Літературно-музична композиція до свята Рідної мови

Про матеріал
Сценарій загальношкільного свята Рідної мови. Також може бути адаптованим до Дня української писемності.
Перегляд файлу

 «Ти рідно мово – святиня наша, гордість і краса»

 Літературно-музична композиція

Обладнання: святково прибрана зала, крилаті вислови про мову, записи українських пісень, державні символи України, презентація в Power Point.

На данном изображении может находиться: текст

Звучить музика Т. Петриненка «Україна».

Ведучий:

Земля моя, найкраща і єдина!

Я спів твій серденьком своїм ловлю!

Моя найкраща в світі Україна,

Я щиро й віддано тебе люблю!

Ведуча:

Наша славна Україна,

Наше щастя і наш край!

Чи на світі є країна

Ще миліша за наш край?

І в щасливі й злі години

Ми для неї живемо.

На Вкраїні й для Вкраїни

Будем жити й помремо…

Дівчата-українки виконують пісню «Україночка»

Ведуча. Любі учні, шановні вчителі і гості! Вітаємо вас на святі рідної мови! Віримо, тут зібралися щирі українці, котрим небайдужа доля рідного слова.

Ведучий. У 1999-му році, на 30-й сесії Генеральної конференції Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури, було прийнято рішення заснувати Міжнародний день рідної мови. Датою щорічного свята вибрано 21-е лютого. Це всесвітнє свято було засноване з метою сприяння багатому культурному та мовному різноманіттю. Збереження багатомовності дає можливість зберегти не тільки унікальний погляд на нашу тисячолітню історію і культуру, але й виробити найбільш широкі підходи у сфері взаєморозуміння і людяності, які все ще продовжують зберігати в собі ряд проблем, вирішення яких видається складним завданням.

Ведуча. У Святому Письмі сказано: «Спочатку було слово». Для кожної людини воно завжди спочатку. Немає народу, байдужого до рідної мови, до своєї землі, тієї, на якій він народився й живе. Немає в жодній мові й нерідних слів. Батьківська хата, рідна земля, материнська мова – словосполучення, що несуть у собі величезний почуттєвий заряд.

Ведучий:

Коли до серця крається тривога,

За долю України я боюсь,

З молитвою звертаюся до Бога,

І мовою вкраїнською молюсь.

 

Учениця читає «Молитву за Україну»

Гріховний світ вирує неспроста ,

Підступний демон, що керує нами,

Та піднімається нетлінно над віками

Велична постать вічного Христа.

О Господи ! Знайди нас всіх, знайди,

Бо ми блукаєм хащами ще й нині,

Прости гріхи й провини безневинні,

І до спасіння всіх нас поведи.

О  Господи ! Зціли нас всіх, зціли,

Всели в серця неопалиму мрію,

Щоб ми, пізнавши віру і надію,

Жорстокий світ добром перемогли.

Моя прекрасна українська мово,

Найкраща пісня в стоголоссі трав.

Кохане слово, наше рідне слово,

Яке  колись Шевченко покохав.

Ти все знесла насмішки і зневаги,

Бездушну гру ворожих лжеідей,

Та сповнена любові і відваги

Ведучий. Земля українська – стародавня, така ж давня і наша мова, учені довели, що вік нашої мови – 7 тисяч років.

Ведуча. Справжнім невігласом є той, хто цурається рідної мови. Дорогі друзі українську мову, літературу треба добре знати, щоб не було так як отому парубку ,про якого ми розповімо  зараз. (сценка Стецько і Галька.)

Сценка ÐÐ° данном изображении может находиться: 1 человек, стоит и в помещении

За столом сидить Стецько.
Стецько: Оце у мене сьогодні день: у Дмитра снідав, у Прокопенка обідав, у Козаченка полуднував, а тут ось і повечеряю. А тоді піду додому, то мати мені сніданок, обід і вечерю заразом подасть, бо я цілий день удома не був, зголоднів. От люблю я поїсти. Я оце і сидів би- їв, і стояв би – їв, і лежав би – їв, і спав би – їв. . .
З’являється Галя.
Стецько: О, Галько, де ти оце вештаєшся? Не бачиш, що у тебе гості? Накривай на стіл.
Галя: Побійся Бога, Стецько, чи тобі цього мало?
Стецько: Мало! Мені завжди мало. Я ще вареники люблю, пиріжки з сиром, із маком. . .
Галя: (глумливо) Зараз із таком принесу.
Стецько: Із таком? А що воно таке? Не пробував. Та мені сподобається, це я тобі точно кажу.
Галя: Я й не сумніваюсь, бо все, що я наготувала, щоб ми сім’єю повечеряли, ти вже з’їв.
Стецько: Галько, ти мені зуби не замовляй. Моя мати казала, що скоро нас із тобою оженять. А жінка чоловікові не може перечити, бо як пригрію кулака!
Галя: Та куди ж тобі женитися, коли ти грамоти не знаєш, навіть розписатись не вмієш.
Стецько: А як то воно грамоту знать? Що я такого не куштував.
Галя: Стецько, та то духовна їжа. Ну ось для прикладу, дивись. – (пише на стіні). – Оце буква «О».
Стецько: О, це я люблю, бублички смачні, та ще з молоком.
Галя: Оце «ес»
Стецько: Та це ж ріжок з молоком. Смакота.
Галя: Оце буква «І».
(Стецько підходить, домальовує)
Стецько: Галько, ось дивись, це ж куряча гомілка! Ой у мене вже слина в роті не тримається.
Галя: Оце «У».
Стецько: Що, ти мені оце рогача наставляєш? Ну нічого, нічого. Мати казала, що то дівки тільки до заміжжя рогачі наставляють. А далі усе залежить від чоловіка. Ще казала, якщо у чоловіка добрий кулак, то йому ніяка жінка не страшна. А я, диви, якого кулака од’їв! Може, спробувати його на тобі, га?
(замахується)
Галя: Безграмотне чувирло, а ще руки простягатиме. Зараз я тобі наставлю рогача.
(бере ріжок і проганяє Стецька).

Ведучий. Я нещодавно прочитав слова Ушинського: «Відберіть мову і народ уже більше не створить її, нову батьківщину навіть можна створити, а мову – ніколи; вимерла мова в устах народу – вимер і народ».

Ведуча. Факти вражаючі. 270 років поспіль намагалися знищити українську мову, а разом з нею і український народ, прагнули, аби він був покірним рабом без мови, без усної народної творчості, тобто без коріння нашого роду.

Ведучий. Яких тільки гонінь мова наша зазнала за свою історію. Від Петра І і Катерини ІІ до Сталіна і Брежнєва видавались укази про заборону книгодрукування та викладання українською мовою, закривались українські театри, скасовувалась українська преса, заборонялась українська дитяча книга, вилучалась українська мова з навчальних закладів. Шлях розвитку нашої мови – це тернистий шлях її боротьби.

Не цурайтесь мови, люди

Не цурайтесь мови, люди,

Рідного джерельця,

Хай вона струмочком буде,

Хай дійде до серця.

Хай вона в піснях лунає

Кожен день і в свято.

Соловейком хай співає

В українській хаті.

Бо ж вона така багата,

Українська мова.

Неповторна і крилата

І така чудова.

І цвіте у ній кохання,

Рушники з квітками.

Мрії наші і бажання,

Верби над ставками.

Найрідніше, сокровенне, найдорожче в світі

І святкове, і буденне,

В ній батьки і діти.

 

Не цурайтесь люди, мови,

Не цурайтесь роду.

Як зачахне рідне слово –

Не буде народу.

Ведуча. У світі налічується близько 3 тисяч мов. І серед них ніби запашна квітка в чудовому букеті українська мова. Її краса і багатство, витонченість і мелодійність визнана світом. У 1928 році у Парижі на Міжнародному конкурсі мов українська мова зайняла ІІІ місце (після французької та перської) за мелодійністю та милозвучністю.

Ведучий. Українську мову можна почути в Канаді, Великобританії, Мексиці, США, Німеччині, Парагваї, Греції, Китаї (близько 40 країн світу).  У штаті Парана діє єдиний у Південній Америці університет, де викладають українську мову, літературу. А в Парагваї деякі місцевості мають суто українську назву: Україна, Нова Волинь, Тарасівка.

Як бачимо, що наша мова не сирота, вона має не тільки слов’янську родину, а і світову славу.

Ведуча

  Зверніть увагу на багатющі можливості нашої мови. Я буду читати вірш, кожне слово якого починається з літери «С».

Самотній сад

Сипле, стелить сад самотній

Сірий смуток – срібний сніг,

Сумно стогне сонний струмінь,

Серце слуха скорбний сміх.

Серед саду страх сіріє,

Сад солодкий спокій снить,

Сонно сиплються сніжинки,

Струмінь стомлено сичить.

Стихли струни, стихли співи,

Срібні співи серенад,

Срібно стеляться сніжинки –

Спить самотній сад.

Ведучий. Погодьтеся, що це геніально. А скільки в нашій мові є чарівних слів, від яких теплішає на серці, коли їх чуєш і промовляєш сам.

 Дві учениці читають у формі діалогу вірш «Чарівні слова»

1-а учениця.

Я слова чарівні знаю.

Вивчила охоче,

І в розмові їх вживаю

Зранку і до ночі.

2-а учениця.

Доброго здоров’я, Ганно!

1-а учениця.

Добрий день, Оксано!

2-а учениця.

Ти до мене, я до тебе

Звернемось гарненько!

1-а учениця.

З добрим ранком всіх вітаю,

Як іду із хати.

І скажу всім: «На добраніч!»

Як лягаю спати.

2-а учениця.

І «спасибі» й «дуже прошу»,

«Вдячна вам», «будь ласка».

Словом радість вам приношу,

Світ стає, як казка.

1-а учениця.

«Всім привіт», «іди здорова»,

«Дякую красненько».

Ось така чарівна мова

Радує серденько.

2-а учениця.

«До побачення вам, люди,

Будьте всі здорові.

І слова чарівні всюди

Ви вживайте в мові».

 Ведуча:

 Українська мова вражає своїм багатством та неповторністю. Пропонуємо вашій увазі відеоролик «Цікаві факти про мову»

Перегляд відео « Цікаві факти про мову»

На сцену виходять: мова – дівчина у вінку з барвінку і калини; Україна – її мати.

На данном изображении может находиться: 1 человек, стоит и в помещении

Мова до України

Рідна мамочко, матусю,

Бог почув, що я молюся,

Зіслав милість святую:

Я живу, а не існую.

Україна. О, мово вкраїнська, царівно прекрасна!

Ти щастя моє і надія ти ясна.

Мово рідна, настав тві1й час,

Вільно лунаєш ти поміж нас.

Живи з нами вічно, квітуй і співай,

Лунай на весь голос, на весь рідний край!

Мова. Я така щаслива, матінко-Вкраїно!

Мені всі просять в хату завітати,

Маленьким колискову заспівати,

А юним – пісню про кохання.

Школярикам – натхнення до навчання.

А літнім людям – і потіху, і спокій.

Сімейну згоду й сто щасливих років.

Я їм дарую своє слово й доброту

І до життя нового поведу

Без лиха, бід, нещастя й горя.

На все хай буде Божа воля.

