Літературно-музична композиція "День пам`яті та примирення"

 

 

 

Літературно-музична композиція «День памяті та примирення»           Підготувала: Бабіч Людмила Михайлівна – педагог-організатор Святогірської ЗСШІ № 12

 

 

Сценарій літературно-музичної композиції

«День пам’яті та примирення»

Мета:  виховувати мужність, почуття патріотизму,  любов до Батьківщини, до історії свого народу, пошану до ветеранів Другої світової війни; ознайомити учнів з подіями Другої світової війни в Україні та на території   нашого краю; показати героїзм народу в боротьбі з ворогом; виховувати почуття патріотизму, любові до своєї землі; усвідомлення уроків життя в процесі нерозривного зв'язку поколінь.

                                                                 Хід заходу

 Фон 1

1-й ведучий:     Чимало свят дарує нам весна,

Як в рідний дім повернення з дороги.

Та є найбільш хвилюючим для нас

Величне свято Перемоги.

Це свято не затьмариться в віках.

В цей день нестимуть люди завжди квіти,

Не обміліє пам’яті ріка –

В серцях нащадків буде вічно жити…

 

 2 Ведучий:  Пам’ять... Вона нетлінна і вічна. Вона дивиться на нас із старих фронтових фотографій, з тих речей, які зберігають колишні фронтовики, і не дає померкнути жодній героїчній сторінці історії перемоги над фашизмом. А ми, молоде покоління, про їхні бойові подвиги, їхнє воєнне життя можемо сьогодні дізнатися тільки з їхніх розповідей, кінофільмів, творів художньої літератури, пісень.

1-й Ведучий: Так,      саме пісень! Як багато пісня значить у житті кожного з нас, в долі всієї країни. Пісня була учасницею багатьох великих звершень. У ній відбилася історія, доля великої країни. Сьогодні,  напередодні цього великого дня, ми проведемо конкурс кліпів, які розкажуть нам про ті хвилини, дні та роки тієї страшної війни. Сьогодні ми відкриємо щоденник спогадів людей, які на собі відчули весь жах, всю печаль та втрату тих страшних днів.

 

2 Ведучий:    Але хочеться почати наше свято з представлення нашого журі у складі:

 

     Сьогодні ці люди оцінять ваш талант акторської майстерності, вашу творчість, ваше бачення і ставлення до подій, що відбувалися за часів ВВВ.

 

2-й Ведучий: 8 Травня - день пам'яті та примирення. Вклонімося усім полеглим, схилимо голови в журбі й задумі. Покладімо квіти до могил, в молитві пом'янімо всіх, хто не повернувся з тієї проклятої для всьо­го світу війни.

1-й Ведучий: 9 травня – День Перемоги над нацизмом у другій світовій війні. Цього дня по всій Україні вкриваються весняними квітами і величні пам’ятники, і скромні обеліски. Це означає, що пам’ять народна жива, що подвиг загиблих – незабутний. Це свято зі слізьми на очах, це свято радісне і гірке. Радісне, бо принесло на нашу землю мир , гірке, бо ціна цієї радості – життя мільйонів наших співвітчизників.

 

                                                    1.  Виступ  3-А класу.

 

Ведуча .

Друга світова війна почалася 1 вересня 1939 р

(Звучить  тиха музика ) Новак+Блуділіна
(На зміну тихій музиці приходять звуки війни (сирена, кулеметні черги, зриви, вибухи)   ФОН 2
(На середину сцени виходять два учні)
Хлопчик Не пускали мене воювати
Яблуневі, вишневі сади,
Не хотіла і мати пускати,
Але тихо сказала:
Дівчинка Іди!..
Хлопчик Подивилась у вічі:
Дівчинка Бо треба...
Хлопчик Вже на заході грізно гуло,
І, як хмара вечірнього неба,
Серед поля лежало село.
Причувалися стогони й дзвони,
Що віщують навалу біди.
При дорозі джерельце бездонне
Стукотіло, як серце:
Дівчинка Іди!..
Хлопчик На шляху шикувались солдати,
На травиці – сльоза чи роса...
І стояла на вигоні мати,
А за нею – поля й небеса.
 

