Матеріал "Метод проектів на уроках української мови та літератури"

Про матеріал

Із кожним роком українська освіта стає відкритішою . Усе більше розширюються прямі зв'язки між українськими й закордонними освітніми школами , усе частіше впроваджуються в Україні інноваційні методи , нові освітні проекти , навчальні курси й навіть освітні програми , які підтримуються міжнародними організаціями , транснаціональними корпораціями чи університетами . Завдяки цьому українська освіта швидко збагачується новим досвідом , підходами , освітніми технологіями та методами , які підвищують «конвертованість» у світі українських дипломів та атестатів . У результаті – поліпшення якості навчання в наших школах , знання нашої молоді стають конкурентноспроможними . Одним із таких методів , що суттєво збагачує навчальний процес сучасної школи , є метод проектів , використання якого змінює традиційний підхід до навчання учнів.

Перегляд файлу

1

 

Міський відділ освіти Лебединської міської ради Сумської області

Міський методичний кабінет

Лебединська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5

 

 

 

 

 

 

Метод проектів на уроках

української мови та літератури

 

 

 

 

 

 

 

                                             Підготувала:

                                                                                 Дрюхіна Олена Володимирівна,

                                                                      учитель української мови та

                                        літератури

 

Лебедин, 2017

Зміст

Вступ   ……………………………………………………………………………………………………    3

Розділ 1. Метод проектів : історія і сучасність    ………………………………….  5

  1.        Метод проектів в історичному аспекті  …………………………….  5
  2.        Метод проектів як педагогічна технологія ……………………….  8
  3.        Оцінювання проектної діяльності  ………………………………….. 13
  4.        Види проектів  ………………………………………………………………..    14
  5.        Учитель та учень у проектуванні  …………………………………..    16
  6.        Сильні й слабкі сторони методу проектів   …………………….   18

 Розділ 2. Методика застосування  проектів у навчанні

                     українознавчих предметів    …………………………………………….    19

 Розділ 3.  Життєтворчі проекти    ………………………………………………………..   26

              3.1.     Українська література   …………………………………………………..    26

               3.2.     Українська мова   …………………………………………………………..    37

  Висновки   ……………………………………………………………………………………………     43

  Список  використаних джерел  …………………………………………………………..     45

   Додатки   ……………………………………………………………………………………………..     46

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Завдання школи – навчити жити ,

Наша школа – школа життя .

Ми повинні виховувати людину ,

Здатну створити своє власне життя ,

Здатну до самовизначення .

Павло  Блонський

           На початку ХХІ століття в сучасному постіндустріальному інформаційному суспільстві  відбуваються неоднозначні трансформаційні процеси , тому сьогодення означене складним пошуком нового світорозуміння , педагогічного світовідчуття , яке здатне було б зазирнути в майбутнє . Сучасна освіта покликана осмислити свої здобутки , уроки , освоїти нові цінності . Початок третього тисячоліття має свій смисл , свою філософію . Це час визначення стратегічних орієнтирів , народження нової якості життя , інноваційної культури .

           Найважливішою педагогічною проблемою нині стало впровадження в освітній процес засобів і методик , які допомагають дітям « відкривати » себе , розкривати свою особистість . Критерієм успішності підлітка стає не стільки результативність у вивченні шкільних предметів , скільки ставлення людини до можливостей власного пізнання й перетворення природи , історії , самої себе .

           Нині в освіті України спостерігаються такі тенденції : удосконалення традиційних методик і методів роботи з учнями та пошуки й розробка нових альтернативних технологій , більш ефективних , оптимальних , результативних , ніж ті , що існували в минулому . Освітяни виконують основне завдання , що ставить Національна доктрина розвитку освіти в Україні на найближчі двадцять п’ять років , переходячи до особистісно зорієнтованих технологій навчання . Змінюється зміст процесу отримання освіти : це вже не процес передачі суми знань або інформації , не повторення готових результатів , а формування компетентностей , досвіду , самореалізація на основі природних даних і розвитку здібностей дитини .

          Із кожним роком українська освіта стає відкритішою . Усе більше розширюються прямі  зв'язки між українськими й закордонними освітніми школами , усе частіше впроваджуються в Україні інноваційні методи , нові освітні проекти , навчальні курси й навіть освітні програми , які підтримуються міжнародними організаціями , транснаціональними корпораціями чи університетами . Завдяки цьому українська освіта швидко збагачується новим досвідом , підходами , освітніми технологіями та методами , які підвищують «конвертованість» у світі українських дипломів та атестатів . У результаті – поліпшення якості навчання в наших школах , знання нашої молоді стають конкурентноспроможними . Одним із таких методів , що суттєво збагачує навчальний процес  сучасної школи , є метод проектів  , використання якого змінює традиційний підхід до навчання учнів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Розділ 1. Метод пректів : історія і сучасність

1.1. Метод проектів в історичному аспекті.

           Метод проектів як метод планування доцільної ( цілеспрямованої ) діяльності  у  зв’язку з вирішенням навчальних завдань в реальних життєвих обставинах почав складатися наприкінці  ХІХ ст. у США як « метод проблем» .Він розвивався у педагогічних поглядах та експериментальній роботі Джона  Дьюї в межах гуманістичного напряму у філософії та освіті . Сам термін «метод проектів» уперше з’явився в 1908 -1910 рр. у звітах  масачусетських шкільних органів  і був запозичений з агрономічної літератури . У методі проектів містилися ідеї побудови навчання на активній основі , через доцільну діяльність учнів , у співвідношенні з їх особистим інтересом . В основі методу проектів лежать концепції навчання шляхом «дії» та «вільного виховання» . Девізом Дж. Дьюї стала спроба допомогти учням розвинути свої здібності завдяки співпраці над певною проблемою за умови колективного пошуку й створення колективного проекту . Надзвичайно важливо було показати дитині її особисту зацікавленість у здобутті знань , де і яким чином вони можуть їй знадобитись у житті . Учні набували досвіду й знань у процесі планування й реалізації практичних завдань , які протягом навчання поступово удосконалювалися .

          Одному з послідовників Дж. Дьюї – професору В. Х. Кілпатрику вдалося вдосконалити систему роботи над проектами , теоретично обґрунтувати  метод, виходячи з принципу : «виховання є життя , а не підготовка до життя»; запропонувати першу класифікацію проектів  ( проекти створювані , споживчі , проекти розв’язання проблем , проекти – вправи ) . Під проектом у той час мався на увазі цільовий акт діяльності , в основі якого лежить інтерес дитини .

          Подальшого розвитку ідея проектного навчання набула в роботах Коллінгса , який поглибив теоретичне обґрунтування методу проектів , запропонувавши використовувати в якості змісту шкільної діяльності досвід дітей , розуміючи під досвідом цікаві й плідні сторони їх життя . Ним створена власна класифікація проектів ( ігрові , проекти розповідей , екскурсійні , трудові ) та узагальнено досвід роботи американської школи з методу проектів протягом чотирьох років.

          Американський досвід проектного навчання полягає у створенні системи навчальної роботи через активну доцільну діяльність учнів , яка ґрунтується на їх особистісному інтересі . Мета вирішення навчальних завдань у реальних життєвих обставинах передбачала отримання практичного результату - колективний проект і розвиток здібностей дитини . Навчальна діяльність вимагала від педагога  вміння ставити перед учнями проблему , коригувати пошук школярів , стимулювати застосування наявних у них знань . У проектному навчанні застосовувались активні методи , колективні форми роботи . Е. Кагоров , проаналізувавши досвід застосування проектної діяльності  В. Чутерса , Стівенсона , В. Кільпатрика , Вудхелла , Р. Уоткінса , зазначив , що незважаючи на різницю в поглядах на сутність методу проектів американські педагоги підкреслюють одні й ті ж концептуальні риси : принцип активності у виборі завдання та при його виконанні ; життєвий , практичний характер проектів , суспільно корисну цільову установку ; інтерес учнів до роботи ; поєднання теорії й практики , знань і навичок ; здатність проекту породжувати в процесі роботи нові [ 1 ] .

          Установлення радянської влади в Росії та Україні , ліквідація старої системи освіти та її розбудова на нових марксистських засадах унеможливлювала використання методів навчання , що панували в старій дореволюційній школі . Новою формою організації навчального процесу стала комплексна система навчання , у якої були такі складові : урахування природи дитини , її інтересів і потреб ; визначення специфіки засобів опанування знаннями ; встановлення багаторівневих зв’язків між знаннями та життям ; складна система залежності між розвитком дитини та знаннями , які вона одержує ; обґрунтування специфічного місця та ролі вчителя в процесі навчання . Було запропоновано принципово новий підхід до визначення основ змісту шкільної освіти , створено програми , побудовано на нових методичних засадах , уведено студійну систему навчання .

           На початку 20 – х років ХХ ст. у Росію та Україну прийшов метод проектів як результат дидактичних пошуків ряду експериментальних шкіл щодо активізації навчальної роботи , зв’язку навчання з життям і виробництвом , здійснення трудового виховання учнів . Метод проектів став не лише однією з основних форм організації навчання у вітчизняних школах , а й визначав зміст усієї шкільної роботи . Але попри те , що цей новий метод навчання знайшов підтримку в учителів , він запроваджувався в школах без належного методичного забезпечення , теоретичного осмислення та експериментальної перевірки . Уже перший досвід його застосування виявив певні проблеми й ускладнення : зниження ролі вчителя в навчальному процесі , неекономне витрачення навчального часу , відсутність в учнів достатньої мотивації для такого типу навчання . Через це Постановою  ВКП(б) 1931 року «Про навчальні програми й режим у початковій і середній школі» метод проектів було засуджено і заборонено . Українська школа перетворилася на авторитарну , репродуктивно орієнтовану , з панівною стандартизацією й уніфікацією засобів , форм і методик навчання .

           За радянських часів проектну діяльність учнів було витиснуто за межі уроку , й вона зустрічалася переважно в позакласній гуртковій роботі . Наприкінці 80 – х років відлуння проектної системи спостерігається в технології колективних творчих вправ ( комунарська методика І. Іванова ).

            Із середини 90 – х років метод проектів знову починає привертати до себе увагу педагогів російських та українських шкіл [3 ] . Л. Варзацька й  Л. Кратасюк розробили практичні методичні поради щодо організації проектної діяльності учнів на уроках української мови , Г. Токмань уважає проектування сучасною навчальною технологією викладання української літератури .Детальні методичні рекомендації з упровадження методу проектів у навчально - виховному процесі середньої школи розробили О. Онопрієнко , П. Кендзьор , О. Войтенко . Учителі С. Коршок і Г. Бойко обґрунтовують позицію , що в процесі розробки нових підручників з української літератури необхідно враховувати можливість використання вчителями – словесниками методу проектів . Педагогічну технологію метод проектів у своїй діяльності в Україні успішно застосовують : у процесі вивчення української мови – Л. Головко , І. Зозюк , Н. Подранецька ; у процесі навчання української літератури – Л. Герус , Г. Присмицька , О. Дем’яненко .

           У різні часи в зарубіжній педагогіці метод проектів піддавався критиці як такий , що не спроможний забезпечити високий рівень теоретичних знань учнів з основ наук , проте багатьох американських та європейських школах і вищих навчальних закладах навчання користується популярністю і вважається міцною складовою освіти . наприклад , Я. Круліковські узагальнив досвід запровадження методу проектів у школах Польщі , у тому числі в процесі навчання гуманітарних предметів . Діана Дж. Облінджер , проаналізувавши тенденції розвитку університетської освіти в США , докладно описує процес створення й функціонування в студентських містечках освітніх просторів як високотехнологічних і комфортних осередків навчання студентів . які завдяки спеціально створеним умовам мають змогу створювати й реалізовувати індивідуальні та групові проекти .