Ведучий. Ще із сивої давнини, від Кирила і Мефодія, від Нестора-літописця впродовж багатьох років розвивалося, розцвітало рідне слово.

Ведуча:Ознаки української мови фіксуються в пам’ятках ,починаючи з найдавніших джерел,датованих  ХІст.
Ведучий: У цілості збереглася найцінніша пам’ятка давньоруської літератури «Слово о полку Ігоревім»                
Ведуча:Славнозвісна праця печерського Нестора «Повість минулих літ» з’явилася,з даними істориків,у 1113році.
Ведучий:Сучасна українська мова пов’язується з датою виданням «Енеїди» І.Котляревського у 1798 р.

Ведуча. Ми пишаємося іменами наших українських письменників, серед яких:Т. Шевченко, І. Котляревський, Л. Українка, І. Франко, Марко Вовчок, Василь Симоненко, Олесь Гончар, Ліна Костенко.Вони своєю творчістю виборювали право на існування мови.

Ведучий. Пропонуємо вашій увазі поетичні перлини про мову.

( вірші українських поетів про мову)

Ведучий. Український народ славиться почуттям гумору. Тож до вашої уваги  гуморески П. Глазового.

На данном изображении может находиться: 1 человек, стоит и в помещении

Коріння й насіння

— А ти, тату, в школі вчився?
— Учився, Сергійку.
— А то правда, що ти, тату, 
Був одержав двійку?
— Було таке, траплялося...— 
Хлопчик засміявся:
— Тоді мама правду каже, 
Що я в тебе вдався.

Буйні предки

 Вдарив батько спересердя хлопчика малого.

Той поплакав, переплакав та й питає в нього:

 —Тебе, татку, бив твій татко?

— Бив, та ще й немало.

 — Ну, а татка твого били?

— Теж перепадало.

— І сказало хлопченятко, заломивши ручки:

— Тепер ясно, звідки в тебе хуліганські штучки.

Допитливий син

— Чуєш, тату,— син питає,— що таке хамелеон?

— Відчепися, я не знаю,— каже Филимон.

— Чуеш, тату, ще спитаю. Що таке аукціон?

 — Відчепися, я не знаю,— злиться Филимон.

Мати сердиться на хлопця: — Ну чого ти пристаєш? Батьку навіть у неділю відпочити не даєш.

— Не кричи,— говорить батько.— Я люблю балакать з ним. Хай пита, чого не знає, а то виросте дурним.

Ведуча. Сьогоднішнє свято ще раз показало нам усім, що значить для людей рідна мова.

Пам’ятайте, що ми українці, нащадки козацького роду, а не хохли без роду і племені. Як сказав В.Сосюра: «І той лиш пошани достоєн, хто мову шанує свою».

Ведучий. Бережімо духовний заповіт наших поетів любити свою землю, любити рідне слово. А щоб нас поважали у світі, тож будьте українцями «думкою, мовою, ділом». Тож розмовляйте красиво, влучно, правильно, адже українська мова – одна з наймилозвучніших у світі:

О не згуби ти свого родоводу,

Безсмертна мово, рідна і терпка,

Ти є душа співучого народу,

Що був і є, і буде у віках.

Ведуча. Живи, чудова наша мово!

Бережімо рідне слово, бо в ньому не тільки гомін лісів, переливи струмків, шепіт трав, а й високий дух пращурів, сила нашого сьогодення і поступ майбутній.

Щастя, добра, нових здобутків у ім’я України!

До побачення, дорогі наші шанувальники рідного слова!

До нових зустрічей.

Виконується пісня

 

 

 

 


 

 

     Інтелектуальна гра для учнів 8-9 класів

 

 «У клубі знавців української мови...»

 

 

 Ведучий І

 

Доброго дня!

Сьогодні ми зібралися не випадково. На цьому тижні всі українці відмічають свято День слов’янської писемності та мови.

6 листопада 1997 року було підписано Указ Президента України, у якому говориться: "На підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливості ролі української мови в консолідації суспільства постановляю: "Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора Літописця".

 Із святом вас, шановні добродії, із святом, шанувальники рідного слова!

До найкоштовніших надбань кожного народу належить мова. Тому й називаємо це надбання рідна мова. Рідна, як мати, як Батьківщина, як усе найдорожче серцю.

Декламування ученицею поезії В. Сосюри «Рідна мова» («Юнакові»)

 

Ведучий ІІ

 Ми з вами присвячуємо своє інтелектуальному змаганні “У клубі знавців української мови...” саме Дню слов’янської писемності та мови.

 

Ведучий І

 Знання мовних скарбів, прилучення до духовного багатства народу – ось головне завдання нашого заходу, адже поповнювати наше українське суспільство ми повинні  освіченими та культурними людьми.

 Так давайте доведемо, що ми саме такі!!!

Ведучий ІІ

      Учасники нашого змагання повинні показати свої знання з української мови, літератури та народознавства.

Сьогодні у нашій грі беруть участь дві команди:

І команда «________________________» – 1 столом

ІІ команда «_______________________» – 2 столом

Капітан І команди «_________________»

Капітан ІІ команди «________________»

 Перш, ніж ми почнемо змагання, я хочу ознайомити з його структурою. Складається воно з п’яти турів:

І тур – «Ти наше диво калинове, кохана материнська мова!»

ІІ тур – «Слово наше рідне».

ІІІ тур – «Бездонність мудрості народної».

ІV тур – «Народ скаже – як зав’яже».

V тур – «Знай, папери в житті – не химери».

 За 30 секунд ви повинні дати відповідь на поставлене питання. У разі неправильної відповіді відповідь дає на це питання друга команда.

 

 Контролювати ваші відповіді буде компетентне журі. Сьогодні в його складі:

1.________________________

2.________________________

3.________________________

 

І тур– «Ти наше диво калинове,

       кохана материнська мово!»

