Матеріал до уроку літератури рідного краю

Міністерство освіти і науки України

ПАТРІОТИЧНІ МОТИВИ ПІСЕНЬ ЗБІРКИ  «УКРАЇНО, СПІВУЧИЙ МІЙ КРАЮ» ПОДРУЖЖЯ ГРЕЧКІВСЬКИХ ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ ІСТОРИЧНИХ ПЕРЕПИТІЙ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ

 

Басій-Волошина Валентина Володимирівна

учитель  української мови та літератури

Війтовецької загальноосвітньої школи

І–ІІІ ступенів Волочиського району

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

      ВСТУП                                                                                                                        4

РОЗДІЛ 1. ІДЕЙНО-ХУДОЖНІЙ АНАЛІЗ ПОЕЗІЙ В СИСТЕМІ ЛІТЕРАТУРНОГО АНАЛІЗУ                                                                                  7

РОЗДІЛ 2. ПІСЕННИЙ ЗБІРНИК «УКРАЇНО, СПІВУЧИЙ МІЙ КРАЮ»

ЯК РЕЗУЛЬТАТ СПІВПРАЦІ МИТЦІВ СЛОВА І ПІСНІ ПОДРУЖЖЯ

МАРІЇ ТА МИКОЛИ ГРЕЧКІВСЬКИХ                                                                10         

2.1. Україна, незалежність                                                                  12

2.2.Січові стрільці                                                                              16 

2.3. Подільські козаки                                                                        19                 

2.4. Афганістан. Чужа війна                                                               22                   

2.5. Чорнобиль                                                                                     24

ВИСНОВКИ                                                                                                             28

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ                                                               31

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Нині, коли відбуваються великі зміни у суспільному житті країни, стає очевидним, що для авторів та композиторів важливо не лише створювати й виконувати чудові твори, а й доносити до слухачів суть написаного, передаючи усю глибину неймовірних почуттів і глибокого настрою пережитого, прогнозуючи істину життєвих процесів. Звичайно, почувши той чи інший твір, ми часто задумуємося, яких же болючих проблем торкається у ній автор, що нового відкриває для нас, слухачів. У вік неймовірного науково-технічного прогресу, високого інтелектуального розвитку особистості творчий підхід у світі музики до розкриття будь-якої теми має ґрунтуватися на ідеї вільного, незалежного мужнього українського народу і подій, що відбуваються навколо нас, на зовнішній і внутрішній гармонії нашого буття.

Більшість українських художніх та музичних творів пророкують нам майбутнє, або ж з таким болем описують минуле, що втрачається грань між реальністю та дійсністю. Поетичному  слову у наші дні  не так легко здобути собі прихильників. Душа сучасної людини емоційна, напружена, переповнена потоками інформації, але не заглушена натиском найсуворіших чинників нашого сьогодення. Але тим більшою слід вважати перемогу творчого таланту, якщо йому вдається знайти шлях до сучасного слухача, здобути народне визнання. Звісно, у геніальному поєднанні мелодії та слів, виникають світові шедеври, твори стають музичними легендами. Відродження України неможливе без пробудження національної свідомості українського народу, насамперед молоді.

Однією з ознак культурного і національного відродження є поглиблений і жвавий інтерес молоді до свого минулого, до соціально- історичних коренів свого роду, витоків духовної і матеріальної культури свого народу. Цьому сприяє вивчення літератури рідного краю від давніх легенд, пісень, переказів до творчості сучасних митців - подолян. Зважаючи на багаті літературні традиції нашого краю, відродження національних звичаїв, традицій; вшановуючи досвід подільських літературознавців та мистецтвознавців; орієнтуючись на сімейні цінності багатьох талановитих родин Поділля для наукового дослідження вибрано творчий (єдиний сімейний) тандем подільського краю – подружжя Гречківських.

Актуальність дослідження полягає у спробі цілісного підходу до вивчення мистецького доробку подружжя Гречківських як митців-аматорів, що не залишилися осторонь хвилюючих подій рідної незалежної України.

Мета дослідження полягає у системному аналізі патріотичних мотивів пісень подружжя Гречківських, ознайомленням з історією створення, з тематикою, композицією, художніми тропами, поетичною лексикою, ідеєю та історією їх написання. Творчість подружжя Гречківських досліджується вперше (збірка видана в 2011р.)

Завдання створеного дослідження: ознайомити з творчістю подільського мистецтва; здійснити спробу аналітичної і літературознавчої роботи над творчістю талановитого подружжя Марії та Миколи Гречківських та їх збірки пісень, що виконуються як у Волочиському районі так і за його межами; дослідити, як у піснях розгортається думка про патріотизм – любов та відданість Батьківщині, прагнення своїми діями служити її інтересам; визначити особливості мови, художні засоби, їх роль у творі; донести до широкого загалу слухачів багатство культури української нації, її традиції, щоб ланцюг духовності не переривався; показати розуміння великої майстерності автора у вираженні власних почуттів, живої любові, болю і надії; розвивати вміння володіти художнім словом; формувати естетичні смаки, вміння орієнтуватися в мовному  і літературному багатстві. Головні завдання, які ставлять вчителі на заняттях з літератури рідного краю – це повести дітей у світ історії рідного Поділля, його героїчного минулого. Виховувати почуття патріотизму до рідного краю, працьовитість, чесність, розвивати творчі здібності учнів, мову, мислення.

Об`єктом дослідження є вивчення творчості подільських композитора й автора, творчу діяльність яких варто вивчати на уроках  літератури рідного краю та музичному мистецтві. Предмет дослідження - цієї роботи є пісенна збірка «Україно, співучий мій краю» Марії Севастянівни Гречківської та Миколи Якимовича Гречківського. Методи дослідження: метод абстрагування, що застосовується на емпіричному рівні дослідження, метод аналізу і синтезу ліричного твору.

Практична значимість роботи полягає в можливості використання даного матеріалу для поглибленого вивчення “ Літератури рідного краю” в школі, в проведенні літературних вечорів, читацьких конференцій, так і заходах, що мають на меті формування патріотизму школярів, розвиток їх духовного світу та відчуття прекрасного, спонукають до співчуття та співпереживання, до бажання жити в гармонії з оточуючим світом та самим собою.

Новизна дослідження полягає в тому, що в цьому проекті вперше представлено результати здійсненого системного аналізу патріотичних мотивів нової збірки талановитих митців рідного краю.  Знайомство з творчістю земляків сприятиме не тільки формуванню патріотичних почуттів у юних подолян, а й пробуджуватиме у них гордість за нашу землю, за рідний край, за талановитих надзбручан. Поетичні рядки надихають на творчість тих, хто ще вчора навіть не думав про віршування. Розкриття проблем, що випливають із завдань, надає  роботі певного теоретичного значення - поглиблюється розуміння щодо важливості вивчення творчих постатей Хмельниччини.

