Матеріали до теми "Синтаксис" (прийоми візуалізації).

Про матеріал

Прийоми візуалізації при вивченні теми «Синтаксис». Візуалізація – це створення та представлення графічного образу текстової інформації, що робить її наочною, а отже, зручнішою для аналізу та осмислення. Точніше визначення візуалізації дає Вербицький А.А.: "Процес візуалізації – це згортання розумових змістів в наочний образ; будучи сприйнятим, образ може бути розгорнутий і служити опорою адекватних розумових і практичних дій". Я розумію під активними засобами візуалізації не просто ілюстративний матеріал, а систему передачі візуальної інформації, що дозволяє будь-якому суб'єкту взаємодії здійснювати управління інформацією. Застосування різноманітних способів візуалізації дає можливість урізноманітнити навчання на уроках української мови. Які ж основні компетенції формуються методом візуалізації? Я вважаю, що всі ключові компетенції (по Хуторському А.В.) передбачають формування здібностей у учнів знаходити і застосовувати потрібну інформацію, швидше запам’ятовувати правила з мови, встановлювати зв’язки між мовними явищами, працювати в команді, бути готовим протягом усього життя до постійного самовдосконалення. Візуалізація ж готує і створює сприятливі умови для їх формування. Саме розвиток у особистості життєво важливих компетентностей може дати людині можливості орієнтуватись у сучасному суспільстві, інформаційному просторі, швидкоплинному розвиткові ринку праці, подальшому здобутті освіти. При візуалізації навчального матеріалу слід враховувати, що наочні образи скорочують ланцюг словесних міркувань і можуть синтезувати схематичний образ більшої «ємності», ущільнюючи тим самим інформацію. Іншим важливим аспектом використання візуальних навчальних матеріалів є визначення оптимального співвідношення наочних образів і словесної, символьної інформації. Поняттєвий й візуальне мислення на практиці знаходяться в постійній взаємодії. Вони розкривають різні сторони досліджуваного поняття, процесу або явища. Словесно-логічне мислення дає нам більш точне й узагальнене відображення дійсності, але це відображення абстрактне. У свою чергу, візуальне мислення допомагає організувати образи, робить їх цілісними, узагальненими, повними. Таким чином, візуалізація навчальної інформації дозволяє вирішити цілий ряд педагогічних завдань:  забезпечення інтенсифікації навчання;  активізації навчальної та пізнавальної діяльності;  формування і розвиток критичного і візуального мислення; зорового сприйняття;  образного представлення знань і навчальних дій;  передачі знань та розпізнавання образів;  підвищення візуальної грамотності та візуальної культури тощо. Сьогодні відома значна кількість візуальних засобів передачі інформації: дошка, плакати, схеми та мультимедійний проектор, збірні візуальні засоби (магнітні та шпилькові дошки), демонстраційні моделі, екран / монітор комп’ютера, інтерактивна дошка тощо. Нині існує доволі широкий спектр форм візуалізації навчального матеріалу як електронних так і фізичних: комп’ютерні презентації; флеш анімації; відео / аудіо матеріали; зображення; діаграми; схеми; графіки; інтелект-карти тощо. Візуалізацію можна використовувати на всіх етапах навчання: при поясненні нового матеріалу; при повторенні; при закріпленні; при контролі й систематизації; при узагальненні; при виконанні домашніх завдань; при самостійній роботі. Використовуючи засоби візуалізації на уроках мови, паралельно в якості педагогічних технологій використовуються:  проектний метод, який передбачає індивідуальну організацію роботи над навчальним матеріалом.  технологія критичного мислення, яка передбачає формування навичок роботи з інформацією. Будь-яка форма візуалізації інформації містить елементи проблемності. Завдання вчителя – використовувати такі форми наочності, які не тільки доповнили б словесну інформацію, але й самі були носіями інформації. Чим більше проблемності в наочній інформації, тим вищий ступінь розумової активності учня. Мультимедійні енциклопедії, інтелектуальні комп'ютерні ігри, індивідуальні та групові завдання на створення презентацій, опорні схеми, конспекти, плани, виконані в електронному варіанті, – формують ціннісно-змістові компетенції. Дані компетенції забезпечують механізм самовизначення учня в навчальній та іншій діяльності.

Перегляд файлу

ВИВЧЕННЯ СИНТАКСИСУ З ВИКОРИСТАННЯМ ЗАСОБІВ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ

Візуалізація інформації.

Візуалізація – це створення та представлення графічного образу текстової інформації, що робить її наочною, а отже, зручнішою для аналізу та осмислення.

Точніше визначення візуалізації дає Вербицький А.А.: "Процес візуалізації – це згортання розумових змістів в наочний образ; будучи сприйнятим, образ може бути розгорнутий і служити опорою адекватних розумових і практичних дій".

Я розумію під активними засобами візуалізації не просто ілюстративний матеріал, а систему передачі візуальної інформації, що дозволяє будь-якому суб'єкту взаємодії здійснювати управління інформацією. Застосування різноманітних способів візуалізації дає можливість урізноманітнити навчання на уроках української мови.

Які ж основні компетенції формуються методом візуалізації? Я вважаю, що всі ключові компетенції (по Хуторському А.В.) передбачають формування здібностей у учнів знаходити і застосовувати потрібну інформацію, швидше запам’ятовувати правила з мови, встановлювати зв’язки між мовними явищами, працювати в команді, бути готовим протягом усього життя до постійного самовдосконалення. Візуалізація ж готує і створює сприятливі умови для їх формування.

Саме розвиток у особистості життєво важливих компетентностей може дати людині можливості орієнтуватись у сучасному суспільстві, інформаційному просторі, швидкоплинному розвиткові ринку праці, подальшому здобутті освіти.

При візуалізації навчального матеріалу слід враховувати, що наочні образи скорочують ланцюг словесних міркувань і можуть синтезувати схематичний образ більшої «ємності», ущільнюючи тим самим інформацію.

Іншим важливим аспектом використання візуальних навчальних матеріалів є визначення оптимального співвідношення наочних образів і словесної, символьної інформації. Поняттєвий й візуальне мислення на практиці знаходяться в постійній взаємодії. Вони розкривають різні сторони досліджуваного поняття, процесу або явища. Словесно-логічне мислення дає нам більш точне й узагальнене відображення дійсності, але це відображення абстрактне. У свою чергу, візуальне мислення допомагає організувати образи, робить їх цілісними, узагальненими, повними.

Таким чином, візуалізація навчальної інформації дозволяє вирішити цілий ряд педагогічних завдань:

забезпечення інтенсифікації навчання;
активізації навчальної та пізнавальної діяльності;
формування і розвиток критичного і візуального мислення; зорового сприйняття;
образного представлення знань і навчальних дій;
передачі знань та розпізнавання образів;
підвищення візуальної грамотності та візуальної культури тощо.

Сьогодні відома значна кількість візуальних засобів передачі інформації: дошка, плакати, схеми та мультимедійний проектор, збірні візуальні засоби (магнітні та шпилькові дошки), демонстраційні моделі, екран / монітор комп’ютера, інтерактивна дошка тощо.

Нині існує доволі широкий спектр форм візуалізації навчального матеріалу як електронних так і фізичних: комп’ютерні презентації; флеш анімації; відео / аудіо матеріали; зображення; діаграми; схеми; графіки; інтелект-карти тощо.

Візуалізацію можна використовувати на всіх етапах навчання: при поясненні нового матеріалу; при повторенні; при закріпленні; при контролі й систематизації; при узагальненні; при виконанні домашніх завдань; при самостійній роботі.

Використовуючи засоби візуалізації на уроках мови, паралельно в якості педагогічних технологій використовуються:

проектний метод, який передбачає індивідуальну організацію роботи над навчальним матеріалом.
технологія критичного мислення, яка передбачає формування навичок роботи з інформацією.

Будь-яка форма візуалізації інформації містить елементи проблемності. Завдання вчителя – використовувати такі форми наочності, які не тільки доповнили б словесну інформацію, але й самі були носіями інформації. Чим більше проблемності в наочній інформації, тим вищий ступінь розумової активності учня.

Мультимедійні енциклопедії, інтелектуальні комп'ютерні ігри, індивідуальні та групові завдання на створення презентацій, опорні схеми, конспекти, плани, виконані в електронному варіанті, – формують ціннісно-змістові компетенції. Дані компетенції забезпечують механізм самовизначення учня в навчальній та іншій діяльності.

Прийоми візуалізації при вивченні теми «Синтаксис».

1. Схематизація.

З точки зору психології , схематизація – згладжування відмінностей між предметами та виявлення подібності між ними. Віртуальна схематизація – це прийом, який заохочує учнів зображувати ідеї та зв'язки між ними у візуальній формі, що допомагає зрозуміти взаємозв'язки між різними концепціями та ідеями.

Також існує думка, що схематизація – це вміння "читати" схеми, тобто бачити за умовними позначеннями якийсь зміст навчального матеріалу; створювати схеми, замінюючи абстрактні і матеріальні об'єкти умовними знаками; оперувати схемами відповідно до їх функціонального призначення.

За допомогою схем і таблиць є можливість швидко актуалізувати знання, просто «пройшовши» схему очима, узагальнити вивчене на уроці.

Використання логічних схем та узагальнюючих таблиць на уроках української мови 5-9 класи

Схему можна скласти разом, опрацьовуючи новий матеріал. Наприклад, перший урок з вивчення теми «Односкладне речення».

Знайдіть, будь ласка, у реченнях головні члени речення.

Хочу плакати, але замість того завжди сміюся. Вільні люди.

Ви побачили, що у реченні може бути лише присудок або лише підмет. У залежності від цього односкладні речення поділяють на дві групи: називні і дієслівні (учні заповнюють схему).

Хочу плакати, але замість

того завжди сміюся. Вільні люди.

Знайдіть у реченнях присудки. Визначте особу дієслова- присудка.

Так тихо, тихо скрізь. Люблю простори рідної землі.

Люблю- 1 особа однини, тихо – особи немає (явище природи).

Односкладні речення з головним членом- присудком можна поділити на дві групи.

Знайдіть присудок у кожному реченні, визначте особу дієслова.

Люблю в`язку ріллю, паруючу і сиву (люблю- 1 ос.одн.).

Тут кують знання (кують- 3 ос. мн.).

Голкою криниці не викопаєш (не викопаєш – 2 ос. одн.) (Нар. творчість).

В залежності від того, чим виражено дієслово у односкладному реченні, їх можна поділити на такі групи: означено-особові - речення, у яких головний член означає дію, яка стосується певної особи (або осіб), головний член такого речення виражений дієсловом 1-ї або 2-ї особи однини і множини дійсного та наказового способів; неозначено-особові - речення, в яких дійова особа уявляється невиразно, неозначено,головний член такого речення виражається дієсловом у 3-й особі множини теперішнього або майбутнього часу або формою множини минулого часу; узагальнено-особові - речення, у яких головний член означає дію, яка стосується будь-якої (узагальненої) особи, головний член у таких реченнях виражається дієсловом найчастіше у формі 2-й особи однини і множини.

Дуже часто, працюючи зі схемами і таблицями при вивченні нового матеріалу на уроках української мови колективно, в групах або індивідуально, я пропоную учням доповнити вже наявну таблицю, схему, або створити свою, або замінити таблицю схемою і навпаки.

Розподіліть сполучники сурядності за групами: а, і, та, то, але, чи, проте, й, ні, однак, або, зате.

Також при вивченні теми "Складні сполучникові речення" широко використовуються схематичні зображення речень. Шифрування речень за допомогою схематичного зображення дозволяє учителю швидко зрозуміти, чи правильно учні визначили кількість простих речень у складному, чи правильно показали зв’язки між простими реченнями. Використовуючи схеми, можна підібрати безліч завдань.

З переліку речень підбери ті, які відповідають схемам.

1. [ ], але [ ], ( ).
2. [ ], ( ), і [ ].
3. [ ], [ ], і [ ].
4. [ ], і [ ]: [ ], [ ].

Складіть речення за даними схемами.

1. [ ], і [ ], (що).

2. [...і], [і...], (якого).

3. [ ], ( де), але [ ], (що).

Дуже зручно вчити учнів робити розбір речень, використовуючи алгоритмічну схему.

Загальний алгоритм визначення виду речення.

Синтаксичний розбір простого речення

Повний синтаксичний розбір простого речення

Синтаксичний розбір односкладного речення.

Хмара тегів

Хмара тегів або хмара слів – це візуальне відтворення списку слів, міток чи категорій на єдиному спільному зображенні. За допомогою таких хмар при вивченні теми «Синтаксис» для актуалізації знань, застосовуючи прийом «мозковий штурм», можна візуалізувати термінологію з теми у більш наочний спосіб. Кольорова хмара зі слів приковує погляд до об’єкта і змушує зосередитися на конкретних понятійних категоріях. Хмара містить в собі як візуальну інформацію, так і змістовне навантаження – сам текст. Це сприяє більш ефективній роботі з інформацією.

Створити хмару слів можна допомогою таких онлайн-сервісів, як
WordClouds, Worditout.

Інтелект-карта (Mind map)

На сучасному етапі популярною стає технологія багатовимірних дидактичних інструментів В. Е. Штейнберга (cутність ідеї полягає у заміні методики навчання, заснованої на механізмах запам'ятовування, технологією переробки знань в процесі їх сприйняття і засвоєння). Інтелект-карта – це спосіб зображення процесу мислення за допомогою схем і образів, засіб для вирішення завдань та підвищення якості навчання, це універсальний спосіб організації інформації, адаптований для максимально продуктивного сприйняття мозком. Технологія вчить мислити у новій площині, залучаючи до активної роботи обидві півкулі мозку. Думки та висновки викладаються у зручному форматі, з довільним додаванням малюнків та інших допоміжних елементів. Найпопулярніша схема містить декілька складових: ключові слова з теми, графічні зображення, стрілки, що поєднують між собою різні блоки. Все це покликано формувати інтуїтивне сприйняття інформації. При побудові ментальної карти активізуються різні здатності нашого мислення. Завдяки цьому техніка ментальних карт допомагає не тільки організувати інформацію, але і краще сприйняти, зрозуміти, запам’ятати і проасоціювати її. Такі інтелект-карти я використовую на заняттях для систематизації та узагальнення знань.

Інтелект-карту можна створити за допомогою паперу та кольорових маркерів, а можна скористатися безкоштовними онлайн сервісами Coggle , Freemind, Cacoo - https://cacoo.com/; Візуальний словник -http://vslovar.org.ru/, Mindmeister - http://www.mindmeister.com/; Mapmyself - http://www.mapmyself.com; Bubbl – http://bubbl.us/; Mindomo - http://www.mindomo.com/ , Graphsy, Webbing tools, Bookvar.net, Text2mindmap, Cayra, Dabbleboard, Gnletting, Cmap.ihmc.us, Flowchart, Vue.tufts.edu, Mind42 – колективне створення, можливість обговорювати карту на сервісі, Cmappers.

При складанні ментальних карт я притримуюсь порад Тоні Бьюзена:

1. Важливо розміщувати слова на гілках, а не в ромбах і паралелепіпедах тощо. Важливо і те, що гілки повинні бути живими, гнучкими, загалом, органічними. Малювання ментальної карти в стилі традиційної схеми повністю заперечує ідеї майндмеппінгу. Це сильно ускладнює рух погляду по гілках і вносить багато зайвих однакових, а отже монотонних об'єктів.

2. Писати на кожній лінії тільки одне ключове слово. Кожне слово містить тисячі можливих асоціацій, тому склеювання слів зменшує свободу мислення. Роздільне написання слів може привести до нових ідей.

3. Довжина лінії повинна дорівнювати довжині слова. Це простіше і економніше.

4. Пишіть друкованими літерами, якомога ясно і чітко.

5. Варіювати розмір літер і товщину ліній залежно від ступеня важливості ключового слова.

6. Обов'язково використовуйте різні кольори для основних гілок. Це допомагає цілісному і структурованому сприйняттю.

7. Часто використовувати малюнки і символи (для центральної теми малюнок обов'язковий). Іноді ментальна карта взагалі може цілком складатися з малюнків.

8. Прагнути такої організації простору, щоб не залишалося порожнього місця а гілки не розміщувалися дуже щільно. Для невеликої ментальної карти використовуйте аркуш паперу формату А4, для великої теми – А3.

9. Гілки, що розрослися, можна укладати в контури, щоб вони не змішувалися з сусідніми гілками.

10. Розташовувати лист горизонтально. Таку карту зручніше читати.

Використання інтелект-карт на уроках української мови дозволяє вирішувати такі завдання: забезпечує умови для розвитку творчої особистості дитини; сприяє позитивній мотивації учнів до пізнавальної діяльності, потребі в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні; забезпечує особистісно орієнтовану модель навчання; робить можливим оригінальний підхід до побудови структури сучасного уроку-пари української мови та літератури; як складова технології SCAFFOLDING («будівельних лісів», що широко використовується в багатомовному просторі навчального закладу) – стратегія підтримки учня на уроці-парі з використанням різних видів допомоги – від таблиці, що знаходиться на дошці, до детального пояснення, що буде відбуватися на уроці і для чого це потрібно, карти розуму спрямовують учня на отримання нових знань, спираючись на отриманий досвід.

$D:\-ЗНУся-\-учебское Магистра-\информац. технологии(бакаленко)\КРУГЛЫЙ СТОЛ ПО ИНТЕЛЕКТ КАРТАМ\интеллект-карті картинки\складнопідрядне речення.png$

$C:\Users\Tanya\Desktop\ментальна карта Складне речення.png$

При складанні ментальних карт я привчаю учнів до певного алгоритму:

Беремо чистий аркуш паперу.
Тоні Бьюзен радить покласти його горизонтально.
Також рекомендується запастися різнокольоровими ручками, фломастерами, маркерами, олівцями тощо.
Якщо збираєтесь малювати олівцями переконайтеся, що поблизу немає гумки - нічого стирати не потрібно, а стирати навіть шкідливо.
Особливу увагу треба приділити можливості використання декількох кольорів.
Після здобуття звички ви побачите, що використовувати один-два кольори нецікаво.
Зберіть весь матеріал по даній темі, який у вас є, щоб він був під рукою.
Книги, статті, закладки та посилання на інтернет-сайти - згодиться все.
У центрі листа малюємо центральний образ, який символізуватиме вашу тему, з якого й починається ваша робота як на мапі, так і в думках.
Неважливо якщо ви не вмієте малювати.
Набувши досвіду ви зрозумієте - головне щоб цей малюнок був зрозумілий вам, давав їжу вашому розуму і містив досить подробиць, щоб вашої фантазії було від чого відштовхнутися.
У будь-якому випадку ви зможете приділити йому увагу: використовуйте кілька кольорів (не менше трьох - як радить Тоні Бьюзен), ретельно прорисуйте деталі, які вам здаються істотними.
Від центрального образу відведіть гілки, на яких будуть написані найважливіші ключові слова і думки, що стосуються даної теми. Кожна гілка має містити одне слово або думку.
Щоб підкреслити важливість цих гілок (адже вони стикаються безпосередньо з даною темою!) рекомендується їх зробити товстішими.
Від товстих гілок аналогічно накресліть більш тонкі гілки, уточнюючі основні думки.