Макроеволюційний процес.

Дата ___/___/___ Клас __________  

Макроеволюційний процес

Мета уроку: ознайомити учнів із поняттям «макроеволюція», основними шляхами еволюції (дивергенція, конвергенція, паралелізм), із поняттями «адаптивна радіація», «біологічний прогрес», «біологічний регрес», «ароморфоз», «ідіоадаптація», «дегенерація» та їхнім значенням для живих організмів; розвивати увагу, пам’ять та мислення учнів, уміння висловлювати свою думку, порівнювати інформацію, робити висновки; виховувати дбайливе ставлення до живих організмів, цікавість до історії розвитку органічного світу, еволюції живих організмів.

Очікувані результати: учні мають називати докази еволюції, наслідки еволюції; учні мають наводити приклади доказів еволюції; учні мають формулювати означення понять конвергенція, дивергенція, паралелізм.

Обладнання: ___________________________________________________________

Тип уроку: урок засвоєння знань.

•   1. Організаційний етап

1.1. Привітання.

1.2. Перевірка готовності класного приміщення до уроку.

1.3. Перевірка готовності учнів до уроку.

1.4. Перевірка присутності учнів: кількість за списком ____, кількість присутніх на уроці ___, відсутніх ___.

•   2. Повідомлення теми, мети і завдань уроку

2.1. Повідомлення теми уроку.

2.2. Формулювання учнями самостійно мети уроку та визначення завдань уроку.

Мета уроку: дізнатися про макроеволюційний процес.

Завдання уроку:

1. Ознайомитися: з поняттям «макроеволюція»; з основними шляхами еволюції.

2. Дізнатися: про основні напрямки мікроеволюції; про докази макроеволюції.

•   3. Актуалізація опорних знань учнів
•   4. Мотивація навчальної діяльності

Обговорення вислову

Грандіозні речі робляться грандіозними засобами, одна природа робить велике даром.

А. Герцен

— Які речі в природі ви вважаєте грандіозними?

— А чи можна сказати, що поява будь-якого виду — це грандіозне явище?

•   5. Засвоєння нового матеріалу

План пояснення нового матеріалу

1. Макроеволюція. Напрямки макроеволюції. (Міні-лекція, словникова робота, пошуковий метод, складання схем.)

2. Шляхи еволюційного процесу (дивергенція, конвергенція, паралелізм). (Розповідь учителя, пошуковий метод, складання схеми, словникова робота.)

3. Докази макроеволюції. (Складання схеми, повідомлення учнів, бесіда, словникова робота.)

•   6. Узагальнення і закріплення знань

6.1. Заповнення таблиці «Докази еволюції».

6.2. Заповнення порівняльної таблиці «Біологічний прогрес і регрес».

•   7. Підбиття підсумків уроку, рефлексія

Учні повторюють основні терміни, вивчені на уроці, наводять приклади організмів із такими явищами.

• Запитання до учнів:

— Що таке макроеволюція і які напрями вона має?

— Якими шляхами досягається біологічний прогрес?

— Якими шляхами може іти еволюція? Схарактеризуйте їх.

— Які докази еволюції вам відомі?

— Яким доказам еволюції надають особливого значення?

•   8. Інформування учнів про домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

8.1. Завдання для всього класу.

Підручник _______________________________________________________________

Робочий зошит ___________________________________________________________

8.2. Індивідуальне завдання.

Підготувати приклади боротьби за існування в живій природі.

Урок № _______

Макроеволюційний процес

• 3. Актуалізація опорних знань учнів

«Вірю — не вірю»

Учитель пропонує учням ряд тверджень, які можуть бути як правильними, так
і неправильними. Учням необхідно правильно обрати твердження і позначити їх позначками «+» або «–».

1. Під час природного добору зберігаються ознаки, корисні для людини.

2. Рушійною силою еволюції є природній добір.

3. Ламарк створив першу еволюційну теорію.

4. Одиницею еволюції є вид.

5. К. Лінней увів бінарну номенклатуру.

6. Матеріалом для еволюції є мутації.

7. Вчення про «сходи істот» створив К. Лінней.

8. Штучний добір діє на користь усієї популяції.

9. Фактори макроеволюції — це хвилі життя, дрейф генів, ізоляція.

10. Бейтсівською називають мімікрію, за якої гірше захищений вид наслідує забарвлення або форму краще захищеного.

11. Маскування — це колір або форма живого організму, що виділяє його на тлі навколишнього середовища.

12. Форма тіла паличника — це приклад демонстрації.

Відповіді:

«+»: 2, 3, 5, 6, 8, 10.

«–»: 1, 4, 7, 9, 11, 12.

• 5. Засвоєння нового матеріалу

1. Макроеволюція. Напрямки макроеволюції

Міні-лекція, словникова робота, пошуковий метод, складання схем

По ходу міні-лекції вчитель на свій роздум визначає, які терміни учні опрацьовують самостійно пошуковим методом. Учитель складає схеми на дошці, а учні — у зошитах.

Макроеволюція — процес еволюції на рівні утворення нових біологічних видів та вищих таксонів (одиниць): родів, родин (аж до царств), на відміну від мікроеволюції, що відбувається у межах виду чи популяції.

Існує два напрями макроеволюції: біологічний прогрес і біологічний регрес.

Біологічний регрес — це наслідок нездатності організмів адаптуватися до умов навколишнього середовища.

Біологічному регресу частіше піддаються вузькоспеціалізовані види. 

Біологічний прогрес — переважання народжуваності в популяціях над смертністю (високий потенціал виживання).

Основними шляхами досягнення біологічного прогресу (головними напрямами еволюції) є ароморфоз, ідіоадаптація і дегенерація.

Ароморфоз — шлях еволюції, за якого ускладнення будови тіла і вдосконалення фізіологічних функцій істотно підвищує рівень організації еволюціонуючої групи.

Ідіоадаптація — зміни приватного порядку, що є результатом пристосування до різних умов середовища, без підвищення рівня організації.

Дегенерація — спрощення рівня організації внаслідок переходу до паразитичного або прикріпленого способу життя.

2. Шляхи еволюційного процесу (дивергенція, конвергенція, паралелізм)

Розповідь учителя, пошуковий метод, складання схеми, словникова робота

Учням пропонується знайти в тексті підручника, якими шляхами може йти еволюція. Після того як учні знайшли відповідь, складають схему в зошитах (учитель відображує її на дошці або екрані), нові терміни записують у словник.

Еволюційний процес іде трьома основними шляхами:

Дивергенція (від латин. diverto — відхиляюся) — розходження ознак і властивостей у спочатку близьких груп організмів у ході еволюції.

Дивергенція є результатом існування організмів у різних умовах і неоднаково спрямованого природного відбору.

Якщо еволюція йде шляхом дивергенції, то її називають дивергентною еволюцією, або адаптивною.

Конвергенція — еволюційний процес, що приводить до формування комплексу схожих ознак у представників неспоріднених (немонофілетичних) груп.

Еволюція, що відбувається шляхом конвергенції, називається конвергентною еволюцією.

Внаслідок конвергентної еволюції відбувається конвергентна схожість, тобто схожість організмів, заснована не на їх спорідненості, а на близькому наборі ознак, що сформувався незалежно в різних групах. Основною причиною конвергентної еволюції вважається схожість екологічних ніш певних організмів.

Паралелізм — незалежний розвиток подібних ознак в еволюції близькоспоріднених груп організмів.

Еволюція, що йде шляхом паралелізму, називається паралельною еволюцією.

Паралелізм починається з дивергенції. За умови дії однакових чинників на популяції споріднених видів подібно спрямованого природного добору, зміни цих популяцій йдуть подібними шляхами, що виявляється у вигляді паралелізму.

З поняттям «дивергенція» досить часто пов’язують поняття «адаптивна радіація».

Адаптивна радіація — це адаптація споріднених груп організмів до систематичних нерізких однонаправлених змін умов навколишнього середовища.

Цікавий факт

Концепцію адаптивної радіації, яка розвивала ідею Ч. Дарвіна про дивергенцію, незалежно один від одного сформулювали В. О. Ковалевський (1875 р.) і Г. Осборн (1915 р.).

На малюнку відображено адаптивну радіацію ссавців. Можна намалювати подібну схему на дошці (малюнки можна замінити словами) або відобразити на екрані й обговорити з учнями, пояснити, у чому полягає сутність адаптивної радіації, навести конкретні приклади.

3. Докази макроеволюції

Складання схеми

Повідомлення учнів, бесіда, словникова робота

Особливу увагу слід приділити поняттям «гомологій», «аналогій», «рудіментів» та «атавізмів».

Гомології (від грец. гомологія — відповідність, згода) — це від­повідність загального плану будови органів різних видів, що зумовлена їхнім спільним походженням.

Аналогії (від грец. аналогія — подібність) — це зовнішня подібність за будовою органів видів, які мають різне походження, однак виконують однакові функції.

Рудименти (від латин. рудиментум — зачаток, першооснова) — це органи, недорозвинені чи спрощені у певних видів порівняно з подібними утвореннями предкових форм унаслідок утрати своїх функ­цій протягом філогенезу.

Атавізми (від латин. атавіс — предок) — прояв в окремих пред­ставників виду рис, притаманних їхнім предкам.

• 6. Узагальнення і закріплення знань

6.1. Заповнення таблиці «Докази еволюції»

Учні самостійно заповнюють таблицю за допомогою тексту підручника.

Докази еволюції

6.2. Заповнення порівняльної таблиці «Біологічний прогрес і регрес»

Учні самостійно заповнюють таблицю за допомогою тексту підручника.

Біологічний прогрес і регрес