Літописні оповіді: «Володимир вибирає віру», «Розгром Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам». Любов руських (українських) князів до своєї зе

Літописні оповіді: «Володимир вибирає віру», «Розгром Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам». Любов руських (українських) князів до своєї землі, їхня сила духу, воля, благородство, сміливість, рішучість, вірність

Говорять, що народ живий, допоки жива його історична пам’ять. І, мабуть, для того, щоб цю пам’ять не втратили майбутні покоління, скромний монах Нестор вирішив «зберегти» найяскравіші історичні події від початку формування Київської Русі у своєму літописі. На його думку, люди, які в далекому минулому будували храми, зводили нові міста, забезпечували своєму народові мир та добробут, варті того, щоб їх згадали і через кілька століть чи тисячоліть.

Експрес-опитування Що таке літопис? Хто працював над літописами в часи Київської Русі? Який літопис є найбільш відомим? Коли цей літопис було створено? Хто є його автором? Що ви про нього знаєте? про що розповідається в літописі «Три брати – Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь»? Що ви дізналися про князя Святослава з «Повісті минулих літ»?

Запрошення до подорожі Сьогодні ми полинемо у далеке минуле… Рік 988. Київська Русь міцніла, їй дедалі частіше доводилося мати стосунки з іноземними країнами, у яких державною релігією було християнство. А Київська Русь залишалася язичницькою, тобто люди в ній вірили в багатьох богів.

Літописна оповідь «Володимир вибирає віру» розповідає про те, що Володимир мріяв про сильну державу із єдиною вірою, яка б об’єднала весь народ. Він придивлявся до всіх послів, розпитував про їхню віру, намагався обрати найкращу, ту, яка б згуртувала, зробила державу та владу сильною.

Син Святослава, онук Ольги, правив державою впродовж 35 років; заснував велику державу, яка об'єднала майже всі східнослов'янські племена: українські, білоруські, московські; почав карбувати перші давньоруські монети — злотники й срібники; будував міста-фортеці для захисту південних кордонів;велику увагу приділяв освіті і культурі населення.найвизначніша споруда Києва Х ст. - церква Богородиці - Десятинна; 988 р. запровадив християнство.980-1015 рр.князювання Володимира Великого. Для допитливих

Дажбог. Бог сонця. Сварог бог неба. Велес покровитель скотарства. Стрибог бог вітру. Перун бог грому, блискавки. Вірування слов’ян

У літо 986-го прийшли з Волги болгари магометанської віри, кажучи:— Ти, князю, мудрий і розумом тямущий, а закону не знаєш; повіруй у наш закон і поклонися Магометові. Володимир спитав:— Яка ж ваша віра?— Віруємо Богу, а Магомет нас учить: не їсти свинини, не пити вина, зате після смерті, каже, можна жити в розкоші. Дасть Магомет кожному по сімдесят вродливих жінок, і вибере одну найвродливішу, і покладе на неї вроду всіх, та й буде йому жоною. І хто на цьому світі бідний, то буде й на тому, — і всяку іншу лжу говорили (…).

Потім прийшли іноземці з Рима й звернулися з такими словами:— Ми прийшли від Папи Римського. Говорить тобі Папа так: “наша віра — світло; ми поклоняємося Богу, який сотворив небо і Землю, зорі й місяць, і всяке дихання живе. А ваші боги — то просто дерево”. Володимир спитав їх:— У чому ж заповіт ваш?Вони відповіли:— Поститися кріпко. Смиряти дух і тіло своє. Володимир їм сказав:— Ідіть, звідки прийшли, бо й батьки наші не прийняли цього.

Дізнавшись про те, прибули хозарські євреї і сказали Володимирові:— Ми чули, що приходили болгари і німці, кожен навчаючи тебе своєї віри. Німці вірують у того, кого ми розп’яли, а ми віруємо в триєдиного Бога нашого Авраама, Ісаака та Іакова. Володимир спитав:— Де ваша земля?Вони ж сказали:— Розгнівався Бог на батьків наших і розсіяв нас по всіх країнах за наші гріхи, а землю нашу віддав християнам. Володимир на це промовив:— Як же інших учите, коли самі відкинуті Богом і розсіяні? Якби любив вас Бог і закон ваш, то не були б ви розсіяні по чужих землях, чи ви і нам того хочете?

Потім прислали греки до Володимира свого філософа, і той звернувся до князя з такими словами:— Ми, греки, віруємо в Бога нашого Ісуса Христа. Він ходив по землі, проповідував Царство Небесне, а його розп’яли на хресті. Та Ісус воскрес і сказав учням своїм, що повернеться з неба на землю і буде судити живих і мертвих, кожному воздасть по заслугах його: праведникам — Царство Небесне, рай і радість без кінця, безсмертя, а грішникам — муки в пеклі й кипіння в смолі. Така буде кара тим, хто не вірить Богові нашому Ісусові Христові: будуть горіти в огні, хто не хреститься.І, закінчивши слово своє, філософ показав Володимиру запинало, на якому було намальовано судилище Господнє і тих стовплених грішників, які бредуть у пекельний вогонь, і праведників, тих, які у веселощах духу вступають до раю. Володимир же, зітхнувши, сказав:— Добре тим, хто праворуч, — у раю, горе тим, хто ліворуч, — у пеклі. Філософ промовив:— Якщо хочеш з праведниками стати праворуч, хрестись. Володимиру запала в серце думка ця, однак він сказав:— Почекаю ще трохи, — бо хотів розвідати більше про всі віри.І вручив Володимир грецькому філософові багаті дари й відпустив його з великою честю.

Тому в 988 р. князь Володимир прийняв нову віру й охрестився. Давні язичницькі боги назавжди відійшли в минуле. Володимир прийняв нову віру

Страшний суд. Стефан Лохнер

Словникова робота. Закон – віра, релігія. Магомет – пророк, засновник ісламу. Німець – чужинець. Німцями літописець називає всіх, хто говорив чужою мовою. Хозарські євреї – хозари прийняли юдейську віру. Філософ – людина, що вчить основні принципи пізнання і буття.

Чому далекою і чужою виявилася для Володимира магометанська віра? Чому не вдалося іноземцям з Рима переконати київського князя у перевазі своєї віри? Чим зумовлена відмова Володимира прийняти віру хозарських євреїв? Як вважаєте, грецький філософ зумів переконати чи тільки зацікавив Володимира у силі своєї віри?Бесіда за змістом

Складання таблиці{A783 BA23-A30 A-47 A8-B6 A1-F03 AC92 D2656}У кого були?У болгар. У німців. У греків{A783 BA23-A30 A-47 A8-B6 A1-F03 AC92 D2656}«… нема в них веселощів, а тільки печаль велика».«… бачили в храмах різну службу, але краси не бачили ніякої».«Знаємо тільки, що служба у них краща, ніж у всіх інших землях». Що побачили?

Володимир підготував основу для формування майбутньої християнської держави.

Робота над змістом оповіді«Розгром Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам»

Сходженню Ярослава на престол передувала подія, яка описується у «Повісті минулих літ». Про що саме йдеться? Літопис зображує події 1034 р., коли печеніги напали на Київ за відсутності Ярослава, який зібрав військо в Новгороді та пішов визволяти свою столицю. Рішуча битва виникла на рівнині, на якій зараз стоїть собор Святої Софії. Печеніги були розгромлені.

Ярослав мав гарні дипломатичні відносини із багатьма європейськими країнами, тому коли він почав справді будівничу діяльність, мистецький самоцвіт Східної Європи стікався в Київ. Як тільки розгромив печенігів, Ярослав одразу побудував на побоєвищі величаві Золоті Ворота з церквою Благовіщення, монастирі Святого Георгія та Ірини й величний Софійський Собор. Ірининський храм було зруйновано  1240 року під час монголо-татарської навали. Свята Ірина - небесна покровителька дружини Ярослава Інгігерди.

Храм Юрія Переможця (св. Георгія) теж було зруйновано 1240 року під час монголо-татарської навали. Храми були розташовані обабіч дороги перед головним входом до Святої Софії, утворювали своєрідний «Київський Кремль». Софійський Собор

За словами літопису, Ярослав днями й ночами читав книги, збирав письменників і гарнописців та велів їм перекладати й переписувати церковні книги, що з них утворив згодом велику книгозбірню при соборі Св. Софії в Києві.

Велика користь від навчання книжного. Книги - мов ріки, які напоюють собою весь світ; це джерело мудрості, у книгах - бездонна глибина; ми ними втішаємося в печалі, вони - узда для тіла й душі. У книгах - світило мудрості, а про мудрість сказано: люблячих мене - люблю, а хто дошукується мене - знайде благодать.І якщо старанно пошукати в книгах мудрості, то знайдеш велику втіху й користь для своєї душі. Бо той, хто часто читає книги, той веде бесіду з Богом і наймудрішими мужами.

Історики стверджують, що Ярослав значно розширив межі Києва – аж у сім разів. Розбудував його, прикрасив величними спорудами, за пишність яких та сяйво золотих церковних бань старокиївські книжники називали Київ «оздобою або принадою світу – другим Єрусалимом».

Ярослав. Сміливість. Любов до своєї земліБлагородство. Рішучість. Вірність ідеїСила воліМудрість. Обачність. Любов до знань. Мета життя Ярослава: утвердити велич Київської Русі і її столиці, рівноправної Царгороду.

Розбудовує Київ. Закладає Золоті ворота. Будує Софійський собор. Створює першу на Русі бібліотеку. У народі назвали «Мудрим»

Роль руських князів у поширенні освіти«Батько всього цього Володимир, він землю зорав і розпушив її, тобто просвітив християнством». «Син же його Ярослав засіяв книжними словами».«Ми тепер пожинаємо, приймаємо серцем книжну науку». Висновок. Потрібно вчитися, багато працювати, щоб справа предків не зникла, а розвивалася.

До кінця семестру!!!!Упродовж трьох місяців веди літопис шкільних подій, записуючи їх та ілюструючи фотографіями, малюнками. Домашнє завдання