Матеріали для класних керівників "Як створити Євроклуб"

 

Що таке Євроклуб?

      Шкільний європейський клуб – це форма співпраці вчителів та учнів, яка охоплює різноманітні сфери, займаючись, як говорить сама їх назва, вивченням Європи, європейської інтеграції, історії, географії, культури, мистецтва, науки. Європейські клуби поширюють дану інформацію серед установ і організацій, а також членів клубу, учнів шкіл, знайомих, мешканців міста чи регіону. У клубах молодь вчиться активності, толерантності, шани і

 

зацікавленості іншими народами. Отримана інформація, набуті знання та досвід допоможуть у навчанні як у школі, так і у вищих навчальних закладах, а в майбутньому – у виборі потрібної професії. Щоб діяльність клубу принесла якнайкращий результат, шкільні європейські клуби повинні мати максимальну кількість партнерів, зацікавлених у співпраці. 
     Євроклуб, як об’єднання учасників за інтересами, передбачає проведення різних конкурсів, вікторин, олімпіад, круглих столів, ділових ігор, інтерактивного спілкування, що заохочують учнів до роботи в новому європейському вимірі. Оскільки такі види робіт, окрім знань про Європу, сприяють набуттю комунікативної компетентності, вміння працювати з інформацією, використовувати її, спілкуватись, працювати в команді, запровадження у школі такого виду робіт з учнями значно збагатить навчальновиховний процес.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Історія виникнення Євроклубів

     Європейські клуби зародилися в Португалії у 80-ті роки минулого століття. Їхні члени подорожували Європою, знайомилися з новими територіями та народами, налагоджували контакти з новими друзям. Зараз там активно працює мережа з 300 клубів. 
Ідея створення шкільних європейських клубів належить Маргариті Белард, національному координатору програми «Європейський вимір в освіті». Саме вона визначила, що:
     Європейські клуби – це центри діяльності у сфері Європейської освіти. 
     У 1991 році шкільні європейські клуби зазвучали вже офіційно завдяки професору та декану Політехнічного університету міста Ноттiнгема Гордону Белла. 
     У 1992 році такі клуби починають створюватися в Польщі, де на сьогодні їх нараховується вже близько двох тисяч.
     Перші українські євроклуби були засновані в 1995 році за прикладом подібних організацій в Європі та Росії. В державах-членах Європейського Союзу та країнах кандидатах євроклуби відіграють роль одного з основних джерел інформації та пропагують спільні європейські цінності серед шкільної та студентської молоді. В Росії, наприклад, вони активно організовувалися саме в середніх школах, а їхня діяльність здебільшого зосереджувалася на обміні інформацією із дітьми з країн ЄС.


 

 

 

 

 

 

 

Мета діяльності шкільного європейського клубу

     Усі клуби мають спільну мету: 
• Формувати почуття європейської єдності та розширювати знання про Європу, адже ми відчуваємо себе європейцями. Знаходити спільні цінності, подібності культур, традицій. Сприяти усвідомленню спільної історії України та країн Європи;
• Підвищувати інтелектуальний розвиток учнів, відкривати для себе “європейське” бачення світу, розширювати світогляд;
• Ознайомлювати з культурою, мовою, традиціями, пам’ятками архітектури та історією народів Європи;
• Формувати нове покоління європейців;
• Покращувати комунікативні навички спілкування з молоддю країн Європи;
• Формувати та виховувати молодих лідерів;
• Розвивати і допомагати самореалізації особистості, виховувати талановиту молодь, відкривати таланти у кожній дитині.

 

Завдання шкільного європейського клубу

      Основне завдання полягає в інформуванні й вихованні молодих людей в дусі спільних європейських цінностей, сприяючи встановленню гарних стосунків з однолітками за кордоном та європейськими молодіжними неурядовими організаціями та підтримуючи курс України на інтеграцію в європейську спільноту. 
     Завданням шкільного європейського клубу є також:
• Поширення та розповсюдження інформації про Європу, європейські країни та Євросоюз. Інформування про інтеграційні процеси в Європі, засади функціонування Євросоюзу і Ради Європи. Дану інформацію треба поширювати серед членів ШЄК, учнів школи, інших шкіл, адміністрації шкіл та інших навчальних закладів, представників засобів масової інформації, місцевого самоврядування. Створення власної стінгазети у школі, створення власної вeб-сторінки, налагодження контактів з місцевими газетами та журналістами;
• Поширення нових форм позашкільної діяльності учнів, таких як дебати на європейські теми, організація конкурсів, конференцій тренінгів на європейську тематику, прослуховування та вивчення народних пісень, вивчення народних танців, перегляд фільмів, організація походів, організація показу моделей національних костюмів Європейських країн і т. д.;
• Налагодження співпраці з іншими європейськими клубами в Україні та за кордоном, ведення листування та організація зустрічей з клубами інших країн, організація спільних проектів та заходів (наприклад День Європи, День України);
• Заохочення до вивчення іноземних мов, вивчення побутових та культурних реалій тієї чи іншої мови, фразеологізмів способом проведення коротких мовних курсів, залученням учнів до участі в різних заходах на теми Європи.
• Підготовка до життя і праці в об’єднаній Європі. Знайомство з програмами обміну учнів та проходження практики студентів в країнах Європи;
• Пізнання Європи, європейської території, розпочавши від рідного краю.

Форми роботи

     Головним пріоритетом діяльності шкільних європейських клубiв є знайомство з Євросоюзом і з Європою в цілому. Кожний європейський клуб обирає власні методи і шляхи роботи в залежності від зацікавлень, знань, можливостей його членів.
     Основними формами роботи шкільних євроклубів є:
— проведення зустрічей та клубних змагань школярів, які є членами євроклубів (іноземними та рідною мовами);
— святкування дня народження Євроклубу;
— регулярні зустрічі з обговоренням проблем щодо ЄС;
— проведення творчих конкурсів (конкурси малюнків та малюнка на асфальті, конкурс есе, статей на задану європейську тематику);
— випуск шкільних та міжшкільних бюлетенів та газет;
— святкування Дня Європи (травень);
— організація днів національних культур європейських країн;
— організація днів/вечорів європейської кухні;
— організація заходів на теми "Європейські свята", "Європейські видатні особистості", "Європейське мистецтво", "Музика, яку слухає молодь всієї Європи", "Європейська культурна спадщина";
— проведення вікторин за європейською тематикою;
— проведення міжнародних зустрічей дітей (онлайн) за темами, обраними міжнародним мотто для програми "Європа в школі". Так, наприклад, минулого року на честь 50річчя заснування Ради Європи у 2002/2003 навчальному році було обрано тему "Європа у світі: взаємозалежність та солідарність. Порозуміння та толерантність: звернення до майбутнього";
— організація обмінів/листування зі школами європейських країн;
— проведення круглих столів для старшокласників, парламентських ігор, токшоу;
— проведення КВК, "Що? Де? Коли?" за участю декількох шкіл;
— організація міжнародних проектів для учнів з різних європейських країн (можна в системі онлайн);
— проведення лекторіїв для старшокласників, а також лекторіїв для учнів різних класів (з використанням матеріалів навчальних модулів "Європейських студій") на теми європейської інтеграції в галузі економіки, зовнішньої політики, міжнародного права, інших питань;
— включення до Міжнародної мережі Євроклубів (Лісабон, Португалія);
— налагодження роботи в міжнародній мережі євроклубів та з Представництвом Європейської Комісії в Україні (координація роботи з клубами різних країн);
— отримання доступу до публікацій Європейського Союзу (через Представництво Європейської Комісії в Україні) для використання матеріалів під час засідань євроклубу, під час проведення уроків історії та іноземних мов.

10 кроків до створення шкільного європейського клубу

     Євроклуби можна організовувати при вищих та середніх навчальних закладах, молодіжних і дитячих організаціях та серед працюючої молоді. Організація євроклубу можлива у таких варіантах:
а) діяльність Євроклубу у формі позакласної форми навчання на базі навчального закладу, наприклад, гурток секція, клуб за інтересами тощо;
б) створення та діяльність Євроклубу у формі молодіжної неурядової організації;
в) Євроклуб може діяти при іншій громадській організації проєвропейського напрямку;
г) Євроклуб може бути також інтеграційним середовищем для співпраці декількох навчальних закладів, що розташовані в одному населеному пункті, районі чи мікрорайоні. 

     З чого потрібно почати при створенні шкільного європейського клубу? Як ідею замінити на реальність, а мрію - на щоденну практику? Перші 10 кроків доведуть вам, що ці найважливіші завдання не є важкими у виконанні. Потрібне лише бажання та декілька друзів, які разом хочуть пережити європейську пригоду.

     Крок перший. Маємо ідею
     Ідея відкриття європейського клубу у школі цілком вам сподобалась. Від ідеї до реалізації шлях буває важким, тому потрібно якнайскоріше долучити колег та учнів до цієї ініціативи. Пам’ятайте, що розповідаючи про клуб з ентузіазмом, вам скоріше вдасться переконати інших. Всі суспільні ініціативи мають подібний початок: хтось має ідею - ділиться з іншими, заохочує їх, щоб вони могли переконати інших і т.д. Група, яка розпочинає якусь діяльність, називається ініціативною групою. Першу зустріч такої групи можна організувати у школі.

     Крок другий. Переконуємо
     Як ви повинні провести перші неофіційні збори? Завданням є переконати інших у необхідності існування клубу, зібравши якнайбільше учнів; якщо навіть не всі підключаться до вашої діяльності, то все одно вони зможуть чимось допомагати. До цієї роботи можна також залучити колег, батьків або просто знайомих.

     Крок третій. Складаємо план роботи
     Потрібно скласти план діяльності клубу на найближчий місяць, рік. Треба розпочати з мети, якою керується клуб. Наприклад – заохочення до вивчення іноземних мов, налагодження контактів з іншими євроклубами за кордоном і т.д. Можна дізнатися як бачить мету своєї діяльності кожний член ШЄКуі відповідно до цього виробити загальну мету діяльності шкільного євроклубу. Визначте докладно завдання і терміни їх виконання. Опрацюйте листи до партнерів, з якими плануєте розпочати співпрацю (наприклад - влада, посольства країн-членів ЄС, спонсори). Це допоможе зорієнтуватися, хто і в який спосіб може допомогти.

     Крок четвертий. Вироблення ідей і їх реалізація
     Багато членів клубу матимуть свої ідеї щодо подальшої діяльності клубу. Для того, щоб зібрати ці ідеї, варто використати метод мозкового штурму. Члени ШЄКу можуть очолювати окремі напрямки діяльності. Вчитель-координатор разом з учнем розробляють міні-проект по конкретному напрямку діяльності клубу і спільно його реалізовують.

     Крок п’ятий. Реклама
     Добре було б розширити коло членів клубу. Для того, щоб залучити більше учасників, варто активно використовувати рекламу (плакати, листівки, оголошення, розміщені в шкільній газеті). Можна також приготувати у школі декілька зустрічей із короткою інформацією про роботу клубу.

     Крок шостий. Зустрічаємось
     Потрібно організувати першу зустріч, яку треба присвятити знайомству. Подумайте про назву клубу і емблему. Під час обговорення запишіть думки дітей на маленьких листочках і спробуйте скласти з них цілість, наклеївши на великий листок. Клуб може мати посади: президента (або голову), секретаря, скарбника, адміністраторів, представника і т. д.

     Крок сьомий. Статут
     Потрібно опрацювати статут, тому що він є важливим документом. Він
завжди окреслює ваше поле діяльності. Можна також зробити членські посвідчення, які б мали інформацію про назву клубу, адресу, ім’я і прізвище учня, обов’язки які він виконує.

     Крок восьмий. Шукаємо партнерів
     Потрібно нав’язати контакти з установами місцевого самоврядування і європейськими клубами інших шкіл. Знайдіть інформацію про посольства, консульства, представництва міжнародних організацій різних країн, туристичні агентства, неурядові організації, які займаються розповсюдженням інформації про Європейський Союз.

     Крок дев’ятий. Місце зустрічей
     Клуб повинен мати власний зал для зустрічей. Зал має бути “візитівкою" клубу, а також місцем, де проводилися б лекції на європейську тематику, презентації клубу, виставки учнівських робіт та інформаційних матеріалів, тематичні виставки, конкурси, дебати і т. д. Місцем для зустрічей євроклубу може бути звичайний кабінет, клас аудиторія навчального закладу, де один з куточків обладнаний різного роду матеріалами на Євро тематику.

     Крок десятий. Розпочинаємо роботу
     Ви вже маєте статут, свою кімнату, план діяльності... Організуйте урочисте відкриття євроклубу з перетинанням стрічки під звуки гімну Євросоюзу. Після відкриття проведіть першу офіційну зустріч і починайте реалізовувати ваші плани! Як бачите роботи перед вами багато. Все залежить від вашої наполегливості, терпіння, оригінальності. Чи варто? Звичайно! Робота в європейському клубі може стати для вас та ваших учнів чудовою пригодою.
 

Що дає участь в шкільному європейському клубі:

  Що це дає учню:
*    цікаві знання;
*    нові знайомства;                 
*    багато друзів;                    
*    захоплюючі подорожі;            
*    перспективи на майбутнє;         
*    розвиток і самореалізація;         
*    втілення мрій і бажань;           
*    пізнання і відкриття нових ідей;
*    знайомство з країнами ЄС;
*    набуття життєво необхідних компетенцій для життя в Європейському співтоваристві.

  Що це дає батькам:
*    залучення батьків до шкільної діяльності;
*    можливість для їх дитини активно та цікаво проводити вільний час (як альтернатива вулиці і комп’ютерним іграм і т. д.);
*    соціальна адаптація підлітка;
*    залучення до творчої діяльності;
*    розширення кругозору;
*    поглиблення зацікавленості з даного предмету;
*    поінформованість про Євросоюз у цікавій формі;
*    подальший ріст, вибір майбутньої професії їх дітей;
*    можливість проявити свої знання та вміння;
*    стимул до подальшого самовдосконалення.

  Що це дає вчителю:
*    реалізація власних задумів;        
*    збільшення досвіду і ефективності роботи у позашкільній діяльності;
*    нові знайомства та знання;            
*    співпраця з колегами з-за кордону; 
*    обмін знаннями;               
*    здобуття авторитету серед своїх колег у школі;  
*    налагодження співпраці між учнями і вчителями.

  Що це дає школі:
*    підняття престижу школи;
*    співробітництво з іншими школами за кордоном;
*    професійний ріст вчителів, задіяних в шкільних євроклубах;
*    нові форми роботи з учнями;
*    залучення громади та ЗМІ до життя навчального закладу;
*    мотивацію батьків;
*    активність шкільного самоврядуванняю.

  Що це дає громаді:
*    інформацію про ЄС;
*    залучення коштів, інвестиції;
*    вирішення місцевих проблем шляхом участі дітей у соціальних проектах;
*    формування свідомих членів громади, що вміють вирішувати проблеми, критично мислити;
*    покращення іміджу громади.

  Що це дає країні:
*    свідомих та добре поінформованих громадян, котрі вміють компетентно вирішувати різноманітні проблеми, та відповідально будувати майбутнє.
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Статут

     Наведемо для прикладу основні положення, взяті зі Статутів регіональних євроклубів:

1. Євроклуб є неурядовою молодіжною організацією (латинська транскрипція: "Euroclub").

2. Діяльність Євроклубу може поширюватись на один навчальний заклад, на територію району, міста, області або республіки — залежно від кількості дітей та молоді, які беруть участь у роботі Євроклубу. Євроклуб діє відповідно до Конституції держави, діючого законодавства, норм міжнародного права та власного статуту. Євроклуб також може бути організовано на базі дитячого чи молодіжного закладу або неурядової організації.

3. Євроклуб є неприбутковою організацією. Можливі фінансові надходження від діяльності Євроклубу використовуються на розвиток євроклубівського руху.

4. Метою євроклубів є сприяння процесам європейської інтеграції України та інформування дітей і молоді про Європейський Союз, його структуру та процеси, які відбуваються в ньому.

     Досягнення цієї мети здійснюється шляхом вирішення таких завдань:
— сприяння розширенню культурних, наукових, ділових та гуманітарних зв'язків молоді в Україні та країнах Європейського Союзу;
— поширення в Україні інформації про історію Європейського Союзу, його структуру,
сучасний стан розвитку, цілі та досягнення;— допомога навчальним закладам в отриманні та поширенні інформації про Європейський Союз;
— обмін інформацією про традиції, історію, культуру своєї країни та країн-членів ЄС;
— створення власної матеріально-технічної бази для реалізації освітніх, культурних, ділових ініціатив членів Євроклубу.

5. Предметом діяльності євроклубів є:
— поширення інформації про Європейський Союз серед молоді;
— проведення зборів, зустрічей, фестивалів, конкурсів і конференцій з метою обміну досвідом
та обговорення актуальних проблем;
— встановлення культурних, наукових та ділових контактів між молоддю ЄС та своєї країни;
— сприяння вивченню іноземних мов;
— участь у видавничій діяльності, підготовка інформаційних стендів і макетів;
— участь у виставках та інших культурних заходах;
— проведення пізнавальнорозважальних заходів (конкурсів, вікторин);
— підготовка та проведення міжнародних круглих столів, парламентських ігор та інших форм діяльності, спрямованих на підвищення інтелектуального рівня та обізнаності молоді щодо принципів діяльності ЄС та його структур.

6. Членство в Євроклубі є добровільним. Членом Євроклубу може бути будь-яка людина віком від 5 до 25 років, яка цікавиться предметом діяльності Євроклубу, визнає Статут та бере участь у діяльності Євроклубу.

Приклад статуту Євроклубу

Розділ I. Мета діяльності Клубу.

1.1. Метою діяльності Клубу є:

a) поширення знань про Європейський Союз та євроінтеграцію;
б) ініціювання дискусії щодо місця України в Європі;
в) заохочення до активної участі у суспільному житті.

2.2. Клуб реалізовує свої цілі на території школи та поза її межами.

3.3. Клуб прагне досягнути цілей, про які йдеться у пункті 1.1. наступними методами:
а) організація наукових, суспільних та культурних подій: зустрічей, семінарів, презентацій, культурних заходів;
б) самостійний пошук матеріалів на тему Євросоюзу та європейської інтеграції;
в) дискусії на тему процесу євроінтеграції та місце України в Європі.

Розділ II. Членство у Клубі.

2.1. Членом Клубу може бути будь-який учень школи.

2.2. Статус члена Клубу присвоює рада Клубу згідно з поданням зацікавленої особи.

2.3. Якщо рада Клубу має сумніви щодо обґрунтованості прийняття цієї особи до Клубу, то вона звертається до Загальних Зборів щодо прийняття відповідного рішення.

2.4. На вимогу ради Загальні Збори можуть відмовити у прийнятті до Клубу, якщо існують поважні та обґрунтовані побоювання, що членство цієї особи могло б якимось чином йому зашкодити.

Розділ III. Права та обов’язки членів.

3.1. Правом кожного члена Клубу є:
а) участь у Загальних Зборах Клубу;
б) активне та пасивне виборче право при виборах керівних органів Клубу;
в) складання пропозицій відносно діяльності Клубу та активна участь в дискусіях на цю тему.

3.2. Обов’язком кожного члена є:
а) дотримання Статуту;
б) активна участь в ініціативах, які Клуб бере на себе та допомога в їх приготуванні, узгоджена з керівництвом Клубу та іншими членами;
в) підпорядкування рішенням керівництва Клубу.

Розділ IV. Керівні органи Клубу.

4.1. Керівними органами Клубу є:
а) загальні Збори;
б) рада Клубу.

4.2. В Загальних Зборах беруть участь усі члени Клубу.

4.3. Загальні Збори є найвищим керівним органом Клубу та уповноважені приймати усі рішення, що пов’язані з діяльністю Клубу.

4.4. Загальні Збори скликаються радою Клубу не рідше ніж раз на місяць та на вимогу хоча б 1/4 членів Клубу.

4.5. Загальні Збори уповноважені приймати рішення, коли в них бере участь принаймні 1/3 членів Клубу.

4.6. Загальні збори приймають рішення абсолютною більшістю голосів (тобто голосів „за” повинно бути більше, ніж суми голосів „проти” та „утримались”), якщо інше не передбачено Статутом.

4.7. Рада Клубу складається з трьох осіб, обирається на один рік Загальними Зборами протягом півтора місяця від початку шкільного року:
а) рада, обрана у попередньому році, скликає Загальні Збори протягом трьох
тижнів від початку шкільного року;
б) Загальні Збори скликають серед своїх членів Виборчу Комісію, що складається з трьох осіб;
в) до складу Виборчої Комісії не можуть входити члени ради, що складає повноваження та кандидати на членство у новій раді;
г) Виборча Комісія готує процедуру проведення виборів, яка затверджується Загальними Зборами;
д) Виборча Комісія приймає кандидатури до ради з числа членів Клубу.
е) Загальні Збори обирають раду Клубу шляхом проведення таємного голосування;
є) кожен з членів Зборів може віддати голос максимум за трьох кандидатів;
ж) членами ради залишаються три особи, що здобули найбільше голосів та
одночасно дістали підтримку принаймні 1/4 усіх членів Загальних Зборів;
з) якщо голосуванням не обрано усіх членів ради - проводяться довибори.

4.8. Рада Клубу:
а) керує поточною діяльністю Клубу;
б) є офіційним представником Клубу;
в) з-поміж своїх членів обирає головуючого, який керує її роботою;
г) приймає рішення абсолютною більшістю голосів, за присутності принаймні двох членів.

4.9. Загальні Збори можуть відкликати раду Клубу або окремих її членів перед закінченням скликання більшістю мінімум 2/3 голосів; у такому випадку проводяться нові вибори.

Розділ V. Опікун Клубу.

5.1. Опікун Клубу сприяє його діяльності, є посередником у контактах з педагогічною радою та дирекцією школи.

5.2. Опікун Клубу обирається на підставі консультації між членами Клубу, дирекцією школи та педагогічною радою.

Розділ VI. Прикінцеві положення.

6.1. Цей Статут стає чинним після прийняття його принаймні 2/3 членів Клубу, після консультацій з опікуном Клубу та дирекцією школи.

6.2. Зміни у Статуті приймаються Загальними Зборами більшістю мінімум 2/3 голосів, після консультацій з опікуном Клубу та дирекцією школи.


Зразок плану роботи Євроклубу впродовж навчального року

Місяць	Напрямки роботи
Вересень	·                      Затвердження плану роботи  ·                      Укомплектування складу Євроклубу  ·                      Посвята в члени Євроклубу
Жовтень	·                      Збір і поширення матеріалів на тему          „Європа – наш спільний дім”  ·                      Звіт відповідальних за листування та пошуки партнерів  ·                      Розробка пропозицій щодо проведення обмінів
Листопад	·                      Збір і поширення матеріалів на тему „Україна в об’єднаній Європі”;  ·                      Звіт про проведення Інтернет – пошуків;  ·                      Реалізація програми обмінів
Грудень	·                      Збір і поширення матеріалів на тему : „Європейські цінності та стандарти” ·                      Звіт про реалізацію програми обмінів; ·                      Звіт відповідальних за зв’язки з громадськістю
Січень	·                      Збір і поширення матеріалів на тему : „Сучасні реалії та перспективи євро інтеграційного розвитку України” ·                      Підбір матеріалів для тематичних виставок ·                      Тренінг „Європейські цінності і українська молодь”
Лютий	·                      Збір і поширення матеріалів на тему : „ Актуальна інформація про ЄС”, ”Європейська інтеграція - магістральний розвиток континенту”; ·                      Звіт про листування та Інтернет – пошуки; ·                      Розробка плану проведення Днів Європи
Березень	·                      Збір і поширення матеріалів на тему : „Історія України – історія Європи” ·                      Огляд інформації на європейську тематику в ЗМІ ·                      Створення каталогу „Віртуальна Європа”
Квітень	·                      Участь в організації і проведенні заходів на європейську тематику ·                      Участь в конкурсах і проектах ·                      Презентація роботи Євроклубу
Травень	·                      Святкування Дня Європи ·                      Підсумки роботи Євроклубу за рік

 

Ресурси

      Діяльність тієї чи іншої організації, реалізація будь якої ініціативи потребують завжди певного ресурсного забезпечення. Мається на увазі використання приміщення, різноманітної техніки, канцелярського приладдя тощо.Форми збору та нагромадження коштів сьогодні різні. Зазвичай Євроклуби звертаються також за фінансовою підтримкою для проведення семінарів або конференцій – для відшкодування витрат на проїзд учасників, організаційних видатків, публікації матеріалів, витрат під час молодіжних обмінів, організації телевізійних та радіо дебатів, частково для організації конкурсів тощо. 
      Різноманітні громадські об’єднання досить часто використовують наступні джерела фінансування: проводять акції із збору коштів, звертаються до спонсорів; просять допомоги у представників місцевих органів влади. 
      Інколи такі прості та буденні проблеми нашого життя як, наприклад, нестача канцелярського приладдя чи брак коштів для проведення міжміської телефонної розмови, можуть звести нанівець увесь процес розв'язання важливої проблеми. Це питання належить спільно обговорити у Клубі ще на початковому етапі йогоо діяльності і спробувати відшукати можливі шляхи його вирішення. Це може бути окремим завданням однієї із робочих груп.
      Реально зважте спочатку Ваші потреби, а потім оцініть існуючі можливості їх задоволення. Спроба віднайти необхідні для цього кошти не завжди принесе успіх. 
      Вам завжди будуть готові допомогти тоді, коли ви попросите скористатися необхідними ресурсами, які вже є у певних установ чи приватних осіб, наприклад, принтером для роздруку документів чи доступом до Інтернету.
      Оцініть, перш за все, можливості Вашого навчального закладу, а також різноманітних установ, підприємств, які знаходяться у Вашому населеному пункті. Зверніться до них із письмовим проханням, обґрунтувавши попередньо необхідність такої допомоги та її обсяг. Вам завжди будуть готові допомогти ті дорослі, діти яких навчаються у Вашому класі чи школі.


Євроклуб у місцевій громаді. Практичні кроки до успіху.

Приклади молодіжних ініціатив членів Євроклубу на рівні місцевої громади.

1.    Пропагування історичних та культурних особливостей населеного пункту/мікрорайону. Опіка за історичними пам’ятками природи та архітектури.
2.    Підготовка та встановлення у центрі населеного пункту інформаційного стенду для гостей (універсальна карта місцевості із атрактивними місцями чи напрямами руху до них);
3.    Молодіжний контроль за екологічною ситуацією у місцевій громаді (Зелений патруль). Розробка велосипедних маршрутів та ініціювання їх облаштування;
4.    Підготовка та видання молодіжної газети, буклету, брошури про Ваш населений пункт. 
5.    Створення та функціонування веб-сторінки в Інтернеті населеного пункту, мікрорайону з метою налагодження партнерських відносин з місцевими громадами країн ЄС..
6.    Створення та діяльність молодіжної газети для місцевої громади.
7.    Моє містечко, село, мікрорайон на карті світу. Інформаційна політика для туристів щодо можливостей відпочинку та краєзнавчих екскурсій у Вашому населеному пункті. Зелений туризм.
8.     Спортивний рух. Змагання, турніри, поєдинки з різних видів спорту. Пропаганда здорового способу життя.
9.    Організація дозвілля молоді. Свята, фестивалі, концерти, вікторини, вистави,.


Зв'язки із громадськістю. .

      Успішність діяльності молодіжного євроклубу значним чином залежить від поінформованості про свою діяльність. Налагодження товариських зв'язків з органами місцевого самоврядування, місцевими ЗМІ, громадськістю забезпечить не лише якісний початок співпраці, але й дасть можливість отримати добрих партнерів із числа небайдужих та зацікавлених громадян. 
      Щоб подальша діяльність у проекті була успішною, ініціативна група має:
•    обговорити і спрогнозувати плани діяльності Євроклубу загалом, - якими є очікувані результати діяльності і які завдання стоять перед ініціативною групою;
•    ознайомитися з кращою практикою діяльності Євро клубів в Україні
•    розробити план дій та розподілити обов'язки.
      На цьому етапі важливо визначити, яким чином найкраще поінформувати громадськість про проект та його мету. Це можуть бути :
•    допис у місцеву газету;
•    виступ на радіо чи місцевому ТБ;
•    підготовка листівок та їх розповсюдження;
•    прес-конференція для старшокласників, вчителів, мешканців населеного пункту з участю представників органів місцевого самоврядування, журналістів ЗМІ


 Євроклуб у партнерстві. З досвіду організації молодіжних обмінів

Етапи підготовки і проведення
1.    Підготовка попередньої інформації про діяльність Євроклубу та розробка пропозицій щодо обміну;
2.    Пошуки партнерів. (Можливі шляхи пошуків: через приватні контакти, Інтернет, місцеву владу, неурядові, державні чи приватні організації та установи);
3.    Встановлення контакту із потенційним партнером. (Можливі кроки: підготувати листа, в якому представити свій клуб і запропонувати співпрацю). 
4.    Листування з метою з’ясування інтересів, захоплень, залучення до реалізації спільних проектів
5.    Налагодження співпраці. Пам’ятайте, що ви ніколи не організуєте повноцінної безпосередньої зустрічі, якщо цьому не передуватиме спільна робота, напр. обмін інформацією, досвідом, реалізація Інтернет проектів тощо.
6.    Вибір групи учасників, які візьмуть участь у обміні з обов’язковим дотримання критеріїв відбору (наприклад, активна робота у клубі, гарні знання іноземної мови, відповідальність, згода батьків). 
7.    З’ясування умов обміну (хто кого відвідає першим, який проект буде спільно виконуватись, термін візиту, кількість учасників, кошторис, пошуки спонсорів;
8.    Розробка програми візиту ( складання графіку запланованих заходів, розподіл обов’язків, кошторис)
9.    Узгодження програми візиту із партнерами по обміну. Вирішення організаційних питань (замовлення транспорту, квитків); узгодження часу відвідування музеїв, проведення тренінгів та інших заходів; підготовка інформаційних матеріалів, вирішення питань харчування, та медичних питань, складання детального розкладу візиту, списків гостей)
10.    Здійснення візиту, чи Прийом гостей.
11.    Підсумок візиту . Відкрито та спільно із партнером обговорюються позитивні та негативні сторони співпраці. Зафіксовуються побажання на майбутнє.
               

Євроклуб та Дні Європи у населеному пункті.      

Організаційні та тематичні складові проведення

1.    Інформаційні заняття: „Як ми можемо сьогодні сприяти процесам європейської інтеграції?”, „Європа – наш спільний дім”, „Україна крокує до Європи”, „Україна – європейські держави : минуле і сучасність”, „Глобальна роль ЄС”, „На шляху до Європи”;
2.    Розширені ( з участю вчителів, дирекції, громадськості, учнів інших шкіл) засідання євроклубу ( можливі теми: „Перспективи входження України до ЄС”, „ Розвиток відносин Україна – ЄС в умовах розширення ЄС”, „Наслідки виконання Україною критеріїв членства в ЄС”, „Що значить бути європейцем”)
3.    Тематичні виставки „Знай про Європу більше”, „Україна – європейська нація”;
4.    Заочні Інтернет - подорожі по країнах Європи ( „Віртуальна Європа” )
5.    Європейські фестивалі ( „Чарівна країна європейської казки”, „ В гостях - європейські національні кухні”, „Душа народу – в пісні”, „Ритми Європи”);
6.    Конкурси стінгазет, плакатів, малюнків, емблем, карикатур ( „Країнами Європи”, „Я – європеєць”, „Єврооптимісти та євро -скептики”);
7.    Тематичне опитування( „Хто такий європеєць?”, „Якою я уявляю об’єднану Європу”);
8.    Вікторини, конкурси „Чи знаєш ти Європу?”, „Що я знаю про Європейський Союз?”
9.    Радіо передачі: „Європейський Союз” – сім’я демократичний європейських країн”, „Глобальні проблеми людства та європейські шляхи їх розв’язання”;
10.    День європейських мов у школі;
11.    Дискусії на тему - „Європейські цінності та українська молодь”


Приклади успішної діяльності:

Проект «День Європи в школі»
1.  Розповсюдження інформаційних матеріалів про ЄС.
2. Фотовиставка «Європа очима Рівнян».