 Наукова робота складається зі вступу, 2 розділів, 5 підрозділів, висновку, списку використаної літератури та додатків. Загальний обсяг роботи  40 сторінок з них 8 –  додатки; основний обсяг – 28 с.               

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

ІДЕЙНО-ХУДОЖНІЙ АНАЛІЗ ПОЕЗІЙ В СИСТЕМІ ЛІТЕРАТУРНОГО АНАЛІЗУ                                                                                 

 

 

   Провести аналіз поетичного твору не дуже просто, оскільки багато що залежить від особистого суб’єктивного сприйняття поезії. Тим не менш, існують певні схеми аналізу, які допомагають більш чітко структурувати аналіз. Єдиної схеми або плану аналізу віршованого тексту немає, але в будь-якому випадку він повинен показувати, наскільки добре і глибоко читач зрозумів вірш.

Основна увага в ліричних творах зосереджується на внутрішньому стані людини, з них довідуємося про ті життєві явища, які викликали певний душевний стан поета.

Версифікація твору (рими, спосіб римування, віршовий розмір, вид строфи), її роль у розкритті провідного мотиву Додаток 1. Рими точні (збігаються усі звуки: сонце –сон це; коні – в законі неточні (збігаються не всі звуки: хатини –єдине, поет–вперед). Рими неточні, в яких збігаються лише голосні називаються асонансними , якщо лише приголосні – алітеративні (або консонансні).

                            Види римування:

1. / __ UU/ __ UU/

/ __ UU/ __ UU/                      (дактиль)

2. / U __U/ U __ U/ U __ U/

/ U __U/ U __ U/ U __ U/       (амфібрахій)

3. /UU __/ UU __ / UU __/ U

/UU __/ UU __/ UU  __/           (анапест)

4.               Двоскладові стопи:       пірихій  [U U],          спондей [ __    __]  [7-32]

Аналіз поезії – досить цікавий технологічний процес, який вимагає застосування певних знань, умінь, навичок, що здобуваються і виробляються у процесі практичної діяльності протягом тривалого часу. Є. Пасічник підкреслював: «Аналізувати ліричний твір – означає вчити дітей заглиблюватись у його поетичні образи, спостерігати, як вимальовуються одна за одною картини або як змінюються почуття, настрої ліричного героя, чим вони викликані та як усе це безпосередньо виражено у контексті твору. Важливо з’ясувати, що хоче сказати поет, який характер має мова вірша і як вона виражає авторську ідею». Звідси випливає висновок, що розглядати поезію необхідно в органічній єдності змісту і форми. 

«Взаємообумовленість змісту і форми, ідейного задуму та кола улюблених митцем образів, засобів втілення цих образів є обов'язковим для справжнього твору мистецтва. Слабкість змісту твору обов'язково відобразиться на його формі. Форма, в свою чергу, не є пасивною, вона відіграє активну роль в художньому процесі. Робота письменника над формою - це одночасно і робота над змістом. Будь-яку дану форму можна розглядати лише як вияв конкретного змісту.
         Більшість дослідників схиляються до тієї точки зору, що твір має ідейно-тематичну основу. Говорячи про тему твору як феномен художнього творіння, будемо мати на увазі все те, що стало предметом авторського інтересу, осмислення та оцінок.

Скільки б ми не вивчали компоненти поетичного твору разом чи по одному, неможливо зрозуміти їх значення без усвідомлення загального ідейного спрямування. Ідея сприймається читачем насамперед через переживання, яке примушує його замислюватись над зображенням, що приводить до усвідомлення думок, закладених автором у його творі. Ідею можна визначити лише тоді, коли буде глибоко осмислене все, зображене у творі, передовсім, сюжетні особливості, конфлікт, образна система.

Міра таланту автора, його світогляд, темперамент, відібраний для зображення життєвий матеріал, смаки та уподобання автора обумовлюють форму твору. Форма робить художній зміст безпосередньо сприйнятим.

Отже, говорячи про форму поетичного твору, слід мати на увазі, що її у чистому вигляді не існує, оскільки кожен компонент твору має як формальне, так і змістове наповнення. Між темою й ідеєю у великих творах немає щільного зв'язку, тема перевтілюється в ідею вирішення.

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

ПІСЕННИЙ ЗБІРНИК «УКРАЇНО, СПІВУЧИЙ МІЙ КРАЮ» ЯК

РЕЗУЛЬТАТ СПІВПРАЦІ МИТЦІВ СЛОВА І ПІСНІ  ПОДРУЖЖЯ МАРІЇ ТА МИКОЛИ ГРЕЧКІВСЬКИХ

 

 

 

З чого почати роздуми про цінність та актуальність композиторської, авторської спадщини та музикальної діяльності Миколи Якимовича та Марії Севастянівни Гречківських? Мабуть, з турбот і проблем сьогоднішніх.

Життя Марії Севастянівни – нелегка мелодія. Можливо, саме тому у словах своїх пісень вона залишає вогник краси, доброти, душевного тепла, любов до ближнього, до сім’ї, до подій, що відбуваються навколо, до історичної минувшини нашого народу. У житті не все просто. Не так легко сказати: вдалося воно чи не вдалося, мало сенс чи не мало. Напевно, тут завжди є те, й інше. Поетеса обстоює добро, людяність, прагне змінити світ на краще. Марія Севастянівна Гречківська народилася на Городоччині в сім’ї робітників. Закінчила Городоцьку середню школу, Хмельницьке медичне училище та Тернопільський педагогічний інститут. Працювала фельдшером, акушером, вчителем хімії та біології.

Микола Якимович Гречківський народився 22 травня 1951 р. у м.Волочиську, де закінчив середню та музичну школи по класу баяна у відомого викладача Ц.Ю.Зюлковського. Навчався в Тернопільському музичному училищі та Київському державному інституті культури. В 15-річному віці акомпонував на баяні на сцені районного будинку культури співакам і хористам. Працював викладачем у Теребовлянському училищі культури Тернопільської області, викладачем Волочиської музичної школи та директором музичної школи с.Писарівка.

Та хвороба змусила покинути школу і присвятити себе родині. [1-2.с.8] Згодом перебування вдома, одноманітні справи ставали невеселими. Якось дружина навідалася до чоловіка на роботу до музичної школи і зрозуміла, що тут витає дух творчості, неймовірний політ майстерності. Марія Севастянівна залишилася допомагати чоловікові у паперових справах, стала секретарем. Тоді і відчула неймовірне бажання викладати думки на папір, почала писати глибоку поезію, що проникала в людські душі і разом із мелодією творила чудеса. Одні з кращих пісень та 10 поезій увійшли у літературно-музичний альманах [3.с.150,с.48]. Додаток 2. Розповідь про таких талановитих, обдарованих людей допоможе краще зрозуміти ці особистості, слова і музику їх першої унікальної збірки пісень «Україно, співучий мій краю», яка була видана до 20-ої річниці Незалежності України (2011) [4.с.1-68] Додаток 3,4. «У 2010р.було лише 12 пісень написано. Приїхали у с. Наркевичі до Володимира Івановича на консультацію, а він прочитавши сказав: «Я ще таких віршів не читав», - це і стало мотивацією до написання 40 пісень, що стали першим мистецьким дітищем подружжя Гречківських», - Микола  Гречківський.