Питання.
  1. Скільки літер налічує сучасний український алфавіт? (33 літери).
  2. Дібрати до слова в’язати якомога більше однокореневих слів. (В’язка, в’язень, зв’язаний, зв’язок, розв’язування, зв’язківець, обов’язок, зобов’язання).
  3. Назвати слова, в яких уживається префікс прі-? (прізвище, прізвисько, прірва).
  4. Виправте помилку в словосполученні повістка денна (порядок денний).
  5. Підрахуйте кількість фонем у слові український. (11 фонем).
  6. Перекладіть словосполучення українською мовою: говорить на украинском языке. (Розмовляти українською).
  7. Замініть фразеологізм одним словом-синонімом: викинути з голови. (Забути).
  8. В якому випадку префікс з- змінюється на с-? (Перед приголосними к, п, т, ф, х).
  9. Назвіть незмінну частину мови? (Прислівник).
  10. Що називається виділенням найбільшою силою голосу найважливішого слова в реченні? (Логічний наголос).

ІІ тур – «Слово наше рідне».

Питання.

  1. Назвіть автора цих рядків.

Зажурилась Україна,

Бо нічим прожити:

Витоптала орда кіньми

Маленькії діти… (автора немає, УНТ).

  1. Назвіть прізвище возного з української опери «Наталка Полтавка»

    І. Котляревського (Тетерваковський).

  1. Назвіть ім’я матері Наталки з відомого усім твору І. Котляревського (Горпина).
  2. Хто написав «Повість врем’яних літ»? (Нестор Літописець).
  3. Розшифрувавши цей вирази, ви згадаєте прислів’я, які використані у байці П. Гулака-Артемовського «Пан та Собака» (Хч врть – крть, хч крть-врть, тб хч в чрпчк смрть – Хоч верть-круть, хоч круть-верть, а тобі хоч в черепочку смерть.)
  4. Розшифрувавши цей вирази, ви згадаєте прислів’я, які використані у байці П. Гулака-Артемовського «Пан та Собака» (З мй жт т мн й бт – За моє жито та мене й бито).   
  5. Як називаються невіршовані твори художньої літератури, написані нормами звичайної мови? (Проза).
  6. Визначте жанр твору

 В добрий час і друзі є, знайдеш їх багато,

 Хоч одного у лихий спробуй відшукати. (Епіграма, І. Максимович).

  1. Як називається вигадане ім’я, яке приймають письменники? (Псевдонім).
  2. Як називається поезія, поетичний твір невеликого розміру? (Вірш).

 

ІІІ тур – «Бездонність мудрості народної»

Питання

  1. Улюблена страва українців? (Борщ).
  2. Скільки днів святкують масляну? (Сім).
  3. На яке свято дівчата плетуть вінки з квітів та пускають їх по воді, спостерігаючи, як і куди вони попливуть? (Івана Купала).
  4. На яке свято українці готують дванадцять страв? (Вечеря).
  5. Яким святом, за народними прикметами, закінчується купальний сезон? (Ілля).
  6. Яке свято відмічають в один день із Днем студента? (Тетянин день).
  7. Улюблений продукт українців? (Сало).
  8. Як називається свято, в яке за народним повір’ям зима з літом зустрічається? (Стрітення).
  9. Назвіть з якими продуктами святкують в народі 1, 2, 3 Спас. (Мед, яблука, горіх).
  10. Народне свято, якому радіють усі слухняні діти. (Миколая).

ІV тур – «Народ скаже – як зав’яже»

 Багата й різноманітна творчість нашого народу. З вікових глибин зринає перед нами фантастичний світ казок. Загадкам властива насамперед метафоричність, що ґрунтується на спостереженнях над природою та побутом, а також стислість і чіткість викладу. Отже, загадки - це стислі поетичні твори, в основі яких лежить метафоричне запитання. Для того, щоб дати на нього відповідь, потрібно вміти зіставити життєві явища на основі їх спорідненості чи подібності. Іноді ця подібність обмежується кількома або навіть однією якою-небудь ознакою. Отже, розгадування вимагає не тільки певної суми знань, а й спостережливості, кмітливості, уміння бачити спільне в конкретному й абстрактному.


Питання

  1. Пригадайте першу частину прислів’я, друга частина якого звучить так: «… вода не тече» (Під лежачий камінь).
  2. Відгадайте загадку.

Біла рілля, чорне насіння,

Хто його вміє, той і розуміє,

Хто його знає, той і позбирає. (Книга).

  1. Пригадайте другу частину прислів’я

«Хто хоче більше знати, треба …» (Менше спати).

  1. Відгадайте загадку.

У носатого Івана

Одежина дерев’яна.

Він у чистім полі ходить

І по ньому носом водить. (Олівець).

  1. Пригадайте другу частину прислів’я: «Вік живи - …». (Вік учись).
  2. Пригадайте другу частину прислів’я: «За одного вченого…»(Дають десять невчених).
  3. Пригадайте другу частину прислів’я: «Книга вчить, як…» (На світі жить).
  4. Пригадайте скільки було людей: баба, 2 матері, 2 дочки і онука? (Три).
  5. Пригадайте першу частину прислів’я: «… - далі будеш». (Тихіше їдеш).
  6.  Відгадайте загадки.

1.У вінку зеленолистім, у червоному намисті (Калина)

2. Колючий клубок прибіг у садок .( Їжак)

3.Стоїть пані, чепуриться, бо сто сорочок оділа (Капуста)

4.У воді купалася , а сухою зосталась. (Качка)

5.На дереві я родився в кожусі, кожух розірвався і я на землю впав (Каштан)

6.На городі молода пишні коси розпліта, у зеленії хустинки золоті хова зернинки(Кукурудза)

7.По голові походила, гарну зачіску зробила (Щітка для волосся)

8.Рогатий, а не бик, пливе, а не качка (Місяць).

