"М’яка іграшка у сучасному декоративно - ужитковому мистецтві"

Тема уроку М’яка  іграшка  у  сучасному  декоративно- ужитковому  мистецтві. Плоскі та об’ємні іграшки. Матеріали  для виготовлення  м’якої іграшки  та  їх властивості. Інструменти та пристосування для  шиття м’якої іграшки.

Мета уроку: -ознайомити учнів з видами іграшок, місцем іграшки в сучасному інтер’єрі; навчити правильно добирати матеріали для виготовлення іграшки; досконалювати практичні навички  учнів у виконанні ручних швів; виховувати свідоме дотримання учнями правил безпечної праці.

Методичне забезпечення:

Шаблони іграшки, зразки  та фотографії м’яких іграшок, презентація, інструкційні карти виконання ручних швів зі зразками, технологічна послідовність виконання іграшки, інструкція вступного інструктажу, журнал реєстрації вступного інструктажу.

Обладнання, матеріали.

Голка, нитки, шпильки, ножиці, олівці, швацька крейда (мило), тканина.

Мультимедійне обладнання.

Основні поняття.

Іграшка народна, декоративна, ритуальна, театральна, колекційна, авторська. Шов петельний. Матеріали натуральні та хімічні.

Тип уроку.  Комбінований.

Хід уроку

1. Організаційний момент.

•  Привітання;
•  Перевірка присутніх;
•  Перевірка організації робочих місць;
•  Призначення чергових

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

• Пригадайте, який проєкт ми завершили з вами на попередньому уроці?
• Які труднощі виникли у вас при його реалізації?
• Що вам вдалося найкраще?
• Для кого ви виготовили гольницю?
• Давайте пригадаємо з яких етапів складався наш проєкт, а допоможе нам в цьому інтелект -  карта, яку ми складемо.

Mind maps (карта пам’яті, ментальна карта, карта думок, інтелект-карта тощо) – спосіб організації інформації так, щоб мозку було максимально легко працювати з нею. За допомогою цієї технології, можна навчитися мислити абсолютно по-новому, використовуючи потенціал обох півкуль мозку.

 

Основна ідея полягала в оформленні думок та висновків у зручній формі. Для гарантії ефективної роботи з інформацією, її необхідно записувати у формі деревоподібної схеми. Така форма роботи дозволяє задіяти одразу обидві півкулі мозку: наявність графічних знаків та символів активує ліву, а образні картини та кольори – праву.

1. Чітко визначте основну тему чи проблему – вона й буде центральним елементом вашої карти. Не записуйте її словами, доберіть яскравий графічний образ, що асоціюється з обраною тематикою.
2. Від центру виведіть кілька гілок, кожну з яких позначте ключовими словами, назвами розділів, які пов’язані з основною темою. Форма гілок – прямі чи хвилясті – значення не має.
3. Від кожної з основних гілок будуть відходити додаткові гілки 2-го, 3-го рівнів. Бажано, щоб вони були меншими та тоншими від основних.
4. Дотримуйтеся радіальної структури. Гілок та відгалужень може бути стільки, скільки вам потрібно, але пам’ятайте про ієрархію: найважливіші поняття мають розташовуватись ближче до центру, а менш значущі – подалі.
5. Аби не заплутатися, нумеруйте гілки, використовуйте різні кольори для окремих зон та різні стилі малювання.
6. Чим більше кольорів буде використано, тим краще.
7. Пов’язані інформаційні блоки краще поєднувати, виділяючи однаковим кольором чи фоном.
8. Не треба розписувати кожне поняття, намагайтеся використовувати ключові слова чи взагалі символічні зображення. Так ви зможете запам’ятати основну інформацію швидше та легше.
9. Довжина ліній має приблизно дорівнювати довжині слова.
10. Пишіть друкованими літерами, змінюючи їх розмір у залежності від важливості поняття.
11. Організуйте простір так, щоб не залишати порожнього місця та не розміщувати гілки занадто щільно.
12. Залишаються порожні гілки? Не варто примушувати себе вигадати хоч щось, краще залиште все як є, повірте, через деякий час мозок сам підкаже рішення

 

Слова для довідок: Ознайомлення з темою проекту; Аналіз виробів – аналогів; Підбір матеріалів та інструментів; Презентація виробу Повторення правил безпеки; Призначення гольниці; Виготовлення шаблонів; Виготовлення виробу; Оздоблення виробу; Презентація виробу

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Наближаються Новорічні та Різдвяні свята – час подарунків. Серед дитячих подарунків іграшка займає провідне місце. Дорослі також дарують один одному іграшки, часто авторські. Саморобна іграшка набула останнім часом величезної популярності – влаштовуються виставки саморобної іграшки, проводяться майстер класи виготовлення іграшки, створюються спільноти за інтересами. Сьогодні ми разом долучимось до мистецтва створення іграшки.

