16 квітня о 15:00Вебінар: Мотивація до навчання під час карантину

Матеріали до уроків алгебри у 8 класі "Опорні блок-схеми з алгебри, 8 клас."

Про матеріал
Опорні блок-схеми з математики складені так, що вони включають методи, які б дозволили інтенсифікувати краще сприймання, застосування, систематизацію учнями знань. Використовуючи опорні блок-схеми, легше вивчити новий матеріал, повторити за курс попереднього класу на початку навчального року, матеріал перед кожною тематичною контрольною роботою, наприкінці кожного семестру, при підсумковому повторенні в кінці навчального року та при підготовці до державної підсумкової атестації в 9 класі та до ЗНО.
Перегляд файлу

Перегляд файлу

Перегляд файлу

Перегляд файлу

Перегляд файлу

Перегляд файлу

Перегляд файлу

Перегляд файлу

 

Відділ освіти
Новомосковської районної державної адміністрації

Попасненська  ЗОШ  І – ІІІ ступенів

 

 

DSCF8515

 

Опорні
блок – схеми з алгебри
для 8 класу

 

 

 

 

З досвіду роботи вчителя математики

Обідняк Марії Миколаївни,

1953 року народження,

педагогічний стаж 47роки,

освіта вища, вчитель вищої категорії,

старший учитель, відмінник освіти України

 

 

 

 

 

2020 р.

 

Передмова

 

«…Ідея «укрупнених блоків» - і в цьому переконує практика тих, що йдуть попереду – дозволяє учням в цілому сприйняти зміст теми, яку в подальшому будуть вивчати детально. Їх знання стають більш свідомими, глибокими. Виграє і теоретична, і практична сторона навчання.»

               ( П.М. Ерднієв, професор, доктор педагогічних наук, завідуючий кафедрою алгебри, геометрії і методики математики Калмицького університету)

 Освіта – це перш за все підготовка молоді до навчання протягом всього життя. Нова концепція навчання вимагає, щоб освіта мала відкритий характер, відкривала шляхи дальшого навчання. При цьому важливу роль відіграють чотири фактори. Шкільна освіта повинна:

  1.               закладати систему знань, яка формується протягом життя;
  2. розвивати потреби і зацікавленість учнів, створювати позитивну мотивацію з метою подальшого навчання;
  3.               сприяти виробленню умінь і навичок, необхідних при самостійному навчанні;
  4.                              прищеплювати інтерес до самоосвіти та самовиховання.

Але оволодіти математикою неможливо, якщо узагальнення та систематизація математичних знань не буде невід’ємною частиною розумової діяльності, що лежить в основі встановлення взаємозв’язків між окремими деталями цілого, і наукового  пізнання взагалі.

“Голова,  наповнена  окремими,  беззв’язними  знаннями,  -   писав К.Д.Ушинський, - схожа на комору, в якій все в безпорядку і де сам хазяїн нічого не знайде; голова, де тільки система без знань, схожа на крамницю, в якій на всіх ящиках є надписи, а в ящиках пусто”.

Виходячи з того, що в нинішніх умовах на уроках математики інформаційне навантаження на учня зростає, а час на вивчення предмета в загальноосвітній школі зменшено, спираючись лише на традиційні методи і форми роботи,бажаної мети в озброєнні учнів знаннями з математики досягти дуже важко. А значить, треба шукати методи, які б дозволили інтенсифікувати краще сприймання, застосування, систематизацію учнями знань, використовуючи властивості дитячої психіки, включаючи всі види пам’яті: словесно-логічну, образну, емоціональну.

Адже для того, щоб оперувати уявленнями і поняттями, слід зберігати їх в пам’яті. Особливу роль відіграє зорова пам’ять, недаремно ж говорять : “Краще один раз побачити, ніж сто раз почути”. Учням корисно при заучуванні не тільки повторювати, проговорюючи, текст, а й викликати в свідомості образи, сприйняті на уроці.

При відтворенні вивченого матеріалу дуже важливу роль грає пригадування, яке потребує вольових зусиль. Полегшать процес пригадування асоціації та опори на пізнавання, а також багаторазове повторення.

Тому розв’язати питання інтенсифікації вивчення матеріалу  намагаюсь за допомогою опорних блок-схем, спираючись на передовий педагогічний досвід доктора педагогічних  наук  професора  П. М. Ерднієва,   вчителів   В. Ф. Шаталова, О.Г. Гайштута, В.П. Іржавцевої та інших, використовуючи основні положення педагогіки, дидактики та психології.

         Запам’ятовування деталей буде міцнішим,  коли  ми  сприймаємо образ в цілому. За словами професора П.М. Ерднієва “Укрупнена дидактична одиниця – це клітинка навчального процесу, яка складається із логічно різних елементів, що мають в той же час інформаційну спільність. Укрупнена дидактична одиниця має якості системності і цілісності, постійності до збереження на довгий час і швидкого  проявлення в пам’яті.

 …Фактором, що забезпечує високу якість укрупненого знання, може виступити загальний графічний образ, спільність символів для групи формул, наявність одних і тих же слів чи словосполучень…”

 Взявши за основу цю ідею, до кожної теми навчального матеріалу в кожному класі, починаючи з п’ятого, було розроблено опорні блок-схеми. На цих   блок-схемах наочно, детально та компактно подано матеріал, розрахований на сприймання учнів, показано всі причинно-наслідкові зв’язки між поняттями та умовиводами.
 Перед вивченням кожної теми повідомляю мету її вивчення, які знання та навички учні повинні одержати під час її вивчення, де будуть застосовуватись ці знання, тобто  проводжу щоденну мотивацію ближніх і дальніх перспектив. Завдяки   опорній  блок-схемі  учні цілісно  уявляють  всю  тему  (розділ),  яку потім вивчаємо по частинах. Цю блок-схему,  намальовану на папері  формату А-2, вивішую на дошці на протязі вивчення  всієї теми  (розділу).  На першому ж уроці  учні  перекреслюють  всі  блок-схеми  в спеціальний зошит, що ми називаємо опорним конспектом і який  учні ведуть з 5 по 11 клас.
 Матеріал кожного уроку викладаю традиційними методами, використовуючи  підручник,  наочність,  дидактичний  та  роздатковий  матеріал,  ТЗН, моделі до кожної підтеми, застосовуючи нові технології навчання. При підведенні підсумку поясненого матеріалу виділяю саме суттєве, показую його місце  в  загальній  блок-схемі теми,  що вивчається,  розшифровую всі зображені опори (схеми, формули, зв’язки). Закріплення вивченого матеріалу йде на основі опор відповідних блоків, на які звертаю увагу протягом всього уроку: при пояснені матеріалу, при розв’язуванні вправ та задач, при підведенні підсумків уроку, обов’язково наголошую на логічних зв’язках між записами. На кожному уроці після вивчення нової підтеми задіюються нові блоки даної схеми. Учні заповнюють відповідні блоки в своїх опорних конспектах записами, які є опорами для розуміння, запам’ятовування та швидкого відтворення вивченого матеріалу.

 Кожен наступний урок починаємо з повторення всього вивченого матеріалу даної теми, а не лише матеріалу минулого уроку,  обов’зково вказуючи на відповідний блок у схемі.  Адже не даремно російська мудрість гласить: “Повторение – мать учения”. Для сильних учнів достатньо повторити 5-6 разів, щоб матеріал запам’ятався, а для слабких – 20 – 30 разів. Сприяє такому повторенню робота з відповідною опорною блок-схемою.
 Таким чином, до кінця вивчення теми, завдяки багаторазовому повторенню матеріалу в учнів складається цілісна картина знань з даної теми.
 При вивченні будь-якої теми з використанням опорних блок-схем в учнів задіюються всі види пам’яті:

  • образназорова (перед очима учнів весь час одна і та ж схема);
    слухова  (учні багато разів чують відповідні правила, теореми,  алгоритми і т.д.);
  • моторно-рухова  (учні креслять, переписують  схеми в опорні конспекти);
    словесно-логічна (учні логічно пов’язують означення, правила, алгоритми, теореми з позначеннями в схемі);
  • емоціональна (діти одержують радість від того, що знають матеріал, це заохочує їх до роботи).

           А це дає можливість краще  запам’ятати матеріал теми, розділу, що вивчається.

          Складаючи блок-схеми для вивчення подібних тем, навіть в різних класах, намагаюсь зберігати порядок розміщення блоків, заповнення їх кольором ( щоб кожен блок бачився окремо),  використання однакових  або подібних опор,  щоб учням  легше було  сприймати,  вивчати  нове  на основі  раніше вивченого. (Наприклад, “Натуральні числа” і “Дії з натуральними числами” та “Десяткові дроби”  у 5 класі;  “Звичайні дроби”  у 6 класі та “Раціональні дроби” у  8 класі; “Квадратний корінь” у 8 класі та “Корінь п –го степеня” у 10 класі).

 Дуже важливо, що опорні блок-схеми, складені для тем,  що вивчалися    раніше,  потім використовуються  при вивченні матеріалу наступних тем, в яких треба використовувати раніше вивчений матеріал. Навіть не повторюючи матеріал по підручнику, діти швидко відтворюють потрібний матеріал за допомогою відповідної блок-схеми.

          Так, наприклад, навіть в 10 -11 класах, де вивчаються тригонометричні, показникові,  логарифмічні,  диференційні  рівняння,   користуємось для повторення  блок-схемами  “Лінійні рівняння з однією змінною” ( 7 клас), “Квадратні рівняння” та “Дробово-раціональні рівняння” ( 8 клас), а блок-схему  “Схеми для  розв’язування текстових задач за допомогою рівнянь” використовуємо з 5-го по 11 клас.

          Використовуючи опорні блок-схеми, легко повторити матеріал за курс попереднього класу  на початку навчального року, матеріал перед кожною  тематичною  контрольною  роботою, наприкінці  кожного семестру,  при підсумковому  повторенні  в кінці  навчального року  та при підготовці до державної підсумкової атестації в 9 класі та ЗНО.

  Отже,  при вивченні  математики  за допомогою традиційної  методики з одночасним  застосуванням  опорних блок-схем  в учнів  складається цілісне уявлення  про вивчене,  матеріал краще запам’ятовується  і усвідомлюється, легше відтворюється при розв’язанні задач.

 При такому вивченні матеріалу не порушується систематичність вивчення матеріалу учнями, які пропустили заняття, бо весь матеріал теми повністю повторюється на всіх наступних уроках, учень швидко включається в роботу разом з класом. Така методика роботи дає можливість всі знання привести в чітку і строгу систему, що в свою чергу, дозволяє вивчати   матеріал глибше, детальніше, ефективніше; спонукає  учнів повірити в свої сили.
 

 

 

 

 

                                                     Л І Т Е Р А Т У Р А.

 

 

  1. Бабанський Ю.К. « Інтенсифікація методів навчання». М.: Знание, 1987.

 

  1. «Педагогіка» за редакцією Ю.К.Бабанського.М.: Просвещение, 1981.

 

  1. «Загальна психологія» за редакцією В.В.Богословського, М.: Просве-щение,1981. 

 

  1. В.Оконь « Вступ до загальної дидактики» М.: Вища школа, 1990.

 

  1. Ерднієв П.М., Ерднієв Б.П. « Укруплення дидактичних одиниць при

           навчанні   математиці.» М.: Просвещение, 1986.

 

  1. Фрідман Л.М. « Педагогічний досвід очима  психолога» М.: Просвещение , 1987.
     
  2. Метельський Н.В. « Психолого-педагогічні основи дидактики  матема-
  3. тики», Мінськ,  Вишейша школа, 1977.

 

  1.  Гайштут   О.М. «Прийоми інтенсифікації навчання математиці в 4-5  класах»  Київ. Радянська школа, 1980.

 

  1. В.П.Іржавцева, Л.Я.Федченко « Систематизація і узагальнення знань  учнів в процесі вивчення математики» К.: Радянська школа, 1988.
     
  2. В.Ф.Шаталов « Точка  опори» М.: Просвещение, 1985.

 

  1. Слепкань З.І. « Психолого-педагогічні основи  навчання математиці» К.: Радянська школа,1983.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

zip
До підручника
Алгебра 8 клас (Мерзляк А. Г., Полонський В. Б., Якір М. С)
Додано
30 січня
Переглядів
228
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку