Логопедичний урок "Диференціація ш-ж".

 

 

 

 

 

 

                                                                    

 

                                                                     

 

 

Логопедичний урок

З корекції мовлення

В 1-му логопедичному класі

На тему «Диференціація ш-ж»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала Кравченко Анна Анатоліївна

Вчитель-логопед санаторної школи-інтернат №22

Оболонського району міста Києва.

 

 

 

 

 

 

 

Київ – 2023

 

Тема: Диференціація ш-ж у складах і словах.

Урок розвитку мовлення - 1 логопедичний клас для дітей з тяжкими порушеннями мовлення.

 

На даний час різко зросла кількість дітей з загальним недорозвитком мовлення, а показник гарного успішного навчання є правильне розвинене мовлення. Будь-яке порушення мовлення, зокрема вимови звуків, відбивається на діяльності і поведінці дітей. Цілком зрозуміло, що без правильної вимови діти не зможуть здобути міцних і ґрунтовних знань з основних наук. Тому уроки з корекції мовлення мають допомогти оволодіти правильною вимовою звуків та звукосполучень, автоматизації, диференціації та формування комунікативних умінь та навичок їхнього вживання.

Методика логопедичної роботи при порушеннях вимови звуків передбачає формування в дітей умінь і навичок правильного сприймання й відтворення звуків. На уроках корекції мовлення я знаходжу найбільш ефективні шляхи навчання дитини правильної вимови (увагу надаю розвитку артикуляційного апарату, розвитку дрібної та загальної моторики,  фонетичному слуху та психічних процесів).

Основною формою роботи з усунення порушень вимови звуків, їх диференціація є підгрупові уроки з корекції мовлення. Підгрупові уроки з корекції мовлення на диференціацію шиплячих звуків проводяться з невеликою групою дітей два-три рази на тиждень, тривалість уроку 40 хвилин. Мета уроку на диференціацію звуків ш-ж – навчити дітей розрізняти звуки «ш»-«ж» і правильно вживати їх у власному мовленні, розвивати слухове сприймання й диференціювати звуки-замінники «ф», «т», «с», «з». Процес диференціації будується на операціях порівняння, до уроків підбирається доступний за змістом лексичний матеріал для диференціацій звуків, всі вправи проводяться у цікавій, ігровій формі.

 

Мета: формувати правильну вимову звуків «ш», «ж» в складах й словах, вміння чути окремі звуки в слові, виокремлювати звуки в складах і словах, розрізняти на слух звуки мовлення; розвивати фонематичний слух, зорову та слухову пам'ять, увагу, дихання, артикуляційний апарат; продовжувати проводити корекційну роботу з розвитку загальної та дрібної моторики; удосконалювати культуру мовленнєвого спілкування, вправляти в зрозумілому для оточуючих висловленні своїх думок, збагачувати словниковий запас; виховувати бажання правильно вимовляти звуки «ш», «ж», задоволення від позитивного результату.

Обладнання: набір предметних картинок, набір наочності для артикуляційних вправ, артикуляційні профілі звуків «ш», «ж», набір ігор, різноманітний мовленнєвий матеріал, логопедичний зошит, таблиці для читання.

Хід уроку:

І. Організаційний момент

(Нервово-психічна підготовка).

Логопед:

-         Добрий день діти. (Привітання.) Доброго ранку сонце привітне…

- Привітаємося із собою (біля люстерка показувати частини тіла, які називає логопед).

-   Доброго ранку, очки, доброго ранку, вушка, доброго ранку, носику.

-  Доброго ранку, ротику.

-  Доброго ранку, зубки, доброго ранку, шийка, доброго ранку, спинка, доброго ранку, животику, доброго ранку, ніжки, доброго ранку, ручки, доброго ранку, голівка.

-  Ось такий красивий я.

- Дорогою до школи ви звернули увагу, як чудово навколо нас. Скажіть, будь ласка, на що ви звернули свою увагу?

- А яка погода на дворі?

- Яка зараз пора року?

- Який день тижня?

- А який у нас зараз урок? (Урок корекція мовлення)

ІІ. Основна частина.

1.      Повідомлення теми уроку.

-         Сьогодні на уроці корекція мовлення ми з вами будемо вчитися диференціювати звуки «ш» та «ж». В яку країну звуків ми з вами відправимося? (В країну шиплячих звуків).

-         Молодці діти, але що ми повинні підготувати, щоб гарно вимовляти наші звуки? (Ротики, язички, губки, зубки – мовленнєві органи).

-         Що нам в цьому допоможе? (Казка про язичка та віршик «Щоб красиво розмовляти».)