IV. Повідомлення теми уроку

Тема нашого уроку: М’яка  іграшка  у  сучасному  декоративно- ужитковому  мистецтві. Плоскі та об’ємні іграшки. Матеріали  для виготовлення  м’якої іграшки  та  їх властивості. Інструменти та пристосування для  шиття м’якої іграшки.

 

V. Вивчення нового матеріалу

Іграшка споконвіку була невід’ємною складовою життя людини – в історичних музеях всього світу демонструють глиняні, металеві, дерев’яні іграшки різних часів та народностей, за ними вивчають культуру та побут людей.

Основне призначення іграшки – бути забавою для дитини, одночасно розвивати  інтелект та привчати до певних практичних дій (брязкальце для немовляти, зменшені  копії машин, побутових речей та приладів, інструментів, ляльки, іграшкові тваринки, тощо).

VІ. Робота в групах

Щоб досягти цілей уроку ми об’єднати клас в 3 творчі групи:

І група:   Інформаційно - модельне бюро (Додаток №1)

Завдання:

1. Підібрати інформацію про всі види сучасної іграшки;
2. Дослідити історію виникнення народної іграшки;
3. Аналіз виробів - аналогів

ІІ група:  Конструкторське бюро (Додаток № 2)

Завдання:

1. Розробити ескіз виробу – аналогу;
2. Скласти перелік необхідних матеріалів та інструментів;
3. Розробити правила Т.Б. та санітарно гігієнічні вимоги

ІІІ група:  Технологічне бюро (Додаток №3)

Завдання:

1. Виготовлення технологічних карт;
2. Пошук виробів – аналогів;
3. Розробити рекомендації до виконання практичної роботи;

Кожне бюро мало своє завдання. Про це нам розкажуть самі працівники бюро і покажуть, як справились з роботою.

Додаток 1.

Сучасні іграшки мають різне призначення:

• Розвиваючі іграшки для дітей (різноманітні машинки, ляльки, лялькові меблі та посуд, іграшкові побутові прилади; набори іграшкових інструментів, електронні іграшки).
• Декоративні іграшки для прикраси житла (глиняні, фарфорові, металеві статуетки, кухонні іграшки-грілки, ляльки в оригінальному чи народному одязі, копії машин, літаків, кораблів, великі яскраві та пухнасті м’які іграшки, іграшки-саше ,тощо).
• Колекційні іграшки ( будь які іграшки, що мають свою історію або виготовлені в обмежено невеликій кількості для колекцій, часто з дорогих матеріалів або відомими особами).
• Народні іграшки ( ляльки , маленькі предмети побуту, зображення тварин та птахів, виготовлені з природних підручних матеріалів, що склались історично для кожної народності).
• Ритуальні іграшки (часто народна іграшка несе ритуальне навантаження – оберіг – фігурки коней чи птахів, лялька-берегиня;

у східній культурі – різноманітні статуетки богів і тварин, підвіски; фігурки з воску використовують у містичних обрядах.

• Ляльки для театральних вистав  (пальчиковий театр, ляльки-рукавички, ляльки-маріонетки, тощо)
• Іграшки-сувеніри.

 

Види іграшок

Останні роки авторська іграшка набула неабиякої популярності. Матусі виготовляють безпечні, екологічні м’які  іграшки своїм діткам, умільці  - неповторні подарунки друзям, для декого це стає професією. Навіть у вигляді домашнього рукоділля пошиття іграшок дає можливість втілити свої творчі ідеї у вироби, отримати задоволення від роботи та підвищити власну самооцінку –« я це вмію».

Дехто з вас вже шив прості плоскі м’які іграшки-підвіски на ялинку  - це нескладно. Плоска іграшка складається з двох однакових деталей – просто одна деталь призначається  животиком і обличчям – вишиваємо  очі, ротик і носик, другу називаємо спинкою і пришиваємо хвостик. Саме з такої іграшки ми і почнемо роботу.

Об’ємна м’яка іграшка більш складна у виконанні, бо складається з багатьох об’ємних частин; але така іграшка більш точно відтворює фігуру людини чи тварини, частини тіла іграшки можуть бути рухомими (продемонструвати об’ємні іграшки).

Додаток 2

Матеріали  для виготовлення  м’якої  іграшки  та  їх властивості

Перші м’які іграшки повинні були максимально точно відтворювати зовнішність тваринки  чи  людини, тому обирались матеріали відповідного кольору та фактури. В сучасних мультиках та на прилавках магазинів безліч іграшок фантазійних кольорів – зелені, рожеві, жовті та сині коти, песики, ведмедики …Тож, колір тваринки залежить від наявних матеріалів та вашої фантазії.

