Матеріал для друку "Кінезіалогія – ефективний психолого – педагогічний ресурс сучасного вчителя – логопеда в умовах Нової української школи"

Кінезіалогія – ефективний психолого – педагогічний ресурс сучасного вчителя – логопеда в умовах Нової української школи

I. Кінезіалогічні вправи та нейрокорекція як допоміжний засіб у формуванні ключових компетентностей учнів початкових класів.

Найціннішим результатом нової освітньої реформи – Нової української школи (НУШ), є здорова дитина, мотивована на успішне навчання, дослідницьке ставлення до життя; це учень / учениця, які вміють вчитися з різних джерел і критично оцінювати інформацію, відповідально ставитися до себе та інших людей, усвідомлювати себе громадянином / громадянкою України.

Згідно нового Державного стандарту початкової освіти, затвердженого Кабінетом Міністрів України 21 лютого 2018р., визначаються основні підходи до навчання в початковій школі, а також вимоги до обов’язкових компетентностей здобувача освіти. Державний стандарт свідчить: «Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості». 

Спільними для всіх компетентностей є вміння читати і розуміти прочитане, висловлювати думку усно і письмово. Серед яких спілкування державною (і рідною, у разі відмінності) мовами є одною з ключових компетентностей учнів початкової школи: «уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження». 

Обстеження усного й писемного мовлення учнів початкових класів, закладу середньої освіти, проведеного мною на початку 2019 - 2020 навчального року свідчать, що порушення усного мовлення в учнів 1 класів складає 45%; в учнів 2 класу – порушення мовлення обумовлені недорозвиненням фонематичного слуху, незначним загальним недорозвиненням мовлення, які мають і ускладнення у писемному мовленні - 22 %. Серед учнів 3 - 4 класів кількість учнів із порушеннями писемного мовлення складає 16 %. Серед дев’яти освітніх галузей Стандарту важливе місце, разом із іншими, визначається й здоров’язберігаючій галузі. Її розвиток, забезпечує повноцінний розвиток компетентностей учнів, у тому числі й  формування ключової комунікативної компетентності молодшого школяра, яка виявляється у здатності успішно користуватися мовою (всіма видами мовленнєвої діяльності) в процесі спілкування, пізнання навколишнього світу, вирішення життєво важливих завдань.

Інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень,    що     є        основою     компетентнісного          підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади; що стосується, я вважаю, як і здобувачів освіти так і педагогів. Формула НУШ складається з дев’яти компонентів, один з яких умотивований учитель, що має можливість розвиватися і має свободу впроваджувати нові напрацювання.

Впровадження новітніх іноваційних напрямків у корекційно - розвиваючому і здоров’язберігаючому навчанні є нейропсихологічна корекція й кінезіологічні вправи. 

Обстеження дітей щодо належності до групи ризику, до дисграфіків, свідчать, що в 30% порушення письма пов’язані з наявністю порушень міжпівкульної взаємодії, необхідної для успішного оволодіння процесом читання і письма. В роботі вчителя логопеда зустрічаються складні варіанти порушень читання і письма, механізми яких незрозумілі, а застосування традиційних методів корекційного впливу часто дає малопозитивні результати.

Нейропсихологія - наука, що вивчає мозкову організацію психічних процесів: уваги, пам’яті, сприйняття, мовлення, моторики, мислення, емоційного реагування. Нейропсихологічна корекція спрямована на стимуляцію розвитку і формування злагодженої, скоординованої діяльності різних структур мозку. За допомогою спеціально розроблених рухових вправ стимулюється формування певних компонентів психічної діяльності: регуляція і контроль психічної діяльності, моторні навички, зорове, слухове, просторове сприйняття та багато інших.

II. Важливість формування міжпівкульних взаємодій у розвиненні мовленнєвої компетенції учнів.

Всім добре відомо, що мозок складається з двох частин: лівої і правої. Займаються вони різними справами. Ліва півкуля відповідає за логічне мислення і мовні здібності. Основою правої півкулі є інтуїція і творчість. Обидві півкулі з’єднані між собою вузьким пучком нервових волокон – мозолястим тілом. Завдяки йому відбувається обмін інформацією між правою і лівою половинами мозку. Коли існує гарний зв’язок між двома половинами, розвивається «єдине мислення», і як результат - ефективна творча робота мозку. Несформованість міжпівкульних взаємодій у дітей призводить до відсутності злагодженості в роботі двох півкуль мозку, що, в свою чергу, є однією з причин труднощів у навчанні, в тому числі, пов’язаних із дисграфією, дислексією та акалькулією.

Таким чином, для успішного навчання і розвитку дитині необхідна ефективна робота двох півкуль головного мозку і сформованість межпівкульної взаємодії. За зв’язок між півкулями і загальну цілісну роботу мозку відповідає мозолисте тіло. Якщо його волокна не сформовані з будь якої причини (до прикладу, родової травми), то це може призвести до порушень зорової пам’яті, читання, фонематичного слуху, тощо.

Проблеми дітей у початковій школі можуть мати причину саме в недорозвинені функцій однієї з півкуль. Наприклад, фонематичний слух – функція лівої півкулі – спочатку повинен сформуватися як тональне звукорозрізнення в правій півкулі. Несформованість звукових образів у правій півкулі в розвитку фонематичного слуху може призвести до затримки мовлення і порушення звуковимови. Для формування математичних здібностей (функція лівої півкулі –раціонального, логічного, аналітичного,) просто необхідно розвивати у дитини відчуття смаку, нюху, дотику, почуття ритму (функції правої півкулі – емоційного, візуального, образного, тощо). Враховуючи функціональну спеціалізацію півкуль ( права – гуманітарна, ліва – математична), а також спільної діяльності у здійсненні вищих психічних функцій, можна вважати, що порушення міжпівкульної передачі інформації спотворює пізнавальну діяльність дітей. Зростання дітей із мінімальними мозковими дисфункціями у сьогоденні (до 30%), доведено і свідчить, що певну роль у їх виникненні грає порушення функціональної асиметрії кори великих півкуль головного мозку і міжпівкульної взаємодії.  

Труднощі в оволодінні читанням і письмом у дітей пов’язані з порушенням оптимальної міжполушарної взаємодії. У першокласників на початку року відзначається функціональна перевага правої півкулі над лівою. В кінці першого року навчання провідною півкулею стає ліва. Необхідність подібної реверсії міжполушарного балансу пов’язана з тим, що на початковому етапі освоєння грамоти, графічної символіки, функціонально найбільше навантаження падає на системи мозку, відповідальні за перцептивную обробку візуально-просторової інформації (засвоєння графем). В даний час зростає число дітей зі зниженою активністю лівої півкулі. Таким дітям складно засвоювати новий матеріал щодо вмінь і формуванні навички читання, письма, засвоєння здатності до вербалізації просторових уявлень, виявляється незрілість зображально-графічних навичок, слабкість вербальнологічного мислення. Несприятливо позначаються спроби форсувати темпи оволодіння читанням: практично завжди це ускладнює процес оволодіння навичкою читання, що у відсутності корекції може мати прояви у порушеннях читання і письма (дислексії та дисграфії).

Проблема успішності у навчанні може бути вирішена якщо в процесі життя використовується робота обох півкуль мозку. Інтегрованій роботі півкуль мозку сприяють спеціальні рухові вправи. І. П. Павлов вважав, що будь – яка думка закінчується рухом. Людина може мислити сидячи нерухомо, однак, для закріплення думки необхідний рух.

Для забезпечення гармонізації розумової діяльності дитини необхідна диференційована система підбору коригувальних методик відповідно до типу асиметрії півкуль. Для розвитку міжпівкульних зв'язків, а також для розвитку правої і лівої півкуль можна використовувати кінезіологічні вправи.

III. Кінезіалогія як наука.  

Кінезіологія – наука про розвиток розумових здібностей і фізичного здоров’я через певні рухові вправи. В перекладі з грецької «кінезіологія» - наука про рух. Так звана «Гімнастика для мозку», кінезіалогічні вправи» допомагають дітям стати уважними, активними, знімають напругу, страх, роздратування, покращують усі учбові досягнення. Найкращий період для інтелектуального розвитку – вік до 12 років, коли кора великих півкуль мозку ще не закінчила формуватися. Під впливом кінезіалогічних тренувань в організмі відбуваються позитивні структурові зміни, при більш інтенсивному навантаженні – значні зміни.

Засновником освітньої кінезіології є американський вчений, доктор філософії та педагог за освітою Пол Деннисон. На теоретичній базі освітньої кінезіології американськими психологами Полом і Гейлом Деннисон була розроблена програма Нейрогімнастики – «Гімнастика мозку». Це методика активації природних механізмів роботи мозку за допомогою фізичних вправ, поєднання руху і думки. Питаннями освітньої кінезіалогії займалися Л. С.

Виготський, В. М. Бехтерев, І. М. Сеченов, А. Р. Лурія, А. Н. Леонтьєв.

Задачі «Гімнастики мозку» Пола і Гейла Деннисона:

Оптимізація діяльності мозку.

Розвиток двопівкульного мислення, інтелектуальних і творчих здібностей.

Розвиток здібностей до навчання, засвоєнню нової інформації.

Формування абстрактного мислення.

Кінезіологи побачили великий потенціал, закладений у фізичних вправах, які можна використовувати для розвитку людини.

Цілі кінезіологічних занять:

•  Розвиток міжпівкульної спеціалізації.

•  Розвиток міжпівкульної взаємодії.

•  Розвиток коміссур (міжпівкульних зв’язків).

•  Синхронізація роботи півкуль.

•  Розвиток дрібної моторики.

•  Розвиток здібностей.

•  Розвиток пам'яті, уваги.

•  Розвиток мовлення.

•  Розвиток мислення.

•  Усунення дислексії і дисграфії.

Кінезіологічні вправи це вправи, в яких одночасно використовуються різнотипні

рухи рук і ніг. Виконання кінезіалогічних вправ дає як негайний ефект так акамулюючий - накопичувальний. Виконуються вони з поступовим ускладненням:

-                     із прискоренням темпу;

-                     можуть виконуватися з легко прикушеним язиком і заплющеними очима (вимкнення          мовного      і         зорового     контролю); або    навпаки      з промовлянням віршів;

-                     додаються рухи ногою ( відстукати ритм);

-                     виконуються під музику.

IV. Кінезіалогічні вправи.

Сучасні кінезіалогічні методики, у тому числі й кинезіалогічний комплекс Сиротюк А.Л., вправи «Гімнастики мозку» Пола і Гейла Деннисона дозволяють створювати сприятливі умови для розвитку дитини, покращує міжпількульову мозкову взаємодію, розвиває дрібну моторику, мовну активність, створює умови для подолання і профілактики порушень читання і писання.

У комплекси вправ входять:

Розтяжки ( нормалізують тонус м’язів );

Дихальні вправи ( стимулюють роботу мозку, регулюють нервово- психічні процеси, дозволяють активізувати дітей на уроці ,розвивають самоконтроль, довільність );

Окорухові вправи (не тільки знімають втому, а ще розширюють поле зору, розвивається міжпівкульова взаємодія і енергізація організму );

Тілесні вправи (розвивають міжпівкульну взаємодію, знімають м’язові зажими, невимушені рухи. Вправи на релаксацію сприяють розслабленню, зняттю напруги ).

Тривалість занять від 5-10 хвилин до 20-35 хвилин. Вправи виконуються щодня, тривалість одного циклу 45-60 днів. Деякі з таких вправ ми виконуємо під час логопедичних занять. Вони є складовою частиною комплексної корекційної роботи вчителя  логопеда.

1. Вправи для покращення міжкульової взаємодії

«Кільце». Почергово та як найшвидше з’єднувати у коло з великим пальцем вказівного, середнього, безименного, мізинця (працюють обидві руки). 

«Ріжки – ніжки». Вказівний і середній пальці правої руки «ходять» по столу. Одночасно пальці лівої руки підігнути, лише вказівний та мізинець тримати прямими на голові. Це — «ріжки кози». Потім змінити положення рук. Вправу можна супроводжувати словами: «Хлопчик любить скрізь ходити, ніжки мусять тупотіти» (тупотіти ногами).

«Козирок – ОК». Пальці лівої руки зображують козирок кашкету (кисть руки – 4 пальця окрім великого притискають до лоба, великий палець – відставлений перпендикулярно), пальці правої руки – з’єднаний великий і вказівний - жест «ОК». Потім змінити положення рук.

«Грайливі пальчики». Пальці лівої руки по черзі, починаючи з вказівного, «здоровкаються» з великим пальцем, одночасно пальці правої руки «здоровкаються» з великим пальцем, починаючи з мізинця. Потім змінити положення рук. Вправу можна супроводжувати словами:

Мій маленький дружок, пам’ятай всі рухи!  

Вчися рухатись з нами зовсім без напруги.

«Хрестики і нулики». 

1.   З пальців лівої руки зробити хрестики – з пальців правої руки – нулики. Потім змінити положення рук. Виконання вправи можна супроводжувати словами:

Хрестики і нулики – гра цікава дуже.

Можеш ти із пальчиків їх зробити, друже.

Хрестики - рівненькі, нулики - кругленькі.

Раз, два, три - часу не гай, швидко вправу починай.

2.   Кисті рук із прямими пальцями покласти на стіл:

 хрестики — зачепити безіменний палець за мізинець (або середній — за вказівний) правої руки, нулики — з’єднати подушечками великий палець із вказівним лівої руки. Потім змінити положення рук.

«Стіл - стілець». Кисть лівої руки зігнута у кулак, зверху її накриває розпрямлена долоня правої руки, потім теж саме зробити помінявши руки. Вправу можна супроводжувати словами: «Це стіл – за ним сидять». Потім завдання ускладнити: зробити стілець – права кисть зажата у кулак, до неї притиснута розкрита долоня лівої руки (у перпендикулярній площині), потім теж саме зробити помінявши руки. Вправу можна супроводжувати словами: «Це стілець – на нім сидять». Між зміною положення рук можна плеснути в долоні.

«Кнопки мозку». Одна рука легко масажує поглиблення між першими і другими ребрами в зоні ліворуч і праворуч під ключицями. Інша рука знаходиться на пупку, що дозволяє зосередити увагу на центрі ваги тіла.

«Гачки». Спочатку вправи схрестіть щиколотки , як зручно. Потім витягнути руки вперед, схрестити долонями один до одного, зчепивши пальці в замок, вивернути руки всередину на рівні грудей так, щоб лікті були спрямовані вниз. Перехресно міняти положення рук і ніг.

«Кулак – ребро – долоня». Три положення руки на площині столу , послідовно змінюють один одного. Стиснута в кулак долоня, положення долоні ребром на площині столу, распрямлена долоня на площині столу. Виконується спочатку правою рукою , потім лівою , потім - двома руками разом. Кількість повторень по вісім - десять разів.

Вправа може виконуватися в чотири положення, супроводжуючи мовою:

Долоньки уверх, долоньки униз, 

А тепер їх на бочок, затискаєм у кулачок.

«Жабки». Одна рука затиснута у кулак, інша лежить на площині стола (долоня униз). Одночасно змінювати положення рук,відриваючи руки від столу. Виконання вправи можна супроводжувати читанням віршика:

Дві веселі жабки ні хвилинки не сидять,

Гарно подружки стрибають, тільки бульбашки летять.

«Лезгінка». Ліва рука стиснута у кулак, великий палець – в ліву сторону, до мізинця лівої руки приставити розігнуту кисть правої руки (пальці разом); потім поміняти положення рук. Виконання вправи можна супроводжувати читанням віршика:

Кисть ми у кулак стискаєм, ну а другу розтискаєм, Потім Їх ми поміняєм і лезгінку починаєм.

«Вухо – ніс». Вказівним і великим пальцями лівої руки взяти себе за мочку правого вуха,й одночасно вказівним і великим пальцями правої руки взяти себе за кінчик носа; потім плеснути в долоні – поміняти положення рук.

«Лінива вісімка» (горизонтальна вісімка). Тричі намалюйте в повітрі у горизонтальній площині цифру вісім спочатку однією рукою, потім другою, потім обома руками разом. Потім завдання ускладнюється. Рука малює «Ліниву вісімку», починаючи від центру зорового поля вгору і проти годинникової стрілки; при цьому очі стежать за рухом кінчиків пальців. Вправу виконувати повільно від трьох до п’яти разів лівою рукою, притиснутою до лівого вуха і стільки ж разів правою рукою, притиснутою до правого вуха. Вправа об’єднує всі канали сприйняття: аудіальний, візуальний, кінестетичний. Вона також стимулює мову і творче мислення. Як наслідок, поліпшуються навички читання, слухання, письма, мови, підвищується увага, поліпшується пам’ять.

Можна малювати «ліниву вісімку» на листі паперу, вписуючи в центр симетричні букви (х, ф), асиметричні – з закругленням праворуч: р, т, п – праворуч; із закругленням ліворуч – д, а, з – ліворуч.

Перехресні рухи. Виконуйте перехресні координовані рухи одночасно правою рукою і лівою ногою ( уперед, убік, назад). Потім зробіть теж саме лівою рукою і правою ногою.

Паравозик. Праву руку покладіть на ліву, одночасно роблячи 10 – 12 маленьких кіл зігнутою в ліктьовому суглобі лівою рукою, плечем уперед, потім стільки ж – назад. Поміняйте позиції рук і повторіть вправу.

Млин. Виконуйте так, щоб рука і протилежна нога рухалися одночасно, з обертанням очей праворуч, ліворуч, угору, вниз. При цьому торкайтеся рукою протилежного коліна, перетинаючи «середню лінію « тіла. Час вправи – 1 -2 хв. Дихайте вільно.

Хитання головою. Дихайте глибоко. Розправте плечі, заплющить очі, нахиліть голову вперед і повільно розгойдуйте нею врізнобіч.

Ведмежі погойдування. Гойдайтеся в різні боки, наслідуючи ведмедя. Потім підключити сюжет.

«Слон». Станьте в розслаблену позу . Коліна трохи підігнуті . Нахиліть голову до плеча . Витягніть руку вперед , як хобот.

«Енергетичне позіхання»

Знімається напруга з м'язів обличчя, очей, рота, шиї. Поліпшуються функції голосових зв'язок, мова стає чіткіше. Вихідне положення: сидячи. Широко відкрити рот і спробувати позіхнути, надавив при цьому кінчиками пальців на натягнутий суглоб, що з’єднує верхню і нижню щелепи. Повторити 5-8 разів.

«Ковпак мудреця». Можна виконувати стоячи і сидячи. Тримати голову прямо, не напружуючи шию і підборіддя. 2. Візьміться руками за вуха так, щоб великий палець опинився з тильного боку вуха, а решта пальців – спереду. Масажуйте вуха зверху донизу, трохи розгортаючи їх у бік потилиці. Дійшовши до мочки, м’яко помасажуйте її. Повторіть вправу 4 рази. Ці рухи загострюють слух, допомагають роботі короткочасної пам’яті, підвищують розумові та фізичні здібності, поліпшують рівновагу. Цю вправу варто проводити перед початком логопедичних занять або будь-яких уроків, оскільки вона допоможе швидко сконцентрувати увагу. Можна виконувати стоячи і сидячи.

«Перехресні кроки». Ліктем лівої руки тягнемося до коліна правої ноги. Легко торкаючись, сполучаємо лікоть і коліно. Цей самий рух повторюємо правою рукою і лівою ногою. З’єднуємо ліву ногу і праву руку за спиною - і навпаки. Повторити 4-8 разів. «Перехресні кроки» потрібно робити в повільному темпі й відчувати, як працюють м’язи живота. Виконувати стоячи або сидячи. Вправа сприяє розвитку координації та орієнтації в просторі, робить успішнішим набуття навичок мовлення, слухання, читання, писання, засвоєння нової інформації.

«Сова». Права рука захоплює лівий м’яз (між шиєю і плечем). Стискайте м’яз і поволі повертайте голову зліва направо. Дійшовши до крайньої зручної точки, починаємо рух у зворотний бік. При цьому губи складено трубочкою і на видиху вимовляємо: «ух». Шия легенько витягується, підборіддя рухається вперед, а очі за кожного «ухання» округлюються, як у сови. Зазвичай на один поворот голови припадає 5 звуків. Виконайте вправу не менше 3 разів. Поміняйте руки і повторіть, розслаблюючи правий м’яз. Вправа корисна в роботі із дітьми, що страждають на заїкання.

Дихальна гімнастика. Дихайте ритмічно, щоб вдих був удвічі коротший за видих.

Отже кінезіологічні вправи дозволяють дітям зосередитися, скоординувати свою діяльність, позбутися стресу, долати мовленнєві вади та вчитися легше та природніше, оскільки мозок продуктивний лише тоді, коли гармонійно працюють і права і ліва його півкулі.

Нейропсихологічні та кінезіалогічні вправи можна використовувати у різних напрямках логопедичної роботи з дітьми різного віку.

2.Вправи для розвитку міжпівкульної взаємодії для подолання порушень читання та письма.

«Чарівний диктант» 

У ньому з усіх букв будуть писатися тільки проблемні літери, а всі інші рисками: крейда - _ _ _ й _ _.

Гра «Плесни в долоні та тупни ногою»: 

Дзвінкі звуки - проплескати, глухі - протупотіти. Чим більше жестів буде включено у вправу, тим скоріше буде досягнутий результат.

«Арабське письмо», та читання.

Учень повинен записати слова навпаки: «Випав сніг». - Дитина пише: «Гінс вапив».

Вправа «Давньоруське письмо»

Дитина пише в словах тільки приголосні букви, позначаючи голосні крапками.

Дитина пише: «п . н . д . л . к » - понеділок.

Потім тільки голосні за таким самим принципом. Слово понеділок буде написано: _ о _ е _ і _ о _ 

Вправи із використанням таблиць Шульте. 

Відшукати числа від 1 до 25 в таблицях Шульте (числа розташовані в 25 клітинах у випадковому порядку.

Малювання обома руками одночасно. Дзеркальне малювання.

1.     Дитина бере в обидві руки по олівцю та одночасно двома руками обводить по пунктирних лініях малюнок. Ідеальне обведення ліній - не головне. Головне те, що працюють дві руки одночасно.

2.     Покласти на стіл чистий аркуш паперу. Попросити дитину взяти в обидві руки по олівця або фломастеру. Попросити його малювати одночасно обома руками дзеркально-симетричних малюнків, горизонтальної вісімки, таблиць множення, слів, літер (за запропонованим зразком). 

Дана вправа налаштовує обидві півкулі головного мозку на гармонійну, узгоджену співпрацю через одночасне створення малюнка та обведення ліній обома руками. Відчувається, як розслабляються очі й руки. Невипадково є актуальними слова В. Сухомлинського: «Витоки здібностей і обдарувань дітей на кінчиках їхніх пальців. Від пальців, образно кажучи, йдуть найтонші струмочки, які живлять джерело творчої думки. Що більш впевненості, винахідливості в руках дитячих рук, то тонша взаємодія руки зі знаряддям праці, то складніші рухи, необхідні для цієї взаємодії, то яскравіша стихія дитячого розуму».

3.     Ігри – імітації. Вправи на релаксацію. Групова гімнастика.

Розминка в колі. Діти виконують рухи, стоячи в колі, виконуючи інструкції.

-           «Ви прокинулися кошенята - потягніть лапки, випустіть кігтики, підніміть мордочки».

-           «А зараз ви крадетесь у джунглях, ви - тигри - йдемо на носочках безшумно, обережно».

-           «Повіяв вітер і відірвав листочки - полетіли легко, плавно: виконується біг на носках по колу і легке погойдування кистями розведених в сторону рук».

-           «Вдихнемо глибше і перетворимося в повітряні кульки - підстрибуємо і м’яко, плавно злітаємо, тягнемося вгору, до сонечка: руки піднімаються через сторони вгору, підйом на носках».

-           «Пострибаємо, як зайці, щоб стати вправними і сильними: виконуються легкі стрибки, руки зігнуті в ліктях, кисті рук вільно опущені». -  «Тепер ми маятники - важкі, громіздкі - покачаємося з боку в бік: ноги на ширині плечей, руки на поясі, виконуються нахили з відривом п’яти від підлоги».

-           «Зараз ми пілоти - заведемо мотор літака, розправимо крила і політаємо: виконується біг по колу, руки розведені в сторони».

-           «Йдемо через хащу різко, чітко» - діти марширують з високим підніманням колін і розмашистими рухами рук.

-           «Перетворюємося в ганчір’яну ляльку» - діти піднімають руки через сторони вгору. Послідовно розслаблюють кисті рук, згинають руки в ліктях, вільно опускають руки вздовж корпусу, опускають голову. Потім нахиляють корпус, коліна трохи зігнуті.

-           «Літаємо, як метелики, - легко, витончено: на носках крутиться».

-           «Відпочиваємо» - діти стоять без рухів, взявшись за руки, очі закриті.

-           «Покрапав, як дрібний і частий дощик» - швидко, легко виконується біг на носках.

-           «Політаємо, як пустотливий горобець» - дрібні і часті помахи рук, легкий біг на носках.

-           А тепер полетаем, як орли, - неквапливо, голова піднята, спина випрямлена, виконуються неквапливі помахи розведеними в сторони руками, біг по колу в помірному темпі».

-           «Походимо, як стара бабуся: спина зігнута, одна рука на попереку, інша спирається на уявну палицю, некваплива хода».

-           «Пострибаємо, як веселий клоун, завзято, радісно» - діти, рухаючись по колу, виконують підскоки.

-           «Обережно підкрадися, як кішка до пташці: йдемо на носочках безшумно, вкрадливо, м'яко».

-           «Помацати купини на болоті - акуратно, обережно: руки на поясі, виконується приставних крок.»

-           «Політаємо, як Баба-Яга на мітлі, хвацько, швидко» - діти бігають по кімнаті, дотримуючись за уявну мітлу.

-           «Радісно побіжимо назустріч мамі» - діти швидко підбігають до ведучого.

«Маска»: дитина повинна зобразити міміку з малюнка, передати її сусіду, а потім стати самими собою.

VI. Висновок 

Заняття з нейропсихологічної корекції, виконання кінезіалогічних вправ дають чудовий ефект не тільки в подоланні дислексії і дисграфії, а й для психічного розвитку дитини в цілому - поліпшується пам’ять, увага, дитина стає емоційно стійкою та гармонійною.

Кожна з вправ нейрогімнастики сприяє збудженню певної ділянки мозку і вмикає механізм об’єднання думки і руху. В результаті цього новий навчальний матеріал сприймається більш цілісно і природно, як би розумом і тілом, і тому краще запам’ятовується. Крім цього вправи для мозку також сприяють розвитку координації рухів і психофізичних функцій.

Під впливом кінезіологічних тренувань в організмі відбуваються позитивні структурні зміни. Сила, рівновагу, рухливість, пластичність нервових процесів здійснюється на більш високому рівні. Удосконалюється регулююча і координуюча роль нервової системи. Гімнастика мозку дозволяє виявити приховані здібності людини і розширити межі можливостей діяльності  її мозку. Нейрогімнастика - це універсальна система вправ, вона ефективна і для дітей і для дорослих в будь-якому віці. Але особливо актуальне застосування кінезіологічних вправ у дітей з особливими освітніми потребами.

V.Список використаних джерел

Безруких М.В. Леворукий ребёнок в школе и дома. Екатеринбург, 2001 г.

Голомазов С.В. Кинезиология точностных действий человека. М: СпортАкадемПресс, 2003 г.

Пол Е Деннисон., Гейл Е. Деннисон К. Шереметьев Гимнастика мозга. Книга для учителей и родителей, ИГ «Весь», 2015г

Калинина И.Л. Учим детей, читать и писать. М. «Флинта», 2002 г.

Морозова Г.Ю. 10 важных советов от нейропсихолога. М., 2015 г. 

Парамонова Л.Г. Как подготовить ребёнка к школе. Изд. Дельта, 1997г. А.Л. Сиротюк А. Л. Коррекция обучения и развития школьников. М, 2002  Сиротюк А.Л. Коррекция развития интеллекта дошкольника. М, 2002 г.

Семенович А.В. Нейропсихологическая коррекция в детском возрасте: метод замещающего онтогенеза. М., 2007.

Семенович А. В. Эти невероятные левши. М., 2009.

Семенович А.В. Введение в нейропсихологию детского возраста. М., 2005.

Семенович А.В. В лабиринтах развивающегося мозга. М., 2009.

Узорова О.В., Нефёдова Е.А. Игры с пальчиками. М, 2002 г.

Цветкова Л.С. Мозг и интеллект. М., 1995.

Цветкова Л.С. Нейропсихология счета, письма и чтения: нарушение и восстановление. М., 1997. Цветкова Л.С. Введение в нейропсихологию и восстановительное обучение.

М.- В. 2005

Еремеева В.Д., Хризман Т.П. Мальчики и девочки два разных мира. М., 1998.

Постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 87. Державний стандарт початкової освіти. 

Інтернет ресурс : http://algus-neuro.ru/ Морозова Г.Ю.  www.dyslexia.ru  I.Хазаревич http://tatianabadya.ru/pages/tablitsy...  https://uk.wikipedia.org/wiki