26 серпня о 18:00Вебінар: Навчання в умовах пандемії: рекомендації ООН та світовий досвід

Літературно-музична композиція до 180-ої річниці "Кобзаря"

Про матеріал
Захід розрахований для учнів 5-7 класів. Сценарій насичений піснями, інсценівками, виразним читанням віршів Кобзаря та відео роликами. Має на меті показати значимість творів Кобзаря для всього людства, а зокрема його ранньої творчості, що вмістилася у незвичайну збірку, що стала народною Біблією - «Кобзар».
Перегляд файлу

C:\Users\okucha\Desktop\img11.jpgСценарій

Літературно-музичної композиції

«Шевченків “Кобзар” для народу – великий дар»

 

Автор: Брік Оксана Степанівна

Посада: вчитель української мови і літератури Фастівського академічного ліцею №9

 

Захід розрахований для учнів 5-7 класів. Сценарій насичений піснями,  інсценівками, виразним читанням віршів Кобзаря та відео роликами. Має на меті показати значимість творів Кобзаря для всього людства, а зокрема його ранньої творчості, що вмістилася у незвичайну збірку, що стала  народною Біблією  - «Кобзар».

 

Мета:

 розвивати читацькі інтереси, аналітичні вміння, комунікативність здобувачів освіти;

 нагадати про значення творчості Т. Шевченка та її актуальність у наш час;

 подарувати дітям радість від спілкування, від безпосередньої участі у заході;

 формувати осмислене ставлення до творчості Великого Кобзаря.

 прищеплювати і розвивати  почуття патріотизму, національної гордості за Кобзаря,

 виховувати любов до Шевченкового слова, бажання досконало його знати.

 забезпечити створення емоційно-позитивного мікроклімату.

 

Унаочнення:  погруддя Т. Шевченка, каравай на вишитому рушнику, виставка «Кобзарів», тексти уривків поезії Т. Шевченка, мультимедійна презентація, афоризми Кобзаря на аркушах, дитячі малюнки про дитинство Кобзаря

 

Учитель.  (  Музичний фон) https://z1.fm/song/11040968

 «Кобзар» Т.Шевченка. Йому цього року -180… Дивовижна доля цієї книги. Поезії, що входять до неї, складались на тернистих дорогах поетового життя, писались то в мандрах, то в казематах, мережились при світлі білих ночей Півночі і в пісках закаспійських пустель, під самотнім сонцем вигнання. Хоча більшість поезій написані поза межами рідного краю, наскрізно струменить у них світлий образ Дніпра і мріє синя далеч українських степів. Багато творів  із «Кобзаря» Т.Шевченка стали  піснями. Першим, хто музично  освоїв творчість Шевченка, був народ. «Народ почав читати «Кобзаря» по-своєму, він став його співати, уклавши мелодії майже на 200 його віршів», - говорив дослідник історії української музики Микола Грінченко. До творчості Шевченка звертаються і сучасні драматурги, композитори  та виконавці  рок та поп гуртів.

Увібравши в себе душу народу, він підніс його духовну велич і красу на найвищу височінь, чим збагатив увесь світ. Тарас Шевченко звеличив Україну, звеличив весь український народ. Давайте ж сьогодні торкнемося серцем Шевченківських творів. Проймемося їхнім духом, тим самим зможемо виконати поетові заповіти.

Читець.

         П. Воронько “Кобзар”

Книжки мої, ви подруги прекрасні,

І пристрасні, й глибокі, як життя.

Нові і давні – всі мені сучасні,

І через вас я бачу майбуття.

 

Беру “Кобзар”, як світу сотворіння, –

Його я знав іще за букваря.

Це мати неписьменна за начиння

купила на базарі “Кобзаря”

 

Вона начиння дві зими в’язала –

І віддала за книжку.

З тих часів

Мені святими тая лава стала

І той куток, де я за книгу сів.

 

Тепер коли і сам пишу я книги

Понад усе болить мені за те,

Аби перо не стало стержнем дзиги

у грі пустій, бо йдеться про святе.

 

Де слово повне правдою земною

І силою народу - трударя,

Аби завжди стояв переді мною

Шевченків образ – геній “Кобзаря”

 

(Перегляд відео «Читаю «Кобзар»)

 

https://yandex.ua/video/preview/?filmId=13560524658537645367&from=tabbar&parent-reqid=1582481886970000-1633822934238452510400067-man1-5966&text=%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%8E+%D0%BA%D0%BE%D0%B1%D0%B7%D0%B0%D1%80%D1%8F

 

 

 Учень 1:     Хліб і сіль тобі, Тарасе,

  Сьогодні підносимо…

  Вшанувати цю гостинність

                     Ми вас дуже просимо.

