Літературно- музична композиція до дня народження В.Івасюка

Літературно- музична композиція до дня народження Володимира Івасюка

(Мати тримає на руках немовля)на фоні колискової батька

• Милий мій синочку,блакитноокий мій легене, яке ж тобі ім'я дати,яку долю передректи?

(а батько, обіймаючи за плечі дружину, милується сином і каже:)

• Софійко, а нехай буде Володимир, той, що володіє світом, загадковим…

(Мати)

• незнаною і прекрасною землею з полонинами, плаями, горами, лісами, смереками і водограями.

(батько)

• Співочою Україною…

(Голос)

Сину мій, ти будеш володарем світу пісні. Хлопчику, ти будеш моїм промінчиком Світла, Добра, Душі, Любові, струною і мелодією Духу Вкраїнського, бо Ти Той, кому я належу, Ти - сьогоднішнє і майбутнє моєї Долі, бо Ти маленький Українець, а я – Твоя Душа, і Піснею зовуть мене.  Прийми мене, примнож  та пронеси крізь віки, дитино, плекай і бережи, бо я є Дар від Бога.

Хлопець:

Я несу свою ношу – і тяжка, і безцінна,

Не покину, хоч як хай стомлюся,

Я – щасливий між вами, мене Пісня обрала,

Я за неї із вами молюся!

Ведучий    Ти чистим ангелом, мов вранішня роса,
Прийшов до нас… Від тата і від мами.
А може, то від Бога тії чари, та краса?
В мелодіях отих, що завше будуть з нами.

(пісня Мозгового «Грай, музико моя»)

(Виходить зажурений, посивілий батько і читає вірш) Михайло Івасюк

Весна сплела із рути
Вінок для тебе, сину,
Й ласкаво запросила
До себе у гостину.
Піднесла срібний келих
Над рідною землею,
Бо ж люди молоділи
Із піснею твоєю.
А ти з-за столу вийшов,
На подив господині,
Щоб стати добрим духом
В степу й на Верховині,
І стати співом пташки,
А чи струною бджілки,
Чи дзюркотанням річки,
Чи шелестінням гілки.
Чи журавлем самітним
Полинув в даль далеку
Над цямринням чекати
Людей у літню спеку.
Чи, може, ти подався
Із небом поєднати
Очей своїх пречистих
Нев’янучі блавати
Й наблизити до сонця
Свої невтримні злети,
Свої болючі думи
І дихання планети?

(виходить дівчина Галина Тарасюк)

• Володю, а ти ж казав, що наші прізвища добре римуються…

Тебе  забрала  в нас травнева днина,

Але коли  новий надходить день,

Ти  оживаєш  в пісні  лебедино,

І  знову  линеш  в світ своїх пісень.

Іди  по ній  і клич  нас за собою.

Червону  руту  кожен хай знайде.

Народ, якому  ти сплатив любов’ю,

З  любов’ю  і до тебе теж іде.

Та все ж , коли в полон бере осмута,

То радість у серцях  гніздечко в’є.

Від  того, що в нас є « Червона  Рута»

То Івасюк  Володя був і є !!!

 Пройдуть роки, води життя спливе багато.
Сумні години болю загоїть лікар-час.
Та чистий образ твій ми збережемо свято,
А твої пісні будуть завжди поміж нас!

«Пісня буде поміж нами»