                                                2. Витсуп 1 класу.

1-й ведучий:               ФОН 3

    Могили! Могили! Скільки їх лишилося на дорогах війни. В них лежать ті, хто вже ніколи не погляне на цей світ. Вони вже ніколи не притиснуть до грудей посивілої голови старенької матері чи дружини, ніколи не піднімуть на руки сина чи доньку.

2-й ведучий:

     Страшні сліди залишила війна. Тільки на території України в руїни і згарища було перетворено 714 міст, 28 тис. сіл. Скільки горя, скільки страждань за цими цифрами. 1418 днів і ночей ішли воїни вогненними дорогами війни. Кожен день, як рік, кожен рік, як століття. Все витримали і перемогли. Перемогли тому, що вели війну справедливу, Вітчизняну.

1-й ведучий:       

 Кров’ю і пожежами котилась війна по нашій рідній землі 1418 днів.

      Один день війни… Чого він коштував – знає тільки той, хто пережив його, хто переживає його знову і знову все своє життя.

2-й ведучий:       

Схилимо голови перед світлою пам’яттю тих, хто віддав своє життя за врятування рідного краю, увійшовши в безсмертя.

                                                      Хвилина мовчання   Фон 4

                                                     3. Виступ 7 класу.

Ведуча 1.

 Це на світанку сталося  колись:

Стривожений, із муками і жалем,

Світ стрепенувся, кров’ю вмить заливсь,

Неначе розпанаханий кинджалом.

Війна назустріч молодому дню

Із гуркотом, із брязкотом котилась.

Лавиною металу і вогню

На нашу землю й долю навалились.

 

Ведуча 2.

Сотні тисяч матерів проводжали своїх синів на фронт:  вусатих і безвусих, спокійних і жвавих, веселих і серйозних і ,до болю, рідних.

(сценка)

                                  ( Мати в чорній хустині.) – Кривовяз    ФОН 5

 

 Помилуй його, куле, обмини…

Невже тобі так хочеться убити?

Він молодий, немає ще жони,

Лиш Батьківщину вміє він  любити.

Та батька й матір…Батько на війні –

Обом повоювати довелося…

Ти пролетиш свинцева по стерні,

Зітни при стежці колос чи колосся.

Ну зачекай… Помилуй… Він іще

Зустріне у житті свою кохану.

Не обминеш, то розсічи плече,

Він у шпиталі вигоїть ту рану…

А куля пролетіла навпрошки,

Не слухала вмовлянь моїх , проклята,

І в саме серце влучила таки.

 

                                                  4.  Виступ 3-Б класу.

Ведуча 1                       ФОН 6
Мільйони людей забрала ІІ Світова війна. Це важко усвідомити, важко осягнути. Смерть однієї людини - це трагедія. А коли гинули мільйони... Загиблим не болить. У живих продовжують кровоточити рани: у ветеранів, які втратили своїх друзів-однополчан, рідних і близьких, душі, які простріляні похоронками, у рано посивілих дітей війни, які не побачили своїх батьків і пережили пекло фашистської та комуністичної окупації.

Ведуча 2.

За Україну в боях вмирали

Однаково дорослі і малі...

За довгі роки ще не розшукали

Усіх могил солдатських на землі.

Ведуча 1.

Мало зозулі кували

Тим юнакам перед боєм...

Світ від чуми врятували ,

Нас захистили собою.

Ведуча 2.

Розкидані могили в чистім полі

Десь при дорозі у розмай - трав ,  

Могил отих не обминай ніколи:

Поховані у них - для нас живі !

Ведуча 1.

Схилились над ними в зажурі берізки

І пам'ять про них бережуть обеліски

Та стеллі бетонні , та сиві кургани,

Та  в серці своєму старі ветерани.

 

                                                 5. Виступ 8  класу.

 

Сценка  "Біля братської могили" – Цап – фон 3

 

Я бачила не раз, як плакав ветеран -

Не від ран, не від ран, незагоєних ран.

Плакав тихо, без слів - мов його в тім вина,

Що могил стільки братських лишила війна.

Може, очі сльозить гірких спогадів дим?

Може, в братській могилі його побратим?

Бо у день лихоліття піднявся на бій

І фашисту сказав: "Геть, поганцю, - не смій!"

Ким він був, цей солдат? Чий він син? Чий він брат?

Українець, грузин, білорус чи литвин?

Хто чекає його, не втрачаючи сил?

Не від ран, що на тілі - від пам'яті ран

Біля братських могил втре сльозу ветеран.

 

                                          6. Виступ  6  класу.

Ведуча 1.
У війни не жіноче обличчя… адже скільки жінок, юних дівчат виносили на своїх тендітних плечах поранених, збивали ворожі літаки, були снайперами, виконували чоловічу роботу в тилу ворога. 

Ведуча 2
А скільки їх було в партизанських загонах. Вони ходили в розвідку, лікували поранених, забезпечували зв'язок з Великою землею і часто гинули, не проронивши ні слова в руках фашистських катів. 
Ведуча 1
А скільки матерів, сестер, коханих чекали і не дочекалися своїх синів, братів, чоловіків. У народі недаремно кажуть, що час не владний над материнським горем. І скільки б не минуло років і десятиліть від того недільного ранку, коли пролунало страшне слово «війна», вони ніколи не принесуть спокою матерям, діти яких віддали найдорожче – життя у боротьбі з фашистськими загарбниками. 

 

Сценка  « Сповідь матері» - Ремньова – фон 7

 

Автор

Старенька мати йде до свого...

Гранітні плити плачуть під ногами,

Стукоче серце в грудях, ниє спина.

Мати

Синочку, рідний, йди в обійми мами.

Я пригорну до тебе свої руки,

Зцілую рідні - рідні оченята...

Як важко було у часи розлуки

Без тебе жити і без твого тата.

Автор

Тече сльоза і падає на плити.

Із стели очі дивляться хлоп'ячі.

Їм тільки жити, жити і творити.

Вони ж навік залишаться дитячі.

Стоїть старенька й плаче, ні, ридає..

Перед очима в неї похоронка

І бій, що котрий день вже не згасає,

І у землі пекуча та воронка.

Мати

- Синочку, рідний, чуєш, як курличуть

У синім небі сумно журавлі?

Вони ж тебе до себе, сину, кличуть,

А ти лежиш в холодній цій землі.

Син

- Я чую, мамо, чую, як співають

Мені над Україною пісні,

Ти не журись, я крила розпростаю

І прилечу до тебе уві сні.

Знайомим рушником зітру сльозу

І поцілую в сивеє чоло.

Мати

- О синку рідний, мій єдиний сину,

як хороше б тоді мені було!..

Автор

Стоїть старенька мати на могилі,

І навіть квіти плачуть мовчазні...

Від сина погляд відвести не в силі,

А син довічно житиме у сні.

                                       7. Виступ  5  класу.

 

(Звучить ніжна музика, на середину сцени виходять хлопець і  дівчина, звучить діалог)  Ситніков + Слєпцова - -фон 8

Хлопець Вісімнадцять було нам в ту пору ясну,
Як весна перейшла в тепле літо.
Нам судилось іти на жорстоку війну
І обох нас – убито...

Дівчина Убито...

Хлопець І кохання забилось в риданнях й журбі...
Як же так? Не здійснилися мрії...
І мене не обняти ніколи тобі...

Дівчина І у мене немає надії...

Хлопець Нам ніколи не стрітись, уже не зійтись,
Бо тепер ми – дерева і квіти.
Пам’ятаєш? Як ми сподівались колись,
Що сім’я буде в нас, будуть діти…

Дівчина Пам’ятаю… А ти пам’ятаєш, як ми
Бігли сонечко вранці стрічати?

Хлопець Так... Ми щиро кохали, були ми людьми,
Як же палко ми вміли кохати!

Дівчина Гілка роду на нас обірвалася враз.
Не судилось зійтися в коханні.

Хлопець Йти на танки в атаку був даний наказ...
Обірвалось життя на світанні.

Дівчина А були б у нас діти: дівчатко, хлоп’я.
Вечори і погожі світання...