У збірці твори громадянського звучання, які подають надію, що то шлях буде широкий, світлий і добрий. Завдяки цій збірці відкриються серця численних слухачів, котрі одержать насолоду від поетичного слова  Марії Севастянівни і музики Миколи Гречківського. Важко знайти серед великої кількості пісенних та поетичних стилів, мотивів свій власний шлях, який веде до сердець численних слухачів, які отримують насолоду від їхньої музики та поетичного слова. Пісні вражають своєю емоційною відвертістю, чистотою настрою, красою мелодії. [5.с.5] Виконують хорові колективи, ансамблі, виконавці різного віку. Окремі з пісень транслювалися по Хмельницькому телебаченню.

Отже, творча праця – це їх щастя, сенс життя.

 

 

 

РОЗДІЛ 2

ПІСЕННИЙ ЗБІРНИК «УКРАЇНО, СПІВУЧИЙ МІЙ КРАЮ» ЯК

РЕЗУЛЬТАТ СПІВПРАЦІ МИТЦІВ СЛОВА І ПІСНІ  ПОДРУЖЖЯ МАРІЇ ТА МИКОЛИ ГРЕЧКІВСЬКИХ

 

 

1.            Україна, незалежність

Неабияке  значення у патріотичному вихованні сучасної молоді має пропаганда державної символіки, роз’яснення її ідейного змісту. Сьогодні великий інтерес викликають твори мистецтва, у композицію яких введено символи нашої держави – Державного прапора, Державний герб, гімн, а також патріотична символіка – синій та жовтий колір – символ боротьби за правду, свободу, суверенність, соборність, незалежність. Серед багатьох мистецьких творів, до композиції яких входить поняття «Україна», «червона калина», «слова Кобзаря», «співучий край», «рідна земля» є не менш відомий музичний твір «Україно, співучий мій краю!»,  «Україна». Одне з найголовніших завдань авторів, композиторів та виконавців сучасної патріотичної музики – бути духовними літописцями сучасності. Ці пісні примушують націю думати, співпереживати; надихають на великі справи.

 «Україно, співучий мій краю!» саме з цієї пісні починається збірка пісень Миколи та Марії Гречківських Додаток 5. «Сама назва збірки говорить про велику любов до своєї України, рідної землі, її працьовитих і талановитих людей, краю, де вони народилися і живуть, до своєї родини і рідних» - Володимир Кропивницький,  член Всеукраїнської музичної спілки, музикознавець [6.с.3].Тема: зображення долі українського квітучого співучого краю, який зазнав багато горя від часів Кобзаря до здобуття незалежності, звертання-заклик до оновленого краю берегти і шанувати традиції роду та гордо нести синьо-жовте знамено.

Ідея: заклик до справжніх патріотів, які люблять не словом, а ділом свою рідну співучу Батьківщину. Основна думкою є те, що дзвінкими піснями, щастям і радістю наповнюється рідна свята земля. Українці – духовно-багата нація – саме це допоможе їм у боротьбі за національне визволення. За жанром ця пісня -  патріотично-урочиста, про патріотизм, громадянську позицію.

Лейтмотив твору: незалежність здобувається ціною життя, за неї  треба боротися і об’єднуватися у цій битві. Ніщо в житті легко не дається. Композиція: пісня складається з 3 куплетів і приспіву.

Художні засоби, які використано автором у пісні: постійні епітети: співучий, квітучий, оновлений (край); рідна, свята (земля); заповітні (слова Кобзаря); родинні (мости); синьо-жовте (знамено); метафори: «квітне доля твоя в доброті», «в кронах щастя ясніє зоря», «лине пісня батьків із прадавніх віків». Повтори: «Україно», автор лише так звертається до свого краю, своєї держави. Інверсія: (зворот мови з незвичайним порядком слів) «незалежною стала держава», «квітне доля твоя», «лине пісня», автор підкреслює перші слова, виділяє їх серед цілого речення. Безсполучниковість: «Україно моя, Рідна земле свята. Лине пісня батьків. Із прадавніх віків».

Риторичні фігури: риторичне звертання, що розміщене на початку речення:  «Україно, співучий мій краю!», «Україно моя, рідна земле свята!», «Україно, квітучий мій краю!», «Україно, оновлений краю!». Поетична фонетика: асонанс: «Україно, квітучий мій краю! В кронах щастя ясніє зоря!; алітерація: «лине пісня батьків із прадавніх віків». Віршові розміри:

Україно, співучий мій краю! Скільки горя зазнала в житті! Незалежною стала держава – Квітне доля твоя в доброті.

/U U _/U U _/U U _/U  /U U _/U U _/U U _/ /U U _/U U _/U U _/U /U U _/U U _/U U _/

Розмір: 3-стопний трискладовий анапест. Рима: асонанс. 1,3 ряд.  - жіноча. 2,4 рядок – чоловіча. Римування: абаб – перехресне.

 

Ще одна не менш гарна пісня Марії та Миколи Гречківських ввійшла у збірку «Україно, співучий мій краю» -  пісня з патріотичною і водночас простою назвою  «Україна». Твір починається з авторської ремарки «Початок пісні розпочати приспівом на звук «А». Виконується  не поспішаючи, наспівно.

Тема: розповідь про країну, яка мала тернистий шлях до волі і незалежності, йде в вишиванках святих для народу по планеті Земля; про рослинний символ України – червону калину, що червоніє в лузі і зігріває , як матір своє дитя.

Ідея: уславлення незалежності, соборності, єдності, патріотизму, що відображається в синьоокому небі та у волі рідного поля.  Жанр: патріотична пісня.  Основна думка: «хто не пам'ятає свого минулого, той не вартий свого майбутнього» М. Рильський. Мотив твору: я думаю, що і в наш час мотив душевного сум’яття за своїх дітей найрідніших людей - батьків не втратив своєї актуальності. Основний зміст людського існування — не зламатися, не загасити своїх зірок, дійти світлих мрій, гідно пройти крізь сильні вітри та сильні дощі.                                                   Композиція: 3 строфи по 4 рядки, рефрен має 2 рядки.

          Поетична лексика: синоніми: «незалежна, соборна, єдина», веселість – «співає, радіє»(земля). Художній засіб (тропи): постійні епітети: «(небо) синьооке», «рідного (поля)», «(в вишиванках) святих», «незалежна, соборна, єдина (Україна)»; метафори: «спливають рікою роки», «синьооке небо»; персоніфікація: «задивилось небо», «воля сколихнула у світі серця», «калина зігріває»; метонімія: «співає, радіє земля» (люди), «країна пройшла перешкоди»(народ), «Україна іде в вишиванках» (патріоти); інверсія:  «задивилось (небо)», «співає, радіє (земля)», «Україна іде», «червоніє калина»; порівняння: «(зігріває), як мати дитя». Віршові розміри ІІІ строфи: 

Чер/во/ні/є/влу/зі/ та/ка/ли/на –/ Зі/грі/ва/є,/ як/ ма/ти/ ди/тя./ Не/за/леж/на,/со/бор/на,/є/ди/на/ Ук/ра/ї/но,/ на/ше/ ти/ жи/ття./ Римування: абаб – перехресне.

/ U U _ /U U_ /U U _ /U / U U _ /U U _ /U U _/  /U U_ /U U _ /U U _ /U / U U_ / U U_ /U U_ / 3-стопний трискладовий анапест

Риторичне звертання:  «Україно (наше ти життя)». Рима: асонанс (калина- єдина, дитя-життя) 1, 3 ряд  - жіноча; 2,4 рядок – чоловіча.

Історія написання пісні була простою. Микола Якимович вже мав у думках намір створити ряд пісень на патріотичну тематику, але в голові носив лише декілька тактів. Попросив дружину написати на ці кілька нот щось  піднесене, маршове. Далі полились слова, що у спільній обробці зазвучали на баяні. Дружина часто критикує чоловіка за «непідходящі» мелодії до її пісень, Микола Якимович працює до тих пір, доки не доведе дружині, що пісня зазвучить. Так зазвичай буває з усіма піснями. Швидко створюються, але деякий час відшліфовуються до ідеального звучання.

В результаті такою клопіткої роботи ми чуємо звідусіль чарівні пісні цього талановитого тандему, що знайшов для себе сили і мужність створювати пісні, які в майбутньому зазвучать у всьому світі.

Отже, любити рідний край – не означає лише захоплюватися його красою, оспівувати її. Справжня любов полягає в тому, щоб об’єктивно бачити всі аспекти життя народу, зокрема й негативні, і намагатися, щоб Батьківщина очищалася від вад, зростала, ставала кращою, багатшою. Найвидатніші поети, справжні сини і доньки України не минали й темних сторінок нашої історії.

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

ПІСЕННИЙ ЗБІРНИК «УКРАЇНО, СПІВУЧИЙ МІЙ КРАЮ» ЯК

РЕЗУЛЬТАТ СПІВПРАЦІ МИТЦІВ СЛОВА І ПІСНІ  ПОДРУЖЖЯ МАРІЇ ТА МИКОЛИ ГРЕЧКІВСЬКИХ

 

2.2. Січові стрільці

Історики по-різному відповідають на питання, який рік вважати народженням Легіону Українських Січових стрільців. Більшість із них називають початок Першої світової війни (серпень 1914р.). Тоді у Галичині національно свідома молодь у складі австрійської армії добровільно організувала військо УСС.

 Украї́нські січові́ стрільці́ (УСС, усу́си) — єдине українське національне військове формування в складі австро-угорської армії, сформоване з добровольців, які відгукнулися на заклик Головної Української Ради  і стояли під проводом Української Бойової Управи (УБУ) [6.с.32]. Українські Січові Стрільці були першими українськими частинами на бойовищах Східної Європи після Полтави 1709, вони мали велике значення для відновлення військових традицій, для зростання українського патріотизму, створення військового словництва, термінології, військового фольклору, пісні й музики (оркестра УСС), для устійнення форми українського однострою (мазепинка). Пам'ять про УСС і досі жива в українському народі, як є живим символом УСС — «Червона калина», пісня, що стала гімном УСС.

Пісня «Красне поле» Додаток 6 Марії та Миколи Гречківських має подібну назву до однієї місцини - рівнина, що простягається перед Хустом, столицею Карпатської України — Красне Поле. Та власне назва твору має лише перше слово з великої літери, а поле вживається в прямому значенні. Та, якщо глянути в історичне минуле, то ми бачимо, що через 24 роки (10 листопада 1938 р.) на заході знову відбуваються бої. Фестиваль-конкурс стрілецької пісні «Красне поле», що проходив 14 березня, проводився, як данина пам’яті цим подіям [7.с.2]. «А на Краснім Полі дрожить земля. Гармати цілу ніч не вгавають… їхній гук пострахом котиться… чути і в самій столиці… Там засідає перший Сойм Карпатської України. Цілу ніч боротьба. Пластуни боронять Королево над Тисою». «Слухай Україно! Закарпаття, цей найменший клаптик освяченої Твоєї землі, за свободу українського народу, на Краснім Полі — під Хустом, віддало на жертву свої первістки, найкращих своїх синів — пластунів»,  - Степан Пап-Пугач.

Красне Поле — поле боротьби з мадярським наїзником у обороні Карпатської України, стало уособленням віковічної боротьби закарпатців за їхню свободу. Автор пісні об’єднала ці дві події однією назвою, бо саме КРАСНЕ, а не червоне від крові чи маків поле.

Тема: зображення звитяжної боротьби молодих патріотів Січових Стрільців за свободу і незалежність Карпатської України. Жанр: патріотично-громадянська пісня. Ідея: возвеличення великого подвигу молодих героїв, спочивших у вічному сні й уславлення Стрілецької слави, що  живе в піснях та легендах. Провідний мотив пісні – заклик вставати і рятувати  державу, не відступати ні на крок, боронити рідні Карпати. Виконується стримано. Композиція: 2 восьмирядкові куплети і 1 чотирирядковий рефрен. Написані куплети 2 –складовим 2-стопним  ямбом із додатковою ненаголошеною стопою (пірихій), що розташована через рядок 3,5,7 з’являються трискладові слова. Лише у І рядку є повних три стопи, які більше не повторюються.

«Про/кинь/ся,/мій/бра/те»/ -  а           / U _ / U_ /U  _ /

Лу/на/ло, /мов/ клич/ –           б           / U _ /U _ / U 

«Дер/жа/ву/ спа/сай/те/ –        а           / U _ / U_ /U U

Си/нів /всіх/ по/клич./             б           / U _ /U _ / U 

Приспів побудовано  трискладовим амфібрахієм, друга стопа неповна(1,3 рядок):

На/ Крас/но/му/ по/лі/                   / U _ U/ U_ U/

Не/ в’я/не/ тра/ва./               а        / U _ U/ U _ 

Стрі/лець/ка/я/ сла/ва/         а        /U _ U/ U _ U/

До/ ни/ні/ жи/ва./                           / U _ U/ U_  

Римування перехресне —  римуються кінцеві слова парних рядків з парними, а непарні — з непарними (абаб), воно найпоширеніше в силабо-тонічній версифікації. Подеколи в катрені спостерігається і неспароване римування, тобто коли в ньому римуються другий та четвертий рядки, але у цьому приспіві ми бачимо римування 2,3 рядків. 1,3 рядок рима жіноча, 2,3 – чоловіча. Постійні епітети: «рідні Карпати», «Стрілецькая слава», «схили круті», «смереки молоді», «у вічному сні». Метафори: «Стрілецькая слава донині жива», «герої спочили», «герої в легендах ожили». Порівняння: «лунало, мов клич». Синекдоха: «державу спасайте», тобто цілу країну, її народ. «Спасайте» слово діалектне, але дозволяє одним словом виразити той зміст, для якого в літературній мові було б  поєднання декількох слів. У І куплеті Марія Гречківська використовує звертання «мій брате», що додає конкретики і розташоване в середині речення, окличне речення «за рідні Карпати Стрільці Січові», що надає емоційного підсилення сказаному. Також є речення наказового способу «державу спасайте – синів всіх поклич». Займенник всіх означає «без винятку»,  «синів всіх», тобто це не лише власні діти, а всі молоді юнаки, весь цвіт нації мусить йти захищати рідну землю від ворогів. Є в пісні і антитеза – «спочили» - «ожили» (герої), автор навмисне так вживає різкий контраст, щоб посилити враження почутого – усе скінчилось, битва завершилась перемогою ціною в життя, але ж герої не вмирають «в легендах ожили їх подвиг - пісні».

Отже, події, що відбуваються сьогодні, мають багато спільного з тим, що описано в піснях про героїв-патріотів, захисників нашої незалежної, суверенної, соборної вільної України. а тому ми повинні ростити покоління з історичною пам’яттю державної нації, яке має бути пройняте суверенним духом самосвідомості. Любов до України, до рідного краю висловлюється не словами, а діями, вчинками, справами, заради її відродження і збереження її цілісності. Над цим варто замислитися сьогоднішнім політикам.

 

 

РОЗДІЛ 2

ПІСЕННИЙ ЗБІРНИК «УКРАЇНО, СПІВУЧИЙ МІЙ КРАЮ» ЯК

РЕЗУЛЬТАТ СПІВПРАЦІ МИТЦІВ СЛОВА І ПІСНІ  ПОДРУЖЖЯ МАРІЇ ТА МИКОЛИ ГРЕЧКІВСЬКИХ

 

 

3.            Подільські козаки

КОЗАК — слово тюркського походження, яке означає сторож, вартовий, представник військового стану, воїн-найманець, який йде попереду. Прийшло до нас із Середньої Азії від татар-кочівників, серед них воно означало вільну, незалежну людину, безстрашного вояка.

  Головна діяльність козаків – захист українських земель від татар, та охорона кордонів. Українські козаки боролись за майбутнє України, захищали землі від нападників. Перші звістки про козаків записані в хроніках і літописах у 1492р. Спочатку вони жили меншими гуртами по степах, полювали, а на зиму верталися в села, згуртувалися у великі загони, вибирали своїх отаманів і жили на великих островах серед Дніпра, за порогами, то і названо також запорожцями.

З 1625 р. Запорозька Січ стала центром організації повстанських загонів для боротьби проти коронного війська. На Січі конкретизувалися методи і завдання визвольного руху як осередку лицарської вольниці — Запорозької Січі. Важливим фактором консолідації українського козацтва стало утвердження Січі як форпосту боротьби проти турецько-татарської агресії і центру національно-визвольного руху в Україні. Пісні про козаків виникли у ХV – ХVІ ст. із зародженням козацтва. У них оспівано мужньо-ліричний образ козака – представника Запорозької Січі. Тема: зображення невмирущої слави гарних козаченьків. Ідея: возвеличення образу славних козаків, які об’єднувалися у славне військо «правда об’єднала козацькії долі», уславлення шанобливого ставлення до відважних українських козаків.

Основна думка пісні «Подільські козаки» - розповідь  про «мужніх» людей, що «боронилися хвацько» «у степах широких бились безупину – відстоювали рідну Україну», треба любити свій край, його героїв, з повагою ставитись до історичного минулого. Автор не згадує конкретної історичної особи, а лише розповідає про їх відвагу.

Жанр: патріотично-громадянська пісня.

Основний мотив – мотив волі та воїнської звитяги. Пісня виконується помірно, енергійно, має патріотично-громадянський характер.

Метафори: «слава живе», «хата на любов багата», «в’ється шлях», «правда об’єднала долі», «день і ніч в тривозі».

Вживання синекдохи «чорноброві» - тобто гарні, говориться про коханих жінок, бо ж на Україні найкрасивіші жінки та дівчата. Синекдоха «відстояли землю», частину власності, територію, яка є цілою Україною, бо рідний край – країна, в якій живеш.

Лексика тексту насичена іменниками – 6 разів у різних формах вжито «козаки»; займенниками «їх, їхні»; прислівниками, які мають особливу семантику і, передусім, морфологічне оформлення, обмеженість синтаксичних функцій «донині», «з заходу», «до сходу», «зненацька», «хвацько», «безупину».

У третьому куплеті йдеться про мирну працю «медовуху попивали»; і про військовий похід «світив місяченько козакам в дорозі»; про основні атрибути козаків: «коні», «люлька», «кресало», «квас». Марія Севастянівна подає картинку, яка характерна для часів існування Запорозької Січі. У творі подається і опис подій, і оцінка рис характеру персонажів, емоційна сфера постійними епітетами «гарні козаченьки», «невмируща слава», «подільська хата», «подільські козаки», «козацькії долі», «коні воронії», «підступний ворог», «мужній козаченько», «у степах широких», «рідну Україну».

Звертання – прохання: «козаки, єднаймось з заходу до сходу». Подвійне  звертання наголошує на важливості слів «Козаки, подільські козаки».

Зменшувально-пестливі слова: козаченьки, козаченько тричі вжито в тексті пісні. Римування суміжне (парне).

Гар/ні/ ко/за/чень/ки /в нас/ на/ Ук/ра/ї/ні./    а

Не/вми/ру/ща/ сла/ва/ їх/ жи/ве/ до/ ни/ні./     а

При/гор/та/є /сер/цем /ко/за/чень/ко/ бра/та,/  б

Бо/ по/дільсь/ка/ ха/та/ на/ лю/бов/ ба/га/та./   б

Наскрізне, монорима, монорим — вірш, у якому всі рядки пов’язані однією римою: ааа. Рима точна в 1,2 рядках козаки – козаки. В 3 – козаки-на віки.  Приспів повторюється двічі.

Гей,/ ко/за/ки,/                        а

По/дільсь/кі/ ко/за/ки,/           а

Слав/тесь/ на/ ві/ки!/               а

Контраст «день і ніч» -  означає постійно, кожного дня дружини переживають за своїх козаків. Об’єднатись «з заходу до сходу» - хоча вони є протилежними точками горизонту –  дві різних ідеології, що ведуть до однієї мети.

Окликом висловлюються почуття у емоційно перенасичених словах «Гей, козаки, подільські козаки, славтесь на віки!»

Отже, зруйновано Запорізьку Січ та знищено козацьке військо. Але не було знищено святе прагнення українського народу до волі та свободи. Запорізьким же степом «широким» продовжували гуляти вільні вітри. Ми, нащадки славних запорізьких лицарів, говоримо сьогодні словами нам до болі знайомими.

ДУШУ Й ТІЛО МИ ПОЛОЖИМ ЗА НАШУ СВОБОДУ.

І ПОКАЖЕМ, ЩО МИ, БРАТТЯ,

КОЗАЦЬКОГО РОДУ…

 

 

 

РОЗДІЛ 2

ПІСЕННИЙ ЗБІРНИК «УКРАЇНО, СПІВУЧИЙ МІЙ КРАЮ» ЯК

РЕЗУЛЬТАТ СПІВПРАЦІ МИТЦІВ СЛОВА І ПІСНІ  ПОДРУЖЖЯ МАРІЇ ТА МИКОЛИ ГРЕЧКІВСЬКИХ

 

2.4. Афганістан  Чужа війна

 

Щорічно 15 лютого  ми відзначаємо скорботний День Пам’яті воїнів-афганців, виведення військ з Афганістана. Страшна неоголошена війна, що розтяглася на 10 років аж до виводу основної маси радянських військ 15 лютого 1989 року.  Загинуло близько 1,5 млн або 10% з числа тодішнього населення країни. Радянські втрати, за офіційними даними СРСР, становили близько 15 тисяч військовослужбовців. Велике щастя – пройти через таку війну і залишитися живим. А ще більше щастя – через це не проходити [8.с.103].

Пісня «Чужа війна» Додаток 7 «чужа», вдалий епітет, що стає власною назвою. Чужа – та, що належить комусь іншому, не власна, не своя. Чому ж вона настільки близька молодим та скаліченим воїнам-афганцям? Матерям, що не перестають думати про своїх любих дітей, яких ростили не для війни? Кого ж про все це запитати? Тема пісні: розповідь про «стривожену горем мати», яка поховала єдиного сина. Плаче за всіх матерів України, у яких забрали на війну синів. Ідея: висловлення співчуття і співпереживання до воїнів-афганців, які «виконуючи свій інтернаціональний обов’язок» поверталися зранені в душах і покалічені тілом або ж  в цинку, пропадали безвісти. Основна думка: війна – це безумство та невиправдана жорстокість, найстрашніше й найбезглуздіше в світі. Маємо пам’ятати тих, хто її пережив. За жанром пісня громадянська. Композицію вірша складає 2 куплети з 8 рядків та приспів-риторичне запитання з 4 рядків. Пісня «Чужа війна» виконується стримано, з відчуттям. Епітети: «холодну воду», «стривожена мати», «в плакучих вербах», «жалібні, сумні пісні», які пісні така й хата «сумна хата» не весело матері без дитини. Автор двічі в тексті пісні називає війну чужою «війна – чужа, проклята» і наголошує на її силі страху «страшній, чужій війні». Метафора: «цвіт весни», «кружляє спомин і бентежить сни», «бої точились», «дорогу-смерті бачили сини». Персоніфікація «верби шепочуть – «ні», страшній чужій, війні». Синекдоха: «Афганістан забрав із хати у заметіль зірвав наш цвіт весни», а згодом автор замінює слово Афганістан на війну «війна – чужа, проклята – навік забрала в них синів», в останньому куплеті ще більше виразності у визначенні війни – «пекло», гірше для людини не буває, що то є, що з величезною силою змогло забрати цвіт батьків – дітей, синів,  у невідомому напрямку. Хто відповість за ці злочини? З’являються у тексті незакінчені речення «як мріяв син солдатом стати…», хоча й можна назвати риторичним реченням. А «сумна без тебе, сину, хата» - риторичним звертанням. Риторичне запитання чекає своєї відповіді, але хто відповість «Чому війна – чужа, проклята – навік забрала в них синів?». Інверсовані речення, щоб виділити найголовніше: «як мріяв син солдатом стати» - як мріяв, було неймовірне бажання бути військовим, але не воювати та вбивати, а захищати свій народ; «кружляє спомин» - кружляє, крутиться в голові, не забувається та й ніколи не забудеться мрія сина, що загинув; «дорогу-смерті бачили сини» - інша країна, інше розуміння одного й того ж питання, яке часто стає конфліктом, що призводить до смертельних наслідків, молоді хлопці бачили смерть зблизька, кількість загиблих говорила про те, що ідуть вони одним шляхом, в один бік і не знають чи повернуться живими. Приспів - 2-складовим, 4-стопним ямбом. Римування перехресне абаб. Рими жіночі- 1,3 р., і чоловічі- 2,4. Знову у пісні згадуються птахи «журавлі летять додому. Курличуть жалібні, сумні пісні».

Ці птахи відлітають у теплі краї, які є їхнім домом.

 Отже, настала осінь і скоро зима, а війна ще не закінчилась, все перемінюється зі зміною пори, але війна в Афганістані тривала ще не одну осінь і зиму, а це здається нескінченністю, що виснажує морально і фізично.

 

РОЗДІЛ 2

ПІСЕННИЙ ЗБІРНИК «УКРАЇНО, СПІВУЧИЙ МІЙ КРАЮ» ЯК

РЕЗУЛЬТАТ СПІВПРАЦІ МИТЦІВ СЛОВА І ПІСНІ  ПОДРУЖЖЯ МАРІЇ ТА МИКОЛИ ГРЕЧКІВСЬКИХ

 

          2.5. Чорнобиль

 

Чорнобиль… Мертва зона… Сьогодні такі слова гірким болем відлунюються у наших серцях. Заростають деревами, кущами, травою опромінені порожні, мертві села. Поступово руйнуються хати. Разом із ними руйнуються, зникають неповторні цінності поліської давнини. Аварію на Чорнобильській АЕС, що сталася 26 квітня 1986 р., часто називають найбільшою катастрофою, спричиненою людською діяльністю. Про цю жахливу подію важко згадувати, страх проймає душу при згадці про мільйони загиблих людей, особливо молодих, які помирають повільно, але в тяжких муках. Ще багато століть ця величезна трагедія буде нагадувати про себе вадами у новонароджених і хворобами сьогоднішнього покоління [9.с.82].

Увесь жах цієї катастрофи відгукнувся болем у серцях мільйонів людей. Подружжя Марії та Миколи Гречківських теж не залишилась осторонь болючої теми сьогодення. Назва тексту «Крик лелек»  метафорична Додаток 8 , (ці птахи є практично німими, лише зрідка в польоті можуть видавати гучні звуки, які не схожі на голоси інших птахів), виходить, що кричать вже навіть ті, що мовчать зазвичай. Птахи дають тривожний сигнал небезпеки. Ця пісня ще раз нагадує нам про жахливі дні, здавалось мирної, щасливої весни, яка у ту ніч перестала існувати для українського народу «Чорнобиль, наче сон забрав життя в полон». Біда розчинилася у повітрі «несуть вітри щодня, той біль-тривогу дня».

Тема: висловлення власних почуттів, тривог, пов’язаних з долею населення чорнобильської зони та всієї України. Ідеєю пісні є те, що автор вчить сприймати чужу біду, чужий біль, як свої власні, вчить любити рідну землю. Провідний мотив у пісні – лелека, що летить вдаль, пролітає повз хати десь «туди», де місця з «чистішими озерцями».

 За повір’ям лелека - символ любові до батька-матері, котрі благословили тебе на світ, а тому це й символ сімейного благополуччя, любові до рідної землі, Батьківщини. І щасливе те село, яке має хоча б одне лелече гніздо – його обходитимуть стороною чорні хмари та злі буреломи. Тож поетеса використовує такий засіб як анімалізм в образі лелек, що пролітають «повз хати», тобто уже не буде щастя у цьому місці. У пісні є рядки «лелеки вдаль летять…», птах відчуває біду, вони як віщуни долі знають про лихо, яке сталося і вже не скоро повернуться на свою рідну землю, до своїх домівок. Якщо ж лелека несподівано залишає гніздо в дворі й не повертається до нього, то двір і дім цей згодом спорожніють...Окрім цього, лелека є символом вогню і сонячного світла: він завжди прилітає з наближенням бурі або грози. Але у пісні птахи летять «тихенько», щоб «у сні не проснулось маля», лише «завмирала стривожена мати, коли чула той клекіт здаля», бо матір теж відчуває своє дитя і оберігає його від усього. За народним віруванням лелека приносить до оселі немовлят... У пісні «немовлята на крилах були» можна розуміти метафорично, ніби лелеки  хотіли забрати діток з тих лихих місць у найбільш безпечні, але можна трактувати і як небажання і страх оселятися в квітучих селах, відчуття небезпеки заставляє змінювати властиве перебування навесні у теплих краях і птахи змушені шукати притулку деінде.

У тексті вжито  багато синонімічних епітетів, що несуть в собі страждання: «журливі» хмари, «стривожена» мати, «спалена, зранена» земля, «зранена» повторюється двічі, щоб підсилити «біль-тривогу» за «спустошені поля». Марія Гречківська вживає безліч метафор, щоб посилити емоційність мови пісні «смереки прихилились, шумлять», «хмари пливли», «пролітали тихенько повз хати» лелеки, але «мати чула той клекіт здаля» вжито антитезу служить для того, щоб висловити емоційно забарвлене авторське ставлення до образів – мати чує серцем, душею, передчуває недобре. Оксюмороном є використання антонімічних слів у рядку 2 куплета «завмирала, стривожена мати». Адже завмирати – стан душевного спокою, а стривожити – хвилювати, бентежити. Особливість цього тропа полягає у сполученні різко контрастних, протилежних за значенням слів, внаслідок чого утворюється нова смислова якість, несподіваний експресивний ефект. Синекдоха: «Чорнобиль, наче сон забрав життя в полон» в порівнянні зі сном, тобто важко повірити в таку жахливу правду.

Природа намагається сама рятуватись «до землі прихилились смереки, коли хмари журливі пливли», автор добирає слово «журливі», а не радіаційні, тобто хмари це також природа, яку їй теж жаль. Смереки накривають землю чи то навпаки рятуються, пригнувшись, щоб не зачепити горя. Мало не в кожному рядку використано синтаксичну фігуру інверсію «до землі прихилились лелеки» наголос робиться на першу частину речення, що власне для дерев не властиво; «несуть вітри щодня», тобто розносять кожного разу щось недобре; «пролітали тихенько повз хати» акцент на те, що хоч і тихенько (зменшувально-пестлива форма слова), але не летіли, а пролітали, не зупиняючись.

Композиція твору: пісня складається з 3-х строф по 4 рядки і рефрена після кожної строфи. Виконується пісня спокійно, з сумом. В цілому написана трискладовим тристопним анапестом з перехресним римуванням - абаб.

До/ зем/лі/ при/ хи/ли/лись/сме/ре/ки,/            /UU __/ UU __ / UU __/ U

Ко/ли/хма/ри/жур/ли/ві/плив/ли./                      /UU __/ UU __/ UU  __/                   

У 1, 3 рядках рима жіноча, а в 2,4 – чоловіча. В рефрені переважають одно - та двоскладові слова й лише в деяких рядках ритм змінюється через введення трискладових слів. Це надає тексту особливої виразності від першої до останньої строфи. Архітектоніка твору також є достатньо простою. Приспів складається з 9 рядків, які написані двоскладовим, тристопним ямбом, а в 4 розширеному рядку в останньому стовпі є два ненаголошених склади –  пірихій. Римування теж змінюється ааббвв парне або паралельне.

За/брав/жи/ття/в по/лон./                           / U __/ U __ / U __ /

Зем/ля/їх/спа/ле/на,/до/ві/ку/зра/не/на.    / U __/ U __ / U U/ U __ / U __ / U U/

У всіх рядках рефрену рима жіноча «летять», окрім розширеного – дактилічна «спалена». Рими неточні, збігаються лише голосні (смереки-лелеки) асонансні, та в першій частині рефрену (летять-шумлять, сон-полон) – алітеративні (або консонансні). Еліптичні речення при читанні вимагають медитативних пауз («лелеки вдаль летять…», «смереки знов шумлять…», «зажурившись, злетілись туди…»  У творах чорнобильського жанру вже майже немає безпосереднього захисту чи оправдовування, але є неймовірний біль і співчуття до загиблих героїв- захисників, які першими кинулись на допомогу у полум’я радіації, на вірну смерть. Їх імена назавжди збережуться в пам’яті нашого народу: Віктор Кибенок, Володимир Правик, Микола Титенок, Володимир Тищура, Микола Ващук, Василь Ігнатенко.

Померло після Чорнобильської аварії 14 000 ліквідаторів-українців.  Багато людей з власної ініціативи допомагали евакуйовуватись постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи (більше 2 000 населених пунктів мають статус постраждалих). Символ зони постійно входить у поетичний словник більшості авторів, (мова про Чорнобиль), обростаючи асоціативними зв’язками. Але Марія Севастянівна навпаки підбирає більш естетичні слова, які в тексті з’являються тричі «земля їх спалена, довіку зранена» - заражена радіацією. 

Отже, ця пісня змушує замислитися: природа у відчаї, чого ж мовчить людина? Невже вона – робот? Атомний подих – його не видно, не чути, він, як хмари, від яких часто не знаєш чого чекати…

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

У науковій роботі проведено системний аналіз патріотичних пісень, що стали відображенням історичних перепитій України на шляху до її незалежності. У збірку «Україно, співучий мій краю» ввійшло 40 пісень різного темпу, звучання, тематики: жартівливі: про кумів, про сусідів, про зраду коханого, якого пробачає вірна і мудра дружина; про матір і доньку, про гарну наречену, про батьків. Є пісні і на військову тематику: про спалене фашистами село, про обеліски, що як вартові стоять біля доріг. Це неймовірна пісенна скриня для нащадків, які мають знати і чути пісні рідного краю.

