VLADYMYR VERNADSKY
Vladymyr Vernadsky was a geochemist, mineralogist, and crystallographer, philosopher of science, political activist, and politician; full member of the Russian (later USSR) Academy of Sciences, the Ukrainian Academy of Sciences, corresponding member of the French Academy of Sciences, and member of the Ukrainian Scientific Society in Kyiv, the Poltava Prosvita Society, the Shevchenko Scientific Society.
He was born in March 1863 in St Petersburg. In 1885 he graduated from St Petersburg University. In 1891— 1911 he taught at Moscow University and was a member of the Russian State Council. Vladymyr Vernadsky had close genealogical, personal and intellectual links to Ukraine. From 1889 to 1918 he spent part of nearly every summer in Poltava gubernia. In 1890 he researched the soils of Kremenchuk county as a member of V. Dokuchaev's soil-science expedition.
After the February Revolution of 1917 Vernadsky chaired the Agricultural Scholarly Committee of the Russian Ministry of Agriculture and was appointed the-Russian deputy minister of education in charge of all universities and scientific institutions. After the Bolshevik coup he went to Ukraine. In 1918 he headed the group of Ukrainian scholars that drafted the detailed project for founding the Ukrainian Academy of Sciences. In 1918—1919 he served as its first president and lectured in Kyiv University.
In 1919, while visiting Rostov, he was unable to return to Ukraine and ended in the Crimea, where he was a professor and rector of Tavriia University in Symferopol in 1920.
In 1921 Vernadsky returned to Petrograd. In 1922 he went to Paris to work with M. Curie and lecture at the Sorbonne. In 1926 he returned to Russia and from 1928 until his death he directed the USSR Academy's Radium Institute and Laboratory for Geochemical Problems.
Vernadsky's ideas became the core of new directions in geology, mineralogy and hydrogeology, and he is regarded as the founder of Soviet geochemistry and biogeochemistry. He is the author of the fundamental studies on the regularities in the composition and structure of Earth, the chemical composition of the crust, hydro- and atmosphere, the role and importance of radioactive elements in the planet's evolution, and the place of living matter in its history. Vernadsky's findings are universally recognized.
QUESTIONS
1. What was Vernadsky?
2. Where was he born?
3. What links him with Ukraine?
4. What was Vernadsky in 1917?
5. What did he do in Ukraine?
6. What's Vernadsky the author of?
VOCABULARY
links — зв'язки
soil — земля
county — округ
to chair — очолити
deputy — заступник
to be in charge of — завідувати
coup — переворот
to draft — складати
regularity — закономірність
ВОЛОДИМИР ВЕРНАДСЬКИЙ
Володимир Вернадський був геохіміком, мінералогом, кристалографом, філософом наук, політичним діячем; дійсним членом Російської (пізніше СРСР) академії наук, членом Академії наук України, членом-кореспондентом Французької академії наук, членом Українського наукового товариства у Києві, Полтавського товариства «Просвіта», наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка.
Він народився у березні 1863 р. в Санкт-Петербурзі. У 1885 р. закінчив університет Санкт-Петербурга. У 1891—1911 рр. він викладав у Московському університеті й був членом російської Державної Ради. У Володимира Вернадського були близькі генеалогічні, особисті й інтелектуальні зв'язки з Україною. З 1889 по 1918 р. він проводив частину майже кожного літа в Полтавській губернії. У 1890 р. він досліджував землю Кременчуцького округу як член наукової експедиції В. Докучаєва.
Після Лютневої революції 1917 р. Вернадський очолив сільськогосподарський науковий комітет Російського Міністерства сільського господарства і був призначений російським заступником міністра освіти, відповідального за всі університети і наукові заклади. Після більшовицького перевороту він виїхав до України. У 1918 р. Вернадський очолив групу українських учених, які укладали детальний проект освіти Академії наук України. У 1918—1919 рр. він був першим президентом Академії наук і викладав у Київському університеті. У 1919 р., відвідавши Ростов, він не зміг повернутися в Україну і залишився в Криму, де був професором і ректором Таврійського університету в Сімферополі в 1920 р.
У 1921 р. Вернадський повернувся у Петроград. У 1922 р. він поїхав у Париж для спільної роботи з М. Кюрі та викладання в Сорбонні. У 1926 р. він повернувся в Росію і з 1928 р. до кінця своїх днів завідував Інститутом радію Академії СРСР і лабораторією геохімічних проблем.
Ідеї Вернадського стали центральними в нових напрямах геології, мінералогії і гідрогеології, його вважають засновником радянської геохімії і біохімії. Він є автором фундаментальних учень про закономірності у складі та структурі Землі, хімічний склад кори, гідро- й атмосфери, роль і важливість радіоактивних елементів в еволюції планети та місце живої матерії в її історії. Відкриття Вернадського є загальновизнаними.