Для м’якої іграшки  знадобляться наступні матеріали :

Основні матеріали для деталей іграшки

• Штучне хутро з ворсом різної довжини – коротким, середнім, довгим (натуральнее хутро можна використовувати в окремих деталях чи для оздоблення).
• Різноманітна тканина – з натуральних та хімічних волокон, різна за будовою та оздобленням; бажано, щоб зрізи тканини не сильно осипалися. Розмір клаптиків залежить від розміру деталей – іноді шматочки тканини із сірникову коробочку стають у нагоді.
• Шматочки білої, чорної та кольорової шкіри – натуральної таштучної– згодиться пара від загубленої пальчатки, місцями потертий широкий пояс, уцілілі шматочки старої сумки, халяви  старих осінніх чобіт, тощо.

Оздоблювальні матеріали

• Відрізки різноманітних стрічок, мережива, тасьми, резинки, тощо.
• Фурнітура – різні гудзики та намистини; непотрібна біжутерія – кліпси, підвіски, ланцюжки, тощо.
• Нитки вишивальні та для вязання

Зєднувальні матеріали

• Нитки швейні – міцні, краще армовані, різних кольорів (щоб добирати під колір тканини).
• Клей – ПВА, ТИТАН, плавкий силиконовий клей.

Наповновач

• Синтепон, поролон, синтепух, холлофайбер (найбільш екологічний матеріал, використовується для наповнення диванних подушок). Можна використати інші обємні матеріали – вату, обрізки тканини – але тоді іграшка буде важкою та не такою мякою на дотик. Перших ведмедиків, взагалі, заповнювали деревяними ошурками.
• Мяка проволока (приблизно 2 мм товщиною) для каркасів – алюмінієва чи мідна, краще в пласликовій ізоляції.

 Обираючи матеріали для конкретної іграшки, потрібно визначити вимоги до виробу та обрати матеріали з відповідними властивостями.

Іграшки для маленьких дітей повинні, в першу чергу, бути безпечними – міцними, екологічно чистими, легко пратися; також вони повинні бути естетичними та недорогими. Таким вимогам відповідають натуральні тканини – бавовняні та лляні; наповнювач – холлофайдер; очі, носик та ротик іграшки краще вищити нитками (гудзики та намистинки маля може відірвати); проволочний каркас краще не використовувати взагалі.

Інша ситуація з декоративними  та колекційними іграшками – тут головною вимогою є естетичнічть, далі екологічність та міцність, а вже потім економічність. Для таких іграшок можна використовувати різноманітні мареріали – як натуральні, так і хімічні, доцільне оздоблення та фурнітуру, клейові зєднання, каркаси.

Інструменти  для  шиття м’якої іграшки

Перш ніж взятися до діла, поговоримо про те, які інструменти потрібні нам під час роботи над м'якою іграшкою. Їх не­багато, і всі вони нам добре відомі. Це но­жиці, нитки, голки і шпильки,клей, бажано ПВА  чи силіконовий— він добре клеїть і тканину, і хутро, і шкіру, а висихаючи, не лишає плям. До того ж його легко змити з рук та зі столу. Задля зручності клей можна налити у маслянку для машинного масла; силіконову паличку -  нагріти у полум’ї  свічки. Тільки запалювати свічку можна у підсвічнику з дозволу та у присутності батьків.

Не обійтися нам і без пінцета, за допо­могою якого ми будете вивертати готову форму і наповнювати її синтепоном. Замість пін­цета можна взяти і звичайний кілочок, ме­талевий або дерев'яний (чудово підійдуть палички для суші). Знадобиться вам також гостро заструганий олівець і, нарешті, наперсток. Він вам буде конче потрібний, коли ви шитимете цупку тканину або хутро.

А тепер пригадайте:

• Як мають виглядати якісні голки та булавки? (гострі, рівні, неіржаві).
• Де можна зберігати голки та шпильки? (в гольниці, в подушечці для голок, на магніті; категорично забороняється у маленьких мяких іграшках).
• Як правильно зберігати ножиці під час роботи? (із зімкнутими лезами, кільцяси до себе, справа (зліва для шульги) на відстані від краю стола, щоб випадково не впали).
• Як правильно передавати ножиці? Продемонструйте. (кільцями вперед, тримаючи пальцями  за зімкнуті леза).
• Як відміряти оптимальну довжину нитки для ручного шиття? Продемонструйте. (Тримаючи двома пальцями за кінчик, обвести нитку кругом ліктя знову до пальців).

 

Додаток 3

Технологічна послідовність виготовлення іграшки.

