Літературно-музична композиція до Дня матері
Мета: поглибити знання учнів про українські звичаї і традиції; формувати вміння виразно читати прозу і поезію; сприяти вихованню любові і поваги до матері,до рідного слова.
Перебіг заходу
Вступне слово: Багато свят відзначає український народ, а зовсім недавно почали відзначати одне з найвагоміших – День матері.
Матері… Усе життя дивляться нам услід, вирядивши в люди; так і стоять на початку всіх наших доріг, навіть коли їх не стає.
Де мати посіє – там стелиться ласка,
Де мати посадить – там сходить добро.
У мами рука і легка, і прекрасна,
І серце глибоке, як сивий Дніпро.
В. Крищенко
1-й уч.: Мама, мамочка, матуся! Скільки ніжності, тепла і любові у цьому слові, що називає людину, яка для всіх найближча, найдорожча, найрідніша. У травні, коли буя природа, коли дзвенить у блакиті пташинй спів, теплий весняний вітер приносить Свято матері.
2-й уч.: Вірш «Весна і мама»
Якось я спитала у весни:
— Ти чому приходиш, поясни? —
І весна мені сказала прямо:
— Поспішаю я на Свято мами!
Поспішають квіти проростати,
Поспішають журавлі вертати,
Поспішає сонечко теплішать,
Поспішають дітки розумнішать.
В Африці далекій, пам'ятаю,
Говорив мені премудрий слон,
Що якби на світі мам не стало,
То й весни б на світі не було!
Ще сказав:— Ви помічали, може,-
Кожна мама із весною схожа? —
І відкрив мені він таємницю,
Що весна із мамою — сестриці.
І. Жиленко
3-й уч.: У кожній країні це свято відзначають давно. Щасливі ми, що воно прийшло нарешті і на нашу землю. Хай вічно живуть наші мами, а ми, діти, завжди залишаємося перед ними в боргу.
4-й уч.: Вірш «Квіти для матусі»
Подарую мамі квіти,
Гарні, ніжні, запашні,
І ласкаві, і тендітні,
Ясним сонечком зігріті,
Білі, жовті, весняні.
Там – ромашка і фіалка,
Тут – підсніжник і нарцис.
Буде в мами гарне свято –
Незабутній мій сюрприз.
5-й уч.: Люди кажуть, що діти – листочки родового дерева, батьки – їхні гілки, дідусь і бабуся – стовбур, прародичі – коріння. Щоб нашому роду не було переводу – він має жити багато літ. А хто ж його береже, наш рід? Звичайно, мати. Її святою називаємо. Пам’ятаєте, як у Шевченка?
У нашім раї на землі
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим.
6-й уч.: Жінка завжди була берегинею сімейного затишку, вона створювала гармонію і лад у сім’ї, тому що «ладом усе можна» і «горе тому, у кого немає ладу в господі». Про це писав і цар Соломону своїх приповістях:
Хто звеличує батька, той гріхів позбувається.
Хто звеличує матір свою, той немов скарби збирає.
Немає на землі нічого більшого, як любов матері.
7-й уч.:
Де шкарпетки татуся,
Окуляри дідуся,
Де сестрички рукавичка
І моя нова скарбничка,
Де комп'ютерна дискета,
Де з програмою газета,
Хто сказав кому, коли,
Як йому відповіли,
Всі маршрути і адреси,
Всі сенсації із преси,
Ціни, модні кольори,
Телефонні номери,
Як робити, як питати,
Пробачати, їсти, спати,
Торт пекти і прати плями
Знають мами, тільки мами!
— От за це їм, — каже тато,
Люди влаштували свято.
Б. Квашньов
8-й уч.: Мама – основа всіх основ. Вона народжує і виховує дитину, милує, оберігає від біди і від горя. Мама турбується увесь вік про дитину, проймається її болями на відстані.
9-й уч.:
Мамо люба, добра, мила, як іще назвать тебе?
Це ж для мене ти пошила плаття з шовку голубе.
Ти мені читаєш книжку, хочеш розуму навчить.
Ляжу спати – ходиш нишком, все боїшся розбудить.
Захворію хоч злегенька – цілу ніч не будеш спать,
То ж дозволь тебе рідненька за усе поцілувать.
М. Познанська
Пісня про маму: «Хто мене зігріє в темну ніч?» (І. Білик)
Хто мене зігріє в темну ніч?
Хто мені тихенько заспіває?
Ми з тобою, мамо, віч-на-віч.
Знаю я, що кращої немає.
Хай минають дні, летять роки
I нехай складне стає так просто.
Може, вже й доросла я?
Приспів:
Я не буду казати та знай:
Ми блукаємо між світами.
