Масонська ложа "Любов до істини". Додатковий освітній матеріал.

Про матеріал
Коротка та цікава інформація про одну із найвідоміших масонських лож в історії України "Любов до істини"
Перегляд файлу

Хлопомани

Чи давно винило поняття зірка? Коли ми почали дивитися на людей, що грають музику і часто-густо співають примітивні пісеньки, як на олімпійських богів? Адже не в такому далекому 19 столітті зірками вважалася творча та інтелектуальна інтелігенція 20, 21. Але на кінець того ж 19 століття в Україні інтелігенція була окремо, а велика маса людей, яких принизливо на наш лад, називали холопами 22, окремо. Існувало два світи. Перший – інтелекту 23, творчості та дивних мрій, а другий  - важкої фізичної праці 24 на пана і на себе та широкої творчої душі, яка була виткана століттями. Але щось змінилося…

Виникає група людей, які починають тяжіти і рухатися до простих людей, до тих же холопів, які були основним джерелом автентичної літератури, мови, історії, переказів, приказок та пісень. На ПБ сподвижником таких людей став молодий студент Київського університету Володимир Антонович 25. Їх стали називати – хлопоманами 26, що на простий лад означало любителів та прихильників простого народу. Молоді студенти визначилися з тим, що ти маєш бути тим, серед якого народу ти живеш. Тому проміняли польські молодіжні організації на новостворені українські.

Значного поширення дані студентські організації набули серед молоді ПБ – Волинь 27, Поділля 28 та Київщина 29. Але така активна народницька діяльність знайшла свій відгук в серцях молоді Чернгіова, Одеси, Полтави та Харкова.

Значну частину свого канікулярного часу хлопомани 30 проводили в подорожах різними губерніями України. Студенти збирали етнографічні дані 31, описували життя та побут народу, замальовували одяг, записували вірші, пісні та народну мудрість 32. Зрештою, все це публікувалося в рукописних журналах та формувалося в цілі стоси наукових етнографічних праць.

Окрім подорожей по Україні, “хлопомани” 33 влаштовували зібрання, готували й зачитували реферати, випускали рукописний журнал та заснували 1859 року підпільну семирічну школу, де зібрали близько 15 бідних юнаків, котрих “вчили в національному напрямі”. Великою метою хлопоманів було поширення народної освіти серед простого люду. Ще з творів Тараса Шевченка ми знаємо, що освіта була доступна для  дворян та багатих людей.  35,36

Варто зауважити, що заснована українська семирічна школа в Києві була нелегальною, оскільки не мала ніякого офіційного дозволу. На відміну від паралельної “недільної” новостроєвської школи на Подолі, це нелегальна навчальна установа діяла щоденно, тим більше, що значна частина учнів мешкала в одному приміщенні із своїми вчителями.

Коли 1852 року російська влада вдалася до закриття народних шкіл, “хлопомани” вирішили “розібрати” всіх учнів і довчити їх поза межами школи індивідуально. Так, В. Антонович узяв довчити до себе додому водночас чотирьох, а Тадей Рильський 34 збудував на свої кошти в м.Романівці, громадську школу, у якій сам і працював.

Така діяльність привернула увагу поляків та росіян. Відносини між даними етнічними групами в Україні 19 століття буле не дуже простими. Велика кількість польських дрібних шляхтичів навчалися в Києві і ось таки перехід польських студентів в українофільство та православну віру не міг непокоїти польські еліти. Щодо політики російської влади, то ми прекрасно знаємо параної дальні настрої до  будь яких опозиційних рухів. З одного боку перехід поляків до православної віри радував, а з іншого – хлопоманство, як соціальне явище дуже непокоїло можливістю провокації повстань.

Проте хлопомани швидко відхрестилися від російських радикалів та борців із самодержавством. Крім того і польські національні рухи, а зокрема поставання 1863-64 років  підтримані не були. Хлопомани переслідували науковий, культурний та освіті інтереси. Вони прекрасно розуміли, що без освіченого народу не може бути жодних змін.