 

1.2. Метод проектів як педагогічна технологія

          З часом метод проектів пройшов стадію еволюційних змін . Народившись ідеї вільного виховання , вона сьогодні стає інтегрованим компонентом досить розробленої та структурованої системи освіти . Але сутність методу проектів майже не змінилася .  Аналіз літератури з теми дозволяє зробити певні висновки щодо методу проектів з точки зору понять «метод» , «методика» , «технологія» .

             У психолого- педагогічній літературі поняття «педагогічна технологія» має понад 800 формулювань . Автори навчально- методичного посібника «Освітні технології»  пропонують визначення , згідно з яким педагогічна технологія розглядається як «системний метод планування , застосування й оцінювання всього процесу навчання й засвоєння знань шляхом урахування людських і технічних ресурсів і взаємодії між ними для досягнення найефективнішої форми навчання» . Це закономірне  функціонування системи «педагог - середовище – учень» у визначених умовах навчання [ 2 ] . За визначенням  О. Пометун   і  Л. Пироженко , педагогічна технологія – «комплекс , що складається  із запланованих  результатів ; засобів оцінки для коригування  та вибору оптимальних методів , прийомів навчання для конкретної ситуації ; розробленого вчителем на цій основі набору моделей навчання» . Це коригування системи «планування результатів – блок мотивації та організації учнів – дія засобів навчання ( процес навчання ) – блок контролю якості засвоєння» [ 4 ] . Технологію від методики відрізняють два моменти : гарантія кінцевого результату й проектування майбутнього навчального процесу . Технологія на відміну від методики не припускає варіативності , із неї не можна викинути якісь елементи [ 4 ] . Педагогічна технологія – « це проект і реалізація системи послідовного розгортання педагогічної діяльності , спрямованої на виховання вільної , відповідальної особистості як суб’єкта й проектувальника життя» . Вона розробляється « на основі конкретної філософії , методології освіти , в основі яких – цільові установки , зорієнтовані на очікуваний результат» [ 5 ] .

               Метод – це сукупність операцій оволодіння певною сферою практичного чи теоретичного знання , тією чи іншою діяльністю ; це шлях пізнання , спосіб організації процесу пізнання . Є. Полат писав , що якщо ми говоримо про метод проектів , то маємо на увазі саме спосіб досягнення дидактичної мети через детальне розроблення проблеми ( технологію ) , яка має завершитися досить реальним , практичним результатом . За визначенням С. Сисоєвої , метод проектів є однією з педагогічних технологій , яка відображає реалізацію особистісно орієнтованого підходу в освіті ( саме педагогічною технологією , хоча у назві технології використовується слово «метод» ) і сприяє формуванню уміння адаптуватися до швидкозмінних умов життя людини постіндустріального суспільства» [ 6 ].

            В «Українському педагогічному словнику»  подано визначення ,  згідно з яким метод проектів є організацією навчання , «за якою учні набувають знань і навичок у процесі планування й виконання практичних завдань – проектів» . Але будь – яке визначення буде неповним з точки зору сутнісних ознак методу проектів . Якщо доповнити його думками науковців і педагогів – практиків , то утвориться така номенклатура сутнісних ознак методу проектів :

  • самостійна діяльність учнів ( індивідуальна , парна або групова ) , яку вони виконують упродовж визначеного відрізка часу ;
  • розв’язання проблеми , яка передбачає використання різноманітних методів , засобів навчання , інтегрування знань , умінь із різних галузей науки , техніки , творчості ;
  • використання педагогом сукупності дослідницьких , пошукових , творчих за своєю суттю методів , прийомів . засобів [ 2 ] ;
  • не пасивне , а активне сприйняття «навчання через дію» ;
  • зміщення акцентів у діяльності з формального запамятовування  на активне мислення ;
  • планування доцільної ( цілеспрямованої ) діяльності у зв’язку з вирішенням  якого- небудь  навчального шкільного завдання в реальних життєвих обставинах ;
  • творча діяльність , проблемна за формою представлення матеріалу . практична за формою його застосування , інтелектуально насичена за змістом , яка відбувається в умовах постійного конкурсу думок [ 5 ] ;
  • розвиток пізнавальних , творчих навичок та умінь , що потребують самостійного конструювання знань та орієнтації в інформаційному просторі   [ 8 ] ;
  • практика особистісно орієнтованого навчання , що враховує в процесі навчання конкретного учня , його вільний вибір та особисті інтереси ;
  • не інтеграція фактичних знань , а застосування знань і набуття нових , часом шляхом самоосвіти [ 9 ] ;
  • не тільки набуття учнями нових знань , а й освоєння способів діяльності ;
  • обовязкова презентація отриманих результатів .
  • Виходячи  із сутнісних ознак  методу проектів , логічно сформулювати  основні  вихідні положення проектування як діяльності . Е. Кагоров і М. Чанова виокремлюють такі принципи методу проектів:
  • активності у виборі завдання та його опрацюванні ;
  • життєвого , практичного характеру проекту . його суспільно – корисної установки ;
  • інтересу учнів до роботи ;
  • поєднання теорії з практикою , знань і навичок ;
  • здатності проекту породжувати в процесі роботи нові [ 1 ] ;
  • можливості втілення проекту ;
  • самостійності ;
  • творчості ;
  • колективної діяльності .

      Метод проектів як педагогічна технологія складається з певної кількості кроків – операцій , які виконують відповідні завдання . Метою й завданнями методу проектів є :  

  1. створити умови під час освітнього процесу , за яких  його результатом є індивідуальний досвід проектної діяльності  учня ;
  2. навчити учнів здобувати знання самостійно , застосовувати їх для розв’язання нових пізнавальних і практичних завдань ;
  3. сприяти учневі в здобутті комунікативної компетентності , тобто здатності працювати у групах , рольової компетентності , тобто виконувати соціальні ролі ;
  4. розширити коло спілкування дітей , знайомити їх з іншими культурами ;
  5. сприяти розвиткові умінь учнів користуватися дослідницькими прийомами [ 2 ] ;
  6. стимулювати інтерес учнів до визначеної проблеми , прагматичну зацікавленість до практичного застосування отриманих результатів ;
  7. формувати прогностичні уміння й навички учнів ;
  8. стимулювати ініціативність , рішучість , навички співробітництва ;
  9. розвивати логічне мислення .

               Розмаїття цілей  і завдань проектування свідчить про його полефункціональність , Розробляючи концептуальні положення методу проектів , М. Чанова виділяє такі його функції :

       а)  пізнавальну ( під час проектування учні здобувають нові знання та вміння) ;

       б)  цілісно – орієнтаційну ( спрямованість діяльності людини на певні цінності ) ;

       в)  комунікативну ( навички спілкування в групі ) ;

       г)  практичну ( діяльнісний аспект проектування ) ;

       г)   гуманізації ( особистість учня стає епіцентром діяльності вчителя ) ;

       д)  критеріально – оціночну ( зовнішнє оцінювання й оцінювання вчителем відбуваються за встановленими заздалегідь критеріями ) .

 Логіка принципів ,полу функціональність за призначенням , спроможність виконати низку важливих цілей і завдань – усе це свідчить про цінність методу проектів , яка полягає ще й у тому , що він є :

  • життєвою педагогічною технологією ;
  • звертанням до дійсних фактів сучасності ;
  • корисним ;
  • таким , що відповідає потребам доби ;
  • засобом формування в учнів умінь планувати роботу  ;
  • інструментом підвищення мотивації учнів для отримання знань ;
  • алгоритмом набуття учнями досвіду вирішення реальних проблем з огляду на майбутнє самостійне життя ;
  • технологією . що має мотиваційну спрямованість і розвивальне значення ;
  • сприянням розвиткові в учнів самосвідомості .

        Аналіз літератури засвідчив , що дослідники методу проектів не акцентують увагу на змістовому наповненні діяльності з проектування . Це повязано з тим , що зміст роботи залежить від багатьох чинників .

        М. Чанова називає однією з ознак методу проектів його алгоритмізованість. Метод проектів як педагогічна технологія має певну структуру , яка за своєю сутністю відбиває загальну логіку проектної діяльності . Відомий український філософ С. Кримський пропонує такий підхід до визначення логіки проектної діяльності [ 9 ] ( табл. 1.1 ) .

      Автори навчально- методичного посібника «Освітні технології» виділяють етапи методу проектів :

  1. Підготовка ( визначення теми і мети проекту ) .
  2.  Планування :

 а) визначення джерел , засобів збору , методів аналізу інформації , засобів представлення результатів ;

 б) встановлення критеріїв оцінки результату і процесу .

       3.   Збір інформації ( спостереження , робота з літературою , анкетування , експеримент ) .

       4. Аналіз ( аналіз результатів , формулювання висновків ) .

       5. Подання й оцінка результатів ( усний , письмовий звіт , оцінка результатів і процесу дослідження ) [ 2 ] .

       Оскільки застосування методу проектів вимагає витрати досить великої кількості часу , серйозної , ґрунтовної  підготовки , технологія проектування почала асоціюватися з формами позакласної роботи з навчальних предметів .

        Реалії сучасного навчально- виховного процесу свідчать про можливість ефективного застосування методу проектів у межах класно – урочної системи . Аналіз літератури з методу проектів дозволяє визначити інтегровану структури роботи з проектування . Виходячи з тези , що метод проектів є особистісно  зорієнтованою педагогічною технологією [ 6 ], [ 11 ] , доцільно запропонувати модель , яка демонструє логічний , умотивований зв’язок між етапами методу проектів та етапами особистісно зорієнтованого уроку ( рис. 1.1 ) .

         Метод проектів варто розглядати як колективну творчу діяльність . Подібні моделі навчання вже існували в практиці шкіл . Але використання методу проектів  було обмеженим , оскільки це вимагало створення відповідних умов . серед яких О. Паламарчук виділяє такі :

  • орієнтація на узагальнену цілісну діяльність учнів ;
  • підхід до навчання як до технологічного процесу , гри , дискусії ;
  • визначення не тільки логіко – змістової сторони діяльності , а й її послідовності , наступності , самостійності ;
  • утворення макро-  і мікрогруп як форми комунікативної діяльності , що сприяє гармонізації інтересів особистості та колективу ;
  • формування та розвиток соціального досвіду учнів [ 12 ] .

 

1.3. Оцінювання проектної діяльності

          Дуже важливо визначити параметри зовнішнього оцінювання проектів .  Для конкретного проекту варто зазначити перелік критеріїв оцінювання й заздалегідь оголосити учням на перших етапах проектування . Дослідники технології проектування пропонують такі параметри зовнішнього оцінювання проектів :

  • значимість та актуальність висунутих проблем , їх адекватність тематиці, що вивчається ;
  • коректність використання методів дослідження та методів обробки отриманих результатів ;
  • активність кожного з учасників проекту у відповідності з його потенційними індивідуальними можливостями ;
  • колективний характер рішень , що приймаються ;
  • характер спілкування та взаємодопомоги , взаємодоповнюваність учасників проекту ;
  • необхідна і достатня глибина проникнення в проблему ;
  • доказовість прийнятих рішень , уміння аргументувати свої висновки ;
  • естетика оформлення результатів проведеної роботи ;
  • уміння відповідати на запитання опонентів , лаконічність та аргументованість відповідей кожного з членів групи [ 13 ] ;
  • соціальна значущість проекту [ 5 ] .

