Любов до Батьківщини, відданість своєму народові в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля».

Тема:  Любов  до  Батьківщини, відданість  своєму  народові  в  поемі  Миколи  Вороного  “Євшан-зілля».

Мета: Ознайомити учнів з найважливішими сторінками  життя письменника, з історичною основою та змістом поеми «Євшан-зілля», сприяти розвитку навичок вдумливого, виразного читання та коментування прочитаного, визначення особливостей літературного твору;

  розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, вміння грамотно висловлювати власні думки, почуття та спостереження;

  виховувати пошану до рідного народу, розвивати почуття патріотизму та національної свідомості, інтерес до пізнання історії свого народу, його духовно-творчої спадщини.

Цілі: Учні знатимуть: зміст, тему, головну думку, визначення понять «поема», «ліро-епічний твір».

Учні вмітимуть: виразно і вдумливо читати уривки з поеми, давати зв*язну  відповідь  на  поставлене запитання; визначати особливості літературного твору, визначати своє ставлення до прочитаного, до рідного народу, країни.

Обладнання:  портрет М.Вороного, ілюстративний матеріал, слайди, аудіо-записи, тлумачний словник, ноутбук

Епіграф:                                             

        На чужій стороні і солодке - гірчиця, на батьківщині і хрін - льодяник.

Усна народна  творчість

        Без будь-кого з нас Батьківщина може обійтися, але будь-хто з нас без Батьківщини – ніщо.                                                           

                                                                                                  В. Сухомлинський

 Перебіг  уроку

І. Організаційний момент

Холодно в полі, в саду, на городі,

Осінь мандрує по нашій господі.

Тепло і затишно в класі у нас,

Доброго дня, я вітаю всіх вас.

Пролунав дзвінок веселий,

Всіх покликав на урок.

Щезли втома, лінь, розмови,

Починається урок!

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

1. Прийом  «Побажання»  Учитель:Доброго дня, любі діти!  Приємно вас бачити такими зосередженими,  трішки схвильованими. Якими ви хочете сьогодні бути на уроці? (Відповіді дітей).

Я ж  бажаю вам :

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати,

Дружно і плідно працювати.

2. Робота з акровіршем                                                                                                                                Зараз вашій увазі  пропоную   акровірш  М.Рильського.                                                                             Якщо ви  здогадаєтесь  кому він присвячений, то дізнаєтесь творчість якого письменника ми  розпочнемо  вивчати  на  сьогоднішньому уроці:                                                     

Вітаю тебе нині!                                                                                                                   Одважно линучи  з-над  хмар,                                                                                                                             Рабів будив ти у долині,                                                                                                                                Огонь  злюбивши, як Ікар!                                                                                                                                    Не відаючи спокою,                                                                                                                   Оспалих кликав громадян,                                                                                                                     Минуло! Це ж перед тобою                                                                                                                     У тебе вкрадений Євшан!(відповідь учнів)

 Вчитель :Сьогодні ми будемо говорити про поета першої половини минулого століття -  Миколу Вороного (показую портрет на екрані), ім'я якого десятиріччя  замовчувалось.                                                                                                                                                                                                                                                                                               

ІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку    

        Зверніть увагу на тему нашого уроку: Любов  до  Батьківщини, відданість  своєму  народові  у поемі  Миколи  Вороного  «Євшан-зілля» .                                                                                      

Давайте сформулюємо мету уроку за опорними словами:

НАВЧИТИСЯ

РОЗВИНУТИ

СФОРМУВАТИ

Чому  ж  так  важливо  пам*ятати  про  батьків, рідну  домівку, свій  край, народ?

Рольова гра

Діалог «Батьківщина і батьківщина»

 Тату, що таке батьківщина?

 Батьківщина – це той куточок землі, звідки ми пішли в життя, де

ми народилися.

 А що таке Батьківщина? – в батька спитала дитина.

 Це велика земля, яка складається з маленьких батьківщин, край,

де всі ми живемо, навчаємося, працюємо.

 А народ… Хто це?

 Це всі «я», разом  узяті, які знають і люблять мову, дбають про її  багатство, шанують традиції, звичаї, обряди, історію, культуру.

 Це всі «я», які поважають себе, інших навколо себе. Це нетлінна, незнищенна пам'ять народу.

 Навіщо людині все це?

 Бо воно підтримує людину, рухає нею по житті; зобов’язує любити, додає гордості, гідності, вчить не втрачати самобутності, робить людей народом, а територію, на якій він живе – державою; не дає загубитися нам серед інших народів, у чужих краях.

 Дякую, батьку, за щире пояснення.

Вправа «Мікрофон»

- Чим  же  відрізняються  слова «батьківщина» й «Батьківщина»?

Завдання.  Пояснити  значення понять  «батьківщина» і «Батьківщина».

( «Батьківщина – майно, що переходить від батьків. Материзна, дідівщина, дідизна, бабизна.»

«Батьківщина – 1. Країна стосовно до людей, які народилися в ній та є її громадянами;  місце народження кого-небудь. Вітчизна. 2. Місце зародження, походження або виникнення чого-небудь. Колиска.»  - Там же.)

Відповідь:

батьківщина:

Край, де ми народилися

Куточок землі, хата, в якій народилися і жили

Складова великої Батьківщини

Батьківщина:

Велика  земля

Народ

Гра «Я – українець»

Учитель: Уявіть  собі  наступну  ситуацію: ви  певний  проміжок  часу  провели  за теренами  України   і  нещодавно  повернулись. За  допомогою слів опишіть  почуття до рідного краю , які вас переповнювали. ( Орієнтовні  відповіді  учнів: «Як  я  скучила. Як добре  вдома.  В гостях  добре, але  вдома  краще» і ін..)

Учитель: Усі  відповіді  говорять про  те, що  ви  є   великими  патріотами.

Патріотом був і М.К. Вороний, який віддав  життя за любов до Батьківщини і бажання служити їй.

ІІІ. Засвоєння нового матеріалу

1. Вивчення   біографії  письменника                                                                                                                                                                                                         Підготував нам розповідь про нього наш юний літератор.(Розповідь учня супроводжується показом слайдів з короткими біографічними відомостями )                                                                                                                                                                      

Вчитель Чи звернули ви  увагу на те, що  життя поета  минало в постійних переїздах з місця на місце;  що мав відчувати письменник, коли опинявся досить далеко від Батьківщини?

Вчитель. Сторінки давньоруських літописів завжди надихали письменників на створення власних  віршів, поем, повістей, романів. Миколу Вороного вразила легенда з Галицько-Волинського літопису, за  якою полонений хлопчик забув свій рід, мову, народ, і  посланці від батька нічим не змогли оживити його  пам’ять, окрім як пахощами чарівного євшан-зілля, що  росте на його батьківщині. Ось ці рядки: «Мов же ти  йому слова мої, співай же йому пісні половецькі, а якщо він не схоче – дай йому понюхати зілля, що зветься «євшан». Той же не схотів ні вернутися, ні послухати, і дав (Ор) йому зілля, і той, понюхавши і заплакавши, сказав: «Да лучче єсть на своїй землі кістьми лягти, аніж на чужій славному бути», і прийшов він у землю   свою…»

Саме запах допоміг хлопчику відновити спогади  про рідний край.

Вчитель:  Вдома  ви  мали  можливість ознайомитися  зі  змістом  твору, а  зараз  послухаймо поему   у   виконанні  відомої  бандуристки  Галини Менкуш, однієї  з   найвидатніших  українок  ХХ  століття.

2. Бесіда:

-         Яке враження справив  на вас  твір ?

-         Навіщо Галина Менкуш під час виконання використовує  різний темп:   то уповільнений, то прискорений?

    – До кого звертається Миколо Вороний  у  творі ? (До України, до її синів)

    – Який настрій перемагає у поемі: туга, безнадія, відчай чи оптимізм,  віра, надія? (Спочатку туга батька, безнадія, відчай, згодом настає        просвітління, оптимістичний настрій перемагає)

    – Якщо віра, то у що? (Віра в те, що можна повернути дитину)

    – Якщо надія, то на кого? (Надія на гудця, на самих себе, на батьківщину, на родину, на сина)

-            Чи все вам зрозуміло у творі?

3. Випереджувальне  завдання:    Виписати до  зошита  невідомі або маловідомі слова .

-          Які слова викликали труднощі для розуміння?

-          Подумайте, що вони означають.

4.Словникова робота.

Половці – войовничі кочові племена, з якими Русь   воювала через їхній напад.

Хан – половецький князь.

Ясир – військова здобич, найчастіше це полонені  люди.

Принада – привабливість.

Гудець – співець, віщун.

Перун – язичницький бог-громовержець.

Сірома – бідолаха.

Сповиточок – вузлик, щось замотане.

Бадилля – сухі гілочки, стеблини трави.

Пустка – порожнеча, відсутність чогось.

Небога – бідолашний.

Твар – тут: обличчя.

Шатер – намет, житло кочових народів.

Байрак – яр, порослий лісом.

Блукати манівцями – ходити без дороги, навмання.

 Група «Біологів» підготувала  повідомлення  про євшан-зілля   як вид полину і як символ.

Євшан – степова рослина. У ботанічній літературі (а звідти – і в лінгвістичній) євшан визначають як вид полину. Найхарактерніша ознака – міцний запах.

Багаторічна рослина висотою 50-150 сантиметрів. Стебло пряме, гіллясте, червонуватого, іноді каштанового кольору, у верхній частині волосисте. Корінь стрижневий. Листки перистороздільні, зверху сидячі, голі, темно-зелені, а знизу черешкові, білуваті від повстистого білого або сіруватого опушення. Усі листки із загнутими донизу краями, квітки трубчасті. Прямостоячі кошики зібрані в довгі волотеподібні суцвіття  червонуватого кольору. Цвіте у вересні-жовтні. Росте на солончакуватих місцях, степових ділянках.

 Група  «Науковців» підготувала  повідомлення  про запах як один із найважливіших елементів нашого організму.

Запах – один із найважливіших елементів нашого організму, без якого світ навколо був би не таким насиченим і дивовижним. Завдяки запаху ми можемо відчувати аромати квітів, розрізняти фрукти із заплющеними очима і багато іншого.

Запахи в житті людини завжди мали велике значення. Вони здатні стимулювати дихання. І навпаки, можуть пригнічувати його. Аромати камфори, бузку, глоду, зубрівки, сосни і ялини в літній час стимулюють діяльність серцево-судинної системи, підвищуючи артеріальний тиск і частоту пульсу. Ті ж ялина і сосна в зимовий час сприяють зниженню тиска і заспокоюють пульс. Запахи ванілі, меліси, дуба, валеріани здатні нормалізувати діяльність серцево-судинної системи. Герань, розмарин, цитрусові поліпшують наш зір.

Запахи впливають не тільки на фізичний стан, а й на настрій людини. Через нюх можна впливати на людину. Ще з давнини запах використовували під час виконання різних релігійних обрядів, у магії, чаклуванні.

Ступінь  сприйняття  запахів, як  і  музики  та  живопису, не  в  усіх  однаковий.

Група " Практики "- працювала над  складанням запитань  до поеми,  і пропонують їх вам для обговорення

- Як малий половчанин потрапив до князя Володимира?(потрапив у ясир - був взятий  у   полон)

- Як жилося хлопчикові у князя ? (Добре)

- Як почував себе старий хан-батько хлопчика?(Страждав)

- Кого вирішив хан  відправити до сина? (Гудця)

- Як хан радив гудцеві достукатися до серця хлопця? (Заспівати пісню, дати понюхати Євшану)

- Кого і що побачив хлопець під впливом запаху Євшан-зілля (Рідний степ і батька)

- Яке почуття «стисло горло, сперло груди» юнакові половчанину? (Відчуття волі)

- Як вчинив  юнак під впливом спогадів? ( вирушив додому)

- До кого автор звертається із заключним словом? (до українців)

    5 . Опрацювання теорії літератури.                                                                                                                  Зміст  твору  ви добре знаєте. Зараз спробуємо визначити рід поеми у парах.                                  

На партах є у вас картки з ознаками епічного та ліричного творів.                                     Ваше завдання: у парах відзначити те, що стосується поеми „Євшан-зілля".                КАРТКА №1                                                                                                                                             Ознаки  епічного  твору.                                                                                                                      1.Зміст розкривається у формі авторської розповіді про людей і події; наявний сюжет                                                                                                                                                              2.Події зображені у творі, подаються в минулому часі, тобто такі, що відбулися.                                                                                                                                                            3.Твір написаний прозою, або віршем.                                                                                        4.0сновні жанри: казка, переказ, оповідання, повість.                                                        КАРТКА №2                                                                                                                                                  Ознаки  ліричного  твору                                                                                                                1.Життя   відображається   через   призму   почуттів,   переживань   під впливом певних подій.                                                                                                                                                                               2.Чітко простежується позиція автора.                                                                                                     3.Віршований твір.                                                                                                                                                                                                                                                                            Отже, це ліро-епічний твір.                                                                                                               Ліро-епічний твір — це такий віршований художній твір, у якому поєднуються епічні сюжетно-розповідні елементи і властива ліриці емоційність.                                                                                                                                                Поема — це ліро-епічний твір, у якому зображено значні події та яскраві характери, а розповідь супроводжується розкриттям авторських переживань, роздумів.                                                   

      6.  Психоемоційна релаксація (під музичний супровід)

А зараз давайте трохи перепочинемо й на хвилинку перенесемося до літнього степу, напоєного пахощами полину. Заплющте, будь ласка, очі. Ви стоїте серед безкрайого степу, наповненого ароматами трав. Ви самі, над вами блакитне чисте небо, ви відчуваєте, як вас овіває ласкавий вітерець, а сонячне тепло сповнює енергією. Промінці сонця лагідно торкаються вашого волосся. Все, що вас оточує, належить у цю мить тільки вам. Ви відчуваєте тонкий аромат чебрецю, ромашки, фіалки польової, лимонника, полину.  Ви повністю заспокоюєтеся й згадуєте найприємніші хвилини свого життя, рідних вам людей. На вашому обличчі з’являється щаслива посмішка, ви повільно розплющуєте очі й повертаєтеся до кабінету.

Вихід

Відчуйте ступні ніг, приплив сил до рук і ніг. Відчуйте спину, плечі. Усміхніться і зробіть глибокий вдих. Повільно кожен в своєму режимі повертайтесь у клас. Відкрийте очі, потягніться. Поверніть голову наліво, направо. Посміхніться сусідам, які сидять  поруч.

ІІІ. Символьний етап.

    -  Чи вдалося вам побачити місце спокою? Яке воно? Реальне чи фантастичне?

-         Чи побачили  літній  степ,  різнотрав*я? Якими вони були? Опишіть їх (записати на дошці)

-         Чи побачили  кущ полину? Яким він був? Опишіть його. ( записати на дошці)

-         Чим слугував полин? (символом нових знань)

-         Що повідомив вам полин? (                    )

-         Які слова допомагали вам робити опис степу, наповненого ароматами  трав ? (прикметники), а в  художній літературі це -… епітети ( художні означення)

Учитель: Перед вами лежить полин. Візьміть, будь ласка, гарно роздивіться, розітріть у долонях, понюхайте.

А тепер замалюйте  свій мислеобраз

(діти демонструють своє бачення  поеми і вимальовують почуте, побачене на аркуші  паперу.)

IV. Логічний етап.

Погляньте, будь ласка, на мій мислеобраз. Порівняйте зі своїм.

Учені стверджують, що запах впливає на підсвідомість людини. Так, одні запахи заспокоюють, інші – збуджують, а є й такі, які викликають агресію. А що ви відчули, коли понюхали полин? Побудуйте асоціативний рядок. Свої відчуття запишіть на листочках рослини. (Учні записують слова, по черзі дають відповіді * Воля; * степ; * рідний край; * батьківщина; * дух непоборності.). Отже, деякі запахи можуть нагадати запах рідного дому. Це запах пирогів, хліба, рідної домівки, маминих рук. А у творі М. Вороного євшан-зілля нагадало головному герою про Батьківщину.

1. Робота з текстом твору.

-         Розділіть поему на частини. Як вона побудована?

-         У якій частині, на вашу думку, переважає розповідь   про події, а в якій – роздуми, переживання, сподівання   ліричного героя?

-         Відшукайте у пролозі рядки, в яких автор висловлює надію, що українці, збайдужілі до рідного краю, можуть ще повернутися в лоно нації, вивчити рідну  мову.

-         Чим ви можете пояснити ту обставину, що ханський  син став «рідними вважати» чужий край і його звичаї?

-         Перечитайте ті рядки, у яких мова йде про хана.

-         Знайдіть слова й вислови, що передають страждання  осиротілого батька.

-         Поміркуйте, чому хан просить саме  гудця  повернути  сина.

-         Чи передбачав хан таку відповідь свого сина на прохання повернутися на батьківщину? Які настанови  він дав гудцеві?

-         Як ви вважаєте, чому ханський син залишився байдужим і до розповіді про батькове горе, і до пісень?

-         Розкажіть про переживання юнака, коли він відчув  пахощі євшан-зілля. Які слова відтворюють зміну в  настрої хлопця?

-         Яка основна думка цього твору?

-         Які роздуми та почуття викликала у вас ця поема?

-         Для чого потрібно вивчати і знати історичне минуле рідного народу?

2. Словесне малювання.

Уявіть, які картини постали перед зором ханського  сина. Розкажіть, яку ілюстрацію ви намалювали б до  цих рядків.

V. Підсумок уроку

Гра на уважність «Лови  помилку»

Послухайте уривок тексту, знайдіть не менше семи помилок у ньому. Виправте їх згідно зі змістом поеми.

    Князь Ярослав Мудрий усиновив половецького  хлопчика-сироту. Коли він виріс і став прекрасним, сильним юнаком, половці захотіли його викрасти, тому  підіслали ворожбита-співця. Чоловік зачарував хлопця  своїми піснями ще й дав понюхати євшан-зілля, через  що той одразу забув свого названого батька і втік у степ. Тоді половецький хан упізнав у юнакові свого  зниклого під час походу сина.

VІ. Оцінювання. Аргументація оцінок

VІІ. Домашнє завдання

 «Вибери сам»

Виписати цитати до характеристики образів  поеми.

Складіть сенкан на тему: « Батьківщина» 

Намалювати  ілюстрацію до епізоду, який  найбільше   вразив.