Тема: Лівобережна та Правобережна Гетьманщина у другій половині 60-х 70-х роках XVIII ст.
I. Об'єднання Гетьманом Петра Дорошенка
II. Гетьманування Дем'яна Многогрішного
III. Військово-політичний Союз Петра Дорошенка з Османською імперією
IV. Похід турецького війська в Україну в 1672 році
V. Початок гетьманування Івана Самойловича на Лівобережжі
I.
- Гетьманування П. Дорошенка на Правобережжі відбувалися за важких умов, через національно-визвольну війну та громадянські війни 65-70% населення було знищено
- Важливим у діях Дорошенка було поліпшення внутрішнього становища, він заохочував заселення південних районів Правобережної України
- Для посилення військового становища він створив постійне наймане військо яке налічувало близько 20.000 сердюків
- Основною ціллю діяльності Дорошенка було об'єднання українських земель в одну державу
- У 1666 році старшинською радою було ухвалено рішення вигнати поляків з України та укласти союз із Кримським ханом
- Підписання Андрусівського перемир'я спонукало Гетьмана до відновлення військових дій проти Польщі
- В 1667 році армія Дорошенка підсилена татарами, взяла в облогу місто Підгайці сучасна Тернопільська область
- Діяльність Івана Сірка на території північного Криму підірвала стосунки із Кримом
- Гетьман був змушений присягнути на вірність Речі Посполитій, підписавши "Підгаєцьку угоду"
- В 1668 році в Чигирині знову почалося піднімання питання про об'єднання Гетьманщини під протекторат Туреччини
- Таке рішення ухвалила рада на чолі з Брюховецьким на Лівобережжі
- На початку березня 1668 року московські залоги було вигнано з більшості міст лівобережжя
- Іван Сірко звільняє від московитів усю Слобідську Україну крім Харкова
- Того ж 1668 року Дорошенко переправилися через Дніпро для зустрічі із Брюховецьким
- Козаки Брюховецького його убили та обрали гетьманом Дорошенка
- Становище було нестабільне на півночі була Московія в наступ перейшли війська Речі Посполитої, запорожці бачили гетьманом Петра Суховія
- Дорошенко повернувся на Правобережжя, а на лівому березі залишив наказним гетьманом Дем'яна Многогрішного
II.
- Дорошенко не мав змоги Надіслати на лівий берег підкріплення, тож московські війська взяли в облогу Чернігів
- Багато полків перекинулися на сторону московитів
- В березні 1669 року генеральна Рада у Глухові схвалила запропоновані московією старшині, Глухівські статті вони мали замінити раніше укладені з Царем Московські статті 1665 року
-Многогрішний домігся щоб Київ залишився у складі лівобережжя
- Козацька старшина була незадоволена правлінням Многогрішного, який у першу чергу відстоював свої власні інтереси
- Запорожці до 1670 році бачили Многогрішного як гетьмана, але потім змінили свої вподобання на Михайла Ханенка
- У березні 1672 году року генеральна старшина схопила Многогрішного звинувативши його у змові з Дорошенком та в зраді Царю, І вислала до Москви, а звідти він був відправлений до Сибіру на заслання
III.
- Дорошенко продовжував налагодження добрих стосунків із Туреччиною
- На старшинські Раді в 1669 року, було ухвалено рішення про прийняття турецького протекторату але без складання присяги
- Противники Дорошенка розповсюджували чутки що він за продав Україну в турецьке ярмо
- Проти Дорошенка виступив Петро Суховій та Михайло Ханенко які орієнтувалися на Польщу і на бік яких стали правобережні полки та Січ
- Розбратом вдало користувався польський уряд
- Поляки почали переговори окремо з Дорошенком та Ханенком
- Поляки обрали Ханенка який підписав "Острозьку угоду" у якій жодним словом не згадувалося про козацьку державу лише йшлося про визнання вольностей і привілеї Війська Запорозького
- Петра Дорошенка оголосили зрадником Речі Посполитої
- На початку серпня 1671 року польська армія на чолі з коронним гетьманом Яном Собенським (Маюбутній король Речі Посполитої) і загонами Михайла Ханенка та запорожцями на чолі з Іваном Сірко, розгорнула військові дії в Україні
- До кінця жовтня майже вся територія Правобережної України була під контролем поляків а Король Михайло Вишневецький офіційно затвердив правобережним гетьманом Михайла Ханенка
IV.
- Підтримка Польщі та Османської імперії двох претендентів на булаву призвела до війни
- В 1671 році Султан Мехмед IV оголосив Польщі війну
- У серпні 1672 року об'єднані українські турецькі й татарські сили рушили через брацлавщину, здобули потужну кам'янець-подільську фортецю і пішли на Галичину
- На початку вересня османи взяли в облогу Львів
- Немаючи засобів для продовження війни король Михайло Вишневецький направив послів до турецького табору для переговорів
- Мирний договір було підписана 28 жовтня 1672 року у місті Бучач
- Польща не збиралася змиритися з даним становищем
- Московія сприйняла Бучацький договір як відмову Речі Посполитої від Правобережжя і сама розпочала військові дії проти Дорошенка
V.
- В червні 1672 року в Козацькій діброві між Конотопом і путивлем відбулася Генеральна військова рада гетьманом було обрано Івана Самойловича
- Гетьманський та Московський уряд уклали нову угоду "Конотопські статті"
- Самойлович прагнув створити аристократичну державу, не бажав щоби у справи козацьких старшин втручалися козацькі низи
- Своїм синам він роздав найкращі посади та великі маєтки
- Іван Самойлович орієнтувався на життя російських бояр
- Кермаництво Самойловича відзначилося відносною стабілізацією життя в Лівобережній Україні та пожвавлення культурного розвитку
- За його правління було збудовано доволі багато церков та соборів