Mass Media in the English-Speaking Countries - Засоби масової інформації в англомовних країнах

In the morning, before work, and in the evening, when they come home, people in the English-speaking countries like to read newspapers and magazines, watch TV or listen to the radio.

The newspapers, which are produced in Great Britain, the USA and other English-speaking countries, are divided into national and local.

The national newspapers are those, which are sold all over the country: they are “The Times”, “The Guardian”, “The Independent”, “The Daily Telegraph” and “The Financial Times” in Great Britain and “The Wall Street Journal”, “The New York Times”, “The Washington Post” and “The Christian Science Monitor” in the USA.

There are two main types of national newspapers — the “popular” papers and the “quality” papers.

Most of the popular papers are tabloids — that is the papers with small-size pages.

The tabloids place a lot of pictures, big headlines and short articles.

The popular newspapers are easy to read and often contain little real information — they usually have stories about ordinary people and events, which are amusing or odd.

Examples of this type of newspapers in Great Britain are “The Daily Mail”, “The Sun” and “The Daily Mirror”.

“Quality” papers give more reading material about politics and foreign affairs: their articles are bigger in size and have much news.

They have different pages for home news, foreign affairs, articles on literature, business, fashion and so on.

All types of newspapers publish a lot of advertisements.

Local newspapers usually give more attention to local than to world or national news.

Some of them are weekly newspapers — they are printed once a week.

Some weekly papers are usually printed in small towns or even villages where people know each other and are interested to know some news about their neighbours and friends.

Weeklies often print reports on weddings, births, deaths and news of local business and politics.

People in the English-speaking countries buy more newspapers on Sundays than on weekdays.

The Sunday papers have a higher circulation than the dailies.

Besides newspapers, a lot of different magazines and scientific journals are printed in the English-speaking countries, too.

Editorial offices of most London news-papers are situated in Fleet Street near the City.

Like in any other country of the world, television is very popular in the USA and Great Britain: many families here have more than one TV set.

The most popular channels on the British TV are BBC 1, BBC, ITV and Channel.

The two BBC channels are national — they are founded by the government but are non-political.

On BBC Channels the televiewers can watch news, TV sport programmes, educational programmes, interviews with prominent people, musical programmes and many other items.

Films are shown on TV, too, but usually they are old: some of the films are made specially for television, for example, so-called soap operas.

Out of the 1,500 TV stations in the USA about 1,200 are commercial ones.

Сommercial TV stations broadcast mainly entertainment programmes because they must attract as many televiewers as possible in order to sell advertising time at high prices.

About 300 are public TV stations, which are non-profit organisations.

The public TV broadcasts mainly educational and cultural programmes — plays, ballets, symphonies, programmes on art and history.

And yet, sometimes, the television in Britain and the USA is criticised, because people think that it shows too much violence and crime.

Вранці, перед роботою, і ввечері, прийшовши додому, люди в англомовних країнах люблять читати газети і журнали, дивитися телевізор і слухати радіо.

Газети, що випускаються у Великобританії, США й інших англомовних країнах, поділяються на загальнодержавні і місцеві.

Загальнодержавні газети — це ті газети, що продаються по всій країні, а саме: «Таймс», «Гардіан», «Індепендент», «Дейлі Телеграф» і «Файненшіл Таймс» у Великобританії і «Уолл Стріт Джорнал», «Нью-Йорк Таймс», «Вашингтон Пост» і «Крисчен Сайенс Монітор» у США.

Існує два головних типи загальнодержавних газет — «популярні» і «високоякісні».

Більшість популярних газет — бульварні — це газети маленького формату.

Бульварні газети поміщають багато малюнків, великих заголовків і коротких статей.

Популярні газети легше читати, і часто вони містять мало реальної інформації — зазвичай у них є розповіді про звичайних людей і події, що є смішними чи незвичайними.

Прикладом такого роду газет у Великобританії служать «Дейлі Мейл», «Сан», «Дейлі Мірор».

«Високоякісні» газети дають більше матеріалів про політику й іноземні справи: їхні статті більші за обсягом і містять багато новин.

У них є різні сторінки для внутрішніх новин, міжнародних відносин, статей з літератури, бізнесу, моди і так далі.

Усі типи газет публікують багато рекламних оголошень.

Місцеві газети звичайно приділяють більше уваги місцевим, ніж світовим чи державним новинам.

Деякі з них є щотижневиками і виходять раз на тиждень.

Деякі щотижневики звичайно друкуються в маленьких містах і навіть селах, де люди знають один одного і зацікавлені знати деякі новини про своїх сусідів і друзів.

Щотижневики часто друкують репортажі про весілля, народження, смерті і новини місцевого бізнесу та політики.

Люди в англомовних країнах купують більше газет у неділю, ніж у будні дні.

Недільні газети мають більший тираж, ніж щоденні.

Крім газет, в англомовних країнах друкується багато різних періодичних і наукових журналів.

Видавництва більшості лондонських газет розташовані на Флітстріт біля Сіті.

Подібно будь-якій іншій країні світу, телебачення дуже популярне в США і Великобританії: багато родин тут мають більше одного телевізора.

Найбільш популярні канали на Британському телебаченні — Бі-Бі-Сі-1, Бі-Бі-Сі, Ай-Ті-Ві і Канал.

Обидва канали Бі-Бі-Сі є національними — вони засновані урядом, але є неполітичними.

На каналах Бі-Бі-Сі глядачі можуть побачити новини, телевізійні спортивні програми, освітні програми, інтерв’ю з відомими людьми, музичні програми і багато чого іншого.

На телебаченні також показують фільми, але звичайно вони старі, деякі з них зроблені спеціально для телебачення, наприклад, так звані «мильні» опери.

З 1500 телестанцій у США близько 1200 є комерційними.

Комерційні телестанції передають переважно розважальні програми, тому що вони повинні залучати якнайбільше глядачів, щоб продати рекламний час за високою ціною.

Близько 300 телестанцій є суспільними некомерційними організаціями.

Суспільне телебачення передає головним чином освітні і культурні програми — п’єси, балети, симфонії, програми з мистецтва й історії.

І все-таки іноді телебачення в Англії і США критикується, оскільки люди вважають, що воно показує занадто багато насильства і злочинів.