Але там, де у неба є край,
Чути пісню моєї мами.
Я не буду казати та знай:
Ти у мене одна єдина.
Тільки ти чекай.
Мамо, я до тебе лину!
Хто мене зігріє в темну ніч?
Доля, мов ріка, така глибока.
Тільки ми з тобою віч-на-віч,
Ніжна моя мамо синьоока.
Хай минають дні, летять роки,
I нехай cкладне стає так просто.
Може, вже й доросла я?
Приспів. (2)
10-й уч.: Слово мама росте разом з нами тихо, як тихо ростуть дерева, сходить сонце, розцвітає квітка, як тихо з’являється веселка і гладить по голівці рідна рука.
Сценка «Пора в школу»
11-й уч.: Найбільшим гріхом в українців вважається непошана до матері. Раніше до мами зверталися на Ви, навіть поза очі. Матір цілували в руку і чемно віталися. Ніхто ніколи не сперечався з матір’ю і не підвищував голосу, розмовляючи з нею. Ніхто не гордував своїми батьками.
12-й уч.: Притча про маму
За день до свого народження дитина запитала у Бога…
- Кажуть, завтра мне посилають на Землю. Як же я там буду жити, адже я така мала і беззахисна.
Бог відповів:
- Я подарую тобі ангела, який буде чекати тебе і піклуватися про тебе.
Дитина задумалася, потім сказала знову:
- Тут на Небесах я лише співаю і сміюся, цього достатньо мені для щастя.
Бог відповів:
- Твій ангел співатиме і посміхатиметься для тебе, ти відчуєш його любов і будеш щасливою.
- О! Але як я зрозумію, адже я не знаю його мови? - запитала дитина, пильно дивлячись на Бога. - А що мені робити, якщо я захочу звернутися до тебе?
Бог м'яко торкнувся дитячої голівки і сказав:
- Твій ангел складе твої руки разом і навчить тебе молитися.
Потім дитина запитала:
- Я чула, що на Землі є зло. Хто захистить мене?
- Твій ангел захистить тебе, навіть ризикуючи власним життям.
- Мені буде сумно, тому що я не зможу більше бачити тебе ...
- Твій ангел розповість тобі про мене все і покаже шлях, як повернутися. Так що я завжди буду поруч з тобою.
У цей момент із Землі стали доноситися голоси, і дитина в поспіху запитала:
- Боже, скажи ж мені, як звуть мого ангела?
- Його ім'я не має значення. Ти будеш називати його Мама.
13-й уч.:
Мама – це перше слово немовляти.
Мама – це останнє слово вмираючого на полі бою солдата.
Мама – це горнятко теплого молока, це запашний шматочок пшеничого хліба, це і розповідь про предків, це і мамина наука: будь добрим до людей - і люди будуть добрі до тебе.
14-й уч.:
Земля дочекалась і рясту, і сонця, і цвіту.
Душа, мов калина, росте і цвіте від тепла,
Нічого не треба, нічого не хочу від світу,
Лишень аби мати на білому світі була.
Я часто ночами згадую знов
Дитинства сполохану казку.
Спасибі вам, мамо.
Спасибі за вічну любов
І щедру незміряну ласку.
Схилялось над ліжком привітне чоло,
Дрімали натомлені очі...
Спасибі вам, мамо, спасибі за ваше тепло
І довгі недоспані ночі.
Нагороджена я любов'ю —
Хай святиться повік ім'я!
Зичу доброго вам здоров'я,
Берегине, нене моя!
Танець «Український віночок»
15-й уч.: Мама – всьому початок. Мама – берегиня роду людського. Незмірну любов, ласку, ніжність і тепло дарує вона своїм дітям, оберігаючи їх і дім. Її святою завжди називали. Мама народжувала дитину, співала їй пісень, вчила добру і любові, навчала охайності і працьовитості.
16-й уч.: В народі кажуть: яка мати, така й доня. Мама наказувала доні: тримай хату, як у віночку, і рушники вишиті на кілочку. Тримай відерця чистенькі і водиці повненькі. Споконвіку славились українські дівчата і жінки – чепурні, роботящі, добрі, привітні.
Сценка «День матері»
17-й уч.: Велика любов до мами знайшла відображення у великій кількості усної народної творчості:у прислів’ях і приказках, у легендах, переказах, піснях.
18-й уч.: Ось як у прислів’ї говориться про маму:
Шануй батька і неньку, буде тобі скрізь гладенько.
Нема того храму, щоб купити маму. Матері ні купити, ні заслужити.
Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина.
Нема цвіту більшого, як цвіт на калині, нема в світі ріднішого, як мати дитині.
19-й уч.: Байка «Про Таню»
Щось цікаве в передачі
Видивилась Таня
Та й мерщій біжить до татка,
Ставить запитання:
– Ти усе на світі знаєш,
Книг у тебе – купа,
Чом фарбуються туземці
Від очей до пупа?
– А тому, – татусь одмовив, –
Щоби їх боялись,
І, готуючись до бою,
Так розмалювались.
– Ну, тоді тікаймо з дому!
Буде бійка й галас!
Бо я бачила: мамуня
Вже нафарбувалась!
20-й уч.: Мама є не тільки у дітей, звірят, але навіть і рослин. Поширеним був в Україні переказ про квітку сон-траву (простріл).
У всіх квіток є своя мати. Тільки в сон-трави не рідна мати, а зла мачуха. От ще тільки сніги почали тануть, а вона вже прийшла, розбудила його: вставай, сонливий та дрімливий, вставай, уже всі квіти квітнуть, один ти спиш. От він схопився і відцвів раніше за всіх, ніхто його краси і не побачив.
Багато народних назв рослин пов’язано зі словами мати: материнка, мати-й-мачуха, материні сльози.
21-й уч.: Все прекрасне в людині – від променів сонця і від молока матері. Недаремно найсвятіші на землі слова жіночого роду: Вітчизна, Батьківщина, Україна, та й саму землю називають земля-мати.
22-й уч.:
Пісня лунає по всій Україні –
Матусине свято прийшло до нас нині.
Щиру подяку ми неньці складаєм,
Здоров’я і щастя рідненькій бажаєм.
Рідна мати, Матір Божа, Мати Батьківщина –
Три цілющих вічних словах – вся моя родина.
23-й уч.: Перша мати – то рідненька,
Що на світ зродила,
Що пестила, доглядала,
Добра – правди вчила.
Друга мати – Україна,
Рідная землиця!
Третя мати – це Марія,
Небесна цариця.
24-й уч.: Моя люба мати, калиновий цвіт
В тобі, рідна мати, весь мій любий світ.
В тобі моє щастя, в тобі моя ціль,
Моїм є твоє горе, моїм є твій біль.
Твоя світла радість радує й мене,
А твій жаль проймає й серденько моє.
Бо я ж, моя мамо, твоя кість і кров,
Ти мене родила, ти є мій покров.
Ти мене борониш від усіх тривог.
Най благословляє з неба Господь Бог.
Ю. Шкрумеляк
Пісня про маму у виконанні Іванни Куліш(Т. Бученко, М. Янченко)
25-й уч.: Пролинуть роки. Мов лелеки у вирій, розлетимось ми з теплого маминого гнізда. Та щасливої погожої днини збере нас, мов чайка чаєнят, матуся до рідної світлиці. І защебече, заговорить, заплаче мамина пісня у наших серцях.
26-й уч.:
Є немало мам на світі
Мами добрі, мами світлі,
Та одна є наймиліша.
Хто така? Скажу вам я:
Рідна матінка моя.
27-й уч.:
Можна у світі чимало зробити:
Перетворити зиму на літо,
Можна моря й океани здолати,
Гору найвищу штурмом узяти.
Можна пройти крізь пустелі і хащі –
Тільки без мами не можна нізащо,
Бо найдорожче стоїть за словами:
В світі усе починається з мами.
28-й уч.: Материнство – це нескінченність людського роду. Кожна мати, народжуючи дитину, сподівається, що вона буде щасливою, матиме кращу долю, тому й передає свої знання і вміння.
29-й уч.:
І коли згрубіла ваша мова,
Їй здобудьте маску із грудей.
Бережіть її від злого слова,
Бо найглибші рани від дітей.
Мати піде, в серці лишить рану.
Всохне корінь твій і верховіть.
Заклинаю: бережіте маму!
Діти світу, матір бережіть.
30-й уч.: Озветься вона червоною калиною в лузі, стрункою тополею в полі, кучерявою вербою над водою, білокорою берізкою, вишневим цвітом, солов’їною мовою, пахучістю трав. І де б ми не були, нехай завжди до нас прилітають легкокрилі лебеді материнства.
Учениця читає вірш В. Симоненка «Лебеді материнства»
Хлопці танцюють з мамами.
31-й уч.:
Вертаючи з віддалених країв,
Після тривожних мандрів і розлуки,
Цілуймо руки наших матерів
Натруджені й ласкаві рідні руки.
32-й уч.:
Ніщо не вічне, вічні матері.
Уже тоді, як нікому стрічати,
Допоки сонце сяє нам вгорі –
У кожного живе у серці мати.
Діти мамам дарують подарунки, зроблені своїми руками.
Танець 6-Б класу.