Матеріали для підготовки до ДПА/ЗНО. Частина 2

Тема 1. Вступ до історії України.

Поняття й терміни:

• Історія – наука, яка вивчає минуле людства, покладаючись при цьому на письмові та матеріальні свідчення минулих подій.
• Історія України – наука, що вивчає процес розвитку українського народу (а також історію його предків, інших племен і народів на нашій території) на основних землях поселення від найдавніших часів до сучасності.
• Хронологія – послідовність певних подій у часі.
• Історичне джерело – речова або писемна пам’ятка, створена в процесі діяльності людини і збережена до наших днів, що дозволяє вивчати минуле людського суспільства й відображає його історичний розвиток.
• Археологія – наука, що досліджує пам’ятки матеріальної культури.
• Цивілізація – людська спільнота, яка впродовж певного періоду часу (процес зародження, розвиток, загибель чи перетворення цивілізації) має стійкі особливі риси в соціально-політичній організації, економіці та культурі (науці, технологіях, мистецтві тощо), спільні духовні цінності та ідеали, ментальність (світогляд).

 

Тема 2. Стародавня історія України.

Дати:

• IV – середина ІІІ тис. до н. е. – розселення племен трипільської і середньостогівської археологічних культур на території України.
• VІІІ-VI ст. до н. е. – Велика грецька колонізація.
• Друга половина V-VII ст. – Велике розселення слов’ян.

Поняття й терміни:

• Археологічна культура – велика група археологічних пам’яток певного історичного періоду, що мають спільні ознаки й розміщені на певній території.
• Палеоліт – ранній кам’яний вік. 1 млн. – 11 тис. років тому.
• Мезоліт – середній кам’яний вік. 11 тис. років тому – VІ тис. до н. е.
• Неоліт – новий кам’яний вік. VІ – ІV тис. до н. е.
• Неолітична революція – термін, яким англійський археолог Гордон Чайлд визначив зміни, що відбувалися в епоху неоліту – останню добу кам’яного віку. У їх основі був перехід від привласнювального до відтворювального господарства.
• Енеоліт – мідно-кам’яний вік. ІV – ІІІ тис. до н. е.
• Бронзовий вік – історичний період, при якому для виготовлення знарядь праці почали використовувати сплав міді та олова – бронзу. Початок ІІ – початок І тис. до н. е.
• Ранній залізний вік – початок застосування заліза. ІХ ст. до н. е. – ІV ст. н. е.
• Привласнювальне господарство – господарство, за якого люди брали у природи все необхідне для життя в готовому вигляді.
• Відтворювальне (продуктивне) господарство – господарство, що ґрунтується на самостійному виробництві людиною необхідних для життя засобів.
• Колонізація – заселення переселенцями (колоністами) незайманих земель поза межами регіону їхнього існування.
• Кочовик – представник народу, що з економічних, традиційно-культурних або інших причин не мають постійного нерухомого житла і переміщується з одного місця на інше.
• Курган – могила, земляний насип над стародавнім похованням, рідше – кам’яний.

 

Історико-культурні пам’ятки:

• Браслет із меандровим орнаментом із Мізинської стоянки.

• Орнаментована кераміка трипільської культури.

• Золотий гребінь із кургану Солоха – кінець V – початок ІV ст. до н. е.

• Золота пектораль із кургану Товста Могила – ІV ст. до н. е.

• Херсонес Таврійський – сучасний вигляд.

• Збруцький ідол.

 

Тема 3. Русь-Україна (Київська держава).

Дати:

• 860 р. – похід Аскольда на Константинополь, укладення першого відомого договору Русі з Візантією.
• 907, 911, 941, 944 рр. – походи князів на Константинополь.
• 882 р. – об’єднання північних та південних руських земель Олегом.
• 988 р. – запровадження християнства як державної релігії.
• 1019-1054 рр. – князювання Ярослава Мудрого в м. Київ.
• 1036 р. – розгром печенігів князем Ярославом Мудрим.
• 1097 р. – Любецький з’їзд (снем) князів.
• 1113 р. – укладення «Повісті минулих літ». Початок правління Володимира Мономаха в м. Київ.
• 1187 р. – перша згадка назви «Україна» в писемних джерелах. Створення «Слова о полку Ігоревім».

Персоналії: Аскольд, Олег, Ігор, Ольга, Святослав, Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Ізяслав, Святослав та Всеволод Ярославичі, Володимир Мономах, Мстислав Володимирович, Ярослав Осмомисл, митрополит Іларіон, Антоній Печерський, іконописець Алімпій, літописець Нестор.

Поняття й терміни:

• Племінний союз – об’єднання кількох племен, яке за певних умов ставало зародком державної організації.
• Князь – воєнний вождь племені, згодом – глава держави.
• Полюддя – система стягування данини в Київській державі Х-ХІІІ ст. У її основі був щорічний об’їзд князем та його дружиною власних володінь та підлеглих племен із метою збирання данини.
• Язичництво – багатобожжя, позначення дохристиянських вірувань; цілісна система представлення світу і людини в ньому.
• Християнство – світова релігія, названа за іменем її засновника – Ісуса Христа.
• Шлюбна дипломатія – встановлення дипломатичних відносин шляхом укладання шлюбів між представниками правлячих родів тих чи інших країн.
• Роздробленість – поділ держави на окремі самостійні території.
• Віче – народні збори в давніх слов’ян, у Київській Русі, на яких розв’язувалися важливі громадські та державні справи.
• Вотчинне землеволодіння – одна з форм феодальної земельної власності в часи Київської держави, за якої власник вотчини мав право передати її у спадок, продати, обміняти, поділити тощо.
• Умовне землеволодіння – одна з форм феодальної земельної власності в часи Київської держави, за якої князь за службу надавав помістя боярам чи дружинникам, але міг його відібрати.
• Боярин – великий землевласник, представник правлячого стану в Київській державі.
• Смерд – вільний селянин, який мав своє господарство, володів землею, виплачував державі данину, виконував на її користь певні повинності.
• Ізгой – особа, яка з певних причин випала зі своєї соціальної групи населення Київської держави й втратила з нею зв’язок.
• Закуп – тимчасово залежний селянин, який через різні обставини втратив власне господарство та змушений був працювати на власника землі за купу (грошову позичку).
• Рядович – тимчасово залежний селянин, який уклав з феодалом договір – «ряд» - на виконання певних робіт.
• Холоп – селянин, який розорився і працював в господарстві землевласника; фактично раб, але за службу міг бути відпущений на волю.
• Ікона – зображення Ісуса Христа, Богородиці та святих, якому християнська церква приписує священний характер.
• Мозаїка – зображення або візерунок, зроблені з окремих, щільно припасованих один до одного і закріплених на цементі або мастиці різнокольорових шматочків скла, мармуру, камінців тощо.
• Фреска – картина, написана фарбами (водяними або на вапняному молоці) по свіжій вогкій штукатурці.
• Книжкова мініатюра – невеличкий кольоровий малюнок у старовинному рукописі або книзі.
• Билина – староруська епічна пісня-сказання про героїчні подвиги богатирів і знаменні події з життя народу.
• Літопис – історичний твір в Київській державі, а пізніше на українських, білоруських і російських землях, в якому розповідь велася по роках.

Історико-культурні пам’ятки:

• Софійський собор у м. Київ – перша половина ХІ ст., сучасний вигляд.

• Спасо-Преображенський собор у м. Чернігів – 1036 р., сучасний вигляд.

• Успенський собор Києво-Печерської лаври – 1073-1078 рр., сучасний вигляд.

• Михайлівський Золотоверхий собор Михайлівського монастиря в м. Київ – 1108-1113 рр., сучасний вигляд.

• П’ятницька церква в м. Чернігів – кінець ХІІ – початок ХІІІ ст.

• Вишгородська ікона Богородиці.

• Свенська ікона Богородиці з Антонієм і Феодосієм Печерськими.

• Мозаїки Богоматері Оранти та Христа Вседержителя із Софійського собору в м. Київ – перша половина ХІ ст.

• Мініатюра «Євангеліст Лука» з Остромирового Євангелія – 1056-1057 рр.

• Мініатюра «Родина князя Святослава Ярославовича» з «Ізборника» - 1073 р.

 

Тема 4. Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

Дати:

• 1199 р. – утворення Галицько-Волинської держави.
• 1223 р. – битва біля р. Калка.
• 1238-1264 рр. – правління Данила Романовича.
• 1240 р. – захоплення Києва монголами.
• 1245 р. – битва біля м. Ярослав. Поїздка Данила Романовича в Золоту Орду.
• 1253 р. – коронування Данила Романовича.

Персоналії: Роман Мстиславович, Данило Романович (король Данило), Лев Данилович, Юрій І Львович, Юрій ІІ Болеслав.

Поняття й терміни:

• Ярлик – писемний документ (грамота), який видавався підлеглим руським князям ханами Золотої Орди на велике або удільне княжіння в період золотоординського панування на Русі.
• Баскак – урядовець хана Золотої Орди, який за його дорученням здійснював облік населення та збирання данини на підкорених монголами руських землях.

Історико-культурні пам’ятки:

• Успенський собор у м. Володимир – 1160 р., сучасний вигляд.

• Церква святого Пантелеймона поблизу м. Галич – кінець ХІІ ст.

• Холмська ікона Богородиці – ХІІ ст.

• Дорогобузька ікона Богородиці – остання третина ХІІІ ст.

 

Тема 5. Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст. Кримське ханство.

Дати:

• 1362 р. – битва біля р. Сині Води.
• 1385 р. – укладання Кревської унії.
• 40-і роки ХV ст. – утворення Кримського ханства.
• 1478 р. – визнання Кримським ханством васальної залежності від Османської імперії.
• 1489 р. – перша згадка про українських козаків у писемних джерелах.
• 1514 р. – битва біля м. Орша.

Персоналії: Ольгерд, Вітовт, Свидригайло, Хаджі-Герей, Костянтин Іванович Острозький, Юрій Дрогобич.

Поняття й терміни:

• Шляхтич – представник привілейованого панівного стану у Польщі, Литві, на та білоруських українських землях у ХІV-ХVІІ ст.
• Магдебурзьке право – право міст на самоврядування.
• Магістрат – орган міського самоврядування, що відав адміністративними, господарськими, фінансовими, поліцейськими та судовими справами.
• Цех – об’єднання ремісників (однієї або близьких спеціальностей) міст за феодалізму. Цехи являли собою замкнуті корпорації, що захищали станові інтереси ремісників як дрібних виробників.
• «Дике поле» - необжиті осілим населенням степи між Доном, Верхньою Окою й лівими протоками Десни та Дніпра.
• Козак – вільна людина, прикордонник, охоронець.

Історико-культурні пам’ятки:

• Вірменський собор у м. Львів – 1363 р.

• Костел святого Варфоломія в м. Дрогобич – 1392 р. – ХV ст.

• Верхній замок у м. Луцьк – друга половина ХІV – ХV ст.

• Кам’янець-Подільська фортеця – ХІV – ХVІ ст.

• Хотинська фортеця – ХІІІ – ХVІ ст.

• Покровська церква-фортеця в с. Сутківці – 1476 р.

• Замок Паланок (Мукачівський замок) – ХІV – ХVІІ ст.

• Генуезька фортеця в м. Судак – ХІV-ХV ст.

• Бахчисарайський історико-культурний заповідник – ХVІ-XVІІІ ст.

• Церква Зішестя Святого Духа в с. Потеличі – 1502 р.

• Ікона святого Юрія Змієборця із с. Станиля поблизу м. Дрогобич

• Ікона Богородиці з пророками з церкви у с. Підгорці

• Ікона Олексія Горошковича «Успіння Богородиці» - 1547 р.

 

Тема 6. Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині ХVІ ст.

Дати:

• 1556-1561 рр. – створення Пересопницького Євангелія.
• 1556 р. – заснування князем Дмитром Вишневецьким на о. Мала Хортиця першої відомої Січі.
• 1569 р. – Люблінська унія: утворення Речі Посполитої.
• 1586 р. – утворення першої братської (слов’яно-греко-латинської) школи у м. Львів.
• 1596 р. – Берестейська церковна унія: утворення Української греко-католицької церкви (УГКЦ).

Персоналії: Василь-Костянтин Костянтинович Острозький, Дмитро Вишневецький, Криштоф Косинський, Северин Наливайко, Іван Федорович, Герасим Смотрицький, Іпатій Потій, Мелетій Смотрицький.

Василь–Костянтин Острозький – з його ініціативи було створено у 1576 р. (1578 р.) Острозьку академію. Викладалися в ній «сім вільних наук» - граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, астрономія, музика. То була перша в Україні «слов’яно-греко-латинська» школа.

Поняття й терміни:

• Воєводство – адміністративна територіальна одиниця Великого князівства Литовського і Королівства Польського у XV-XVIII століттях. На українських землях у складі Речі Посполитої існували Белзьке, Берестейське, Брацлавське, Волинське, Київське, Підляське, Подільське, Руське і Чернігівське воєводства.
• Низове козацтво – козаки, які жили за дніпровськими порогами на Січі.
• Реєстрове козацтво – українські козаки, що перебували в 1572-1648 рр. на державній службі Речі Посполитої і вносилися в спеціальні списки (реєстри). Вони користувалися особливими привілеями за службу – одержували плату, були звільнені від податей і повинностей тощо.
• Городове козацтво – частина українських козаків, які оселилися навколо прикордонних містечок – Корсуня, Черкас, Чигирина тощо.
• Запорозька Січ – військово-політична організація українського козацтва, яка виникла й розвинулася за дніпровими порогами в другій половині ХVІ ст. Центром Січі було місто-фортеця, яке через різні обставини часто змінювало своє розташування, але завжди було за порогами.
• Старшина – військовий та адміністративний керівний склад Запорізької Січі, реєстрового козацтва, Гетьманщини, а також Слобідської України.
• Кошовий отаман – виборна службова особа на Запорозькій Січі, яка зосереджувала у своїх руках найвищу військову, адміністративну та судову владу; очолював Кіш Запорозької Січі.
• Гетьман – 1. Командувач військом реєстрових козаків. 2. Глава Української держави – часів Гетьманщини. 3. Назва вищих воєначальників у таких державних і військово-державних утвореннях, як Велике князівство Литовське, Королівство Польське, Річ Посполита Обох Народів та Військо Запорозьке Низове.
• Клейноди – відзнаки та атрибути влади козацького війська і старшини.
• Українська греко-католицька церква – християнська церква, створена в ХVІ – ХVІІ ст. на підвладних польсько-литовській державі українських і білоруських територіях, у результаті укладення унії між місцевою православною та католицькими церквами в 1596 р. Визнає верховенство Папи Римського і основні положення католицької релігії, проте зберігає православні обряди.
• Братство – релігійно-громадські організації міщан при православних церквах на українських землях наприкінці ХVІ- ХVІІ ст.
• Полемічна література – підбірка текстів різних авторів, у яких обговорюються проблемні питання релігійної дискусії між католицькою та православною церквами з метою їх об’єднання.

Історико-культурні пам’ятки:

• Острозький замок: Кругла (Нова) вежа – кінець ХVІ ст.

• Ансамбль площі Ринок у м. Львів: Чорна Кам’яниця – кінець ХVІ ст., будинок Корнякта – 1580 р.

 

• Мініатюри Пересопницького Євангелія – 1556-1561 рр.

• Євангеліст Лука: гравюра з львівського «Апостола» - 1574 р.

 

Тема 7. Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині ХVІІ ст.

Дати:

• 1618 р. – похід козаків під проводом гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного на м. Москва.
• 1621 р. – Хотинська битва.
• 1625 р. – Куруківська угода. 
• 1632 р. – «Пункти для заспокоєння руського народу». Утворення Київської колегії.
• 1637-1638 рр. – повстання під проводом Павла Павлюка, Якова Острянина, Дмитра Гуні.

Персоналії: Петро Конашевич-Сагайдачний, Тарас Федорович, Іван Сулима, Йов Борецький, Петро Могила.

Петро Конашевич-Сагайдачний – народився в с. Кульчиці поблизу Самбора на Львівщині. Навчався в Острозькій академії. Брав участь у численних походах козаків. У 1618 р. повів козацьке військо разом з поляками на Москву. Похід закінчився Деулінським перемир’ям. З ініціативи Сагайдачного у 1620 р. було відновлено ієрархію православної церкви, митрополитом стає Іова Борецький. Допомагав полякам у Хотинській війні 1621 р. де був смертельно поранений.

Петро Могила – народився в сім’ї молдавського господаря Симеона та угорської князівни Маргарет. Навчався в Львівській братській школі, Замойській академії. Брав участь у битві під Хотином. Згодом постригся в ченці. З початку XVII ст. архімандрит Києво-Печерської лаври, 1632-1647рр. – митрополит Київський і Галицький. У 1632 р. домігся від королівської влади визнання вищої православної церковної ієрархії. Восени 1631 р. заснував Лаврську школу, незабаром лаврську школу було об’єднано з Київською братською і з 1632 р. постає Києво-Могилянська колегія. Автор богослужбової книги «Требник» (1646 р.).

Поняття й терміни:

• Панщина – відробіткова форма селянських повинностей на користь феодала, закріплена законом.
• Кріпак – особисто залежний від поміщика й прикріплений до земельного наділу селянин.
• Фільварок (від польського folwark, що походить від німецького Vorwerk) – хутір, ферма. У XIV ст. – першій половині XIX ст. в Польщі, Литві, Білорусі, на території Правобережної України – комплекс земельних угідь, на яких феодал вів власне господарство, використовуючи працю кріпаків. Зорієнтований на продаж продукції.
• «Золотий спокій» - період з 1638 по 1648 рр., протягом якого в Україні не було великих козацько-селянських повстань.

Історико-культурні пам’ятки:

• Ансамбль Успенської церкви у м. Львів: церква Успіння 1591-1629 рр., вежа Корнякта – 1572-1578 рр., каплиця Трьох Святителів – 1578 р.

• Ансамбль кафедрального костелу у м. Львів: каплиця Боїмів – 1609-1617 рр.

• Замок у с. Підгірці (Львівська область) – 1635-1640 рр.

• Іллінська церква у с. Суботів – 1656 р.

• Портрет Петра Конашевича-Сагайдачного з книги «Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного» - 1622 р.

 

Тема 8. Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.

Дати:

• 1648 р. – Жовтоводська, Корсунська та Пилявецька битви.
• 1649 р. – Зборівська битва. Зборівський договір.
• 1651 р. – Берестецька битва. Білоцерківський договір.
• 1652 р. – Батозька битва.
• 1653 р. – Жванецька облога. Кам’янецький договір.
• 1654 р. – Переяславська рада; українсько-московський договір («Березневі статті»).
• 1656 р. – московсько-польське Віленське перемир’я.

Персоналії: Богдан Хмельницький, Іван Богун, Адам Кисіль.

Богдан Хмельницький (за гравюрою В. Гондіуса). З 1648 року – гетьман Війська Запорозького . Організатор повстання проти панування шляхти в Україні, яке переросло у Національно-визвольну війну українського народу проти Речі Посполитої. Засновник козацької держави на теренах Центральної України – Війська Запорозького, більш відомої як Гетьманщина. У 1654 році в Переяславі уклав військовий союз з Московським царством. Після підписання Віленського російсько-польського перемир’я у 1656 р. переорієнтуватися на союз зі Швецією та Османською Портою, вбачаючи в амбіціях Москви небезпеку козацькому суверенітету.

Поняття й терміни:

• Національно-визвольна війна – збройна боротьба народу, спрямована на знищення іноземного панування, завоювання національної незалежності й утворення національної держави.
• Військо Запорізьке – офіційна назва Української козацької держави років національно-визвольної війни середини ХVІІ ст.
• Гетьманщина – неофіційна назва території Лівобережної України разом із Києвом, яка після Андрусівського перемир’я ввійшло до складу Російської держави.
• Покозачення – перехід до козацького стану.

 

Тема 9. Козацька Україна наприкінці 50-80-х рр. ХVІІ ст.

Дати:

• 1658 р. – Гадяцький договір.
• 1659 р. – Конотопська битва.
• 1667 р. – Андрусівське перемир’я.
• 1669 р. – Корсунська угода, визнання Правобережною Гетьманщиною протекторату Османської імперії.
• 1681 р. – Бахчисарайський мирний договір.
• 1686 р. – «Вічний мир» між Московським царством і Річчю Посполитою. Підпорядкування Київської митрополії Московському патріархатові.

Персоналії: Іван Виговський, Юрій Немирич, Юрій Хмельницький, Павло Тетеря, Іван Брюховецький, Павло Дорошенко, Іван Сірко, Дем’ян Многогрішний, Іван Самойлович.

Петро Дорошенко – гетьман Правобережної України. В 1668 р. гетьман обох боків Дніпра. Разом з армією турецького султана Мохаммеда IV в 1672 р. пішов походом на Галичину, в цьому ж році підписав Бучацький договір. В 1669 р. намагався досягти протекторату Туреччини. Зрікся булави у 1676 р.

Поняття й терміни:

• Руїна – назва періоду в історії Гетьманщини, що супроводжувався безперервними громадянськими війнами; розчленування території козацької держави, її перебування у колі інтересів сусідніх держав.
• «Великий згін» - насильне переселення (депортація) мешканців Правобережжя (Подніпров'я) на Лівобережну Україну організоване гетьманом Іваном Самойловичем у 1678-1679 рр.
• Чигиринські походи – військові походи турецько-татарської армії на Чигирин (1677 р. – перший похід, 1678 р. – другий похід) спільно із козаками, які підтримували Юрія Хмельницького, з метою завоювання Правобережної України.

 

Тема 10. Українські землі наприкінці ХVІІ – в першій половині ХVІІІ ст.

Дати:

• 1708 р. – українсько-шведський союз, зруйнування Батурина
• 1709 р. – зруйнування московитськими військами Чортомлицької Січі. Полтавська битва
• 1710 р. – «Конституція…» Пилипа Орлика.
• 1713 р. – ліквідація козацтва на Правобережній Україні.
• 1734 р. – заснування Нової (Підпільненської) Січі.

Персоналії: Іван Мазепа, Семен Палій, Кость Гордієнко, Пилип Орлик, Іван Скоропадський, Павло Полуботок, Данило Апостол, Феофан Прокопович.

Іван Мазепа – навчався в Києво-Могилянські колегії та єзуїтській колегії у Варшаві. Перебував у Німеччині, Італії, Нідерландах. В 1687 р. гетьман Іван Мазепа підписав з Московією Коломацькі статті, у 1689 р. брав участь у Другому Кримському поході разом із князем Василем Голіцином. В 1692 р. придушив виступи Петра Іваненка (Петрика). В 1702-1704 рр. придушив повстання Семена Палія на Правобережжі, і до 1709 р. Правобережжя перебувало під контролем Івана Мазепи. Продовжував формувати козацьку еліту – значкові товариші; докладався до будівництва соборів та церков. З ініціативи гетьмана Києво-Могилянська колегія отримала статус академії (1701 р.) В роки Північної війни у 1708 р. перейшов на бік шведського короля Карла ХІІ. Цей крок гетьмана Московія в особі царя Петра І розцінила як зраду. Було знищено столицю гетьмана місто Батурин та зруйнована Чортомлицька Січ.  Після Полтавської битви (1709 р.) змушений був залишити територію України. В 1710 р. помирає в м. Бендерах (Молдова).

Поняття й терміни:

• Конституція – Основний закон держави, який визначає її устрій, порядок і принципи формування представницьких органів влади, виборчу систему, основні права і свободи громадян.
• Малоросія – офіційна назва тієї частини України, що вживалася в російських нормативно-правових актах з другої половини ХVІІ ст.
• Малоросійська колегія – орган державної структури Російської імперії, заснований для керування Гетьманщиною. 1722-1727 рр. – Перша Малоросійська колегія (мета створення: обмеження влади козацької старшини та автономії України). 1764-1786 рр. – Друга Малоросійська колегія.
• Змосковщення/зросійщення – сукупність дій та умов, спрямованих на зміцнення російської національно-політичної переваги в Україні та серед українців, за допомогою переходу чи переводу осіб неросійської національності на російську мову й російську культуру та їхньої подальшої асиміляції.
• Козацьке бароко – оригінальний варіант барокової архітектури, що сформувався під впливом канонів давньоруського мурованого будівництва та традицій дерев’яного народного конструювання. Українське бароко відрізнялося більшою зваженістю, поміркованістю у декоративності, спокійністю форм. (Бароко стиль у мистецтві ХVІ-ХVІІІ ст., якому притаманні підкреслена урочистість, пишна декоративність, динамічність композиції.)
• Козацькі літописи – козацько-старшинські літописи ХVІІ – початку ХVІІІ ст., в яких розповідається про події в Україні ХVІІ – початку ХVІІІ ст. і особлива увага приділяється Національно-визвольній війні українського народу під проводом Б. Хмельницького («Літопис Самовидця», літопис Г. Граб’янки, літопис С. Величка).

Історико-культурні пам’ятки:

• Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря в м. Чернігів – 1679-1689 рр.

• Покровський собор у м. Харків – 1689 р.

• Оборонна синагога в м. Жовква – 1692-1698 рр.

• Георгіївська церква Видубицького монастиря в м. Київ – 1696-1701 рр.

• Преображенська церква у с. Великі Сорочинці – 1732 р.

• Портрет Богдана Хмельницького авторства Вільгельма Гондіуса – середина ХVІІ ст.

• Ікона Йова Кондзелевича «Вознесіння Христове» з іконостасу церкви Воздвиження Чесного Хреста монастиря Скит Манявський.

• Гравюра Івана Мигури «Іван Мазепа серед своїх добрих справ» - 1706 р.

Тема 11. Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Дати:

• 1764 р. – остаточна ліквідація посади гетьмана.
• 1768 р. – Коліївщина.
• 1775 р. – остаточна ліквідація Запорізької Січі.
• 1780-1782 рр. – ліквідація особистої залежності селян в Австрійській імперії.
• 1783 р. – закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України. Підкорення Російською імперією Кримського ханства.

Персоналії: Кирило Розумовський, Петро Калнишевський, Олекса Довбуш, Максим Залізняк, Іван Гонта, Григорій Сковорода, Артем Ведель, Іван Григорович-Барський.

Кирило Розумовський. У 1750 р. російська імператриця Єлизавета затвердила на гетьманство Кирила Розумовського, однак лише у 1751 р. гетьман прибуває до Глухова, де старшинська рада обирає його гетьманом. До складу гетьманщини відходить Запорозька Січ і Київ. Протягом 1760-1763 рр. провадилась судова реформа, наслідком якої Гетьманщина мала перетворитись з військової на цивільну державу. Гетьман провадив реформи в армії та освіті; почав розбудовувати Батурин, де планував відкрити університет. В 1763 р. імператриця Катерина ІІ отримала прохання старшини закріпити гетьманство за родом Розумовських. Це було однією з причин ліквідації гетьманства (1764 р.).

Григорій Сковорода. Філософ, гуманіст, просвітитель, поет, педагог. Працював викладачем етики та поетики в Харківському та Переяславському колегіумах.  На його думку людина може стати щасливою пізнавши самого себе, а також слід займатись у житті тим, що людині природно відповідає. Автор творів «Сад божественних пісень», збірник байок «Басни харковскія ». пісню Сковороди «Всякому городу нрав і права» використав І. Котляревський у п’єсі «Наталка Полтавка».  Йому належить вислів: «Світ ловив мене , але не спіймав».

Поняття й терміни:

• Опришок – учасник національно-визвольного руху в Галичині, Буковині та на Закарпатті проти польської, угорської й австрійської влади у ХVІ – першій половині ХІХ ст.
• Нова (Підпільненська) Січ – територіально-військова організація українських козаків, остання Запорізька Січ. Заснована 1734 року козаками після повернення із турецьких володінь в Україну. Проіснувала до 1775 р.
• Паланка – військово-адміністративна одиниця Нової Січі.
• Зимівник – хуторське господарство, де, здебільшого, взимку проживали козаки, які не залишалися на Січі.
• Задунайська Січ – січ, яку заснувала частина козаків, що після знищення Нової Січі перебралися в турецькі володіння.
• Гайдамака – учасник національно-визвольної боротьби українського народу проти польського гноблення в Правобережній Україні у ХVІІІ ст.
• Коліївщина – виступ гайдамаків під керівництвом Максима Залізняка на Правобережжі проти поляків. Виступ було придушено спільними зусиллями польських і російських військ.

Історико-культурні пам’ятки:

• Собор святого Юра у м. Львів – 1744-1762 рр.

• Андріївська церква у м. Київ – 1747-1757 рр.

• Ратуша у м. Бучач – 1751 р.

• Покровська церква в м. Київ – 1766 р.

• Троїцький собор у м. Новомосковськ (архітектор – Яким Погребняк) – 1775-1780 рр.

• Успенський собор Почаївської лаври – 1771-1783 рр.

• Палац Кирила Розумовського в м. Батурин – 1799-1803 рр., сучасний малюнок.

• Скульптурна група святого Юрія Змієборця на фасаді собору святого Юра у м. Львів (скульптор Йоганн Пінзель).

 

Тема 12. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – в першій половині ХІХ ст.

Дати:

• 1798 р. – видання «Енеїди» І. Котляревського.
• 1828 р. – ліквідація Задунайської Січі.
• Грудень 1825 – січень 1826 рр. – повстання Чернігівського полку.
• 1830-1831 рр. – польське визвольне повстання.
• 1840 р. – перше видання «Кобзаря» Тараса Шевченка.
• 1846-1847 рр. – діяльність Кирило-Мефодіївського братства.

Персоналії: Іван Котляревський, Устим Кармалюк, Тарас Шевченко, Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш.

Іван Котляревський – у 1812 р. під час російсько-французької війни сформував український козацький полк. У 1817-1821 рр. директор Полтавського театру. Із 1818 р. брав участь у діяльності полтавської масонської ложі «Любов до істини». 1798 р. виходить перша частина «Енеїди» Котляревського (перший твір нової української літератури). Створив п’єси «Наталка Полтавка» і «Москаль-Чарівник».

Тарас Шевченко – у 1840 р. у Петербурзі вийшла перша збірка його поезій «Кобзар». Був одним з найвидатніших майстрів українського образотворчого мистецтва. В 1844 р. вийшов альбом офортів «Живописна Україна», де представлені роботи художника на історичну тематику («Дари в Чигирині», «Смерть Б. Хмельницького»).

 

 

 

 

 

 

 

Микола Костомаров – ад’юнкт-професор (вчене звання у дореволюційній Росії і Західній Європі) кафедри російської історії Київського університету. Один із засновників Кирило-Мефодіївського братства (1846 р.) та автор його програмних документів, зокрема «Книги буття українського народу».

Пантелеймон Куліш – один із засновників Кирило-Мефодіївського братства (1846 р.), за участь у діяльності якого був заарештований. У 1858-1863 рр. у Петербурзі редагував український журнал «Основа». Автор першого історичного роману «Чорна рада». Створив українську абетку (кулішівка).

Поняття й терміни:

• Промисловий переворот – історичне явище, пов’язане з розвитком продуктивних сил, коли відбувається перехід від мануфактурного до фабричного, фабрично-заводського виробництва із використанням машин та вільнонайманої праці.
• Нація – форма спільноти людей, яка склалася історично і якій властиві спільність території, економічного життя, мови, певні риси психологічного та духовного обличчя, що проявляються у своєрідності культури.
• Національне відродження – процес пробудження й формування національної самосвідомості народу.
• Національна ідея – акумулятор прогресивних національних програм, політичних ідей, гасел, цінностей, рушій національного прогресу, основа національно-визвольних рухів, національної самосуверенізації.
• Масон – член морально-етичного руху рух у вигляді закритої організації. Масонство – релігійно-етичний рух, що висував ідею про єдине людське товариство, моральне самовдосконалення. Ложі (гуртки) масонів діяли в багатьох містах України і мали в основному антимонархічний характер. Найбільш відомі ложі – «Любов до істини», «Малоросійське товариство».

 

Тема 13. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – в першій половині ХІХ ст.

Дати:

• 1816 р. – створення освітнього товариства галицьких греко-католицьких священиків.
• 1833-1837 рр. – діяльність «Руської Трійці».
• 1837 р. – видання «Русалки Дністрової».
• 1848 р. – скасування панщини в Галичині. Створення Головної Руської Ради. Видання першої української газети «Зоря Галицька».

Персоналії: Іван Могильницький, Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький, Олександр Духнович, Лук’ян Кобилиця.

Маркіян Шашкевич – вважається речником західноукраїнського національного відродження. Навчався в духовній семінарії та університеті у Львові. У студентські роки був організатором і лідером «Руської трійці» (1832 р.), співавтор альманаху «Русалка Дністровая» (1837 р.), один із перших перекладав «Слова о полку Ігоревім».

Поняття й терміни:

• «Будителі» - під такою назвою в історію Закарпаття увійшли визначні культурно-політичні діячі кінця XVIII – першої половини ХІХ ст. І.Базилович, О.Духнович, М.Лучкай, А.Добрянський та ін. «Будителі» ставили метою збуджувати в масах українську національну свідомість шляхом упровадження рідної мови в усі ланки освітньої мережі, пресу, літературу тощо, виступали за широке дослідження і популяризацію місцевої історії як невід’ємної частини історії всієї України.
• Революція – докорінна якісна зміна, різкий стрибкоподібний перехід від одного якісного стану до іншого, від старого до нового; докорінний переворот у житті суспільства, який приводить до ліквідації віджилого суспільного ладу й утвердження нового.
• «Весна народів» - термін, який використовувався стосовно революційних подій, які розпочалися в лютому 1848 року у Франції і швидко поширилися на Австрійську імперію, німецькі та італійські землі.

 

Тема 14. Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Дати:

• 1805 р. – відкриття університету в м. Харків.
• 1834 р. – відкриття університету в м. Київ.
• 1839 р. – ліквідація царською владою греко-католицької церкви на Правобережжі.

Персоналії: Василь Каразін, Петро Гулак-Артемовський, Григорій Квітка-Основ’яненко, Михайло Максимович, Михайло Остроградський.

Поняття й терміни:

• Романтизм – ідейний рух у літературі, науці і мистецтві, представники якого заперечували раціоналізм, відмовлялися від суворої нормативності в художній творчості, були прихильниками культу почуттів людини. Його ідеологія спирається на культ індивідуалізму, на підкреслену, загострену увагу людської особистості до психологічних проблем і внутрішнього «Я».
• Класицизм – один із основних напрямків європейської літератури та мистецтва, що виник у часи раннього Просвітництва (ХVІІ ст.), а досяг розвитку у ХVІІІ ст. Його послідовники вважали ідеальним зразком для наслідування пам’ятки античної (давньогрецької та давньоримської) культури.

Історико-культурні пам’ятки:

• Будівля Київського університету – 1837-1843 рр.

• Картина Василя Тропініна «Дівчина з Поділля».

• Картини Тараса Шевченка «Автопортрет» (1840), «Катерина» (1842), офорти з серії «Живописна Україна».

«Смерть Богдана Хмельницького»

«Дари в Чигирині»

• Пам’ятник князю Володимиру в м. Київ – 1853 р.

• Пам’ятник градоначальнику та генерал-губернатору Арману де Рішельє в м. Одеса (скульптор Іван Мартос) – 1828 р.

• Картина Василя Штернберга «Садиба Г.С. Тарновського в Качанівці» -       1837 р.

 

Тема 15. Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

Дати:

• 19 лютого 1861 р. – царський маніфест про скасування кріпосного права в Російській імперії.
• 1863 р. – Валуєвський циркуляр
• 1863-1864 рр. – польське національно-визвольне повстання.
• 1876 р. – Емський указ.

Персоналії: Володимир Антонович, Олександр Кониський, Михайло Драгоманов, Павло Чубинський, Борис Грінченко, Ісмаїл Гаспринський.

Володимир Антонович – представник руху «хлопоманів» ( на сторінках журналу «Основа» (1861-1862 рр.) опублікував статтю під заголовком «Моя сповідь», у якій закликав поляків, повернутись до українського народу, якого колись зреклися їхні предки.). Голова Історичного товариства Нестора Літописця (1881 р.). Автор історичних праць. Один з ініціаторів угоди галицьких народовців з польсько-австрійськими політичними колами, що дістало назву «нова ера» (1892 р.).

Михайло Драгоманов – один із активних діячів південно-Західного відділу Російського географічного товариства і Київської (Старої) громади. В 1875 р. емігрував до Швейцарії, де в Женеві видавав перший український політичний журнал «Громада» (1878 р.). поширював ідеї соціалізму, який мав громадівський характер. Об’єднання громадян як вільні й самостійні утворення будуватимуть між собою відносини на федеративних засадах з низу до верху – аж до всесвітньої федерації, як наступниці держави. В останні роки життя обіймав посаду професора історії в Софійському університеті (Болгарія).

Павло Чубинський – співпрацював у журналі «Основа» та Київській громаді. 1863 р. опублікував вірш «Ще не вмерла Україна» [Мотив твору взятий з польської мазурки «Єще Польска нє зґінела» та з пісні сербських повстанців, де були слова «Серце біє і кров ліє за нашу свободу»], який згодом стане гімном. У 1873 р. управитель справами Південно-Західного відділу географічного Російського товариства, після закриття якого (Емський указ 1876 р.) Чубинського заарештовано і вислано з України.

Ісмаїл Гаспринський – кримськотатарський письменник, педагог, культурний та громадськополітичний діяч. Його обирали гласним Бахчисарайської міської думи, а згодом і міським головою Бахчисарая. На цій посаді він дбав про облаштування міста та організацію народної освіти. Також писав і видавав за власною редакцією численні підручники та книжки для кримськотатарської молоді. Його навчальний посібник «Ходжа-і-суб'ян» («Учитель дітей») став найпопулярнішим виданням у тюркомовному світі. У 1883 році І. Гаспринський розпочав видання газети «Терджиман» («Перекладач»), першого тюркомовного видання в Російській імперії. А в 1905 році І. Гаспринський започаткував кримськотатарське періодичне видання для жінок «Алємі нісван» («Жіночий світ»).

Поняття й терміни:

• «Київська козаччина» - масовий селянський рух у Київській губернії та Чернігівській губернії 1855 року, спрямований проти національної і соціальної політики російського уряду в Україні.
• Земство – орган місцевого самоврядування, створений у Російській імперії відповідно до земської реформи 1864 р.
• Громадівський рух – форма національно-визвольного руху, діяльність суспільних об’єднань української інтелігенції в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Громади займалися видавничою справою, організацією недільних шкіл, бібліотек, публічних лекцій.

 

Тема 16. Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ ст.

Дати:

• 1868 р. – створення у м. Львів товариства «Просвіта».
• 1873 р. – створення у м. Львів Літературного товариства імені Тараса Шевченка (від 1892 р. – Наукове товариство імені Тараса Шевченка).
• 1890 р. – створення Русько-української радикальної партії.
• 1899 р. – створення Української національно-демократичної партії та Української соціал-демократичної партії.

Персоналії: Юліан Романович, Юліан Бачинський, Іван Франко, Олександр Барвінський, Юрій Федькович.

Іван Франко – один із засновників Русько-української радикальної партії (РУРП), згодом відмовився від соціалістичних поглядів і став членом Української національно-демократичної партії (УНДП). Очолював в НТШ філологічну секцію. Літературні творчість розпочав у 70-х роках. У 1892 р. брав участь у селянському віче в м. Снятин.

Поняття й терміни:

• Трудова міграція – переселення людей за межі країни з метою пошуку роботи й вільних земель.
• Кооперація – добровільне об’єднання людей, які на пайових засадах спільно займаються певним видом господарської діяльності.
• Партія – найбільш активна й організована частина певної соціальної групи населення, яка обстоює і захищає її інтереси та бореться за досягнення державної влади.
• Українофіли – українські діячі 60-х років ХІХ ст., які ставили своєю метою освіту широких народних мас рідною мовою.
• Москвофіли – представники мовно-літературної та суспільно-політичної течії другої половини ХІХ ст.. на Галичині, Буковині та Закарпатті, які виступали за національно-культурну та державно-політичну єдність із російським народом і російською державою.
• Народовці – представники суспільно-політичної течії, що виникла в 1860-ті роки в Галичині, які спрямовували свою діяльність на підвищення культурно-освітнього рівня та національної свідомості українців.
• Радикали – представники політичної течії, що відокремилася від народовського руху і сповідувала соціалістичні ідеї. Заснували першу українську політичну партію в Галичині – Русько-українську радикальну партію (1890 рік).
• «Нова ера» - українсько-польське порозуміння в Галичині 1890-1894 рр.

 

Тема 17. Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Дати:

• 1865 р. – відкриття Новоросійського університету.
• 1875 р. – відкриття Чернівецького університету.

Персоналії: Ілля Мечников, Іван Пулюй, Агантел Кримський, Дмитро Яворницький, Леся Українка, Марко Кропивницький, Микола Садовський, Марія Заньковецька, Михайло Вербицький, Микола Лисенко, Соломія Крушельницька, Богдан Ханенко, Василь Симиренко.

Агатангел Кримський – один із найвизначніших світових дослідників сходу, письменник. Збірка його поезій «Пальмове гілля» містить оригінальні вірші дослідника та переклади арабських поезій українською мовою (знав близько 60 мов). Із 1918 року Агатангел Кримський працював секретарем Всеукраїнської Академії Наук. Залишив по собі унікальні мовознавчі дослідження: «Українська граматика», «Нариси з історії української мови». У 1941 році постановою Народного комісаріату внутрішніх справ (НКВС) Кримського оголосили «ворогом народу». В ув’язненні вчений помер.

Леся Українка (Лари́са Петрі́вна Ко́сач-Кві́тка) – поетеса, драматург, прозаїк, перекладач, публіцист. Брала активну участь в українському національному русі. Відомі твори: «Лісова пісня» (1911 р.), «Бояриня» (1913 р.). Дочка письменниці Ольги Петрівни Драгоманової-Косач, яка творила під псевдонімом Олена Пчілка. Дядько Лесі (так її називали у сім’ї і це ім’я стало літературним псевдонімом) — Михайло Драгоманов, був відомим ученим, громадським діячем.

Михайло Вербицький – український композитор, автор музики до гімну «Ще не вмерла Україна.» Текст  Павла Чубинського у Галичині вперше був опублікований у грудневому числі часопису «Мета» за 15 січня 1864 р. Ймовірно, це надихнуло о. Михайла (або йому було замовлено перемишльською «Громадою») написати патріотичну пісню. Перше виконання твору «Ще не вмерла Україна» як Гімну відбулося 10 березня 1865 р. у Перемишлі, як завершальний номер концерту, присвяченому Тарасові Шевченку, диригував Анатоль Вахнянин.

Микола Лисенко – заклав основи національного музичного мистецтва. Пройшов школи Лейпцизької та Петербурзької консерваторій. Автор перших опер для дітей «Коза-Дереза», «Пан Коцький»; опер «Різдвяна ніч», «Тарас Бульба».

Соломія Крушельницька – українська всесвітньо відома оперна співачка з Галичини. У 1893 р. дебютувала на сцені Львівської опери. Навчалася в майстрів оперного співу Італії. Із 1895 р. виступала в усіх великих операх Європи та Америки. Партнерами Крушельницької на сцені були Енріко Карузо, Тітто Руффо, Федір Шаляпін. Італійський композитор Джакомо Пуччіні подарував співачці свій портрет з написом "Найпрекраснішій і найчарівнішій Батерфляй". 

Поняття й терміни:

• Меценат – багатий покровитель науки або мистецтва.
• Професійний театр – театр, у якому актори працюють на професійній основі.
• Реалізм – правдиве, об’єктивне відображення дійсності засобами, притаманними тому чи іншому виду мистецтв.
• Модернізм – загальна назва напрямів у мистецтві та літературі ХХ ст., для яких характерне заперечення традиційних форм і естетики минулого, посилання на умовність стилю, немотивоване експериментаторство і протиставлення себе реалізму.

Історико-культурні пам’ятки:

• Резиденція православних митрополитів Буковини і Далмації в м. Чернівці – 1864-1882 рр.

• Володимирський собор у м. Київ – 1862-1896 рр.

• Будівля оперного театру в м. Одеса – 1884-1887 рр.

• Будівля з химерами в м. Київ – 1901-1903 рр.

• Будинок Полтавського губернського земства – 1903-1908 рр.

• Будинок страхового товариства «Дністер» у м. Львів – 1905-1906 рр.

 

 

 

 

 

 

• Пам’ятник Богдану Хмельницькому в м. Київ (скульптор Михайло Микешин) – 1888 р.

• Картина Миколи Пимоненка «Святочне Ворожіння» - 1888 р.

• Картина Сергія Васильківського «Козаки в степу» - 1890 р.

• Картина Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові» - 1890-1891 рр.

• Картина Івана Труша «Портрет Лесі Українки» - 1900 р.

• Картина Олександра Мурашка «Дівчина в червоному капелюсі» -                  1902-1903 рр.