Матеріал до уроку на тему «ТHE STREET I LIVE IN»

ТHE STREET I LIVE IN

I live in Rymarskaya Street. I like my street very much because it is very interesting from the historic point of view. The name of the street — "Rymarskaya" — has been stamped in the memorybecause in the second half of the XVII century handicraftsmen who dressed leather and manufactured harness product worked there. Sloboda residents named them "Lymars", or "Rymars".

There are a lot of beautiful buildings in the street which are worth to be mentioned.

Building №4, which has not been changed too seriously, is a modest city manor which belonged to Ye. Ye. Uryupin, a merchant of the 3rd guild. He was the city Head of Kharkiv on the verge of the XVIII and the XIX centuries and was awarded for active participation in assistance to opening of Kharkiv University.

Building №7 in the other side of the street is a typical example of buildings that were built in the first half of the XIX century under obligatory projects sent from St. Petersburg.

Building №12, constructed in 1841 under the project of architect A. A. Ton for Drama Theatre, is situated like an island between Nekrasova and Grabovskogo passages. This building has been reconstructed for several times. Now there is theatre named after T. G. Shevchenko. The part of the building facing Rymarskaya street houses "Berezil" studio, it was constructed for new in the 1960s (architects B. G. Klein and Ye. A. Svyatchenko).

Building №14 was constructed in the second half of the XIX century for Military assembly, and now a hospital is housed there.

The house of Collegium adviser Mordvinov was situated between Classichesky and Kravtsova passages in the XVIII century. In 1798 it was redeemed by the city Duma, but the memory of its former owner yet had been kept for a long time in the initial name of Kravtsova passage — Mordvinovsky. In 1869 capital building of the 1st female gymnasium under the project of K. A. Tolkunov was constructed in the place of the building. Now a Kharkiv gymnasium №6 is situated here.

Most known building in Rymarskaya street is often reorganized building №21, in which Opera Theatre was located for 100 years. Now Kharkiv Philharmonic Society is situated here.

During two first decades of the XX century the build-up of Rymarskaya street was penetrated by prestigious multi-storied houses: building №20 (former hotel, architect M. E. Roitenberg, 1911)

and building №22 ("Salamandra" insurance company, architect M. M. Veryovkin, 1916).

Buildings №6 and №19 were the first two "cooperative" buildings in Kharkiv, their apartments were the property of their inhabitants. The initiator of construction of such houses in 1913—1916s was architect A. I. Rzhepishevsky, the shareholders mostly were the persons of free business: doctors, engineers, lawyers, businessmen, and others. Two memorial panels are now installed on the house №19. One of them reminds that in this place there was the building where an artist A. V. Shevchenko was born in 1883. And the other tells that from 1925 to 1930 an outstanding Ukrainian writer and public figure M. G. Hvyliovy (Fitilyov) lived in this house.

After October's upheaval in 1917 the houses were nationalized, comfortable large apartments were changed into communal flats. The gone peace of a prestigious and yet cozy street of the central part of Kharkiv is now strongly disturbed by intensive automobile traffic, which is not possible yet to get rid of.

VOCABULARY

to be stamped [stæmpt] in the memory ['memərɪ] — закарбуватися в пам'яті

harness ['ha:nɪs] — упряж, збруя; шори

manor ['mænə] — особняк

to belong [bɪ'lɔŋ] — належати, бути власністю

merchant ['mə:tʃ(ə)nt] — купець

on the verge [və:dʒ] — на рубежі

to redeem [rɪ'di:m] — викуповувати

property ['prɔpətɪ] — власність

QUESTIONS

1. Where is your street situated?

2. Is it quiet or busy?

3. Are there any places of interest in your street?

4. Do you like your street?

5. What do you like about your street?

Вулиця, на якій я живу

Я живу на вулиці Римарській. Мені дуже подобається моя вулиця, оскільки вона становить інтерес з історичної точки зору. Назва вулиці — «Римарська» — закарбувалася в пам'яті, бо тут у другій половині XVII століття працювали ремісники, що виробляли шкіри й виготовляли шорні вироби, слобожани називали їх «лимарями», або «римарями».

На вулиці багато гарних будинків, про які варто згадати.

Будинок № 4, що майже не змінився, — це скромний міський особняк, який належав купцеві 3-ої гільдії Є. Є. Урюпину. На межі XVIII і XIX століть він був міським головою Харкова, і його нагородили за активну участь у відкритті Харківського університету.

Будинок № 7 на протилежному боці вулиці — типовий зразок будинків, які споруджували в першій половині XIX століття за надісланими з Петербурга проектами, обов'язковими для виконання.

Поміж провулками Некрасова і Грабовського стоїть будинок № 12, побудований 1841 року за проектом архітектора А. А. Тона для драматичного театру. Згодом цей будинок неодноразово перебудовували. Тепер це театр імені Т. Г. Шевченка. До Римарської вулиці обернена частина будинку, споруджена заново в 60-х роках минулого століття (архітектори Б. Г. Клейн і Е. А. Святченко), де розташувалася студія «Березіль».

У будинку № 14, побудованому в другій половині XIX ст., в минулому розміщалося Військове зібрання, а нині — лікарня.

Між провулками Класичним і Кравцова у XVIII ст. стояв будинок колезького радника Мордвинова. 1798 року його викупила міська дума, але пам'ять про колишнього власника ще довго зберігалася в початковому найменуванні провулка Кравцова — Мордвиновський. 1869 року на місці будинку зведена капітальна будівля Першої жіночої гімназії, споруджена за проектом К. А. Толкунова. Тепер це харківська гімназія № 6.

Найвідомішим будинком на Римарській вулиці є будинок № 21, у якому протягом ста років розмішався Оперний театр. Нині в ньому розташовується Харківська філармонія.

У перші два десятиліття XX ст. в забудову Римарської вулиці вклинилося кілька престижних багатоповерхових будинків: будинок № 20 (колишній готель, архітектор М. Е. Ройтенберг, 1911) і будинок № 22 (страхове товариство «Саламандра», архітектор М. М. Верьовкін, 1916).

Два перших у Харкові кооперативних будинки — № 6 і № 19, квартири в яких були власністю їхніх мешканців. Ініціатором спорудження таких будинків у 1913—1916 роках був архітектор А. І. Ржепишевський, власниками ж стали, переважно люди вільних професій: лікарі, інженери, адвокати, комерсанти тощо. На будинку № 19 тепер установлені дві меморіальні дошки. Одна з них нагадує про те, що на цьому місці раніше стояв будинок, у якому народився 1883 року художник А. В. Шевченко. А інша — про те, що з 1925 до 1930 року в будинку мешкав видатний український письменник і громадський діяч М. Г. Хвильовий (Фітільов).

Після жовтневого перевороту 1917 року будинки були націоналізовані, комфортабельні великі квартири заселили покімнатно, і вони перетворилися на «комуналки». А колишній спокій однієї з престижних і все ще затишних вулиць центральної частини Харкова тепер відчутно порушує інтенсивний рух автомобілів, позбутися якого вже неможливо.