               За допомогою  зовнішньої оцінки проектів можна відстежувати їх ефективність , збої , необхідність своєчасної корекції . Характер цієї оцінки багато в чому залежить від типу , теми , змісту проекту , умови проведення . Якщо це дослідницький проект , то він обовязково включає етапність проведення , при чому успіх усього проекту залежить від правильно організованої роботи на окремих етапах .

               Результати проектування мають бути певним чином оформленими . Викає необхідність окремого визначення критеріїв оцінювання оформлення й виконання проекту :

  • реальність , практична спрямованість і значимість роботи ;
  • обєм і повнота розробок , самостійність , підготовленість до публікації ;
  • рівень творчості . оригінальність розкриття теми , підходів , пропонованих рішень ;
  • аргументованість пропонованих рішень , підходів , висновків , цитування ;
  • якість запису : оформлення , відповідність до стандартних вимог , якість ескізів , повнота рецензій .

       Як би якісно не був оформлений проект , дуже важливо якісно його презентувати , захистити . М. Чанова пропонує такі критерії оцінювання захисту проекту :

  1. якість доповіді : композиція , повнота представлення роботи , підходів , результатів , аргументованість , переконливість , переконаність ;
  2. об’єм і глибина знань з теми , ерудиція , між предметні зв’язки ;
  3. педагогічна орієнтація 6 культура мовлення , використання наочності, відчуття часу , утримання уваги аудиторії ;
  4. відповіді на запитання : повнота  , аргументованість , дружність ;
  5. ділові і вольові якості доповідача .

               Учнівські проекти доцільно оцінювати комплексно ( табл. 1.2 ) .

 

1.4. Види проектів

           Слово  «проект» у європейських мовах запозичене з латини й означає «викинутий уперед» , «той , що висувається « , «той , що «впадає в око» . Потім це слово починають розуміти як ідею , за якою субєкт може і має право розпоряджатися власними  думками . Сьогодні цей термін часто й широко застосовується в різних сферах людської діяльності . Існують різні сучасні тлумачення . за якими проект- це :

  • будь -яка діяльність . спрямована на визначення комплексу окремих кроків ;
  • задум певного нового обєкту . матеріалізований у кресленнях , схемах . іншій документації ;
  • проблемні задачі високого ступеня складності , розраховані на довго- тривалість вирішення в процесі діяльності ;
  • певна форма організації великих і відносно самостійних починань ;
  • форма перебудови цілеспрямованої діяльності ;
  • досить тривала й послідовна діяльність , яка виконується людиною для досягнення реальної мети та вирішення життєвої проблеми;
  • дія , яка виконується в природних умовах і містить вирішення порівняно складного завдання ;
  • феномен мудрості , тлумачення всього сущого, розгляд істини в її відриві від добра й краси .

У педагогічному контексті проекти розглядаються як результат навчального проектування . Науковці й фахівці – практики пропонують розгорнуту типологію навчальних проектів за різними класифікаційними ознаками :

  1. За діяльністю , яка домінує в проекті ( дослідницький , пошуковий , творчий , рольовий , прикладний , інформаційний , ігровий , ознайомчо- орієнтований ) .
  2. За предметно -змістовою галуззю знань ( моно проект у межах однієї галузі і міжпредметний  проект ) .
  3. За характером координації проекту ( безпосередній , опосередкований ) .
  4. За характером контактів ( серед учасників однієї школи , класу , міста,

регіону , країни , різних країн світу ) .

  1. За кількістю учасників ( індивідуальний , парний , груповий ) .
  2. За тривалістю виконання ( короткостроковий , середньої тривалості , довготривалий ) [ 6 ] .
  3. За ступенем складності ( простий , складний або комплексний ) .
  4. За характером цільових установок ( втілення ідеї або плану ; отримання естетичної насолоди ; подолання інтелектуальних перепон ; здобуття нових знань і досвіду ) .
  5. За професійною спрямованістю ( комунікаційний , екологічний , соціальний ).
  6. За рівнем самостійності виконання ( виконується з викладачем ; разом з іншими учнями  і вчителем ; з іншими учнями без учителя ; самостійно ) .
  7. За часом виконання ( в урочний  час ; у позаурочний  час ) .
  8. За кінцевим результатом .
  9. За формою і методами організації .

               Незалежно від типу проекту результати роботи мають бути «відчутними» , певним чином оформленими , повинні мати конкретне матеріальне вираження ( відеофільм . альбом , альманах , веб-сторінка репортаж ).

                Продуктивна діяльність дає можливість учням доторкнутися до реального дорослого життя . На думку Н. С. Абашиної , це і є «кульмінацією будь – якого проекту , логічним завершенням якого є презентація та об’єктивне оцінювання проведеної роботи та досягнутих результатів» [ 14 ] . Підбиття підсумків проекту та всього процесу його реалізації є невід’ємним виховним та навчальним етапом , під час якого дуже важливо належним чином акцентувати успіхи та недоліки проведеного дослідження .

                  Презентація й захист проектів – невідємна й обовязкова складова застосування методу проектів . Дидактики і вчителі повязують презентацію та захист проектів із заходами в межах позакласної роботи з предмета , а також нестандартними уроками .

 

1.5. Учитель та учень у проектуванні

З метою досягнення позитивних результатів у запровадженні методу проектів кожний учитель має бути різнобічно підготований :

  •  інформаційно ( із теоретичною підготовкою ) ;
  • організаційно – практично ( із закріпленням та апробацією теоретичних знань на практиці ) ;
  • рефлексивно ( із самостійною роботою щодо осмислення й творчого аналізу  результатів експериментальної роботи ) ;
  • корекційно ( спрямування на поповнення знань  і практичних навичок учителя , необхідних для подолання труднощів , що виникли ) ;
  • методологічно ( консультації з педагогами- «тренерами» , які можуть навчати інших , відвідування майстер-класів ) .

                   Повне уявлення про метод проектів педагог може отримати за допомогою ефективного діалогу учитель – учитель .

                   Підготовка вчителя  до роботи за методом проектів необхідна , оскільки проектний підхід докорінно змінює функції педагога в освітньому процесі . Кардинально змінюється також система стосунків учитель  - учень , збагачується палітра  рольової поведінки . У процесі застосування методу проектів учитель виконує такі ролі :

  1. Проектувальник  ( практичне перетворення внутрішнього світу ).
  2. Демократ ( врахування різних позицій у виборі особистісної траєкторії проектної діяльності ) .
  3. Гуманіст ( увага та повага до особистості учня ) .
  4. Професіонал ( педагог широкого профілю ) .
  5. Організатор проектування .
  6. Консультант ( допомога в пошуку інформації ) .
  7. Джерело інформації .
  8. Помічник ( допомога учневі , коли він переживає неподоланні труднощі ).
  9. Координатор ( координація всього процесу роботи ) .
  10. Психолог ( підтримка й заохочення учнів ) .
  11.  «Вічний двигун» ( підтримка безперервного руху учнів у роботі ) .
  12. Партнер ( втрата «повного авторитету» , отримання статусу старшого партнера ) .
  13.  Вихователь ( формування особистісних якостей ) .
  14. Фасилітатор ( поступовий спостерігач , який полегшує роботу учнів ).

            Реформаційні освітні процеси сьогодення , утвердження особистісно зорієнтованого , діяльнісного , проектного , компетентнісного підходів до навчання й виховання учнів висувають нові вимоги до особистості вчителя , до його професійної підготовки  (рис. 1.2 ) . 

            І. Іонова зазначає , що на шляху проектування можуть виникати психологічні барєри з точки зору учнів :

  • страх втручатися  в чужу галузь ;
  • страх видатися некомпетентним , що породжує страх критики ;
  • страх перед авторитетом ;
  • страх ідеального як чогось недосяжного , нереального [ 13 ] .

          Для усунення цих барєрів варто дотримуватися основних принципів стимулювання творчої активності , які передбачають :

  1. створення для дитини безпечної психологічної бази , до якої вона могла б повернутися ;
  2. підтримання здатності дитини  до творчості , неприпустимість несхвальної оцінки творчих спроб ;
  3. терпимість до незвичайних ідей і запитань , необхідність відповідати на всі запитання [ 15 ] .

            Правильно організована проектна діяльність , на думку дослідників методу проектів , має стати роботою «від усього серця» , у якій зацікавлені самі учні . А подібна діяльність обов’язково матиме цінні результати . Вихованець методу проектів є :

  • господарем своєї долі ;
  • володарем стратегічного мислення ;
  • розробітником і виконавцем проектів ;
  • упевненим у собі ;
  • морально відповідальною особою ;
  • самостійною особистістю ;
  • здатним аналізувати , коригувати власну діяльність ;
  • таким , що вміє працювати в команді [ 11 ] ;
  • генератором нових ідей ;
  • володарем комунікативної культури ;
  • здатним орієнтуватися в інформаційному просторі .
  • таким ,що  цілеспрямовано використовує свій потенціал для самореалізації , в інтересах суспільства [ 5 ] .

 

1.6. Сильні і слабкі сторони методу проектів 

       Метод проектів сьогодні вважається одним з перспективних видів навчання , оскільки він створює умови для творчої самореалізації учнів , підвищує мотивацію для отримання знань , сприяє розвитку їхніх інтелектуальних здібностей . Але поряд з сильними сторонами методу проектів дослідники визначають і слабкі моменти [ 12 ] ( табл. 1.3 ) .

               Крім того , метод проектів  є «не найкоротшим шляхом отримання знань» [ 3 ] ; «через надмірне захоплення прагматичною спрямованістю навчання можливе зниження загального теоретичного рівня освіти» [ 16 ] .

 

Розділ 2. Методика застосування проектів у навчанні українознавчих предметів

           Одна з основних стратегій сучасного навчання полягає в умінні педагога розробляти уроки , спираючись  на засадничі проблеми шкільного курсу , що у свою чергу передбачає  звернення до глибинних , узагальню вальних питань. Так метод проектів дає можливість залучити учнів до розкриття базових ідей , що становлять суть кожної дисципліни , і відкриває шлях до впровадження їх у життя .

           Оскільки метод проектів безпосередньо повязаний з реаліями сучасності,  впроваджуючи його , учитель має знаходити вихід на життєві проблеми в конкретній навчальній темі ( табл. 2.1.) .

           Готуючись до уроку за методом проектів , учитель має чітко усвідомити , який зміст проекту він запропонує створити учням . Проект має виходити за межі навчального предмета , має поєднувати його з іншими науками ( філософією , етикою , естетикою , правознавством , економікою , етнологією ), мистецтвом , спиратися на загальнолюдські цінності , тобто бути міжпредметним , над- предметним . Учитель  добирає орієнтовну назву проекту .

           Як було зазначено вище , метод проектів , маючи певну структуру , є особистісно зорієнтованою технологією . Узагальнено алгоритм життєтворчого проектування стосовно діяльності вчителя й учнів зображено в таблиці 2.2.  

           Технологію життєтворчих проектів впроваджували на уроках розвитку зв’язного мовлення  ( на уроках української мови ) , на узагальню вальних уроках  вивчення художніх творів ( на уроках української літератури ) . Під час використання методу , створюючи власні проекти , учні мають бути озброєні грунтовними знаннями з теми , що вивчається . процес захисту дітьми проектів можна зарахувати як тематичну атестацію . Крім того , сьогодні в загальноосвітній школі існує тенденція зменшення кількості годин за навчальними планами на вивчення тем за програмою . Тому захист учнями проектів можна проводити в позаурочний час ( позакласні заходи , конференції . форуми , свята ) .

