7 червня о 18:00Вебінар: Як підготуватися та успішно пройти інституційний аудит закладу освіти

МАН АНАЛІЗ УТВОРЕННЯ ТА ПЕРЕКЛАДУ АНГЛОМОВНИХ ВІЙСЬКОВИХ ТЕРМІНІВ

Про матеріал
В роботі представлений АНАЛІЗ УТВОРЕННЯ ТА ПЕРЕКЛАДУ АНГЛОМОВНИХ ВІЙСЬКОВИХ ТЕРМІНІВ на українську мову
Перегляд файлу

1

 

                      Міністерство освіти і науки України

Департамент науки і освіти Харківської облдержадміністрації

Харківське територіальне відділення МАН України

 

 

 

 

 

 

Відділення: мовознавство

Секція: англійська мова

 

 

АНАЛІЗ УТВОРЕННЯ ТА ПЕРЕКЛАДУ АНГЛОМОВНИХ ВІЙСЬКОВИХ                   

                                              ТЕРМІНІВ 

 

 

 

 

Роботу виконала:

Клєщова Анастасія Дмитрівна, учениця

9-Б класу Чугуївського НВК

«Загальноосвітня школа I-III ступенів –гімназія №5 Чугуївської міської ради

Харківської області»

 

Науковий керівник:

Забаленна Оксана Євгенівна, учитель

англійської мови

Чугуївського НВК

«Загальноосвітня школа I-III ступенів –гімназія №5 Чугуївської міської ради

Харківської області»

учитель другої категорії

 

 

 

 

 

                                                     Харків-2018

 

 

       АНАЛІЗ УТВОРЕННЯ ТА ПЕРЕКЛАДУ АНГЛОМОВНИХ ВІЙСЬКОВИХ                   

                                                   ТЕРМІНІВ 

Клєщова Анастасія Дмитрівна, учениця 9-Б класу Чугуївського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – гімназія №5 Чугуївської міської ради Харківської області»

Науковий керівник: Забаленна Оксана Євгенівна, учитель англійської мови Чугуївського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – гімназія №5 Чугуївської міської ради Харківської області»

Мета дослідження ‒ з’ясувати специфіку утворення військової лексики, дослідити  лексичні особливості її перекладу, поповнити знання в області англійської військової термінології.

 Актуальність дослідження визначається роллю військової лексики у збагаченні словникового складу англійської мови.

        Розкрито особливості формування англомовного військового словника, виявлено чинники, які  впливають на виникнення військової лексики та розкрито специфіку перекладу військової лексики.

Розглянуто сутність поняття “військова лексична підсистема”, встановлено її склад і структуру. Виокремлено тематичні групи військової лексики, що досліджується.  Проаналізовано зв’язки між загальновживаною лексикою та військовою термінологією, а також між загальновживаною лексикою та військовим сленгом. Визначено шляхи інтеграції військової лексики у різні сфери життя англомовного суспільства. Встановлено типи нових військових лексичних та фразеологічних одиниць.

Розглянуто шляхи і способи творення військової лексики (афіксація, словоскладання, абревіація, семантична та фразеологічна деривація). Проведено структурно-семантичний аналіз військових лінгвальних інновацій.

 

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….4

РОЗДІЛ 1. ОСЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ АНГЛОМОВНИХ ВІЙСЬКОВИХ ТЕРМІНІВ………………………………………………………………………...6

1.1.Англійські військові терміни  в засобах масової інформації……………...6

1.2.Чинники, які впливають на утворення військової лексики………………10

1.3. Способи утворення військових термінів………………………………….11                                                   

1.3.1. Ядерна лексика…………………………………………………………....11

1.3.2. Загальновживана лексика………………………………………………..13

1.3.3. Скорочення……………………………………………………………….14

РОЗДІЛ 2. СПЕЦИФІКА ПЕРЕКЛАДУ ВІЙСЬКОВОЇ ЛЕКСИКИ………...17

2.1.Стилістичні особливості військового перекладу…………………………17

2.2. Лексичні особливості військового перекладу……………………………21

2.3. Синтаксичні особливості військового перекладу………………………..23

2.4. Способи перекладу багатокомпонентних термінів……………………...28

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….31

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………...33

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  

 

                                                              ВСТУП

 

Історія ХХ – початку ХХІ століття позначилась двома світовими війнами та низкою регіональних військових конфліктів за участю США та Великої Британії. Події і факти, пов’язані з бойовими діями, знайшли відбиття на мовному рівні. Свідченням цього є той факт, що англомовні військові лексичні і фразеологічні одиниці зазначеного періоду сформували одну з найбільш значних соціофункціональних лексичних груп.

Англомовна військова лексика неодноразово була об’єктом дослідження вітчизняних і зарубіжних лінгвістів. Науковці  вивчали питання, пов’язані зі шляхами і способами творення військових термінів, лінгвальними та екстралінгвальними аспектами формування і функціонування військової термінології, проблемами визначення військового сленгу і його перекладу, когнітивними передумовами виникнення військової лексики.

Дискусійними залишаються питання складу і структури військової лексичної підсистеми, межі тематичного поля військової лексики в семантичному і функціональному планах, а також проблеми диференціації військових лексичних одиниць. Крім того, наукові розвідки у сфері англомовної військової лексики, присвячені, головним чином, її синхронному аналізу і обмежуються ХХ століттям. Проте, не менш важливим є дослідження словникового складу англійської мови військової сфери у діахронічному та соціолінгвістичному аспектах, що дає можливість прослідкувати взаємозв’язок історії мови і історії суспільства і спрогнозувати можливі тенденції подальшого розвитку професійної підмови.

Актуальність дослідження визначається роллю військової лексики у збагаченні словникового складу англійської мови.

Мета дослідження ‒ з’ясувати специфіку  утворення військової лексики, дослідити  лексичні особливості її перекладу, поповнити знання в області англійської військової термінології.

 

Завдання дослідження:

  1. проаналізувати особливості формування англомовного військового словника;
  2. виявити чинники, які впливають на виникнення військової лексики;
  3. розкрити специфіку перекладу військової лексики.

   Об’єктом дослідження є англомовні  лексичні та фразеологічні одиниці  у 

 текстах на військову тематику (1290 військових термінів), інноваційні словотворчі, семантичні та фразеологічні процеси у зв’язку з військово-історичними подіями та явищами.

         Методи дослідження: теоретичні методи (аналіз американських військових документів та військово-політичних  матеріалів, узагальнення отриманої інформації).

  Предметом дослідження є  інноваційні словотворчі, семантичні та фразеологічні  процеси у їх зв’язку з військово-історичними подіями та явищами.

          Відмінність одержаних нами результатів від відомих раніше та ступінь новизни роботи полягає в тому, що вперше здійснена спроба діахронічного дослідження шляхів і способів збагачення словникового складу англійської мови у військовій сфері. Виявлено зміни, що відбуваються як у військовій термінології, так і у військовій субстандартній лексиці. Виокремлено військові ядерні лексеми, на основі яких утворюються нові лексичні і фразеологічні одиниці.

        Отриманий нами аналіз є внеском до історичної лексикології, яка вивчає динаміку лексикону англійської мови та її чинники. Результати наукової роботи розширюють уявлення про словотворчі засоби, які існують у мові військових.

       Матеріалом дослідження слугували учбові посібники, інтернет-сайти офіційних військових установ Великобританії та США, англомовні  словники військових термінів, що містять дати входження нової лексики до англійської мови, а також періодичні  видання.

 

 

 

                                                         РОЗДІЛ 1

 ОСЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ АНГЛОМОВНИХ ВІЙСЬКОВИХ ТЕРМІНІВ

 

 

 

        1.1.Англійські військові терміни  в засобах масової інформації

 

 

        Сьогодні інформація – ледь не основна складова буття людини, тому різко зростає кількість термiнiв у різних галузях науки. За спостереженнями С.Гриньова, це явище «переганяє зростання кiлькостi загальновживаних слiв у мовi, i тому на сьогоднi кiлькiсть термiнiв окремих наук перевищує кiлькiсть загальновживаних слiв» [1,144]. Ця тенденцiя суттєво впливає на лiнгвiстичний простiр засобiв масової iнформацiї. Нинi будь-яка газетна стаття i програма новин мiстить велику кiлькiсть термiнiв iз рiзноманiтних сфер – вiд полiтики і вiйськової справи до бiологiї та косметологiї. Потрапляючи в iнформацiйне середовище, термiн перестає функцiонувати лише у вузькоспецiалiзованому контекстi. Це невiдворотно впливає на термiнологiчну сутнiсть спецiальної одиницi i зумовлює появу нових закономiрностей функцiонування термiнiв.  Часте вживання термiнiв поза науковим контекстом дає змогу стверджувати, що певна частина термiнiв, використовуваних засобами масової iнформацiї, з’являється або в результатi запозичення з загальнолiтературної мови (термiнологiзацiя), або в процесi розвитку мови термiни стають побутовими словами (детермiнологiзацiя).  С.Гриньов називає такі терміни консубстанцiйними [2,309] і зауважує, що в будь-якій термінології  неодмiнно є певна кiлькiсть лексичних одиниць, якi використовують  як у побутовому, так i в професiйному мовленні. Саме вони спричинюють труднощі під час виокремлення термінологічної лексики зі словникового складу мови.

          Отже, терміни, які використовують у засобах масової інформації, наприклад, військові або політичні, тісно пов’язані відношеннями семантичної деривації з відповідними словами загальнолітературної мови.

          У дослідженні, присвяченому професіональній лексиці в англомовних ЗМІ, Л.Молчкова наголошує: у цій сфері «…немає чітко вираженої стратифікаційної варіативності і мобільності лексичних одиниць під час переходу з одного пласта лексики до іншого. Ядро професійної лексики ЗМІ витворює термінологічна система ЗМІ. Терміносистему ЗМІ вирізняє надзвичайна близкість до загальнорозмовної мови. Ця особливість тісно пов’язана з функціональною варіативністю мови за двома напрямами: диференціацією мови та її інтеграцією, що виражається в прагматичній мобільності лексичних одиниць, які мігрують із загальновживаної лексики в термінологію та професійний жаргон і навпаки»[3,4].

         Сьогодні жодна серйозна газета не обходиться без щоденних публікацій про той чи той військовий конфлікт, терористичний акт і наслідки цих подій. Інформаційні агентства враховують постійний інтерес людей до подій у світі і намагаються донести до читачів якомога більше подробиць, вживаючи при цьому військову термінологію. Незважаючи на значну кількість досліджень, присвячених англійській військовій лексиці, у публікаціях майже не йдеться про особливості її функціонування у мові ЗМІ, а також про певні проблеми розуміння цих термінів.

          Об’єктом нашого аналізу стали газети The Sun та Morning Star. Газетні статті містять велику кількість військових термінів, які можна вважати консубстанційними, наприклад attack (напад, наступ), arsenal (озброєння, арсенал), assault (штурм, десант, атака), assistance (забезпечення, підтримка) та ін. Існування схожих термінів, з одного боку, полегшує розуміння текстів війської тематики, а з іншого – створює додаткові труднощі, тому що може стати причиною неправильного розуміння суті тексту  через відмінності в поняттях, які містяться у словнику загальної лексики і в словнику термінології. Зокрема, «Longman Dictionary of Contemporary English» дає таке визначення слова battery (дивізія, батарея): several large guns used together (кілька важких гармат, що використовуються як єдиний комплекс) [4,111]. А словник військових термінів пропонує таке визначення: a company-sized artillery grouping with six or more guns (артилерійське угруповання силами до роти, яке налічує шість або більше гармат). Джерелом поповнення військової термінології у мові ЗМІ є кожен наступний вій ськовий конфлікт – він провокує появу нових слів. «It seems wars produce a lot of new words» («Складається враження, що війни створюють все більшу кількість нових слів»). Ця фраза відповідального редактора «American Heritage Dictionary» як найкраще ілюструє таку тенденцію. Наприклад, бойові дїї в Іраку призвели до появи таких слів, як embeds – так називають журналістів, які акредитовані при певному військовому формуванні; shoe-bomb (вибухівка, схована у взутті); decapitation (обезголовлення, сприймалося як «повалення режиму Хусейна»).

           Важлива особливість військової термінології, яка використовується ЗМІ – високий ступінь метафоричності. Важлива роль метафори у структуруванні і функціонуванні військових термінів зумовлена цілим комплексом чинників, серед яких можна виокремити такі: тексти ЗМІ про військові конфлікти та бойові дії, як правило, виконують функцію емоційно-психологічної дії на читача. Відповідно завдяки їй здійснюється вибір певних термінів. Дослідники зазначають, що основні функції, які виконує метафора у військовій сфері – номінація, характеризація та емоційно-експресивна оцінність[5,6]. Важливо також зазначити, що в англійській термінології часто трапляються такі найменування, які при перекладі українською сприймаються як експерсивні та оцінні. Це пов’язано з тим, що в англійській та американській лексиці культури менше протиставляються офіційний та неофіційний стилі спілкування. Як приклад існування метафор в англійській військовій термінології можна навести низку термінів зі словника військових термінів: bloodbath (a massacre, the killing of large numbers of people) – масове вбивство, дослівно «кривава лазня»[6,29]; buddy-buddy system (a philosophy where comrades look after each other’s welfare and protect each other in battle) – система стосунків військовослужбовців на полі бою, яка передбачає підтримку та взаємну допомогу, дослівно «система приятель-приятель»;[6,35] chopper (a helicopter) – вертоліт, дослівно «прилад для рубання, різки»; dogfight (a battle between aircraft) – повітряний бій, досл. «собача бійка»[6.46]; dragon’s teeth (concrete pillars used as an obstacle for tanks) – протитанкові перешкоди, дослівно «зуби дракона»[6,77].

          Додаткові труднощі створює відмінність між американською та британською військовими термінологіями. Наприклад, для позначення полку в американській військовій термінології використовують термін regiment, у британському варіанті поширений термін brigade. Система військових звань також може створювати проблеми з пошуком відповідників, оскільки такі системи в арміях США і Великобританії суттєво відрізняються, не кажучи вже про складність відповідності українським реаліям. Як приклад наведемо військове звання «Warrant Officer», яке українською мовою перекладається як «уоррентофіцер» і не схоже на українську систему військових звань. Це проміжне звання між сержантом та старшиною, тобто військовослужбовець у цьому званні взагалі не є офіцером, отже, маємо справу з так званим «хибним другом перекладача».

             Аналізуючи використання військової термінології у мові ЗМІ, цікаво зазначити, що преса, висвітлюючи військові події та інші акції, наприклад, міжетнічні конфлікти, може користуватися або не користуватися військовими термінами, замінюючи їх іншими лексичними засобами. Також доречно сказати про роль преси у формуванні громадської думки, тобто про маніпуляцію людською свідомістю. Це явище у лінгвістиці докладно аналізує авторитетний дослідник Д. Кристал у книжці «The Cambridge Encyclopedia of the English Language» і називає його «doublespeak», або «мова, яка змушує погане здаватися хорошим, а негативне робить позитивним»[7,176].

             Е. Яковлєва говорить про випадки, коли «точність уживання слова пов’язувалася з ідеологією та політикою», і наводить цілий ряд прикладів: «Справді, «air support» звучить не так лячно, як «bombing», «unlawful or abitrary deprivation of life» не так лякає, як «killing», а вираз «an efficient nuclear weapon that eliminates the enemy with a minimum degree of damage» здається науковим і навіть благородним порівняно з терміном «neutron bomb»[8,40].

           Усе це, безумовно, характеризує особливості військової термінології англійської мови неповно. Але якщо раніше досконале розуміння цієї сфери цікавило зазвичай спеціалістів у галузі військового перекладу, то нині інформація про воєнні конфлікти, терористичні акти, проблеми життя та діяльності війська стає все доступнішою для ЗМІ. У зв’язку з цим коло осіб, для яких важливе правильне розуміння деяких військових термінів англійської мови, значно розширюється, а будь-яка спроба осмислити комунікацію між людьми, зрозуміти, що їй заважає і що сприяє, важлива і виправдана, оскільки «спілкування – це стовп, стрижень, основа існування людини»[9,9].

          Отже, вивчення військової лексики дає змогу не лише виявити механізми розвитку лексичної системи і конкретно системи термінів як її частини, а й простежити сучасні мовні процеси й особливості національного мислення.

 

 

        1.2.Чинники, які впливають на утворення військової лексики

 

 

        Процес збагачення лексикону військової підмови значною мірою залежить від таких чинників, як:

       1) війни і військові конфлікти;

       2) розвиток військової науки й техніки,упровадження новітніх технологій у сфері військової справи;

       3) Розвиток військової тактики й стратегії.

Так, зміни тактики й стратег, її ведення бою сприяли виникненню нової лексики,  евфемізмів, які певним чином відбивають характер війн ХХ-початку ХХІ століття:

   - Перша світова війна («окопна війна»): Over the top – «атака ворога з окопу».

        - Друга світова війна («війна артилерії та авіації»):  To coventrize – «бомбардувати / руйнувати місто» [Newsweek, December 16, 1940] ;

        - В’єтнамська війна («війна в джунглях») :  To pacify – «завойовувати, підкоряти, нести мир», Agent Orange«дефоліант, який використовували для знищення рослинності»[8]

        - Війна у Перській затоці («війна авіації»): Smart bomb - «бомба з лазером або електрооптичною системою навігації», Face-shot - «ракета повітря-повітря» [Time, March 31,2003].

        Наведені приклади розкривають взаємини між соціальними й мовними явищами, взаємозалежність змін,  що відбуваються в соціумі й мові.

        Підбиваючи підсумок, можна зробити певні висновки про симантичні й прагматичні особливості військової евфемічної лексики відбувається, переважно, через метафоричне переосмислення слів загальновживаної лексики, а також завдяки метонімізації та інших семантичних процесів.

 

 

          1.3. Способи утворення військових термінів

 

 

  Під військовим терміном слід розуміти “спеціальне найменування, яке має просту або складну формальну структуру (словосполучення), що співвідноситься з певним поняттям із сфери військової справи (військової науки, техніки, життєдіяльності військ і таке інше), в семантичній структурі якого є сема “військовий”, “бойовий” (М.К. Гарбовський). Вважаємо, що до складу спеціальної військової лексики входять також номенклатурні одиниці (номени та оніми), які утворюють сукупність спеціальних назв, що співвідносяться з певними поняттями та актуалізують предметні зв’язки, наприклад, B-52“американський бомбардувальник”, Cobra – “американський гелікоптер-винищувач”

  Термінологічна лексика протиставляється субстандартній, до якої належать лексичні та фразеологічні одиниці, які поєднуються на основі одного функціонально-семантичного критерію – характеристики сфери неофіційного професійного спілкування військових. В англомовних словниках вони мають лексикографічні маркери informal, slang (hooch (infml) – “імпровізоване укриття, захист від вогню супротивника”, civvy (sl) – “цивільний”). Вважаємо термін “військовий сленг” найбільш широким поняттям порівняно до інших категорій субстандартної лексики, а також таким, що відповідає англомовній лексикографічній традиції, тому надалі вживаємо терміни “військовий сленг”, “військові сленгізми” та “військова субстандартна лексика” у якості синонімів.  

  Слова та словосполучення, що передають поняття, пов’язані з війною як суспільно-політичним явищем, її сутністю – збройною боротьбою, головним засобом її ведення – збройними силами, розподіляються за певними тематичними групами, під якими розуміють лексичні та фразеологічні одиниці, що  поєднуються  однією  темою, і для яких зв’язок між значеннями, тобто загальна ідентифікуюча  (ядерна) сема (У. Вейнрейх) не є обов’язковими. Нами виділено такі тематичні групи: control, direction; soldiers, combatants; weapons; military equipment; fortification; struggle, fight, battle; aggression, violence; defeat; victory; civilian sector of a nation at war.

          Діахронічне дослідження військової лексики передбачає розподіл лексичних і фразеологічних одиниць за певними синхронними зрізами, виділення яких грунтується на екстралінгвальних та інтралінгвальних ознаках змін військової термінологічної і нетермінологічної лексики, а саме, на виокремленні відрізків часу, які позначаються суттєвими трансформаціями, від таких, що характеризуються відносною стабільністю. Формування значної кількості лінгвальних інновацій збігається з історичними моментами різких змін у суспільстві, у даному випадку, періодами війн і військових конфліктів ХХ – початку ХХІ століття за участю британських і американських військ.

 

 

 

 

 

         1.3.1. Ядерна лексика

         У процесі історичного розвитку військової лексичної підсистеми утворюється ядерна лексика. Як основний критерій виокремлення ядерних лексичних одиниць береться: загальновживаність, стилістична нейтральність, стійкість, багатозначність, словотвірна непохідність, фразеологічна активність (О.М. Галкина-Федорук). До ядра військової підмови належать такі слова, як: weapon, fight, fire war , kill, battle, defense, mine у значенні “міна, вибуховий пристрій”; gun, grenade, bomb (Random House Webster’s Unabridged Dictionary 2001). Вищезазначені лексеми слугують основою для утворення похідних слів у військовій підмові ХХ – початку ХХІ століття. Загалом, з 1290 військових лінгвальних інновацій 119, тобто 9%, утворилися на основі ядерних лексем, що свідчить про важливу роль ядерної лексики у розвитку військової лексичної підсистеми.

 

 

  1.3.2. Загальновживана лексика

          Військова термінологія, що належить до однієї з найстаріших галузей людського знання, тісно пов’язана із загальновживаною лексикою. Окремі  військові терміни виникають на основі слів загальнолітературної мови.  Відбувається  процес термінологізації. Військові  терміни, що досліджуються нами (1290 лексем), включають приблизно 5% лексичних одиниць, що були утворені на основі загальновживаної лексики, яка є також джерелом поповнення військових номенклатурних одиниць. Слова загальновживаної лексики, переважно, утворюють назви дивізій та інших військових підрозділів (Blackhawk), а також назви класів зброї (Predator). Ці номенклатурні знаки мають «впізнавально-етикуючу» функцію (О.О.Реформатський).

  Загальновживана лексика є важливим джерелом поповнення складу військових сленгізмів. Загальновживані слова внаслідок перенесення значення переходять до сфери військової субстандартної лексики, створюючи військові семантичні сленгізми. Перенос значення відбувається шляхом метафоризації (chatterbox – “кулемет”). Метонімія (the brass – “генералітет”) та синекдоха (brains“офіцер розвідки”) обмежено застосовуються при утворенні нових військових лексичних одиниць. Емоційне забарвлення багатьох сленгізмів має різні відтінки (жартівливе, іронічне, насмішкувате, зневажливе, презирливе).

 Відношення між військовою та загальновживаною лексикою мають консубстанціональний характер. Військова лексика не тільки поповнюється за рахунок загальновживаної. Вона здатна переходити до сфери загальновживаної лексики завдяки детермінологізації, в процесі якої має місце спрощення поняття, що передається терміном, наприклад, слово bombshell“бомба” передає нове значення – “що-небудь або хтось, що/хто створює неочікуваний сенсаційний ефект”. У процесі транстермінологізації військова лексика проникає до різних сфер людської діяльності, таких як економіка, політика, техніка, медицина та інших. Більшість нових лексичних та фразеологічних одиниць, що досліджуються нами, формуються на основі таких ключових лексем, як war, kill, bomb, gun, і належать до сфер бізнесу, політики, медицини, законності та правопорядку (price war – “комерційне змагання між фірмами, при якому одна з них знижує ціни з метою усунення конкурента”, bombed out (sl)   під впливом  наркотиків ).

 

 

  1.3.3. Скорочення

          Нові слова, що виникають завдяки скороченню побудовані на основі

існуючого лексико-граматичного матеріалу і у відповідності до закономірностей словотворення англійської мови. Відбувається лише структурна трансформація лексичних одиниць. У дослідженні виокремлюються такі типи військових скорочень, як: 1) ініціальні абревіатури: алфабетизми (GCI [`dʒi:si:`aі] Ground Controlled Interception); звукові (акроніми) (JATO [`dʒeіtəх] Jet-assisted take off); звуко-літерні (FRAGO [`frægəх] Fragment of an Order); літерно-звукові (JDAM [`dʒeіdæm] – Joint Direct Attack Munition); 2) складові скорочення (recon < reconnaissance).

   У процесі формування нових лексем військової сфери найбільшу словотворчу активність виявляють такі структурні елементи: 14 префіксів: aero, anti-, counter-, cyber-, de-, e-, Euro-, info-, mega-, non-, over-, pre-, re-, super-;
8 суфіксів: -able, -ee, –er, -ette, -ize, -ist, -y¹, -y²3 “афіксоїда” (С.М. Єнікєєва): heli-, para-, -happy. Визначення статусу афіксів і афіксоїдів грунтується на дефініціях, що надаються англомовними словниками [Webster’s Dictionary 2001, Longman Dictionary of Contemporary English 2005].

   Деякі військові лексичні одиниці утворюються за допомогою  афіксів anti, non-, super-, de-, re-, pre-, over-, aero-, counter-, -er, -able,
-ize. У період з 1940-х до 80-х років виникають нові слова з афіксоїдами para-, heli- (parabomb, heliborne), суфіксами –y¹, -y² (blitzy, blitzeé (sl)) та словотворчим елементом –happy (bomb-happy). Процес утворення нових лексем із суфіксами –ist, -ette (nuclearist, sailorette), елементом -o (ammo) має нерегулярний характер.       Починаючи з 1950-х років активну участь у творенні нових військових лексем бере префікс mega- (megadeath). Наприкінці ХХ – початку ХХІ століття у військовій підмові починають функціонувати “нові” префікси, Euro-, cyber-, info-, e- (Euromissile, cyberwar, infowar, e-bomb).

 У першій половині ХХ століття афіксація виявляється одним з найпродуктивніших способів словотворення в межах військової терміносистеми (9%) та військової субстандартної лексики (4%). Активність афіксального способу словотворення зменшується наприкінці ХХ століття та складає 5% у термінології і 2% у субстандартній лексиці. У цілому, 7% військових термінів (від 1290 лексем) і 3% військових сленгізмів (від 1616 лексем) утворюються способом афіксації.

 Отже, протягом ХХ – початку ХХІ століття головним способом словотвору у сфері військової лексики залишається словоскладання. У цілому, 57% загальної кількості інновацій військової термінології та 54% – військової субстандартної лексики утворюються шляхом словоскладання. Словотвірна модель n + n > N надає широкі можливості для номінації предметів і явищ дійсності, характеризує їх і співвідноситься одночасно з двома предметами, ознаки яких має той предмет, що отримує назву. Вона репрезентована декількома варіантами: n + n → N (airburst), (n + n) + n → N (bunker-buster bomb), n + (n + n) → N (death ray-bomb), n’s + n → N (aircraftsman), n + n er → N (al-Qaeda fighter), n + n ing → N (mouseholing). Серед нових військових складних двокомпонентних лексем поширеними є лексичні одиниці, утворені за моделлю adj + n → N. Цей тип словоскладання посідає друге місце за кількістю лінгвальних інновацій. Модель adj + n → N є продуктивною у сфері військової термінології, а також у субстандартній лексиці (general war, stupid missile (sl)). 

                                                                                                                       

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                        РОЗДІЛ 2

                     СПЕЦИФІКА ПЕРЕКЛАДУ ВІЙСЬКОВОЇ ЛЕКСИКИ

 

 

           2.1.Стилістичні особливості військового перекладу

 

           Переклад як один із видів мовної діяльності передбачає адекватну і повноцінну передачу думок, висловлених однією мовою, засобами іншої мови. Адекватний і повноцінний переклад обумовлює правильну, точну і повну передачу особливостей і змісту оригіналу та його мовної форми з урахуванням всіх особливостей структури, стилю, лексики і граматики, в поєднанні з бездоганною правильністю мови, якою відбувається переклад.

          З точки зору функціональної та комунікативної спрямованості прийнято розрізняти три види перекладу: художній, суспільнополітичний та спеціальний.

         Військовий переклад є одним з видів спеціального перекладу з яскраво вираженою комунікативної функцією. Відмінною рисою військового перекладу є термінологічність і гранично точне, чітке викладення матеріалу при відсутності образно-емоціональних засобів. До військових текстів в широкому сенсі цього слова, з котрими доводиться мати справу перекладачу, зазвичай відносять військово-художні матеріали, військово-публіцистичні і військово-політичні матеріали, військово-наукові та військово-технічні матеріали, акти військового управління (різні військові документи) [9, с. 10].

            До власне військових матеріалів прийнято відносити науково-технічні матеріали та акти управління, пов'язані з життям і діяльністю військ та військових установ. Військово-мистецька література, військова публіцистика і військовополітичні матеріали є військовими лише за своєю цілеспрямованістю й тематикою і в основному мають такі риси, які взагалі мають всі суспільно-політичні, публіцистичні і художні тексти. Усі військові матеріали відрізняються від будь-яких інших матеріалів насиченістю спеціальної військової лексики, широким використанням військової та науково-технічної термінології, наявністю певної кількості змінно-стійких і стійких словосполучень, характерних тільки для військової сфери спілкування, великою кількістю військової номенклатури та спеціальних скорочень і умовних позначень, що використовуються тільки у військових матеріалах, а з точки зору синтаксису широким використанням еліптичних (особливо у військовій документації) і клішованих конструкцій, бідністю дієслівних форм, стислою формою висловлювання. Все це пов'язано з певним функціональним навантаженням, яке характеризує військову сферу спілкування: стислість, чіткість і конкретність формулювань, точність і ясність викладу, що забезпечує логічну послідовність викладу, бутність побудови, чітке відмежування однієї думки від іншої, легкість сприйняття переданої інформації. Основні принципи, способи, прийоми та методи перекладу взагалі і спеціального перекладу зокрема притаманні й військовому перекладу. Однак, у силу іншої комунікативно-функціональної спрямованості цьому виду перекладу притаманні спеціальні риси, пов'язані з особливостями стилю, лексики та граматики мови військових матеріалів. У військовому перекладі дуже велике значення має точність перекладу, оскільки перекладений матеріал може слугувати основою для прийняття важливих рішень, проведення військових операцій і т.д. Тому адекватність перекладу військових матеріалів передбачає не тільки точну передачу змісту матеріалу, але й ретельну передачу його структурної форми, послідовності викладу та низку інших факторів, які можуть вважатися непотрібними, формальними, але мають велике значення для військового фахівця. Наприклад, в бойових документах порядок пунктів і підпунктів, їх позначення (арабськими цифрами та літерами латинського алфавіту), точність передачі дат і часу, координат, географічних назв, нумерація і найменування частин і підрозділів та інші дані.

          Однією з важливих проблем досягнення адекватності перекладу є передача стилю оригіналу. Стилістичний аспект перекладу полягає в правильному підборі лексико-граматичних засобів відповідно до загальної функціонально - комунікативної спрямованісті оригіналу і з урахуванням існуючих літературних норм мови, якою робиться переклад.

            Стиль військових матеріалів не є однорідним. В американських військових матеріалах існують дві тенденції викладу матеріалу: або сухим, офіційно-канцелярською мовою з використанням громіздких, часто архаїчних оборотів і конструкцій, або простим, розмовною, часом фамільярною мовою. Остання тенденція відзначається в основному у військових і військово-технічних матеріалах, розрахованих на рядовий та офіцерський склад строкової служби. Ця тенденція пов'язана в першу чергу з низьким рівнем загальної та технічної підготовки призовників, а отже, і з прагненням зробити сухі офіційні статутні матеріали та важкі технічні настанови більш популярними і доступними для основної маси військовослужбовців. Через це багато американські військові матеріали містять пояснюючі ілюстрації, таблиці, схеми і діаграми, що допомагають довести до читача суть викладеного питання.

            У всіх випадках перекладач повинен прагнути передати матеріал оригіналу, використовуючи український військовий стиль викладу відповідних матеріалів, нейтралізуючи українською мовою наявну найчастіше в оригіналі зайву образність і фамільярно - розмовні та жаргонні елементи, оскільки вони не характерні для українських військових матеріалів. Стиль викладу українською мовою повинен відповідати нормам військової мови, прийнятим для відповідного виду матеріалу.

           Стилістичне забарвлення тексту досягається переважним вживанням тих чи інших засобів мови. У зв'язку з цим стилістичне фарбування звичайно поділяється на експресивно-стилістичне і на функціонально-стилістичне. Останнє вказує на область застосування мовних засобів. Відповідно до цієї концепції стилістична характеристика включає в себе як вираження експресії, так і набір мовних засобів, які переважно вживаються в текстах певного функціонального призначення. [2, 24]

            Чи можна відносити військові тексти до особливого функціонального стилю? Загальновизнано, що виділення того чи іншого функціонального стилю спирається на два взаємно обумовлених фактора: на наявність специфічних фактів мови, що володіють певним стилістичним забарвленням і тому становлячи своєрідність даного стилю, або на переважне вживання, або, навпаки, невживання тих чи інших мовних засобів, що надає мовному твору свій неповторний колорит; на відносну стилістичну відособленість стилю, тобто на недоречність вживання в ньому таких мовних засобів, які сприймаються як належать іншим стилям.

          Розрізняють такі техніко-стилістичні прийоми:

          1) Логічне сегментування тексту. Цей техніко-стилістичний прийом служить для вираження логічності і ясності висловлювання. Досягається він чітким сегментуванням тексту на параграфи, пункти, абзаци тощо. Особливо наочно цей прийом використовується в бойових документах, де послідовність пунктів строго регламентується і вже сам номер параграфа в бойовому наказі визначає його зміст.

           У військово-наукових і військово-технічних текстах прийом сегментування використовується без особливої регламентації за параграфами, але він чітко простежується у всіх військових текстах у вигляді розподілу їх на частини, розділи, глави, параграфи і абзаци. Логічному сегментуванню тексту сприяє також і графічне його оформлення, тобто різні шрифтові виділення. У статутній літературі часто використовується сегментування у вигляді перерахування окремих пунктів з нового рядка, що починається з тире.

           2) Другий прийом, що забезпечує певну стилістичне забарвлення мовного твору, можна було б назвати комунікативною актуалізацією, яка полягає в тому, що у змісті висловлювання чітко виділяється "дане" або "нове". Питання про актуальний членування пропозиції є дуже важливим питанням, саме тому це питання було предметом жвавого обговорення ще у представників Празького лінгвістичного гуртка. [3, 34]

            Актуальне сегментування пропозиції є вираз смисловий, а не синтаксичної структури. При актуальному сегментуванні пропозиції вихідною точкою його смислова частина, яка вже відома одержувачу повідомлення або принаймні може бути легко зрозуміла, так як є відправним пунктом для мовця. Ця вихідна частина сенсу називається "даними", або темою, а основна частина сенсу, його ядро, іменується "новим". Дане, тобто тема задається або мовним твором, або умовами.

           Характерною особливістю стилістичного забарвлення військових текстів є саме чітке виділення теми і реми. З цим же співзвучно також вимога настанов писати бойові документи порівняно простими реченнями без нагромадження складних. Цим же вимогою пояснюється і більш широке використання в бойових документах замість підрядних речень поширених визначень, прийменникових конструкцій.

 

          2.2. Лексичні особливості військового перекладу

 

 

          Військову лексику прийнято поділяти на три основні групи: військову термінологію, що позначає поняття. які пов'язані безпосередньо з військовою справою, збройними силами, способами ведення збройної боротьби і т. д.; військово-технічну термінологію, яка включає науково-технічні терміни; і емоційно-забарвлену військову лексику (сленг), представлену словами і сполученнями, які часто вживаються в основному в усній розмовній мові американських військовослужбовців і є фактично стилістичними синонімами відповідних військових термінів. Правильний переклад військових матеріалів залежить значною мірою від правильного перекладу термінів, оскільки велику частину військової лексики займають військові і військово-технічні терміни, що несуть максимальну смислове навантаження [4, 24].

          Більшість військових термінів зафіксовано у військових і технічних двомовних словниках, які можуть надати військовому перекладачеві істотну допомогу. Але повністю задовольнити потреби перекладача словники не можуть, так як військова термінологія знаходиться в постійному розвитку, з'являються все нові й нові військові поняття, а отже, і нові терміни. Для подолання цих труднощів перекладачеві необхідно оволодіти певною методикою роботи з новою термінологією. Перш за все при перекладі військових термінів слід враховувати системність військової лексики. Вона чітко вказує область використання терміна, в межах якої слід шукати його еквівалентну відповідність, спираючись на знання військової справи і військової термінології мови перекладу[5, 31].

            Слід відмітити, що склад сучасної військової та військово-технічної термінології не є постійним. Він безперервно змінюється за рахунок випадання певних слів, зміни значень, поповнення новими термінами, наприклад, у зв'язку з реорганізацією деяких видів збройних сил, появою і розвитку нових зразків озброєння та бойової техніки, розробкою нових методів ведення війни і т. і. Створення військових термінів відбувається звичайними, характерним для англійської мови способами словотворення: морфологічними, що включають афіксацію (maneuverability, missileer, rocketeer, analyst, rotary), словоскладання (warhead, countdown, target-seeking, hard-fought, nuclearpowered), конверсію (to mortar, to officer), абревіацію (copter, chute, radar, FEBA, ROAD); лексико-семантичними, які дають зрозуміти перенесення значення (Diesel – прізвище винахідника і назва типу двигунів внутрішнього згоряння, Pentagon – назва будівлі міністерства оборони США, міністерство оборони США, американська вояччина). Як відомо, терміни в мові (тобто слова та словосполучення, що створюються або запозичуються для точного вираження спеціальних понять і позначення спеціальних предметів) виникають у результаті прагнення мови до максимально стислої і точної передачі інформації, тобто до такої точності, яка могла б виключати можливість суб'єктивного її тлумачення. Це особливо відображено у військових текстах, тому що їх насиченість термінологією вимагає від перекладача відмінного знання не тільки іноземної військової термінології, але й адекватної української військової термінології та уміння правильно нею користуватися. Звідси випливає, що однією з основних труднощів у перекладі військових текстів є переклад термінів. Слід пам'ятати, що термін, як правило, перекладається відповідним терміном іншої мови, тому такі прийоми, як синонімічні заміни, описовий переклад, використовується тільки тоді, коли в мові немає відповідного терміну  для перекладу.

 

         2.3. Синтаксичні особливості військового перекладу.

 

 

         Синтаксичні явища, характерні для військових матеріалів, можуть створювати деякі труднощі при перекладі. Відомо, що зв'язок слів у реченні оформляється граматично. Граматичні форми і конструкції висловлюють певне граматичне значення, пов'язане з лексичним значенням слів. Тому при перекладі необхідно враховувати як граматичні зв'язки слів, так і граматичне          значення переданих форм і конструкцій.

         Вибір граматичних засобів у перекладі повинен відбуватися з урахуванням їх значення і при зіставленні близьких граматичних явищ двох мов. В граматичних системах обох мов є як співвідносні граматичні явища (наприклад, категорія частин мови, категорія числа тощо), так і явища, що не мають відповідностей в іншій мові (наприклад, герундій, артикль, абсолютні конструкції). Перекладач повинен знати особливості граматичних відповідностей і невідповідностей, способи їх передачі засобами іншої мови, добре розбиратися в системі лексико-граматичних значень обох мов, враховувати весь комплекс складної взаємодії їх лексичних та граматичних засобів. При цьому завжди треба пам'ятати, що вибір граматичної форми в перекладі залежить не тільки від граматичної форми оригіналу, але і від її лексичного наповнення.[13, 42]

 Основні труднощі передачі граматичних явищ англійських текстів взагалі характерні і для військових матеріалів англійською мовою. Проте найбільші труднощі зазвичай виникають при перекладі конструкцій з дієсловом-присудком в пасивному стані (пасивних конструкцій), герундіальних, інфінітивних зворотів і клішованих пропозицій.

          Ретельний аналіз військової термінології показав її неоднорідність. Поряд з однозначними термінами, що мають точні та чіткі семантичні межі, маються і багатозначні терміни, наприклад, термін “security” означає “охорона, забезпечення, бойове забезпечення; забезпеченість; безпека, засекреченість; контррозвідка”; термін “armor” – “броня; бронетанкові війська; танки”; терміни “unit” і “ соmmand” мають до десяти і більше значень [2], тому багатозначність навіть однокомпонентних термінів ускладнює їх правильний переклад, адекватність якого повністю залежить від контексту і ситуації. З точки зору труднощів розуміння та перекладу військові терміни можна підрозділити на три групи [8]:

           1. Терміни, що позначають реалії іноземної дійсності, наприклад: field hospital ‒ польовий госпіталь, chief of staff ‒ начальник штабу, recoil brake ‒ гальмо відкату. Розуміння і переклад термінів цієї групи не становлять особливих труднощів. Можливі наступні випадки перекладу:

          а) Як еквівалент використовується український термін, форма якого пов'язана з формою англійського терміну (так називаються інтернаціональні терміни), наприклад: army ‒ армія, division ‒ дивізія, general генерал.

          б) Як еквівалент використовується український термін, форма якого не пов'язана з формою англійського терміна, наприклад: rifle ‒ гвинтівка, company‒ рота.

          в) Багатокомпонентний англійський термін, що складається з декількох слів, перекладається українським терміном, компоненти якого збігаються за формою і значенням з відповідними компонентами англійського терміну, наприклад: antitank artillery ‒ протитанкова артилерія.

         г) Загальне значення багатокомпонентного англійського терміну повністю збігається, з аналогічним українським терміном, але окремі його компоненти відрізняються від компонентів українського еквівалента, наприклад: field equipment ‒ похідне спорядження, flame thrower ‒ вогнемет, mine detector‒ міношукач.

         2. Терміни, що позначають реалії іноземної дійсності відсутні в українській дійсності, але мають загальноприйняті українські термінологічні еквіваленти, наприклад: Air National Guard ‒ національна гвардія ВВС, Territorial Аrmу ‒ територіальна армія, headquarters and headquarters company ‒ штаб і штабна рота. Адекватний переклад таких термінів досягається шляхом підбору відповідних українських аналогів шляхом адекватної заміни, наприклад: delaying resistance ‒ маневрена оборона, fire base ‒ вогнева група, classified information ‒ секретні відомості. Велике значення при перекладі термінів цієї групи має контекст, який дозволяє вивести загальне значення терміна зі значень його компонентів.

         3. Терміни, що позначають реалії іноземної дійсності, які відсутні в українській дійсності і не маючі загальноприйнятих українських термінологічних еквівалентів, наприклад: alert hangar ‒ ангар вильоту по тривозі. Переклад цих термінів становить найбільшу трудність, оскільки правильний переклад не може бути зроблений без ретельного, часом навіть етимологічного аналізу його компонентів. Зазвичай переклад цієї групи термінів досягається завдяки:

        а) опису значення англійського терміну, наприклад attack problem‒ тактичне завдання з ведення наступального бою, field study ‒ вивчення досвіду військ, ground time  ‒ час знаходження (літака) на землі;

       б) дослівного перекладу, наприклад: general staff ‒ спільний штаб, first lieutenant ‒ перший лейтенант;

       в) часткової або повної транслітерації, наприклад: master sergeant‒  майстер сержант;

       г) транслітерації та дослівного перекладу, наприклад: chief master sergeant ‒ головний майстер сержант;

       ґ) транскрибування, наприклад: captain ‒ кептен, commander ‒ командер;

       д) транскрибування і перекладу, наприклад: warrant officer ‒ уорент-офіцер.          Необхідно відзначити, що основна помилка при перекладі подібних термінів полягає в тому, що перекладачі іноді прагнуть знайти буквальну відповідність іноземному терміну до українських документах. Такий підхід є не зовсім правильним, тому, що, по-перше, стирається специфіка реалій іноземної армії, а по-друге, може виникнути помилка в зв'язку з тим, що ці терміни можуть виражати поняття, характерні тільки для цієї армій, і тому не відповідати реаліям, прийнятим в українській армії [3]. Іншого роду помилки виникають в результаті неправильного віднесення терміна до однієї з вже зазначених груп і вибору неадекватного способу перекладу. Наприклад, термін warrant officer передається шляхом транскрибування і перекладу. Однак при відповідному знанні функцій цього складу військовослужбовців замість вкоріненого терміну можна було б дати термінологічний еквівалент фельдфебель (для армії та ВПС) і кондуктор (для ВМС), тим більше що, наприклад, англо-німецький словник дає німецький еквівалент Portepeeunteroffizier, що завжди перекладається українською як фельдфебель. Звідси випливає, що для уточнення варіанту перекладу іноді кориссно з'ясувати, як цей термін перекладається іншими мовами.   

          Іншим прикладом може служити і переклад терміну armored cavalry, який в нашій пресі іноді перекладається дослівно броньована кіннота. Такий переклад можна пояснити лише непрофесійним і невмілим підходом перекладача до вибору адекватного способу перекладу. Перекладач пішов шляхом найменшого опору, давши дослівний переклад. При доброму знанні організації сухопутних військ США можна було б відразу вибрати термін розвідувальний, який правильно відображає зміст та суть терміна armored cavalry. Однак броньована кіннота продовжує в деяких сполученнях використовуватися за традицією. Ще однією помилкою перекладача є дослівний переклад, коли англійський термін або його компоненти аналогічні українському терміну, але мають інше значення. Наприклад, термін general staff слід перекладати як спільний штаб або загальна частина штабу, але не генеральний штаб, тому що поняття генеральний штаб нічого спільного не має з поняттям general staff. Термін military academy правильно перекладається як військовий коледж, а не військова академія. При перекладі слід також завжди враховувати реальне значення терміну в конкретній обстановці, в даному контексті. Наприклад, термін battalion означає батальйон в піхоті, але дивізіон в артилерії.

            Слід також враховувати можливий зсув значення терміна при використанні множини. Наприклад, defense означає оборону, a defenses – оборонні споруди; store – запас; склад, магазин, a stores – майно; вантажі; матеріальні кошти. Таким чином, правильне розуміння і перекладу термінів залежить не тільки від доброго знання мови, але також й від знання реалій іноземної, української армії, організації, озброєння та бойової техніки, способів ведення збройної боротьби і т. і.

          Отже, у ході дослідження було з'ясовано:

          1. Стилістичний аспект перекладу полягає у правильному підборі лексикограматичних засобів відповідно до загальної функціонально-комунікативної спрямованістю оригіналу з урахуванням існуючих літературних норм мови, якою виконується переклад.

          2. Військово-публіцистичні тексти мають стислість, чіткість і конкретність формулювань, точність і ясність викладу, що забезпечує логічну послідовність викладу, чітке відмежування однієї думки від іншої, легкість сприйняття переданої інформації.

        3. Правильний переклад військових матеріалів залежить значною мірою від правильного перекладу термінів, тому що більшу частину військової лексики займають військово-технічні терміни з максимальним смисловим навантаженням.

 

 

        2.4. Способи перекладу багатокомпонентних термінів.

 

       Найбільші труднощі в перекладі викликають терміни, що складаються з групи слів. Такі терміни прийнято називати багатокомпонентними. Вони займають значне місце в американській військовій лексиці. За кількістю компонентів ці терміни поділяються на дво-, трьох-, чотирьох і більше компонентні, наприклад: intelligence officer ‒ начальник розвідки, intercontinental ballistic missile ‒ міжконтинентальна балістична ракета, high-velocity aircraft rocket ‒ авіаційна ракета з великою швидкістю польоту, high-velocity armor-piercing tracer-projectile ‒ бронебойно-трасуючий снаряд з високою початковою швидкістю і т. д. Нарощування компонентів може бути продовжено, але при великій кількості компонентів семантико-синтаксичні зв'язки усередині термінологічного ряду порушуються і поєднання розпадається на два і більше окремих сполучень. Тому для збереження семантико-синтаксичних зв'язків усередині поєднання окремі компоненти прийнято з'єднувати дефісом або відокремлювати комою (landing craft, infantry флагманський десантний корабель).[9, 111]

           Наведемо найбільш характерні способи перекладу багатокомпонентних термінів українською мовою.

          1) За допомогою аналогічної атрибутивної групи. Наприклад:

- mobile cargo platform - рухома вантажна платформа.

- маpre-packaged liquid propelilant- заздалегідь розфасоване рідке паливо.

- fast-moving situation- швидко змінюється обстановка.

- twin-eyed optical system бінокулярний оптичний прибор.

Цей спосіб найпростіший, так як не вимагає розбору поєднання по частинах, а полягає в перекладі складових його компонентів в даній послідовності.

           2) За допомогою перестановки компонентів. Наприклад:

- service battery ammunition - відділення боєпостачання батареї.

- section - обслуговування.

- heavy mortar platoon fire - пункт управління вогнем.

          3) За допомогою сполучень типу «іменник + прийменник + іменник». Наприклад:

- blackout road march - марш по дорогах.

- terminal homing device - головка самонаведення на кінцевій ділянці траєкторії.

Цей спосіб широко використовується, коли атрибутивна група поєднання висловлює адвербіальні відносини. Тут застосовується описовий переклад, так як дослівний переклад привів би до спотворення сенсу.

       4) За допомогою використання причетних і дієприслівникових зворотів. Наприклад:

- air-transported field artillery - дивізіон польової артилерії,

- eight-man infantry squad - піхотне відділення, що складається з восьми чоловік.

- tank heavy task force - тактична група з переважанням танків.[10, 84]

           Отже, перераховані способи є основними при перекладі багатокомпонентних термінів. Остаточний вибір того чи іншого способу залежить в кожному конкретному випадку від лексичного наповнення атрибутивної багатокомпонентної групи і від інформаційного навантаження всього контексту. Тому при перекладі багатокомпонентних термінів слід проводити ретельний семантико-синтаксичний аналіз, бо смислова межа всередині терміну може проходити в різних місцях і один і той же термін в залежності від цього буде переводитися по-різному.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                    ВИСНОВКИ

           Англомовна військова лексика неодноразово була об’єктом дослідження вітчизняних і зарубіжних лінгвістів. Науковці  вивчали питання, пов’язані зі шляхами і способами творення військових термінів, лінгвальними та екстралінгвальними аспектами формування і функціонування військової термінології, проблемами визначення військового сленгу і його перекладу, когнітивними передумовами виникнення військової лексики.

         Отже, протягом ХХ – початку ХХІ століття  головним способом словотвору у сфері військової лексики залишається словоскладання. У цілому, 57% загальної кількості інновацій військової термінології та 54% – військової субстандартної лексики утворюються шляхом словоскладання. Проаналізувавши особливості формування англомовної  військової лексики можна відзначити  важливу роль метафори у структуруванні та функціонуванні військових термінів.

        Процес збагачення лексикону військової підмови також значною мірою залежить від таких чинників, як:

       1) війни і військові конфлікти;

       2) розвиток військової науки й техніки, упровадження новітніх технологій у сфері військової справи;

       3) Розвиток військової тактики й стратегії.

       Так, зміни тактики й стратег, її ведення бою сприяли виникненню нової лексики,  евфемізмів, які певним чином відбивають характер війн ХХ-початку ХХІ століття.

        Найважливішим висновком з викладеної теорії військово-перекладацької практики є доведене наукою положення про розбіжність систем понять у народів, які розмовляють різними мовами. Це неспівпадіння спостерігається як в кількісному, так і в якісному відношеннях. У одного народу деякі поняття можуть взагалі бути відсутнім, в іншого спостерігається дуже дробова диференціація тих же понять при відсутності родового поняття для їх узагальнення або уявлення про будь-який фрагменті реальної дійсності. Але найчастіше характерним для європейських мов є розбіжність обсягів понять, пов'язане з дещо іншим кутом зору на об'єктивну реальність, своєрідне розподіл цієї реальності на незбіжні дискретні фрагменти.

        Отже, для успішного здійснення військового перекладу військовий перекладач повинен не тільки добре володіти відповідною іноземною мовою і військовою термінологією, але і бути в достатній мірі освіченою в області військової справи взагалі і прекрасно знати всі особливості іноземних збройних сил. Без цих додаткових нелінгвістичних знань не може бути і фахівця в цій галузі діяльності. Отриманий нами аналіз є внеском до історичної лексикології, яка вивчає динаміку лексикону англійської мови та її чинники. Результати наукової роботи розширюють уявлення про словотворчі засоби, які існують у мові військових.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1.Бархударов, Л.С. Язык и перевод (Вопросы общей и частной теории перевода) [Текст]: Л.С. Бархударов. - М.: Международные отношения, 1975. - 240 с.

2. Борисов, В.В. Аббревиация и акронимия. Военные и научно-технические сокращения в иностранных языках: В.В. Борисов; под ред. А.Д. Швейцера. - М., 2004. - С. 132-135.

 

3.Василенко Д.В. Шляхи і способи утворення неологізмів військової сфери в 40-90-х роках ХХ століття (на матеріалі словників англійської мови) / Д.В. Василенко // Вісник Запорізького нац. ун-ту: Зб. наук. ст. Філологічні науки. – Запоріжжя: ЗНУ. – № 3. – 2006. – С. 33-38.

 

4.Василенко Д.В. Англомовні військові неологізми та їх екстралінгвальна обумовленість / Д.В. Василенко // Вісник Сумського держ. ун-ту. Філологічні науки. – Суми: СумДУ. – Том ІІ, № 11(95). – 2006. – С. 106-110.

 

5.Василенко Д. В. Прагматичні і семантичні властивості воєнної евфемічної лексики (на матеріалі англійської мови) / Д.В. Василенко // Матеріали ІХ Міжнародної науково-практичної конф. “Семантика мови і тексту”. – Івано-Франківськ: ВДВ ЦІТ. – 2006. – C. 38-40.

 

6. Василенко Д.В. Військова лексика англійської мови ХХ – початку ХХІ століття / Дмитро Володимирович Василенко. – Горлівка: Вид-во ГДПШШМ, 2009. - 220 с.

 

7. Виноградов, В.В. Русский язык. Грамматическое учение о слове: В.В.Виноградов. - М., 1947. - с.12-13.

6. Глушко, М. М. Функциональный стиль общественного языка и методы его исследования: М.М. Глушко. - М., 1974. - 132 с.

7. Головин, Б.Н. Термин и слово / Б.Н. Головин // Термин и слово. Межвузовский сборник. - Горький, 1980.

8. Гореликова, С.Н. Природа термина и некоторые особенности терминообразования в английском языке / С.Н. Гореликова // Вестник ОГУ. - 2002. - №6.

9. Гринев С.В. Введение в терминоведение: С.В. Гринев.-М: Московський 9.

Dictionary of Military Terms [ Bowyer R].-  Bloomsbury, 2004.-262p.

10. Department of Defense Dictionary of Military and Associated Terms.- Joint Publication 1-02, 12 April 2001,( As Amended Through 5 September 2003).- 580 p.

11. Заботкина В. И. Новая лексика современного англійського язика / Вера Ивановна Заботкина. – М.: Высшая школа,1989.-125 с.

12. Зарубежное военное обозрение - Электрон. дан. - Режим доступа: http://zw-observer.narod.ru/ - свободный. - Загл. с экрана.

13. Капанадзе, Л.А. О понятиях "термин" и "теминология" / Л.А. Капанадзе // Развитие лексики современного русского языка. - М., 1965. С.75 - 86.

14. Комарова, З.И. О сущности термина / З.И Комарова // Термин и слово. - Горький, 1979.

15. Комиссаров, В.Н. Теория перевода (лингвистические аспекты): учеб. для ин-тов и фак. иностр. яз. / В.Н. Комиссаров. - М.: Высшая школа, 1990. – 253 с.

16. Коровушкин, В. П. О типологии сокращений в военных жаргонах / В.П. Коровушкин // Языковые проблемы подготовки военного специалиста: межвуз. сб. науч. тр. - Череповец, 1990. - С. 83-95.

17. Моисеев, А.И. О языковой природе термина / А.И. Моисеев // Лингвистические проблемы научно-технической терминологии. - М., 1970-1.

18. Нелюбин, Л.Л. Учебник военного перевода. Английский язык: Л.Л. Нелюбин, А.А. Дормидонтов , А.А. Васильченко. - М.: Воениздат, 1981.- 379с.

 

19. New words[Hargraves O.].‒ Oxford University Press, 2004. ‒320 p.

 

20. Oxfod Dictionary of Euphemisms [Holder R.W.].‒ Oxford University Press, 2003. ‒501 p.

 

21.Fifty Years Among the New Words. A Dictionary of Neologisms 1941-1991

[Algeo J.].‒ Cambridge University Press, 1993. ‒257 p.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                           ДОДАТКИ

                                                                                                           

                                                                                                                 Додаток А

 

СПОСОБИ  УТВОРЕННЯ АНГЛОМОВНИХ ВІЙСЬКОВИХ ТЕРМІНІВ ТА СЛЕНГІЗМІВ ( ХХ- початок ХХІ ст.)

( за Василенко Д.В.)

 

Способи творення

військових термінів і сленгізмів

Афіксація

Слово-складання

Скоро-

чення

Семан-тична деривація

Фра-

зеологізація

Запози-чення

Разом

Військові терміни

91-

7%

739-

57%

194-

15%

91-

7%

103-

8%

72-

6%

1290-

100%

Військові сленгізми

50-

3%

871-

54%

80-

5%

420-

26%

145-

9%

50-

3%

1616-

100%

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                     Додаток Б

                                       НАЗВИ  ВІЙН НА МОВІ СЛЕНГУ

                                                  ( складено автором)

 

World War I

(1914-18)

The Great War;

The War of the Nations;

 the total war;

 the war of attrition;

 

 

World War II

(1939-45)

The Nutsy War (sl);

The Nervy Nutsy War (sl);

The Teutonic War (sl);

The Tyrant’s War (sl).

The Korean War

(1950-53)

Truman’s folly (sl);

 accordion war (sl);

 ping-pong war (sl);

 wrong war (sl);

 war we cannot win (sl);

 forgotten war (sl)

The War with Iraq (1990-91)

The Persian Gulf War;

The Gulf War;

The Gulf Conflict;

a short war (sl)

The War with Afghanistan (2001)

America’s New War

The War with Iraq (2003 -)

А long war (sl);

George Bush’s Vietnam (sl);

an unnecessary war (sl)

 

 

 

 

 

 

                                                                                                     

                                                                                                                    Додаток В

 

АНГЛІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК ВІЙСЬКОВИХ ТЕРМІНІВ І СЛЕНГІЗМІВ  (складено автором)

 

 A

                        

аble‒bodied (adj)

придатний до військової служби

adventure (n) (sl)  

війна

aircraft (n) 

авіаційний

alert hangar (n)

ангар вильоту по тривозі

antitank artillery(n)

протитанкова артилерія

armor (n)

броня; танк

army unit (n) 

військова частина

attac (n)

напад

В

 

barrel (n)

бочка (фігура вищого пілотажу)

baseball (n)(sl)

граната

battle rattle (n) (sl)

обмундирування та зброя

battle star (n)

військовий супутник

bloodbath (n) (sl)

різанина

bomb carrier (n)

бомботримач

body(n) (sl)

текст наказу

brass (n) 

генералітет

brain (n) (sl)

офіцер розвідки

bullet (n)

куля

C

 

camouflage (n) 

камуфляж

cannon (n)

гармата

cartridge (n) (sl)

патрон

Сasper (n) (sl)

солдат, який уникає роботи

caterpillar ordnance (n)

гусенична артилерія

chamber (n)

камера

chicken hawk (n) (sl)

прибічник військових дій

chocolate chips (n) (sl)

уніформа шоколадного кольору

chatterbox(n) 

кулемет

civilian impacting (n)

втрати серед цивільного населення

civvy (sl)

цивільний

Cobra (n)

америк. гелікоптер-винищувач

combustion (n)

згоряння

company (n)

рота

 

D

 

defense (n)

оборона

deep (adj)

глибокий.глибинний

defensive (adj)

оборонний

delaying resistance (n)

маневрена оборона

division  (n)

дивізія

division artillery(n) 

артилерія дивізії

dogfight (n)

повітряний бій

dog tag on file (adj)

мертвий та похований

E

 

enhanced unit (n)

посилене угрупування

ensure a state of inviolability (v) 

забезпечувати недоторканність

extract (v)

евакуювати

envelopment (n)

охоплення, обхід

F

 

field grade officer (n)

старший офіцер

field study(n)

вивчення досвіду

fire (v)

відкривати вогонь

fire base (n)

фогнева група

flame thrower (n)

вогнемет

fleet (n)

флот

form of offense (n) 

вид наступу

friendly fire (v)

завдавати вогню по своїм позиціям

G

 

gas turbine (n)

газова турбіна

general staff (n)

спільний штаб

grade (n)

військове звання

ground reconnaissance (n)

наземна розвідка

H

 

hammer time  (n) (sl)

час атаки

headquarters battery (n)

штабна батарея

hit the bricks (v)

дизертирувати

hit the silk (v) 

здійснити стрибок з парашутом

hunter-killer (n)

субмарина,що знищує підводні човни

hunter-killer satellite (n)

супутник-винищувач

J

 

jersey barrier (n) (sl)

низьке бетонове загородження

join the colours (sl)

приєднатися до військової служби

 

 

K

 

kick butt (v) (sl)

атакувати

kissing the earth (n) (sl)

катастрофа літака

L

 

launch a missile (v)

здійснювати запуск снаряду

lieutenant (n)

лейтенант

M

 

military academy (n)

військовий коледж

military camp (n)

військовий табір

military duty (n)

військовий обов’язок

military training (n)

військове навчання

mine detector (n)

міношукач

modern threats (n)

сучасні загрози

P

 

preparedness (n)

готовність

protect (v)

захищати

protective measures (n)

заходи захисту

pull rank (v) (sl)

зловживати службовим становищем

R

 

rаnk (n)

військове звання

rest in pieces (adj) (sl)

вбитий, розірваний на шматки

rifle (n)

гвинтівка

rock and roll (n) (sl)

відкритий автоматний вогонь

S

 

security (n)

охорона, бойове забезпечення

soft bomb (n)

бомба, що виводить з ладу лінії електропередач

splash (n) (sl)

удар по ворожому літаку

stick ( n) (sl)

постачання

surgical strike (n)

точний удар

T

 

tactical maneuvers (n)

тактична підготовка

teamwork (n)

взаємодія

troops (n)

війська

 

W

 

warfar (n)

військова справа

whale (n) (sl)

танкер

wingman (n)

другий літак у бойовому ряду

wasted (adj) (sl)

мертвий

measuring (adj)

вимірювальний

 

doc
Додано
21 січня
Переглядів
486
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку