Магнітні матеріали та їх використання

МАГНІТНІ МАТЕРІАЛИ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯPRESENTATION 2023

МАГНІТНІ МАТЕРІАЛИ – матеріали, які суттєво змінюють значення магнітного поля, де вони розміщені. Серед поширених елементів високі феромагнітні властивості мають залізо, кобальт і нікель, вони входять до складу майже всіх магнітних сплавів

МАГНІТНЕ ПОЛЕ - складова електромагнітного поля, яка створюється змінним у часі електричним полем, рухомими електричними зарядами або спінами заряджених частинок. Магнітне поле спричиняє силову дію на рухомі електричні заряди

НАМАГНІЧУВАННЯ РЕЧОВИНИ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ:магнітна індукціянапруженість магнітного полянамагніченістьнамагніченістьмагнітна приємністьмагнітна проникність магнітний момент

У ВІДПОВІДНОСТІ З МАГНІТНИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ ВСІ МАТЕРІАЛИ ДІЛЯТСЯ НА: Діамагнітні (діамагнетики)Парамагнітні (парамагнетики)Феромагнітні (феромагнетики)Антиферомагнітні (антиферомагнетики)Феримагнітні (феримагнетики)

ДІАМАГНЕТИКИ - це речовини, атоми, іони або молекули яких не мають результуючого магнітного моменту при відсутності зовнішнього поля. До діамагнітних речовин відносяться інертні гази,водень,мідь,цинк,свинець. До них належать: речовини, атоми або молекули яких мають непарне число електронів (Na, N); вільні атоми (іони) з недобудованою внутрішньою електронною оболонкою. ПАРАМАГНЕТИКИ - речовини з невеликою позитивною магнітною сприйнятливістю, які у зовнішньому магнітному полі намагнічуються вздовж поля і дещо підсилюють його.

ФЕРОМАГНЕТИКИ - сильно магнітні речовини, здатні намагнічуватися навіть у слабких магнітних полях. Феромагнетики сильно втягуються в область сильнішого магнітного поля. Розрізняють м'які феромагнетики з малою коерцитивною силою та тверді феромагнетики з великою коерцитивною силою. Феромагнетики використовуються для виробництва постійних магнітів, осердь електромагнітів та трансформаторів. До них належать залізо, нікель, кобальт, гадоліній, манган,

МАГНІТНИЙ ЗАПИС ІНФОРМАЦІЇ

МАГНІТНИЙ ЗАПИС ІНФОРМАЦІЇ — спосіб запису електричних сигналів на шарі оксиду заліза чи іншому магнітному матеріалі, нанесеному на немагнітну основу(тонку пластикову стрічку, алюміній, скло)

Перші свідчення про можливість реєстрації електричних сигналів на магнітному носії з'явилися 1887 року (П'єр Жане) – 1888 року (Професор Сміт). Проте, перший діючий апарат для магнітного запису і відтворення звуку створили датським інженером Вольдемаром Поульсеном.