Маленькі секрети мотивації навчальної діяльності на уроках української мови та літератури

Маленькі секрети мотивації навчальної діяльності на уроках української мови та літератури

 

 

Людина,  що  не  знає  нічого,

може навчитися, справа  тільки  в  тому, щоб  запалити  в  ній бажання вчитися.

Д. Дідро

Проблема мотивації навчальної діяльності є однією з найактуальніших в сучасній педагогіці.  Адже учні поступово втрачають мотивацію вчитися, це пов’язано із  багатьма чинниками: місце в колективі, ставлення до навчання, підтримка та зв'язок з учителями та батьками.

Час швидкоплинний, тому ми, педагоги, маємо шукати нові форми проведення уроку,які б захопили , принесли задоволення та закарбувалися в пам’яті учнів. Ян Коменський вважав інтерес основою навчання, адже оригінальна форма пізнання допомагає уникнути одноманітності, шаблонності, сприяє ширшому застосуванню ефективних методів та прийомів засвоєння учнями нових знань та формування в них творчих здібностей.

 

Наша держава потребує високоосвічених, інтелектуально розвинених, а особливо відданих своїй державі громадян, що легко і вільно можуть спілкуватися між собою, утверджуючи статус української мови як рідної й державної.

 

Свідомість, міцність і глибина знань учнів з української мови та літератури перебувають у прямій залежності від активної зацікавленості предметом, бажанням досконало знати його, тобто від рівня мотивації учнів до вивчення предмета. Саме від рівня мотивації учня залежить його успішність, бажання і здатність навчатися протягом усього життя. А це важливо, адже згідно із сучасними дослідженнями, результати діяльності людини тільки на 20% залежать від інтелекту, а на 70-80% - від рівня мотивації.

Мотивація є фактором, що формує компетентності учнів.

За новим Державним стандартом освітньої галузі «Мови та літератури» сказано: «Формування стійкої мотивації до вивчення української мови і літератури, любові до української мови і культури є одним із пріоритетним завдань». На уроках української мови та літератури формуються такі предметні компетентності, як мовленнєва, мовна, соціокультурна, діяльнісна, літературна, комунікативна. Надпредметна – комунікативна компетентність.

Саме тому мотивація на уроках української мови та літератури – це потреби, інтереси, прагнення, емоції, переконання, ідеали, установки, які спонукають учня до діяльності. Мотивація сприяє появі в учнів навчальної ініціативи й любові до предмета, спонукає їх діяти з максимальною енергією в різних навчальних ситуаціях. Висловлюючись образно, мотивацію в навчанні ми можемо вважати вершиною під назвою УСПІХ.

1. Після  визначення теми і мети уроку учитель має перейти до мотиваційного моменту, на цьому етапі пропонуємо дати відповідь на наступні питання:

• Навіщо мені це знати?
• Що мені це дасть?
• Як ці знання я зможу використати в житті?

Наприклад, вивчаючи тему «Власна назва в іменниках» (6 клас), на початку уроку вчитель запитує

• Навіщо нам це знати? ( Щоб бути грамотною, освіченою людиною та вміти це застосувати на практиці, у житті)
• Що мені це дасть? (Грамотність, впевненість у собі)
• Як ці знання я зможу використати у житті? ( Ці знання стануть мені в нагоді, коли я буду писати, заповнювати бланки, коли буду писати резюме на роботу  і т.д.)

 

2. Проблемна ситуація зі здивуванням.

Далі пропонуємо розв’язати проблемну ситуацію. Наприклад , діалог ( життєва ситуація) з використанням смайиків, яких дуже люблять діти.

Прочитайте діалог і розкажіть, через що виникло непорозуміння.

У супермаркеті.

Касирка: З Вас 700 рублів.

Покупець: Але я не маю рублів.

К: А як можна було йти до магазину без грошей?

П: А гривнями розрахуватися можна?

К: (з обуренням): Ви знущаєтесь?         Не морочте мені голову. Давайте сюди свої гривні!

3. Інформаційно-цифрова компетентність

 

• Хмарні технології
• Створення QR-кодів
• Гугл – тестування
• Активне спілкування з учнями  у соцмережах
• Сторітрейлер або буктлейлер
• Створення буклетів

Наприклад, вивчаючи творість Тараса Шевченка, пропоную створити його фейсбук сторінку, додавши  QR-код.  Або буклет із цікавими фактами, паспортом творів.

4. Використання  творчих завдань:

 

Кроссенс.

Кроссенс  –   головоломка нового покоління, побудована на асоціаціях.

Слово «кроссенс» означає  «перетин значень» і придумане за аналогією зі словом «кросворд».

Наприклад, вивчаючи біографію Тараса Шевченка

Народився Т. Шевченко 9 березня, в селі Моринці, в 11 років став круглою сиротою.

Разом з паном Енгельгардтом переїхав до Санкт-Петербурга, зустрівши однодумців, намалювали картину Жуковського

Продали картину, за 2500 рублів викупили із кріпацтва, звільнившись , випустив збірку «Кобзар», яка стала відомою на всю Україну.

Ейдос конспект.

Ейдос-конспект — це роздуми, породжені образністю тексту, які супроводжуються створенням власних образів на основі цитат твору.

 

Візуалізація.

Візуалізація - це процес побудови графічного образу даних, що допомагає у процесі загального аналізу даних вбачати аномалії, структури.

Наприклад, вивчаючи тему «Іменник. Рід незмінюванних іменників», запропонувати намалювати до правил малюнки.

Або 8 клас «Типи односкладних речень».

 

 

 

 

 

 

 

 

Хмарка тегів(слів).

Хмара слів – це візуальне відтворення списку слів, категорій, міток чи ярликів на єдиному спільному зображенні.

За допомогою хмар слів можна візуалізувати термінологію з певної теми у більш наочний спосіб.

Це сприяє швидкому запам'ятовуванню інформації.

Наприклад, вивчаючи тему «В. Винниченко «Федько халамидник» (6 клас), учитель пропонує наступне завдання: охарактеризуйте поведінку й риси характеру Федька за хмаркою тегів і запишіть у зошит.
 

 

 

 

 

Мнемонімічні фрази

Мнемоніка (з грецької  mnemo – пам’ять) -це сукупність технік для запам’ятовування інформації.

Тоні Б’юзен казав: «Якщо ти хочеш запам’ятати щось нове, тобі потрібно всього лише знайти асоціативний зв’язок із чимось уже відомим».

 

5. Робота з епіграфом уроку.

Вивчаючи тему «В. Рутківський . Джури козака швайки» (6 клас),  учитель пропонує прочитати епіграф «Степ та воля – козацька доля».

- Як епіграф стосується нашого уроку?

- Як ви розумієте ці слова?

Отже, мотивація є основною рушійною силою учня до навчання. Використовуючи на уроках інноваційні методи навчання, які є зрозумілими й близькими для учня, ми збуджуємо пізнавальний інтерес та пізнавально-пошукову діяльність.

 

 

 

Список використанних джерел

 

1. Ворожейкіна О.М. 100 цікавих ідей для проведення уроку. – Х.: Вид. група «Основа», 2012

 

2. Пометун О., Пироженко Л.. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посібн. – К.: Видавництво А.С.К., 2004. – 192с.

 

3. Усе про мотивацію. Уклад. А.Г.Дербеньова. – Х.: У 74. Вид.група «Основа», 2012