Учень 2:    Ти зорею сіяєш у прийдешнім віку,

  Сходиш хлібом духовним на яр-рушнику.

  У розкриллі земних і заобрійних трас

  Височієш над світом, великий Тарас.

Учень 3:     Твій голос – повнить пшеничний колос,

  Бо те, за що ми жили й боролись,

  Твій сон щасливий, зоря твоя,

  Велика, вольна, нова сім’я…

 

Ведучий 1. «Кобзар» Т.Шевченка!!! Тобі сьогодні -180!!!  Тяжко знайти другу книжку у світі, щоб для долі народу мала таке превелике значення, як «Кобзар» для України. Це було щось таке несподіване, нове, щось так глибоко з душі народу добуте, що годі було опертися його силі.

Ведучий 2.     Цей «Кобзар» прямо чуда творив. Сонних будив, збитих із народного шляху на праву дорогу навертав, старим грішникам приспану совість розбурхував, єрихонською трубою гримів.

Ведучий 1.“Кобзар” Т. Г. Шевченка належить до тих книжок, які найбільше друкують і які найбільше читають в усьому світі. То є святиня українського народу, національна Біблія України.

Ведучий 3. З’явився цей збірник поезій у той час, коли нова українська література тільки-но зароджувалася і хоч її представляли вже твори І. П. Котляревського, Г. Ф. Квітки-Основ’яненка, талановитих поетів - романтиків, вона була ще не настільки сильною, аби стати загальновизнаною.

Ведучий 1.І ось з’явився “Кобзар” Тараса Шевченка. Надруковані в ньому українські поезії вражали своєю досконалістю і красою.

Ведучий 2. Задуманий в 1840 році він вийшов коштом П. Мартоса навесні того ж року. Він містив 8 ранніх творів поета, таких як: “Думи мої, думи мої”, “Перебендя”, “Катерина”, “Тополя”. “Думка”, “До Основ’яненка”, “Іван Підкова”, “Тарасова ніч”.

Ведучий 3. Усі ці твори в цілому відображають основні напрямки Шевченківської поезії, що їх поет розвинув у своїй пізній творчості.

Ведучий 1. Поява першого “Кобзаря” викликала жвавий відгомін. Не тільки українська, але й світова літературна критика визнала великий літературний талант автора “Кобзаря”.

 Ведучий 2. Друкувалися примірники “Кобзаря” близько місяця в одній з найкращих приватних друкарень Петербурга. Його тираж становив 1000 примірників, кожний вартістю один карбованець сріблом. Єдина ілюстрація до всього видання – офортне зображення сліпого кобзаря з хлопчиком-поводирем на фронтисписі.

Ведучий 3. Вдале упорядкування текстів, чіткий шрифт, добротний папір, офорт, що втілював загальний настрій збірки, робили видання привабливим.

Ведучий 1. За життя Шевченка його твори під назвою «Кобзар» виходили ще в 1844 (8 творів)  та 1860 роках ( 17 Творів). Коли великий поет після заслання готував до друку збірку своїх творів, він мав намір видати її під назвою «Поезія», але цензура дозволила видати збірку тільки під назвою «Кобзар».

Ведучий 2. Якщо  третє, останнє  прижиттєве видання видання містило лише 17 творів, то тепер їх у Кобзарі – 228.

Ведучий 3.  Популярність книжки була така велика, що назва «Кобзар» закріпилася за багатьма наступними виданнями поетичних творів Т. Шевченка. Як зазначив відомий український письменник М. Рильський «назва  “Кобзар” за традицією перекинулася на все, ним звіршоване», і його поезії «в уяві широкого читача об’єднуються чудесним магічним словом – Кобзар».

Ведучий 1. У «Кобзарі» уперше в українській літературі на повний голос про себе заговорили народні маси як велика суспільно-політична сила, що виступає тут творцем великих мистецьких цінностей.

 

https://fc.vseosvita.ua/000emn-5ee7/00f.jpgВедучий 2. Розпочинався “Кобзар” віршем “Думи мої, думи мої ”. Це вірш-вступ, вірш-звернення до України, до свого народу, якому молодий поет довіряв найдорожче – свої твори.

