Матеріал до уроку - бесіди "Світові і життєві рекорди Олега Федорка"
Команда “Сонячні зайчики”
Світові і життєві рекорди
Олега Федорка
За плечима Олега Петровича Федорка, уродженця міста Лохвиця Полтавської області, безліч перемог, якими він, незважаючи на те, що нині мешкає в обласному центрі, прославляє місто своєї юності. Бо саме в Лохвиці він поклав початок своїм майбутнім спортивним здобуткам, а з 2009 року є її Почесним громадянином. Він світовий рекордсмен з легкої атлетики серед ветеранів у стрибках у висоту. Та найголовнішою перемогою в його житті є перемога над тяжкою хворобою. Це ще раз доводить – успіх людини залежить від твердості її духу.
А почалася його переможна хода ще у Лохвицькій дитячій спортивній школі.
Учасниця проекту “Будьте зорові” Олександра Ш. разом із татом відвідали школу та поговорили з тренером легкої атлетики, секцію якої дівчинка відвідує, Ляшко Світланою Олександрівною.
Вони дізналися, що будучи вихованцем спортивної школи старших наставників, Олег Федорко став рекордсменом Полтавської області у стрибках у висоту, здолавши планку у 208 см.
Також всі учасники проекту відвідали шкільний музей Лохвицької гімназії №1, де екскурсовод, вчитель історії Журавель Тамара Михайлівна розповіла багато цікаво про шкільні роки героя, поділилася спогадами своїх старших колег про Олега Петровича.
Позаду залишилися юнацькі та студентські роки навчання у Лохвицькій гімназії №1 і Полтавському медінституті, промайнули роки, присвячені роботі за кордоном. Кілька років Олег Петрович працював щелепно-лицевим хірургом у Нікарагуа. Та при поверненні в Україну, коли остаточним місцем проживання для своєї родини обрав Полтаву, мусив «перекваліфікуватися». За наявності медичного вишу там завжди вистачало добрих стоматологів. У відповідь на виклики часу, зайнявся власним бізнесом.
По особливому згадує Олег Петрович ті 5 років, протягом яких проживав у м. Суми. Бо це місто знову повернуло його до спорту!
Одного ранку, вийшовши о 5-й годині на балкон зі звичною цигаркою в руках, він побачив, як внизу біжать ранковий крос бабусі і дідусі, за віком далекі від занять спортом. І біжать не просто так, а із задоволенням! «Чому вони можуть бігти, а я ні?!», – задавши собі це питання, тоді він раз і назавжди викинув цигарку і вийшов на свою першу після багаторічної перерви ранкову пробіжку. На півторакілометровій відстані навколо озера через сильну задишку мусив зупинятися два десятки разів. Свій тодішній фізичний стан характеризував влучним словом «мерзенний». Зрозумів, що нездоровий спосіб життя може перетворити на нікчему будь-яку людину.
Та відгукнувшись того ранку на нестримний внутрішній потяг до змін, відтоді чоловік підкорив свій організм активному рухові. Біг і купання до зимових холодів поступово зробили свою справу. Загальний стан його організму покращився: здоров’я зміцніло, працездатність зросла у рази.
Силу і непереборний дух змагання відчув у собі вже після переїзду у Полтаву. Маючи за плечима 45 років, знову захотів, як у часи своєї молодості, побачити перед собою високу стрибкову планку. Аби випробувати себе, вирішив взяти участь у змаганнях. Результат – взята планка висотою 180 см і перше місце серед чоловіків, які за віком були за нього молодші вдвічі!
Вирішивши змагатися зі своїми ровесниками, Олег Петрович Федорко став учасником спортивного ветеранського руху. Відтоді неодноразово виборював найвищі нагороди серед ветеранів-ровесників на чемпіонатах Європи, світу, Всесвітніх іграх ветеранів.
Одним із значимих його здобутків є перше місце на Олімпійських іграх у Сіднеї у 2009 році, де він з легкістю перетнув відмітку 180 см. І тільки вітряна австралійська погода завадила йому вийти на рекордну для його тодішнього віку висоту 185 см.
2017 рік для спортсмена ознаменувався встановленням двох світових рекордів з висотою стрибків 1,74 м і 1,75 м. На початку 2018 у Мінську на відкритому чемпіонаті Республіки Білорусь з легкої атлетики серед ветеранів у віковій категорії 60+ Олег Федорко встановив ще один світовий рекорд зі стрибків у висоту. 1,76 м – планка, яку цього разу в Білорусі підкорив Олег Петрович, відкривши новим світовим рекордом свій спортивний рік.
Та найбільшою моральною перемогою Олега Петровича є його перемога над хворобою. Огляди у лікарів, консультації зі спеціалістами Німеччини та Ізраїлю не дали втішного результату. У 2012 році через проблеми з хребтом лікарі категорично заборонили спортсмену навіть легкі ранкові пробіжки. Спочатку він сумував, а потім почав робити реабілітаційні вправи Валентина Дікуля, різні скручування і зрозумів, що сам може відновити свій організм. Почав зміцнювати спину і прес. Потихеньку бігав кроси. І йому вдалося не тільки видужати, а й знову повернутися у спорт!
Це ще раз доводить – все залежить від твердості духу людини. І коли у 63 роки цей спортсмен встановлює свій черговий світовий рекорд і виглядає молодшим від своїх ровесників на два десятиліття – це достойно не тільки поваги, а й наслідування!
Мешканці його рідної Лохвиці щиро гордяться земляком, який у свій поважний вік має наснагу виступати на високому світовому рівні!
А вся життєва філософія світового рекордсмена Олега Петровича Федорка міститься у простих словах: «Спорт для мене – це все! Це тонус мені, моїм дітям, онукам, 93-річній мамі, всім моїм друзям. Це колосальний стимул! Дивлячись на мої результати і досягнення, мої друзі, які молодші за мене і колись займалися іншими видами спорту, починають по-іншому жити, знову йдуть в зал, тренуються! Я радий, що мої виступи комусь приносять користь, надихають, дають стимул. Тому спорт – це все! Це здоров'я, яке не можна купити, подарувати, виграти!».
Використані джерела:
http://umaf.org.ua/fedorko-the-best-jumper/
https://www.youtube.com/watch?v=67sEK6W37S4
https://poltava365.com/fedorko-onoviv-u-minsku-vlasnij-svitovij-rekord.html
https://fakty.ua/user_uploads/images/articles/2018/06/21/272648/2.jpg
про публікацію авторської розробки
Додати розробку