М. Стельмах. Повість «Гуси-лебеді летять». Образ Михайла, чутливого до краси хлопчика

                                          Українська література  7 клас

М. Стельмах. Повість «Гуси-лебеді летять». Образ Михайла, чутливого до краси хлопчика

 

       Мета: охарактеризувати головного героя, акцентувати увагу на ролі оточення щодо формування особистості Михайлика, розвивати пам’ять, увагу, фантазію, навички виразного читання й переказу; вміння грамотно висловлювати свої думки, наводити переконливі докази, обґрунтування; формувати кругозір, світогляд школярів, впливати на формування кращих моральних якостей учнів, виховувати любов до батьків, пошану до старших, любов до природи, до старших.

Обладнання: предмети для аукціону, картки для роботи в групах, портрет М. Стельмаха, ілюстрації до твору, виконані учнями.

Метоли і прийоми, форми роботи:

‒ метод дослідження, інтерактивна гра «Згоден – не згоден»; аукціон, мікрофон, рольова гра, колективна, групова, індивідуальна форми роботи.

 

Хід уроку

 

І. Організація класу

ІІ. Оголошення теми уроку. Мотивація. Створення відповідної емоційної атмосфери.

Вступне слово вчителя

«Дитинство – це земля, з якої виростають дерева людських талантів і характерів. Якими високими і широкими ці дерева не були б, там, у дитинстві, сховане коріння, що живить і тримає їх. Михайло Стельмах у своєму творі відслонює перед нами підземні джерела, різні шари свого дитинства» ‒ так починає свій відгук про повість «Гуси-лебеді летять» Дмитро Павличко.

Дитинство і справді найпрекрасніша пора життя, безтурботна, красива, казкова. Діти бувають різними: мрійливими, бешкетними, допитливими, винахідливими – такими, з якими ми часто знайомились на уроках літератури. Отже, гість нашого уроку – мрійливий хлопчик з далекого села Михайлик, герой повісті «Гуси-лебеді летять».

ІІІ. Активізація пізнавально-творчої діяльності учнів

Учитель: А зараз спробуйте відгадати нашого героя з-поміж інших літературних героїв, вже вам знайомих. Для цього вам слід або погоджуватись зі мною, або заперечувати мою думку.

Вікторина «Згоден – не згоден»

1. Михайлик – то чистий розбишака-халамидник. Не було того дня, щоб хто-небудь не жалівся на нього: там шибку з рогатки вибив, там синяка підбив своєму закадичному другові, там перекинув діжку. Наче біс сидів якийсь у хлопцеві. (Мова йде про Федька-героя оповідання В. Винниченка «Федько-халамидник»)
2. Михайлик більш за все чомусь любив моркву. Поки ніхто не дивився, вони з Піратом кинулись до моркви. «Вириваю одну, ‒ згадує Михайлик, ‒ мала. Я за другу – ще тонша. Третю – тонка. А моркви захотілося, аж тремчу. Перебрав цілий ряд, а щоб ніхто не здогадався, посадив назад – хай доростає». (Звичайно, це також не Михайлик, а Сашко, ‒ герой автобіографічної повісті О. Довженка «Зачарована Десна»).
3. Якось Михайлик зі своїм закадичним другом вирішили втілити благородну ідею – провести під свинарником льохи Манюні метро. Хлопці уже майже підкопалися до половини свинарника, і раптом… ‒ «клята льоха» провалилася! (Звісно мова йде про веселих «Тореадорів з Васюківки» . В. Нестайка-Яву та Павлуся)
4. Є в Михайлика, коли послухати одних, слабість, а коли повірити іншим – дурість, що завдає йому «найбільшого клопоту та лиха». Навчився він швидко самотужки читати. (Мова йде, безперечно, про Михайлика – героя повісті М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять»)

 

Учитель: Сьогодні герой нашого уроку, наш гість – допитлива, добра селянська дитина. Можливо, тобі, сучасний юний читачу, що полюбляє пригоди роботоподібних персонажів бойовиків, Михайлик видається таким собі інопланетянином, екзотичною людиною з іншої епохи. Але не поспішайте, друзі, дивитися зверхньо на хлопчика з подільського села: у Михайлика є чого навчитися.

ІV. Пізнавально-творча діяльність учнів

Слово вчителя

У темі уроку зазначено, що Михайлик – чутливий до краси хлопчик. Встановіть асоціацію зі словом «краса». Пропоную розглянути, як у хлопчика відбувається зародження прекрасного на таких рівнях: краса душі, краса слова, краса світу.

1. Проведемо «Аукціон-інтерактивну гру»

І. На продаж виставляються предмети, які пов’язані або не пов’язані з життям героя (грудочка цукру, цукерка в яскравій обгортці, бублик, повість Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра», пара чобіток, подушка, м’яка іграшка, квітка, зайчик і шматочок хліба, Біблія) Цей прийом активізує мислення учнів, спонукає до порівняння, узагальнення на основі прочитаного.

* На столі лежать предмети, які стосуються героя або ні. Ви станете господарем лота, якщо зможете якнайповніше розкрити ту чи іншу сторінку життя Михайлика, пов’язану з лотом.

 

Лот №1

Про що може розказати грудочка цукру? У яких матеріальних умовах жив хлопчик? Чи побивається наш герой над своїм злиденним життям? Як він сприймає його?

Орієнтована відповідь:

‒ Дитинство Михайлика припало на нелегкі часи. Грудочка цукру була за розкіш. «Долі мене маминою хусткою на два ґудзи перев’язали шию, запакували на ніч, де парилося просо, і почали обпоювати малиновим чаєм, який був би зовсім добрим, аби коло нього хоч лежала грудочка цукру». Та ніколи від хлопчиками не чуємо скарг або нарікань на своє життя)

 

Лот №2

Перед нами бублик та цукерка.

Орієнтована відповідь:

Як і кожні дитину, Михайлика любили батьки і інколи балували. Так, повернувшись з ярмарки, татко приніс синові гостинець – бублика: «батько кидає мені справжнісінького бублика, навіть з маком». Але про таку цукерку він міг би лише мріяти або бачити лише уві сні).

 

Лот №3

Про яку Михайликову «дурість чи слабкість» може розказати цей лот – книга Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра»? Відповідь ілюструйте цитатами з тексту.

(Тут має прозвучати якнайповніша розповідь про Михайликове захоплення – любов до читання. Передбачається, що учні згадають, яку літературу читав герой: «Читав я і Кобзар, і «Ниву», казки і якісь без початку і кінця романи, «Задніпровську відьму, або Чорний ворон і закривавлена рука, і «Три дами й червовий валет»)

 

Учитель:

‒ Про що свідчать назви прочитаних книжок? Пригадайте, з якими творами ви ознайомилися в цьому віці?

‒ Хто допомагав у той час орієнтуватися в книжковому світі вам?

‒ Чи мав Михайлик таку можливість? (Крім того діти повинні розказати і на які хитрощі ішов Михайлик, щоб роздобути книги для читання, зокрема таку омріяну, як повість «Пригоди Тома Сойєра»)

 

*Продовжуємо наш аукціон. Перед нами Лот №4 – Біблія. Про що вона свідчить?

(Мати не раз гримала на Михайлика і обіцяла вкинути книги у піч. Правда, у піч вона так і не кинула жодної книжки, але повсяк час дивилася, щоб читання не підвередило її дитину. І боялась, щоб він не читав Біблію. Бо люди говорили, що один розумник прочитав геть усю Біблію і позбувся того, що мав у черепку, ‒ показуючи пальцем на лоба).

 

Лот №5

Перед нами наступний лот, на якому ми бачимо зайчика (іграшка) і шматочок хліба. Пригадайте, як пов’язане воно з Михайликом?

(Коли урочисто в поле проводжали плугатарів із раннім плугом, а коли вони поверталися увечері додому, їх зустрічали старі і малі. А яка то була радість, коли орач виймав з торби шматок причерствілого хліба і казав, що він від зайчика. Це був найкращий хліб дитинства).

 

* Продовжуємо наш аукціон. Перед нами Лот №6 – пара чобіт. На що натякають ці чобітки? Чи стала відсутність чобіт у хлопчика підставою для ухилення від навчання? Як навчався хлопчик?

Які знання показав, коли його екзаменувала Настя Василівна?

Орієнтована відповідь:

Хлопчик дуже хотів вчитися. До школи Михайлика відвів тато – «обстриженого, накупаного» і зодягненого в нову сорочку і штанці. Хлопчик здивував Настю Василівну тим, що вмів читати і рахувати до тисячі. Михайлика зарахували до другої групи. А далі герой згадує: «Вчився я добре, вчився б ще краще, аби мав у що взутися».

 

Вчитель: Але ми бачимо, що відсутність чобіт не стала на заваді навчанню, бо у героя була велика жага до знань.

 

Лот №7

А ще серед інших предметів є мила подушка. Хто дуже любить м’якеньку подушку? Чи може вона знаходитись серед Михайлових речей?

Орієнтована відповідь:

Неважко здогадатися, що подушку полюбляють ледачі. Наш герой себе не вважає таким і має рацію: «Я не дуже кривлюсь, коли треба, щось робити, охоче допомагаю дідусеві, пасу нашу вреднючу коняку, рубаю дрова, залюбки гострю сапи, люблю з мамою щось садити; без охоти, а все-таки потроху цюкаю сапкою на городі і не вважаю себе ледащом».

Лот №8

Перед нами квітка.

Господарем цього лота стане той учень, який розкаже про любов героя до природи.

(«Я люблю, коли березовий сік накрапає із жолобка; люблю, коли гриби, обнявшись, мов брати, збирають на свої шапки росу»)

 

Учитель: Немало важать для зростання людини ті іграшки, в які вона гралася в дитинстві.

 

Лот №9 ‒ м’яка іграшка.

Чим забавлявся  наш герой? Чи була у нього така іграшка?

(Ніколи у Михайлика не було такої іграшки. Він грався вітряком, який йому змайстрував дідусь).

А ще слід згадати про зимові розваги Михайлика і його друзів.

 

2. Рольова гра

Учитель: А зараз ми з вами по радіо почуємо прямий репортаж з місця подій. На черзі телеміст «Д’яківці ХХ ст. – (назва населеного пункту) ХХІ століття.

Дія відбувається на при церковному пагорбі в Дяківцях, і ми можемо взяти участь у зимових розвагах місцевих дітей. Навколо панує неповторна атмосфера. На чому тут тільки не катаються: одні – на санчатах; другі – на грамаках, треті – на шматкові жерсті. Хтось умудрився замість ковзанів осідлати притерті худоб’ячі кістки.

Так! А чи є серед дітей наш герой Михайлик? Можливо, він не любить зимові розваги?.

 

* Розкажіть, де ж наш герой?

(Він теж спускається з гірки на ночовках. Та, здається, зараз йому буде непереливки, бо виїхав Михайлик прямо перед своєю матір’ю, поблідлою від страху і співу).

Учитель: Ми стали свідками забав тогочасних дітей. Цікаво, у які ігри грають їх однолітки-сучасники?

 

3. Мікрофон

‒ Чи є у вас улюблена іграшка?

‒ В які ігри ви полюбляєте грати?

‒ Чи матиму я рацію, коли пожалію хлопця і скажу, що Михайлик – бідна нещасна дитина, якій не поталанило тримати в руках справжньої іграшки?

 

4.Екскурс

Реферати учнів про народну іграшку,її види.

 

5. Заповнення таблиці

Краса душі – оптиміст, життєлюб, чуйний, добрий, прагне знань працьовитий.

Краса світу – любов до природи, бережливе ставлення до навколишнього світу.

 

Учитель: Михайлик дуже чутливий до слова, і як кожна дитина в його віці, він схильний до наслідування дорослих, говорить, як старий. Але хіба він може не дивувати нас багатим народним словом, яке перейняв від дідуся, мами, тата, бабусі.

 

6. Проєкт

Краса слова, притаманна герою, повинна була розкрита вами у проекті «Стельмахівське слово». Адже, вам, діти, було дано завдання – створити його, щоб показати багатство словника повісті.

‒ Які прислів’я, народні приказки, фразеологізми вживає в своєму мовленні головний герой?

‒ Чи вживають у своєму мовленні сучасні діти народня прислів’я, приказки, фразеологізми?

 

Учитель: Звідси ми можемо зробити висновок, що головний герой повісті – надзвичайно чутливий до слова, його мовлення, наче перлами, пересипане поетичним народним словом; повсякденний словник сучасного школяра бідний та скупий на живе народне слово.

Учитель: І все-таки, дивовижно допитливим, залюбленим у землю, милосердним, совісним хлопчикові допомагають стати багато людей.

‒ Хто ж допомагає нашому герою стати прекрасною людиною?

 

7. Робота в групах

(Це домашнє завдання, яке задане на попередньому уроці)

І група (розповідають про вплив мами)

(Саме вона прищепила Михайликові любов до землі, до природи: «Ось бачиш, сьогодні літечко торкнулося руками до ягід, і вони почали паленіти…»)

ІІ група – про батька.

ІІІ група – про дідуся.

 

Підсумок. Рефлексія.

‒ То яким перед вами постав головний герой?

‒ Чого ви особисто можете навчитися у Михайлика?

 

Д/з: Підготувати до написання твору про головного героя повісті М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять».