Матеріали акції "Молодь за здоровий спосіб життя"

РАЙОННИЙ ЕТАП ОБЛАСНОЇ  АКЦІЇ

«МОЛОДЬ ЗА ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ»

СКЛАД І ВЛАСТИВОСТІ ЧАЮ.

 ВПЛИВ ЧАЮ НА ЗДОРОВ'Я ЛЮДИНИ

Загребельна  Юлія Миколаївна,

учитель біології

Зіньківщинської  загальноосвітньої

школи І-ІІІ ступенів Зачепилівської  селищної ради Харківської області

ЗМІСТ

1. Чай в житті людини ------------------------------------------------------------------- 3

2. Що ми знаємо про чай ---------------------------------------------------------------   3

3. Хімічний склад чаю -------------------------------------------------------------------  4

4.  Чай як лікувальний засіб ------------------------------------------------------------  5

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ---------------------------------------------  9

Чай в житті людини

Чай – найпоширеніший напій на земній кулі. Чай - один з найдавніших напоїв, вживання якого нерозривно пов'язане з національною культурою, господарством і історичними традиціями багатьох народів. Щоранку для мільйонів сімей в світі день починається приблизно однаково - з чашки підбадьорливого чаю: чорного, зеленого, каркаде, трав'яного. Причому споживаємо ми улюблений напій, скоріше, за звичкою, ніж усвідомлено. Але чай - не просто напій в ряду інших напоїв. Для деяких народів і народностей, в тому числі і в нашій країні, він є продуктом першої необхідності. Є народи, які буквально живуть чаєм, цінують його нарівні з хлібом як життєвоважливий, незамінний продукт. В наші дні чай є невід'ємною частиною життя, заварювання чаю, неквапливе, чаювання носить часом ритуальний характер. Дружні бесіди за чашкою чаю народжують розумні, позитивні думки. Ось чому треба дбати про те, щоб споживання чаю приносило максимум користі, було засновано ценетільки на звичках і традиціях, але, перш за все, на знаннях, на сучасних наукових уявленнях про продукт.

Що ми знаємо про чай

Чайний кущ належить до сімейства чайних і являє собою багаторічний вічнозелений чагарник. Він витримує короткочасні морози до -23°С, але в холодних районах дає менший урожай. Чайний кущ росте в долинах і на висоті 700-800м над рівнем моря. Пагони чаю починають розвиватися при температурі 11-12 ° С. На відміну від багатьох інших рослин чайний кущ цвіте восени. Зав'язі зимують на кущах, а з весни вони починають рости і розвиватися; насіння дозріває в жовтні.[2]

У чайного куща збирають частини молодих пагонів, так звані флеші. Чим ніжніші флеші, тим вище якість чаю. Для отримання великої кількості ніжних пагонів чайний кущ навесні щорічно підрізають, і він набуває своєрідну форму. Перший збір листа починають на кущах чотирирічного віку. Ніжні флеші після збору відразу ж відправляють на фабрику, де їх переробляють в чорний і зелений чай. Спочатку листя пров'ялюють на полицях, де вони стають м'якими і скручуються. В цей час в них відбувається процесс ферментації, який значно змінює хімічний склад листя. До кінця процессу ферментації листя набуває мідно-червоногозабарвлення і специфічний аромат. Потім їх сушать в спеціальнихсушарках, де вони чорніють. Так отримують чорний байховий чай. Зелений чай отримують з тієї самої сировини, що і чорний. Відмінності полягають лише в способі переробки. Листя, що використовуються для приготування зеленого чаю, не беруть до ферментації, а відразу сушать. Зелений колір їх при цьому зберігається, також зберігаються і природні властивості, характерні для виду.

[3]

Хімічний склад чаю

Перші серйозні дослідження хімії чаю були розпочаті ще на початку 20 століття. Згідно з останніми дослідженнями, в чаї міститься близько 300 різних хімічних речовин. Чайний лист складається з води, сухих речовин, алкалоїдів, фенольних сполук, вуглеводів, азотовмісних речовин не алкалоїдної природи, глікозидів, пігментів, органічних кислот, мінеральних речовин, ефірних масел, альдегідів, смол, вітамінів і ферментів.[4]

Вода – головна складова частина чайного листа і те середовище, в якому відбувається взаємодія речовин. Високий вміст води сприяє енергійному протіканню біохімічних реакцій, а її дефіцит призводить до зниження активності ферментних систем і, отже, до уповільнення швидкості протікання реакцій. Сухі речовини можна умовно розділити на розчинні в гарячій воді і нерозчинні. До першої групи належать речовини, що позитивно впливають на якість чаю: фенольні сполуки (танін, катехіни, фенол карбонові кислоти), ефірні масла, кофеїн, теобромін і теофілін, амінокислоти, вітаміни, ферменти, водорозчинні вуглеводи, мікро- і макроелементи і ін. До другої групи належать речовини, які негативно впливають на якість чаю: високомолекулярні полімери (целюлоза, геміцелюлоза, лігнін, протопектину, пектинова кислота), хлорофіли, нерозчинні білки. Екстрактивними речовинами або екстрактом називають розчинну фракцію сухої речовини. Чим більше екстрактивних речовин, тим вище якість і біологічна цінність чаю. Алкалоїди (кофеїн чи танін) служать як тонізуючийзасіб. [5]

У чайній рослині утворюється і накопичується переважно кофеїн, вміст якого може досягати 2-3%. Високий вміст кофеїну в чаї вказує на його якість. Кофеїн широко застосовується в медицині як стимулятор ЦНС, викликає підвищення життєдіяльності всіх тканин організму, посилює обмін, дихання і кровообіг. Фенольні сполуки становлять найціннішу частину зеленого чайного листа і представлені, в основному, катехінами і їх ефірами. Фенольні сполуки включають в себе понад 30 близьких за своєю природою сполук, їх вміст досягає 25% сухої маси чайного листа. Вони беруть участь в окислювально-відновних процесах, які протікають при ферментації чайного листа, і тим самим впливають на смак, колір настою і частково - аромат готового чаю. Крім катехінів в чайному листі присутні глікозиди, а також прості поліфеноли – фенолкарбонові кислоти.

Чай як лікувальний засіб

З давніх часів чай славився своїми цілющими властивостями. Недарма спочатку його використовували виключно як лікарський засіб, пізніше – як ритуальний напій, і лише потім він увійшов в щоденний вжиток. У давнину люди називали чай зіллям, що рятує від десяти тисяч хвороб. Лікувальна дія чаю докладно описується в багатьох класичних медичних трактатах. Стародавні китайські мудреці писали про те, що чай відганяє сон, заспокоює дух, прояснює зір, знімає жар, очищає від отрути і дарує довголіття. Тому не випадково першими прихильниками вживання чаю в Європі були саме

лікарі. Чай корисний для здоров'я.[6]

Не випадково чай називають еліксиром бадьорості. Широке споживання чайного напою пояснюється перш за все здатністю чаю бадьорити розумово та фізично, покращувати травлення, посилювати діяльність серця та нирок. Лікувальні властивості чаю відомі були ще стародавнім китайцям. Їх називали «вогнем життя», який укріплює дух і тіло та продовжує життя. В 1730 році медик японського імператорського двору відмічав, що «пиття чаю сприяє очищенню крові, очищує слизову оболонку очей, регулює роботу печінки та селезінки, знімає сонливість і в’ялість, оживляє м’язи тіла. Чай посилює життєві функції організму, підвищує розумову та фізичну працездатність і створює приємний настрій. Він краще за все втамовує нестерпну спрагу та зігріває при холоді. Чай також діє й як засіб, що вгамовує голод. Він дозволяє людині тривалий час витримувати нестачу їжі. Ця властивість чаю забезпечила йому славу ідеального напою мандрівників, моряків, геологів. У багатьох арміях світу чай є обов’язковим продуктом харчування. Здавна відомо, що чай сприятливо діє на збуджену перистальтику кишечника, особливо при отруєннях їжею та гострих ентероколітах. У випадках гострого розладу чай фактично залишається єдиним продуктом харчування, який хворий може вживати в їжу. Якщо у хворих є схильність до запору, чай п’ють холодним, з великою кількістю цукру, а краще за все, з додаванням свіжого молока. Але при захворюваннях на хронічний гастрит або виразковою хворобою споживання міцного чаю слід виключити. В таких випадках рекомендується споживання помірної кількості чаю, переважно зеленихсортів, не  дуже міцно заварених. Міцний чай може підвищити виділення соляної кислоти слизовою оболонкою шлунку, викликати кислу відрижку та посилення болю. При подагрі також доречно обмежити споживання міцного чаю. Ці явища сильніше виражені, коли чай підсолоджений. Чай особливо корисний у тих випадках, коли хронічні гастрити протікають зі зменшеним виробленням шлункового соку (соляної кислоти). Доречно згадати, що з віком зменшується ферментативна активність шлункового соку, підшлункової залози та тонких кишок. Тому чай є ефективним засобом для стимулювання діяльності цих органів і покращення травлення в літніх людей. Чай корисний й у випадках, коли в кишечнику накопичується багато токсинів через захворювання інших органів, які мають пряме чи опосередковане відношення до травлення (печінка). Після прийому жирної їжі, що важко перетравлюється, чай полегшує травлення та сприяє її засвоєнню організмом. При простудних захворюваннях органів дихання чай є надзвичайно корисним потогінним і стимулюючим засобом. Сприяючи потовиділенню, чай очищує та прочищає пори, здійснюючи на шкіру стимулюючу дію. Більш того, вітамін В₂, який  є складовою  чаю, сприяє підвищенню еластичності шкіри, ліквідує сухість шкіри, робить її пружною, придає  красивий зовнішній вигляд, зміцнюючи стінки судин. Регулярне споживання чаю різко зменшує ризик захворіти раком щитовидної залози та кишечника. Чай попереджає хвороби, що пов’язані з порушенням обміну речовин. Він використовується для лікування різних аві­та­мі­нозів, зокрема, цинги. Профілактична доза 3-5 г, а лікувальна  10-15 г чаю на склянку води. Чай прекрасно впливає на кровотворення, покращує склад крові, підвищує кількість червоних кров’яних телець, рекомендується для лікування анемії.

На відміну від чорного, зелений чай вміщує більше цінних речовин. Зелений чай володіє найбільш сильними бактерицидними властивостями.  Не­ міц­ний зелений чай рекомендується при гіпертонічній хворобі. Додання в настій зеленого чаю аскорбінової кислоти (0,1 г на склянку) знижує артеріальний тиск. Зелений чай відмінний засіб від дизентерії. На день рекомендується випивати 9-10 чашок зеленого чаю. Медичні дослідження показали, що ті, хто п’є по 10 чашок чаю, живуть на 5-7 років довше, ніж ті, що випивають  3 чашки чаю чи ще менше, до того ж захворюваність у «чаївників» на 25-30% менше. Неміцний чай можна пити практично всім. Вживання  ж міцно завареного чаю, в якому багато кофеїну, може привезсти до підвищення артеріальноготиску, посилення нервової збудженості та роздратованості. Але непомірне споживання будь-якого чаю може також зашкодити.

Для того, щоб з'ясувати, наскільки  ми  обізнані про  користь чаю та його властивості, -  було проведене анкетування. В анкетуванні прийняли участь учні та працівники  школи.  Як показало анкетування, чай люблять більшість опитаних (90%). Перевагу віддають чорному чаю, тому що цей напій більш звичний і традиційний (48%). Про корисні властивості зеленого чаю знають 69% опитаних. Більшість вчителів та учнів вважають чай корисним для організму (90%), вказують на його шкідливий вплив лише 6% опитаних. Перевагу респонденти надають цейлонському чаю.

Незважаючи на те, що чай дуже корисний, слід обмежити вживання міцного чаю дітям і підліткам. Все добре в міру. [13]

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Все про все. Популярна енциклопедія для дітей. – Філологічне суспільство «Слово», 1993.

2. Як дослідити якість чаю. Хімія в школі.

3. Кузнєцова М. А. Резнікова А.С. Сказання про лікарські рослини. - М .: Вища школа, 1992, - 272с.

4. Смірнов А.Б. Світрослин: Розповіді про культурні рослини. Молода гвардія, 1988

5. Стьопін Б.Д. Алікберова Л. Ю. Цікаві завдання і ефектні досліди з хімії. - М .: Дрофа, 2002

 6. Інтернет ресурси