2.      Логопедична зарядка.

-         Жив собі Веселий Язичок. Жив він у своєму будиночку. А будиночок цей … (ротик). У кожному будиночку є дверці. І в наших будиночках є дверці і не одні. Перші дверці - …. (губи). Другі дверці - … (зуби). (Діти показують). І стеля в цьому будиночку є, вона називається - … (піднебіння). (Діти піднімають свої язички угору до піднебіння). Коли ми мовчимо, і перші, і другі двері у будиночку зазвичай зачинені і Язичка не видно. Але наші язички не звикли сидіти у темному будиночку, вони то вибігають, то знову ховаються в ньому. А щоб краще відчинялися дверцята, які ми вміємо робити вправи?

 Вправи для губок:

«Посмішка-жабка»

(Логопед читає віршик або рахує до10, діти утримують губи у правильному положенні – посміхнутися широкою усмішкою, щоб було видно зуби, як під час вимовляння звука «і»).

Живуть в болоті жабки,

Зелені скрекотушки,

А посмішки у жабок –

Від вушка і до вушка.

«Хоботок-слоник»

(Логопед читає віршик або рахує до10, діти утримують губи у правильному положенні – губи витягнути трубочкою вперед, як під час вимовляння звука «у», губи й зуби майже зімкнені).

Подивися ти на нас,

Слоненятко любе,

Ми навчились хоботком

Утримувати губи.

«Бегемотик»

(Логопед читає віршик або рахує до10, діти утримують губи у правильному положенні – злегка посміхнутися, повільно відкрити рот, як під час вимовляння звука «а», потримати з напруженням рот відкритий 10секунд і повільно закрити рот, розслабити м’язи губ).

Всім відомо: бегемот

Превеликий має рот.

Ми з тобою, я і ти,

Теж відкриємо роти,

Порахуємо до п’яти

І закриємо роти.

«Слоненятко – жабка - бегемотик»

 (Логопед читає віршик, а діти відтворюють названу вправу, вправу можна виконувати за допомогою картинок-символів у формі гри «Подивись та повтори», або на слух; губи утримують діти в кожній позиції 3-5секунд. Гру можна проводити з озвученням рухів губ (у-і-а) і мовчки).

Хобот тягне Слоненятко,

Посміхнулось жабенятко,

Позіхає бегемот,

Широко відкривши рот.

 

- А вправу і для других дверцят?

«Парканчик»

(Логопед читає віршик або рахує до10, діти утримують губи і зуби в правильному положенні – губи і зуби зімкненні; розімкнути губи, показати при цьому зуби).

Спершу зуби ми стискаємо,

Потім губи розкриваємо:

Ось який парканчик білий

Ми усі зробить зуміли.

«Бублик»

(Логопед читає віршик або рахує до10, діти утримують губи, рот в правильному положенні – рот закритий, злегка витягнути губи вперед і округлити їх, як під час вимовляння звука «о»).

Нам легко бубличок зробити:

Слід тільки губи округлити

Так, ніби звук ми кажем «О»,

Ти губками тримай його.

-         Ось наш Язичок висунув кінчик подивитися, яка погода на дворі. (Діти висовують кінчик язика.) Побачив, що на вулиці світить сонечко, і вирішив вийти на двір погратися в … (годинника), на … (гойдалці, гірці), з … (лопаткою), у (хованки):

«Годинник»

(Логопед читає віршик, а діти виконують відповідні рухи – посміхнутися, трохи відкрити рот, висунути язика якомога далі вперед і робити ним рухи праворуч-ліворуч, торкаючись поперемінно куточків рота).

День і ніч іде годинник,

Відраховує хвилини.

Чуєш, стукає: тік-так, тік-так.

Язичок, зроби ось так:

Тік-так, тік-так, тік-так.

«Гойдалка»

(Логопед читає віршик, а діти виконують відповідні рухи – посміхнулися, показали зуди, відкрили рот, поклали широкий язик за нижні зуби з внутрішнього боку й утримувати у такому положенні до 5. Потім підняти широкий язик за верхні зуби з внутрішнього боку і теж утримувати на рахунок до 5. Так почергово 5-6 разів міняти положення язика ).

Я піду у сад зелений,

Там є гойдалка у мене.

Я, неначе птах, літаю:

Опускаюсь – піднімаюсь.

«Гірка»

(Логопед читає віршик, а діти виконують відповідні рухи – посміхнутися, відкрити рот, кінчик язика поставити за нижні зуби, спинку язика вигнути «Гіркою». Потримати на рахунок 5.)

Гіркою язик тримається –

Так ця вправа називається.

«Лопатка»

(Логопед читає віршик, а діти виконують відповідні рухи – посміхнутися, трохи відкрити рот, спокійно покласти широкий передній край язика на нижню губу. Потримати спокійно широкий язик на нижній губі).

Язик лопаткою тримай,

Поки рахую, не ховай:

Раз, два, три, чотири, п’ять –

Можеш ти язик сховати.

«Хованки»

 (Логопед читає віршик, а діти виконують відповідні рухи –посміхнутися, просунути широкий передній край язика між губами, а потім сховати його за нижні зуби. Повторити рухи 5-6 разів).

Мишка з нірки визирає:

А чи кішки тут немає?

Десь тут поруч хижа кішка -

Заховалась в нірку мишка.

-         Наш Язичок сховався в будиночок. Трохи відпочивши Язичок знову вийшов із будиночка. Вийшов, сидить на ганочку (Діти кладуть широкий кінчик язика на нижню губу). Сидить, дивиться навколо. Побачив, як кошеня п’є молоко, і собі став пити.

«Кішечка п’є молоко»

 (Логопед читає віршик, а діти виконують відповідні рухи – посміхнутися, покласти язик «лопаткою» на нижню губу. Зробити «чашечку». Рухати язиком у форі чашечки вперед-назад, наче кішечка п’є молоко).

Всі малята кошенята

Люблять молочко хлебтати:

Попрацюють язичком,

Посмакують молочком.

-         Потім побачив, як хлопчик поїв варення (Діти показують, як вони їдять варення), забруднив верхню губу і став її облизувати. І собі почав облизувати варення з губи.

«Смачне варення»

 (Логопед читає віршик, а діти виконують відповідні рухи –посміхнутися, відкрити рот і широким переднім краєм язика облизати верхню губу, рухати язиком зверху вниз, ніби затягуючи смачне варення в рот).

-         хлопчик облизавши варення взяв м’яч і почав грати в футбол, і нашому Язичку також захотілося зіграти в футбол.

«Футбол»

(Діти роблять вправу для правильного дихання та відпрацьовування довгого видиху – витягнути губи вперед трубочкою, дмухати на ватну кульку, заганяючи її між двома кубиками, що лежать на столі перед дитиною).

-         Погравши в футбол наш язичок подивився вгору на ясне сонечко і побачив білочку на дереві, він привітався з нею(діти піднімають язички до носика ,ніби вітаються з ним), подивився вниз і побачив крота в нірці, також з ним привітався(діти опускають язички до підборіддя). Знову почувши стук, подивився вгору і побачив дятла на дереві, який щось вистукував(діти наслідують стук дятла д-д-д-д), він привітався з дятлом(діти підняли знову язички до носика). Знову допитливий Язичок подивився вниз, побачив в траві коника - стрибунця, який співав пісеньку «Голосних звуків» (діти роблять голосову вправу «Голосні звуки», співають голосні звуки на видиху з логопедом, потім по черзі кожний). А в травичці Язичок побачив ще комашок, які співали свої пісеньки, комарик (діти починають промовляти твердий звук з-з-з-з-з), маленький комарик (діти промовляють м’який звук з’-з’-з’-з’-з’), муху (діти починають промовляти звук ж-ж-ж-ж-ж), а до них повзла змія (діти промовляють звук с-с-с-с-с). Здійнявся на дворі сильний вітер (діти починають промовляти звук ш-ш-ш-ш-ш), а наш Язичок і так стомився, закривши всі двері він ліг спати.

3.      Вивчення нового матеріалу.
   1.           Диференціація звуків «ш», «ж» в ізольованій вимові.

(діти відтворюють звуконаслідування: як шипить змія; як шелестить листя та ін.).

-         Дітки, давайте згадаємо як шелестить в лісі листя? (діти починають тихо вимовляти звук «ш»).

-         А, коли в лісі здіймається сильний вітер? (діти починають голосно вимовляти звук «ш»).

-         Згадаємо, де знаходиться наш язичок при вимові звука «ш», в якому положенні ротик, що нам допомагає у вимові цього звука?(діти дають відповіді на запитання, логопед показує артикуляційний профіль – губи розкриті несильно, кінчик язичка не торкається верхніх зубів, бокові краї язичка торкаються бокових зубів, за допомогою повітря; губи незначно витягнуту вперед, зуби розімкнені, передній край язика при верхній артикуляції піднімається до твердого піднебіння, утворюючи з ним щілину, бокові краї язика притиснуті до верхніх зубів. При нижній артикуляції передній край язика відтягується назад, вигинаючи й потовщуючи спинку язика, утворює з піднебінням щілину, бокові краї прилягають до бокових зубів.)

-         Молодці діти, згадали як ми вимовляємо звук «ш». А зараз послухайте віршик.

Шепче вітер: «Ша-ша-ша!»

Шубку білочка знайшла!

Шелестить трава похила:

«Шубку білочка купила!»

Шепчеш ти, і вірю я:

«Шубка в білочки своя».

-         Який звук ми найчастіше чуємо в віршику? ( Звук «ш»).

-         Послухайте наступний віршик:

Жив жучок між бур’янами.

Жив без тата і без мами.

Жив і жив, і не тужив –

Жовтим листям ворушив.

Жаба квакнула6 «Попався!» -

Жук завмер, так налякався.

-         А в цьому віршику, який звук ми найчастіше чуємо ? (Звук «ж»)

-         Хто у нас жужить? (жучок, муха).

-         Як ? (Діти починають вимовляти звук ж-ж-ж-ж).

-         Давайте згадаємо, як ми вимовляємо звук «ж»? (логопед показує артикуляційний профіль, а діти дають відповіді – губи незначно розімкнені, через невелику щілину між широким кінчиком язика й піднебіння та включенням голосових зв’язок видихуємо теплий струмінь повітря ).

-         На що схожа буква «ж»? (На жучка).

2.           Диференціація звуків «ш», «ж» у складах, словах.

(Логопед називає склади, потім слова, якщо діти чують звук «ж» вони хлопають в долоні, якщо звук «ш», вони тупають ногами).

-         А зараз ми пограємо в гру «Який звук я чую», якщо ви почуєте звук «ж» ви хлопаєте в долоні, а звук «ж» ви тупаєте ніжками:

Ша, жа, ши, жи, жба, жби, шо, жо, ошо, аш, ажа, ожо, ож, ши, иш, жу, шу, ше, же;

Шафа, жаба, жук, шум, шия, жир, жар, шар, кожух, шуба, парашут, жуйка, жетон, кошеня, шепіт, жирафа, машина, ожина.

-         Молодці діти, а тепер ми прочитаємо склади і слова, чітко вимовляючи звуки «ш» і «ж». Взяли таблиці для читання і прочитали разом зі мною. (Спочатку логопед читає сам, потім разом з дітьми, потім окремо кожен учень).

-         Ми порівняли як вимовляються ці два звуки, а тепер порівняємо, який вигляд мають ці дві букви на письмі. На що схожа буква Ж, з яких елементів складається? На що схожа буква Ш, з яких елементів складається? Взяли в руки ручки, в зошиті пропишемо гарно букву Ж, Ш та слова – жаба, шпаки (діти разом з логопедом розповідають на що схожі ці букви та прописують їх у зошиті – хвилинка каліграфії).

3.           Повторити чистомовки, чітко вимовляючи звуки «ш», «ж».

Ша – ша – ша, ша – ша - ша – мишка в гості поспіша.

Шу – шу – шу, шу – шу – шу – яблук натрушу.

Ашка – ашка –ашка – підгоріла кашка.

Аш – аш – аш – я купив гуаш.

Жа – жа – жа, жа – жа – жа – бачив я вужа.

Жу – жу – жу, жу – жу – жу – правду я кажу.

Же – же – же, же – же – же – заховався вже.

Жи – жи – жи, жи – жи – жи – тепер біжи.

-         Молодці, всі гарно старалися промовляти чистомовки. А тепер в зошитах зробимо дві колонки, в першу колонку ми будемо записувати слова з звуком «ш», а в другу з звуком «ж». (Логопед диктує слова, діти записують їх у відповідну колонку,  в процесі роботи логопед слідкує за правильністю виконання завдання).

Жаба, шапка, штани, жар, шар, желе, шахи, шишка, ніж, ожина, вантаж, шоколад.

Фізкультхвилинка: пальчикова гімнастика.

-         Втомилися наші ручки? Зробимо пальчикову гімнастику:

Вправа «Щучка»

(Діти простягають долоні й рухають зап’ястями вправо-вліво).

Щука здобич виглядає,

А карасик не дрімає,

Швидко хвостиком махає

І від щуки утікає.

Вправа «Коза»

(діти ставлять долоні  донизу. Вказівний палець та мізинець виставлені вперед. Середній та безіменний пальці протиснуті до долоні та обхоплені великим ).

Кізонька рогата,

Сива й бородата,

Розкажи нам, де була?

Що ти їла, що пила?

Подружись із нами,

Та не бийсь рогами! М-м-ме.

4.      Закріплення вивченого матеріалу.

Вправа «Послухати і чітко вимовити скоромовку»