«Думи мої, думи мої…» - вірш  сповнений сумом за Батьківщиною, автор вболіває за українців, які знаходяться в панській неволі, терплять приниження та знущання.

https://www.youtube.com/watch?v=Ao43KMu1uSE

Ведучий 3. «Перебе́ндя» — наступний вірш зі збірки «Кобзар» Тараса Шевченка, написаний орієнтовно 1839 у Санкт-Петербурзі. Слово «перебендя» означає вередлива, капризна, перебірлива людина або людина, що вміє весело, дотепно що-небудь розказати.

Ведучий 2. Вірш уперше надруковано у «Кобзарі» 1840 з присвятою Євгену Гребінці. У наступних виданнях поет зняв присвяту. У «Перебенді» 25-річний Шевченко відобразив свої літературно-естетичні погляди та думки про місце поета в суспільстві.

https://z1.fm/song/3365285 ( фон  «Перебендя»)

https://www.youtube.com/watch?v=ex6yGMyZcDU

       Перебендя

Перебендя старий, сліпий,

Хто його не знає?

Він усюди вештається

https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/cc/Lirnik_ukrai%C5%84ski.jpg/800px-Lirnik_ukrai%C5%84ski.jpgТа на кобзі грає.

А хто грає, того знають

І дякують люде:

Він їм тугу розганяє,

Хоть сам світом нудить.

Попідтинню сіромаха

І днює й ночує;

Нема йому в світі хати;

Недоля жартує

Над старою головою,

А йому байдуже;

Сяде собі, заспіває:

"Ой не шуми, луже!"

Заспіває та й згадає,

Що він сиротина,

Пожуриться, посумує,

Сидячи під тином.

Отакий-то Перебендя,

Старий та химерний!

https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/6/6d/%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%A2._%D0%93._%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0._1842.jpgВедучий 3. «Катери́на» —  наступний твір «Кобзаря» -  ліро-епічна соціально-побутова поема видатного українського поета Тараса Шевченка. Датована орієнтовно кінцем 1838 — початком 1839 року. Присвячена Василю Жуковському на пам'ять про викуп з кріпацтва.

Ведучий 1. За спогадами І. М. Сошенка (записаними М. К. Чалим), Шевченко працював над поемою під час їхнього спільного проживання з 24 листопада 1838 р. до 18 лютого 1839 р. на Васильєвському острові у Петербурзі. Шевченко «то співає, то пише собі щось та все до мене пристає: „А послухай, Соха, чи воно так до ладу буде?“ Та й почне читать свою „Катерину“.

 Ведучий.  Улітку 1842, використавши сюжет поеми «Катерина», Т.Шевченко намалював олійними фарбами однойменну картину, яка стала одним із найпопулярніших творів українського живопису.

Читання уривку «Катерина» ( Музичний фон) https://muzofond.fm/collections/artists/secret%20garden

Ведучий 2. У перше видання «Кобзаря» (1840) увійшла одна з найкращих ранніх Шевченкових балад «Тополя». Датується орієнтовно 1839 р. Баладу наскрізь пройнято народнопісенними образами і мотивами й водночас пов'язано з романтичною традицією, передусім у польській і російській літературі.

Ведучий 3. Твір «Тополя» Т. Шевченко написав на основі народної пісні «Мала мати сина, восени женила», у якій розповідається, як зла свекруха прокльонами перетворила молоду невістку в гнучке й високе дерево.

Ведучий 1. Цю пісню дуже любила й часто співала старша сестра Т. Шевченка Катерина, її поет згадував у «Перебенді», де кобзар співає «про тополю, лиху долю». Напевно, Шевченкові був відомий народний переказ про дівчину, яка, чекаючи повернення милого, перетворилася в тополю.

Балада  «Тополя»

По діброві вітер виє,

Гуляє по полю,

Край дороги гне тополю

До самого долу.

Стан високий, лист широкий —

https://i.arts.in.ua/i/6970/po-dibrovi-veter-voet-gnet-topol--po-motivam-poezii-tgshevchenka_bay_lyuba_1300556403.jpgНащо зеленіє?

Кругом поле, як те море

Широке, синіє.

Чумак іде, подивиться

Та й голову схилить;

Чабан вранці з сопілкою

Сяде на могилі,

Подивиться — серце ниє:

Кругом ні билини!

Одна, одна, як сирота

На чужині, гине!

https://www.youtube.com/watch?v=6rq5_xnZ7kM

Ведучий  2. Одним із найвідоміших творів Тараса Шевченка, покладеним на музику

( а здійснив це композитор Борис Лятошинський у 1949 році), є «Думка (Тече вода в синє море)» (1838 року написання). Це один із ранніх творів поета, який народився у період його перебування в Санкт-Петербурзі й увійшов до першого видання «Кобзаря» у 1840 році. 1838 рік був знаменним у житті Тараса Шевченка! Винятковим насамперед тим, що саме у цей час відбувся викуп його з кріпацтва й отримання статусу вільної людини.

Ведучий 3. У кінці 1838 року Шевченко передав Євгенові Гребінці текст вірша  «Думка» разом з кількома іншими творами для публікації в альманасі «Ластівка».

Т. Шевченко часто називав свої вірші “думками”. Багато думок у поета, особливо сумних. Він самотній, нерідко закинутий долею далеко від рідної землі. То й добре розуміє почуття козака, що шукає своєї долі по світах і не знаходить її.

Ведучий 1.  Покинув рідних, кохану, а все даремно — чужі люди навкруги, ні з ким поговорити, душу заспокоїти. Та й дуже часто немає вже повороту додому — “шляхи биті заросли тернами”. Недаремно кажуть, що “у чужій сторонці навіть не звідти сходить сонце”.

( Музичний супровід пісні)  https://x-minus.me/track/255751/%D1%82%D0%B5%D1%87%D0%B5-%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B0-%D0%B2-%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%94-%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5

 

https://img2.abo.media/upload/article/o_1c8561oocorj2jh1hcf1goqoona.jpgДумка

(Вокальне виконання пісні)

Тече вода в синє море,

Та не витікає;

Шука козак свою долю,

А долі немає.

Пішов козак світ за очі;

Грає синє море,

Грав серце козацькеє,

А думка говорить:

«Куди ти йдеш, не спитавшись?

На кого покинув

Батька, неньку старенькую,

Молоду дівчину?

На чужині не ті люди,

Тяжко з ними жити!

Ні з ким буде поплакати»

Ні поговорити».

Сидить козак на тім боці,—

Грає синє море.

Думав, доля зустрінеться,—

Спіткалося горе.

А журавлі летять собі

Додому ключами.

Плаче козак — шляхи биті

Заросли тернами.

Ведучий 2  Вірш «До Основ’яненка» Шевченко написав у 1839. У  час написання цього вірша Тарасові Григоровичу було 25 років і він тільки-но почав свій творчий шлях. Поет творив цю поезію в ті часи, коли він, за його словами, «из грязного чердака… на крыльях перелетел в волшебные залы Академии художеств».

https://libcat.ru/uploads/posts/book/taras-shevchenko-do-osnov-yanenka.jpgВедучий  3 У 1839 році Г. Квітка-Основ’яненка надрукував у журналі «Отечественные записки» нарис під назвою «Головатий». Прочитавши нарис, Шевченко зацікавився його історичною особою, мав намір намалювати його портрет, зробив навіть ескіз.

Ведучий  1.До автора нарису він звернувся з посланням «До Основ’яненка». Висловлюючи своє захоплення романтикою козаччини, республіканським ладом Гетьманщини. Т. Шевченко вболіває над недолею сучасної йому України, поневоленої царатом, нещадно визискуваної кріпосниками.

Ведучий 2. Т. Шевченко називає Основ’яненка отаманом, батьком, орлом сизокрилим, сподіваючись, що до його авторитетного слова люди прислухаються.

https://z1.fm/song/12490074 (Фон до твору «До Основ'яненка»)

Ведучий   3. Вагу багатьох людей привертало славне минуле України. Не один митець присвятив свої твори тому ж феноменові Запорозької Січі. Але, мабуть, ніхто так поетично не оспівав "славу козацьку", як Тарас Шевченко. У минулому рідного краю увагу Великого Кобзаря привертав перш за все героїзм народу, його безмежна відвага, сміливість. 

Ведучий  1.Тяжкою була доля українського народу за часів турецько-татарської навали. Скільки беззахисних людей було вбито, полонено в рабство! Єдиним захисником українців від хижацьких нападів ворога було січове козацтво. З метою попередження набігів орд та визволення полонених влаштовували запорожці морські походи на Крим і Туреччину. Один з таких походів покладено в основу поеми "Іван Підкова" Тараса Шевченка.  Іван Підкова - козацький кошовий отаман, молдовський господар (1577—1578).

 Читець. Т.Шевченко «Іван Підкова»

Було колись — в Україні

Ревіли гармати;

Було колись — запорожці

Вміли панувати.

