М.Вороний. Поема „Євшан-зілля”. Ідея повернення історичної пам’яті, пробудження національної свідомості.

Тема уроку:  М.Вороний.  Поема  „Євшан-зілля”.  Ідея  повернення історичної пам’яті, пробудження національної  свідомості.

 

Мета: ознайомити учнів з історичною основою та змістом поеми «Євшан-зілля»; допомогти глибше усвідомити ідейно-художні особливості твору; розвивати навички аналізу поеми, висловлення власної думки щодо прочитаного; виховувати почуття патріотизму, вірності Батьківщині.

Обладнання: портрет М.Вороного, фонозаписи українських пісень,  ілюстрації до твору «Євшан-зілля»,мультимедійне обладнання, підручники, зошити, полин, калина,чорнобривці.

Тип уроку: комбінований.

Епіграфи:                                                    Можна все на світі вибирати, сину,

  Вибрати не можна тільки Батьківщину.

                                                                                                     В. Симоненко

 

Краще зовсім на світі не жить, ніж рабами довічними жити.

       М.Вороний

 

                                                      ХІД   УРОКУ

 

І. Організаційний  момент уроку

 

Сьогодні  до нас завітав ще один урок української літератури .

Скажіть,будь ласка,з  яким настроєм ви прийшли на цей урок?

З яким кольором асоціюється ваш настрій?

 

ІІ. Налаштування  емоційного стану учнів .                                                                    З'ясування  емоційної готовності учнів до уроку(учні піднімають картки)

- зелений колір        ( любові,  життя);                                                                                                     - синій колір            (ясності,спілкування)

- бузковий  колір     (уяви,  фантазії);                                                                                             - білий колір            (світла, добра);

- жовтий колір         (сонця, радості).

                       

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів

 Готуючись до уроку, мені пригадалися  такі слова.

                      Одна  Батьківщина –і  двох не буває.

                      Місця, де родилися, завжди  святі.

                      Хто рідну оселю свою забуває,

                      Той  долі не знайде в житті

   Любов до рідної землі – найпотаємніше почуття людини. Ким би вона не була і якою б вона не була , рідна домівка кличе до себе, манить спогадами, тривожно  сниться довгими зимовими ночами, відгукується в серці маминою піснею. Почуття любові до Батьківщини  стає ще сильнішим, коли знаходишся далеко від неї під час відрядження чи подорожі, переходить у тяжку тугу, коли довгий час доводиться жити на чужині, або стає одвічною ностальгією, коли на Батьківщину вороття немає.

   Сьогодні ми поговоримо  про твір, в якому автор показав, як важливо  для людини  пам’ятати  ту   землю, звідки вона  вийшла  у світ. З автором ви вже знайомі - це М.Вороний. Зараз  пригадаємо, що нам відомо про цю людину.

ІУ. Актуалізація  опорних знань учнів  ( вправа  «Чарівна скринька»)

- Де  народився М.Вороний( на Катеринославщині, тепер Дніпропетровщина)                                                                                - Чим відрізнялася родина Вороних? (у родині шанували народні звичаї і традиції, батьки прагнули дати дітям освіту)                                                                                   -Чим захоплювався Микола у дитинстві: (читав твори  світової літератури, любив вірші  Шевченка)                                                                                                                     - Чому особливими були   для поета роки життя у Львові? (навчався у львівському  університеті, познайомився з Франком, працював разом з ним)                                                                                                                  - Чи жив автор весь час в Україні?(ні,жив у Польщі та Австрії,Росії)                                                                                                            - Чи  впливало це на його творчість? (так,він любив свій народ ,сумував за Батьківщиною і присвятив  їм усю свою творчість,усе життя)                                                                                                                                   -Які теми цікавили М. Вороного найбільше?( доля  України, життя народу)                                                                                                                                                                                    -Життя письменника закінчилось трагічно. За що ж постраждав він?                               (був розстріляний у 1938 році за те, що любив Україну, переживав за її долю)

 

 Поети вмирають, як птиці, -

                                           В польоті, як віщії сни,

 І  сняться  Вкраїні, сняться,

                                           Її непокірні сини.

          

   Про що б не писав М.Вороний, завжди в його творах з’являвся образ рідної землі.  Адже  творче кредо  цієї людини -  «Не коритися долі, а боротися за Україну, за її долю, за честь і волю, за народ».

                                                        

   Серед  патріотичних  творів  особливе місце посідає  поема „Євшан-зілля”, написана у Полтаві у 1899 р., навіяна літописною легендою про чудодійну траву - зілля євшан, яка повертає людям втрачену пам’ять. Ця легенда нади- хнула  автора на поетичне  відображення  пробудження самосвідомості  людей,  які втратили  своє  національне  коріння.

Ви отримали завдання записати цю легенду. Давайте  послухаємо її                       (учень читає)

   Починається літопис оповіданням  про євшан-зілля, яке є особливо цікавим. В ньому розповідається про смерть Галицько-волинського князя Романа Мстиславича, внука Володимира Мономаха, який в усьому наслідував дідові. Володимир Мономах загнав половців за «Обези», тобто за Кавказькі гори, і пив воду золотим шоломом з Дону,звільнивши всю землю Руську. За «Обези» був вигнаний і половецький юнак Орев. Половецький хан  Сирчан посилає  «гудця», щоб співав цьому втікачеві пісні своєї батьківщини і ними повернув полоненого до своєї вітчизни. Якщо не вплинуть пісні, які він чув ще з вуст матері  своєї, наказує Сирчан, — «дай йому понюхати зілля, що зветься євшан». Орев, що забув мову, звичаї і пісні свого народу, понюхавши євшан-зілля, яке всіх до рідного краю привертає, з плачем вигукнув: «Да лучче єсть  на  своїй землі  кістьми  лягти, аніж на чужій славному бути» .І повернувся до своєї землі. 

---А що ж таке євшан?(випереджувальне завдання)

  Євшан - зілля – поетична назва степового полину. Полин – трав’яниста або напівкущова рослина родини складноцвітних з міцним запахом, гірка на смак. У світі існує близько 500 її видів, в Україні розповсюджено понад 20. Росте скрізь, як бур’ян. Деякі види використовували як лікарські рослини, деякі – як корм для тварин; кримський різновид – отруйний.

                   Євшан-зілля у степах виростає на вітрах.

                   Дуже звичне  євшан-зілля до свободи, до привілля.

                   Силу й мудрість всім дає, хто це зілля дістає.

 

V. Повідомлення теми і мети уроку  уроку.

     Отже,сьогодні, діти,  ми будемо вивчати  твір М.Вороного «Євшан-зілля». Розгорніть зошити і запишіть тему уроку                   ( тема   на слайді)

 

М.Вороний.  Поема  „Євшан-зілля”.  Ідея  повернення історичної пам’яті, пробудження національної  свідомості.

 

Мета, яку ставимо перед собою…                            (зачитати  із слайда)

 

Ознайомитися з історичною основою поеми «Євшан-зілля»,обговорити зміст; глибше усвідомити  ідейно-художні особливості твору;

розвивати навички аналізу поеми, висловлення власної думки щодо прочитаного;

виховувати почуття патріотизму, вірності Батьківщині.

 

                                                                                                                                                      VІ. Вивчення нового матеріалу

 

   Батьківщина… Що ми вкладаємо в це поняття?                  (відповіді учнів)

   Це  все без чого ми не можемо жити, що повинні берегти, бо це і є наша рідна земля, наша Україна. 

Попробуємо скласти сенкан до цього слова. Пригадаємо, що це таке. 

     Сенкан - вірш  із 5 рядочків ,  де   

     1--- іменник (тема)      

     2--- два  прикметники.                                                                                                                                                       

     3--- три  дієслова.                                                                                                                 

     4 ---речення,  що  містить  чотири слова.                                                                                          

     5 ---іменник ( синонім до теми)   ( слайд - сенкан )   (складання сенкана)

 

1.Робота над текстом. 

    Ви отримали   завдання - прочитати твір «Євшан-зілля». 

                  

                                      Бесіда за прочитаним.

 - Про що цей твір?

 - Про що розповідається у вступі?

 - Чи  відповідає  зміст народній  легенді?

 - Як хлопчик  потрапив  до Києва?

 - Чому він почав забувати рідний край?

-  Як батько вирішив повернути сина?

-  Чому ханський син залишився байдужим до пісні,до розповіді про батьків?

-  Що було останньою надією?

-  Чим є євшан– зілля для хлопця?

-  Чому в поемі відсутнє ім’я юнака?

-  Перечитайте епілог. Які думки турбували поета?

 - Чи  актуальна ця поема  сьогодні? Чому?   

- Як ви гадаєте, яка рослина могла б повернути українців до свого краю?

- Чи можливо це?

- Як ви розумієте вислів « Там, де пустка замість серця, порятунку вже не буде!»?

 

     Юнаку рідну домівку нагадало євшан-зілля. А можуть  це зробити запахи  свіжого хліба,запашних пирогів, маминих рук…Треба  лише, аби в серці  жевріла іскорка любові до рідної землі, доброта ,чуйність, щирість. Ви вже, мабуть, втомилися. Давайте  відпочинемо.

 2. Психоемоційна релаксація.

   Зараз ми на хвилинку перенесемося до літнього степу, напоєного пахощами  полину. Заплющіть, будь ласка, очі.  Ви стоїте серед безкрайого степу. Чуєте, як щебечуть пташки. Вдихаєте аромат трав. Над вами блакитне чисте небо, ви відчуваєте, як вас овіває ласкавий вітерець, а сонячне тепло сповнює енергією. Ви  заспокоюєтесь, згадуєте найприємніші хвилини свого життя, рідних  людей. На вашому обличчі з’являється  щаслива посмішка. Ви повільно розплющуєте очі й повертаєтеся до класу.

-- Відпочили? Тоді продовжуємо працювати.

-- Як ви гадаєте, яка тема   твору «Євшан-зілля»?

 

Тема:    зображення  перебування  у Володимира  Мономаха  ханського сина , який  потрапив до Русі разом з ясиром; повернення хлопця на Батьківщину за допомогою євшан-зілля.

--- Яка ідея?

Ідея:   возвеличення  любові  до рідного краю, народу; засудження тих, хто забув свою країну,відцурався від неї.

--- А головна думка?

Головна думка:   вірність рідній землі 

-- Як можна визначити її словами з тексту?

« Краще в ріднім краї милім  

полягти  кістьми, сконати,

ніж в землі чужій, ворожій

в славі й шані пробувати».

 

--  До якого жанру належить  твір? Він  ліричний чи епічний ?

        

3.Дослідження в групах. (Учні отримують картки, де записані ознаки епічного(прозового) та ліричного (віршованого) творів. Потрібно вибрати те,що стосується твору «Євшан-зілля», і зробити висновок,якого жанру твір?

   Ознаки епічного твору:                                                                                                          

 -Зміст розкривається у формі авторської розповіді про людей і події; наявний сюжет.  (+)

 -Події зображені у творі, подаються в минулому часі, тобто такі, що вже відбулися.   (+)

 -Твір написаний прозою.

 -Основні жанри: казка, переказ, повість…

 

Ознаки ліричного твору:

-Життя відображається крізь призму почуттів, переживань людини під впливом певних подій.   (+)

 -Чітко простежується позиція автора, тобто його ставлення до зображуваного.     (+)

 -Ліричний твір – віршований.    (+)

 

  Висновок   ---  Твір ліро-епічний        (  на слайді запис)     

Ліро-епічний твір – художній твір, у якому поєднується епічні сюжетно-оповідні елементи і властива ліриці емоційність, віршована форма.

 

  У тексті,мабуть є невідомі слова. Ви  отримали  завдання  виписати їх  і з’ясувати значення ( випереджувальне завдання)

4. Словникова робота.

 

Ясир – бранець, полонений.

Почот – увага.

Гудець – музикант, співець.

Віщувати – пророкувати.

Твар – обличчя.

Небога – бідолаха.

Сконати – померти.  

Манкурт (людина, що забула минуле, втратила моральні критерії, цінності)

Євшан-зілля - різновид степового полину.

       

   Ви,мабуть,  звернули  увагу,  що твір легко читається. І,звичайно,  у ньому  є художні засоби. Які ми знаємо художні засоби ?           (діти називають)

5.Пошукова робота  

 

 І г-па:  епітети: слова  гучні і мальовничі;  пісня рідна, половецька, невпинна; вчинки войовничі; спів ніжний, колисковий любий, сильний, дужий; рідний степ, вільний, пишнобарвний квітчастий; край  веселий; в землі чужій , ворожій;  дитина кохана; вдача молодецька; походи молодецькі; він сидить німий, байдужий; зілля чарівне;

 

ІІ г-па:    метафори: оповідання зворушує почування, таїться пророкування; сну не знають його очі; кров’ю з серця слово точиться; виглядають очі; ти шугаєш соколом;вовком скачеш.

 

 Разом-порівняння:  наче вітер у негоду, загула пісня;  мов скажена  хуртовина, мов страшні громи стогнали струни і той спів;

 

--Є тут і риторичні запитання . Яке запитання є риторичним?Знайдіть його

 

Україно! Мамо рідна!

Чи не те ж з тобою сталось?

Чи синів твоїх багато на степах твоїх зосталось?

 

--На які частини можна поділити текст поеми?

 

1.  Вступ:                        роздуми поета над літописним оповіданням.

2.  Основна частина:     розповідь про дивну силу євшан-зілля.

3.   Кінцівка-епілог:      звернення до матері-України, до українців,що заблукали манівцями і забули про Батьківщину.

 

-- Проаналізувавши поему, ми можемо сказати, що кожна людина має своє євшан-зілля, яке для неї є символом рідного краю.                                     

 

-- Ми часто чуємо слово патріотизм.  Що це таке?

  Патріотизм - це любов до рідного краю, захист, віра у щасливе майбутнє Батьківщини.

 

- Чи потрібен  патріотизм  сьогодні?

- Як ви гадаєте, у наш час  є патріоти ?

- У нас є два епіграфи до уроку. Як ви їх розумієте?(пояснення учнів)

 

УІ. Підсумок уроку:

--Діти, а від кого залежить майбутнє країни?             

  Майбутнє країни залежить від кожного з нас. Ми повинні дбати про рідну землю,цінувати й шанувати людей, які тут живуть, мати бажання вчитися, працювати, любити,поважати думку інших,але вміти відстояти свою. Кожен з вас сьогодні мав можливість визначитись, чим є Батьківщина для нього.

-- Я пропоную пограти  у гру     «Я-українець»

       

   На ваших партах сердечка, напишіть на них  те, що ви будете робити заради своєї Батьківщини( діти пишуть)

 

    Я також тепло своїх долонь і розуму, і серця Україні рідній віддаю                  (усі прикріплюють сердечка до карти України)

 

     А знаєте, ми просто повинні робити все заради себе. Ось послухайте легенду     «Заради себе»  (ст. 257 «Озеро істини»)

 

 УІІ.    Оцінювання

 VІІІ.   Домашнє завдання:  

 

Читаючи твір, мабуть, якісь картини постали перед вашим зором.

Спробуйте  намалювати  ілюстрацію  до рядків, які вас найбільше вразили.

Вивчити напам’ять вірш Тараса Шевченка «Думка».

                                                      

 

ІХ.  Рефлексія:  

З легкої руки М.Вороного євшан-зілля стало символом пробудження свідомості всього народу, історичної пам’яті. Бо століттями викорінювали цю пам'ять:забороняли мову,вселяли зневіру, вбивали прагнення жити краще. Україна пережила чимало гірких моментів, проте знайшла  таки сили, щоб відродитися. Поема М.Вороного „Євшан-зілля” - це пересторога усім поколінням. Вона є пошуком тих ліків, які зможуть повернути синів і дочок до рідної землі. По-різному складається доля кожного. Та куди б не повела життєва дорога, пам’ятайте, що у вас є рідна домівка, батьківська хата і мамина пісня. Є свій край, що зветься Україна. Є рідна земля, що пахне сінокосами і достиглим колосом,м’ятою і чебрецем,барвінком і чорнобривцями. Від людської кривди гірчить вона полин-травою. Повертайтесь з будь-яких доріг до свого краю, до своїх батьків!

 

--- Запис пісні              «Повертайся в Україну» ----

Повертайтесь частіше додому,

Щоб не мучила совість потому.

Бо не вічні ні батько,ні мати…

Завтра можемо їх не застати.