9.Тричі родиться, а тільки раз умирає. (Метелик)

10.Взимку чорне, а навесні зелене, а восени жовте. (листя)

11.Ні в огні не горить, ні у воді не тоне (лід)

12.Впала стрічка через річку, поєднавши береги (Міст).

 

V тур – «Знай, папери в житті не химери»

Питання

  1. Як називається документ, який виражає довіру особі при здійсненні певних юридичних дій, а також з метою одержання грошових коштів? (Доручення).
  2. Як одним словом називають життєпис певної особи, написаний нею самою? (Автобіографія).
  3. Як називається офіційний документ, що адресується установі або посадовій особі і містить прохання чи пропозицію? (Заява).
  4. Назвіть короткий письмовий виклад змісту книги, статті, лекції. (Конспект).
  5. Як називається науковий чи публіцистичний твір невеликого розміру в журналі, газеті та ін. (Стаття).
  6. Як називають розмову двох або більше осіб? (Діалог).
  7. Як називається попередня форма запису прочитаного? (План).
  8.  Назвіть документ, в якому фіксується хід обговорення питань і рішення, прийняті колегіальними органами на зборах, нарадах, конференціях тощо. (Протокол).

 

Ведучий ІІ

А зараз інтелектуальні завдання для залу. Дати відповіді на питання, за кожну правильну відповідь ви отримаєте 1 бал, що може допомогти потім вашій команді.

1.Розділ мовознавчої науки, який вивчає звуки мови… /Фонетика/

2.Чий день народження 9 березня 1814 року? /Т.Г.Шевченка/

3.Хто автор поезій «Солов’їні далі, далі солов’їні», «Вода десь точить білий камінь»? /В.Сосюра/

4.Що таке лексика? /Всі слова мови, або словниковий склад мови/

5.В якому році було перше видання «Кобзаря» Т.Г.Шевченка? /1840/

6.  Те, що слово означає…/Лексичне значення/

7.Розділ мовознавства, який вивчає слово, його значення і походження… /Лексикологія/

8.Слова з протилежним лексичним значенням…/Антоніми/

9.Дієприкметник із залежними словами…/Дієприкметниковий зворот/

10. Додаткове значення слова, яке виникає на основі уподібнення предме-тів…/Переносне/

11. Назвіть автора творів «Не високо мудруй», «Каменярі», «Захар Беркут»?І.Я.Франко/

12. Розділ мовознавства, який вивчає правила написання слів…/Орфографія/

13. Самостійна частина мови, що вказує на предмет, його ознаку чи кількість, але не називає його…/Займенник/

14. Розмова двох осіб…/Діалог/

15. Речення, яке має дві і більше граматичних основ…/Складне/

16.Хто автор повісті «Микола Джеря»? /І.Нечуй-Левицький/

17. З якої казки загадка: «Що в світі найситніше, наймиліше, найпрудкіше?» /«Мудра дівчина»/

18.Частина слова без закінчення? /Основа/

19. Частина мови, яка позначає предмет і відповідає на питання хто? що? /Іменник/

20. Розділ мовознавства, який вивчає частини мови…/Морфологія/

21. Інфінітив—це…/Неозначена форма дієслова/

22. Образ людини в художньому творі…/Персонаж, літературний герой/

23. Що буває кількісним і порядковим? /Числівник/

24. На які групи поділяються всі звуки? /Голосні і приголосні/

25. Хто автор поезії, що стала піснею «Чуєш, брате мій, товаришу мій»? /Б.Лепкий/

26. Яке слово зайве: співаючи, допомагати, вивчають, сприяти.

27. Новоутворені слова та вислови мови…/Неологізми/

28. Уривок із художнього твору…/Епізод, фрагмент/

29. Слова, різні за звучанням та написанням, але близькі чи однакові за лексичним значенням…/Синоніми/

30. Опис зовнішності людини…/Портрет/

31. Члени речення, які характеризують предмет з одного боку, відповідають на одне і питання і відносяться до одного і того ж слова…/Однорідні/

32. Речення, що має одну граматичну основу…/Просте/

33. Частина слова, що знаходиться перед коренем…/Префікс/

34. Хто автор п’єси «Сто тисяч»? /І.Карпенко-Карий/

35. Розділ мовознавства, що вивчає правила вимови…/Орфоепія/

36. Слова, однакові за звучання, але різні за лексичним значенням… /Омоніми/

37. Яке слово зайве: відбитий, теплий, легкий, зимовий?

38. Співзвучні закінчення рядків у вірші…/Рима/

39. Скільки букв в алфавіті української мови? /33/

40. Обстановка дому чи садиби…/Інтер’єр/

41. Яке слово зайве: другий, третій, інший, четвертий?

42. Дієприслівник із залежними словами…/Дієприслівниковий зворот/

43. Ким мріяв стати Т.Г.Шевченко? /Художником/

44. Незмінна значуща частина слова, що стоїть після кореня…/Суфікс/

45. Розділ мовознавства, який вивчає знаки письма…/Графіка/

46. Слова та вислови, що використовуються в переносному значенні в худож-ній літературі…/Тропи/

47. Службова частина мови, яка виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні і реченні…/Прийменник/

48. Яке слово зайве: п’ятьма, дев’ятьма, чотирма, шістьма?

49. Художнє означення…/Епітет/

50. Два слова, серед яких одне головне, а друге залежне…/Словосполучення/

51. Обман почуттів, дещо уявне, мрія…/Ілюзія, міраж, марення/

52. Яке слово зайве: десь, дехто, дещо, дечий?

