Номер слайду 22
Різдво здавна святкувалося на Україні. Сорокаденний піст закінчувався у Святвечір, тобто можна було їсти з появою першої зірки - різдвяної. Їли кутю - зерна злаків, замочені у воді, з медом. Зазвичай під Різдво розпочинались сильні морози, але це не заважало народу, особливо молоді, веселитися. Святкова процесія йшла з паперової зіркою і вертепом – яскраво розфарбованим скринькою в два яруси. У ньому за допомогою дерев'яних фігурок розігрували сценки, що відносяться до Різдва Христового. Колядування починали діти, хлопці і дівчата. Вони співали під вікнами хат колядки та отримували за це різне частування. Згідно з Біблією, Різдво знаменує появу на світ Ісуса Христа. У народі Святвечір вважався магічним часом. Так і ночі перед Різдвом приписують здатність наділяти предмети чарівною силою, але разом з тим в цю ніч злі сили - чорт, відьма - ведуть себе найбільш активно, сміливо, намагаються зігнати зло на добрих людях. Починається свято 6 січня Святвечором, родина до нього готується цілий тиждень. Вечеря складається з 12 страв, бо з Христом ходили 12 апостолів. На столі неодмінно мала бути кутя, а також риба, борщ, вареники, всілякі пироги. Першими оповісниками народження Христа були діти. Вони вдосвіта йшли до односельців віншувати, тобто вітати родичів та сусідів із святом Різдва. Колядки - веселі пісні, жарти, в яких було побажання благополуччя, достатку, щастя. Люди вірили, що якщо в цей вечір загадати бажання, воно неодмінно збудеться.