Панували, добували

І славу, і волю;

Минулося — осталися

Могили на полі.

Високії ті могили,

Де лягло спочити

Козацькеє біле тіло,

В китайку повите.

Високії ті могили

Чорніють, як гори,

Та про волю нишком в полі

З вітрами говорять.

Свідок слави дідівщини

З вітром розмовляє,

А внук косу несе в росу,

За ними співає.

 

Було колись — в Україні

Лихо танцювало,

Журба в шинку мед-горілку

Поставцем кружала.

Було колись добре жити

На тій Україні...

А згадаймо! може, серце

Хоч трохи спочине.

Ведучий  3. «Тарасова ніч» — історична поема Тараса Шевченка, перший з творів, у якому він звернувся до поетичного осмислення історичного минулого України і останній твір славнозвісного «Кобзаря». У поемі з великою силою висловлене народне розуміння минулого як героїчної доби козацької вольниці, що сприймалась як протиставлення кріпосницькому гнітові сучасної поетові України.

https://www.youtube.com/watch?v=Kw5aAyh4lQI

Ведучий 1. Розійшовся “Кобзар” швидко і заговорили про нього у Петербурзі, в Україні, на далеких окраїнах Російської імперії. “Кобзар” читали освічені й малограмотні, він поширювався в рукописних списках.

Ведучий 2.“Кобзар” 1840 року став раритетом ще за життя Т. Г. Шевченка, а після арешту поета в 1847 році його заборонили.

Ведучий 3 .На сьогодні відомі лише кілька примірників цього видання: один у Києві, у відділі рукописів Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України; два зберігаються в Санкт-Петербурзі в бібліотеці ім. Салтикова-Щедріна та у відділі рукописів рідкісної книги наукової бібліотеки Санкт-Петербурзького державного університету.

 Ведучий 1. Аби унікальне видання “Кобзаря” Т. Г. Шевченка 1840 року стало доступним, було зроблено факсимільні копії: вперше у Львові 1914 року, згодом в 1961 – Оттавським університетом у Канаді, 1962 – Академією наук України, 1974 року – київським видавництвом “Дніпро” та ін.

Велучий 2. Ця книжка видається мільйонними тиражами українською мовою та в перекладі більш як на ста мовами світу.

Ведучий 3. Найменша книжка у світі, «Кобзар» Тараса Шевченка, виготовлена відомим українським майстром мікромініатюр Миколою Сядристим. Площа її обкладинки – всього 0,6 квадратного міліметра. У книжці – 12 сторінок, на кожній – 8 віршованих рядків. Дві сторінки – з ілюстраціями: портрет Т.Г. Шевченка та копія малюнка «Батькова хата».

Найменша книжка у світі Кобзар Тараса ШевченкаВедучий 1. Сторінка книжки вдвічі тонша за цигарковий папір. Вона виготовлялася з білої фарби, якою покривають ялинкові іграшки, оскільки будь – який папір надто грубий. Друкований текст на кожній сторінці займає менше 0,5 квадратного міліметра. Книжка зшита звичайною павутинкою, оскільки всі інші матеріали (нитка, волосся і т. п.) для цього занадто грубі.

Ведучий  2 .Обкладинка виготовлена з пелюстки безсмертника золотисто – жовтого кольору і прикрашена з обох сторін золотими смужками завширшки з людський волос. Сторінки «Кобзаря» можна перегортати лише кінчиком загостреної волосини, а читати – тільки під мікроскопом.

https://image.zn.ua/media/images/original/Mar2017/169924.jpgВедучий  3. До дня народження українського поета Тараса Шевченка (9 березня) видавництво "Самміт-книга" презентувало в Києві найбільше  в світу   видання "Кобзаря". Розміри  його становлять 2 метри у висоту і 1,5 метра у ширину. У книзі 6 сторінок, на яких викладені найбільш знакові твори видатного українського поета Тараса Шевченка.

Ведучий 1. Поява «Кобзаря»  — явище епохальне. «Ця маленька книжечка, — як образно висловився І. Франко, — відразу відкрила немов  новий світ поезії, вибухла, мов джерело  чистої, холодної води, заясніла невідомою  досі в українськім письменстві  ясністю, простою і поетичною  грацією вислову» .

Ведучий 2. Сучасники, природно, не могли одразу збагнути всієї сили і величі «Кобзаря». Одні з них взагалі скептично, а  то й просто вороже ставились до української літератури, інші, хоч  і захоплено зустріли першу збірку Шевченка, все ж не зрозуміли тієї виняткової ролі, яку вона була покликана  відіграти в історії не лише української, а й світової літератури.