53. Як називається людина, яка відправляє лист?

54. Автор твору, який не називає свого імені…/Анонім/

55. Як називали мандрівних співців-поетів за часи Т.Г. Шевченка…/Лірники, кобзарі/

56. Самостійна частина мови, що називає ознаку дії, ознаку предмета, ознаку іншої ознаки…/Прислівник/

57. Змінна частина слова…/Закінчення/

58. Хто автор творів «Грицева шкільна наука», «Фарбований Лис»? /І.Я.Франко/

59. Самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета за дією і відпові-дає на питання: що робить предмет? що з ним робиться? /Дієслово/

60. Опис картини природи, частина реальної обстановки, в якій розгортається дія? /Пейзаж, літературний пейзаж/

61. Розділ науки про мову, що вивчає правильне вживання розділових знаків?/Пунктуація/

62.Як називається художній прийом перенесення властивостей істот на явища неживої природи? /Персоніфікація/

63.Слово—не полова, а язик…/не помело/.

64.Вола в’яжуть мотуззям, а людину…/словом/.

65.Удар забувається, а слово…/пам’ятається/.

66.Шабля ранить голову, а слово…/душу/.

67.Від теплого слова і лід…/розмерзає/.

68.Хто мовчить, той двох…/навчить/.

69.Дурний язик голові не…/приятель/.

70.Добре слово краще, ніж…/готові гроші/.

(збірник «Інтелектуальні ігри на уроках УМ і Л с. 281-282»)

 

 

Ведучий І

Слово журі (підсумки конкурсів).

- Перш ніж пролунає підсумок і визначиться переможець серед команд, я хочу сказати, що – це гра і, можливо, комусь сьогодні пощастило більше, але я закликаю вас здебільшого покладатися на свої знання, збагачувати їх, більше читати, поповнювати словниковий запас, бути грамотними.

- Яка ж із команд показала найкращий результат?

- Слово надається журі.

- Підведення підсумків гри.

 

 

 

 

 


Сценарій

до Дня української писемності та мови

«Свято української мови»

 

Для учнів старшого шкільного віку

 

 Ведучий

  Рідна мова – це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями.

 Ведуча

 Мова моя українська,

 Батьківська, материнська,

 Я знаю тебе не вивчену –

 Просту, домашню, звичну,

 Не з-за морів покликану

 Не з словників насмикану

 Ведучий

 Ти у мені із кореня,

 Полем мені наговорена,

 Дзвоном коси накована,

 В чистій воді смакована,

 Болем очей продивлена,

 Смутком багать продимлена,

 З хлібом у душу всмоктана,

 В поті людським намокнута,

 З кров’ю моєю змішана,

 І аж до скону захищена.

 

(Співає гурт „Світлиця”)

P1011012

 

 

 Мови чарівний голос

 На ріці життя тихо меле млин часу,

 І у вишині зорі по одній гасить

 та запалює замість них нові знову

 І несе у світ пломінкий вогонь слова.

 Слово мовили знов уста мої, слово,

 Як бусинками, ними виграє мова.

 Зорі і світи сіли край мого столу,

 Слухають її мови чарівний голос.

 Приспів:

 Причасти мене розмовою

 Українською мовою.

 Зачаруй мене славнозвісною

 Українською піснею.

 Причасти мене розмовою

 Українською мовою.

 Зачаруй мене ніжною

 Українською піснею.

 Засвітає день квітами пісень ясно,

 Літо щедре йде, сто надій цвіте рясно.

 З рідної землі б’є вже джерело знову

 І течуть слова у дзвінкий кришталь мови.

 Слово мовили знов уста мої, слово,

 Як бусинками, ними виграє мова.

 Зорі і світи сіли край мого столу,

 Слухають її мови чарівний голос.

 

 Ведуча

  6 листопада 1997 року було підписано Указ Президента України, у якому говориться: "На підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливості ролі української мови в консолідації суспільства постановляю: "Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця".

 Ведучий

  Із святом вас, шановні добродії, із святом, шанувальники рідного слова. Корені українського слова проросли з найдавніших діалектів праслов’янських племен, рясними пагонами розвинулися в часи Давньоруської держави. Древнє слово квітами-перлами розцвітало у найдавніших пам’ятках культури Київської Русі, у полемічних творах, у красному письменстві різних часів.

 Ведуча

  Сьогодні наше свято – це свято української мови та писемності. З часу винайдення писемності фактично почався період документальної історії людства, тому стало можливим не тільки передавати мовну інформацію на відстані, але й закріпити її в часі.

 Ведучий

  Перші спроби письма відносяться приблизно до 35-50 віків до нашої ери. Спочатку це була гілочка пальми – знак миру. Потім – схематичне зображення предмета чи якогось явища. І нарешті – ієрогліфи. Прямим попередником слов’янської мови – є алфавіт, створений великими просвітителями слов’ян – братами Кирилом і Мефодієм.

 Ведуча

  Костянтин Філософ (Кирило) і його брат Мефодій походили із Солуня  (сучасні Солоніки). За тих часів людність у цьому місці складалася наполовину з греків, наполовину з слов’ян. Грекинею була мати братів, а батько – болгарином. Тому брати з дитинства добре знали як грецьку так і мову солунських слов’ян. Костянтин (Кирило) (827 – 14 лютого 896 р.), здобувши освіту в Константинополі, знав східні мови, латинську, арабську і староєврейську, був талановитим філологом, працював бібліотекарем у патріаршій бібліотеці, викладав філософію у вищій константинопольській школі. Мефодій (815 – 6 квітня 885 р.) був управителем однієї слов’янської провінції у Візантії, а згодом став помічником Костянтина в місіонерській, літературній і освітній діяльності.