3. Виставка дитячих робіт на тематику ЄС
4. Стіна правди на тему: «Що дасть Україні вступ в Європейський Союз?» (Кожен бажаючий міг написати на «стіні правди» свої думки на задану тематику).

5.  Боді-арт по-європейськи
6.  Гра «Подорож Європою». (На території 30 на 40 метрів була зображена мапа ЄС. Вхід був зі сторони України на територію Польщі. При вході відповівши на запитання, що стосується ЄС кожен отримував паспорт Європейського Союзу з переліком країн що входять до ЄС. Далі учасники гри подорожували по країнах. На території кожної з країн стояв волонтер, який задав запитання, яке стосувалося даної країни. У разі правильної відповіді в паспорті ставився штамп. Переможці визначаються за найбільшою кількістю штампів у паспорті).

7.  Перетягування канату «Вступ України в ЄС». (Хто був за вступ України в ЄС ставали по одну сторону канату, хто проти, ставали по іншу сторону). 
 8.  Малюнок на асфальті «Земля моєї мрії»
9.  Нагородження учасників вікторини на радіо і конкурсу письмових робіт «Молодь пише про Європу», а також оголошення результатів анкетування, що проводилося в школі протягом травня.

      Мета проведення Дня Європи: підвищити рівень обізнаності про Європу, та процес інтеграції України в Європейський Союз, шляхом проведення різноманітних заходів, які будуть сприяти зацікавленості та поінформованості у даній сфері школярів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПРОЕКТ «ЗОРЯНЕ СЯЙВО КРАЇН ЄВРОПИ»

Етапи реалізації проекту:

 I . Етап підготовки

1. Постановка проблеми.

2. Обґрунтування її актуальності.

3. Вибір країни для вивчення методом жеребкування. Наприклад: 5 клас – Італія, Франція; 6 – Іспанія;  Естонія; 7Ірландія;  Угорщина; 8 Швеція; Латвія; 9 Хорватія;  Греція; 10- Бельгія; 11-  Польща.

 II. Етап планування

 1. Визначення плану роботи.

2. Визначення алгоритму дій.

3. Постановка завдань для учасників проекту.

III. Етап дослідження Кожен клас проводить пошук інформації з таких питань: – загальна інформація про країну ЄС; – знайомство з історією країни; – знайомство з її атрибутикою та символікою; – знайомство з культурою країни ЄС; – знайомство з традиціями країни ЄС.

 IV. Етап реалізації проекту

1. Інформаційний блок «Знайомство з країнами ЄС та їх особливостями». Учні готують інформацію про країни, представниками яких вони обрані. Презентують зібрану інформацію.

2. Конкурс стіннівок «Країни ЄС та їх символіка». Стіннівки висвітлюють символіку даних країн та її значення.

3. Презентація «Віртуальна подорож країнами ЄС». Учні створюють мультимедійні презентації з інформацією про різні цікаві факти, ви- значні місця країн, які вони досліджують, і презентують свої матеріали.

 4. Конкурс «Дефіле національних костюмів». Даний етап передбачає виготовлення національних костюмів країн ЄС. На конкур- сі «Дефіле національних костюмів» учні презентують свої роботи та знайомлять інших з елементами одягу різних країн.

5. Бліц-турнір «Європа: Що? Де? Коли?». Можливі запитання бліц-турніру: 1. Який музичний твір став Гімном Європи? («Ода радості» з 9-ї симфонії Л. Бетховена) 2. Через яку столицю європейської держави протікає річка Вісла? (Варшава) 3. В якій державі та коли взяли свій початок Олімпійські ігри? (Греція, 776 р. до н.е.) 4. Яке місце за площею посідає Франція в Європі? (ІІ) 5. Як називається вежа з годинником у Лондоні? (Біг Бен)… і так далі.

 V. Підсумковий етап проекту При проведенні кожного пункту етапу реалізації проекту відбувається відео- та фо- тозйомка. Підсумковий етап передбачає створення відеосюжету «Станьмо ближчими до Європи».

 «Парад національних ігор країн Європи»

Місце проведення: спортивна зала. Оформлення: карта, назва заходу. Організація розміщення: куратори – в однакових майках з емблемою євроклубу; представники кожного класу по 10 чоловік в однакових майках розміщуються на лавках.

Хід заходу

Ведуча: В Україні починається святкування Дня Європи. В зв’язку з цим члени євроклу проводять в нашій школі фестиваль країн Євросоюзу. Зараз ми з вами познайомимося з іграми, в які грають діти країн Європи. Дитячі забави всіх дітей планети дуже схожі між собою. Граючи, ви маєте згадати українську гру, подібну на запропоновану вам. Виходять куратори (учні 8 класів) та пропонують дітям по черзі ігри народів Європи.

1. Гра дітей Німеччини «Один в колі»

Умови гри: Запрошуються 15-20 гравців. Учасники стають в коло та передають один одному маленький м’яч. Той з гравців, хто не спіймав м’яч, стає в центр кола. Всі інші про- довжують грати и передавати м’яч, але стежать, щоб його не перехопив гравець, який стоїть в центрі кола. Якщо знову хтось не спіймає м’яч, то він займає місце замість гравця в центрі. Якщо гравцю, який стояв в центрі кола, вдалося спіймати м’яч, він стає замість того гравця , який м’яч упустив. Грають 5-10 хвилин.

2. «Нідерландські схованки»

 Ведучий: Нідерланди – це країна байок та легенд. Дідусі та бабусі можуть часами розповідати їх своїм онукам, а також дітям. У Нідерландах вважають, що ця гра походить від давніх народних звичаїв. Хлопці та дівчата ранньою весною йшли в ліс та у поле шукати жуків, птахів, збирати квіти, щоб переконатися, чи прийшла ніч відродження. Щоб не загубитися і не сполохати живину, молодь перегукувалась пташиними окриками (кар, кар, кар, ку-ку, ку-ку…) Умови гри: Мисливець із зав’язаними очами ловить дітей – пташок, які втікають від нього, розмахуючи крилами. Якщо мисливець довго не може знайти птахів, він просить відгукуватися тих, хто праворуч, ліворуч, спереду чи позаду нього. Гравці відгукуються, імітуючи голоси птахів.

3. Гра «Влучи у відро»

 Ведучий: Цю гру вигадали іспанці. Гравці з двох команд попадають в відра камінця- ми. Команда, яка набрала найбільшу кількість очок, визначає штрафи тим, хто програв (танцювати, співати тощо).

4. «Чоботар»

 Ведучий: Угорська народна гра пропонує нам вчитися стрибати так, щоб не потра- пити до майстра-чоботаря. Гравці стають в коло, стрибають один на одного. Стрибаючий намагаються наступити на ноги товаришу, а той не дозволяє йому це зробити – відстрибує в бік і т.д. Той, кому наступають на ногу, виходить із гри.

5. «Лоцман»

 Ведучий: Життя дітей Англії та Шотландії тісно пов’язане з морем, тому й ігри цих народів схожі на корабельні баталії.

Правила гри: діти шикуються в дві шеренги та тримають один одного за пояс.

 Ведучі - це лоцмани, які водять свої кораблі між рифами (кеглями). Команда, яка перша діста- неться до фінішу і «не сіла на жоден риф» – виграла. Ведучий: Шановні діти! Скажіть чи схожі ігри народів Європи на наші українські ігри? На яку гру схожа кожна з цих ігор? . . . Тепер ви бачите, що ігри народів Європи дуже схожі на наші. Ми переконалися сьо- годні, що українська культура тісно пов`язана з європейською. Ми одна спільна родина.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Європейський Союз –

короткий інформаційний довідник

Що таке Acquis communautaire?

 Правовий доробок Європейської Спільноти. Це сукупність спільних прав і зобов’я- зань, обов’язкових до виконання в усіх країнах-членах ЄС. Доробок постійно змінюється і узагальнюється. Він охоплює: зміст, принципи та політичні цілі угод; закони, ухвалені на виконання угод, та рішення Суду ЄС; декларації та резолюції Союзу; заходи в галузі спіль- ної зовнішньої та безпекової політики; заходи у сфері правосуддя та внутрішніх справ; міжнародні угоди, укладені Спільнотою, а також державами-членами між собою у сфері діяльності Союзу.

 

Що таке Європейський Союз (ЄС)?

 Європейський Союз – це спільнота розвнутих держав, що сповідують спільні люд- ські та демократичні цінності, зберігають свій суверенітет, але свідомо делегують його частину для того, щоб разом досягти могутності і впливу, яких жодна країна не мала б поодинці. Європейський Союз характеризується унікальною організаційною структурою. Він має прогресивну форму міжгалузевої інтеграції і наділений повноваженнями, які поширюються на економіку, промисловість, політику, громадянські права та зовнішню політику. Держави-члени ЄС доручають спільним інституціям, які було створено саме цими державами, деяку частку своїх повноважень у прийнятті рішень для того, щоб рі- шення стосовно справ, які становлять спільний інтерес, могли прийматися демократично і на європейському рівні.

 

Що таке Євроклуб?

Форма організації молоді, що сприяє творчій реалізації її учасників, залученню молоді до участі в європейських ініціативах, інформуванню з питань європейської інтеграції, громадянській освіті та громадській діяльності молоді.

 

Що таке Рада Європи?

Рада Європи – це міжнародна організація, що розташована в Страсбурзі. ЇЇ головна мета – зміцнення демократії, захист прав людини та верховенство права у країнахчленах. Рада Європи була заснована 10 країнами Європи, що тільки-но оговталися після Дру- гої Світової війни. Статут організації був підписаний у Лондоні 5 травня 1949 року. Сьогодні Рада Європи об’єднує 47 країн, у тому числі країни колишнього Радянського Союзу. У 1997 були визначені нові пріоритети спільних зусиль, спрямовані на покращання життя 67 800 мільйонів європейців. Двома основними пріоритетами є захист безпеки громадян та єдності суспільства.

 

Якими є цілі програми Еразмус+?

 Це освітня програма Євросоюзу, в яку з 2014 року зібрано всі чинні на той час освітні програми. Її метою є підвищення якості європейської освіти, надання більших можливо- стей навчання, стажування та проведення досліджень за кордоном. Україна як партнер програми має можливість користуватися її міжнародним виміром. Зокрема, брати участь у конкурсах зі співпраці університетів та забезпечувати індивідуальну мобільність студентам, викладачам та науковцям. http://www.erasmusplus.org.ua

 

Що таке проект?

 Серія заходів, спрямованих на досягнення певного результату у визначений термін.

 

 

Що таке Східне партнерство?

 Ініціатива Європейського Союзу, що має на меті зміцнення стосунків зі східними сусідами ЄС (Азербайджаном, Білоруссю, Вірменією, Грузією, Молдовою та Україною) і є продовженням східного напрямку Європейської політики сусідства. Східне партнерство пропонує поглиблені двосторонні відносини відповідно до потреб і прагнень кожного із партнерів:

 • Угоди про асоціацію, які включають положення про створення глибокої та всеосяж- ної зони вільної торгівлі;

• Фінансування комплексних програм, що мають покращити адміністративну спро- можність країн-участниць Східного партнерства;

• Інтеграцію з економіками країн ЄС, що передбачає зближення українського законо- давства з законодавством ЄС;

• Співпрацю в боротьбі проти корупції, організованої злочинності, нелегальної міграції;

• Посилення енергетичної безпеки;

• Реалізацію програм, спрямованих на подолання економічної і соціальної нерівності;

• Реалізацію індивідуальних програм (охорона кордонів, допомога у ліквідації на- слідків стихійних лих, підвищення енергетичної ефективності та відновлюваних джерел енергії);

 • Лібералізацію процесу оформлення віз.

 

Які є органи та інституції ЄС?

 Європейський Парламент – Законодавчий орган ЄС, який представляє громадян держав ЄС і обирається безпосередньо ними. Від моменту, коли Лісабонський договір набув чинності (1 грудня 2009 року), Європейський Парламент отримав такі самі законо- давчі функції, що і Рада Європейського Союзу. Відтоді переважна більшість законодавчих актів ЄС ухвалюється спільно Радою ЄС та Європейським Парламентом. http://www.europarl.europa.eu

 

Рада Європейського Союзу – інституція ЄС, в якій представлено держави-члени ЄС та до складу якої входять 28 міністрів країн-членів ЄС. Рада ЄС є головним органом ух- валення рішень, який координує економічну політику ЄС та відіграє центральну роль у зовнішній та безпековій політиці. http://www.consilium.europa.eu

 

 Європейська Комісія – Орган виконавчої влади ЄС, створений для незалежного представництва інтересів Євросоюзу як єдиного цілого, до складу якого входить 28 чле- нів (по одному представнику від кожної країни). Європейська Комісія є єдиною інститу- цією ЄС, наділеною правом ініціювати законопроекти. Комісія також реалізує політику ЄС у різних сферах, забезпечує виконання бюджету, керує програмами ЄС, представляє його у міжнародних переговорах, а також забезпечує виконання договорів ЄС, зокрема у сфері зовнішньої допомоги. http://ec.europa.eu

 

 Європейська Рада – складається з голів держав та урядів країн-членів ЄС: прем’єр-мі- ністрів та президентів. Вона визначає політичне спрямування та пріоритети Європей- ського Союзу. Згідно з Лісабонським договором, Європейська Рада набула статусу пов- ноправної інституції ЄС з чітко визначеною роллю. Відповідно, було запроваджено нову посаду Президента Європейської Ради, який обирається на 5-ти річний термін. http://www.european-council.europa.eu

 

Європейська служба зовнішньої дії – Головним завданням служби є координація зовнішньої політики ЄС між його головними інституціями (Радою ЄС, Європейською Ко- місією, Європейським Парламентом) та державами-членами Союзу, та ефективне пред- ставлення ЄС за кордоном. При цьому контроль над програмами зовнішньої співпраці, політикою сприяння розвитку та політикою сусідства здійснюється Європейською Комісією. Головний дипломатичний орган ЄС складається з центральної адміністрації та близько140 Представництв ЄС за кордоном. http://www.eeas.europa.eu 69 6.

 

Інформаційні джерела Представництва ЄС в Україні

 Інформування громадськості про Європейський Союз, європейські цінності, євроінтеграцію України є одним із основних завдань євроклубів. Природно, для виконання його євро- клубівці мають цікавитися усіма цими питаннями і бути свого роду експертами, які могли би за потреби пояснити певні речі та розповісти цікаве іншим. Багато інформації про Євросоюз та його відносини з Україною надають інформаційні джерела Представництва ЄС в Україні.

 1. Сайт Представництва http://eeas.europa.eu/delegations/ukraine/index_uk.htm На двомовному (українською та англійською) сайті представлено базову інформацію про Європейський Союз та його відносини з Україною. Про останні важливі події можна дізнатися з динамічної стрічки новин. Є на сайті розділ, присвячений євроклубам (До- даткова інформація – Євроклуби), а також Інформаційним центрам Євросозу в Україні (Додаткова інформація – Інформаційні центри ЄС). Цікавими для євроклубівців виглядають розміщені на сайті електронні версії друкованої інформаційної продукції, яку постійно видає Представництво ЄС (Додаткова інформація – Віртуальна бібліотека). Тут чимало брошур та буклетів, які можуть бути ко- рисними при підготовці акцій євроклубів та у їхній повсякденній діяльності. Наприклад, цікавими для євроклубівців можуть бути такі книжки та брошури як «Європа у 12 уроках», «Навчайся в Європі!», «Європа-гра», «Асоціація з ЄС – що це дасть вам» та інші. За потреби публікації можна замовити в друкованому вигляді (Додаткова інформація – Замовлення публікацій ЄС).

 2. Інші веб-сайти Різноманітну інформацію про відносини України та Європейського Союзу можна от- римати з Бюлетеню Представництва ЄС в Україні «Новини співпраці з ЄС». http://euukrainecoop.net Якщо ви розробляєте тему Угоди про асоціацію між ЄС та Україною, вам може стати у пригоді ще один ініційований Представництвом продукт – сайт проекту «Інформування щодо Угоди про асоціацію: що це означає для мене?». http://europa-torgivlia.org.ua

3. Сторінка Представництва ЄС на Facebook

 https://www.facebook.com/EUDelegationUkraine Представництво активно підтримує свою сторінку у соціальній мережі Facebook. Тут розміщуються не лише офіційні повідомлення, а й інші матеріали. Наприклад, цікаві пу- блікації у медіа, що мають стосунок до Євросоюзу та відносин ЄС–Україна.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

1. Абрамов Л.К., Азарова Т.В., Інформаційний компонент діяльності НДО. – Кірово- град: ІСКМ 2009. – 80 с. 2. Форми та методи залучення громадськості. Навч. посіб. /Інститут громадянського суспільства; за заг. ред. В. Артеменка - К.: ІКЦ«Леста», 2007. – 248 с. 3. Посібник для роботи із шкільними євроклубами. Автори: Андрій Бабаньчик, Каміла Захарук. Юстина Молік. Йоанна П’єцик. Підготовано в рамках проекту «Ми діємо», реалі- зованого Домом зустрічей ім. Ангелюса Сілезіуса та БО «Центр освітніх ініціатив» в рам- ках Акції 2 програми Європейської Комісії «Європейська Волонтерська Служба». – Львів 2010. 4. Європейський клуб у школі. Навіщо? Як? Чому? Підручник для вчителів та учнів / За редакцією Рафала Димека – Варшава, 2006. 5. Євроклуби в Україні: організація роботи та успішний досвід. Методичний посібник / За редакцією Кендзьора П.І. – Львів: ЗУКЦ, 2008. – 56 с. 6. Андрій Куліш. Public Relations для громадських (недержавних) організацій. Прак- тичні поради на щодень. Видання 4-те, змiнене та доповнене. – Київ, 2004. 7. Единство в многообразии: о Европейском Союзе в школе /В. В. Величко [и др.]. — Минск : Медисонт, 2008. — 232 с. 8. Як організувати шкільний Євроклуб. Паращенко Л. – Київ, 2004. 9. ГО «Європейський діалог». Тренінги з європейської інтеграції та впровадження єв- ропейських проектів, за ред. О. Шинаровської, Х.Чушак. – Львів, 2009. – 52 с. 10. Лабораторія законодавчих ініціатив. Взаємодія громадянського суспільства та влади на місцевому рівні. Матеріали до конференції: Київ, 2008. – 22 с. 11. Майстерня креативності та інновацій. Практичні поради з проведення. За ред. С. Штукарін. Всеукраїнська громадська організація «Українська асоціація європейських студій». – 2009 р. 12. Підготовка та реалізація молоддю проектів, спрямованих на сприяння євроінте- граційним процесам в Україні. Брошура – К.: «Євроклуб «Право і Захист», 2009. – 140 с. 13. ГО «Європейський діалог». Чемпіони європейської освіти. Кращі практики євро- пейських молодіжних проектів. – Львів: Видавництво «Друкарські куншти», 2009. – 64 с. 14. 13.Посiбник з менеджменту для неурядових органiзацiй. Пiдготовлено Творчим цен- тром «Каунтерпарт». К: «МАКАР», 2005. – 248с.

14.Євроклуби в Україні: організація роботи та успішний досвід. 15.Методичний посібник / За редакцією Кендзьора П.І. – Львів: ЗУКЦ, 2008. – 56 с.
16.Європейський клуб у школі. Навіщо? Як? Чому? Підручник для вчителів та учнів / За редакцією Рафала Димека – Варшава, 2006;
17.Як організувати шкільний Євроклуб. Паращенко Л. – Київ, 2004. 
YES для України. Посібник для організаторів міжнародних молодіжних обмінів – Люблін, 2006.