Мандрівка до Угорщини

Урок  25. У гості до Литви, Латвії, Естонії

Мета:

• навчальна: познайомити учнів з музичними традиціями латиського, литовського і естонського народів, народними музичними інструментами, пісенно-танцювальним мистецтвом, розповісти учням про внесок музики на­родів Прибалтики у розвиток світової культури.

• розвивальна: розвивати емоційну сферу школярів, предметні та міжпредметні компетентності, мистецький кругозір, спонукати до творчої діяльності.

• виховна:виховувати в четвертокласників поважне ставлення до мистецтва і національних культур інших народів, підтримувати пізнавальний інтерес до музичної творчості литовськогонароду.

Музичний матеріал: К. М’ясков, «Литовський танець»; естонський народний танець «Тульяк».«Півник» Латиська народна пісня (розучування)

Основні поняття:  «каннель»,

Тип уроку: урок поглиблення теми

Обладнання: музичний інструмент, ноти, фонохрес-томатія, програвач, ілюстрації, портрети композиторів, підручники.

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музичний супровід

(естонський народний танець «Тульяк».

1.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

             Музичне вітання.

2.     ОСНОВНА ЧАСТИНА

Актуалізація опорних знань

•        Назвіть особливості французької народної музики.

•        Поміркуйте, чи пов’язані між собою французькі та українські народні пісні.

 

 МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Сьогодні ми продовжимо наші подорожі і відвідаємо узбережжя Балтійського моря.

Тут знаходяться три сусідні держави: Литва, Латвія та Естонія, які називають країнами Прибалтики. Вони мають багато спільного.

 

Повідомлення теми, мети, завдання уроку.

(Тема семестру та тема уроку записані на дошці)

 

Балтійське море, що омиває береги цих країн, відіграє важливу роль в їх житті. Кожного дня в море виходять сотні риболовецьких суден. Море – один з основних шляхів сполучення з різними державами. Воно впливає і на клімат прибалтійських країн: вологий морський вітер із заходу пом’якшує літню спеку та зимові холоди.

Прибалтика – це ще і край річок, озер, лісів і бурштину. Бурштин – скам’янілу смолу давніх соснових лісів – видобувають тут здавна. Вироби з прибалтійського бурштину археологи знаходять в Єгипті, Греції та Римі.

Велику увагу в країнах Прибалтики приділяють розвитку культури. Тисячі самодіяльних і професійних співаків, танцюристів, музикантів демонструють свої досягнення на великих співочих святах, які вже стали традицією. Заключні концерти відбуваються на так званих «співочих полях».

 

Історія  виникнення  Свят пісні в Естонії.

Естонці дуже музикальний народ. Як у Латвії і Литві,

в Естонії полюбляють хоровий спів і народні танці. Саме тут

майже півтора століття тому, 13 червня 1869 року, в універ-

ситетському місті Дерпті (нині місто Тарту) відбулося перше

Свято пісні, в якому брали участь тільки чоловічі колективи — хори і духові оркестри (в наступні Свята до них почалиприєднуватися і жінки). Лише четверте Свято вже проходилов тодішній столиці — міста Ревелі (нині міста Таллін), в якому співали і жіночі хори.

У багатотисячних сучасних Святах, що проводяться кож-

ні 5 років, беруть участь дитячі (хлопчиків, дівчаток, міша-

ні) хори, чоловічі, жіночі, мішані хори; оркестри — духові,

симфонічні, народних інструментів; танцювальні колективи.

Для цих Свят у країнах Балтії збудовано красені — Спі-

вацькі поля, естради яких розраховано на тисячі хористів.

Найбільший із них — у Талліні — вміщує 35 тисяч співаків. Багатотисячні танцювальні колективи усіх країн демонструють свою майстерність на просторих стадіонах.

Свято пісні і танцю — видатна подія у житті естонсько-

го народу. До нього готуються завчасно, адже Свято пісні —

прекрасна традиція, яка об’єднує весь народ у велику

родину. Сюди приходять у національному одязі, з музичними інструментами. Це велике свято національної культури.

У кожного з цих народів є улюблені танці з національними ознаками. Ця автентичність виявляється в мелодії, ритмі та рухах танцівників. Український композитор Костянтин М’ясков спробував відтворити національний колорит литовської музики у творі, який так і називається «Литовський танець»

Слухання  К. М’ясков, «Литовський танець

•        Який характер твору?

•        Чи схожий він на музику слов'янських народів?

•        Що виникло в уяві під час прослуховування твору?

 

Послухайте естонський народний танець тульяк розповідь про кохання юнака та дівчини. Виконують його в парі.

Слухання  Естонський народний танець тульяк.

•        Який характер танцю?

•        Виконай ритмічний супровід до танцю.

 

ФІЗКУЛЬТУРНА ХВИЛИНКА

 

МУЗИЧНИЙ КАЛЕЙДОСКОП

Каннель — естонський струнний щипковий музичний інструмент.

Наспіви латиських пісень можна розподілити на дві групи: речитативні та пісенні. У латиських піснях зазвичай склади не розспівуються.

От як цікаво! А чому так відбувається?

Усе залежить від особливостей латиської мови, де наголос припадає на перший склад слова.

 

Окрім того, як і українські, латиські пісні за змістом поділяються на історичні, календарно-обрядові, колискові, ліричні тощо.

 

Спів у Прибалтиці чути скрізь і завжди. Тому, напевне, навіть діти із захопленням ставляться до цього виду мистецтва.

Мій маленький край — як золота

Крапелька густого янтаря,

Він блищіть, в узорах розквіта,

Ллється в піснях, радістю горя

                                               Соломія Неріс

Литовська пісня — душа народу і його історія. Любов до

пісні народ проніс через усі випробування, передаючи її на-

ступним поколінням. Багато віків литовці боролись за свою

незалежність, дбайливо зберігаючи паростки рідної культу-

ри. Іноземним завойовникам не вдалося придушити литов-

ську пісню, яка, наче невидиме джерело, убрала в себе сміх

і сльози, мрії і прагнення людей.

 

Однією з найулюбленіших дитячих народних пісень Латвії є календарно-обрядова пісня «Півник». Послухайте її та визначте характерні особливості цього твору.

Вокально-хорова робота

Розспівування

Демонстрація латвійської народної пісні «Півник»

Розучування пісні «Півник»

•      Який характер пісні?

•       Про що розповідає пісня

Мелодії латвійської дитячої пісеньки „Півник” характерне світле забарвлення. У ній поєднано граціозну грайливість і співучість.Пісня відображає національні особливості латвійського народу: працьовитість, поміркованість, уміння знаходити радість у праці

2.   ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

•      Якій музиці був присвячений урок? Музика якого народу звучала?

•        Що характерно для музики народів Прибалтики - латвійського та естонського? (Учні визначають, що характерною рисою музики цих народів 6 пісенність, і це зближує  її з українською музикою.)

•        Пригадай естонський струнний інструмент каннель.Який український інструмент він нагадує? Обери.

•        Допоможи Тріольчику визначити, до яких народних пісень належить пісня «Півник».

•        Запиши власні враження від прослуханої музики до проекту «Музика народів світу». Підбери ілюстрації.

3.   ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Cьогодні ми познайомилися з музикою прибалтійських народів та відчули її національний колорит.

 

 

Хто із композитрів є автором ,,духовного,, гімну України ?