Матеріал до уроків математики. Живі задачі в початкових класах

Про матеріал

На багаторічній практиці перевірено, що краще сприймається матеріал тоді, коли діти бачать предмети задачі на власні очі, самі ними оперують..Прикладом цього є «живі» задачі.

Перегляд файлу

Задачі, які створюємо

самі.

Носківецька ЗОШ

І-ІІІ ступенів

Варовей Г.Г.

Вступ

Нові, дедалі зростаючі, вимоги ,що їх ставить сучасне суспільство перед

школою, зобовязують учителів початових класів не тільки нести інформацію

дітям, а й бути організатором її засвоєння, залучати дитину до діяльності.

У процесі навчання математки учні початкових класів стикаються з труднощами,які зумовлені абстрактністю математичних поннять, відсутністю вміння проводити логічні розумові операції.З огляду на це, учителю необхідно постійно шукати шляхи активації інтересу учнів до математики. Інтерес виникає в тому випадку, коли дитина починає розуміти матеріал, коли її вдається досягти успіху. Окрилена ним вона прагне до нових висот.

Виходячи з цього ми здійснюємо диференційований підхід , використовуючи одну з дидактичних основ застосування диференційованого навчання, - враховуючи те , що здатність до навчання , яка виявляється у швидкому й ефективному оволодінні знаннями і мислительними операціями,не в усіх дітей однакова. Слід звернути особливу увагу на дітей з низьким рівнем розвитку мислительних операцій. Для них характерна значна обмеженість обсягу аналізу й синтезу. Під час розвязування задач діти виділяють окремі елементи і встановлюють зв'язки між ними,вони формулюють питання , але не спів ставляють їх з діями, які виконують в цей час.

Як же допомогти всім учням навчитися розвязувати задачі? Як збудити інтерес дитини до математики,стійку увагу та бажання вчити і знати її ?

Учням початкової школи, особливо дітям першого, другого класів, не легко оперувати абстрактними числами, предметами,яких вони не бачать і не уявляють.

На багаторічній практиці перевірено, що краще сприймається матеріал тоді, коли діти бачать предмети задачі на власні очі, самі із ними проводять операції.Прикладом цього є «живі» задачі.

При розвязуванні яких учні можуть спостерігати предмети , дані в задачі і бути прямими учасниками сюжету, впливати на хід результату своєю діяльністю, одночасно відбувається взаємодія між дітьми і вчителем.

Отже потрібно врахувати типи пам'яті: зоровий, слуховий, моторний, змішаний.

На уроках ми часто при повторенні та закріпленні матеріалу стикаємося з тим, що частина учнів засвоюють його , а інші ніби нічого не чули. Ми нарікаємо на неуважність учня . Але це не так. Просто в нього інший тип пам'яті, наприклад моторний, або зоровий. Тож скільки б він не напружувався, та сприйняти матеріал на слух не може. Тому враховувати тип пам'яті необхідно. Це зовсім не просто, але цілком можливо.

Тож за допомогою «живих» задач ми зможемоу дітей, які володіють змішаним типом пам'яті, розбудити інтерес до навчання і поступово формувати у них абстрактне мислення.