Згідно із «Концептуальними засадами реформування середньої школи «Нова українська школа» (2016) реформування української системи повної загальної середньої освіти передбачає новий погляд на оцінювання результатів навчання здобувачів освіти: «Оцінки слугуватимуть для аналізу індивідуального прогресу і плануванню індивідуального темпу навчання, а не ранжуванню здобувачів освіти. Оцінки розглядатимуться як рекомендація до дії, а не присуд». Адже, це оцінювання являє собою інтерактивне оцінювання учнівського прогресу, що дає змогу вчителям визначити потреби учнів, адаптуючи до них освітній процес.
5 стратегій формувального оцінювання Процес навчання включає: з'ясування того, де зараз знаходяться учні, що навчаються; з'ясування, куди вони мають дістатися; з'ясування, як саме їм туди дістатися. Ролі в класі включають вчителя, учня та однолітків. Ці процеси та ролі можна згрупувати в п'ять ключових стратегій формувального оцінювання: 1. З'ясування та розуміння очікуваних результатів та критеріїв успіху 2. Отримання даних, які свідчать про навчання учнів, їх навчального поступу 3. Надання зворотнього зв’язку, відгуків щодо навчального поступу 4. Активізація учнів як навчальних ресурсів один для одного 5. Активізація учнів як відповідальних за власне навчання
Формувальне оцінювання — це двосторонній процес взаємодії педагогічного працівника (вчителя) і здобувача освіти (учня). При цьому, здобувач освіти є активним учасником освітнього процесу. Адже, це оцінювання дає можливість здобувачам освіти відслідковувати особистий прогрес навчання, визначати його проблемні місця та планувати подальші кроки щодо покращення ситуації за допомогою педагогічного працівника. Роль педагогічного працівника — допомогти здобувачу освіти під час навчання: визначити його рівень навчальних досягнень і потенційні можливості та обговорити з ним варіанти його покращення. Для педагогічного працівника формувальне оцінювання дає можливість виявити слабкі місця у викладанні предмету, курсу або теми.
Під час запровадження формувального оцінювання у навчальному процесі педагогічний працівник повинен дотримуватися п’ятьох принципів: 1. Він регулярно забезпечує зворотний зв’язок, надаючи здобувачам освіти коментарі, зауваження, поради щодо їхньої діяльності. 2. Здобувачі освіти беруть активну участь в організації процесу власного навчання. 3. Педагогічний працівник змінює техніки і технології навчання в залежності від зміни результатів навчання здобувачів освіти. 4. Педагогічний працівник усвідомлює, що оцінювання за допомогою оцінки різко знижує мотивацію і самооцінку здобувачів освіти. 5. Педагогічний працівник усвідомлює необхідність навчити здобувачів освіти принципам самооцінювання і способам поліпшення власних результатів
У навчальному процесі формувальне оцінювання використовують на всіх етапах оцінювання. Так, під час вхідного (попереднього) оцінювання воно дає можливість: а) визначити навчальні потреби здобувачів освіти; б) оцінити їхній рівень володіння навчальним матеріалом; в) виявити інтереси кожного здобувача освіти; г) поставити цілі навчання. Під час поточного оцінювання: 1) відслідковувати прогрес в навчанні здобувачів освіти; 2) перевірити в них розуміння особливостей власного мислення та спонукати їх до самопізнання. Під час підсумкового оцінювання — перевірити рівень навчальних досягнень, які здобули здобувачі освіти.
Отже, формувальне оцінювання являє собою цілеспрямований неперервний процес спостереження за навчанням здобувачів освіти. Воно сприяє: поліпшенню результатів навчання кожного здобувача освіти, вчить їх здійснювати самооцінювання, розвиває в них навички критичного і творчого мислення, сприяє впевненості у власних силах, підтримує у них впевненість, що кожен із них здатен покращити свої результати. Формувальна оцінка показує , як можна покращити свою роботу як учителю, так і здобувачу освіти.
Таксономія Блума (для досягнення педагогічних цілей) Американський психолог Бенджамін Блум вважав, що цілі навчання залежать від ієрархії розумових процесів. Зокрема знання учнів — найпростіший когнітивний процес, що відповідає першому рівню навчального результату. Далі йдуть ще п’ять рівнів — розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінювання. Застосування таксономії Блума дає змогу вчителю визначити порядок і перспективу опрацювання навчального матеріалу, застосовувати особистісно орієнтований підхід в освітньому процесі, оцінювати навчальні досягнення учнів (див. схему)
В англійській мові є два слова, які позначають оцінювання: assessment та evaluation. Українською їх перекладають одним словом – оцінювання. У міністерстві освіти і науки розробили нову модель оцінювання Англійське assessment в українській трактують як оцінювання “формувальне”, “формативне”, “формуюче”, “формаційне”, “розвивальне”, “аналітичне” тощо. А evaluation перекладають як “традиційне”, “підсумкове”, “сумативне” оцінювання. Водночас, різні автори наділяють поняття різними якостями, інколи заплутуючи і розпорошуючи увагу читачів.
формувальне оцінювання (assessment): Обидва: Вимагають критеріїв Застосовують засоби вимірювання Є доказовими Підсумкове оцінювання: Оцінює процес Оцінює результат Завжди є позитивним Виносить оціночне судження Індивідуалізоване Застосовується відповідно до стандартів Є ціннісним Показує недоліки Дає зворотний зв’язок
Формувальне оцінювання (assessment) здійснюється під час навчального процесу, підсумкове (evaluation) – по його завершенні. Формувальне оцінювання Підсумкове оцінювання Перевіряє, як триває навчання Перевіряє, що було вивчено Діагностувальне: ідентифікує сфери, де необхідне покращення Оціночне: вимірює досягнення певного рівня Ідентифікує недоліки і покращує навчання Судить про якість Здійснюється під час навчального процесу Відбувається в кінці навчального процесу Допомагає учням вчитися один в одного Змушує учнів конкурувати між собою
Кольорові кубики Ця діяльність вимагає від учнів стежити за власним навчанням і знати, чи - у будь-який момент - вони мають запитання про матеріал або можуть відповісти на запитання про зміст. Кожен учень має стопку з трьох кубиків на своєму столі: червоний, жовтий і зелений. Кожний починає з зеленого на вершині, але якщо учитель просувається занадто швидко, учні ставлять жовтий нагорі. Тоді, якщо у учнів є запитання, вони ставлять червоний кубик зверху. Чому учень поклав червоний зверху? Як тільки один учень зробить це, учитель може звернутися до будь-якого учня з зеленим кубиком, щоб він відповів на запитання першого учня. Це вимагає, щоб кожен учень був уважним і постійно самооцінювався - я розумію? Чи є у мене питання? Чи можу я пояснити це іншому учню?
Червоні / зелені диски - один із способів для учнів взяти на себе відповідальність за своє навчання. Для цього порібно забезпечити учнів дисками, зеленими з одного боку і червоними з іншого. Коли починається заняття, зелена сторона повинна бути звернена догори. По ходу уроку, якщо учні вважають, що урок йде занадто швидко, вони беруть на себе відповідальність і перевертають диск, щоб сигналізувати, що вони заплутуються/ не розуміють чогось.
Якщо ви цьому навчилися, допоможіть комусь, хто цього не зробив - на деяких уроках - особливо з математики - деякі учні виконують завдання набагато швидше, ніж інші. Дослідження показують, що, коли навчальні інструменти для однолітків використовуються для надання докладних пояснень (не тільки відповідей), це покращує досягнення як того учня, хто пояснює, так і того, хто спочатку не справився з роботою. Вчителі можуть пояснити, що, наприклад, щоб бути хорошим математиком недостатньо просто отримати правильну відповідь. Математики повинні вміти пояснити, яким чином вони отримали свої відповіді, і донести свої висновки до інших. З цієї причини, вчителі можуть встановити очікування, що учні, які закінчують раніше за інших, повинні допомогти їм.
Запитання до кінця теми / Підсумок Наприкінці уроку іноді більшість вчителів запитують: "Чи є у кого-небудь які-небудь запитання?". Навпаки, вчителі можуть об'єднати учнів у кооперативні групи і запропонувати, щоб вони придумали принаймні одне запитання по темі. Або вчитель може скористатися обговоренням в групах, щоб підсумувати те, що клас дізнався сьогодні. Це дві ефективні групові активності.
Класифікація помилок Коли учні отримують зошити з коментарями вчителя, вони повинні «класифікувати» свої помилки. Наприклад, на уроках з англійської мови вони повинні визначити, чи були їхні помилки через помилки у часі дієслів, артиклях, займенниках тощо. Потім учні повинні знайти інших учнів у класі, які зробили подібний набір помилок, і виправити свої роботи разом.
Знайди свої помилки В якості способу використання коментарів і уникнення оцінки, є методика, за якою учні знаходять свої власні помилки. Після виконання учнями тесту з математики ви можете сказати учню: «П'ять з твоїх відповідей - не вірні, знайди їх». Або для письмової роботи з письма, вчитель може поставити крапки на полях біля кожної строчки, яка потребує уваги.
Асоціативний кущ В основу стратегії покладено схему, що складається на класній дошці або на великому аркуші паперу вчителем разом з учнями. Така форма роботи дозволяє вчителю: створити ситуацію емоційного комфорту для учнів на початку уроку; налаштувати учнів на творчість; визначити, як учні розуміють основне поняття теми, учням: вільно і відкрито міркувати над темою; активізувати свої думки; навчитися виражати свої думки точно і коротко.
Вибивалка Учитель ставить запитання чи дає завдання. Учні індивідуально відповідають на аркуші паперу, на якому складають список мінімум 3 думок / відповідей / тверджень. Коли вони це зробили, учні встають. Потім вчитель запрошує одного з учнів поділитися однією з його записаних ідей. Учні викреслюють у себе те, що вже сказав інший учень, і сідають, коли всі їхні ідеї були названі групою. Вчитель продовжує запрошувати учнів відповідати, поки вони всі не сядуть. Оскільки вчитель слухає ідеї чи інформацію, що є спільною для учнів, він може встановити, чи існує загальний рівень розуміння теми, чи існують прогалини у мисленні учнів.
Шаблони для здійснення формувального оцінювання Оскільки при формувальному оцінюванні доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень учнів, враховувати, що оцінюється не учень, а його робота, вчитель може заповнювати індивідуальну картку навчального поступу учня, щоб зафіксувати прогрес (Індивідуальна картка навчального поступу учня). Також учитель може робити оцінювальний аркуш для класу чи групи, щоб визначити рівень засвоєння матеріалу відповідно до навчальної програми (Оцінювальний аркуш для групи). Одним з найкращих прийомів формувального оцінювання є використання таблиці ЗХД, яку учні заповнюють на початку вивчення теми (уроку) на по її завершенню (Таблиця ЗХД до теми). Список, який використовується вчителями для оцінювання навичок ведення дискусій учнями старших класів – в процесі виконання спільного завдання чи роботи над проектом. (Контрольний список для обговорень. Старші класи) Свою командну роботу, зокрема, вміння співпрацювати з іншими, учні можуть оцінити самостійно, використовуючи запропоновану вчителем форму оцінювання (Форма оцінювання командної роботи. Середні класи.doc)
Джерела: 1. Журнал «Заступник директора школи» - «Формувальне оцінювання: змінюємо підходи для повсякчас позитивної оцінки». – О. Федоренко, 2. Журнал «Заступник директора школи»- « Організація формувального оцінювання: п’ять порад для вчителя початкових класів» 3. Морзе, Н. В., Барна, О. В., Вембер, В. П. Формувальне оцінювання : від теорії до практики. Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. – 2013. – № 6. – С. 45 4. Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи [Електронний ресурс] / Міністерство освіти і науки України. — К.: МОН України, 2016. — 40 с. — Режим доступу: 5. Онопрієнко О. В. Формувальне оцінювання навчальних досягнень учнів: сутність і методика здійснення / О. В. Онопрієнко // Український педагогічний журнал. — 2016. — № 4. — С. 36–42.