  У 862 році візантійський  імператор Михайло і патріарх Фотій послали Костянтина і Мефодія в Моравію, де вони на прохання місцевого князя Ростислава повинні були вести церковну службу слов’янською мовою, що мала бути протиставлена латинській мові німецьких місіонерів.

  – Адже ви обоє солуняни, – сказав Михайло, а солуняни всі говорять по – слов’янськи. Я знаю, – додав він, звертаючись до Костянтина, – ти часто хворієш. Але треба, щоб саме ти вирушив Моравії. Відповідь Костянтина знаходимо у "Житіях Кирила і Мефодія".

  Немічний я тілом і хворий. Але з радістю піду в Моравську землю, якщо мають вони абетку своєї мови. Бо просвіщати народ без письмен його мови однаково, що писати на воді!

  За свідченням джерел Костянтин перед від’їздом до Моравії розробив слов’янську азбуку. А вже 863 року Кирило і Мефодій привезли до Велеграфа слов’янську абетку на 3-4 богослужебні книги, перекладені на слов’янську  мову. У посланні папи Іоанна VIII до моравського князя Святополка  (880 р.)  Костянтина названо "творцем слов’янського письма".

 Ведучий

  Існує два різновиди старослов’янських писемних знаків: кирилиця (на честь першовчителя слов’ян ) і глаголиця .

  Кириличний алфавіт з XI ст. широко застосовується в історичній та світській літературі східних слов’ян. Від давньоруського періоду його успадкували всі три східнослов’янські народи: російський, український і білоруський.

  В історії кириличного письма розрізняють три періоди: устав, півустав і скоропис. У середині XVI ст. у східних слов’ян виникає друкарство, друкований алфавіт створений з деякими змінами, на основі півуставного письма. Перша датована книга під назвою "Апостол" надрукована в Москві в 1564 р., в Україні – у Львові – 1574 р. Іваном Федоровим. У 1708 р. старий друкарський алфавіт зазнав реформ. Петро I ввів нову систему знаків – гражданку. З нього усунені деякі зайві літери. Писемність звільнилася від складної системи знаків наголосу.

 Ведуча

  У Київській Русі книги цінувалися, як рідкісні скарби. Мати декілька книг означало володіти цілим багатством. "Повість минулих літ" називає книги "ріками, які наповнюють всесвіт мудрістю незмірної глибини". "Якщо старанно пошукати в книгах мудрості, – зазначав літописець, – то знайдеш користь душі своїй".

 Ведучий

  Україна та її культура святкують своє відродження. Але цьому передувала тяжка боротьба. Дуже багато жорстоких літ і століть пережила наша невмируща мова, мужньо знісши і витерпівши наругу наймогутніших царських сатрапів та посіпак шлахетсько-панських і своїх панів.

(Звучить пісня "Реве та стогне Дніпр широкий")

  1720 рік – російський цар Петро I заборонив друкувати книжки українською мовою.

  1796 рік – видано розпорядження про вилучення у населення України українських букварів та українських текстів із церковних книг.

  1775 р. – зруйновано Запорізьку Січ і закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях.

  1862 р. – закрито українські недільні школи, які безкоштовно організовували видатні діячі української культури.

  1863 р. – указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою.

  1876 р. – указ російського царя Олександра ІІ про заборону друкування нот українських пісень.

  1884 р. – закрито всі українські театри.

  1908 р. – вся культура і освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії шкідливою , "могущей визвать последствия, угрожающиє спокойствию и безопасности Российской империи".

  1914 р. – російський цар Микола ІІ ліквідує українську пресу газети і журнали.

  1938 р. – сталінський уряд видає постанову про обов?язкове вивчення російської мови, чим підтинає коріння мові українській.

  1983 р. – видано постанову про так зване посилене вивчення російської мови в школах і поділ класів в українських школах на дві групи, що привело до нехтування рідною мовою навіть багатьма українцями.

  1989 р. – видано постанову яка закріплювала в Україні  російську мову  як офіційну загальнодержавну мову, чим українську мову було відсунуто на третій план, що позначається ще й сьогодні.

 

 (Музика замовкає. Виходить дівчина із запаленою свічкою, читає "Молитву" Ольги Яворської . Учні стоять обличчям до глядачів. У кожного в руках горить свічка).

 ш 001

 

Молитва

 Гріховний світ вирує неспроста ,

 Підступний демон, що керує нами,

 Та піднімається нетлінно над віками

 Велична постать вічного Христа.

 О Господи ! Знайди нас всіх, знайди,

 Бо ми блукаєм хащами ще й нині,

 Прости гріхи й провини безневинні,

 І до спасіння всіх нас поведи.

 О  Господи ! Зціли нас всіх, зціли,

 Всели в серця неопалиму мрію,

 Щоб ми, пізнавши віру і надію,

 Жорстокий світ добром перемогли.

 Моя прекрасна українська мово,

 Найкраща пісня в стоголоссі трав.

 Кохане слово, наше рідне слово,

 Яке  колись Шевченко покохав.

 Ти все знесла насмішки і зневаги,

 Бездушну гру ворожих лжеідей,

 Та сповнена любові і відваги

 З-за грат летіла птахом до людей.

 Ти наш вогонь на темнім полі битви,

 Невинна кров пролита в боротьбі.

 Тебе вкладаєм тихо до молитви

 І за спасіння дякуєм тобі.

 

Ведуча

  Вперше українську народну мову було піднесено до рівня літературної наприкінці ХVШ століття з виходом у 1798 році першого видання "Енеїди" Івана Котляревського, який вважається зачинателем нової української літературної мови.