Ведучий 3. Але в  тому і в другому випадку одне було спільне в оцінці: «Кобзар» не був звичайною подією, він змусив широкі кола громадськості заговорити про себе. В усіх опублікованих  тоді п’яти журнальних і двох газетних рецензіях одностайно визнано за Шевченком високий поетичний  хист.

Ведучий 1. Творчість Шевченка, як бачимо, здобула широкий резонанс уже з появою першого, ще дуже невеликого за об’ємом «Кобзаря» та поеми «Гайдамаки».

Ведучий 2. Якими б не були суперечливими оцінки перших видань його творів, безперечне те, що Шевченка навіть у тих тяжких умовах існування української літератури не можна було оминути, не помітити, замовчати його незвичайний поетичний талант.

Читець.

До мене сьогодні всміхнувся Шевченко

З картини, що там, на стіні.

Читає пісні його залюбки ненька,

Розказував батько мені:

 

Як вівці він пас — ще малий був хлопчина,

А виріс — великий мав дар:

Для всіх поколінь, для всієї Вкраїни,

Цю книгу, що зветься "Кобзар".

 

Як книгу святу берегли ми завзято,

З собою забрали у світ,

Як слово Тараса завжди зберігати,

Великий усім заповіт.

 

Буду й я любити Вкраїну рідненьку,

То може й мені ще не раз

З картини ласкаво всміхнеться Шевченко,

Наш Батько, великий Тарас!

 

 

Ведучий 3: Тарас Шевченко… Геній, мислитель, пророк. Людина незвичайної долі й незвичайного таланту, що здобула світову славу.

Ведучий 1. Ні один з пізніших європейських поетів так універсально не відбивав національної істотності свого народу, як це було властиво Шевченкові.

Ведучий 2. Шевченко став для цілої нації на довгий час символом, духовним провідником, виразником усіх основних національних стремлінь, володарем душ і керманичем поколінь.

Ведучий 3. Минає вже 206 років  із дня народження славного сина України, але й сьогодні,  як живий,  він говорить із нами -  зі своїми  наступниками. Його слово  живе між нами -  гнівне і ніжне, полум’яне і міцне…. Та головне – віще!

Читець.(Бере до рук дві живі квітки )

Поклонімось сьогодні поету,

Рідні сестри і брати мої,

Його славі й орлиному злету

Нема рівних ніде на землі.

 

Поклонімось Тарасу святому,

За слова чарівні крізь віки,

Що навчав нас долати утому,

Вперто йти до своєї мети.

 

Поклонімось великій людині,

Що стоїть на Чернечій горі

І шукає по всій Україні

Патріотів живої душі.

 

Поклонімось, дорослі і діти,

За натхнення, що в душу лягло,

За Кобзарськії вірші і квіти,

За оспіване кожне село.

 

Поклонімося знову і знову

У святі оці дні осяйні,

Вічна слава Пророчому слову,

Вічна слава, Тарасе, Тобі!

 

Учитель. Творчість Т. Шевченка вийшла далеко за національні рамки та набула світового значення.  Шевченків «Кобзар» могутньо залунав усіма мовами народів світу. Мотиви «Кобзаря» підказали художникам теми для багатьох малярських творів.  На поезії з «Кобзаря» писали музику багато композиторів. У незалежній Україні поезія Т.Шевченка продовжує шануватися.  Українці, славні нащадки та послідовники Батька батьків наших, низько вклонімося сьогодні Тарасу Шевченку та віддаймо шану його безцінним заслугам перед Україною!

Хай, мов троянда, розквітає

Вільна Україна.

Народ повік не забуде

Великого сина!

Використані джерела

Втім УКРАЇНЦІ, хто не знайомий з поезією Т. Шевченка, обов’язково прочитайте «Кобзаря». Він є  актуальним і по нині для нас.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/dumka-taras-shevchenko-analiz/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Джерело: https://dovidka.biz.ua/do-osnov-yanenka-istoriya-napisannya/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Джерело: https://dovidka.biz.ua/do-osnov-yanenka-istoriya-napisannya/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Джерело: https://dovidka.biz.ua/dumi-moyi-dumi-moyi-analiz-virsha/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Джерело: https://znanija.com/task/8632151#readmore

docx
Додано
31 березня
Переглядів
141
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку