню любові до нашої землі.

                        (Звучить пісня про Україну)

 

 Ведуча: Українське слово. Воно частка тих, що вже давно померли,але залишилось живим їх нетлінне слово. Це слово безсмертне і величне, як Говерла, багате і дзвінке, як Україна.

 

Ведучий: Микола Васильович  Гоголь народився та виріс у Василівці, невеличкому маєтку Гоголів-Яновських, що знаходився в Миргородському повіті Полтавської губернії.  Його літературними шедеврами про Україну стала збірка оповідань «Вечори на хуторі поблизу Диканьки” та  повість «Тарас Бульба».

Ведуча:  Україна для Миколи Гоголя була матір’ю, колискою, коханою, молитвою. Він дихав нею в свої найкращі роки, бігав хлопчиком по її землі, а потім згадував в далеких подорожах, як материнську ласку, як найкращий подарунок буття.

Ведучий:  А яка прекрасна українська природа! Вона зача­ровує, нею захоплюєшся. І де б ти не був, пам'ятаєш її завжди.

 

Ведуча : Ось як писав про свою рідну Україну письменник, виходець із щедрої полтавської землі — Микола Васильович Гоголь.

 

Читець: "Чи знаєте ви українську ніч?" (із повісті "Травнева ніч, або утоплена").

"Чи знаєте ви українську ніч? О, ви, не знаєте ук­раїнської ночі! Пригляньтесь до неї: з середини неба дивиться місяць. Безмежне склепіння небесне розійшлось, розсунулось іще безмежніш. Горить і ди­ше воно. Земля вся в срібному світлі, а дивне повітря віє і теплом, і прохолодою, і дише млостю, і розливає океан пахощів. Божественна ніч! Чарівлива ніч! Неру­хомо, натхненно стали гаї, виповнені темрявою, і кину­ли велетенську тінь від себе. Тихі та спокійні ці стави; холод і морок вод їх похмуро оточений темно-зелени­ми стінами садів. Незаймані гущавини черешень та че­ремухи боязко простягли своє коріння в студені дже­рела і шепочуть іноді листям, немов сердячись та гніва­ючись, коли прекрасний зальотник — нічний вітер, за­кравшись, зненацька цілує їх. Увесь ландшафт спить. А вгорі все дише, все чудове, все урочисте.

А на душі й безмежно, і дивно, і рої срібних видінь зграйно виникають у її глибині. Божественна ніч! Чарівлива ніч!",

 

Читець: Ти українськими шляхами

Проходив тут у давнину

Стрічаючись із кобзарями,

Ти слухав пісню їх сумну -

Про Запоріжжя й Морозенка,

І про Хмельницького похід,

Про трьох братів і бідну неньку,

І про безкрає море бід…

 

Ведучий: Так писав Микола Терещенко про враження  Олександра Пушкіна від перебування на українській землі.

 

Ведуча: Геній російської поезії, Олександр Пушкін, царською волею змушений був познайомитись з бага­тьма українськими містами і всім серцем закохався в історію України, її традиції, звичаї, в її природу, що знайшло відображення в його творчості.

 Ведучий: Перше знайомство Пушкіна з Україною відбуло­ся не у найкращі часи його життя. Південь Російської імперії став місцем його вигнання.

Подорожуючи українськими степами, поет здолав тисячі верст, милуючись мальовничою природою, спілкуючись з її привітним і співучим народом.

 Пушкін відчув усю привабливість цієї землі, ося­гнув героїчний дух її історії, відчув гостинність і воле­любність українського народу. Тоді й зародилися південні поеми, а згодом — "Полтава..."

 

Ведуча:Керч,Феодосія,Гурзуф,Ялта,Алупка,Бахчисарай,Сімферополь,Одеса,Дніпропетровськ, Кам’янка  - всі ці місця пов’язані з великим російським поетом, зберігають пам'ять про нього.