           Оскільки технологія проектів розроблена для впровадження в навчанні гуманітарних українознавчих предметів , змістовим наповненням діяльності з проектування був цілеспрямовано виучуваний текст або його інтерпретації , а саме на уроках : української мови – твір на морально- етичну  чи суспільну тему; української літератури – епічний , ліричний , драматичний твір як мистецтво слова .

            Виконуючи літературний проект , учні під час вивчення художнього твору під керівництвом учителя повинні здійснити якомога більш детальний , грунтовний його аналіз . Учителі-практики використовують різні схеми аналізу літературних творів . Головне – щоб у результаті аналізу було визначено ідейно-емоційні оцінки , що є необхідною умовою подальшої діяльності учнів з проектування ( див. рис. 2.1 ) , адже без детального розгляду ідейно-емоційних оцінок неможливо пов’язати літературний твір з життям , а це робить неможливим створення учнями проектів . бо не спрацьовує фактор мотивації , особистісної орієнтації .

             Тематика епічного й драматичного творів – це коло тем , які змальовує автор ( про йдеться у творі ) . Вона визначається за допомогою аналітико-синтетичних умінь по усвідомленні сюжету твору як складних моральних , смисложиттєвих , світоглядних , особистісних . філософських питань , які ставить за мету вирішити автор ( вони формулюються як питальні або називні речення ) . Варто зазначити , інколи проблеми до кінця твору залишаються невирішеними. До такого кроку  митці вдаються навмисно , щоб викликати роздуми читачів або щоб наголосити на неспроможності їх розв’язати ,підкресливши складність життя , багатовимірність дійсності  , меншовартість людини перед Богом тощо . Конфлікти твору є основними суперечностями , протиріччями між дійовими особами . угрупуваннями персонажів , між особистістю й суспільством , між об’єктивними суспільними явищами . Окремо виділяють  психологічний конфлікт між світоглядними позиціями людини , рисами її характеру , між «треба» й «хочу» у свідомості особистості тощо . Розрізняють також зовнішній конфлікт ( в основі розгортання сюжету ) та внутрішні конфлікти .

             Визначення тематики , проблематики , конфліктів є основою для опрацювання ідейного змісту твору . Саме усвідомлення ідейного змісту літературного твору  становить змістове наповнення проектування . Варто зазначити , що аналіз художнього твору не обмежується опрацюванням виділених елементів . Літературна компетенція передбачає обовязковий аналіз композиції , позасюжетних компонентів , образної системи , засобів психологічної характеристики . Але ці аспекти аналізу виконують супровідну роль в усвідомленні ідейного змісту твору .

          Опрацювання ліричних творів має свою специфіку , що зумовлено особливостями ліричного способу зображення дійсності в літературі ( відсутність сюжету , наявність ліричного героя , насиченість виражальними засобами мови тощо ) . Особливу увагу варто приділяти усвідомленню перебігу думок , мінливості настроїв , руху почуттів і через це визначати ідейний зміст твору .

           Оскільки на уроках мови технологія застосовувалася на уроках розвитку звязного мовлення , матеріальним вираженням проекту мала бути робота , визначена комунікативною змістовою лінією Програми з української мови ( твір на морально-етичну чи суспільну тему ) . Тому в учнів мали бути сформовані навички лінгвістичного аналізу ( див. рис. 2.2 ) .  

           Процес лінгвістичного аналізу тексту складається з кількох етапів . Типологічний аналіз передбачає визначення актуального членування речень ( «відоме» - тема , «нове» - рема ) , способу зв’язків  між реченнями ( ланцюжковий , паралельний , зв’язок через комунікативне завдання ) , загального запитання до тексту ( що робили ? , який ? , чому ? тощо ) , сфери вжитку тексту ( діалог з мистецтвом , суспільні відносини , юридична царина , побут ) , мовних засобів . Синтаксичний аналіз ставить за мету визначення типових синтаксичних конструкцій , наявних риторичних фігур ( запитань , вигуків , звертань тощо ) , інверсії . Лексичний аналіз передбачає визначення тропів ( епітетів , метафор , метонімій тощо ), елементів народнопоетичної лексики , слів-символів .

          Кожна ланка лінгвістичного аналізу має бути органічно поєднана з комунікативним завданням ( з якою метою  автор використав той чи інший елемент ) . Результатом лінгвістичного аналізу є визначення типу ( розповідь , опис , роздум ) та стилю тексту ( художній , публіцистичний , офіційно-діловий , розмовний , науковий ) , складання плану , добір заголовка , визначення тематики ( теми , підтеми , мікротем ) .

           Навчання учнів лінгвістичного аналізу тексту відбувається протягом усього мовленнєвого розвитку в школі . навички лінгвістичного аналізу готових текстів-  запорука успішного складання учнями власних текстів .

            На перших етапах уроку актуалізували опорні  знання учнів з теми шляхом короткого повторення ключових моментів вивченого . Методом бесіди підводили школярів до висновку , що знання з теми можуть бути застосовані в житті ( мотиваційний аспект ) . Актуалізуючи чуттєвий досвід , за допомогою різних  навчальних засобів створювали умови  , щоб учні «самостійно»  доходили до назви проекту , визначали мету власної діяльності .

             Метод проектів має певну структуру . Він передбачає підведення учнів до формування проблеми . так званого ключового питання . Це питання становить суть проекту . Воно не  має  готового вирішення , чітко визначених шляхів розвязання . Виконання учнями проектів передбачає , що школярі  за допомогою дослідницької роботи , скерованої вчителем , зроблять спробу розвязати поставлену проблему . Ключове питання торкається сутності навчального предмету , повязує його з іншими дисциплінами з життя , з реальною дійсністю .

               Отже , визначившись із назвою проекту , учні разом  з учителем формулюють мету діяльності , ключове питання . Створюється інтрига уроку . Після цього вчитель ставить перед учнями завдання щодо матеріального вираження майбутніх створених ними проектів .

               Не забезпечуючи прямого шляху вирішення проблеми , ключове питання через свою глобальність , абстрактність може видатись учням недоступним . Виникає потреба в більш конкретних питаннях , які називають тематичними . Тематичні питання вказують шлях розкриття ключового питання . Вони не мають однозначно «правильних» , очевидно істотних відповідей . Тематичні  питання покликані активізувати учнів , вони часто бувають важкими для розуміння, суперечливими  , заохочуючи таким чином школярів до роздумів , досліджень ,  пошуку , дискусії  . Вони відкриті , враховують різні інтереси учнів , дають можливість застосувати самобутній творчий підхід . Разом з цим тематичні питання – шлях , перспектива вирішення ключового питання . Саме тому ретельна , детальна розробка тематичних питань – складний , базовий етап підготовки вчителя до уроку , запорука активності й цікавості роботи учнів .

               Учитель пропонує проблемне питання . Шляхом евристичної бесіди з’ясовується його  значимість для учнів , зв’язок із сучасним життям . Школярі за допомогою вчителя формулюють назву проекту , його мету . Учитель ставить ключове питання , формулює тематичні питання , вказує шляхи реалізації проекту ( див. табл. 2.3 ) .

               Наступний етап уроку повністю присвячений дослідницькій роботі учнів над тематичними питаннями , яка може проводитися в парах або групах . Для організації продуктивної пошукової роботи учнів учитель розробляє план діяльності у вигляді схем , таблиць , операційних карт з розробки тематичних питань,  які містять додаткову  інформацію , допоміжні запитання , місце для висновків , узагальнень тощо . Такі опорні блоки бувають певним чином оформлені , роздані учням для самостійного опрацювання . Підготовка опорних блоків вимагає від учителя творчого підходу . Самостійна дослідницька робота з ними під час уроку – творчість учнів .

             Роботу над тематичними питаннями проекту доцільно організовувати в групах , застосовуючи активні й інтерактивні методи навчання .

             У визначений учителем термін , учні ( групи ) звітують про результати своєї роботи . Відбувається активне обговорення роботи над проетом . Критично підходячи до справи , учні  висловлюють свої думки  , твердження , аргументують їх . Суть обговорення не в організації дискусії . Головне – розкрити різні погляди на проблему , і вже справа учнів – зайняти певну позицію згідно з власним життєвим досвідом  , переконаннями , особистісними орієнтаціями . Учитель уважно стежить за логікою думок школярів , коригує їх розумову діяльність, тактовно виправляє помилки . Не нав’язуючи своїх поглядів , учитель висловлює побажання , спрямовує діяльність учнів , терпляче підводить до певних висновків , якщо висловлені  погляди занадто прагматичні  , продиктовані підлітковим максималізмом . Дуже  важливо створити умови , щоб у школярів виникло враження  , ніби вони без сторонньої допомоги знаходять «правильні» шляхи , щоб учні почувалися розкуто , невимушено , говорили не те , що , на їх думку , від них хочуть почути , а те , що дійсно думають , що продиктовано їхніми світоглядними позиціями ( див. табл. 2.4 ) . На цьому завершується підготовча робота на уроці над створенням проекту . Розставлені акценти . Та не зроблені висновки .

            Сучасний педагогічний процес сьогодні переконливо доводить , що остаточна робота над створенням проекту може здійснюватись учнями лише в позаурочний час . У визначений учителем термін школярі доводять до логічного завершення свою дослідницьку роботу . Спираючись на власний життєвий досвід , озброєні знаннями навчального матеріалу , учні під впливом почутого на уроці підсумовують своє розуміння ключового питання , дослідницьким , творчим шляхом завершують роботу над створенням проекту  вдома , індивідуально . Найбільш реальною , прийнятною формою матеріального вираження проекту є учнівський твір ( письмова робота ) ,  адже на письмі процес мислення стає очевидним , доступним для аналізу вчителем . Той , хто пише , завжди активний. Він завжди  мислить самостійно , користуючись при цьому наявним багажем знань , вибудовує чітку аргументацію , підкріплюючи свою думку . Так , проект як письмова робота має за своєю природою соціальний характер , адже той , хто пише , завжди орієнтується на читача  ( Д. Клустер ) . Крім того , кожен учень готується до захисту  власної роботи , що є необхідною складовою методу проектів ( див. табл. 2.5 ) .

                Підсумкову оцінку за проект учитель виставляє після його захисту учнем .

                 Наприкінці уроку учні презентують результати власної дослідницької діяльності . Критично підходячи до справи , висловлюють думки з приводу почутого і побаченого на уроці , оцінюють виступи одне одного . Учитель коригує , виправляє помилки , висловлює побажання , після чого формулює домашнє завдання .

                  Оскільки під час уроку учні висловлюють «неправильні» з точки зору загальноприйнятих норм думки , оцінювати балами їх роботу на уроці не варто.  Контроль логічно обмежити оцінюванням діяльності школярів з виконання проекту , активно залучаючи до цього процесу учнів . Оцінювання відбувається за такими критеріями :

  • загальна активність ;
  • аргументованість тверджень ;
  • нестандартність мислення ;
  • сміливість у висловленні думок ;
  • толерантне ставлення до думок іншого тощо .

                  Останній етап технології  проектування полягає у самостійному створенні учнями проектів і підготовці до його захисту . Проект особистісний , індивідуальний , тому остаточне його виконання – це домашнє завдання старшокласників . У визначений термін учні , підготувавшись до презентації ( захисту ) власної творчості , разом з педагогом проводять заключну стадію проектування.  Це відбувається на наступному уроці  ( відводиться весь урок або його частина ) чи на підсумковій конференції ( епізодичний захист позакласної роботи з предмета ) . Презентація ( захист ) проектів – своєрідний круглий стіл : учні читають свої твори , обговорюють суперечливі питання , спілкуються ( див. табл. 2.6 ) .

                   Варто окремо зупинитися на процесі захисту ( презентації ) учнями проекту . Учитель відповідно до окремої конкретної ситуації може вирішувати, яку  форму заняття для цього запропонувати учням . У випадку глобальності запропонованої тематики проекту доцільно підготувати й провести підсумкову конференцію ( епізодичний захід у межах позакласної роботи з навчального предмета ) . Якщо паралельно з навчальними заняттями учні відвідують , наприклад , предметний гурток ( заходи систематичної роботи з навчального предмета ) , презентацію ( захист ) проектів логічно планувати на гурткових заняттях . Останній етап проектування можна організувати й провести у формі нестандартного уроку або виділити для цього частину уроку .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 3. Життєтворчі проекти

3.1. Українська література

           У системі навчальних дисциплін українська література посідає особливе місце . Кожний літературний твір є віддзеркаленням життя певної епохи . Вивчення витворів мистецтва слова пов’язує урок з життям , з реальними проблемами життєдіяльності . Українська література посідає  чільне місце в «царині плекання творчої особистості молодої людини , що вступає в складний світ протиріч та життєвих проблем» . Основа проектної технології  на уроках української літератури – стимулювання інтересу учнів до проблеми усвідомленого вибору життєвих орієнтирів , що  визначають  майбутнє , а стратегічні напрями діяльності учнів – учитися бути розумними , здоровими , корисними людям , бути громадянами  України , навчатися складати й реалізовувати власні життєві проекти у складних умовах сьогодення .

             Метод проектів на уроках літератури має розглядатися як реалізація проблемного навчання й відповідати рівням самостійної і творчої активності учнів , тому логічно розглядати проектну технологію на уроках літератури як таку , що має певне « практичне значення для сучасного процесу навчання» . Крім того , це дає змогу створити «якнайкращі умови для максимальної реалізації особистісного потенціалу учнів , самопізнання й засвоєння способів саморозвитку , самоствердження ,самореалізації особистості» .

              Проектна технологія на уроках української літератури дає змогу застосувати активні й інтерактивні методи орієнтації учнівської молоді на духовні цінності українського народу ( «героїчна історія народу , видатні історичні постаті , звичаї та обряди тощо» ) . До того ж уроки української літератури в часи духовного спустошення , байдужості , браку любові , відсутності мрій і планів на майбутнє , марнування часу , безсоромного споживацтва є засобом залучення учнівської молоді до загальнолюдських цінностей .

              Кожний із запропонованих нижче проектів безпосередньо повязаний з літературним твором або з особливостями біографії поета чи письменника . Опис проекту складається з назви , вказівки на літературний твір , його автора , мети , очікуваних результатів роботи , ключового питання , тематичних питань , методичних рекомендацій , рекомендованої форми захисту ,операційних карт з розробки тематичних питань .

            Назва проекту містить  у собі провідну тему подальшої роботи або головну думку міркувань . Мета роботи має життєтворче спрямування й формулюється як певне завдання щодо формування складових життєвої компетенції учнів . Крім того , зазначена розвивальна та навчальна мета . Формулюючи очікувані результати роботи , учителеві варто вказати на конкретні якості характеру , життєві компетенції учнів , які мали б бути сформовані в процесі проектування й  виявлялися школярами в реальному житті . Ключове питання – це проблема , яка становить суть проекту . Тематичні питання – конкретизація ключового питання , шлях його розкриття . Методичні рекомендації  стосуються особливостей роботи над конкретною навчальною темою з метою підготовки учнів до опрацювання проекту , а також порад щодо організації процесу проектування . Операційні карти можуть бути яскраво оформлені на розсуд  учителя , розміщені на окремих аркушах , розмножені й будуть слугувати роздатковим  матеріалом для учнів під час організації проектування на уроці .

 

           Проект 1 .

          Я хочу бути багатим .

          Іван Карпенко-Карий . Комедія «Хазяїн»

          Мета :  формувати вміння використовувати обставини життя для духовного збагачення ; виховувати прагнення матеріально збагачуватися , керуючись моральними принципами ; бажання духовно збагачувати оточуючих ; розвивати психічні процеси та мовлення учнів ; удосконалювати навички комплексного аналізу драматичного твору .

           Очікувані результати : душевна щедрість ( бажання ділитися власним душевним світом , здатність до душевного спілкування ) ; моральність ; духовність; милосердя .

           Ключове питання : багатство … чи добре це ?

           Тематичні питання :

  1. Матеріальні багатства .
  2. Духовні багатства .
  3. Шляхи збагачення .
  4. Хочеш бути багатим – віддай !

            Методичні рекомендації

Під час аналізу комедії доцільно звернути увагу учнів на засоби творення комічного , їх роль у розкритті вдачі персонажів . Характеризуючи дійових осіб , варто звернути увагу учнів на залежність рис характеру героїв від їх матеріальних статків . Аналізуючи ідейний зміст твору , варто виділити ідею-ствердження , ідею-запитання , ідею-заклик .

             Рекомендована форма презентації проекту : частина уроку  .

             Операційна карта для розробки тематичного питання

              Матеріальні багатства

               Багатство ( із тлумачного словника ) – майно , цінності , гроші , сукупність цінностей ; важливе , цінне , значне .

  • Матеріальні цінності . Що ми до них  відносимо ?
  • Матеріальне збагачення . Як відбувається ? Чи добре це ?

 

Пузир

                     Яким шляхом збагачувався ?  якими матеріальними ба-                            

 гатствами володів ?

(Учитель проводить паралель із сучасністю )

  • Якими матеріальними цінностями володіють люди сьогодні ?
  • Які шляхи матеріального збагачення існують сьогодні ?
  • Наскільки матеріальне багатство важливе , значне для тебе ?
  • Чи варто присвятити своє життя матеріальному збагаченню ?
  • Матеріальне багатство для людини чи людина для матеріального  багатства  ?

Духовні багатства

Багатство  ( із тлумачного словника ) – майно , цінності , гроші ; сукупність цінностей ; цінне , важливе , значне .

 

  • Духовні  цінності . Що ми до них відносимо ?
  • Духовне збагачення . Як відбувається ? Чи добре це ?

 

Пузир

 Яким духовними  Яким шляхом

           багатствами володів ?                     Чи цінував  це?       збагачувався ? 

   ( Учитель проводить паралель із сучасністю ).   

 

  • Якими  духовними цінностями люди володіють сьогодні ?
  • Які шляхи духовного збагачення існують сьогодні ?
  • Наскільки духовне багатство важливе , значне для тебе ?
  • Чи варто присвятити своє життя духовному збагаченню ?
  • Духовне багатство для людини чи людина для духовного багатства?

Шляхи збагачення

Збагачення  ( із тлумачного словника ) – збільшення багатства ; поповнення чим-небудь ; набуття цінного ; набуття досконалості , довершеності , змістовності .

  • Як збагачувався Пузир ( в усіх розуміннях ) ?
  • Чи збагачував Пузир когось ?

   ( Учитель проводить паралель із сучасністю ).

                           Збагачуватися – зворотне дієслово ( дія субєкта спрямована на обєкт – самого себе ) .

                           Збагачувати  - перехідне дієслово ( дія субєкта безпосередньо «переходить» на обєкт ) .

Збагачувати

       Якими багатствами        Чи важливе це питання

   людина може  збагачувати  Яким шляхом                       для тебе ?

    іншу людину ?                            має відбуватися подібне

                                                                  збагачення ?

  • Чи погоджуєшся ти з цією схемою ?
  • Чи готовий ти так жити ?
  • Кого б хотів збагачувати ?
  • Чи отримуєш користь ?  У чому вона ?

 

       Збагачувати  Користь                             Збагачуватися

            Хочеш бути багатим – віддай

            Спонсор ( із тлумачного словника ) – особа ( організація ) , яка матеріально-підтримує будь-яку діяльність без одержання від неї прибутку з метою популяризації винятково свого імені ( назви ) , торгової марки .

             Меценат ( із тлумачного словника ) – багатий покровитель наук , мистецтв , а також їх представників .

              Добродійник ( із тлумачного словника ) – той , хто дає кому-небудь допомогу , підтримку .

               Милосердя ( із тлумачного словника ) – добре , співчутливе ставлення до кого-небудь ; готовність до добрих вчинків .

  • Висловіть своє ставлення до діяльності ( дій ) спонсорів , меценатів , добродійників , милосердних людей .
  • Чи погоджуєшся ти з назвою тематичного питання ?
  • Чим збагачується людина , віддавши ?
  • Чи готовий ти віддавати ? Чи хочеш збагачуватися , віддаючи ?

                Альтруїзм ( із тлумачного словника ) – безкорисливе піклування про благо інших і готовність жертвувати для інших своїми особистими інтересами .

               Егоїзм ( із тлумачного словника ) – себелюбство , байдужість до людей , постійне нехтування суспільними інтересами задля особистих інтересів .

  • Чи багато сьогодні альтруїстів , егоїстів ? Чому ?
  • Ким хочеш бути ти ? Яким ?

 

 

 

 

Проект 2.

Бути щасливим .

І. Багряний . Роман «Тигролови»

          Мета : виховувати волю , вільнолюбство , адаптивні якості ; формувати здатність жертвувати собою заради інших ; здатність протистояти труднощам ; здатність до стратегічного мислення ; формувати й виховувати цілісну особистість ; розвивати психічні процеси та мовлення учнів ; удосконалювати навички комплексного аналізу роману як епічного жанру ; навички аналізу образу-персонажу .

         Очікувані результати : вільнолюбство ( усвідомлення цінності свободи ) ; воля ; адаптивні якості ( уміння пристосуватися до обставин , що змінюються , до оточення ; гнучкість ) ; жертовність ( здатність поступатися власними інтересами , приносити користь ) ; мужність ; терпіння ; стійкість ; уміння ризикувати ; цілісна особистість ; стратегічне мислення .

         Ключове питання : як стати щасливим ?

         Тематичні питання :

  1. Свобода волі .
  2. Людина та її оточення .
  3. Жертовність .
  4. Випробування .
  5. Хто не ризикує , той не п’є шампанського !
  6. Цілісність особистості .
  7. Усе відносно .
  8. Пам’ятай про смерть .

   Методичні рекомендації

                 Під час роботи над романом варто акцентувати увагу на характеристиці образу Григорія Многогрішного , обовязково виділивши якості цілісної особистості .

                 Тема проекту дуже широка , багатоаспектна , тому доцільно запропонувати учням палітру тематичних питань . Для їх опрацювання варто розділити учнів на мікрогрупи , при цьому виділити групу спостерігачів ( експертів ) . Для обговорення тематичних питань у групах не варто виділяти багато часу  . Оскільки запропоновано вісім тематичних питань , для звітів груп доцільно виділити достатню кількість часу . Спостерігачі не беруть участі в опрацюванні й обговоренні тематичних питань , вони уважно слухають і створюють мікроконспект .

                      Операційна карта для розробки тематичного питання

                      Свобода волі  

      Свобода ( із тлумачного словника ) – життя , існування без залежності від кого-небудь , можливість  поводитись на свій розсуд ; можливість діяти без перешкод і заборон .

       Воля  ( із тлумачного словника ) – одна з функцій людської психіки , яка полягає у владі над собою , керуванні своїми діями , свідомому регулюванні своєї поведінки ; прагнення досягти своєї мети , рішучість ; право розпоряджатися на свій розсуд .

  • Чи був Григорій Многогрішний вольовою людиною ? Доведи .
  • Що він отримував від життя завдяки своїй волі ?
  • Прагнення до свободи – визначна риса Григорія . Чи його свобода позбавляла свободи оточуючих ? Хто ( чи що ) заважав йому мати свободу?
  • Ти хочеш мати свободу ? Свободу від чого ? Ти маєш волю бути свобідним ?
  • Ти маєш свободу вирішувати , що є щастям для тебе ? Ти маєш волю бути щасливим у своєму розумінні ? Будь щасливим !

Людина і її оточення

           Оточення ( із тлумачного словника ) – те , що оточує людину , середовище ( люди , сукупність предметів , становище , умови життя ) .

           Адаптація ( із тлумачного словника ) – звикання кого-небудь до нового середовища , за нових умов .

  • У житті Григорія Многогрішного часто змінювалося оточення . Чи вирізнявся герой здатністю адаптуватися до середовища та умов життя ? Наведи приклади .
  • Тайга . Зима . Чужа родина . Нові звичаї… Григорій адаптувався . Чи був він щасливий ? Доведи . У чому було його щастя ?
  • Людина здатна адаптуватися до змін у житті . Чи корисна , чи важлива ця здатність ?
  • Людина швидко адаптується до змін . Вона завжди «як удома» . Чи впливає це на відчуття самого себе щасливим ?
  • Ти вмієш адаптуватися ? Виховуй у собі здатність до адаптації й будь щасливим !

 

Жертовність  

Дар ( із тлумачного словника ) – те , що підноситься , жертвується ; подарунок .

Жертва ( із тлумачного словника ) – відмова від особистих прав , вигод тощо ; самопожертвування .

  • Чи вмів Многогрішний жертвувати собою заради інших людей , заради ідеї ?
  • Доведи , наводячи приклади . Чи хтось примушував  його до жертв ? Чи отримував Григорій задоволення від цього ? Чи був він щасливий , даруючи себе людям ?
  • Чи може бути людина щасливою , жертвуючи собою , своїм , даруючи себе іншим ? Чи треба для цього вміти любити людей ? Чи зможе людина жертвувати , якщо любить тільки себе ?
  • Люби людей , даруй їм себе й будь щасливим !

Випробування

                           Випробування ( із тлумачного словника ) – перевірка на ділі якостей , властивостей ; перевірка міцності , стійкості , здатності до дії .

  • Які випробування приготувала доля для Многогрішного ? Він усе витримав . Які якості допомогли Григорію пройти через усі випробування ?
  • Чи можна прожити життя без горя , страждань , неприємностей – без випробувань ? Чи потрібні людині терпіння , стійкість , мужність ? Чи можна прожити без цих якостей ?
  • Чи можна вважати випробування долі перевіркою людини на здатність бути щасливим ?
  • Григорій був щасливий . Його щастя було здобуте , вистраждане . Чи буває подароване щастя ? Чи , може , щастя треба здобути , вистраждати ?
  • Май терпіння , стійкість , мужність , умій протистояти випробування долі й будь щасливий !

Хто не ризикує , той не пє шампанського !

Проект 3.

Кохання – це життя .

Ліна Костенко . Історичний роман у віршах «Маруся Чурай»

        Мета : виховувати вміння любити ; прагнення до самовираження ; здатність у будь-яких обставинах залишатися людиною ; розвивати психічні процеси та мовлення учнів ; удосконалювати вміння комплексно аналізувати історичний роман у віршах ; навчити характеризувати образи-персонажі ; вміння визначати ідейно-емоційні оцінки літературних творів .

         Очікувані результати : уміння любити ; прагнення до самовираження ( бажання проявляти здібності , уміння ; відкритість ) ; моральність ( усвідомлення поведінки відповідно до загальноприйнятих норм суспільної моралі як цінності ) .

          Ключове питання : який звязок уміння кохати з умінням жити ?

           Тематичні питання :

  1. Творча сила .
  2. Руйнівна сила .
  3. Зрада .
  4. Нерозділене кохання .

                                     Методичні рекомендації 

                             Аналізуючи роман , варто зосередити особливу увагу учнів на проблематиці та ідейному змісті твору , особливостях жанру роману у віршах . Логічно зробити акцент на драматургійності роману у віршах . Детального вивчення потребує композиція твору , поза сюжетні елементи композиції . Під час роботи варто постійно поєднувати поняття «кохання» й «життя» . Аналізуючи образ Марусі Чурай , доцільно акцентувати увагу на рисах ментальності українців , що зібрані в характері героїні , на її самовираженні . Варто окремо зупинятися на засобах психологічної характеристики головного персонажа .

                              Проектування варто організувати на окремому уроці . Роботу над опрацюванням проекту логічно завершити складанням мікропректу .

                                   Рекомендована форма презентації проекту : нестандартний урок .

                        Операційна карта для розробки тематичного питання

                         Творча сила

                         Кохання ( із тлумачного словника ) – почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі .

                         Творчість ( із тлумачного словника ) – діяльність людини , спрямована на створення духовних і матеріальних цінностей ; те , що дає існування чомусь .

  • Чи викликає кохання емоційний підйом ? Чи це позитивні емоції ? Чи стає людина кращою , покохавши ?
  • Усі свої молоді роки Маруся Чурай палко кохала . Саме тоді вона створила найкращі свої пісні . Чому ? Що давало їй наснаги ?
  • Чи завжди закохана людина відчуває спрагу до самовираження , приплив енергії ? Наведіть приклади .
  • Чому Маруся Чурай перестала творити ? Коли це сталося ?
  • Маруся роздумувала : чому Гриць  змінився ?
  • Так , що любов – сліпа сила ?
  • Існує думка , що закохана людина , її кохання перетворює предмет свого кохання . Чи погоджуєтеся ви з цією думкою ? Обгрунтуйте .

      Руйнівна сила 

      Кохання ( із тлумачного словника ) -  почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі .

     Руйнівний ( із тлумачного словника ) -  який руйнує що-небудь (ламає , розбиває , розвалює , знищує , скасовує , ліквідує , розоряє , порушує цілісність , знищує , припиняє дію , спустошує тощо ) .

  • Чи викликає кохання емоційний підйом ? Чи завжди це позитивні емоції ? Чи може людина стати руйнівником , переживши нещасливе кохання ?
  • У Марусі Чурай ,яка переживала смерть Гриця , переживала свою власну смерть , смерть матері , зневіру в людях тощо , зникло бажання складати пісні  . У неї «вмерли пісні» .
  • Усе це сталося через кохання . Чи справедливо думати , що кохання знищило талант ?
  • Будь-які емоції прагнуть знайти вихід , вирватися назовні . Якщо кохання може спричинити негативні емоції , то воно може призводити до руйнації . Чи буває так ? Чи завжди буває так ? Як запобігти цьому ?
  • Самогубство – руйнування себе , руйнування свого життя . Зневірившись у коханні , Маруся думала про самогубство . Чому ? Чи могло бути інакше ?  Чи вміла Маруся жити ?
  • Чи можна зробити так , щоб негативні емоції , викликані нещасливим коханням , не призводити до руйнації ? Як подолати руйнівну силу кохання ?
  • Як уміння жити може допомогти людині залишитися людиною , якщо вона все ж пережила нещастя в коханні , щоб людина не руйнувала , а залишалася творцем ?

           Зрада ( із тлумачного словника ) -  зрадництво ( вчинки зрадника ) ; порушення вірності в коханні , дружбі ; відмова від своїх переконань , поглядів .

  • Що може вважатися зрадою в коханні ? Що страшніше : фізична зрада чи моральна ?
  • Чи можна вважати Гриця зрадником ?  Доведіть .
  •  Як ви думаєте , чи кохає той , хто зраджує ? Чи можна кохати і зраджувати одночасно ? Чи кохав Гриць Марусю ?
  • Чи правильно вчинила Маруся , що не пробачила Гриця ?
  • Чи треба прощати зраду ? Як потім жити ?
  • Як уміння жити впливає на ставлення людини до зради ?

 

  Нерозділене кохання

      Кохання ( із тлумачного словника ) – почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі .

  • Що таке нерозділене кохання ? Як ви це розумієте ?
  • Чи було в Марусі та Гриця справжнє кохання ? Чи завжди воно було нерозділеним ?
  • У чому це проявлялося ?
  •  Чи були Гриць і Маруся рідними душами ? У чому була їх нерівність ?

 

 

 

Як  впливає нерівність людей на кохання

                   матеріальна ,

                    майнова             соціальна                         вікова                 моральна                духовна

  • Марусі було страшно : кохала невірного , брехливого , чужого , огидного  . Чому вона кохала ? Чи буває так сьогодні ? Чому ?
  • Що робити  , коли людину спіткало нерозділене кохання ? Як жити ?
  • Чи може вміння жити запобігти виникненню нерозділеного кохання ?
  • Чи може вміння жити допомогти людині , якщо виникло нерозділене кохання ? Яким чином ?

 

 

3.2. Українська мова

                Перед національною освітою сучасність ставить вимогу виховання особистостей у кількох аспектах : «як творців соціуму і соціальних систем , що творяться й розвиваються інтелектом особистостей ; як носіїв культурно-історичної пам’яті етносу , що надає перспективу розвиткові нації ; як громадян , що формують і забезпечують існування держави ; як індивідуумів , унікальних і неповторних» . У вихованні рис творчої особистості та формуванні її життєвої стратегії  важливе місце займають у єдності мовна освіта та мовне виховання , мовна культура й мовна поведінка .

                Визначають такі складники комунікативної особистості учня основної школи :

  • великий пізнавальний інтерес ;
  • високий рівень комунікативної компетентності ;
  • стійке прагнення вдосконалювати власне мовлення ;
  • реалізація у своїй комунікативній поведінці певного мовленнєвого  ідеалу .

Програма з української мови визначає мову як вагомий чинник формування особистості громадянина України , акцентує увагу на життєвій адекватності освіти , її орієнтації на задоволення потреб і культурних запитів особистості , пов’язаних із практичною діяльністю , духовним життям , комунікативними інтересами . Зазначеним підходам і цілям відповідає метод проектів . Оцінювати учнівські роботи слід за критеріями визначеними  Програмою з української мови .

 

Проект 1.

Гідність

Мета : формувати почуття власної гідності ; виховувати моральність ; розвивати психічні процеси та мовлення учнів ; удосконалювати вміння писати твори на морально-етичні теми ; вміння користуватися виражальними засобами публіцистичного стилю мовлення .

Очікувані результати : почуття власної гідності ; моральність ( усвідомлення поведінки відповідно  до загальноприйнятих норм суспільної моралі як цінності ) ; гордість , самоповага .

Ключове питання : чи маю я гідність ?

Тематичні питання :

  • Гідність і моральність .
  •  Гідність і гордість (1) .
  •  Гідність і гордість (2) .

             Операційна карта для розробки тематичного питання

              Гордість і моральність

               Гідність ( із тлумачного словника ) – сукупність високих моральних якостей , а також поважне ставлення до цих  якостей у самому собі ; усвідомлення людиною своєї громадської вага , громадському обов’язку .

               Моральність ( із тлумачного словника ) – відповідність поведінки людей нормам моралі як системи норм і принципів поведінки людей у ставленні один до одного та до суспільства .

  • Які моральні якості можна вважати високими ? Які високі моральні якості пов’язані з моральністю ?
  • Що означає шанобливе ставлення ставитися до високих моральних якостей у собі ?
  • Чи може людина , що має гідність , поважно ставитися до високих моральних якостей в іншій людині ? Чи повинна ?
  • Якщо людина має власну гідність ,чи повинна вона поважати гідність іншої людини ? Чи є ця умова обовязковою ? Чи морально це ?

Гідність і гордість (1)

Гідність ( із тлумачного словника ) – сукупність високих  моральних якостей , а також шанобливе ставлення до цих якостей у самому собі ; усвідомлення людиною своєї громадської ваги , громадського обовязку .

Гордість (із тлумачного словника ) – почуття особистої гідності , самоповаги; почуття задоволення від усвідомлення досягнутих успіхів , переваги в чому-небудь.

  • Проаналізувавши тлумачення слів , поміркуйте , чи млжна між словами «гідність» і «гордість» поставити знак рівняння .
  • Порівняйте другі значення зазначених слів . Що між ними спільного ? Чи може усвідомлення людиною громадської ваги , досягнутих успіхів , власних переваг призвести її до самовпевненості , пихи ?
  • Як зробити , щоб власна гідність , позитвна гордість не стала на заваді подібним якостям іншої людини ?
  • Якщо людина не досягла ніяких успіхів , не має громадської ваги , нікого ні в чому не переважає , чи може вона поважати себе ? Чи має така людина гідність ?
  • Чи маєш ти гідність , гордість ? За що ти можеш поважати себе ?

Гідність і гордість (2)

Гордість ( із тлумачного словника ) – сукупність високих моральних якостей , а також шанобливе ставлення до цих якостей у самому собі ; усвідомлення людиною своєї громадської ваги , громадського обов’язку .

Гордість ( із тлумачного словника ) – надмірна висока думка про себе і зневага до інших ; пихатість .

  • Чи гідність хороша риса характеру ?
  • Проаналізуйте наведені визначення . Чи не здається вам , що від гідності до гордості один крок ? Чи добре це ?
  • Як зробити так , щоб повага до себе не переросла в зневагу до інших людей ? Які риси характеру повинна  мати  людина , щоб не сталося подібного ?
  • Ти маєш гідність ? У чому це проявляється ? Чи не пихатий ти ? 

 

Проект 2.

Я – українець

Мета : формувати здатність до мовної само ідентифікації ; здатність до само ідентифікації ; прагнення до самовизначення , самовираження ; прагнення бути корисним ; виховувати патріотизм ; розвивати психічні процеси та мовлення учнів ; удосконалювати вміння писати твори на морально-етичні теми , суспільні теми ; вміння користуватися  виражальними засобами публіцистичного стилю мовлення .

Очікувані результати : мовна самоідентифікація ; здатність до самоідентифікації ; самовизначення ; прагнення до самовираження ; прагнення до самовдосконалення ; патріотизм ; прагнення бути корисним .

Ключове питання : чи вважаєш ти себе українцем ?

Тематичні питання

  • Моя мова .
  • Ментальні риси .
  •  Я пишаюся Україною .
  • Вірю в майбутнє України .

    Операційна карта для  розробки тематичного питання

    Моя мова

Українець – представник нації як конкретно-історичної форми спільності людей , об’єднаних єдиною мовою й територією , глибокими внутрішніми економічними зв’язками , певними рисами культури й характеру ; представник основного населення України .

  • Чи вважаєте ви українську мову великою мовою ?
  • Яку мову ти вважаєш для себе рідною ? Чому ?
  • Чи повинен ти знати українську мову ? Чому ? Навіщо українцеві знати українську мову ?
  • Яке ваше ставлення до двомовності в Україні як до реальності сьогодення ? Скільки мов повинні мати статус державних ?
  • Чи вважаєш ти себе українцем ?

 

Ментальні риси

 Українець – це …

  • Які традиції існують у твоїй родині ?
  • Чи є традиції частиною великої й багатої культури українського народу ?

 

Чи притаманні ментальні риси українців тобі , твоїй родині ?

 Повага

Вільнолюбство  Працьовитість      Пісенність       до батьків            

Поєднання забобонності                           Культ їжі                     Провідна роль

         та релігійності                                                                            жінки в родині

  • Чи вважаєш ти себе частиною культури українців ? Чи причетний ти до культурної спадщини нашого народу ?
  • Чи вважаєш ти себе українцем ?

Я пишаюся Україною ! (?)

Українець – це …

  • Чи соромно для молодої людини сьогодні називатися українцем ? Чому ?

 

 

 

Хто винен

 

                           Сама людина              Держава

                                                                             Суспільство

  • Що заважає сьогодні українцям пишатися своєю державою ?
  • Який розділовий знак ти поставиш після тематичного питання ?
  • Чи вважаєш ти себе українцем ?

Вірю в майбутнє України

 Українець – це…

  • Чи вірите ви в майбутнє України ? Чому ?
  • Чи може патріотизм підняти Україну ? Ти патріот своєї країни ?
  • Що ти можеш зробити для майбутнього своєї країни ? Чи будеш робити ?
  • Чи вважаєш ти себе українцем ?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

                   Проектну технологію вважають технологією ХХІ століття , а вміння застосовувати метод проектів у своїй педагогічній діяльності – показником високої кваліфікації вчителя , його прогресивної методики навчання та розвитку школярів . Методика життєво творчих проектів стає альтернативою «ЗУНівській» системі освіти , оскільки ставить за мету формування в учнів життєвої компетентності , що є особливо актуальним з точки зору компетентісного підходу , який нині входить  у практику навчально-виховної роботи шкіл .

                     Швейцарський психолог Жан Піаже  зауважив , що , навчаючи дитину «правильних відповідей» , ми обмежуємо її можливості самій шукати і знаходити їх . Підвести учня до потрібних висновків споконвіку вважалося виявом педагогічної майстерності .

                        Використовуючи метод проектів та спираючись на особистий педагогічний досвід , розумію , що до кожного покоління потрібен новий підхід .

                         Вважаю , що структурним компонентом будь-якого колективного проекту є його захист , покликаний узагальнити , презентувати , оцінити підсумки тривалої роботи . Захист проекту дозволяє активізувати різноманітні засоби персоніфікації , театралізації та мистецької самореалізації , активізувати й поглибити аналітичні вміння , гнучкість мислення , мовленнєву культуру для динамічного , емоційного , інтерактивного спілкування .

                          Робота над навчальним проектом мобілізує механізми конструктивної соціалізації особистості , навчає учнів поважати альтернативну думку , шанувати власну і чужу працю , бачити своє місце в спільній справі  , тамувати агресію , краще розуміти один одного . Досвід колективного пошуку розширює обрії професійного вибору , активізує працездатність , інтерес до здобуття нових знань , посилює міру їх усвідомлення , готує до розв’язання актуальних життєвих проблем .

                         Проектна діяльність у школі дає учням великі можливості для самореалізації в майбутньому , сприяє розумінню потреби йти шляхом свідомих зусиль .

                          Успішним вважаю не той урок , який дає вичерпні відповіді , а той, що породжує у моїх вихованців безліч запитань . Це спонукає мислити , шукати , мандрувати широким життєвим полем , яке потрібно не тільки перейти , а й лишити на ньому добрий слід .

                        Робота над проектом потребує багато часу й неабияких організаційних здібностей учителя . Зрештою , підготовка та захист проектів є формою діяльності , що ідеально відповідає потребам  поєднання «близької» й «далекої» перспектив ( за А. Макаренком ) . Це практичний шлях здобуття навчального та соціального досвіду , активної реалізації життєвих планів особистості  , про  що один із провідників американського методу проектів Е. Колінз висловився так : «Дитинство не є прохідною кімнатою , вестибюлем , через який ми потрапляємо до дорослого існування . Це самостійна внутрішня кімната в життєвому просторі» . 

                       Випускник середньої школи із сформованою життєвою компетенцією – це людина :

  • знавець ;
  • полікультурна ;
  • соціальна ;
  • творча особистість .

                      Які б технології не використовував у своїй діяльності  вчитель-словесник , якими б методиками не захоплювався , які б інновації не впроваджував , він має пам’ятати , що найефективнішим засобом навчання , виховання та впливу є особистість педагога , його мудре слово .

 

 

 

 

 

 

 

 

  Список використаних джерел

  1. Кагоров Е.В. Еще о методе проектов // Метод проектів : традиції , перспективи , життєві результати : Практично-зорієнтований збірник. – К.: Департамент ,2003. – с. 412 – 416 .
  2. Освітні технології : Нав .- метод. посіб. /О.М. Пєхота , А.З. Піктенко , О.М. Любарська та ін.. ; За ред.. О.М. Пєхоти . –К. : А.С.К., 2004. – 256 с.
  3. Баханов К.О. Інноваційні системи , технології та моделі навчання історії в школі . – Запоріжжя : Просвіта , 2004 . – с. 77 – 100 .
  4.  Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання // Відкритий урок. – 2003. -  № 3 -4. – с. 19 – 27.
  5. Єрмаков І.Г. Компетентісний потенціал проектної діяльності // http : //www/ library.edu-ua.net/
  6. Сисоєва С. Особистісно зорієнтовані технології : метод проектів // Підручник для директора . – 2005. - № 9 -10. –с. 25 – 31 .
  7. Гончаренко С. Український педагогічний словник . – К.: Либідь , 1997. -376с.
  8.  Активні методи навчання//http://users.kri.kharkov.ua/lre/bde/ukr/pedde/active.htm
  9. Кримський С.Б. Проект і проектування в сучасній цивілізації // Метод проектів : традиції , перспективи , життєві результати : Практико-зорієнтований збірник. – К.: Департамент , 2003. – с. 6 – 15 .
  10. Іонова М.І. Потенціал методу проектів для розвитку творчої особистості // http://www/ioso.ru/distant/projekt/meth%20project/metod%20pro.htm
  11. Загуменнов Ю. , Шелкович Л. , Шварц Г. Особистісно зорієнтовані техн7ології в освіті // Підручник для директора . –2005. - № 9-10. - с.10-24.
  12. Паламарчук О. Культорологічні проекти у профільній школі // Підручник для директора . – 2005. - № 9 – 10. – с. 59 -65 .
  13. Полат Е.С. Метод проектів // http://nsk.fio.ru/festival/docs/polat.htm
  14.  Абашина Н.С. Розвиток ключових життєвих компетенцій через метод проектів // Метод проектів : традиції , перспективи , життєві результати : Практико-зорієнтований збірник . – К.: Департамент , 2003. – с. 257 – 258 .
  15.  Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології  : Навч. посіб. – К.: Академвидав , 2004. – 351 с.
  16. Логвін В. Метод проектів в контексті сучасної освіти // Завуч. – 2002.  -      № 26 . – с.8 -11 .

 

 

 

 

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                     Таблиця 1.1

Логіка проектної діяльності            

Етапи

Зміст роботи

1.

Предиктор (комплекс умов розвязання певного класу проблем настановчо-нормативний  опис із смислу та «дерево цілей»)

Предиктор характеризує повний предметний процес ,що є джерелом проблемних ситуацій і виявляє ступені свободи в оперуванні можливостями їх розвязання . Він фіксує вихідний стан світу завдань проекту , критерії їх осмисленості, містить опис  наявних засобів , типу побудов і міркувань , передбачає вибір розрахунків значень умов ,оцінки забезпечення цілей ресурсами 

2.

Структурно-номологіч -на схема ,її емпірична карта ( у вигляді теорії або окремих теоретичних орієнтирів ; у вигляді програмних настанов )

Структурно-номологічна схема репрезентує ті закономірності та закони , які дозволяють оперувати ідеальними обєктами на зразок реальних . Вона визначає режим проектування , його процесні показники , ліміти застосування теоретичних ідеалізацій . Вона задає систему вимірюваних ситуацій , розкриває прогнозно-аналітичний потенціал моделей реалізації проекту                            

3.

Проектор чи формоутворювач ( ієрархізована система поетапних дій )

Це процедурно-алгоритмічна частина проекту , що становить механізм його здійснення , сферу поєднання інформаційних і предметно-діяльнісних технологій , які визначають реалізованість проектування . Він задає певні операції та фіксує чекання , які пов’язані з переходом їх у результат ; пов’язує порядок операцій із термінами виконання проекту , ресурсами та організаційними заходами , розподіленням функцій управління та виконавчими актами

4.

Варіативне поле можливих реалізацій з блоками контролю та оцінки

Етап виступає як множина варіантів здійснення проектування , передбачає показники практичного застосування та інші ціннісні критерії ( чи критерії якості проекту )

 

 

 

 

Рис. 1.1. Співвідносність етапів методу проектів

та особистісно зорієнтованого уроку

                     Етапи                                                             Етапи

 

М О   

Е с    з

Т о    о

О б    р

Д и    і

 с    є

П т     н

Р і      т

О с     о

Е н     в

Т  о     а

К           н

І        и

в                            й

 у р о к

 

 

                                                                                                         Таблиця 1.2

Критерії оцінювання проекту

Рівні

Зовнішня оцінка

Оформлення  й

виконання

Захист ,

презентація

В

 

   и

 

   с

 

   о

 

   к

 

   и

 

   й

Проект має соціальну значущість , висунуті актуальні проблеми , достатня глибина проникнення в проблеми . У процесі роботи використані різноманітні методи дослідження й обробки отриманих результатів , була продемонстрована нестандартність мислення . Прийняті рішення доведені , висновки аргументовані. Кожен з учасників проекту працював активно , рішення приймалися колективно ; учасники демонстрували взаємодоповнюваність,взаємодопомогу , демократичність , діловитість у спілкуванні  

Проект демонструє реальну , практичну спрямованість  і значимість . Учні продемонстрували творчість , оригінальність . Цитування й бібліографія оформлені відповідно до вимог. Усі записи виконані якісно ,відповідно до стандартних вимог . Рецензія відповідає вимогам 

Доповідь вирізняється  якістю,переконливістю , аргументованістю . Продемонстрована глибина знань з предмету , ерудованість . Доповідач готовий до дискусії, повно відповідав на запитання . має ділові й вольові  якості . Продемонстрована культура мовлення. Використана наочність .

Д

 

   о

 

   с

 

   т

 

   а

 

   т

 

   н

    і

   й

Проект має соціальну соціальну значущість , висунуті актуальні проблеми , але проникнення в них недостатнє . У процесі роботи використані різноманітні методи дослідження й обробки  отриманих результатів , але учні мислили стандартно . Висновки й рішення недостатньо аргументовані . Учасники проектування працювали активно , колективно приймали рішення , але між їхніми діями спостерігалася неузгодженість 

Проект демонструє реальну , практичну спрямованість і значимість . Учні працювали за зразком , стандартно . Допущені окремі помилки в цитуваннях та оформленні бібліографії . У записах спостерігалися порушення стандартних вимог . Рецензія відповідає вимогам

Доповідь переконлива , але не всі твердження достатньо аргументовані . Не продемонстрована глибина знань з предмету . Доповідач має ділові й вольові якості , готовий до дискусії , але наявні недоліки у відповідях на запитання . Допущені мовленнєві помилки . Використана наочність

 

 

Рівні

Зовнішня оцінка

Оформлення й виконання

Захист,

презентація

  С

  е

  р

  е

  д

  н

   і

  й

 

Проект не має соціальної значущості , проблеми не вирізняються актуальністю ,розроблені поверхнево .

Учні мислили стандартно . Рішення й висновки не аргументовані .

Учні працювали неактивно , неузгоджено

Проект не має практичної спрямованості .

Записи виконані з порушенням стандартних вимог .

Рецензія оформлена неправильно

Доповідь недостатньо аргументована , не переконлива .

Знання з предмету поверхневі .

Мовлення не розвинене .

Наочність відсутня

 

  Н

  и

  з

  ь

  к

  и

  й

 

Проект не має соціальної значущості , висунуті проблеми не розроблені . Учні працювали безсистемно .

Проект тне має висновків , чітко висловлених рішень .

Не всі учні працювали над проектом

 

Проект не має практичної спрямованості .

Допущені мовні помилки , порушення вимог .

Рецензія відсутня

Доповідь не підготована .

Рівень знань з предмету низький.

Мовлення не розвинене .

Наочність відсутня

Закінчення табл. 1.2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.1.2. Вимоги до вчителя , що працює за методом проектів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1.3

Характерологічні сторони застосування

методу проектів ( за Н. Криловою )

 

 

 

 

 

 

 

 

Позитивні

сторони

 Метод варто ввести в навчальний процес , тому що він сприяє :

  • забезпеченню умов для розвитку інтелектуальних здібностей і нахилів дитини и, творчо мислити та інтелектуально розвиватися ;
  • орієнтації як на самостійну , так і на кооперативну діяльність та активізацію навчання ;
  • реалізації творчого підходу до вирішення поставлених на уроці проблем ;
  • отриманню якісного теоретичного та практичного результатів ;
  • соціалізації особистості завдяки поєднанню різних видів діяльності ;
  • стимулювання ініціативності та зростанню творчого потенціалу учнів ;
  • поєднанню індивідуальних завдань з елементами пошуку

Проблеми та суперечності

Метод потребує :

  • належної кількості часу  для опрацювання великого обсягу матеріалів ;
  • інтегрованого поєднання кількох предметів ;
  • гнучкого розподілу навчального часу ;
  • визначення між учителями певних змістовних і процесуальних модулів ;
  • розподілу функцій керівника процесу ;
  • якісної кадрової підготовки

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.1

Особливості змістовних ресурсів уроків українознавчого циклу

 

Урок української мови

Урок української літератури

 Особистісно значущі аспекти навчальних тем , фактори мотивації навчальної діяльності

 Ідейно-емоційні оцінки вивчених художніх творів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.2

Алгоритм проектної діяльності

Етапи методу проектів

 

Діяльність учителя

 

Діяльність учнів

 

 

 

І. Постановка проблеми задачі

  • підводить учнів до усвідомлення проблеми , мети діяльності ;
  • добирає орієнтовну назву проекту ;
  • дає завдання щодо форми виконання проектів;
  • пропонує операційні карти з розробки тематичних питань
  • усвідомлюють проблему ;
  • визначають мету діяльності на уроці ;
  • придумують варіанти назв проекту ;
  • знайомляться з операційними картами

 

 ІІ. Самостійна дослідницька діяльність

  • організує групову дослідницьку роботу учнів ,  застосовуючи активні та інтерактивні методи;
  • стежить за індивідуальною роботою учнів
  • обговорюють у групах аспекти тематичних питань

 

 

 

 

 

ІІІ. Критична оцінка проміжних результатів

  • організовує обговорення тематичних питань , створює сприятливу психологічну атмосферу ;
  • стежить за логікою думок учнів ;
  • коригує розумову діяльність учнів , тактовно виправляє помилки , висловлює побажання, підводить до певних висновків ;
  • формулює домашнє завдання , указуючи термін виконання

 

  • висловлюють думки щодо аспектів тематичних питань ;
  • розкривають різні погляди на проблеми ;
  • займають певну позицію згідно зі своїм життєвим досвідом , переконаннями , особистими орієнтаціями ;
  • створюють мікропроект (якщо отримали додаткове завдання ) ;
  • оцінюють роботу один одного

 

ІV. Захист проекту

  • організовує захист учнями власних проектів на уроці чи позакласному заході ;
  • організовує оцінювання , виставляє підсумкову оцінку
  • створюють власні проекти, відповідно оформлюючи ;
  • готуються до захисту проектів ;
  • беруть участь у підготовці підсумкового уроку   (заходу )

 

 

 

Рис. 2.1. Алгоритм аналізу літературного твору

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.2. Схема лінгвістичного аналізу тексту

 

  актуальне членування речень

  спосіб звязку між реченнями 

  загальне запитання до тексту 

 функціональне призначення  

  сфера вжитку 

  мовні особливості

 

  структура речень

  риторичні фігури

  інверсія

  тропи 

  народноетичність 

  символізм 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.3

Постановка проблеми-задачі

10 клас . Урок української літератури

На попередньому  уроці закінчено вивчення повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сімя» . Зазначено , що поняття «родина» , «родинні стосунки» є базовими для визначення ключових елементів аналізу повісті , у тому числі ідейно-емоційних оцінок . Проект : «Родина моя єдина». Мета : визначити вплив ідейно-емоційних оцінок твору на свідомість учнів , на формування їхніх уявлень про подружнє життя . Ключове питання :  у чому полягає основа міцності родини ? Тематичні питання :родина – від слова «рідні» ; усі щасливі родини  щасливі однаково ; кожна нещаслива родина нещасна по-своєму ; міцна родина – міцна країна

10 клас . Урок розвитку звязного мовлення

Проблемне запитання : як виховати в собі відповідальність і чи важливо це ? Висновок бесіди ? бути відповідальною людиною важливо ; необхідно розуміти, що таке відповідальність . Проект : «Бути відповідальним за все». Мета : виховувати відповідальність , почуття обовязку , організованість . Ключове питання : як виховати відповідальність ? Тематичні питання : сутність відповідальності ; безвідповідальність ; відповідати за інших ; відповідати за себе

 

Таблиця 2.4

Самостійна дослідницька робота учнів

 

10 клас . Урок української літератури

Учні обговорюють у групах аспекти тематичних питань проекту , керуючись наявним особистим суб’єктивним досвідом , прикладами з вивчених літературних творів , усвідомленням подружнього життя своїх батьків тощо . Визначають причини негараздів і щасливих моментів життя родини . Повязують родинні стосунки з життям країни

10 клас . Урок розвитку зв’зного мовлення

Учні влаштовують групове обговорення теоретичних і практичних аспектів поняття «відповідальність» , формулюють особистісне бачення шляхів її формування

 

 

 

Таблиця 2.5

Критичне оцінювання проміжних результатів

10 клас . Урок української літератури

Учні звітують про результати групової роботи . Учитель за необхідності вносить свої корективи . За умови додаткового завдання учні складають мікропроект (імпровізований план майбутнього проекту) . Домашнє завдання : скласти проект у вигляді твору , обґрунтувати свої погляди , думки , переконання ( публіцистичний стиль ; твір-роздум ) . Підготуватися до захисту проекту 

10 клас . Урок розвитку звязного мовлення

Учні виступають з власними висловлюваннями . Обговорення , дискусія , обмін думками . Оцінювання . Завдання : свої погляди оформити у вигляді твору , підготуватися до захисту особистісних позицій

 

 

Таблиця 2.6

Створення проекту та його захист

10 клас . Урок української літератури

Учні читають твори-проекти , захищають власні позиції . Усі разом оцінюють

10 клас . Урок розвитку звязного мовлення

Учні читають свої твори , захищають власні позиції

 

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
docx
Додано
12 лютого
Переглядів
361
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку