Лондон, як міжнародний фінансовий центр, виник з Великої хартії вольностей у 1215 році, що забезпечило безпеку для торговців. У 1690 році з'явилися Англійський банк і Королівська біржа, які заклали основи для фінансових ринків Лондона. Лондон тримав світове фінансове лідерство 200 років, підтримуючи британський золотий стандарт і домінуючи у світовій торгівлі та інвестиціях. Після Другої світової війни з'явився дефіцит платіжного балансу, і уряд Великої Британії впровадив контроль капіталу.ІСТОРІЯ
ФОНДОВА БІРЖАУ 1986 році, для відновлення конкурентоспроможності, Лондон створив Міжнародну фондову біржу з комп'ютеризованою системою котирувань. Це сприяло зростанню міжнародних фінансових операцій, особливо в торгівлі єврооблігаціями та міжнародними цінними паперами. Лондон залишається світовим лідером за обсягом валютних та кредитних операцій, підтверджуючи його роль як ключового фінансового центру.
ЛОНДОНСЬКИЙ РИНОК ДОВГОСТРОКОВОГО КАПІТАЛУ СКЛАДАЄТЬСЯ З: Первинний ринок. Це місце, де відбувається емісія нових цінних паперів, таких як акції або облігації. Компанії та інші організації випускають ці цінні папери з метою привласнення нового капіталу для розвитку та інших потреб. Вторинний ринок. Організаційною основою вторинного ринку є Міжнародна фондова біржа (МФБ). На цьому ринку відбувається торгівля вже існуючими цінними паперами між інвесторами, а не між емітентами. МФБ грає ключову роль у забезпеченні ліквідності та ефективного функціонування вторинного ринку
ринок внутрішніх акцій, який, у свою чергу, складається із зареєстрованих на фондових біржах цінних паперів компаній, що мають добру репутацію; незареєстрованих цінних паперів малих, менш розвинутих фірм; «третій ринок» для молодих фірм, що зростають;ВТОРИННИЙ РИНК ВКЛЮЧАЄ ЧОТИРИ РИНКИ:першокласних цінних паперів і цінних паперів з фіксованою процентною ставкою — переважно це державні облігації, що випускаються Банком Англії;опціонів;04іноземних акцій030201
ЛОНДОНСЬКИЙ РИНОКЛондонський ринок короткострокового капіталу визначається як найстаріший серед аналогічних ринків, і водночас він відповідає найвищим сучасним стандартам і вимогам. Його структура включає дві ключові складові: традиційний грошовий ринок та додатковий (паралельний) грошовий ринок.
ТРАДИЦІЙНИЙ ГРОШОВИЙ РИНОКТрадиційний грошовий ринок є гарантованим. На цьому ринку Банк Англії реалізує свою контрольну функцію через використання кількох інструментів кредитного контролю:продаж казначейських векселів обліковим домам;купівля та продаж державних паперів через операції на відкритому ринку;операції з дисконту векселів, які можуть бути врахованими і неврахованими через «дисконтні вікна» (можливість отримання позики у центральному банку) для облікових домів;установлення резервних вимог щодо зобов’язань за стерлінговими депозитами у банках і ліцензованих кредитно-фінансових установ з приймання депозитів.
ХАРАКТЕРНІ РИСИ НЕГАРАНТОВАНОГО ГРОШОВОГО РИНКУ:проведення ділових операцій головним чином по телефону та телефаксу (міжбанківський ринок)позики незабезпечені і не повинні покривати дефіцитпозичальники та кредитори мають більше альтернатив для досягнення своєї метине існує останнього кредитора у критичній ситуації (останній кредитор у критичній ситуації — центральний банк)
ЗМІЦНЕННЯ ПОЗИЦІЙ В ЄВРОПІОб’єднаним Королівством були прийняті певні засоби зміцнення позицій Лондона у світі у зв’язку зі зростаючою конкуренцією у Європі, особливо після введення євро. Лондон намагається зберегти свої переваги на уніфікованому європейському ринку над іншими континентальними центрами, такими як Париж, Франкфурт-на-Майні та Цюріх.