 Так Котляревський у щасливий час

 Вкраїнським словом розпочав співати,

 І спів той виглядав на жарт не раз,

 Та був у нім завдаток сил багатий.

 І огник, ним засвічений, не згас,

 А розгорівсь, щоб всіх нас огрівати.

 

  Т.Г.Шевченко своїм величезним талантом розкрив невичерпні багатства народної мови, осягнув її, і як ніхто, розкрив чудову, чарівну музику українського слова:

 Ну що б, здавалося, слова...

 Слова та голос –

 Більш нічого.

 А серце б’ється – ожива,

 Як їх почує!...

 Ведучий

  Сила слова безмежна. Особливо, коли воно живе, іскристе, емоційно виважене. Коли воно сліпуче, "як проміння ясне" а могутнє, "як хвилі буйні". Коли слова – палкі блискавиці. Тоді воно здатне робити чудо і хвилювати найтонші струни людського серця. Століттями мова народу була тією повноводною річкою, яку ми називаємо поезією.

 Учень

 Говоріть, як колись вас навчала матуся,

 Говоріть, як навчав у дитинстві татусь,

 Легко так, вільно так, щоб слова були в русі,

 Не тримайте слова, віддавайте комусь.

 Щиро так, м’яко так, починайте казати,

 Як воліла б відкритись ваша душа.

 Може хочеться їй у словах політати

 Привітати когось, а чи дать відкоша.

Учениця

 Слів у мові мільйон, вибирайте найкращі,

 Кожне з них, лиш торкни, – як струна, виграва,

 Зрозумілі, вагомі й усі вони ваші –

 Мелодійні, дзвінкі, українські слова.

 Говоріть про любов і про віру у щастя,

 Уникайте мовчання, нудьги і ниття,

 Говоріть, хай в розмові слова веселяться,

 Говоріть і продовжуйте мові життя.

                               шев 001

 Ведуча

  Зверніть увагу на багатющі можливості нашої мови. Ми будемо читати текст, кожне слово якого починається з літери «Б». «Біля білої берези блукав білий бородань. Борода, брови були білі. Брав бородань бандуру, бурмотів, бубнів. Бандура болісно бриніла».

 Ведучий

  «Багато бачив бандурист бід батьків, братів босих, багато брехні, безчестя, безкультур’я, братовбивства... Боротися! Безстрашно, безперервно боротися. Благати благословення Божого».

 Ведуча

  «Боже! Бачиш – боса Батьківщина! Бо брат бив брата, батько – батька. Боже! Біль безжалісний! Боже, буде багата будуччина Батьківщини? Буде!».

 Ведучий

  А скільки в нашій мові пестливих, ніжних форм слів до одного вибраного слова. Ось в англійській мові «хенд» – це просто рука і нічого більше, а у нас: ручка, ручечка, рука, рученька, рученя, рученятко. А які слова можна добрати до слова «мама» – неня, матуся, мамуся, мамочко, матінко.

Учениця

 Ой яка чудова українська мова!

 Де береться це, звідкіля і як?

 Є в ній ліс, лісочок, пуща, гай, діброва,

 Бір, перелісок, чорноліс. Є іще й байрак,

 І така розкішна і гнучка, як мрія...

 Є в ній хурделиця, віхола,

 Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль.

 Та не в тому справа, що така багата.

 Помагало слово нам у боротьбі,

 Кликало на битву проти супостата

 Та звучало сміхом на полях плаката,

 І за все це, мово, дякуєм тобі.

 Ведучий

  Ось і підходить до кінця наше свято української писемності та української мови. Ми живемо на чудовій, багатій, мальовничій землі – на нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінець роду українського, що сягає сивої давнини. І негоже, просто соромно бути поганими нащадками у таких великих і славних батьків.

 Ведуча

  Людині визначено Богом місце народження, країна, небо; вона не може нічого того поміняти, як не може поміняти саму себе. А якщо щось із того призначеного їй, поміняє, то не на краще, бо чуже ніколи не буває кращим. І куди б ти не пішов – твоя Батьківщина, земля твоя, твоя мова, твій народ завжди будуть з тобою.

(Звучить пісня про Україну, у виконанні гурту „Світлиця”)

 

 Знов сонце ласкаве

 Промінь свій посилає

 І степам, і долинам,

 І потокам гірським.

 Це моя Україна

 День новий зустрічає,

 Моя лагідна мати

 Усміхається всім.

 Там, де Січ Запорозька

 Духом вільно сивіє,

 Де козацькії чайки

 В чисте море пливуть.

 А на Київських кручах

 Сяє злото Софії

 І на гору Чернечу

 нас дороги ведуть.

 Знову сонцю радіє

 Буковина й Полісся

 І над краєм Донецьким

 В небі жайвір співа.

 А з Карпатського світа

 Лине голос трембіти –

 Це тобі, Україно, наша пісня жива.

 Це моя Україна

 День новий зустрічає,

 Величава Княгиня

 Усміхається всім.

 І гостинно і радо,

 Щиро всіх привітає.

 Закарпаття частує

 Хмелем чистих медів.

 А у древньому Львові

 Пані всі гонорові.

 Полтавчанок, киянок,

 Як побачиш умреш.

 Синьоокі красуні –

 Молоді волинянки –

 Як подивляться в душу –

 Очі не відведеш.

 Бо козацького роду

 Та й нема переводу,

 І у чистому небі

 Наші зорі горять.

 Це моя Україна

 День новий зустрічає,

 Величава Княгиня

 Погляд ясних очей.

 І гостинно і радо,

 Щиро вас привітає

 І запросить у хату,

 Як поважних гостей.

DSC_0379

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Картинки по запросу значок автобота картинка

1

 

docx
Додано
23 жовтня
Переглядів
68
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку