СЕНСОРНІ СИСТЕМИ

Зорова сенсорна система, іі будова та значення.

Мета: сформувати знання про зорову сенсорну систему; встановити взаємозв’язок між будовою та функціями органу зору; вивчити оптичну систему ока, порушення діяльності оптичної системи, особливості роботи оптичної системи; дефекти зору та методи їх корекції.сприяти формуванню в студентів наукового світогляду; показати зв’язок навчального матеріалу з життям; розвиток вміння, вибирати головне, аналізувати та узагальнювати, робити висновки; розвиток пізнавального інтересу до природничих наук; формування культури мовлення, виховання дбайливого ставлення до свого здоров’я.

Терміни та поняття: очне яблуко, білкова оболонка (склера), зіниця, кришталик, склисте тіло, сітківка, передня та задня камери ока, брови, повії, вії, слізні залози, кон’юктива, рогівка, судинна оболонка, райдужка, кришталик, склисте тіло, оптична сила, діоптрія, фокус, фокусна відстань, акомодація, фоторецептори, фусцин,колбочки, палички, зоровий нерв, жовта пляма, родопсин, куряча сліпота, дальтонізм, поле зору, короткозорість (набута й природжена), далекозорість (набута й природжена), косоокість, астигматизм, гігієна зору, кон'юнктивіт.

 

Обладнання:

План

 

1. Зорова сенсорна система: будова, функції.
2. Порушення зору.Профілактика порушення зору у дітей і підлітків.
3. Гігієна зору.
4. Ембріологія ока. Вікові особливості зорових рефлекторних реакцій.

 

... І навіть саме око

Не може, незважаючи на досконалість своєї будови, бачити самого себе

У. Шекспір

«Очі – відкриті ворота душі.»

Ібн Хазм

Слайд 1

Мотивація навчальної діяльності

Ви –  студенти з активною громадянською позицією, маєте навички володіння комп’ютерною технікою (знаєте різницю між системним блоком та процесором, вмієте встановлювати додатки на смартфон та користуватись електронною поштою), зареєстровані у соціальних мережах, слідкуєте за новинами та в курсі останніх трендів (альтернативна енергетика, 3D-друк, віртуальна реальність тощо), настав час познайомитись …

Слайд 2

Відомо, що бездонні у людини очі…

Це неповторне дзеркало душі!

Вони повідають, що можеш і що хочеш,

Коли у тебе дні щасливі, і коли у смутку ти.

м. Львів Калиновська Наталя

 

А художники... Скільки митців намагалися передати чарівність людських очей! Чи не пов’язане їхнє життя повністю з діяльністю ока? Чи не є одним із найбільш драматичних сюжетів трагедія художника, який сліпне, у романі Редьярда Кіплінга «Світло згасло».

Слайд 3

Око – це складний оптичний прилад, що здатний реагувати на найменші порції світлової енергії. Для порівняння: ці дози такі малі, що потрібно було б десять років, щоб нагріти на 1градус 1гр води; око відчуває мінімальні кількості світлової енергії 6-10фотонів. Рецептори, не отримуючи цього мінімуму, атрофуються.

Німецькому фізику й фізіологу ГермануГельмгольцу належить фраза: «Якби оптик приніс мені такий неудосконалений інструмент, як людське око, я б миттєво викинув його за двері».

З такою суровою оцінкою можна й погодитися, якщо судити про око тільки як про оптичний прилад, але йтиметься про нього як про основний аналізатор, сенсорну систему, який сприймає навколишнє середовище.

(Яка тема сьогодняшньої лекції: студенти формулюють тему лекцію, мету та завдання.)

Слайд 4

Тема сьогоднішньої лекції – дослідження «Зорова сенсорна система». На ній ми розглянемо функціонування людського ока як складно побудованого дистантного аналізатора, який відіграє важливу роль в пізнанні оточуючого світу та в правильному орієнтуванні в зовнішньому середовищі.

А щоб досягти успіху сьогодні на занятті, ми повинні чітко визначити, що ми повинні знати.

Яке ж воно око? Яка його будова? Які функції виконує? Які порушення зору? Яка профілактика порушення зору у дітей і підлітків.

 

Сприйняття та засвоєння нового матеріалу

1. Значення зору

1)Метод «Мікрофон»

На слайді – фото лісу. Погляньте, будь ласка, на цей прекрасний ліс. Які почуття виникли у вас від споглядання цього витвору природи? Опишіть ці почуття.

Я дуже люблю ліс. Коли я потрапляю туди, то ніби опиняюсь в чарівному царстві, дивному і загадковому світі, де все живе за іншими законами. Навіть плин часу тут інший. У сонячний день осіннє листя буквально світиться в променях! Сонце ще гріє, але повітря вже холодне, свіже та чисте. І якось незвично тихо осіннім днем ​​в лісі.Тільки чути під ногами: «шур-шур». Це опале листя м'яко вкриває до весни висохлу та поруділу траву. Або ще один лист відірветься від гілки і майже без звуку опуститься вниз, до інших листочків.

Восени в лісі спокійно. Звірі поховалися: вони готуються до зими. Птахи кричать вже десь високо в небі. Вони збираються в зграї, щоб летіти на південь. У такі дні прогулянка лісом дуже заспокоює та приносить неабияке задоволення.

А якщо дощ пройшов, чи ще мрячить, то все одно буде добре пройтися лісом. Тільки треба вдягнутися тепліше, надіти гумові чоботи, щоб не замерзнути та не промочити ноги. І звичайно, варто взяти з собою кошик, а в супутники - людину, що розбирається в грибах. Адже осінь в лісі - грибна пора. Цих мовчазних, їстівних та поживних мешканців лісу потрібно шукати - вони ховаються під опалим листям, у моху.

Закрийте очі. Що ви можете розповісти про об’єкт, який щойно я взяла в руки? (учитель бере з стола премет. Студентам, звичайно, важко відповісти.)

Яке ж значення має зір? 2) Формулювання висновків

Слайд 5

Висновки. Значення зору. Робота спочатку в парах, потім колективно на дошці складається павутинку слів (Веббінг) асоціативний кущ «Значення зору» (орієнтація, пізнання, емоції, мистецтво, колір, форма, відстань, розташування в просторі, трудова діяльність…)

Значення зору:

1. Зір забезпечує сприйняття різноманітних предметів, їх колір, форму, величину відстані до них, взаємне розташування у просторі, рухи живих і неживих тіл.
2. За допомогою зору сприймаються графічні сигнали. Практично всі види діяльності здійснюються за участю зору.
3. Серед усіх сенсорних систем зорова система найінформативніша.За підрахунками, близько 90%усієї інформації ми отримуємо завдяки зору.
4.     Саме зорово-просторові уявлення мають провідне значення при навчанні дитини письму, читанню, арифметиці, малюванню і т.д. Вперше на особливе значення зору в пізнавальній діяльності людини вказав Аристотель в трактатах «Про відчуття , які відчувають» і «Про плотські сприйняття і їх об'єкти».

Тобто, «майже все, що ми цінуємо, чим милуємося, чого лякаємося, по чому скучаємо» (Родерік Грегорі - професор Хьюстонського університету, 1972) ми сприймаємо за допомогою зору.

Слайд 6

Зорова сенсорна система: будова, функції.

Зорова сенсорна система має три частини: 1) периферичну, яка складається з власне рецепторного апарату (палички і колбочки сітківки ока); 2) провідникову, що складається з чутливого зорового нерва, зорового тракту, що міститься в головному мозку, таламусу; 3) центральну, яка знаходиться у потиличних ділянках кори головного мозку.

Робимо гронування Тема «Будова ока» за розповіддю викладача з використанням таблиці

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Слайд 7

Допоміжний апарат ока

1) Технологія колективно-групового навчання «Навчаючи-вчуся». Кільком студентам завчасно вчитель пропонує підготувати інформацію про допоміжний апарат ока і пояснити її решті студентам.

Допоміжний апарат ока – це система його захисту і руху. До нього входять брови, верхня і нижня повіки з віями, слізні залози, рухові м’язи. Очне яблуко ззаду оточене жировою клітковиною, яка відіграє роль м’якої еластичної подушки.

Над верхнім краєм очної ямки лежить смужка шкіри, вкрита волоссям – брови. Волосся брів затримує піт, що виділяється на лобі і спрямовує його на скроні.

Спереду очне яблуко прикривають верхня і нижня повіки, які захищають око спереду і сприяють його зволоженню. Вздовж переднього краю повік росте волосся – вії: подразнення їх викликає захисний рефлекс – змикання повік.

Внутрішня поверхня повік і передня частина очного яблука, за винятком рогівки, вкрита слизовою оболонкою – кон'юнктивою.

 

Слайд 8

Коло зовнішнього краю очної ямки розташована слізна залоза, яка виділяє рідину, що охороняє око від висихання та забезпечує чистоту склери і прозорість рогівки. Рівномірному розподілу слізної рідини на поверхні ока сприяє мигання повік.

 

Слайд 9

2. Повідомлення студента Цікава п’ятихвилинка

В око попала порошинка і потекли сльози. Моргаючи, ми маємо змогу позбавитися не приємного подразнення. Цікаво дізнатися, чому ми часто моргаємо, здійснюючи від 2 до 5рухів повіками на хвилину, а за 16год, проведених без сну, - 4800разів. Виявляється, поверхня очного яблука весь час підсихає, що шкодить клітинам рогівки. Ці зміни сприймаються нервовими закінченнями, імпульси через головний мозок надходять у м’язи повік, і поверхня ока змочується новою порцією слізної рідини. Через деякий час знову все повторюється. Моргання відбувається незалежно від вашої свідомості протягом 0,4с. Спробуйте не моргати. Як довго це вийде?

Слізні залози – своєрідна «фабрика сліз»- відкриваються під верхньою повікою 10-12протоками. 99% слізної рідини – це вода і 1% солі, в основному, кухонної. За добу звичайно виділяється 1г сліз.

Куди діваються сльози? Звичайно вони збираються в «слізне озеро», не переливаючись через краї повік. Від озера по двох слізних каналах сльози потрапляють у носові пазухи.

Яскраве світло, холодне повітря, порох, а також деякі захворювання очей посилюють сльозовиділення.

1909р. учений Петро Лащенко відкрив у слізній рідині особливий елемент – лізоцим, здатний вбивати багато мікробів. Пізніше Зінаїда Єрмольєва застосувала лізоцим для лікування захворювань очей, вух, горла, носа і внутрішніх органів.

Інколи після опіків, трахоми (хронічне інфікційне захворювання очей) слізні залози гинуть, рогівка засихає, і людина може осліпнути. Для нормального зору необхідно відновити вологий захист очей. Розумно вирішив цю задачу академік Володимир Петрович Філатов. Він вивів протоку привушної слинної залози під нижню повіку. Роль сльози успішно виконувала слина. Рогівка ока відновлювала прозорість, зір налагоджувався.

 

Слайд 10

РОЗПОВІДЬ викладача

Око міститься в заглибині черепа – очній ямці.

Око, або очне яблуко, являє собою кулястої форми утвір діаметром 24 мм, масою 7-8 г. У новонародженого форма очного яблука більш куляста, що надає у 80-90 % випадків далекозору рефракцію. У дорослої людини очний діаметр  24 мм, маса 7-8 г, у новонародженого діаметр близько 16 мм.

Ріст очного яблука здійснюється після народження, інтенсивніше воно зростає впродовж перших років життя, найповільніше до 9-12 років.

 

Слайд 11

Очне яблуко приводять в рух шість м’язів, з яких чотири називаються прямими, а два косими. Вони забезпечують координовані рухи ока. До системи захисту ока також належить рогівковий (доторкання до рогівки або потрапляння в око порошинки) та зіничний рефлекси.

Слайд 12

Стінки очного яблука утворені трьома оболонками: зовнішньою -білкова, середньою - судинною і внутрішньою - сітківкою.

 

Слайд 13

Зовнішня оболонка – білкова оболонка, або склера – непрозора міцна сполучна тканина білого кольору, яка забезпечує оку певну форму та захист. Передня частина склери переходить у прозору рогівку. Рогівка захищає від пошкодження внутрішні частини ока та пропускає світло. Рогівка не містить кровоносних судин, живиться за рахунок міжклітинної рідини.

 

Слайд 14

Функції білкової оболонки:           

• захищає внутрішнє ядро ока,
  • допомагає зберегти його форму і розміри,
  • захист від механічних та хім. впливів.

Рогівка новонародженого більш товста та випукла, у 5 років її товщина зменшується, а радіус кривизни з віком майже не змінюється. Із віком вона стає більш щільною і сила її заломлення зменшується.

 

Слайд 15

Під склерою міститься середня оболонка - судинна (товщина її 0,2 – 0,4 мм), в якій велика кількість кровоносних судин. Її функція пов’язана із живленням інших оболонок. Ця оболонка багата на пігмент, який надає їй темного забарвлення. У передньому відділі очного яблука судинна оболонка переходить у війкове тіло і райдужну оболонку.

У війковому тілі міститься м’яз, який зв’язаний з кришталиком і регулює його кривизну.

Тканина райдужної оболонки містить пігмент – меланін, від кількості якого колір райдужки може бути від блакитного до чорного.

 

Слайд 16

Повідомлення студента Цікава п’ятихвилинка

Колір райдужки напряму залежить від пігменту, назва якого меланін. Таким чином, в очах небесно блакитного кольору пігменту мало, а в карих набагато більше. Є такі люди «Альбіноси», так от в їх очах меланіну зовсім немає і тому райдужка здається червонуватою.

За кольором райдужної оболонки можна судити про місцевість, в якій живе людина. Темні очі у вихідців з південних сонячних країв, чорні очі можна побачити у людей, що живуть ближче до екватора.

Блакитний колір очей частіше побачиш в північних регіонах. Але трапляються у світі і виключення: на далекому півночі серед постійних снігів живуть ескімоси, чукчі, які мають темні очі, темне волосся і колір шкіри. Вважається, що від кольору очей може залежити тип темпераменту. Зеленоокі люди - це сама ніжність. Блакитні очі мають цілеспрямовані люди, які мають спокійний характер.

Власники карих очей – від природи наділені привабливістю, чуттєвістю, дотепністю. Це дуже темпераментні та капризні люди. Володарі сірих очей дуже рішучі і розумні. Сірі очі є прикметою чутливості і допитливості. Таким людям все цікаво. 

 

Слайд 17

Гетерохромія

 

Слайд 18

Іридодіагностика Суть іридодіагностики в тому, що внутрішні органи людини пов'язані з певними ділянками райдужної оболонки. На цій основі складено спеціальні карти, що показують проекційні зони тіла людини на райдужці.

ВІДЕО 1 Іридодіагностика

 

Слайд 19-20

Це цікаво знати

РОЗПОВІДЬ вчителя

Серед відомих біометричних технологій на сьогоднішній день найбільш перспективною є біометрія з використанням райдужки людського ока, яка має специфічну структуру і містить багато текстурної інформації. Просторові структури, які спостерігаються в райдужці, унікальні для кожного індивіда, а індивідуальні відмінності з’являються в процесі анатомічного розвитку.

Технологія ідентифікації райдужної оболонки

У фантастичних фільмах ця технологія захищає надсекретні лабораторії і бункери, шукає злочинців і демонструє персоналізовані рекламні оголошення. В реальному світі сканування проходять співробітники Bank of America, відвідувачі лондонського аеропорту «Хітроу», а поліція Нью-Йорка за допомогою даної технології стежить за ув'язненими.

Технологія досить проста: фотографія райдужки перетворюється в комп'ютерний код і порівнюється з даними в базі. Першим її запропонував в 1936 році Френк Берч, офтальмолог з Сент-Пола (штат Міннесота, США), що вказав при цьому на те, що борозенки, рубчики, каблучки і крапочки райдужної оболонки в кожної людини формують унікальний малюнок. Тільки в 1987 році два інших доктора Леонард Флом і Аран Сафір отримали патент на нову концепцію технології ідентифікації.

А Пуерторіканська корпорація Hoyos хоче зробити технологію повсюдною, встановивши її на мобільні телефони для перевірки онлайн-платежів і банкомати для заміни пластикових карт.

 

Слайд 21

В центрі райдужки є округлий отвір – зіниця.

Діаметр зіниці змінюється залежно від рівня освітлення: більше світла навколо – зіниця вужча, менше – ширша, дуже широка – у повній темряві. Діаметр зіниці змінюється рефлекторно (зіничний рефлекс) завдяки скороченням непосмугованих м’язів райдужної оболонки, одні з яких іннервуються симпатичною (розширюють), а інші – парасимпатичною нервовою системою (звужують). 

Зіниці новонародженого вузькі, у дітей віком 6-8 років стає ширше у наслідок переважання тонусу симпатичних нервів, які іннервують м’язи райдужки. У 8-10 років зіниця знову стає вузькою та дуже швидко реагує на світло. У 12-13 років швидкість та інтенсивність реакції зіниці на світло стають такими як у дорослого.

 

Слайд 22

Внутрішня оболонка ока – сітківка, товщина якої 0,1-0,2 мм, але вона складається з багатьох шарів різних клітин, які, з’єднуючись між собою своїми відростками, сплітають ажурну сітку (звідси її назва). Розрізняють такі шари сітківки:

 

Слайд 23

1) зовнішній пігментний шар, утворений епітелієм, що містить пігмент фуксин; цей пігмент поглинає світло і тим перешкоджає його віддзеркаленню та розсіюванню, а це сприяє чіткості зорового сприйняття;

2) фоторецептори - колбочки (6 млн.), призначені для денного зору і малочутливі до слабкого освітлення, і палички (120 млн.), які сприймають світлові промені в умовах присмеркового освітлення;

3) біполярні нейрони;

4) гангліозні нейрони, аксони яких формують зоровий нерв.

 

З фізіологічної точки зору сітківка є периферичною частиною зорового аналізатора.

 

Слайд 24

Фоторецептори (Світлосприймальнюваний відділ зорового аналізатора) складаються з двох сегментів – зовнішнього, що містить світлочутливий пігмент, та внутрішнього, який містить ядро та мітохондрії, які забезпечують енергетичні процеси.

 

Слайд 25

У паличках міститься пурпурного кольору пігмент – родопсин, а в колбочках – йодопсин (пігмент фіолетового кольору). Зорові пігменти являють собою високомолекулярні сполуки, що складаються з окисненого вітаміну А (ретиналя) та білка опсину. У темряві обидва пігменти перебувають у неактивній формі. Під дією кванта світла вони миттєво розпадаються («вицвітають») і переходять в активну форму: ретиналь відщеплюється від опсину. У такій формі зорові пігменти збуджують фоторецептори. Виникає нервовий імпульс у зв’язаних з ними волокнах зорового нерва. У темряві молекули родопсину відновлюються сполученням вітаміну А з опсином.

 

Слайд 26

Основна маса колбочок знаходиться в центральній частині сітківки – в жовтій плямі. Жовта пляма є місцем найкращого бачення. Такий зір називається центральним. Решта сітківки бере участь у боковому або периферичному зорові. З віддаленням від центра кількість колбочок зменшується, а паличок збільшується. Місце виходу зорового нерва з очного яблука, що не містить фоторецепторів, а тому й не сприймає світла, називається сліпою плямою.

У новонароджених дітей палички у сітківки диференційовані, кількість колбочок у жовтій плямі починає зростати після народження і до кінця першого півріччя морфологічний розвиток центральної частини сітківки закінчується.

 

Слайд 27

Повідомлення студента Цікава п’ятихвилинка

За теорією кольорового зору, яку вперше запропонував Михайло Васильович Ломоносов (1756 р.), у сітківці ока містяться 3 види колбочок, у кожному з яких є особлива кольорореактивна речовина. Одним властива збудливість до червоного кольору, другим до зеленого, третім – до фіолетового

Проміжні кольори розрізняються при подразненні двох або трьох видів колбочок. Кольорове відчуття - здатність розрізняти кольори.

А всього людина розрізняє до 10 млн. кольорів і відтінків. Кольорове зір по-різному виражено у представників різних рас. Більше половини європеоїдів, наприклад, володіє підвищеною чутливістю до червоного кольору, вони бачать більше його відтінків. Новонароджені ясніше всього бачать зелені і жовті кольори.

Відчуття кольору виникає при дії на зоровий аналізатор електромагнітних хвиль певної довжини. При освітленні сітківки променями і одночасному відведенні потенціалів від окремих волокон зорового нерва найбільша електрична активність буде в ділянці оранжевого, зеленого і синьо-фіолетового. В звичайних умовах промені діють не на одну групу колбочок, а на 2 або 3 групи, при цьому хвилі різної довжини збуджують їх різною мірою. Первинне розрізнення кольору відбувається у сітківці, але остаточний колір, який буде сприйнято, формується вже у вищих зорових центрах.

За останніми даними існує також 4-й тип колбочок, що реагують на зміни яскравості світла (Рагнар Граніт, 1957). Чутливість ока до різних кольорів неоднакова.

Найбільшу чутливість око має до зеленого і жовтого кольору і найменшу – до фіолетового і червоного. Доведено, що працездатність дітей вище, якщо вихователь пише на зеленій дошці жовтою або білою крейдою. Трибарвна (трьохкомпонентна) теорія кольорового зору пояснює багато патологічних порушень колірного сприйняття і психофізіологічні явища. Наприклад, існує три різновиди часткової колірної сліпоти: «червоносліпі», «фіолетовосліпі» і «зеленосліпі» люди.

 

Повідомлення студента Цікава п’ятихвилинка

Колір та емоції

Зовнішній вигляд, робота серця, органів дихання та шлунково-кишкового тракту залежать від емоцій. Колір також один із факторів, що впливає на самопочуття та настрій людини. Коли людина втомлена, вона інстинктивно намагається потра пити в оптимальне для неї середовище – до зеленого лісу, блакитної води, жовтого піску. Лікарі Середньовіччя, які вірили в магічну силу деяких кольорів, намагалися лікувати хворих кольоротерапією.

 Навіть німецький поет Йо́ганн Во́льфґанґ фон Ґе́те писав про здатність кольору створювати настрій: жовтий – веселить і бадьорить, зелений – заспокоює, синій – викликає смуток.Учені виявили також, що червоний колір втомлює, темно-сірий та чорний – викликають сонливість, пригніченість. Колір робить речі «важкими», «легкими», «холодними» та «гарячими».

У сучасній медицині застосовують хромотерапію – лікування кольором. Один із найпростіших засобів – підбір певних кольорів одягу:

 -червоний – збуджує, підвищує енергію і допомагає зберегти сили. Він лікує серце, тонкий кишечник;

 - жовтий(селезінка, шлунок) – покращує апетит, зпхищає від запалення товстого кишечнику та здуття;

 - зелений (печінка, жовчний міхур) – заспокоює ;

-білий (легені, кишечник) – антисептичний ;

 -чорний (нирки, сечовий міхур, статеві органи) – відмова від чогось, замикання в собі.

Отже, людина повинна вибрати для себе ті кольори, які їй необхідні для психічного та фізичного здоров’я. Часто цей вибір буває інстинктивним. Навчіться розрізняти природну гаму кольорів, спостерігати за ними та використовувати їх для свого здоров’я.

Доведено, що грудні діти розрізняють ступінь яскравості кольорів. У 3-річному віці дитина розрізняє як абсолютну величину яскравості кольору, так і співвідношення їх яскравості. Залежно від дозрівання центральної нервової системи зростає кольорова чутливість і здатність розрізняти кольори за тоном. ЇЇ різке підвищення спостерігали у віці 10-12 років, продовжує зростати до 30 років, повільно знижується до похилого віку.

 

Слайд 28

РОЗПОВІДЬ викладача

До складу внутрішнього ядра очного яблука входять: кришталик, склисте тіло, водяниста волога.

Між рогівкою і райдужкою, а також між райдужкою і кришталиком є невеликі порожнини, які називаються камерами, у них міститься прозора рідина – водяниста волога. Вона забезпечує рогівку і кришталик киснем, глюкозою і білками. Водяниста волога виділяється кровоносними судинами війчастих відростків.

Порожнина ока позаду кришталика заповнена драглистою масою – склистим тілом. Обидві субстанції забезпечують постійний внутрішньоочний тиск, потрібний для підтримання форми очного яблука.

 

Слайд 29

Кришталик – це прозоре еластичне утворення, яке має форму двоопуклої лінзи. Він не містить ні судин, ні нервів. Його живлення відбувається завдяки водянистій волозі. Завдяки непосмугованому м’язу, що підходить до кришталика з війчастого тіла, він здатний змінювати величину своєї опуклості, заломлювати і фокусувати пучок світла так, щоб зображення предметів на сітківці було чіткішим.

 

Слайд 30

Акомодація.

1) Практичні експерименти

Погляньте на кімнатні рослини на підвіконні – вони надзвичайно красиві. Дивлячись на квіти, спробуйте описати об’єкти за вікном. (Студенти роблять висновок про те, що предмети віддалені і видно їх не чітко)

Тепер змінимо завдання. Погляньте на розкішну крону берези, що росте за вікном. Чи бачите ви чітке зображення об’єктів на підвіконні в момент споглядання берези?(ні, якщо розглядати близькі предмети, то нечітко видно віддалені)

Люди можуть чітко бачити предмети на різній відстані від ока завдяки здатності кришталика змінювати свою кривизну, а, відповідно, і заломлю вальну силу ока. Пристосування ока до чіткого бачення предметів, які розташовані від нього на різній відстані називається  акомодацією (від лат. accomodatio – пристосування). Здійснюється акомодація за рахунок непосмугованого війкового м’яза, який змінює кривину кришталика, завдяки чому предмети, що розглядаються, на сітківці перебувають у фокусі. Під час розглядання близьких предметів кришталик стає опуклішим, завдяки чому промені від предмета сходяться на сітківці.

 

ВІДЕО 2 Акомодація ока

Колективне складання схеми «Будова ока» (схема 2) перевірка

 

Акомодаційний апарат складають війкове тіло, райдужка та кришталика.

Оптична (світлозаломлююча) система ока.

(рогівка, водянистої вологи передньої та задньої камер, кришталика та склистого тіла.)

 

ВІДЕО 3 Будова ока

 

Слайд 31

Око як оптичний прилад складається з чотирьох лінз:

1. склера –  основна за оптичною силою лінза;

2) опукло-ввігнута рідка лінза (передня камера) – розсіювальна лінза, основний компенсатор аберації в оптичній системі ока;

3) кришталик  – лінза, яка забезпечує акомодацію ока;

4) склисте тіло.

Око людини є своєрідною оптичною камерою, в якій можна виділити світлочутливий екран – сітківку та світлозаломлювальні середовища, головним чином – рогівку, кришталик і склисте тіло. Кожне з цих середовищ має свій показник оптичної сили, що виражається в діоптріях. Одна діоптрія (Д) – це оптична сила лінзи з фокусною відстанню 1 м. Система ока дорівнює 59 Д при розгляданні далеких предметів і 70,5 Д при розгляданні близьких предметів.

Оптична система ока забезпечує чітке зображення предмета на сітківці ока. Після заломлення світлових променів у кришталику на сітківці утворюється зменшене зворотне зображення предмета. Однак, незважаючи на це, ми бачимо предмети у прямому вигляді. Це досягається утворенням умовних рефлексів, свідченнями інших аналізаторів і постійною перевіркою відчуттів щоденною практикою.

Для нормального ока дальня точка ясного бачення лежить у безконечності. Далекі предмети здорове око розглядає без напруження акомодації, тобто без скорочення війчастого м‘яза. Найближча точка ясного бачення у дорослої людини знаходиться на відстані приблизно 10 см від ока. Це значить, що предмети, розміщені ближче 10 см, не можна чітко побачити навіть за максимального скорочення війчастого м‘яза. Найближча точка ясного бачення змінюється з віком. У 10 років найближча точка ясного бачення знаходиться на відстані менше 7 см від ока, в 20 років – 8,3 см, в 30 років – 11 см, в 40 років – 17 см, в 50 років – 50 см, в 60 – 70 років – 80 см.

 

ВІДЕО 4 Як функціонує зір.

Уперше науково обґрунтована теорія, яка пояснювала закономірності роботи ока як оптичної системи, була запропонована у 1604 р. великим німецьким математиком і астрономом Йоганнес Кеплером (1571-1630) й отримала своє класичне відображення в працях Герман Гєльмгольца (1821-1894).

 

Слайд 32

Гострота зору – здатність розрізняти найменшу відстань між двома точками, що досягається, коли між двома збудженими колбочками є одна незбуджена. Мірилом гостроти зору є кут, який утворюється між променями, що йдуть від двох точок предмета до ока – кут зору. Чим менший цей кут, тим вища гострота зору. Оптимальним для гостроти зору є діаметр зіниці приблизно 3 мм.

 Гострота зору у дітей з нормальною рефракцією збільшується з віком. Так, в 4–5 років вона у середньому дорівнює 0,80%, у 5-6 років – 0,86 %, у 7-8 років – 0,91 %. У віці від 10 до 15 років гострота зору підвищується від 0,98 % до 1,15%.

Гострота зору – одна з основних функцій ока, це здатність розпізнавання мінімальних за розміром об’єктів на максимальній відстані. Вважається, що добре бачить людина, яка може з відстані 50 метрів порахувати пальці на руці. Зазвичай тести для перевірки гостроти зору поміщають на відстані 5 м, використовуючи таблицю Сивцева – Головіна, а для маленьких дітей таблиця Орлової з малюнками.

Нормальний зір здійснюється двома очима (бінокулярний зір або стереоскопічний зір) Це дає змогу відчувати рельєфне зображення предметів, бачити глибину і визначати відстань предмета від ока.

У немовлят немає злагоджених рухів очей, він з’являється лише через 2-3 тижні, і бінокулярного зору ще немає. Найбільш інтенсивніше стереоскопічний зір змінюється у 9-10 років і досягає оптимального рівня у 17-22 роки. Із 6 років у дівчат гострота стереоскопічного зору вища, ніж у хлопців.

Людина сприймає предмет як єдине ціле. Це відбувається тому, що зображення предмета виникає на ідентичних точках сітківки. Ідентичними точками сітківки двох очей називають зони центральних ямок і всі точки, розташовані від неї на однаковій відстані і в одному й тому ж напрямку. Точки сітківки, які не збігаються, називаються неідентичними. Якщо промені від предмета, що розглядається, потрапляють на ідентичні точки сітківки, то зображення предмета буде роздвоєним.

Збудливість зорового аналізатора залежить від кількості світлореактивних речовин у сітківці. Під час дії світла на око внаслідок розпаду світлореактивних речовин збудливість ока знижується. Це пристосування ока до світла – світлова адаптація. В темряві у зв’язку з відновленням світлореактивних речовин збудливість ока до світла зростає. Це – темнова адаптація. Збудливість колбочок зростає у темряві в 20 – 50 разів, а паличок в 200 – 400 тис. разів.

Крім світлової, є ще кольорова адаптація, тобто падіння збудливості ока при дії променів, які викликають колірні відчуття. Чим інтенсивніший колір, тим швидше падає збудливість ока. Найшвидше знижується збудливість при дії синьо-фіолетового подразника, найменше і повільніше – зеленого.

 

Слайд 33

3. Порушення зору. Профілактика порушення зору у дітей і підлітків

Відомий фізіолог Іван Петрович Павлов писав: «Людина могла б дожити до 100 років, якби вона своєю нестриманістю, своєю безсистемністю, своїм безвідповідальним ставленням до свого організму не зводила би цей нормальний вік до набагато менших цифр... Щоб залишатися здоровим довгі роки, потрібні...». Продовжте думку І.П.Павлова.

(Викладач записує відповіді на дошці, коментує їх, робить  висновок.)

Висновок. Щоб залишатися здоровим довгі роки, потрібні конкретні дії, велике бажання та сила волі.

Щоб бути здоровим, треба усвідомити, що здоров’я – найбільше багатство.

Дуже часто нам доводиться бачити людей в окулярах. Для чого потрібні окуляри?

Читати, писати, дивитися телевізор нам допомагають очі, але при цьому наш орган зору несе велике навантаження. Очі втомлюються частіше порівняно з іншими органами. Втома веде до виникнення хвороб, які позбавляють людину здатності бачити світ у всій його красі

 

Слайд 34

Групові форми роботи

1) Виконання завдань

ТЕКСТИ ДЛЯ ГРУП

 

Завдання групі 1 Опрацюйте текст про короткозорість. Заповніть таблицю. Інформацію поясніть однокласникам. Спробуйте визначити рівень засвоєння ними знань за допомогою запитань.

Короткозорість або міопія – дефект зору, коли людина чітко бачить лише близько розташовані предмети. Це такий дефект ока, який надзвичайно поширений серед дітей.

Короткозорість – відхилення від нормальної здатності оптичної системи ока заломлювати промені, яке полягає в тому, що зображення предметів, розташованих близько до очей, виникають перед сітківкою. Короткозорість буває природженою і набутою. При природженій короткозорості очне яблуко має видовжену форму, тому промені від предметів фокусуються перед сітківкою. Чітко видно предмети, розташовані на близькій відстані, а зображення віддалених предметів нечітке, розпливчасте. Набута короткозорість розвивається при збільшенні кривизни кришталика внаслідок порушення обміну речовин або гігієни зору. Існує спадкова схильність до розвитку короткозорості. Основними ж причинами набутої короткозорості є підвищене зорове навантаження, погане освітлення, нестача вітамінів в їжі, гіподинамія. Для виправлення короткозорості носять окуляри з двоввігнутими лінзами

 

Таблиця 

Короткозорість

Причини порушень	Ознаки хвороби	Профілактика  та лікування
Природжена короткозорість: генетично очне яблуко має видовжену форму. Набута короткозорість: постійне напруження очей, що веде до видовження очного яблука, погане освітлення, нестача вітамінів, гіподинамія	Людина добре бачить предмити тільки зблизька	Для виправлення - окуляри з двоввігнутими лінзами, для профілактики – дотримання гігієни зору

Завдання групі 2 Опрацюйте текст про далекозорість. Заповніть таблицю. Спробуйте визначити рівень засвоєння ними знань за допомогою запитань.

Далекозорість або гіперметропія – це вада або порушення зору, що виникає внаслідок послаблення оптичної системи ока, і проявляється у вигляді нездатності сфокусувати зір на прилеглому об’єкті, близькі предмети не можуть бути видимі без напруги очей.

Якщо зображення міститься не на сітківці, а за нею, а на ній виникає неясне, розпливчасте зображення, то такі люди страждають на далекозорість. З віком розвивається так звана стареча далекозорість, яка зумовлена втратою кришталиком еластичності і зменшенням його заломної сили.

Далекозорість – відхилення від нормальної здатності оптичної системи ока заломлювати світлові промені. У разі природженої далекозорості очне яблуко вкорочене. Тому зображення предметів, розташованих близько до очей, виникають позаду сітківки . Здебільшого далекозорість виникає з віком (набута далекозорість) унаслідок зменшення еластичності кришталика. При далекозорості потрібні окуляри з двоопуклими лінзами .

Таблиця 

Далекозорість

Причини порушень	Ознаки хвороби	Профілактика та лікування
Пририоджена далекозорість: очне яблуко вкорочене. Набута далекозорість: з віком еластичність кришталика зменшується	Людина чітко бачить предмети, розташовані на далекій відстані	Для виправлення – окуляри з двоопуклими лінзами, для профілактики – дотримання гігієни зору

 

Повідомлення студента Цікава п’ятихвилинка

Виявляється, ідея виправляти зір з'явилася ще в давніх єгиптян. У гробниці фараона Тутанхамона, який помер у XVI ст. до н. е., тобто понад 33 століття тому, серед золотих прикрас і найрізноманітніших побутових предметів лежала пара зелених скелець – два тоненькі спили смарагда, у які був вплавлений бронзовий дріт, що виконував роль дужок.

Римський імператор Нерон споглядав гладіаторські бої через смарагд, але робив це тільки в сонячні дні.

У першій половині XI ст. арабський учений Ібн-аль-Хайсам у своїх працях описав збільшувальну лінзу. Через два століття трактат Ібн-аль-Хайсана переклали латиною.

1267 року учений і філософ Роджер Бекон спробував зробити лінзи спеціально для очей, при цьому він використав гірський кришталь. На жаль, успіху учений у цій справі не мав.

Перші справжні окуляри «народилися» в Італії наприкінці XIII ст. Приблизно 1285 р. Один скловар, флорентієць на і м ' я Сальвіно дель Арматі випадково подивився на світ крізь краплю скла й побачив, що застигла крапля не тільки збільшує предмети, а й виправляє вади його немолодих очей. Ось так було винайдено окуляри. Одначе Карло Роберто Дато, який жив у XVII ст., приписує славу винайдення окулярів Алесандро Спіні — монаху з Пізи, який помер 1312 р.

 

Повідомлення студента Цікава п’ятихвилинка

З часом змінилася форма окулярів та спосіб їх носіння. Зовсім недавно почали використовувати контактні лінзи, але вони як замінник або «нове покоління окулярів».

А тепер уявіть собі окуляри, які дозволяють вам однаково добре розглядати як близькі предмети, так і вдивлятися в далечінь, змінюючи конфігурацію встановлених в них лінз.

Гнучкі «рідкі» лінзи були розроблені фахівцями з університету Юти, які, виготовили дослідний зразок окулярів з лінзами, форма яких змінюється за допомогою п’єзоелектричних приводів. Зміна форми лінзи дозволяє сфокусувати зір людини суворо на потрібній точці, а діапазон змін форми лінз досить широкий для того, щоб вони могли пристосуватися до зору людей з короткозорістю і далекозорістю одночасно.

Рідкі лінзи являють собою дві гнучкі мембрани, в порожнині між якими знаходиться гліцерин, рідина, що володіє сильним коефіцієнтом заломлення світла. Під впливом зусилля, що розвивається приводами, лінзи або розтягуються або скорочуються, змінюючи форму від увігнутої до опуклої, що кардинально змінює їх оптичні параметри.

Для того, щоб окуляри змогли пристосуватися до очей конкретної людини, цій людині необхідно спочатку ввести дані лікарського рецепту на окуляри в спеціальний додаток для смартфона. Додаткова корекція ступеня кривизни рідкої лінзи здійснюється за допомогою сенсора відстані, який встановлений між лінзами окулярів і який наводиться людиною на об’єкт, на якому йому необхідно сфокусувати свій зір. Корекція кривизни лінз проводиться за допомогою складного алгоритму, який враховує безліч різних чинників і в кінці кінців обчислює значення напруги, що прикладається до п’єзоелектричним приводам для досягнення бажаного результату.

 

ВІДЕО 5 Вади зору. Окуляри

 

Завдання групі З Опрацюйте текст про косоокість. Заповніть таблицю. З цього питання, презентуйте.

Косоокість – дефект, викликаної неузгодженістю працею очних м'язів, через що очі дивляться в різні боки. Мозок у цьому випадку приймає тільки одне зображення. Тобто, при косоокості загальна робота очей порушується, і формування єдиного образу предмета стає неможливим. Виникає роздвоювання. Поступово мозок пригнічує одне зображення, як правило з ока, що косить. Таке явище називають амбліопія або «ліниве око». Щоб змусити працювати око з ослабленими м'язами, дитині тимчасово закривають правильне око. 

Косоокість може бути постійною або проявлятися періодично. При погляді прямо очі можуть відхилятися всередину (до перенісся), назовні (до скронь), догори, донизу, по або проти годинникової стрілки, а також при косоокості можуть поєднуватися різні положення очей.

Косоокість може лікуватися окулярами. В першу чергу дитині призначають корегуючи окуляри для постійного носіння. Вони повністю виправляють таку косоокість. При неакомодаційній косоокості очкова корекція малоефективна. В таких випадках лікар часто призначає оклюзію (заклеювання здорового ока) та комплексне апаратне лікування (заняття на синоптофорі, спеціальних апаратах, використання спеціальних лікувальних комп`ютерних програм і терапевтичного лазера). Апаратне лікування косоокості направлене на усунення амбліопії. В подальшому проводиться хірургічне лікування косоокості.

 

Косоокість

Причини порушень	Ознаки хвороби	Профілактика та лікування
Косоокість - дефект, викликаної неузгодженістю працею очних м'язів, через що очі дивляться в різні боки.	При косоокості загальна робота очей порушується, і формування єдиного образу предмета стає неможливим. Виникає роздвоювання. При тривалій косоокості може розвинутися амбліопія – прогресуюче зниження зору.	Щоб змусити працювати око з ослабленими м'язами, дитині тимчасово закривають правильне око Оптична корекція включає в себе носіння корегуючих окулярів або м’яких контактних лінз. Може застосовуватись апаратне та хірургічне лікування

Косоокість, яка частіше виявляється у дітей. Причинами її виникнення можуть бути: переляк, інфекційні хвороби, диспепсії, розлади або параліч нервово-м’язового апарата ока.

 

Слайд 5

1.Хвороби очей.

РОЗПОВІДЬ викладача

Внаслідок підвищеного внутрішньоочного тиску, що створюється нагромадженням водянистої вологи, яка в нормі витікає відразу після її секреції, може виникнути захворювання глаукома. Глаукома може спричинювати сліпоту через стискання кровоносних судин очного нерва. Це призводить до дегенерації нервових волокон.

 

Слайд 36

 Після травмування ока чи його запалення, у літніх людей може виникнути помутніння рогівки, або більмо (лейкома). Унаслідок цього погіршується або зовсім припиняється потрапляння до ока світла, і людина стає сліпою. Єдиним методом лікування більма є пересаджування рогівки. Першим у світі таку операцію запропонував видатний вітчизняний офтальмолог Володимир Петрович Філатов (1875-1956).

Наслідком травм ока, порушення обміну вітамінів (дефіцит вітамінів С, А) та вуглеводів (цукровий діабет) або старіння організму може бути помутніння кришталика, або катаракта. Природжені катаракти у новонародженої дитини виникають, якщо жінка у ранній період вагітності хворіла на кір.

Нестача вітаміну А порушує утворення родопсину, що зумовлює різке погіршення присмеркового зору (куряча сліпота), а вдень зір залишається нормальним. Ось чому так важливо вживати продукти, які містять вітамін А. Цей вітамін - жиророзчинний, а тому міститься у тваринних жирах (печінці риб, у риб’ячому жирі), жирах рослинного походження (шипшиновій, обліпиховій олії) та смаженій на олії моркві. Неактивний його попередник - каротин міститься у червоних, жовтих фруктах і овочах: абрикосах, моркві, червоному перці тощо.   

Слайд 37

 Інколи у людини частково або повністю порушується сприйняття кольору. Це колірна сліпота.

При повній колірній сліпоті людина бачить всі предмети забарвленими у сірий колір. Часткове порушення колірного зору дістало назву дальтонізму (за ім‘ям англійського хіміка Дж. Дальтона, який страждав на цю хворобу і перший її описав у 1794 р.). Дальтоніки, як правило,  не розрізняють червоні та зелені кольори. Дальтонізм - спадкова хвороба, яка передається через Х-хромосому. Частіше він спостерігається в чоловіків (6–8%), рідше – у жінок (0,4–0,5%). Дальтонізм може виникає після перенесення деяких очних та нервових хвороб. (Смішинка: дальтонік Василь досі впевнений, що збирає кубик Рубика за 10с.)

 

Слайд 38

Одні дальтоніки не сприймають червоний колір, інші - зелений, треті – фіолетовий тобто «червоносліпі», «фіолетовосліпі» і «зеленосліпі» люди.

Зустрічаються і такі люди, для яких світ «забарвлений» тільки у відтінки сірого. На сьогодні дальтонізм не виліковний. Проте розроблена технологія лікування дальтонізму за рахунок додавання в клітки сітківки відсутніх генів за допомогою методів генної інженерії.

 

Слайд 39 Перевірка зору на дальтонізм здійснюється за допомогою спеціальних картинок, таблиці Рабкіна, де зображення виконані з дрібних різнокольорових кружечків і мають певне значення. Для маленьких дітей це нескладні фігури, для дорослих – цифри

 

ПЕРЕВІРИМО свій зір

 

Слайд 40

Астигматизм – неможливість сходження всіх променів в одній точці, фокусі. Це спостерігається при неоднаковій кривизні рогівки у різних її меридіанах. Якщо більше заломлюється вертикальний меридіан, астигматизм прямий, якщо горизонтальний – зворотний. Нормальні очі мають невеликий ступінь астигматизму, бо поверхня рогівки не цілком сферична. Різні ступені астигматизму, що порушують зір, виправляють за допомогою циліндричних скелець, які розташовуються на відповідних меридіанах рогівки.

Астигматизм – це нерівномірне заломлення світла різними ділян­ками оптичної системи (нерівномірна кривизна рогівки, іноді непра­вильна форма кришталика). Є таке порушення кривизни рогівки, за якого лінії, що спрямовані вертикально, заломлюються як у короткозорому оці, а горизонтально – як у далекозорому. Зображення при цьому нечітке і викривлене.

 

Учитель. А які хвороби ока вам відомі?

1. Катаракта – помутніння кришталика.

2. Глаукома – підвищення очного тиску, атрофія зорового нерва.

3. Більмо – помутніння рогівки.

Учитель. А тепер «фахівці» підкажуть нам, які ще хвороби ока є найпоширенішими.

 

Слайд 41

 Група № 1

Хвороби ока

1. Коньюктивіт – запалення кон’юктиви ока, властива для дітей.

2. Весняний катар – схожа на кон'юнктивіт хвороба, яка, проте, розвивається зазвичай навесні – це алергична реакція, найчастіше зустрічається у хлопчиків в дитячому віці.

Група № 2

Хвороби ока

1. Ячмінь у дитини – це запальний процес у сальній залозі нижньої або верхньої повіки.

2. Абсцес повіка – починається з ячмінця. Око стає червоним, весь час течуть сльози локальний гострий гнійний запальний процес..

Група № 3

Хвороби ока

1. Блефарит – запалення повік.

2. Птоз – опущення верхньої повіки.

 

Повідомлення студента Цікава п’ятихвилинка

Причини сліпоти

Розрізняють вроджену сліпоту й набуту, яка є наслідком захворювань. Можлива також утрата зору одним оком чи певною частиною сітківки.

Є безліч причин, здатних перешкодити прийому, подальшій передачі та сприйняттю світлового подразнення. Помутніння кришталика (катаракта) чи прозорого склистого тіла (наприклад, після кровотечі) перешкоджає потраплянню світлових хвиль на сітківку. Зміни сітківки (кровотечі, відшарування сітківки) заважають приймати світлове подразнення чутливими рецепторами. Хоча світло й проникає в око, воно не сприймається колбочками і паличками. Око може бути навіть цілком здоровим, однак ушкодження зорового нерва (нещасні випадки, переломи черепа, пухлини тощо) перешкоджають передачі збудження до головного мозку. Це можна порівняти із цілком справним телефонним апаратом, який не працює через пошкодження кабелю.

Особливу проблему становлять розлади в зоровій ділянці кори головного мозку. Незважаючи на неушкоджені очі й зоровий шлях, світлові імпульси, що надходять до мозку, не «розпізнаються» і не «складаються» в зображення. За подібної сліпоти око реагує на всі види подразнень, зіниця звужується при потраплянні світла, очне яблуко рухається, і все-таки пацієнт залишається сліпим.

Причини відсутності зору й локалізація розладів можуть бути дуже різними, тому різні й способи їх лікування.

Шрифт Бра́йля – рельєфно-крапковий шрифт для написання і читання сліпими, розроблений французом Луїсом Брайлем

Мультики для незрячих з тифлокоментарем

 

Слайд 42

РОЗПОВІДЬ викладача

Володимир Петрович Філатов – відомий учений-офтальмолог

Сліпота – велике нещастя. Раніше вважалося, що в порівнянні зі сліпотою навіть смерть ніщо. Сліпі люди, як правило, були приречені на жебракування і голод. Наприклад, тільки осліплих після віспи було понад 50 тис. У багатьох сліпих більмо на рогівці, як непроникні білі штори, зовсім закривало світло. Багато тисячоліть більмо вважалося невиліковним.

Як зняти завісу і тим самим дати можливість променям світла пройти в око? Пробували видаляти більмо, але після операції утворювався рубець, і зір не відновлювався. Робили і такі операції: хворим, у яких було невелике більмо, і деякі ділянки рогівки були прозорими, збоку від зіниці видаляли частину райдужної оболонки. На якийсь час це повертало зір.

Тільки академікові Володимиру Петровичу Філатову вдалося розробити успішні мето­ди лікування сліпоти пересадженням рогівки.

 

Повідомлення студента Цікава п’ятихвилинка

 

Володимир Петрович зі старанністю ювеліра проводив операції на оці. Він винайшов найтонші інструменти. За допомогою особливого круглого гострого ножа – трепанга – вирізували диск більма. Заздалегідь готували рогівку з ока трупа і консервували її на холоді. Консервовану рогівку вкладали в просічений отвір, наче годинникове скло в ободок. Пересаджена рогівка приживалася, більмо розсмоктувалося, і сліпий ставав зрячим.

У деяких випадках зір відновлювався повністю. Відомий випадок, коли після пересаджування рогівки більмо в одного пораненого льотчика зникло зовсім і він зміг повернутися до своєї професії.

Ім'я Володимира Петровича Філатова, ученого, гуманіста, суспільного діяча, відоме в усьому світі. Це була різнобічно обдарована людина, він малював, складав вірші. У його поезії «Моїм учням» відбилася глибока любов до людей, які хочуть бачити. Філатов вірив, що його учні, озброєні тонкою технікою досвіду, повернуть осліплим зір.

Тепер розроблено нові методи хірургічних операцій за допомогою променів лазера, ними навіть «латають» кровоносні судини. Замість хворого кришталика пересаджують штучний. Усе це досить складні і ювелірно тонкі операції, однак можна стверджувати, що половина всіх випадків сліпоти виліковна.

 

2.Травмування очей та перша допомога при них.

РОЗПОВІДЬ викладача

 

Перша допомога при травмах очей

Якщо ви забили око, прикладіть до нього на 15-20 хв чистий но­совичок, змочений холодною водою. У всіх випадках закритої чи відкритої травми ока слід звертатися до лікаря.

Якщо до ока потрапила порошинка – не тріть його! Цим можна тільки збільшити подразнення. Потрібно відтягнути верхню повіку за вії донизу так, аби її внутрішній бік протерли вії нижньої. Людина при цьому повинна дивитися вниз.

Коли ж порошинка потрапила під нижню повіку, відтягніть її вниз і обережно вийміть стороннє тіло з внутрішньої поверхні зволоженим кутиком чистого носовичка. Людина при цьому має дивитися вгору.

Сторонні тіла, що потрапили до ока, повинен видаляти тільки лікар-окуліст!

Очі можна пошкодити вогнем, парою, гарячим жиром, окропом. У цих випадках слід негайно вимити обличчя із заплющеними очима, а потім промити очі великою кількість прохолодної води. Не накладаючи пов'язки, слід негайно звернутися до лікаря.

 

 

 

Слайд 43

3. Гігієна зору.

У освітній роботі з дітьми вихователі дошкільних установ мають пам'ятати про охорону зору дитини, знати найбільш часто зустрічаються порушення зорових функцій, щоб своєчасно виявляти і попереджувати їх.

Попередження порушень зору починається ще до народження дитини - турбота про здоров'я вагітної жінки дуже важлива для правильного формування зорового аналізатора. З другого місяця життя у дитини формується предметне зір - його ліжечко треба розташовувати в самій світлої частини кімнати, але стежити, щоб світло сонця або лампи не сліпив очі. Показуючи іграшки, розташовувати їх треба на відстані 25-30 см від обличчя дитини, тоді вони не займають всього поля зору, і дитина може відвести погляд і розслабити м'язи кришталика.

Достатня рухова активність і перебування на свіжому повітрі, систематичне загартовування, раціональне харчування сприяють хорошому функціональному стану нервової системи і тим самим гарному стану зору. Будь-яке захворювання організму може вплинути на зір, часто відзначається зв'язок між травмами і розвитком короткозорості. Після будь-якої травми, особливо струсу мозку, навіть легкого ступеня, дитина повинна бути оглянутий офтальмологом.

Додаткові зорові навантаження – перегляд діафільмів, відео- і телепередач, комп'ютерні ігри - значною мірою впливають на стан зору. Для охорони зору в дошкільних установах необхідно виконувати гігієнічні вимоги до організації перегляду діапозитивних фільмів і телевізійних передач.

Діапозитивні фільми повинні за змістом відповідати віку дітей. Кількість кадрів у фільмі не повинно перевищувати для молодших груп дитячого садка 25-30, середніх – 35-40 і старших – 45-50. Дітям 3-5 років можна показати один-два діапозитивних фільму протягом 12-15 хв, старшим (6-7 років) – два фільми, якщо загальна їх тривалість не перевищує 20-25 хв.

Екрани для показу діафільмів повинні бути білими (можна використовувати біле полотно або ватманський папір). Найкраще мати спеціальний екран ЕПП-1 або ЕПП-2 з коефіцієнтом відображення, рівним 0,8. Центр екрана повинен розташовуватися на рівні очей дошкільнят, що сидять на стільцях (1-1,2 м від підлоги). Так як яскравість освітлення екрана залежить від терміну служби лампи в фільмоскопа, то треба стежити, щоб він не перевищував 20-30 годин, тобто 40-50 сеансів.

Перший ряд стільців розташовують від екрану на відстані, рівному подвійній його ширині, останній - не більше 4 м від екрану.

Телевізор встановлюють на столику висотою 1-1,2 м над підлогою, домагаються гарної якості зображення. Стільці розставляють так, щоб перший їх ряд стояв не ближче 2 м, останній – не далі 5 м від екрану. У проміжку між першим і останнім рядами встановлюють ряди стільців по 4-5 в кожному, на них зручно можна розсадити одну групу дітей.

Тривалість телевізійної передачі для дітей чотирьох-п'яти років - не більше 20 хв, для дітей 6-7 років - не більше 30 хв.

 

ВІДЕО 7 Гігієна зору. Гаджети

У денні години вікна слід закривати легкими світлими шторами щоб уникнути відображення сонячних відблисків на екрані. У приміщенні, крім світиться екрану, необхідно мати додаткове освітлення, природне або штучне, джерело якого розташований поза увагою дітей. Це додаткове освітлення знижує втому очей при перегляді телевізійних передач.

 

Якщо ви хочете зберегти зір вашого малюка, дотримуйтесь загальні гігієнічні правила:

1. Стежте, щоб іграшки і картинки не розташовувалися на близькій відстані від очей, а робоча поверхня їх була добре освітлена і розташовувалася перпендикулярно напрямку погляду.

2. Щоб уникнути надмірного навантаження на очі дитини, прикрийте яскраві джерела світла абажурами.

3. Включіть в раціон малюка продукти, багаті вітаміном А (морква, вершкове масло, яєчні жовтки, печінка).

4. Оберігайте очі дитини від травм і інфекцій, стежте, щоб малюк не бився головою об тверді предмети.

Зазвичай порушення зору виявляють при проведенні відповідних обстежень. Але самим батькам слід проявити ініціативу, якщо малюк:

•   Не фіксує яскраві предмети і не стежить за їх переміщенням;
•   Підносить малюнки та іграшки для розглядання близько до очей;
•   Не впізнає добре знайомих людей до тих пір, поки вони не підійдуть зовсім близько;
•   Тривалий час тре ручками очі, які від того червоніють і сльозяться;
•   Пошкодив око гострим предметом;
•   Сильно вдарився головою і скаржиться на погане самопочуття.

Своєчасне звернення до лікаря і лікування нерідко дозволяють запобігти стійке порушення зору.

У ранньому дитинстві поширеною причиною тимчасового погіршення зору є загальне ослаблення здоров’я дитини. Інфекційні захворювання (кір, скарлатина, грип), нестача вітамінів, захворювання внутрішніх органів — ці та деякі інші причини призводять до погіршення зору. У цих випадках батькам не треба панікувати: своєчасне і грамотне усунення таких причин призведе до нормалізації зору.

Профілактика порушень зору у дітей

А поки зір дитини не відновився, ви повинні вжити таких заходів:

1. Забезпечте нормальне освітлення «ігрового поля» дитини.

2. Надайте в розпорядження малюка більші та яскравіші, ніж зазвичай, іграшки.

3. Замініть спільне розглядання картинок в книжках усним розмовним спілкуванням (наприклад, розповіданням і обговоренням казок).

4. За рекомендацією дитячого окуліста використовуйте різні елементи вправ для очей (зорової зарядки).

 

?ВІДЕО 6. Вправи для очей

Всі ці заходи при тимчасових погіршення зору малюка не тільки допомагають впоратися з проблемою, але і сприяють подальшому повноцінному психічному розвитку дитини.

Якщо порушення зору стає тривалим і є загроза його незворотності, то необхідно ретельно спостерігати за станом зору з боку дитячого окуліста. Спеціаліст, оцінивши небезпеку і її причини, запропонує програму лікування.

 

У дітей, які мало або зовсім не бувають на прогулянках у полудневий час, коли інтенсивність ультрафіолетової радіації достатньо висока, порушується фосфорно-кальцієвий обмін. Унаслідок цього відбуваються зміни тонусу очних м'язів. Слабкість цих м'язів при високому зоровому навантаженні і недостатній освітленості спричиняє розвиток аномалій рефракції і їх прогресування.

До заходів профілактики захворювань очей слід перш за все віднести суворе дотримання правил особистої гігієни: часте миття рук з милом, часта  зміна рушників індивідуального користування, носових хустинок тощо. Суттєве значення має і харчування, ступінь його збалансованості щодо вмісту харчових речовин і особливо вітамінів. УФ-випромінювання модулює мінеральний обмін, синтез вітаміну D, активізує кортико-адреналінову систему, має бактерицидну дію. Видима частина спектру забезпечує нормальну роботу зорового аналізатора. Доведено, що тривале світлове голодування призводить до ослаблення імунобіологічної реактивності організму і функціональних порушень нервової системи. Світло як емоційний фактор впливає на психіку людини. Недарма відоме англійське прислів'я свідчить: «Куди рідко зазирає сонце, туди часто приходить лікар».

 

Дотримання в освітньому процесі гігієнічних норм є запорукою профілактики порушення зору дітей і підлітків, гарантією їх гармонійного розвитку і збереження здоров'я.

 

Різка повна втрата зору в ранньому дитинстві відбувається, як правило, в результаті серйозних черепно-мозкових травм або пошкоджень очей. Дитина даного віку ще не може оцінити ступінь небезпеки, які предметів і явищ. Тому його безпеку повністю забезпечуютья дорослі.

Якщо у малюка відбувається поступове необоротне погіршення зору, яке визначається тільки фахівцями, то залишкове бачення необхідно використовувати, перш за все, для прискорення розвитку мови і мислення, для створення в пам’яті дитини опорної системи зорових образів і їх словесних позначень. Важливо своєчасно познайомити малюка з колірною гамою і її особливостями (світло-зелений, яскраво-червоний). Зорові образи необхідно обов’язково поєднувати з відчутних і звуковими враженнями ( «це кішка, вона пухнаста і нявкає»).

 

Слайд 44

Колективне створення проекту «Кілька журналістських запитань»

Опираючись на знання, які Ви отримали студенти створюють проект за запитаннями «Що? Чому? Коли? Як?» (схема).

 

Схема

Профілактика порушень зору

Рекомендуємо:

-Повноцінно харчуватися

-Частіше перебувати на свіжому повітрі

-Робити фізичні вправи

-Удень гарно освітлювати приміщення

-Увечері користуватися лампами потужністю 60-100 Вт з абажуром

-Книжки, зошити тримати на відстані 30-35 см від очей

-Під час читання та писання джерело світла розташовувати з лівого боку

-Чергувати зорову працю з відпочинком

-Не читати в транспорті

-Телевізор дивитися не більше 2 год на день

-Дотримуватися правил роботи з комп'ютером

 

Коли?

-Під час читання в транспорті

-Під час читання лежачи

-Під час перебування в погано освітленому приміщенні

-За нестачі вітаміну А

 - У результаті куріння

 

Складання сенканів на тему «Гігієна зору»

         Наприклад

         Гігієна зору

         Необхідна, обов'язкова

         Попереджає, підтримує, зберігає

         Гігієна зору – це повноцінне життя

         Здоров'я

 

Робота дітей в групах: вивести правила, які треба виконувати, щоб очі були здоровими.

Ці правила повинні знати всі:

1. Коли умиваєшся зранку, або перед сном увечері, ретельно промивай повіки.І ,звичайно роби це кожного разу, коли відчуваєш,що у повіко потрапив бруд. Якщо ми тримаєм повіки а чистоті, то тим самим запібігаєм запаленню кон´юнктиви-оболонки вистеляючої внутрінню поверхню повіка і передню частину очного яблука. Крім того. Хто часто промиває повіки чистою водою, має менше шансів захворіти на блефаритом – так називається запалення країв повік.
2. Якщо у тебе сверблять очі –скажи про це мамі, або татові. Свепбіж може означати, що починається запалення кон´юнктиви. Якщо одразу ж розпочати лікування очними краплями, воно мине дуже швидко-через декілька днів. Якщо ти відчуваєш, що в око щось потрапило, скажи про це батькам .
3. Ніколи не слід сильно терти очі, особливо небезпечно терти їх брудними руками. На руках знаходиться велика кількість мікробів, які так і намагаютьсмя потрапити тобі в очі, і тоді там може виникнути ячмінь, або запалення кон´юнктиви- кон´юнктивіт. Краще ніколи не чіпати очі брудними руками.
4. Ні в якому разі не грайся і не бігай з ручкою, олівцем, палицею або іншим гострим предметом у руках. Ти можеш послизнутись і потрапити загостреним кінцем в око.
5. Якщо ти став бачити гірше ніж раніше,скажи про це батькам. Може статись тобі необхідні окуляри. Щоб дізнатись, чи потрібні тобі окуляри достатньо звернутись до лікаря офтальмолога і перевірити зір.
6. Дуже важливо читати при гарному освітленні, щоб не напружувати очі.
7. Сітківка, розташована в задній частині очного яблука, дуже чуттєва. Якщо довго дивитись на сонце можна нанести їй невиправної шкоди. Дітям не можна дивитись на сонце більше декількох секунд, навіть в сонцезахисних окулярах.
8. Не дивитись без міри телевізор, не працювати за комп´ютером. Перенапруження очей може відбуватись кожного разу. Коли людина подовгу щось роздивляється.

– Давайте перевіримо, як ви виконуєте ці правила.

Індивідуальная робота з картками: “Як я піклуюсь про свої очі”

1. Завжди розглядаю картинки сидячи. 2. Роблю перерви під час занять. 3. Слідкую за посадкою під час занять 4. Роблю завдання при гарному освітленні. 5. Роблю гімнастику для очей. 6. Часто буваю на свіжому повітрі. 7. Вживаю у їжу рослинні продукти. 8. Дивлюсь тільки дитячі передачі по телевізору. 9. Оберігаю очі від попадання в них інородних тіл. 10. Кожного року перевіряю свій зір у лікаря.

так ДА ДА ДА ДА ДА ДА ДА ДА ДА

ні НЕТ НЕТ НЕТ НЕТ НЕТ НЕТ НЕТ НЕТ НЕТ

– Підрахуйте кількість «ні», чим їх більше , тим гірше ви піклуєтесь про свої очі.

 

Слайд 46

4. Ембріологія ока. Вікові особливості зорових рефлекторних реакцій

Ембріональний розвиток зорового аналізатора починається порівняно рано (на третьому тижні), і до моменту народження дитини зоровий аналізатор морфологічно в основному сформований. Проте вдосконалення його структури відбувається і після народження і завершується в шкільні роки.

В умовах нормального ембріогенезу окремі структури ока плоду формуються у певній послідовності: 3-5 тижні вагітності - утворюються очні ямки, лінза кришталика, диференціація сітківки, зачатки зорового нерва; 6-8 тижні - утворення склистого тіла, рогівки, зачатків повік, склери; 9-12 тижні - утворення паличок і колбочок, райдужки, війчастого (ціліарного) тіла. Тератогенний вплив з 2 по 7 тиждень мають вірусні інфекції, іонізуюча радіація, шкідливі звички - тютюнопаління та вживання алкоголю.

Найінтенсивніше очне яблуко росте перші 5 років життя, менш інтенсивно до 9 – 12 років.

Усі новонароджені діти не мають пігменту в райдужній оболонці, тому очі в них завжди тьмяно-сірі (так звані молочні). Але після першого року життя вони темнішають і набувають певного кольору, бо починає утворюватись пігмент меланін.

До 5 років товщина рогівки у дітей зменшується, а радіус кривизни її майже не змінюється. З віком рогівка стає густішою і її заломна сила зменшується.

З віком змінюється рефлекторне звуження зіниці на світло. В перший місяць життя дитини воно становить 0,9 мм, в 6 – 12 місяців — 1, 2 мм, у віці від 2,5 до 6 років — 1,5 мм і тільки у старшому віці воно досягає величини дорослих — 1,9 мм. У віці 6 – 8 років зіниці широкі в результаті переваги тонусу симпатичних нервів, які іннервують м’язи райдужної оболонки. У 8 – 10 років зіниця знову стає вузька і дуже жваво реагує на світло. До 12 – 13 років швидкість та інтенсивність реакції зіниці такі самі, як у дорослого.

До 9 – 12 років встановлюється залежність між заломнювальною силою (оптичний компонент) і довжиною осі (анатомічний компонент).

Фіксація предметів формується у віці від 5 днів і до 3 – 5 місяців, у віці від 3 до 7 років здатність довільно фіксувати очі вдосконалюється.

Новонароджені повертають очі в бік світлового подразнення, при дії сильних світлових подразників заплющують очі, в 1,5 – 2 місяці при швидкому наближенні предмета до ока з’являється мигальний рефлекс.

В перші дні після народження рухи очей у дітей некоординовані. До другого місяця рухи очей і повік стають координованими.

Новонароджена дитина плаче без сліз. Сльози у дітей під час плачу з’являються лише після 1,2 – 2 місяців.

Зорові умовні рефлекси виробляються з перших місяців життя дитини, проте чим менший вік дитини, тим потрібна більша кількість поєднань умовного зорового сигналу і безумовного подразника.

Відчуття кольорів розвивається у дітей поступово. Діти починають розрізняти кольори вже з трьох місяців (жовтий, зелений, червоний) і в 3 роки повністю розрізняють кольори.

Діти шкільного віку спочатку звертають увагу на форму предмета, потім його розміри і, нарешті, колір.

Нічне бачення, тобто здатність паличок сітківки ока сприймати світлові подразнення, з віком змінюються. До 20 років воно зростає, а потім знижується.

 

Очі – найцінніший і найдивовижніший дар природи. У них відбиваються всі наші відчуття: радість, страждання, байдужість, любов і ненависть. Очі є не тільки дзеркалом душі, але і як би дзеркалом загального стану здоров'я. Це найважливіший орган чуття і тому вони заслуговують виняткової уваги. 

 

Скласти сенкани на теми:„Око“, „Склера“, „Сльоза“.

Наприклад

Око

Велике ,кулясте

Розглядає ,пропускає, сприймає

Око – ділянка зорової сенсорної системи

Орган

 

ВІДЕО Будова ока Світлана Смілка

 

 

Після цього викладач з метою перевірки та узагальнення знань проводить гру „Так чи ні?“. Викладач зачитує речення, студенти підтверджують або спростовують інформацію.

- Допоміжний апарат ока виконує переважно захисні функції. (так)

- До допоміжного апарату ока відносять кришталик, повіки, вії, слізні залози (ні)

- Повіки та вії захищають око від пилу.(так)

- Піт, що стікає з лоба, завдяки бровам потрапляє в очі.(ні)

- Сльози зволожують та очищають рогівку.(так)