Лялькова вистава "Птахи повернулися"

Птахи повернулися

Лялькова вистава

Сцена 1

Півник. Нарешті!  Прийшла!

Горобчик Цвірінь цвірінь! Я вже тут! Кого чекаємо-виглядаємо?

Курка. Та знову ти тут. За цілу зиму набрид. Зерно з нами на подвір’ї клював.

Горобець. За зерно вам дякую. А гостей з птахів з вирію разом веселіше зустрічати.

Курка. Ви зустрічайте, а ми підемо яйця нести.

Півник. Ти, горобчику, високо літаєш. Кого вже бачив? Бо  з подвір’я не дуже видно. Вже й на тин вилітав, не бачу багато.

Горобчик. Та он, шпаки летять! Зустрічайте! Полечу до поля, може, ще когось побачу.

Сцена 2

Півник. Привіт-кукурік , друже шпак.

Шпак. Доброго, доброго дня вам, рідний сад і село.

Півник. Стомився?

Шпак. Авжеж. Поки прилетів з Азії, сил немає.

Півник. Радий тебе бачити, перша пташко перелітня. А я побіжу в курник, щось там кури розкричалися.

Шпак Оооо, летить мій знайомий жайворонок. Привіт. Ти звідки так довго летів?ледве крильцями махаєш

Жайворонок. Крильця мої маленькі, а дорога далека. Аж з теплої Індії летів. Там я зимував.але гніздуватися тут буду.

Шпак. Я вже собі запримітив шпаківню, на ясені школярі почепили. Дякую їм. Полечу туди, поки ніхто не зайняв. А ти?

Жайворонок. Я знайду у полі затишне місце, на землі зів’ю гніздечко.

Шпак. І тебе не буде видно? Не боїшся?

Жайворонок. Виросте висока пшеничка, заколоситься, моє гніздечко заховане буде в затишку.

Шпак.  Тоді до справи. По гніздах.

Жайворонок. Лечу шукати затишне місце.

Шпак. А я ще на городі черв’яками  посмакую.

Сцена 3

Гуска. Га га га га! Он вже крига скресла на ставку. Вчасно ми прилетіли.

Качка. Кря кря кря! Крила наші стомилися.

Гуска. Качко, а ти звідки повернулася?

Качка. Зазвичай я зимую в Криму, але нині там не дуже спокійно. То перелетів у Болгарію, там теж тепло зимою.  А ти,  гуско, де зимуєш?

Гуска. В далекій Туреччині була . там тепло, добре. Але дуже тягне до рідної України.

Качка. Їсти хочеться. Попливу я ставом, головою пониряю, рибку пошукаю.

Гуска. Я біля берега знайду якогось молюска. Теж голодна.

Сцена 4

Горобець. Цвірінь! Цвірінь! Знову гості летять. Зяблики на прильоті.

Зяблик. Чого розцвірінькався? Тобі добре, все вдома та вдома. А тут так стомився!

Горобець. А чому ти відлітаєш втеплий край?

Зяблик. Чого чого? Бо комашок зимою немає. Тому і лечу в далеку Африку.

Горобець. Аде твоя самочка-зябличка?

Зяблик. Моя зябличка прилетить пізніше, як тільки облаштую гніздечко.

Горобець. А моя горобчиха завжди зі мною.

Зяблик. Тобі добре. Були б комахи зимою, я  б теж нікуди не летів би. Полечу облаштовувати гніздечко.

Горобець. Я а я буду виглядати  наступних гостей.

Сцена 5

Півник. Кукуріку! Сонце вище піднімається, тепліше пригріває.

Курка. Ко ко ко ко! Черв’яками поснідали ми. Їх уже вдосталь. Вже й мухи і комарі літають.

Курка.  Ко ко  так. Мошкари он скільки літає!ото погодка гарна!

Горка. Ага, мошкарня  в повітрі грає, скоро вже ластівка прилітає

Ластівка. Бачу, бачу я комашок. Дуже зголодніла

Горобець. А звідки летіла?

Ластівка. Зимувала я в Китаї. Але додому поспішала.

Півник. Твоє гніздечко під дахом курника я охороняв, ніхто його не зруйнував.

Ластівка. Тобі дякую, півнику. Трішки підремонтую, почищу і буду яєчка нести яєчка. Але спочатку над полем політаю , комашок половлю.

Сцена 6

Півник. Кукуріку! Прилетів наш красень!

Горобець. То ж і я поспішав сказати, що лелека прилітає.

Курка. А таки красень! Який розмах крил! А які довгий дзьобище!

Горобець. Лелеко, чому в тебе такий довгий дзьоб?

Лелека. По-перше, добрий день. Бо ходжу понад ставом, жабку, рибку шукаю. А таким дрібним дзьобом, як тебе,  горобець, хіба що зерно клювати.

Горобець. Тоді лети до  канавки, там повно жабок скаче.

Лелека. Полечу, а потім буду носити гілочки, ремонтувати гніздо. Бо зимові вітри і морози трохи розтріпали.

Півник. І як ото ти під дощем стоїш?. Не промокаєш?

Лелека. Пір’я настовбурчу, притулюся до лельки, накриємо пташенят і стоїмо. Холодно, але то є рідна домівка.

Курка. А чому даху не збудуєш?

Лелека. Ех ти, куряча голова. У мене крила великі. Як вилетіти з-під даху?

Курка. Ко ко ко, напевно, зручніше в курнику.

Півник. Кожному своє житло.

Сцена 7

Зозуля. Ку ку ку ку ку ку!

Півник. О, вже й зовсім тепло стало, якщо зозуля закувала.

Горобець. Чуємо, чуємо. Скоро всю волохату гусінь поїсть зозуля.

Зозуля. Ку ку ку ку ! Що у ріднім краї нового? Чи вже птахи прилетіли?

Горобець. Так. Усі вдома. Ти де зимувала? Може там гніздечко звила, пташеняток висиділа?

Зозуля. Ще б пак! Я господиня нікудишня. Гнізда не маю, пташенят не висиджую, не годую. Отак знесу яєчко і підкину в чуже гніздо. Отак чужа пташка годує моє маля.

Горобець.  І тобі не соромно?

Зозуля. Та я ж не маю часу на такі справи. Якщо буду сидіти на яйцях, то  волохата гусінь усе листя погризе. Ви ж  не їсте гусінь, вона вам бридка, а мені смакота. І ще я гарно співаю.

Сцена 8

Соловей. Тьох тьох тьох! Усі птахи рідного краю! Збирайтеся на пташину раду!

Горобець. А ти узявся, соловеєчку? Коли прилетів? Я усіх зустрічав, а тебе не помітив.

Соловейко. Немає часу на тирликання. Весна- пора працьовита.  Он поки дібрався з африканської країни Конго- стомився. Треба швидко гніздечко між густих гілочок звити і наспіватися досхочу.

Зозуля. Не міг у Конго натьохкатися?

Соловей. Е. ні, я співаю лише в рідній Україні. На чужині мені сумно. Не до співу. Тьох тьох тьох. Усі птахи збираймося на пташину раду!!!

Всі. Летімо летімо!

Сцена 9

Зяблик. Що цікаве розкажеш, найспівочіша пташко?

Соловей. Нічого нового. Повторимо правила безпечного пташиного життя.

Лелека.  Будуємо нове гніздечко або ремонтуємо старе.

Соловей. Гарно і голосно співаємо, самочок до гніздечка зазиваємо.

Горобець. Тільки без бійок, хлопці.

Шпак. Яєчка  несемо,

Ластівка. Комашок, жучків, черв’ячків поїдаємо, щоб не шкодили деревам.

Зозуля. А я гусінь волохату. Мені це смакота.

Качка.  Потім тихенько сидимо, яєчка у гніздечку зігріваємо, маляток-пташеняток висиджуємо і годуємо.

Ластівка. А тут треба бути дуже обережним і уважним. Щоб ніякий кіт не підкрався і не з’їв маляток.

Зяблик.  Щоб діти не галасували в лісі і в гаю. Бо маленькі пташенята злякаються.

Горобець. Щоб хлопчаки не брали в руки ні пташати, ні яєчок пташиних.

Соловей. Будьмо уважні і обережні. Будуймо гніздечка в безпечних місцях.

Лелека З весною, рідне наше поле, сад і гай, високе гніздо на стовпі!

Всі.  І рідна наша  Україна!