ВЕЛИКЕ ВИПРОБУВАННЯ Війна стала великим випробуванням для української науки і культури. Вона руйнувала історичне надбання народу, завдала великої шкоди історичним пам’яткам, освіті, науці, мистецтву. Зруйнований радянськими диверсантами Успенський собор Києво-Печерської лаври Приміщення музею Шевченка у Каневі, перетворене нацистами у концтабір Руїни Запорізького міського театру
ЕВАКУАЦІЯ НАВЧАЛЬНИХ І НАУКОВИХ УСТАНОВ Перебування Академії Наук УРСР – м. Уфа, осінь 1941 р. (з червня 1943 року АН УРСР і провідні науково-дослідні установи України переведено з Уфи до Москви) Робоче засідання Президії АН УРСР під головуванням Президента АН УРСР академіка АН УРСР А.А. Богомольця. Київ,1941 р.
Фізико-технічний інститут прилади для авіації, радіолокації і пеленгації Інститут чорної металургії випробування артилерійських систем Кирило Синельников – з 1942 р. Очолює Фізико-технічний інститут і його діяльність повністю переключає на потреби радянського «уранового проекту» Максим Луговцов – керівник Інституту чорної металургії в 1939-1952 рр. НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ
Група працівників клінічної медицини дослідження інфекцій ран (сепсису); вдосконалення системи лікування (зменшення смертності ) поранених Микола Стражеско - консультант евакуаційних госпіталів, керівник дослідженнями в Центральному госпіталі Радянської армії Пам'ятник Стражеско встановлений у 1978р. біля Науково-дослідного інституту кардіології, де діє музей М.Д. Стражеско НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ
Інститут історії України підготовлено та видано «Нариси історії України» Інститут мови та літератури видано «Нариси історії української літератури» Микола Петровський – голова Інституту історії України в 1942-1947 рр. Будинок у Києві, де містився Інститут мови та літератури у 1930–1959 рр. НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ
ДОЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ВЧЕНИХ Не вдалося уникнути арешту і концтабору конструктору ракетної і космічної техніки академіку Сергію Корольову. Під час війни він займався проблемами оснащення бойових літаків реактивним прискорювачем на рідкому паливі Історики Олександр Оглоблин та Наталія Полонська-Василенко залишилися в окупованому Києві, а в 1943 р. емігрували на Захід Професор Львівського університету, Петро Франко та голова Народних Зборів Західної України, академік Кирило Студинський, примусово вивезені зі Львова, загинули у 1941 р. за нез’ясованих обставин Академік Агатангел Кримський, один із засновників вітчизняної Академії наук, помер під час евакуації
ВНЕСОК ЛІТЕРАТУРИ В ПЕРЕМОГУ Письменники - добровольці Андрій Головко; Іван Ле; Семен Скляренко; Леонід Первомайський; Яків Качура; Юрій Збанацький; Микола Бажан Звернення ЦК КП(б)У до населення окупованих районів Харківської області. Із фондів Національного музею історії України в Другій світовій війні Поет М. Рильський і кінорежисер О.Довженко на визволеній від нацистів території,1943 р.
ЗМІ ПІД НІМЕЦЬКОЮ ОКУПАЦІЄЮ 1941 - 1943 рр., м. Харків Газета «Нова Україна» В газеті публіковували свої статті Аркадій Любченко, Іван Багряний, Юрій Шевельов Газета «Українське слово», яка виходила в Києві і з якою співпрацювала О.Теліга Олена Теліга видавала у Києві журнал «Літаври»
ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО Діяльність: військовий кореспондент газет “Крассная армия” і “Известия”; літературні твори: «Мати» «Ніч перед боєм» фільми: «Битва за нашу радянську Україну»(1943); «Перемога на Правобережній Україні»(1945 ); «Україна в огні» (кіноповість, 1943 р.) – критика з боку Сталіна. Український кінорежисер і письменник, полковник Олександр Довженко 1943–1945 рр.
Основні твори: поема «Похорон друга»; “Йдемо на бій”; “Перемагать і жить”. Павло Тичина “Я єсть народ, якого Правди сила Ніким звойована ще не була. Яка біда мене, яка чума косила – А сила знову розцвіла! Щоб жить – ні в кого права не питаюсь. Щоб жить – я всі кайдани розірву. Я стверджуюсь, я утверждаюсь, Бо я живу”. ЛІТЕРАТУРА
Основні твори: збірки «На чужині», «Дороговказ», «О краю мій». Олена Теліга Пам'ятник Олені Телізі у Києві. 22 лютого 1942 р. її було розстріляно в Бабиному Яру. В камері, де вона перебувала перед розстрілом, знайшли напис, зроблений її рукою: "Тут сиділа і звідти йде на розстріл Олена Теліга". Зверху було викарбувано стилізований під меч тризуб ЛІТЕРАТУРА
КІНОМИСТЕЦТВО Олександр Довженко. “Україна в огні” Кіноповість “Україна в огні” – це твір про страждання українців у роки фашистської окупації. Олександр Довженко задумав написати його ще в перші дні війни. Написав порівняно швидко. І за нею зняв кінофільм, сподіваючись на визнання. Але сталося протилежне: і кінофільм, і повість були розкритиковані, засуджені і заборонені. Фільм взагалі не вийшов на екрани, а кіноповість була вперше опублікована вже після смерті письменника. Написав я “Україну в огні” з огненним болем у серці і палким стражданням за Україну, що перебувала в німецьких лапах, з болючим жалем і страхом за її долю. Олександр Довженко.
Фільм “Райдуга (1943) за мотивами повісті Ванди Василевської; Державна премія СРСР (1946) КІНОМИСТЕЦТВО Марк Донской Картина була відзначена Головним призом асоціації кінокритиків США та Вищої премією газети Daily News за кращий іноземний фільм в американському прокаті 1944 року, а також призом Національної ради кіноглядачів США
Костянтин Данькевич В 1941-1944 рр. - евакуйований у Тбілісі, де керував ансамблем пісні і танцю військ НКВС Закавказзя. Автор оперети - «Золоті ключі», Другої симфонії, музики для хору без супроводу «До Червоної армії». Меморіальна дошка К.Данькевичу по вулиці Пушкінській, 21 у Києві МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО
У роки воєнного лихоліття значних втрат зазнала і українська культура – і від бойових дій, які інтенсивно велися на території УРСР. І від цілеспрямованих широкомасштабних грабіжницьких дій окупантів. Ані тяжкі роки війни, ані величезні втрати не припинили культурний розвиток України. Інтелектуальна міць українського народу, його культура і мистецтво не лише вижили, а й продовжували бути активним чинником антифашистського опору. Культура народу в умовах війни надійно служила його самозбереженню, утвердженню гуманістичних ідеалів, стала гострою зброєю у боротьбі проти людиноненависницької ідеології нацизму.