THE RENAISSANCE IN ENGLAND
The «dark» Middle Ages were followed by a time known in art and literature as the Renaissance. The word «renaissance» means «rebirth» in French and was used to denote a phase in the cultural development of Europe between the 14th and 17th centuries. Firstly, Renaissance appeared in Italy.
As to England, the wave of progress reached the shores of England only in the 16th century. The ideas of the Renaissance came to England together with the ideas of the Reformation (the establishment of the national Church) and were called the «New Learning». Every year numbers of new books were brought out and these books were sold openly, but only few people could read and enjoy them.
The universities were lacking in teachers to spread the ideas of modern thought. So, many English scholars began to go to Italy, where they learned to understand the ancient classics, and when they came home they adapted their classical learning to the needs of the country. Grammar schools (primary schools) increased in number. The new point of view passed from the schools to the home and to the market place.
Many of the learned men in Italy came from the great city of Constantinople. It was besieged and taken by Turks in 1453. All the great libraries and schools in Constantinople had been broken up and destroyed. The Latin and Greek scholars were driven out of the city. They took some books they were able to carry away with them. Being learned men, many of them found a welcome in the cities and towns in which they stopped. They began to teach the people how to read the Latin and Greek books which they had brought with them and also taught them to read the Latin and Greek books which were kept in many towns of Europe, but which few people at that time were able to read.
Foreign scholars and artists began to teach in England during the reign of Henry VIII. In the beginning it was the imitation period. Painting was represented by German artist Holbein; music by Italians and French men. The case was different with literature. English poets and dramatists popularized much of the new learning. The freedom of thought of English humanists revealed itself in antifeudal ideas, showing the life of their own people as it really was.
QUESTIONS
1. What does the word «renaissance» mean?
2. Where did the Renaissance appear?
3. When did the Renaissance appear in England?
4. How was the establishment of the national Church in England called?
5. Why did many English scholars go to Italy at that time?
6. Why were Latin and Greek scholars driven out of Constantinople in 1453?
7. When did foreign scholars and artists begin to teach in England?
VOCABULARY
Middle Ages — середньовіччя
to follow — йти за
the Renaissance — Ренесанс, епоха Відродження
rebirth — відродження
to denote — відзначати (знаком, міткою, символом), позначати; розрізняти, відрізняти
development — розвиток
to appear — показуватися; з’являтися
to reach — досягати
shore — берег (моря, озера, океану, але не ріки); узбережжя
the Reformation — іст. Реформація (широкий суспільно-політичний і релігійний рух у Західній і Центральній Європі XVI ст., що мав у своїй основі антифеодальний характер і набув форми боротьби проти католицької церкви)
establishment — установа
to bring (past brought, p.p. brought) out — видавати
to lack — не вистачати, бракувати; відчувати брак
to spread (past spread, p.p. spread) — розносити (ся), поширювати(ся)
to adapt — пристосовувати, адаптувати
to besiege — осаджувати
to break (past broke, p.p. broken) up — тут: знищити
to drive (past drove, p.p. driven) out — вигнати
РЕНЕСАНС В АНГЛІЇ
На зміну «темному» середньовіччю прийшов час, відомий в мистецтві й літературі як Ренесанс. Слово «ренесанс» по-французьки означає «відродження», воно використовувалося для позначення періоду в культурному розвитку Європи між XIV і XVII сторіччями.
Уперше Ренесанс з’явився в Італії. Що ж до Англії, то хвиля прогресу досягла її берегів тільки в XVI сторіччі. Ідеї Ренесансу з’явилися в Англії разом з ідеями реформації (основи національної церкви) і називалися «новим ученням». Щороку видавалася велика кількість нових книг, ці книги продавалися відкрито, але лише деякі люди могли читати їх і насолоджуватися ними.
Університетам бракувало викладачів, котрі могли б поширювати нові ідеї. Таким чином, багато англійських учених їхали до Італії, де вони вчилися розуміти давніх класиків, і коли вони приїжджали додому, то пристосовували класичне навчання до потреб країни того часу. Збільшилася кількість початкових шкіл. Нові погляди зі шкіл проникли в звичайні оселі та на ринки.
Багато вчених мужів Італії приїхали з великого міста Константинополь. Місто було в осаді й узяте турками в 1453 р. Усі великі бібліотеки та школи в Константинополі були знищені й зруйновані. Латинські та грецькі вчені були вигнані з міста, вони взяли із собою лише ті книги, які змогли нести. Будучи освіченими людьми, багато хто з них був запрошений у великі та малі міста, у яких вони-й залишилися. Вони почали вчити людей читанню латинських і грецьких книг, які принесли із собою, а також учили їх читати латинські та грецькі книги, що вже були в багатьох містах Європи, але тільки деякі люди тоді були здатні прочитати їх.
Іноземні вчені й художники почали викладати в Англії під час панування Генрі VIII. Спочатку це був період імітації. Живопис був представлений німецьким художником Холбейном; музика — італійцями й французами. З літературою ситуація склалася інакше. Англійські поети та драматурги популяризували більшу частину нового вчення. Свобода думки англійських гуманістів була виражена в антифеодальних ідеях, вони показували життя своїх співвітчизників таким, яке воно було в дійсності.