Львів - національно-культурний осередок України.

Презентація на тему: ЛЬВІВ - національно-культурний осередок України

У Львові знаходиться найбільше пам'яток архітектури серед всіх українських міст . У місті встановлено більше півсотні пам'ятників: військових обелісків та меморіалів, монументів національним героям і визначним подіям, видатним жителям міста та регіону. Серед найвизначніших архітектурних пам'яток міста Ратуша, ансамбль площі Ринок, Чорна кам'яниця, Палац Корнякта, Домініканський собор, комплекс Успенської церкви, Королівський арсенал, Порохова вежа, Міський арсенал, монастир Бернардинів, Латинська катедра, Собор святого Юра, Костел святої Ельжбети, Залізничний вокзал, Університет Франка, Оперний театр, Театр Марії Заньковецької, Преображенська церква, Вірменська церква, Монастир святого Онуфрія, Церква Святої Параскеви П'ятниці та інші.

Ратуша Льві́вська ра́туша — адміністративний будинок у центральній частині Львова, який протягом всього часу свого існування був місцем перебування центральної міської влади Львова. Сьогодні є резиденцією Львівської міської ради. Перша ратуша у Львові була дерев'яної й згоріла наприкінці XIV століття. Нову вежу заклали в 1827 і побудували в 1830—1835 у стилі віденського класицизму. Автори проекту архітектори . Маркль, Ф.Трешер (або Третер), А.Вондрашек. Ратуша виконана з цегли чотириповерхова, квадратна в плані, із внутрішнім двориком. Над ратушею підноситься вежа з годинниками (виконані на фабриці В.Штилю під Віднем). Ратуша — свідок багатьох історичних подій. У середньовіччя перед нею стояв стовп покарання. В 1564 році тут був страчений молдавський господар Томша, а в 1578 — провідник козацько-селянського повстання Іван Підкова. В 1848 року під час революційних подій у Львові центр міста був обстріляний австрійською артилерією й ратуша була сильно ушкоджена, її первісна вежа звалилася. В 1851 році будинок був відремонтований, купольне завершення замінили на зубчасте, як у середньовічних вежах. В 1852 році на вежі встановили нові годинники. З 1939 року в будинку знаходиться Львівська міська рада. Вхід у ратушу вільний, на її вежі перебуває платна оглядова площадка, з якої відкривається вид на місто.

Чо́рна кам'яни́ця, житловий будинок №4 на площі Ринок у Львові, архітектурна пам'ятка. Збудована 1577 П. Красовським у стилі ренесансу. 1875 — 1877 відновлено аттик і портали, 1884 надбудовано 4 поверх. Фасад і наріжні пілястри вкриті тесаним каменем. Фасад оздоблено орнаментами і сюжетною різьбою. У Чорній кам'яниці тепер міститься історичний музей. Чорна кам’яниця

Домініканський собор (сьогодні — Церква Пресвятої Євхаристії) — греко-католицька церква у центральній частині Львова, у зоні всесвітньої спадщини ЮНЕСКО; пам'ятка архітектури національного значення. До ІІ світової війни — головний собор римо-католицького монастиря ордену домініканців; у радянський період — музей історії релігії

Порохова́ ве́жа (1554—1556 рр.) — одна з небагатьох збережених до сьогодні пам'яток фортифікаційного будівництва у Львові. Знаходиться на вулиці Підвальній, 4 у сквері «На Валах». З декількох десятків потужних львівських оборонних веж, брам і бастіонів до нашого часу збереглася лише одна — Порохова вежа. Її збудували з каміння старого Міського арсеналу. Це була найпотужніша вежа, бо з цього боку під мурами міста часто зʼявлялися загарбники зі Сходу — товщина її мурів становить 2,5-3 м. Вежа стоїть на оборонних земляних валах, які залишилися із давніх часів, а у ХІХ ст. на них облаштували парк, який назвали Губернаторськими валами, бо неподалік розмітилася резиденція австрійського намісника Галичини.

Пала́ц Корня́кта (пол. kamienica Krуlewska we Lwowie)  — пам'ятка ренесансної архітектури, що знаходиться у Львові на площі Ринок

Це́рква святи́х О́льги і Єлизаве́ти (Костел Свято́ї Ельжбе́ти) — неоготичний собор у Львові, на площі Кропивницького (в народі — Привокзальній). Костел збудовано в пам'ять про популярну в народі імператрицю (цісареву) Єлизавет Баварську (Габсбурґ), відому як Сісі, дружину цісаря Австро-Угорщини Франца-Йосифа I.

Вірме́нський кафедра́льний собо́р Успі́ння Пресвято́ї Богоро́диці — пам'ятка архітектури національного значення у Львові, що належить до Світової спадщини ЮНЕСКО; єдиний храм Вірменської апостольської церкви в Західній Україні; кафедральний собор Української єпархії Вірменської апостольської церкви.

Львів є незаперечною столицею української культури, духовності і національної ідентичності. Він завжди відігравав чільну роль у розвитку процесів демократії та здобуття української незалежності.