Текст для аудіювання

9 клас

Святі слова

Ідейність, ідея - то великі, святі слова. І той, хто свідомо чи несвідомо намагається опошлити красу людської ідейності, забруднити те величне павутиною міщанського самовдоволення і байду­жості, той піднімає руку, замахується на Людину. Ідейність - це справжня людяність. Чи пам'ятаєш ти слова Гете: «Кожний, хто відходить від ідеї, кінець-кінцем залишається тільки з відчуттями»?

Заради ідеї люди йшли у вогонь, на ешафот, під кулі. Джордано Бруно міг урятувати своє життя, ска­завши лише кілька слів: «Я відмовляюся від своїх по­глядів». Але він не вимовив цих слів, бо благородна ідея надихала його. Під ґвалт і регіт багатотисячного натовпу темних обивателів ішов він до вогнища інк­візиції - гордий, непохитний у своїх переконаннях, запалений ідеєю, і в туманній далечині століть перед ним, перед його очима, певно, підіймалися в зоряне небо ракети, спрямовані в далекі світи.

Софії Петровській досить було сказати, що вона не брала участі у замаху на царя, і її звільнили б, бо прямих доказів на це не було. Та вона не змогла зробити цього, бо дорожче за власне життя була для неї ідея свободи. Ідея робить людину мужньою і безстрашною.

Якби кожний юнак, кожна дівчина в нашій кра­їні жили заради благородної, високої ідеї, якби ідея була в кожного стражем совісті, наше суспільство стало б світом ідеальної моралі і духовної краси.

Я прочитав і посилаю тобі маленьку книжечку «Серце, віддане бурям» — промови, що їх виголосив на суді Хосров Рузбех. Його життя дуже повчальне взагалі, особливо для молоді, що прагне пізнати сенс життя. Хосров - талановитий іранський вчений-математик, він написав багато наукових праць, перед ним відкривалося блискуче майбутнє. Та його запа­лила боротьба за визволення батьківщини від тиранії і гноблення. Кілька років перебував у підпіллі. Зрад­ники виказали його. Йому загрожувала страта. Суд подарував би йому життя, якби він попросив поми­лування. Та ось його останнє слово: «Смерть завжди неприємна, особливо для людей, серце яких сповнене надією на майбутнє, світле й прекрасне. Та залиши­тися жити всіма правдами і неправдами - негідно для справжніх людей. На життєвому шляху ніколи не треба втрачати своєї головної мети. Коли життя купу­ється ціною ганьби і сорому, втратою честі, відмови від своїх дітей, своїх заповітних мрій - смерть у сто разів чесніша й почесніша. Я сам вибрав свій шлях і йду ним до кінця. Я не вважаю себе злочинцем, котрий повинен прийняти кару і заслуговує на стра­ту, але, беручи до уваги, що моя честь під загрозою, я офіційно вимагаю, щоб шановні судді винесли мені смертний вирок. Я вимагаю цього заради того, щоб поділити славу моїх загиблих друзів і щоб відкинути звинувачення, яке загрожує моїй честі».

Мені не зрозумілі душевні порухи тих, хто в слова «ідея», «ідейність» вкладає іронічний зміст, а ідейну мужність вважає мало не кар'єризмом. Ці люди жалюгідні убогістю, порожнечею духовного життя, а отже, не знають справжнього щастя вза­галі. Вони вважають, що бути одухотвореним іде­єю - це означає бути рабом ідеї. На їхню думку, людина розчиняється в ідеї, перестає існувати як особа, стає ходячою ідеєю. Яке жалюгідне недоум­ство! Тільки завдяки ідеї людина стає особистістю, виявляє себе в творчості, стає справжнім борцем. Людина не розчиняється в ідеї, а стає могутньою силою завдяки одухотвореності ідеєю.

Той, хто дорожить ідеєю, дорожить власною гідністю. Ти пишеш: «Навряд чи зараз, у наш час, можна зустріти людину, про яку можна було б сказати: це - ідеал». Поміж рядками я прочитав: «Чи є взагалі в наш час ідеальні люди, чи може бути взагалі людина без недоліків?». І безапеля­ційне юнацьке твердження: «Час ідеальних людей минув... Час героїчного минув».

Насамперед треба пам'ятати, що ідеальний - зовсім не означає гладенький, рівненький. Людина завжди в плоті своїй і крові, а не із залізобетону. Мені назавжди запам'яталися слова Ернеста Хемінгуея : «Людина не для того створена, щоб зазнавати поразки... Людину можна знищити, але її не можна перемогти».

     Біда в тому, що ми забуваємо про те, в який час ми живемо. Героїчне - у нас самих, у мільйонах «простих» трудівників, які й у гадці не мають бути героями. Ідеальне - у самому нашому жит­ті. Поглянь уважніше навколо себе, придивися до людей, постарайся побачити не те, що на поверхні, а глибинне, внутрішнє - і ти побачиш ідеальне. Життя було б суцільним животінням, якби перед людиною не сяяла провідна зірка - ідеал.   (В.О.Сухомлинський).                                                                                

Тести

1.Заради ідеї люди йшли...

а) у вогонь, на ешафот, під кулі;

б) вперед;

в) на смерть;

г) за своїми переконаннями.

2.Джордано Бруно міг урятувати своє життя, сказавши лише кілька слів...

а) «Я відмовляюся від своїх поглядів»;

б) «Я відмовляюся від своїх ідей»;

в) «Я відмовляюся від своєї справи»;

г) «Я відмовляюся від своїх переконань».

3.Софії Петровській досить було сказати, що вона...

а) не брала участі у замаху на царя;

б)  не брала участі у замаху на людину;

в) не брала участі у революції;

г) не брала участі в антидержавному форумі.

4.Я прочитав і надсилаю тобі маленьку кни­жечку...

а) «Серце Бунівура»;

б) «Серце віддаю дітям»;

в) «Серце, віддане бурям»;

г) «Серця героїв».

5. Хосров - талановитий...

а) ; російський математик

б) український вчений;

в) іспанський вчений-дослідник;

г) іранський вчений-математик.

6.Суд подарував би йому життя, якби він...

а) попросив помилування;

б) зрікся своїх переконань;

в) зрікся своїх друзів;

г) визнав себе зрадником.

7.Тільки завдяки ідеї людина стає...

 а) особистістю; 

б) величчю;

в) гордою і відважною;

 г) порядною.

8.Той, хто дорожить ідеєю, дорожить...

а) собою;

б) власною гідністю; 

в) своїми переконаннями;

 г) своєю освіченістю.

   9.Насамперед треба пам'ятати, що ідеальний - зовсім не означає...

а) гладенький, рівний;

 б) самовпевнений;

 в) красивий; 

г) міцний духом.

10. Людину можна знищити, але її не можна...

а) змінити; 

б) вбити;

в) переконати;

 г)перемогти.

11.Біда в тому, що ми забуваємо про те...

а) хто наші друзі;

б) чого хочемо в житті;

в) в який час ми живемо;

г) чого від нас вимагають.

12.Якби перед людиною не сяяла її провідна зірка - ідеал, життя було б...

а) суцільним животінням;

б) просто існуванням;

в) не цікавим і нудним;

г) пустим і не цікавим.