Математична п'са казка "Екскурс в історію математики"

Струпківська ЗОШ І – ІІІ ступенів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Математична п’єса – казка

«Екскурс в історію математики»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала

Вчитель математики

Спеціаліст вищої категорії

Пасічняк О.М.

 

 

 

 

Остап , Василь - сучасні хлопчики , учні 6 -го класу

Алгебра та геометрія - сестри і великі науки

Арифметика - цариця всіх математичних наук

Нгам і Арет - первісні мисливці

2 гарпедонапта - землеміра

5 дівчат - гречанок

Архімед

Ломоносов

Дія перша

            Відкривається завіса . На сцені три молоді особи . Входить Остап..

Остап ( в сторону). Три дівиці під вікном пряли пізно вечерком ... ( звертаючись до дівчат ) Привіт ! Я - Остап , а він - Василь .

Геометрія . Вибачте , але ви для мене , молода людина , особа майже стороння , а з незнайомими я не розмовляю. ( Гордо виходить)

Алгебра . Схоже , що ми з вами десь зустрічалися , так приблизно 4 рази на тиждень , але ви , молоді люди , не надто старалися, тому я вас погано пам'ятаю. (Виходить слідом за геометрією )

Арифметика . Привіт ! Хоча , звертаючись до дівчат , краще б все ж сказати «доброго дня». Особливо якщо дамі багато тисяч років від роду ...

Василь . Багато тисяч ? Але ... Але тоді вам давно пора на пенсію!

Арифметика . Як це на пенсію? ! Я служила людям тисячі років , вони і тепер без мене не обійдуться. Я ж арифметика.

Хлопчики спантеличено ляскають віями , знизують плечима.

Арифметика ( обурено ) . Що ж ти мовчиш? Чи ти не чуєш ? Я - А - риф - ме -ти -ка! Та сама, що вивчають у школі . Ну предмет , предмет такий ... ну ладно , зараз побачиш.

( Тікає )

Остап( глядачам ) . Але у нас не було такого предмета . Ми українську мову і математику проходили.

З'являються алгебра і геометрія в коронах і мантіях .

Алгебра . Ось як , у них немає такого предмета ! А приклади на віднімання і ділення ? А вправи на додавання і множення стовпчиком ? Це що ? Хіба не арифметика ?

Геометрія . Ще зовсім недавно школярі тріпотіли , зачувши це слово ... І ось воно їм майже невідомо. Які забудькуваті люди!

Алгебра . І все чому? Та тому , що Арифметика добровільно впустила в молодші класи нас , своїх сестер , алгебру і геометрію , і ми всі разом стали називатися математикою.

Геометрія . Ні, що ж це таке відбувається? Сестра робить шляхетний жест , поступається власним ім'ям в ім'я пе -да- го - гіч -но -го процесу , а про неї , бачте , більше не хочуть знати! Ніби не арифметика - основа всякої рахункової справи ...

Алгебра . Ніби не арифметика - одна з найдавніших наук світу ! Сестро , ми повинні з тобою зробити з цього правильний висновок , а то і нас безцеремонно виживуть зі шкільної програми . ( Обидві йдуть)

Пісня «Математика - країна»

1. Ти теореми довела, арифметику вивчаєш,

Ти є цариця всіх наук

Ти це знаєш, ти це знаєш.

Ти до омріяних висот

Йшла крізь терна, йшла крізь терна

Ти в душах сіяла знання,

Наче зерна, наче зерна.

              Приспів

Є на світі така країна,

Всіх навчає вона сумлінно.

Теорема і аксіома –

Це її є умова.

Є на світі така країна,

Найрозумніша з всіх наук вна.

Де задачі є і рівняння –

Це її розв’язання.

 

2. Де б ти на світі не бував

Математика з тобою.

Вона є наука що дала,

Ті знання тобі чудові.

Тут ти навчився рахувать:

Додавати, віднімити,

І теорему доведеш,

Без проблем ти, без проблем ти.

              Приспів

 

3. Ти до омріяних висот

Йшла крізь терна, йшла крізь терна.

Ти в душах сіяла знання,

Наче зерна, наче зерна.

              Приспів

 

Гримить грім. Остап озирається . Звучить громовий голос.

Голос . Який предмет ти вивчаєш у школі , Остап ?

Хлопчики ( разом злякано ) . Математику .

Голос . Перед тобою Арифметика - цариця математики.

 

Василь ( озираючись ) . Де Ви , Ваша величність ? ( Арифметика з'являється у нього за спиною. )

Остап . Вибачте , Ваша величність , боюся , я був не надто ввічливий з вами. Але , чесне слово , я не навмисне.

Арифметика . Так і бути , на перший раз доведеться пробачити твоє невігластво. Слухай мене уважно. Зараз ми вирушимо з тобою в подорож у часі . Я покажу тобі , як поступово люди пізнавали числа. Але не думай , що ти побачиш всі періоди моєї історії . Вона занадто складна , а ти занадто малий. Будемо пам'ятати , що ніхто не може осягнути неосяжного . Тому для подорожі виберемо найкоротший шлях .

Остап( стрибаючи ) . Велике спасибі! Але коли ми підемо?

Арифметика . Ах так ! Вперед! ( Світло гасне. )

На слайдах  полювання первісних мисливців

Дія друга .

Повна темрява. Чуються голоси Остапа і Арифметики .

Остап . Я нічого не бачу !

Арифметика . Цілком зрозуміло ! Адже ми з тобою перебуваємо в темряві століть ! Але нічого , зараз я її трохи розжену . Раз , два , три ... ( Світло запалюється , Остап і Арифметика знаходяться збоку сцени. У центрі один проти одного стоять дві людини в шкурах , потрясають списами. )

Нгам . Треба оточити лося. Ти , Арет , візьмеш (показує 5 пальців) одну руку чоловік і будеш заганяти лося праворуч , Мірдін візьме 4 пальця (показує) людей і підстереже зліва , Емріс закриє шлях до відступу , а я з рештою мисливцями буду в засідці. Плем'я голодує , видобуток необхідний. Поспішай скоро лосі підуть на водопій ! Егей !(Обидва тікають )

Остап( єхидно ) . Це так ви виглядали в ранньому дитинстві , ваша величність? Ну а що ж робили первісні люди , якщо їм треба було використовувати великі числа ?

Арифметика . Це ми зараз побачимо . І знаєш що , звертайся до  мене просто Арі і без жодних « величностей ». Титули застаріли , а я завжди хочу бути молодою і сучасною.

Знову з'являються Нгам і Арет . Вони йдуть повільно , Нгам накульгує. Обидва щасливі : полювання вдалося.

Нгам . Хвала духу лісу , який послав нам удачу! Велика видобуток у племені ! Нарешті родичі будуть ситі ! Хей ! Хей ! Хей !

Арет . Чоловіки племені хоробрі і сильні, вони нікого не бояться . Хей ! Хей ! Хей !

( Обидва потрясають списами )

Арет . Але відповідай мені , Нгам , як розділити м'ясо між сім'ями мисливців ?

Нгам . У полюванні брали участь 2 руки , одна нога і 1 палець на іншій нозі людей , а ще я , ти і Еміріс . Це ще 3 пальця. У мене є дружина ( вказує на свій останній незайнятий палець) , 3 сина (пальці починає загинати Арет ) , 2 дочки , стара мати. Ти молодий , але маєш багато рідні : дружина , 2 сина, дочку ( Арет весь цей час загинає пальці або вказує списом на відповідні пальці ніг) , покалічений Ізюбри брат і ще 4 члени його сім'ї. У Емріса є старі мати, батько і 3 брата. У Мірдіна ...

Арет . Почекай !

Нгам . А що ?

Арет . Не можу підрахувати . Пальців не вистачає . ( Обоє важко замислюються. Раптом Нгам піднімає руки. )

Нгам . Хвала духу лісу! Він показав мені вихід. Щоб знати , як правильно розділити видобуток , треба покликати сюди кілька людей з нашого племені. Тоді пальців вистачить ! А іншого виходу немає.

Арет . Так , хай буде вічною твоя мудрість ,  Нгам ! ( Обидва йдуть)

Остап. Ось це рахівники ! Але все ж раніше було здорово , ходити на полювання цікавіше , ніж вчитися в школі.

Арифметика . Так адже тільки дорослі полювали , а діти вчилися.

Розповідь  про математику в Стародавньому Єгипті

 

 

Дія третя

Остап. Ох , ну і жара! Де ми ?

Арифметика . У Стародавньому Єгипті , хлопчику

                На сцену виходять писарі Ахмес і Піопі, за ними , низько кланяється , іде пекар. Ахмес , як більш старший сідає на сцену. Піопі стає біля нього і насмішкувато дивиться на пекаря.

Пекар. (Звертаючись до Ахмеса). О, наймудріший. Писар Піопі підрахував , що я повинен віддати в податок Фараону 6 900 хлібів. Звичайно, я не такий бідний . як християнин , але у мене всього 213 мір зерна. А із кожної міри отримую по 37 хлібів. Мені здається , що я не зможу виплатити такий великий податок, і тоді Великий і Божественний Фараон прикаже казнити мене. Писар Піопі  запевняє, що зерна на податок вистачить і ще залишиться на прожиття моїй сім’ї  і ми не помремо з голоду. Але  його молодість  породжує сумніви в моїм серці. Твоя мудрість і справедливість відомі. Виріши ти мою судьбу.

Ахмес. Якщо ти хочеш взнати , скільки буде 213 раз по 37 , то роби , як робиться: візьми два рази по 213- це 426, потім 4 рази по 213 – буде – 852, потім 8 раз – 1704, 16 раз – 3408, 32 рази – 6816. Дивися: 32,4 і1 в сумі 37.Тепер додамо  6816 , 852, і 213. Отримаємо 7881. Отже, відданий в податок Фараону  6900 хлібів , ти залишиш собі 981. Цього вистачить тобі і твоїй сім’ї до нового врожаю .(Звертається до Піопі) Ти підрахував правильно.

Пекар. Припадаю до ваших ніг, Ахмес, і молю Озіріса , щоб , справдилися Твої слова. Але пробачте мене , нетямущого,  дозволь задати Тобі  ще одне запитання.

Ахмес. Кажи.

Пекар. Чому саме так, а не іншим шляхом потрібно розв’язувати таку складну задачу?

Піопі (огризаючись)А навіщо тобі це знати? Чи не сумніваєшся ти в словах Ахмеса,  нахабний? Твоє діло молоти зерно, пекти хліб, варити пиво. Тільки жрецям  і чиновникам Великого Фараона дано розуміти всі тайни. Що буде з нашим винаходом , якщо ми будемо озвучувати його всякому цікавому пекарю! Ми досягаємо його багато років, проводимо молодість в храмах за читанням священних книг , а ти…

Ахмес (встає не поспішаючи і з достоїнством). Ти , пекарю, два рази засумнівався в правдивості чиновників Фараона і за це будеш наказаний палками.

Пекар (падаючи на коліна) О наймудріший, не гнівайтеся на мене. Жара  помутила мій розум(поступово піднімаючись і швидко іде в  назад). Не хочете ви освіжитися?Для цього найліпше пиво. Покуштуйте мого , воно славиться в окрузі. Мої раби зараз швидко принесуть вам у великих кувшинах (Тікає).

Піопі сміється , а Ахмес задумливо дивиться йому в слід.

 

 

ДІЯ ЧЕТВЕРТА

 

На сцені біля дошки  стоять Остап і Арі.

Остап. Як цікаво писар помножив 213 на 37. Я швидше міг би помножити в стовпчик багато більші числа.

Ари. Але тоді ще знаменитого способу обчислення «в стовпчик» не існувало. Спочатку  потрібно було винайти записи чисел за розрядами, придумати спеціальний знак для позначення пустого розряду – знак нуля, навчитися швидко множити числа в середині розрядів, тобто ввести таблицю множення.

Остап. Виходить, стародавні єгиптяни не знали таблиці множення! Оце бідолашні, як мучилися!

Ари. Так, таблицю множення винайшли не в Стародавнім Єгипті, а в Вавилоні. Єгиптяни не застосовували лише дію подвоєння. Так, при множенні 213 на 37 писар складав таблицю, в якій вміщувалися множники виду 2k і результати подвоєння (записує на дошці) :

             /1                    213

              2                     426

              /4                     852

              8                      1704

               16                   3408

              /32                    6816

 Таблиця продовжується до тих пір , поки в лівому стовпчику не появиться найбільше із чисел 2k , менше за 37. Похилою рискою рахівник відмічав ті числа в лівому стовпчику , які в сумі дають 37 (я теж так зробила 1+4+32=37) і знаходив суму чисел, які стоять в правому стовпчику навпроти відмічених : 6816+852+213=7881. Легко перевірити , що 7881=37*213.

Остап. І древні рахівники ніколи не помилялися?

Арі. В всякому випадку ті, які були уважні , не помилялися. Цей спосіб заснований на розподільному законі:

213*37=213*(1+4+32)=213*1+213*4+213*32.

Залишається довести ще одне важке твердження: ціле число можна представити в вигляді суми 1 і декількох множників виду 2k . древні єгиптяни замітили його в результаті довгої обчислювальної практики. Ти зможеш перевірити його на прикладах, а потім спробувати довести.

Остап. Легко сказати «довести», а як дійде до доведення - стоп. Так і кому потрібні ці доведення? Якщо щось  і правильно, то зразу й видно, що правильно. Онде в геометрії доводимо, що якщо два кути мають спільну сторону, то друга сторона меншого кута  проходить між двома сторонами більшого. Ніби в цьому хтось сумнівається!

Арі. (хитає головою). Ай-яй-яй! Який жах! Тільки би не почула моя сестра Геометрія. Давай , поки її ще немає , знову заглянемо в Стародавній Єгипет і подивимося , як там розв’язують більш складні задачі. Я впевнена , що після цього ти сам станеш сумувати за доведенням .

 

Виходять дівчатка в білих платтях з хлопчиками для виконання вальсу , на платтячках причеплені цифри, після закінчення вальсу розказують вірш «Ода цифрі»

1.Яскравим сонцем, щедро вмиті

Знаменні цифри історичні.

Вони, немов розквітлі віти,

Ласкаво дивляться в обличчя.

2. Хто каже — цифри безсловесні? 

Вони ідуть назустріч веснам.

В далекій тундрі і аулі

Ми їхню мову всюди чуєм. 

3. Звучать вони, як пісня слави, 

Як велич нашої держави. 

В них мрія серця ожива, 

У них дерзань палкі слова. 

4. То тріпочуть, як листочки, 

То шикуються в рядочки. 

Вони в перебігу гудків, 

В роботі річок і полів.

5. Дарма, що цифри без прикрас, 

Вони — змагання наше й сила 

У необхідний, скрутний час, 

До щастя зоряного крила.

 

 

 

ДІЯ П’ЯТА

У цей час з'являються два гарпедонапта ( землеміра ) . На екрані - слайди із зображенням земельних ділянок Єгипту .

1 -й землемір . Знову цей жадібний старий Ахмес скаржиться , що ми неправильно відновили його ділянку.

2 -й землемір . Завжди йому здається , ніби ми зменшили його поле. Навіть якщо це так , то йому ж краще - менше податок заплатити  чиновникам Фараона.

1 -й землемір. Жарти  ,жартами , а доведеться заново вимірювати його ділянку. Бачиш , сидить під пальмою , фініки жує і нас чекає.

2 -й землемір. ( Розгортає план , озирається , куди б повісити його , побачив Остапа , гукає його ) . Хлопчику ! Іди сюди , нічого без діла стояти. Ну і дивно ж ти одягнений. Гаразд , потримай -ка сувій.

1 -й землемір. Ну що , перевіримо кут . Три , чотири , п'ять. ( Перевіряє вузлики)

Остап. Чого три -чотири -п'ять ? А що вони зараз роблять?

Арі. Зав'язують кінці мотузки. Складають трикутник , натягують в місцях вузлів і розкладають його на землі. У них вийшов трикутник з прямим кутом , який кладуть проти більшої сторони в 5 вузлів. Трикутник зі сторонами 3 , 4 , 5 увійшов в історію математики під назвою єгипетський .

2 -й землемір. Ну ось , кут вірний . Виміряємо кордон. ( Вимірює кроками , звіряє з планом ) . Все вірно ! Ну , Ахмес , скільки часу через нього втратили!

Арі. Так , в стародавньому Єгипті вміли чітко будувати прямокутники , прямокутні трикутники , вимірювати їх площі. Саме тут зародилася велика наука - ГЕОМЕТРІЯ , адже і перекладається це слово - землемєріє.

На слайдах розповідь про єгипетський трикутник.

Розповідь про Архімеда

 

 

ДІЯ ШОСТА .

Остап . Ми в Греції ? А ось там справжнісінькі стародавні греки ? (Показує пальцем) Що вони роблять?

Арі. Ти не вказуй перстом ! І не забудь поклонитися !

Остап і Арі ввічливо кланяються у бік греків.

На сцену виходить група гречанок з глечиками , вони весело базікають один з одним і , сміючись , розповідають вірш "Легенда про Архімеда " :

1.Преданье старовинне знає увесь світ ,

  Як тішачись в гарячій ванні ,

  Відкрив свій великий закон Архімед ,

  Зв'язавши його з витівкою дивною. . .

2.Сіяючий вискочив геть Архімед

  З ванни гарячої , де мився ,

  І прямо з лазні , як був не одягнений ,

  Куди - то бігти він пустився . . .

 3 . Картина , гідна пензля богів:

   По вулиці , сонцем нагрітої ,

    Пунктир залишаючи з мокрих слідів ,

    Біжить Архімед нагий .

4 . Натовп сіракузців мчить у слід ,

    У захваті від скаженої гонки ,

    І голосно радіє , коли Архімед

    Викрикував "Еврика!" Дзвінко .

 

5 . Знайшов ! Він знайшов ту бажану відповідь ,

   Яку шукав так завзято !

  " Знайшов ! " - У захваті кричав Архімед ,

  " Знайшов ! " - Повторювали завзято. . .

 

Від групи греків відділяється один бородатий чоловік і прямує до Арі і Остапа , гречанки , сміючись , тікають.

Остап . ( Викрикуючи , знову показуючи пальцем) : Це ж Архімед ! Але він же помер більше двох тисяч років тому.

Архімед . Ви помиляєтеся , я не помер. Ви говорите про той сумний випадок , коли мерзенний римський воїн проколов мене списом. Він теж думав , що Архімед помер , але жорстоко помилився. На жаль , він завадив мені тоді вирішити одну задачу , яку я викреслив на піску. Я попередив його : "Не чіпайте моїх фігур " Але він був глухий до науки. Чи знаєте Ви ім'я цього мерзенного воїна ?

Остап. Поняття не маю . . .

Архімед . Ну , от бачите , я теж не знаю його імені.

Арі. Зате люди пам'ятають ім'я Архімеда і добре знають закони Архімеда.

Пройшла століть низка ,

Науковий подвиг не забутий.

Ніхто не знає , хто вбивця ,

Але знають всі , хто був убитий.

Архімед : Радий чути , що про мене пам'ятають. А відкриті мною закони не мої , а великі закони природи ! Вони існували задовго до мене . Завжди ! Я тільки зумів їх підглянути .

Арі. Ви заклали основи всіх відкриттів , якими пишається Ваш вік.

Остап Скажіть , шановний Архімеде , це правда , що Ви винайшли м'ясорубку ?

Архімед : Не зовсім так . Я винайшов водопідйомних гвинт , який застосовувався для перекачування води . А вже потім люди використовували мій винахід для виготовлення м'ясорубки.

Остап. А правда , що Ви брали участь у війні з римлянами ?

Архімед . У той час я вже був старим, але мої винаходи дуже допомогли воїнам, що захищали Сіракузи. ( Архімед показує малюнок оборонної - підйомної машини і запального дзеркала , пояснюючи , як вони діють. )

Остап. Оце здорово!

Архімед : А зараз прошу вибачити мене - у мене важлива справа. Може сьогодні мені вдасться знайти точку , яку я так довго шукаю .

Остап. Яку точку ?

Архімед : Зрозуміло , точку опори. Якщо я знайду точку опори , то зможу привернути навіть Землю!

Остап. Яким чином ?

Архімед : За допомогою важеля . Коли - то , коли я жив у своєму рідному місті Сіракузах , я придумав цю дуже просту машину. . . (Виходить, помахавши на прощання рукою , а слідом і всі інші греки)

Арі.Щасливий в наше століття , кому перемога

Далася не кров’ю , а розумом ,

Щасливий, хто точку Архімеда

Умів знайти в собі самому.

Пісня «О, математика!»

 

1.І знову дзвінок запрошує в клас

У царство логіки, краси й сили,

Багато тут цікавого для нас

У зоряні хвилини ми відкрили.

              Приспів:

О ,математика!

Без неї, як на суші без води.

Її неповторні уроки

В серцях наших будуть завжди.

 

2. Манить нас знань велична висота,

Така солодка нам навчання мука,

Ми любим всі наук, та

Найкраща – математики наука.

              Приспів

 

3. Розв’язуєм рівняння ми щодня,

Обчислюємо приклади охоче,

Щоб потім, як покличе нас життя,

Свої знання Вітчизні ми віддали.

              Приспів

Розповідь про вчених математиків Ломоносова та інших

 

ДІЯ СЬОМА .

Виходить людина в сюртуку і напудреній перуці з гордою поставою , в руках у нього тростину.

Ломоносов . Михайло Ломоносов . Суто щасливий бачити вас , що побували в превеликім царстві чисел. Числа не тільки незліченно корисні , а й радість велику несуть людині . . . Коли  Ви досягли успіху в науці арифметика , юначе ?

Остап. Не дуже вже багато. Це важка наука .

Ломоносов . Так , зело важка ! Либонь самому доводиться розуму - розуму набиратися , книжки студіювати ?

Остап. Ми в школі вчимося . У нас є вчителі .

Ломоносов . Ах , у школі! І все-таки важко ? Ага , розумію . Навчаєтися полювати , тільки часу нестача. Я ж теж батькові помічником був , важкий невід в море закидав да улов витягав . Ох , важко було вчитися. Та й грошей на навчання не було.

Василь.  Ні, Михайло Васильовичу , мені не доводиться працювати , я тільки вчуся і іноді вдома допомагаю . А навчання в школі безкоштовне .

Ломоносов . Це мені незрозуміло . І не працюєте , і вчитеся безкоштовно , і все ще говорите , що важко науку долати.Чудно ! А мені доводилося самому по книжках і грамоті , та арифметики вчитися , та й то , коли на це вільний час залишався. " Арифметика "

Магницького - чудова книжка! Я в  дев'ятнадцяти років до Москви вирушив . Пішим , в постолах , з мішком за спиною ! Ось як у наш час простим - то людям навчання діставалося .

Олексій . А я Ваші вислови про математику  знаю !

Математику вже навіть задля того треба вивчати, що вона розум до ладу приводить.
М. В. Ломоносов

Ломоносов слухає , посміхаючись і киваючи головою.

Сергій . А ще я пам'ятаю Ваші вірші !

Відкрилася безодня зірок повна ,

Зіркам числа нема, безодні дна!

Ломоносов . Радісно , що Ви пам'ятаєте, і мої вірші ! Хто сказав , що наука і мистецтво - різні речі ? По-моєму , щоб бути добрим математиком , треба бути в душі поетом.

Ломоносов .

У кожного з нас своя Пряма ,

Їм перетнутися тільки раз дано.

І в їх перетині ми зустрічаємо

Свою біду , долю , удачу .

 

Архімед. Хтось скаже, що наука ця черства –

Лиш цифри, приклади, задачі.

А що робить, як настрою нема

І серце від образи тихо плаче?

Довірся їй, і все лихе пройде,

І сум твій, як туман, минеться,

І стане сонячним похмурим день –

Це так вона до тебе усміхнеться.

 

Остап( звертаючись до Арі ) :

О, математико , ти вічна!

Пишайся , прекрасна , собою!

Твоя величність нескінченна,

Так визначено долею !

Завжди овіяна ти славою ,

О, світоч усіх земних світил !

Тебе царицею величавої

Недарма Гаусс охрестив !

Остап

Так, треба математику любити

І не вважати навчання за муки!

Все в житті знадобиться , ти вчися ,

Вчися і не шкодуй на те миті!

 

Геометрія. Богом дана ця наука

Нам як дар безцінний,

Як несхитна запорука,

Що розум нетлінний.

 

Василь. Найдавніша, наймудріша,

Всіх наук цариця,

Хай вона допоки світу

Славиться й святиться.

Логіка, краса і сила –

Ось її прикмети,

Всіх вона приворожила –

Мрійників й поетів.

Усі учасники виходять на сцену .

 

Алгебра:

Наше свято завершено,

Але кожен повинен знати :

Усяким людям усякі дари:

Одному ясний сильний ум,

Що не знаходить у світі пари;

Другому рій крилатих дум,

Що, мов орли, летять за хмари;

Ще іншим - руки золоті:

Що очі бачать, руки вдіють

Який же дар дістали ті,

Що так дітей учити вміють?

Мені здається, в скарбі тім

Любові найбільше дісталося їм.

Учитель - це наша совість

Взірець в житті єдиний

Без цього життєва повість

Не пишеться у людини.

Не має свого він часу

Життя його - тільки школа

Учитель - це дружні класи,

Учитель - це така доля.

Учень1.Свята і праведна твоя дорога.

І ти на ній чимало літ!

Ти справжній вчитель — це від Бога!

І ти не йдеш — летиш у світ!

Натхненна, справедлива, світла

Ти досягаєш висоти.

І ніби зірочка розквітла

Ведеш дітей в нові світи.

Учень 2. Ти не спиняєшся ніколи.

До нового свій робиш крок.

Душі пориви — це для школи!

Найкраще — дітям на урок!

Чарівне та інноваційне,

І світлих тисячі ідей.

Учень 3. Живе, чудове, емоційне —

Це все для радості дітей!

Щоб у дітей душа розквітла,

Щоб легше йшли вони у світ.

Ведеш за руку їх до світла

Учень 4. З маленьких літ, з маленьких літ…

Хоч й нелегка твоя дорога,

Та серце вибрало таку.

Ти є учителем від Бога,

Хоч маєш долю нелегку,

Але живеш по правді в світі.

І впевнено йдеш до мети.

Живи ж сто літ у мирі й світлі

І ніби зірочка світи!

Пісня «Ми для вас , вчителі»