Матеріали для малювання. Прості олівці

Матеріали для малювання. Прості олівці

Прості олівці

Олівець — твердий, під час роботи з ним рука відчуває опір матеріалу. Олівцем можна чітко окреслювати контур зображуваних предметів. Твердість олівця надає можливість виконувати різноспрямовані рухи, не відриваючи його від паперу (наприклад, під час зафарбовування: евідривний рух туди — сюди). Різна інтенсивність кольору досягається зміною сили натискання на олівець: слабке — світліші кольори, сильне — інтенсивніші кольори.

Олівцем можна провести нешироку лінію; щоб отримати ширшу лінію, необхідно кілька разів повторити рух, а зафарбовування малюнка пов’язане з багаторазовими рухами туди — сюди (зверху — вниз, ліворуч — праворуч або по діагоналі). Чим більшу поверхню потрібно зафарбувати, тим довше триватимуть ці рухи. Для малювання застосовують графітовий олівець (переважно гранованої форми) середньої м’якості — М і 2М. Вістрям графіту

малюють тонкі лінії та штрихи, а його бічною частиною проводять товстіші лінії та виконують розтушування. Готуючи олівець до роботи, сточують дерев’яну оправу на 25—30 мм і відкривають графіт на 8—10 мм, загострюючи його кінець, щоб він поколював, як голочка.

У процесі роботи олівець тримають за середину оправи і час від часу повертають у руці, щоб малювати тільки гострою частиною графіту. Графіт, що притупився, знову загострюють ножем або наждачним папером.

Правильне заточування і довга оправа дозволяють на різних етапах роботи тримати олівець або трьома пальцями, або всією рукою, щоб використовувати всі його образотворчі можливості. Кольорові олівці

На уроках образотворчого мистецтва необхідно використовувати кольорові олівці в наборі по шість-дванадцять олівців основних кольорів (за винятком тих випадків, коли кольорову палітру обмежено умовами завдання).

Кольорові олівці мають товсті стрижні, до складу яких входять жирові частинки. Під час сильного натискання стрижні стають крихкими і ламаються, їх жирний, блискучий слід міцніше з’єднується з папером, погано видаляється гумкою та недостатньою мірою сприймає повторне забарвлення іншим кольором. Тому дерев’яну оправу кольорових олівців потрібно сточувати на меншу довжину, ніж у простих олівців, та легше натискати на оправу. Також завжди необхідно мати кілька олівців різних кольорів на той випадок, якщо в когось із дітей олівець зламається. При цьому в запасі здебільшого мають бути олівці тих кольорів, якими на занятті користуються найчастіше. Для створення контуру можна використовувати прості графітні

олівці, найкраще — м’які(М, 2М). Хімічний олівець у малюванні не застосовують, оскільки він дає бліді сірі лінії, які погано виправляються гумкою і змінюють свій колір.