Прикметники твердої й м’якої груп. Перехід прикметників в іменники.
До твердої групи належать прикметники з основою на будь-який твердий приголосний: гарячий, чужий, короткий, зелений, братів, сестрин.
До м’якої групи належать прикметники з основою на м’який [нˊ]: синій, давній, ранній, пізній. Сюди належать також безкраїй, довговіїй, короткошиїй з основою на [й].
Прикметники можуть утрачати здатність виражати ознаки предмета і набувати здатності називати предмети і явища. Такі прикметники переходять в іменники. У мовленні вони вживаються для називання осіб або предметів і можуть мати при собі означення.
ПОРІВНЯЙТЕ: черговий учень — старанний черговий; хворий юнак — слухняний хворий; вихідний день — очікуваний вихідний.
Перехід прикметників в іменники, або їх субстантивація, відбувається тоді, коли прикметники втрачають власні ознаки й виконують функції іменників, виступаючи в реченні в ролі підмета чи додатка.
Субстантивовані прикметники відповідають на питання хто? що?
Субстантивація буває повною, коли прикметник постійно вживається в ролі іменника: набережна, лісничий, пальне, їдальня, учительська, колискова, ставши власне іменником прикметникової форми.
Сюди належить велика група власних географічних назв і прізвищ: Рівне, Лебедин, Львів, Грозний, Гур’їв, Коцюбинський, Підмогильний, Багряний та ін.
Годі й уявити собі весну без того співака, його краси! І ночі ті наші ___ утратили весь свій чар, коли б у ___ сяйві місяця не мережили ___ звуки ___ пісні.
І ось одного ___ вечора в ___ гаю над річками та ставками почувся його ____ гімн. Спершу квилить він ___, ___ голосом, немов настроює свій інструмент. І сиплються ___, ___ звуки, які сягають ___ неба і линуть у далечінь.
Довідка. Весняний, блідий, солов’їна, дзвінкі, ясний, тихий, зелений, величний, короткі, урочистий, несміливий, ранній, ніжний, відривисті, синє.
Коли в українські степи приходила рання весна, по селах починали лаштуватися в далеку дорогу чумаки. Минали останні дні перед виходом валок із сіл, і ось уже випливали величезні вози у неблизьку подорож.
Проводжали чумаків урочисто, усім селом. Співали пісень, виголошували напуття, а найшанованіший у громаді чоловік благословляв їх перед дальньою дорогою.
1. І тільки той, у кого серце чуле, хто вміє бер..гти своє м..нуле і вміє шанувать своє сучасне, лиш той майбутнє вивершить прекрасне.
2. Треба було б хворому пер..д сном дати калини з медом.
3. Два недужих сіли й казан борщу з’їли.
4. Був у Кощія гаманець, у нім повно золотих.
5. Люблю дорогу, що вперед іде, і подорожніх бережу людей.
6. Бересток зустрічав подорожніх могутньою своєю зеленню.
7. Недалеко і не близько в лісі лютий жив вовчисько.
8. Лимонний сік вечірньої зорі у лютому над Києвом розлито.
1. Не скупий володіє багатством, а воно ним.
2. Потрібний, як лисому гребінь.
3. Це такий, що не уступить ні кінному, ні пішому.
4. Вперед мерщій, вперед, мій карий.
5. І для любої розмови мила вийшла на поріг.
6. Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє.
7. Хіба минає все минуле?
8. Не забувайте незабутнє… І не знецінюйте коштовне. Не загубіться у юрбі. Не проміняйте неповторнена сто ерзаців у собі!
9. Старі правду кажуть: два хитрихмудрого не переважать.
1. Ситий голодному не товариш.
2. Ледачий двічі робить, а скупий двічі платить.
3. Не перекладай із хворої голови на здорову.
4. Старого мішка не залатаєш.
5. Добрий доброго научає, а злий на зле наставляє.
6. Краще своє старе, як чуже нове.
7. Він і тут чужий, і там не свій.
8. Дай, Боже, старим очі, а молодим розум.
9. Не питай у хворого здоров’я.
10. Лихий чоловік у громаді, що вовк в отарі.
11. Хто на чуже зазіхається, свого позбувається.
А здалека
Б замолоду
В далека
Г востаннє
А високі
Б найкращі
В велетенські
Г наодинці
10. Прикметник чоловічого роду є в реченні
А Дзвенять у відрах крижані кружальця.
Б У пахучій хмарі дощової глиці стоїть туман, як небо на землі.
В Моє нечуване терпіння іще ніхто не переміг.
Г Опускаюсь на землю, на сивий глобус капусти.
11. Прикметник виконує роль присудка.
А Срібний дощик іти не перестане.
Б Дубовий Нестор дивиться крізь ральці на білі вальси радісних беріз.
В Яка важка у вічності хода!
Г Малі озерця блискають незлісно.
12. Перехід прикметника із однієї групи в іншу відбувся у словосполученні.
А бурштиновий браслет
Б бурштиновий мед
В бурштинові прикраси
Г бурштинова кімната
13. Ступені порівняння можна утворити від усіх прикметників, ОКРІМ
А чистий
Б здоровий
В зелений
Г смачний
14. Усі прикметники творять ступені порівняння від інших основ.
А прозорий, страшний, скромний
Б свіжий, молодий, дешевий
В великий, поганий, гарний
Г щирий, високий, гіркий
15. Ступінь порівняння утворено неправильно.
А червоніший, найменш важливий
Б якнайнижчий, менш відомий
В щонайкраще, тонший
Г самий дорослий, більш талановитіший
16. Усі слова – прикметники м'якої групи.
А правильні, зимні, суботні, древні
Б торішні, західні, присутні, могутні
В художні, ближні, середні, нижні
Г братні, вологі, терпкі, достатні
17. Усі слова – прикметники твердої групи.
А дорожні, довколишні, братні, ранні
Б досвідчені, природні, дотепні, каламутні
В городні, внутрішні, середні, завтрашні
Г важкі, живі, суботні, криві