 

Ведучий:За підрахунками дослідників Олександр Пушкін з1820 по 1824роки проїхав Україною 5 700 верст,побував більше, ніж у 120 населених пунктах Чернігівської, Полтавської, Катеринославської, Київської, Волинської  губерній.

 

Читець: Тиха украинская ночь.

Прозрачно небо. Звезды блещут.

Своей дремоты превозмочь

Не хочет воздух. Чуть трепещут

Сребристых тополей листы.

Луна спокойно с высоты

Над Белой Церковью сияет

И пышных гетьманов сады

И старый замок озаряет.

 

Ведучий: Засновник романтизму в польській літературі, Адам Міцкевич, був також прекрасним співцем нашого рідного краю. Доля закинула його в Україну, краса і  неповторність  якої  навіки полонили поета.

 

 Ведуча: Пізня осінь 1824 року. Покараний за при­четність до діяльності віденських студентських гуртків і одержавши дозвіл служити в Одеському Рішельєвському ліцеї, Міцкевич здійснив тривалу подорож від Балтійського моря до Євксину в санях, їхав безкраїм степом, де немає нічого, крім землі та неба на триста верст... Стугоніла віхола. А він на повні груди дихав повітрям України.

 

 Ведучий: Саме тоді він уперше побачив скелі, про які знав лише з книжок. Ця новизна його назавжди поло­нила. Величні гори й похмурі провалля між ними, які переходили в рівнину, замріяні ліси й гаї вражали. Зго­дом не раз із щемом у серці він згадуватиме їх:

 

Чи на Вкраїні я ту липу упізнав,

Що сотню панночок і сотню хлопців бравих

Ховала в холодку при танцях і забавах,

Як вечір пробивав блакитноводну Рось ?...

 

Ведуча:  Понад  девять місяців перебував в Україні і Адам Міцкевич. За цей час він відвідав Київ, Харків, Одесу.

 

Ведучий:Та особливе місце серед творчих зупинок поета посідає Крим. Природа цієї «землі богів і поетів» дала поштовх творчому натхненню.  «Країна розкоші прослалась піді мною»,- так писав про цю землю поет.

 

Ведуча: Перебуваючи у Криму, милується неповторною природою півострова. Не залишають байдужими поета Бахчисарай, Байдари та Акерманські степи.

 

 Читець: Пливу на обшири сухого океану. 
Як човен, мій візок в зеленій гущині 
Минає острови у хвилях запашні, 
Що ними бур'яни підносяться багряно. 

Вже морок падає. Ні шляху, ні кургана... 
Шукаю провідних зірок у вишині. 
Он хмарка блиснула, он золоті вогні: 
То світиться Дністро, то лампа Акермана. 

 

Ведуча: Австрійський поет Райнер -Марія Рільке усе життя мандрував світом. Він відвідав Францію, Італію, Іспанію, Росію і двічі побував в Україні.

Читець:

Земля без меж, вітри, рівнини,

Лісів там тіні старовинні

Й незмірна неба височінь.

Пливуть тобі назустріч села

І знов зникають в далині,

Немов прожиті щойно дні

Чи пісня дзвонів невесела.

 

Ведучий: Перша подорож пробудила в поетові інтерес до історії Київської Русі. Рільке був глибоко вражений Софіївським собором і Києво-Печерською Лаврою .У Лаврських печерах Києва поет  побував  кілька разів. У листі до матері писав:«Сьогодні кілька разів мандрував підземними ходами. Це найсвятіший монастир…В моїх руках палаюча свіча. Я пройшов усі ці підземелля раз на самоті, раз із людьми».

 

Ведуча:Вдруге його маршрут пролягав від Києва до Кременчука, Полтави, Харкова, і той шлях українськими степами глибоко запав у поетову душу. Великим переживанням Рільке стала краса української природи, безмежжя рівнини й степу.

 

Ведучий:На українській землі поет знайшов жаданий приклад гармонійного єднання людей і природи, Бога і землі. Рільке навіть планує назавжди переселитися  до Києва, у це « близьке до Бога місто».

Повернувшись додому, поет записав у щоденнику: « Згадую полтавські степи, надвечірні зорі, хатки й охоплює сум, що мене там немає».

 

Ведуча: Враження від перебування в Україні знайшли відображення в збірці « Книга годин». Рільке поставив Києво-Печерську Лавру в один ряд з найвеличнішими пам’ятками культури людства, зобразив сліпого співця-кобзаря, перед яким схиляє голову, як перед незрівнянно  духовно вищою особою.

                                     ( Гра на бандурі)

 

Ведуча: Двічі відвідав Україну французький письменник Оноре де Бальзак. Саме його причарувала до себе  володарка маєтку у Верхівні, Евеліна Ганська.  «Україна — безмежне поле, царство хліба на благодатному чорноземі, який не треба удобрювати, а лише — засівати. Такі ж привітні, щедрі, як земля, хлібороби», - писав автор «Людської комедії».

Ведучий: Перебування Бальзака у Верхівні, одруження з Евеліною у Бердичеві - найромантичніший період його життя. У Верхівні він працював у кабінеті з каміном. Крізь велетенські вікна він бачив українські пейзажі. Божественна аура чарівної природи сприяла творчому натхненню. Тут він написав "Листи з Києва", драму "Мачуха", повість "Зворотний бік сучасної історії".

 Ведуча: З Києвом пов’язана доля відомого російського письменника Михайла Булгакова. Дитинство і юність пройшли у Києві, з ним пов’язане становлення митця. На Андріївському узвозі містилася квартира Булгакових.Київ займав особливе місце в житті та творчості письменника. Про це він сказав у ліричному нарисі "Київ-місто". Андріївський узвіз, 13, де впродовж тривалого часу мешкала родина Булгакова перетворено на літературно-меморіальний музей, відомий в Європі.

Ведучий: Час все розставив по своїх місцях, підтвердив слова «Рукописи не горять». І понині звуть його люди Майстром, шанують за незламний дух свободи і правди в роки тяжкої диктатури, пам'ятають його як людину, яка розповіла світові про свою любов до міста, пронесену через все життя.

 

Ведуча: «Ах, які зірки в Україні. От майже сім років живу в Москві, а все ж таки тягне мене на батьківщину. Серце щемить, хочеться іноді болісно в поїзд… і туди. Знову побачити яри, занесені снігом, Дніпро… Немає красивішого міста на світі, ніж Київ».

 

Ведуча: Російський поет Сергій Єсенін теж багато  мандрував. Приїздив він і до України, зокрема до Харкова та Києва. Зовсім юним переклав та опублікував уривок з поеми Тараса Шев­ченка "Княжна". У Єсеніна є вірш, що має підзаголовок "З Тараса Шевченка", датований 1914 роком і присвя­чений сторіччю від дня народження великого ук­раїнського поета.

 

Ведучий:  Поезія Сергія Єсеніна здавна відома українським читачам.

 Про свою любов до Єсеніна писав український письменник Юрій Яновський у вірші — відповіді на трагічну смерть поета.

 

Читець:

Збережу на пізню дорогу,

На осінні срібні дні —

Мли весняної намріяну тривогу,

Золотаві обрійні вогні.

Я люблю тебе, душевного поета,

Той мені Єсенін — синій "сон"...

Тихо так тополя силуетиться,

І його рядки, як меду сот.

Знаю, що життя іде невпинно —

Знаю, що з весняного коріння

Треба вже стежками стугоніть.

 

 

Ведуча:  Україна дорога і близька моєму серцю. Я люблю її літературу, музику і прекрасну пісню, сповнену чарівної мелодії. Я люблю український народ, який дав світові такого титана, як Тарас Шевченко,” — писав А. Чехов,- “ Що за місця! Я просто зачарований! Крім природи, ніщо так не вражає в Україні, як народне здоров’я, високий ступінь розвитку селянина, котрий і розумний, і музикальний, і тверезий, і моральний, і завжди веселий,” — записав А. Чехов після подорожі по Україні.


  Ведучий:  Життя й творчість А. П. Чехова були тісно пов’язані з Україною. Антон Павлович приїхав до Ялти 1898 року в зв'язку через погіршення стану здоров'я, побудував тут власний будинок..Навколо нього письменник посадив парк, у якому було 180 видів рослин.


  Ведуча:  У Криму Чехов А. П. зустрічався із Л. Толстим, О. Горьким, І. Буніним, О. Купріним, В. Короленком. Кримські враження згодом ввійдуть в оповідання "Довгий язик", "Дама з собачкою", "Архієрей", "Студент", "Нова дача", "Душечка", "Наречена", п'єси "Три сестри" та "Вишневий сад".

 

Ведучий:  У наш час п'єси Чехова входять до репертуару театрів України. У Криму присуджується літературна премія імені Чехова, знімаються художні та документальні фільми за творами письменника.

 

Читці: 1.Моя найкраща в світі сторона

Чарівна, неповторна, Україно!

Для мене в цілім світі ти - одна

І рідна , мила, дорога, єдина.

 

2.Ми всі малі пагінчики твої

Прийшли у світ, щоб в нім добро творити.

Хоч, може, й кращі є на цій землі краї,

А нам судилось в Україні жити.  

 

 Ведучий:  Життя і творчість Володимира Короленка теж тісно пов'язана з Україною: народився він у Житомирі, у Рівному навчався  у місцевій гімназії, останні 20 років провів у Полтаві. Історія та культура України, талановитість і душевна щедрість українського народу відобразилися у багатьох його  творах на українську тематику. Досить згадати «Сліпого музиканта», «Судний день»,  «У поганому товаристві», «Історія мого сучасника», «Ліс шумить».

 Ведуча:   Проте Короленко не обмежувався лише написанням творів на українську тематику.  Він брав найактивнішу участь у суспільному  житті України, допомагав голодуючим, захищав невинно засуджених, боровся проти  національної ворожнечі, в роки реакції сміливо виступав проти смертних вироків.

 

 

Читець:

Є  багато  країн  на  землі,

В  них  -  озера,  річки  і  долини …

Є  країни  великі  й  малі,

Та найкраща  завжди  -  Батьківщина!

Є  багато  квіток  запашних,

Кожна  квітка  красу  свою  має.

Та  гарніші  завжди  поміж  них

Ті,  що  квітнуть  у  Рідному  краю.

Є  багато  пташок  голосних,

Любі,  милі  нам  співи  пташині

 Та  завжди  наймилішими  з  них

 Будуть  ті,  що  у  Рідній  країні.

 І тому  найдорожчою  нам

 Є  і  буде  у  кожну  хвилину

 Серед  інших  країн  лиш  одна,  -

 Дорога  нам  усім  Україна!

 

 

Ведучий: Для будь-якої країни завжди були, є і будуть престижними відвідини когось із знаменитостей, зокрема – відомих письменників. Тож питання про зв′язки видатних закордонних митців з Україною було і залишається актуальним.

 

Ведуча:   Життя іде. Барвистими маминими рушниками стеляться в широкий світ дороги. Дорослішають діти, сивіють матері   -  такий закон життя,  але ніколи не старітиме наша квітуча українська земля. Її майбутнє  -   у ваших  руках. Бережіть історію України, її мову, природу! Бережіть її оксамитову ніч і мрійливий світанок, крик птаха в тумані  і ніжну ромашку в росі!

 

Ведучий: Україно, будь вічно молода і щаслива, радуй нас щасливими голосами дітвори, золотою пшеницею, синім небом! Любіть  Україну, любіть свій край, бережіть його, плекайте! Згадуйте про неї так, як митці світового пера.

 

 

                                 (Звучить фінальна пісня)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завантаження...
doc
Додано
27 лютого 2018
Переглядів
1024
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку