Художники України. Сьогодні я розповім про художників України. Можливо, їх мало хто знає. Але я впевнена: вони дуже талановиті і вам буде цікаво про них дізнатися.
Номер слайду 2
Фе́дір Іва́нович Ааро́нський. Навчався в Лаврській іконописній майстерні (у Захарія Голубовського), де працював до 1825 року (очолював її 10 років). Виконував замовлення Києво-Печерської лаври, інших монастирів, церков, а також приватних осіб.
Номер слайду 3
Катерина I Олександр Невський Димитрій митрополит Ростовський
Номер слайду 4
В'ячесла́в Петро́вич Баба́к. Харківський художник. Працює в стилі пейзажного живопису. Член Національної спілки художників з 2003 р. Народився 24 серпня 1946 року, в м. Ярославль. Перші навички художника здобув в художній школі ім. Тараса Шевченка в м. Київ. Після цього навчався в Харківському художньо-промисловому інституті під керівництвом В. Віхтинського та В. Нетреби на відділенні художньої графіки. Навчання у цьому інституті митець закінчив в 1976 р. Після цього працює на Харківському художньо-виробничому комбінаті з 1969 по 1995 рр. Починаючи з 1999 р. бере участь в обласних, а з 2000 і в Всеукраїнських виставках. Персональні виставки художника проводилися в Харкові (1998 та 2002 роки), в Німеччині (1999) та в Краснограді (РФ, в 2003 р.)Роботи знаходяться в музеях Краснограда, Чугуєва, а також в приватних колекціях Європи, США, Ізраїлю.
Номер слайду 5
«Осінь» (2002)«Струмок» (2002)
Номер слайду 6
Зінаї́да Вла́сівна Вікторже́вська1930 року закінчила факультет живопису Київського художнього інституту (нині НАОМА — Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури; майстерня Федора Григоровича Кричевського; серед учителів — Лев Юрійович Крамаренко, Віктор Никандрович Пальмов, Андрій Іванович Таран). Працювала у театральній майстерні четвертого Мистецького об'єднання «Березіль» (1923—1924), художником на доломітному Артемівському заводі (нині Луганської області, 1929), викладачем Луганської трудової школи (1930), режисером-мультиплікатором на Київській кінофабриці «Українфільм» (1930—1933). Від 1935 року брала участь у художніх виставках. Учасниця республіканських і всесоюзних виставок. Улітку 2003 року відбулася посмертна персональна виставка живопису Вікторжевської у Національному музеї Тараса Шевченка в Києві.
Номер слайду 7
Квіти і яблука Дівчинка в Українському вбранні
Номер слайду 8
Гавриленко Григорій Іванович. Один із ключових художник післявоєнного мистецтва України. Художник належить до так званого покоління шістдесятників, сформованих на хвилі “хрущовської відлиги” з її відносними ідеологічними послабленнями та, як наслідок, тимчасової лібералізації та значного пожвавлення культурної сфери. Його життєвий та професійний шлях ілюструє усі виклики та контраверсійні обставини доби, що з ними стикалися художники, вимушені поєднувати офіційну та неофіційну художню роботу. До покоління українських шістдесятників, сучасників і колег Гавриленка належать, зокрема, Георгій Якутович, Вілен Барський, Сергій Адамович, Олександр Губарєв, Георгій Малаков.
Номер слайду 9
Образ светлый Образ с голубым фоном
Номер слайду 10
Дідик Іван Михайлович. Здобув освіту у Ужгородському коледжі мистецтв ім. А. Ерделі (1966–1970) та Львівській академії мистецтв (1970–1975) на кафедрі «Проектування інтер'єру та меблів». Викладачі з фаху: Роман Сельський, Володимир Овсійчук, Данило Довбошинський. Лауреат обласної премії ім. Й. Бокшая та А. Ерделі у жанрі станкової графіки 2008 — твори «С. Гукливий, церква Святого Духа» та «Жовті троянди», 2012 — за серію графічних творів «Різдвяні настрої», «Мереживо звуків», «Магія вогню». Стеклянная ваза
Номер слайду 11
Костринська церква. Скляна ваза
Номер слайду 12
Екстер Олександра Олександрівна. Олександра Олександрівна Григорович народилася 1882 року в Білостоку Гродненської губернії. Батько — білорус, мати — грекиня. Невдовзі батьки переїхали до Києва, і Ася (так називали її друзі) стала киянкою. Закінчила гімназію Святої Ольги та Київське художнє училище. Разом із нею тут навчалися майбутні авангардисти О. Богомазов та О. Архипенко. Серед викладачів був Микола Пимоненко. Одружившись, Олександра Григорович узяла німецьке прізвище чоловіка-адвоката. У Києві вона оселилася з чоловіком на вулиці Б. Хмельницького, 27. У мансарді знаходилася її студія, а в ній працював майбутній корифей світового декораційного мистецтва Вадим Меллер.