Предметне навчання, де навчальними програмами регламентується зміст та вимоги до засвоєння предметних знань, може стати основою для формування компетентностей учня. Для досягнення цілей і отримання результату освітньої діяльності потрібно оптимально поєднувати традиційні та сучасні форми, методи, засоби навчання, при яких розвиваються і формуються компетентності кожного учня.
Методи і технології формування компетентностей учнів на уроці математики
Предметне навчання, де навчальними програмами регламентується зміст та вимоги до засвоєння предметних знань, може стати основою для формування компетентностей учня. Для досягнення цілей і отримання результату освітньої діяльності потрібно оптимально поєднувати традиційні та сучасні форми, методи, засоби навчання, при яких розвиваються і формуються компетентності кожного учня.
|
|
|
|
Методи навчання математики, що формують набуття математичних компетентностей:
Методи начання —> Активізації уваги —>Викладу нового матеріалу —> Закріплення знань —> Навчання розв’язування задач
Активні методи більшою мірою спрямовані на формування в учня власної думки щодо заданої проблематики. Інтерактивні методи спрямовані на вироблення вміння роботи в рамках малої групи.
Активні методи навчання
- Метод конкретної ситуації (вчить школярів думати, узагальнювати, аналізувати, розглядати різні способи, складати свої задачі).
- Метод інциденту (залучення учнів до участі в олімпіадах, конкурсах. Учні вчаться долати інертність, переборювати стресові ситуації, що так важливо в житті).
- Метод мозкового штурму (привчає учнів на проставлені питання давати варіанти відповідей).
- Метод занурення (створюються ситуації, де учні з головою занурюються в поставлені завдання, ефективно розв’язують їх).
- Еврестичних питань (спонукає учнів думати, аналізувати).
- Дослідницький метод (учитель разом з учнями формулює проблему, учні, самостійно обравши засоби, вирішують її ).
Інтерактивність у навчанні це знаходження в постійній, активній взаємодії, в режимі діалогу, спільної дії всіх учасників процесу навчання. Термін інтерактивність походить від англійських слів Inter іact та означає взаємодію. Суть інтерактивного навчання: співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, у співпраці).
Інтерактивні форми і методи навчання:
- Рольові ігри (сприяють не лише розвитку вміння викладати свої думки, а з повагою ставитися до думок і пропозицій інших).
-Частково-пошуковий (евристичний) метод (спонукає учнів під керівництвом учителя самостійно мислити, вирішувати пізнавальні завдання, які виникають, створювати і вирішувати проблемні ситуації, аналізувати, порівнювати, узагальнювати, робити висновки).
- Метод проблемного викладу знань (є перехідним від виконавчої до творчої діяльності. У співпраці з вчителем учні відкривають для себе нові знання, осягають теоретичні особливості математики).
-Кейс-метод (розбір конкретних виробничих ситуацій),
-Кооперативний метод (виконується при роботі в групах).
Крім того: презентації, дискусії, метод круглого столу, метод ділової гри, конкурси практичних робіт з обговоренням, практичні групові та індивідуальні вправи, моделювання виробничих ситуацій та ін.
Досить цікавою для розвитку компетентностей учнів, на мій погляд, є класифікація методів продуктивного навчання, запропонована російським дидактом А. В. Хуторським, а саме:
Когнітивні методи навчання (методи навчального пізнання):
методи емпатії (вживання), смислового бачення, образного бачення, символічного бачення, евристичних запитань, порівняння, евристичного спостереження, фактів, дослідження, конструювання понять, конструювання правил, гіпотез, прогнозування, помилок, конструювання теорій.
Креативні методи навчання (методи зорієнтовані на створення учнями власних освітніх продуктів) – придумування, "Якби...", образної картини, гіперболізації, аглютинації, "мозковий штурм", сінектики, морфологічного ящика, інверсії.
Методи організації учіння (поділяються на методи учнів, учителів і керівників освіти). Методи учнів – це метод навчального цілепокладання, учнівського планування, створення учнівських освітніх програм, нормотворчості, самоорганізації навчання, взаємонавчання, рецензій, контролю, рефлексії, самооцінки.
В залежності від змісту навчального матеріалу, рівня підготовки класу я застосовую різні методи навчання. При вивченні нової теми, я вважаю, доцільно для формування теоретичних знань використовувати проблемно-пошукові методи, для формування фактичних знань репродуктивні методи, так як для організації роботи необхідні базові знання. На етапі формування вмінь і навичок репродуктивні методи поступово заміняти частково пошуковими і творчими, так як необхідно навчити учнів використовувати отримані знання в нестандартній, зміненій ситуації. Крім того, на цьому етапі, а також на етапі узагальнення та систематизації знань і вмінь можна використати проблемні і дослідницькі методи.
Основні принципи, якими я кереюсь при формуванні компетентностей учнів – це поступовість і безперервність.
Сучасні інноваційні технології у поєднанні з іншими педагогічними технологіями, сприяють інтелектуальному, соціальному й духовному розвитку школяра, формуванню ключових і предметних компетентностей на уроках математики.
В практиці своєї роботи використовую наступні технології:
кооперативне навчання, інформаційні комп’ютерні технології, диференційоване навчання, колективно-групове навчання, ситуативне навчання, розвитку критичного мислення, ігрові, проблемного навчання, проектів.
Внутрішня мотивація в багатьох учнів ще нестійка і залежить від ситуації. Тут доцільно використати:
- цікаві факти із життя знаменитих людей,
- різноманітні історичні матеріали,
- наочний матеріал,
- ігрові ситуації тощо.
Крім цього необхідно пропонувати різні види вправ, а саме:
- цікаві логікорозвивальні завдання;
- завдання практичного і прикладного характеру, зокрема і старовинні,
- незакінчене речення,
- творчі завдання,
- індивідуально-диференційовані завдання,
- задачі проблемного характеру,
- завдання, спрямовані на виявлення і спростування помилок та ін..
Серед засобів навчання: комп’ютерна техніка, мультимедійні засоби навчання, дидактичні матеріали, додаткова література.
Крім цього проводжу і нестандартні уроки, які мають нетрадиційну структуру і призначені для збудження інтересу школярів до навчання, серед яких є: урок-гра, урок-подорож, урок-казка, урок-аукціон, урок - КВК, урок-змагання, вікторини тощо.
Література
1.Солодченко Л.І. Розвиток життєвих компетентностей на уроках математики: На основі принципу історизму та прикладної спрямованості. – Тернопіль – Харків: Видавництво «Ранок», 2011 – 144 с.
2. Овчарук О.В. Компетентнісний підхід у сучасній освіті : світовий досвід та українські перспективи. – К. : «К.І.С.», 2004. — 112 с.
Інтернет - ресурси
http://starshocl.blogspot.com/2014/04/blog-post.html