Але їх не лиши в спокої. Тадею Рильському 37 було виставлено звинувачення за носіння вишиванки та шароварів. Те, що в сьогоденні є вираженням патріотичних почуттів до власної держави, у 19 столітті російська влада розцінювала, як небезпечне явище.

Діяльність хлопоманів припадала на 50-60ті роки. Вважається, що їхня діяльність була припинена після видачі Валуєвського циркуляру 38 1863 року.

Проте, саме ці молоді студенти на чолі з Антоновичем 40, Рильським та Чубинським 39 перевертали світогляд студентства на український нарід. Вони ставали все далі від польських ідеалів та ідей та все більше наближалися до простого українського народу. Саме хлопомани стануть основою для формування націоналістичного українського світогляду.


Любов до істини

Посилання для опису https://www.youtube.com/watch?v=7NIkKfqfrYM&vl=uk

 

Автор першого літературного твору написаного розмовною українською мовою 1 був масоном. І так, я про Котляревського 2 .

Перш ніж перейти до пояснення тези, яку я висловив н початку відео, хочу трошки пояснити хто ж такі масони 3. Перш за все попрошу відкласти шапочки із фольги 4 в бік, бо тут не буде теорій змов і розмов про те, що сіоністи рептилоїди 5,6 правлять світом.

Самі масонські ложі 7 були подібним чимось до громадських організацій, морально-етичне об’єднання людей, яку у зв’язку з таємничістю і конспірологією, почали приписувати цілу гору містицизму та теорій. Масонство, франкмасонство 8 (у перекладі з французької франкмасон — вільний каменяр) — течія в суспільному русі, що ставила перед собою етичні завдання вдосконалення людства.

 «Любов до істини» 9 — масонська ложа, яка діяла в Полтаві 10 з весни 1818 до березня 1819 р. Історичну прив’язку часто дають до учасників декабрисього руху в РІ, який поступово набував популярності за часів правління Олександра І 11. Саме масонські ложі стали однією із популярних форм опозиційного та громадського руху в РІ.

Засновником масонської ложі в Полтаві став Новиков. З час існування організації відбулося 21 засідання. Перше — 26 травня 1818 р., на ньому обрано чиновників ложі. Шість чоловік, присутніх на установчому засіданні — М. М. Новиков, С. М. Кочубей, В. В. Тарновський, Л. М. Дьяков, І. П. Котляревський і С. Ф. Левенець — склали керівництво ложі

 «Протоколи…» повідомляють: «Літа 5818... III-го місяця в 26 день в ім’я й славу Великого Будівничого Світів... справедлива й досконала знову створена ложа Любові до Істини на сході Полтави належним поряд ком на основі правил ритуалу відкрита в першому ступені під керівництвом управляючого майстра Новикова з допомогою чиновників призначених». 

Ложа «Любов до Істини» діяла за давньоанглійською системою, роботи велися російською мовою. Засідання проходили спочатку в маєтках М.М. Новикова (Писарівці) і В.В. Тарновського (Тарновщині), а з 14 грудня 1818 р. в Полтаві – в окремому будинку 13, 14, який був спеціально куплений для ложі С.М. Кочубеєм12

 

У період засідань у склад ложі входило практично все оточення генерал-губернатора М. Г. Рєпніна 15. Основна тема бесід у ложі — можливі реформи Олександра І та їх наслідки для Полтавської губернії 16. На засіданнях йшлося про повернення селян до прав козаків, характер політичних і економічних зв'язків Полтавської губернії з ін. регіонами Росії. Відомості про теми бесід дійшли до царя, який запідозрив в ідеологічній атмосфері ложі сприятливий ґрунт для вияву сепаратистських устремлінь, характерних для певної частини українського дворянства. Олександр І наказав закрити масонські ложі на Україні, маючи на увазі одну — полтавську. Ніяких акцій щодо членів ложі «Любов до істини» вчинено не було.

 

docx
Додано
16 листопада 2023
Переглядів
370
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку