НОВИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ПРАВОПИС

Усе плине, усе змінюється.

Вираз відомого давньогрецького філософа

 Геракліта

      Останнє десятиліття - було періодом бурхливих змін, які не обійшли і мову. Як відбуваються зміни в мові, чому одні явища активізуються, а другі зникають, іноді пояснити дуже складно. Та, якою розмовляють нинішні сучасні українці, і "літературний варіант" української - що далі, то більше різняться. І якщо хтось гадає, що сучасну українську мову творять сивочолі академіки в кабінетах, то дуже помиляється. Вона розвивається, а можливо, й деградує - зусиллями модних музикантів, сучасних літераторів, рекламістів із телебачення та інтернет-блогерів. Вона не така сьогодні, як була 50, 60, чи навіть 20 років тому. « Сьогодні у різних виданнях, газетах, на телебаченні та радіо вживаються одні і ті ж слова у різному орфографічному оформленні. Правопис має відображати ці зміни. «До того ж, треба якось дисциплінувати оце правописне "гуляйполе", яке ми зараз маємо в українській мовній практиці»,- зазначив Богдан Ажнюк, член Української національної комісії з питань правопису, у коментарі 24 каналу. Українська мова – "жива", вона розвивається, змінюється, і правопис повинен бути відображенням цих змін.

Лише латинська, санскрит і давньогрецька не змінюються, бо це мертві мови.

Дослідника сучасної української мови Олександра Григор'єва турбує тотальна малограмотність у мові політиків,  рекламі, та ЗМІ. 

Чому в правопис  унесли зміни?

     Розхитування мовної норми розпочалося,   коли разом з тоталітарним періодом нашої історії відійшов у минуле адміністративний контроль над дотриманням правописних стандартів, ціла низка засобів масової інформації, видавництв, освітніх закладів і т. ін. стали користуватися орфографічними правилами, відмінними від офіційних. Це дезорієнтує широке коло користувачів української мови, спричиняє непевність у власній мовній компетенції, перешкоджає розширенню суспільних функцій української мови.

     Якою має бути «правильна українська мова»? Чи загрожують їй іншомовні впливи, а якщо загрожують, то в якій частині мовної системи й наскільки? Яку мову ми передамо нащадкам? Ці й подібні питання, що десятиліттями не втрачають своєї актуальності, спонукають до періодичного оновлення, перегляду й доопрацювання правописного кодексу, граматики й словників. (Слайд хронології змін)

• На питання про те, чи потрібна реформа правопису, відповіді «за» і «проти» також розділилися приблизно порівну. Вважають, що реформа потрібна, загалом 51 %; з них лише 22 % відповіли, що потрібна негайно, 29 % вважають, що потрібна, але не на часі. Майже половина учасників опитування відповіли, що реформа правопису не потрібна — 47 %.  / Веб-опитування проведено сайтом «Ізборник» з 16 серпня по 7 вересня 2018 року. Відкриту онлайн-анкету заповнили 3183 респондентів./

Для чого нам новий правопис?

     Як кажуть розробники – то все заради того, аби українці користувались правописом, створеним на фундаменті української правописної традиції з урахуванням новітніх мовних явищ, що набувають поширення в різних сферах суспільного, наукового та культурного життя.

      22 травня 2019 р. Кабінет Міністрів України схвалив нову редакцію «Українського правопису» — зводу правил, що встановлює способи передавання української літературної мови на письмі. Постанову було ухвалено без обговорення, разом із кількома іншими проєктами постанов Кабміну, які списком зачитав прем'єр-міністр України Володимир Гройсман. 
Документ  підготовлено Українською національною комісією з питань правопису, яка працювала впродовж 2015–2018 рр. Комісію з питань правопису Кабінет Міністрів створив у 2015 році. 15 серпня 2018 року на сайті Міністерства освіти було опубліковано (pdf) проект нової редакції українського правопису. До 15 вересня тривало його громадське обговорення. 
Ураховано окремі зауваги та пропозиції, висловлені під час громадського обговорення проєкту (серпень - вересень 2018 р.). Надійшло понад 500 пропозицій, зауважень та коментарів . Оприлюднено повний текст нової редакції «Українського правопису». У ході його підготовки до друку можливі деякі видавничо-редакційні корективи.

  Слайд затвердження правопису

    "Із 3 червня рекомендовано застосовувати норми нової редакції правопису. Водночас зараз триває перехідний період, тому кожна установа може сама приймати рішення щодо переходу на нову редакцію. Конкретний план імплементації правопису в усі сфери життя наразі розробляється. Ми передбачаємо, що він буде представлений не раніше вересня, оскільки потребує охоплення великої кількості питань та узгодження з великою кількістю сторін", - повідомили у Міністерстві освіти і науки України.

    Повний текст нової редакції опублікували на сайті Інституту мовознавства НАН України. 

• але повернулося йотування: «проєкт», «проєкція» ( так само як ін’єкція, траєкторія…),  хоча до такого варіанту правопису цих слів було більше «проти»  зауваг, ніж «за», асоціюючи його правопис зі словом совєцький.

Міністерство освіти і науки надало стислий огляд основних змін у новій редакції «Українського правопису».

Усі зміни можна умовно поділити на дві великі групи:

• власне зміни у написанні слів (без варіантів);
• варіантні доповнення до чинної норми. / Відповідь на те, який із варіантів залишиться у минулому, зможе дати лише час/.

Головні зміни виглядають наступним чином:

1. Фемінітиви
Утворення жіночих форм іменників, які раніше існували в чоловічому роді, тепер правило, а не просто забаганки феміністок. Нові слова утворюють за допомогою суфіксів -к, -иц(я), -ин(я) та -ес.
 

БУЛО  Автор, директор, міністр, майстер, філолог, член, продавець

СТАЛО Авторка, директорка, міністерка, майстриня,  філологиня, членкиня, продавчиня

Слайд №5

2. Вживання літери «и» на початку слова

Це, власне, компроміс із правописом 1928 року, який передбачав вживання літери «и» на початку слів. У проекті нового правопису надається перевага літері «і», однак перед приголосними  «н»  та  «р» можливі два варіанти написання. У проекті правопису обговорювався варіант написання індика із початковою «и», але до остаточної редакції цей варіант написання не потрапив. «И» на початку слова вживаємо у деяких власних назвах і словах тюркського походження: ийбе́н, ир, Ич-оба́, Кім Чен Ин

ірій, ірод    /////ирій та ірій, ирод та ірод

У художніх текстах допускатиметься заміна і на и в кінці слів під час відмінювання. Більше не помилка, казати як століття тому «нема совісти» або «забагато мужности».И вживатимуть на початку деяких вигуків і часток: ич який хитрий, слова икати , икання та похідних від цих слів.

Безкрайності, меншості, свіжості, радості  \\\\\\  Безкрайности (безкрайності), меншости (меншості), свіжости (свіжості), радости (радості)

Слайд№6

3.  «Т» замість «ф»
Пропонується кілька варіантів написання слів грецького походження, де зазвичай звук [th] передають літерою «ф». Тепер можна використовувати букву «т» замість «ф».

Кафедра, міфологія, ефір, Афіни, анафема ///  Катедра і кафедра, мітологія і міфологія, етер і ефір, Атени і Афіни, анатема і анафема

Слайд №7

4. Більше «ґ» у словах
Новий правопис пропонує розширити застосування «ґ» в іноземних власних назвах і деяких іменах. Передавати звук [g] тепер можна двома способами: як через «г», так і завдяки «ґ».

Гуллівер, Гете, Гонгадзе, Гарсія ///////  Ґуллівер і Гуллівер, Ґете і Гете, Ґонґадзе і Гонгадзе, Ґарсія і Гарсія

Слайд №7

5. Зроби павзу
У словах, запозиченнях із давньогрецької мови, буквосполучення «au» тепер можна передавати не тільки через «ау», а і як «ав».

Пауза, фауна, аудиторія, аудієнція, лауреат //// Павза і пауза, фавна і фауна, авдиторія і аудиторія, авдієнція і аудієнція, лавреат і лауреат

Слайд №8

6. Ніяких апострофів і тире для «пів»
Числівник «пів» зі значенням «половина» з іменником у формі родового відмінка однини пишеться тільки окремо.

Півогірка, півгодини, пів’яблука, пів-України ///////// Пів огірка, пів години, пів яблука, пів України

Разом з «пів» писатимуться лише ті слова у називному відмінку, що виражають єдине поняття: «півострів», «півзахист», «півкуля» або «півоберт».

Слайд №8

7. Менше дефісів
Новий правопис пропонує слова з першими іноземними частками писати разом. Зараз частина з них пишеться разом, а частина через дефіс.

Поп-музика, веб-сторінка, прес-конференція, екс-президент //////Попмузика, вебсторінка,  пресконференція, експрезидент

Слайд №9

8. Ніякої «Вкраїни»
У поезії, крім звичайної форми Україна, досить часто вживали Вкраїна: Прийдуть з України верби і тополі (В.Симоненко) / Повій, вітре, на Вкраїну (С.Руданський).

Тепер правильна форма лише одна і це: Україна.

Слайд №9

9. Більше демократії
Як і раніше, з великої букви пишуться офіційні назви найвищих державних посад України, міжнародних посад: Президент України, Генеральний прокурор України.

Але в неофіційних текстах ці назви пишуться з малої букви: вибори президента; генеральний прокурор України; приїзд королеви.

10. Заберіть від мене свої «лапки»
Складені назви інформаційних агентств тепер варто писати без лапок.

Інформаційне агентство «Главком», агентство «Франс Пресс»   /////Інформаційне агентство Главком, агентство Франс Пресс

Щодо назв сайтів, якщо поруч із назвою є родове слово – тоді лапки використовуються і назва пишеться з великої літери: сайт «Вікіпедія», соціальна мережа «Фейсбук». Якщо ж родового слова немає – назва пишеться з маленької літери і без лапок: гугл, твітер. Як це мало писатися раніше –  невідомо, адже попередній правопис був затверджений ще в 1992 році, коли таких проблем просто не існувало.
Слайд №10
11. Правильне вживання «й», «і», «та»
Милозвучність української мови досягається за допомогою правильного вживання «й», «і», чи «та», зокрема і як сполучників. Коли слово закінчується на голосний, а наступне починається на голосний/приголосний, варто вживати «й»: Олена й Андрій; на траві й квітах роса, висока ймовірність, вона йде.

Водночас для зіставлення понять використовується «і»: дні і ночі, батьки і діти, правда і кривда, просте і складне речення.

Після букв й, я, ю, є, ї вживаємо єднальні сполучники «і» або «та»: зелений гай і широка долина / зелений гай та широка долина, теорія і практика перекладу / теорія та практика перекладу.

Слайд №11

12. Вживання «архі-» «архи-» у назвах церковних звань

Архієрей,архімандрит, архістратиг   ////  Архієрей і архиєрей,архімандрит і архимандрит, архістратиг і архистратиг

Слайд №12

13. Назви українських свят 
У назвах історичних подій, епох, календарних періодів і свят з великої букви пишемо перше (або єдине) слово і власні назви з великої букви. У назвах українських свят всі слова пишемо з великої літери

День незалежності України, День соборності України ////  День Незалежності України, День Соборності України

Слайд №14. Звернути увагу на правопис цих слів:  мариво, Святвечір, священник…

   На провадження нових правил дається 3-5 років. Час потрібен і для того, аби оновити Microsoft Office, адже, наприклад, наявні версії програми Word нові варіанти слів сприймають як граматично неправильні.
 

   Тож, якщо дослідника сучасної української мови Олександра Григор'єва турбує тотальна малограмотність у мові політиків,  рекламі, та ЗМІ, то найближчим часом вона, на мою думку, не поліпшиться. Однак наразі крок до унормування здійснено. 

Щодо ЗНО.   Правила нового правопису поки не включатимуть у ЗНО

    В Українському центрі оцінювання якості освіти повідомили, що знання нового українського правопису не будуть перевірятись під час проведення ЗНО найближчі 5 років. Про це на прес-конференції сказав виконуючий обов'язки директора Українського центру Валерій Бойко, повідомляють Українські Новини. «У зв'язку з набранням чинності нового українського правопису, згідно з документом Міністерства освіти і науки, у найближчі 5 років нові норми українського правопису, поки вони не стануть усталеною практикою навчання в закладах загальної середньої освіти, перевірятися у тесті з української мови та літератури не будуть. !!! Тобто не буде завдань, в яких буде перевірятися правильність написання "проект-проєкт, "кафедра - катедра" і так далі... Це не буде об'єктом перевірки на тесті з української мови та літератури», - сказав Бойко.

!!! При цьому, за його словами, якщо учень буде використовувати новий правопис при виконанні творчого завдання, це не буде вважатись помилкою.

Використані джерела

1.Український правопис,2019

2.https://podrobnosti.ua/565207-jak-rozvivatsja-ukranska-mova.html

3.https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/ukrayinskij-pravopis-2019

4.https://uk.wikipedia.org/wiki/Український_правопис_2019_року

5.https://24tv.ua/ukrayina_tag1119/

6.https://podrobnosti.ua/565207-jak-rozvivatsja-ukranska-mova.html