Хлопець В нас була б пречудова велика сім’я,
Бо було в нас безмежне кохання.

Дівчина Не судилось, не сталось, міраж просто все...

Хлопець Не здійснилось... А вітер пелюстки несе...

 

 

                                            8. Виступ 4 класу.

 

 ФОН 9

Діти:   (Гонтаренко, Душенко, Юртаєва, Новак, Крамар, Ушаков, Кремнєва)             

1.Життя торжествує в новім поколінні,

Та болі минулі – довіку нетлінні.

З граніту волає грізно і люто:

«Ніхто не забутий, ніщо не забуто».

 

2.Вічна слава солдату-герою

І солдату без нагород-

Хто загинув хоробро від бою,

Захищаючи рідний народ.

 

3.Вічна слава бійцю рядовому,

Як і маршалу слава отця,

Хто поліг біля отчого дому

Смертю мужності, смертю бійця.

 

4.Скільки їх полягло серед бою!

І однаково боляче нам.

Бо в бійців рядових і героїв

Смерть оцінена рівно – життям!

 

5.Вічний вогонь палає,

Дзвонить у далі століть.

Вічний вогонь закликає:

«Щастя живих бережіть!»

 

6.Вічний вогонь клекоче

«Люди, не треба війни

Щоб не вмирали дочки,

Сестри, брати, сини.

 

7.Вічний вогонь палає

Тужать берізки над ним

Вічний вогонь вимагає:

«Миру і щастя живим».

 

 

 

Діти разом:

Ми хочем без воєн жити,

Хай буде мир на всій землі.

За мир, щоб сміятись!

За мир, щоб трудитись!

За мир, щоб троянди цвіли

Щоб діти буяло і діти росли!

                                                           9. Виступ 2 класу.

1 ведучий. Ми свято шануємо пам'ять усіх,   ФОН 10
Хто власним життям нашу юність зберіг,
Хто впав за свободу у грізну годину,
За землю священну, за Україну!

1. (Соляник) Отче наш!
Молимось до тебе за мир і спокій
Для нашої великої, єдиної родини
Дай нам Боже жити в любові до ближнього,
У повазі прав і свобод кожного,
Не розпалюючи непримиренності.

2. (Шитов) Царю небесний!
Вірю в нашу єдність, бо це велика Сила Твоя!
Вірю , в силу духу нашого, бо це є Чудо Творіння Твого!
Вірю, що ці слова зупинять темні сили.
Нехай ця битва на небі буде на перемогу Світла !

3. (Єсіпова) Господи! Благослови Україну і всі родини наші
Навчи нас не продавати свою совість ні дешево, ні дорого.
Захисти нас від ворогів видимих і невидимих,
що хочуть поневолити нас.
Дай нам, Боже, жити вільним життям
Дай кращу долю нашому народу,
Дай нам єдність, мир і спокій.
Господи, збережи Україну!

2 ведучий. День пам’яті полеглих у Другій Світовій війні - це лише часточка великої данини пошани полеглим і живим ветеранам, які своєю кров’ю відстояли нашу свободу. Мало залишилось учасників тих подій, але всі ми щиро вдячні їм.

                                             10. Виступ 9  класу.

 

 

Ведучий 1.

Шановні судді, даємо вам час на підведення підсумків для нагородження.

(Відеоролик «Додому.1945»)

Оголошення результатів конкурсу.

 

 11 -САЛЮТ

 Фон 12

Ведуча 2 Україна – мирна держава, українці – толерантні, ввічливі люди, які з повагою ставляться до кожної нації і мови. 
Ми – єдина Україна!
Ми знаємо, що ми єдині, що перемога буде за нами. 
Єдина Україна – іншого шляху у нас немає.

Ведуча 1 Вітаємо зі святом всіх вас щиро!
Живіть здорові в щасті і в теплі!
Бажаєм всім любові, щастя, миру
На нашій рідній і святій землі!
 
Ведуча 2 Хай пісня лине в синь небес крилато,
У мирне небо хай зліта салют!
День Перемоги – це найкраще свято!
І на землі хай в мирі всі живуть!