Нині патріотизм - нагальна потреба України й кожного українця. Формуються ціннісні орієнтації до держави та суспільства, створюються риси сучасного патріота української держави. Патріотизм - це одна із якостей людського характеру, керує людською свідомістю, заставляючи робити великі й малі вчинки в ім'я своєї Батьківщини. Патріотизм - величний вияв нескінченної любові до рідного краю, виховує великих, сильних людей, які не рахуються з ціною свого життя й здатні пожертвувати ним заради рідної землі; породжує впевненість у собі, волю в перемогу, віру в свою націю, свій народ, він перетворює звичайну людину в безстрашну машину, яка не відчуває страху і болю, йдучи впевнено та безстрашно до своєї мети. Тоді мета патріота стає метою усього народу. Патріот живе в єдності зі своїм народом, він живе своїм народом, адже життя народу стає його життям.

Було вибрано 6 пісень на патріотичну тематику, що дало можливість згрупувати їх для подальшого аналізу.

У результаті досліджень було виявлено певну особливість створення пісень автором. Це можна побачити на діаграмі, що дає зрозуміти, які художні засоби використовувала Марія Гречківська у своїх піснях.

 

          Якщо оглянути творчість подружжя Гречківських загалом, то можна зробити висновок, що їх пісні створені на гідному рівні, пройняті вболіванням за народ, за Україну. Рідне Поділля, його сива минувшина, бурхливе сьогодення, непересічні долі земляків, природа рідного краю знаходять відображення у поезіях Марії Гречківської, а слухаючи музику Миколи Гречківського линемо до світу справжнього мистецтва. Музика, так само як література розширює знайомство з навколишнім світом, допомагає краще пізнати його. З її допомогою можна висловити свої почуття, а розвиток мови  й інтелекту відбувається набагато швидше.

Пісні Гречківських вражають своєю емоційною відвертістю, чистотою настрою, красою мелодії, гармонії, енергетичною свіжістю і природною пісенністю. Їх звучання таке всім близьке, ніжне, світле, добре, чисте, мов джерельна вода. Мелодія і слово тісно пов’язані між собою, де змальовано любов до України, рідного краю, - вони мають право на довге і прекрасне існування. У їх творчому доробку звучать пісні про козацький родовід, його побут, звичаї, традиції, про велич здобутої незалежності і гірку долю українського народу.

Та поки на Землі існують гарячі точки і порушується біблійна заповідь: «Не вбивай!», ми не повинні заспокоюватись. Там, де проливається кров – виростає ненависть. Де виростає ненависть – сіється смерть.

Велика кількість загиблих, тривалість і втомливість від війни радянських солдатів в Афганістані стали основними причинами того, що сьогодні існує така велика кількість пам’ятників на честь воїнів-афганців, написано стільки віршів, створено пісень. Посилаючи на війну солдатів навіть з благородною метою, суспільство має бути готовим до того, що виникнуть дуже неприємні речі – такі як жорстокість, озлобленість. Тільки у боротьбі так страшно розумієш, що таке патріотизм, Батьківщина.

Сьогоднішні бої на Сході не дають спокійно жити всій Україні. Чужа війна знову повторюється. Є категорії керівників, які захищають лише власні інтереси, а про людське життя і долі часто забувають. Як сталося і з людьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Багато людей залишилися без домівок, без здоров’я, без стабільного майбутнього.

Страшне чорнобильське лихо і досі продовжується, забираючи все нові і нові жертви. Радіація встигла наробити багато лиха не лише теперішньому поколінню, але й прийдешньому. Кожна катастрофа, так як і війна залишає певну пам’ять для людства. Необхідно пам’ятати свою історію, враховувати свої помилки, щоб не допускати їх знову. 

Вслухаючись у слова пісень Гречківських, я вірю, що з’являться ще «чистіші озерця, у полях» і «рідна мати теплом свого серця зігріє дітей від біди».

Народився творчий сімейний дует, який вміло і влучно знаходить потрібні слова, лине піснями у даль і кличе до кращого, щасливого і мирного майбутнього.

 

 

 

 

             СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1.       Соловчук М. Родина. [Сила мелодії і слова]./Соловчук М.//Подільські вісті. – 2014. - №73-74. – с.8.
2.       Кропивницький В.І. Творчі, працьовиті і талановиті. / Кропивницький В.І. // Подільські вісті. – 2011. - №150-151. – с.8.
3.       Квітуй і слався, Волочиськ: літературний альманах Волочиського району / [ автор-упорядник  Володимир Кропивницький, Людмила Королюк, Волочиська міська рада]. – Хмельницький. – 2013. с.: [9,48,150 ] іл.; ISBN 078-966-8776-21-2.
4.       Гречківська М.С., Гречківський М.Я. [Україно, співучий мій краю]: Пісенний збірник вокально-хорових творів./. – Хмельницький, - 2011. – [42]с.: - ISBN 978-966-1502-33-7.
5.       Кропивницький В.І. Доробок творчого дуету. / Кропивницький В.І. // Зоря. – 2011. - №79-80. – с.5.
6.       Противенська О.Г. Елементи ритмотворення. Противенська О.Г.//Українська література у схемах і таблицях. Харків: Академія, – 2000. – [32]с.: ISBN 966-7684-09-1.
7.       Кропивницький В.І. Творчий тандем./ Кропивницький В.І. // Зоря. – 2009. - №77. – с.3.
8.       Наумова М. Стали лауреатами фестивалю пісні./  Наумова М. // Зоря. – 2010. - №23. – с.2.
9.       Ганжеєва В.Ф. Опыт библиотекарей. [Афганистан в моей душе…]. /Ганжеєва В.Ф.// Шкільна бібліотека. – 2006. - №2. – с.103.
10. Бисько Л.М. Скорботний ювілей. [Дзвони Чорнобиля]./ Бисько Л.М.// Шкільна бібліотека. – 2007. - №3. – с.82.

 

 

 

                                           ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ

 

http://schkola.net.ua/pidgotovka-do-urokiv/ukrainska-literatura/ukr-lit-9/170-yak-zrobyty-ideino-khudozhnii-analiz-virsha

https://bohdan-books.com/userfiles/file/books/lib_file_1624021366.pdf

http://zapisnik.at.ua/publ/tematichni_tvori/literaturni_naprjamki/analiz_khudozhnogo_tvoru_osnovni_ponjattja/93-1-0-1205

http://100krokiv.info/2015/03/krasne-pole-boji/

http://ukrtvoru.info/tvir-na-temu-pamyat-pro-zahyblyh-v-afhanistani/

https://uk.wikipedia.org/wiki/Війна_в_Афганістані_(1979—1989)

http://about-ukraine.com

http://molomo.com.ua

http://litmisto.org.ua