Магнітні явища. Магнітне поле.

9 клас

Тема: Магнітні явища. Магнітне поле.

Мета уроку:

Навчальна: сформувати знання учнів про магнетизм як одну із форм існування матерії; домогтися засвоєння учнями основних властивостей постійних магнітів; сприяти формуванню уявлень про магнітне поле Землі; формувати та розвивати пізнавальний інтерес учнів, сприяти виробленню вміння проводити фізичний експеримент, знаходити необхідну інформацію, аналізувати її та застосовувати; Розвивальна: сприяти формуванню світогляду учнів, виховувати прагнення пізнати навколишній світ, вміння критично осмислювати науковий текст

Виховна: стимулювати природний потяг до самоосвіти і самовдосконалення, бажання власноруч пізнавати довкілля.

Обладнання: навчальна презентація, ПК, магнітна стрілка на підставці, магніти полосові, магніти дугоподібні, круглі магніти, металеві ошурки, тіла із пластмаси, сталі, дерева, компас.

Тип уроку. Урок вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

1. Організація класу до уроку.
2. Актуалізація опорних знань.

• Щоб визначитися із напрямком, у якому ми будемо сьогодні працювати, потрібно розгадати кросворд.

1. Німецький фізик, який у 1827 році теоретично обґрунтував закон для ділянки електричного кола. (Ом).
2. Французький фізик, один із засновників сучасної електротехніки, на його честь назвали одиницю вимірювання електричного струму. (Ампер).
3. Енергетична характеристика електричного струму. (Напруга).
4. Французький фізик і військовий інженер. 1785 року дослідив силу взаємодії між зарядженими тілами і сформулював закон взаємодії заряджених тіл. Одиниця вимірювання електричного заряду. (Кулон).
5. Датський фізик, який 1820 року встановив, що електричний струм породжує магнітне поле. (Ерстед).
6. Італійський фізик, винахідник електрохімічного джерела електричної енергії, на його честь названо одиницю вимірювання електричної напруги. (Вольта).
7. Прилад для вимірювання роботи електричного струму. (Лічильник).
8. Англійський фізик, лауреат Нобелівської премії, засновник ядерної фізики, йому належать такі слова: « Тепер я знаю, який вигляд в атома». (Резерфорд).
9. Прилад для вимірювання опору провідника. (Омметр).

3. Мотивація навчальної діяльності.

Вступне слово вчителя.

(Учні записують тему уроку).

Звучить запис шуму бурі і розповідь:

«Три дні і три ночі не вщухала буря. Іспанський вітрильник, як пір’їну, жбурляє в різні сторони на морських могутніх хвилях. Небо затягнуте чорною пеленою, і жодної зірочки для орієнтування не видно.

• Де ж берег? Куди нас занесло? В який бік пливти? – така думка постійно турбувала капітана вітрильника. З цією важкою думкою він пішов на камбуз до китайця Сяо, що служив на кораблі коком
• Сяо, приготуй змученим хлопцям із залишків продуктів святковий обід, можливо, він буде останнім у нашому житті, адже ми втратили усі орієнтири і не можемо повернутися додому.

Сяо хитро усміхнувся.

• Не журися, капітане.

Обидва підійшли до бочки з водою, у якій вільно плавав ковшик із поплавком, виготовленим із магнітного залізняку.

• Ось північ, а там південь, - показав Сяо. 

Учитель. Як спостережливий Сяо довідався про це? (Учні записують свої думки у зошит).

4. Формування нових знань.

Учитель. Як ви думаєте всі тіла, які нас оточують володіють магнітними властивостями? Як перевірити, чи є тіло магнітом?

Дослід 1. Притягання магнітом сталевих тіл і не притягання мідних і пластмасових.

(Учні роблять висновки. В зошиті записують, які  тіла називаються постійними магнітами).

Учитель. Які є види магнітів?

(Демонстрація штабового, дугоподібного та круглого магнітів).

Учитель. Чи однакові властивості магніту ви різних його точках?

Дослід 2. Дослідження  властивостей магніту в різних його точках.

(Учні роблять висновок. В зошиті записують , що таке полюси магніту).

Учитель. Скільки полюсів має магніт?

Дослід 3. Магнітна взаємодія – відштовхування.

(Учні роблять висновок, що однойменні полюси – відштовхуються, різнойменні – притягуються).

Учитель. Коли ви досліджували взаємодію магнітів, то безпосередньо не  торкалися одним магнітом до іншого. А взаємодія відбувалася. Тобто магніти взаємодіють на відстані. Чому?

(Учні дають відповіді. Учитель підсумовує. Вводиться поняття магнітного поля).

Учитель. Людина не може побачити магнітне поле, проте можна виявити його існування в просторі за його дією.

Дослід 4. Наочне зображення магнітного поля. (Розміщення залізних ошурків в магнітному полі постійного магніту).

Як розміщуються  ошурки у магнітному полі постійного магніту? (Учні записують у зошиті, що являють собою магнітні лінії. Розглядають плакат з графічним зображенням ліній магнітного поля  плоского магніту. Учитель робить висновки.

Учитель. Отже, ми з’ясували, що залізні ошурки в магнітному полі намагнічуються і стають своєрідною магнітною стрілкою. Магніт у вигляді стрілки використовується у компасі.

Демонструється сучасний компас, пояснюється принцип його дії.

Учитель. Звідки магнітна стрілка «знає» де перебуває Північний полюс Землі? За рахунок чого виникає магнітне поле Землі?

(Повідомлення учнів).

(Учні опрацьовують підручник і дають відповідь на питання: які особливості Землі, як постійного магніту?)

5. Підсумок уроку

1. Перевірити відповіді учнів дані на початку уроку до уривку.
2. Інтерактивна гра «Мікрофон».
3. Експериментальне завдання (1 група учнів).
4. Експериментальне завдання (2 група учнів).
5. Оцінювання учнів.

6. Домашнє завдання.

1. Опрацювати параграф підручника, впр.21 (1, 2, 3).