№ з/п	Послідовність виконання іграшки.	Схема виконання іграшки.
Розкроювання деталей іграшки.
1	Огляньте тканину, визначте лицьовий та виворітний боки, напрямок малюнку чи ворсу, наявність дефектів, напрямок нитки основи.
2	Складіть тканину вдвоє лицьовим боком всередину, виворітним назовні.
3	Прикладіть до тканини шаблон, враховуючи напрямок малюнка, ворсу, ниток основи та приколіть шпильками. Обведіть шаблон по контуру олівцем.
4	Відколіть шаблон, сколіть обидва шари тканини шпильками.
5	Акуратно виріжте обидві деталі по наміченій лінії.
Пошиття іграшки.
6	Складіть деталі лицьовим боком назовні, виворітним всередину, суміщаючи зрізи. Сколіть деталі шпильками поперек шва.
7	Зметайте обидві деталі по контуру швом «уперед голку». По ходу шва видаляйте шпильки.
8	Коли залишиться незметаним відрізок шва довжиною  2-3 см, нещільно наповніть іграшку синтепоном для надання об’єму та продовжіть виконання шва.
9	Виконайте по контуру шов «петельний» нитками в колір тканини.
10	Видаліть нитки наметування.
11	Виконайте оздоблення іграшки за власною розробкою.

 

Ручні шви, що використовуються для  пошиття м’якої іграшки.

Назва шва та умови його виконання	Прийоми виконання шва	Схема виконання шва
Шов «уперед голку» (зметувальний). Це найпростіший, але разом з тим найпотрібніший із швів. Роботу над кожною, без ви­нятку, іграшкою ви починатимете саме з нього. Якщо шити іграшку, попередньо її не зметавши, деталі можуть зсунутися, і ро­бота буде зіпсована: іграшка вийде косо­- бока, неохайна.	Виконують шов «упередголку» так.Дві деталі іграшки складають лицем до лиця і, відступивши 0,5 см від краю, прошивають їх великими стібками справа наліво.
Шов «назад голку». Цим швом шиють іграшки з сипких, тонких тканин: ситцю, байки, трикотажу, вельвету, оксамиту, шта­пелю тощо. Кроїти з таких тканин вироби треба з припуском на шов (0,5—0,7 см).	Виконують шов «назад голку»таким чином: голка весь час ніби повертається назад, у те місце, звідки виходить нитка. На вигляд цей шов нагадує машину строчку.
Шов «через край». Ним найкраще шити іграшки з хутра — як штучного, так і нату­-рального.	Його виконують так: встром­ляють вістря голки в тканину зісподу і ви­водять її на себе. Голка начебто весь час описує коло і  рухається справа наліво, а нитка міцно обхоплює край деталей.
Ну, а якщо ви робите іграшку з товсто (пальтової) тканини чи фетру і вивернуи її неможливо, вам доведеться удатися ще до одного шва. Називається він «петельний». Ним шиють по лицьовому боку виробу.  Крім того, цим швом можна прикрасити, оздобити іграшку. В такому випадку слідбрати товсті яскраві нитки.	«Петельний» шов виконується справа наліво.На відстані 3-4 мм від зрізів деталей вколіть голку на себе, кінчик голки обведіть ниткою та затягніть петлю..Кожен  наступний стібок виконуйте так само на відстані 3 мм від попереднього.  Стібки розташовуйте та затягуйте рівномірно. Наприкінці  шва виконайте вузлик – 2-3 рази обведіть голку ниткою та затягніть петлю.

VII. Формування умінь та навичок учнів.

Практична робота

1. Аналіз завдань практичної роботи.

Велике значення для якісного виготовлення роботи має правильна організація роботи та дотримання послідовності за технологічною картою.

2. Забезпечення необхідними матеріалами і інструментами.

3. Дотримання правил техніки безпеки, організації робочого місця та санітарно – гігієнічних вимог.

4. Самостійне виконання завдань практичної роботи.

VIІI. Підсумок уроку

Звичайно, була проведена  велика робота. А кожна праця, в яку вкладено багато сил, здоров’я, часу, терпіння, любові вінчається успіхом.

IX. Мотивація оцінок і виставлення їх у журнал та щоденники.

Підбиття підсумків практичної роботи:

- демонстрація кращих робіт;

- аналіз недоліків у роботах та шляхи їх усунення;

- оцінювання завдань практичної роботи.

9. Підсумки уроку.

Фронтальна бесіда.

• Які бувають іграшки за призначенням?
• Який матеріал ви будете добирати вдома для пошиття іграшки?
• Як потрібно підготувати тканину, бувшу у вжитку, для повторного використання?
• Чи сподобалось вам виготовляти валентинки? Які складнощі виникли у роботі? Чому виникли утруднення і як їх уникнути в подальшій роботі?
• Оцінювання учнів на уроці.

10. Домашнє завдання.

Добрати матеріали  для виготовлення плоскої іграшки – ведмедика, зайчика, котика . Підготувати тканину для використання. Підготувати голку, шпильки та нитки в колір тканини.

11. Прибирання робочого місця.